CC BY
30
УДК 004.946
В. О. Волинець
СУБКУЛЬТУРА В1РТУАЛЬНОГО СП1ВТОВАРИСТВА: ПОНЯТТЯ ТА
ОСОБЛИВОСТ1
У статт1 розкрито тдходи до визначення понять «субкультура», «в1ртуальна реальтсть», «в1ртуальне ствтовариство», «комунтащя», наведено найбшьш значущ1 з них з точки зору культурологи; визначено принциповI особливост1 субкультури в1ртуальних ствтовариств. Також в статт1 розглянуто середовище 1нтернет як одне з важливих сфер самореал1заци особистост1. Висвтлено мовн1 аспекти в1ртуально1 комунтацИ в1ртуального ствтовариства, як1 е вагомими для опису особливостей субкультури в1ртуального ствтовариства. У статт1 також придшено увагу невербальним засобам стлкування, якг мають велике значення в реальному та в1ртуальному простори
Клю^о^^ слова: субкультура, в1ртуальна реальтсть, вгртуальне ствтовариство, комунтащя, в1ртуальна культура.
Вiртуальний св^ сьогодш намагасться задовольнити чи не вс потреби людини: продовольчу потребу та потребу в одязi можна легко виршити, вщкривши сторшку в 1нтернет1 з вщповщним 1нтернет-магазином, зробити замовлення та не виходячи з дому отримати бажаш речь Безлiч ^ор та кiнофiльмiв, в яю можна грати та дивитись онлайн, вiртуальнi музе!, вiртуальнi тури задовольняють потребу людини в розвагах. Вiртуальнi бiблiотеки, електронш газети, рiзна довiдкова iнформацiя, яка мютиться на 1нтернет-сайтах, задовольняють потребу в шформацп. Потреба в спшкуванш задовольняеться завдяки численним вiртуальним чатам, сайтам знайомств, участ у вiртуальних спiвтовариствах. Вiдбуваеться все бiльше захоплення молоддю вiртуальним свiтом. Вiдповiдно до певних iнтересiв та уподобань можна створювати або вступати до вiртуальних спiвтовариств.
Виникнення субкультури вiртуальних ствтовариств вщбулося не одразу, оскiльки вiртуальний простiр не вимагае традицшно! сощокультурно! оргашзацп його членiв. Однак спшьна дiяльнiсть багатьох людей неодмiнно призводить до необхщносп 11 регуляцп на основi прийнятних для них норм та заради дотримання спшьних щнностей.
В останне десятилiття вивчення рiзних аспектiв впливу 1нтернету на сощум та особистiсть вiдбуваеться надзвичайно штенсивно. Досить згадати такi iмена, як П. Бурдье, Х. Рейнгольд, Дж. Сулер, Ж. Бодршар та ш.[4; 10]. Загальна концептуальна розробка проблем, пов'язаних iз феноменом становлення шформацшного суспiльства, була розпочата в 70-т роки ХХ ст. захiдними футурологами Дж. Гелбрейтом, Е. Тоффлером [22].
1стотний штерес у дослiдникiв А. Каптерева й М. Носова викликають питання культуролопчного осмислення вiртуальноi реальносп [16]. Пильна увага таких вчених, як М. Брейк, О. Шадрш, Н. Смелзер, М. Саркитов, С. Матвеева, В. Гршин, О. Запесоцький [2; 18; 15; 9; 12] звертаеться на новi суспшьш групи i сощальш явища, що виникли тд впливом розвитку 1нтернету, а також взаемодп 1нтернету та сощокультурно! структури сучасного суспiльства.
Однак особливосп впливу 1нтернету на людину i культуру в цiлому, i особливо на субкультуру вiртуального спiвтовариства зокрема, поки не стали предметом
спещального дослiдження i е абсолютно новими для в^чизняно'1 культурологи. Крiм того, саме поняття вiртуального викликае жвавi обговорення в науковому середовищ^ так само, як i спроби з'ясування особливостей вiртуального спiлкування, вiртуальних спiвтовариств.
Отже, метою дано! статп е аналiз особливостей субкультури вiртуальних мережевих спiвтовариств.
Перш шж дати визначення поняття «субкультура вiртуального ствтовариства», необхiдно з'ясувати сутшсть таких термiнiв, як «субкультура», «^ртуальна реальнють», «вiртуальне ствтовариство», «комушкащя».
У зв'язку з тим, що поняття «культура» надзвичайно мютке, дослiдники по-рiзному трактують i поняття «субкультура», однак на сьогодшшнш день можна спостер^ати спiльнiсть думок стосовно його змюту. Зокрема, М. Брейк, автор пращ «Порiвняльна молодiжна культура» [2], вважае, що субкультура - це норми, вщдшеш вщ загальноприйнято'1 системи щнностей, норми, що сприяють тдтримщ i розвитку колективного стилю життя, також вiддiленого вiд традицiйного стилю, прийнятного в даному суспiльствi [2]. На думку видатного американського сощолога Н. Смелзера, субкультура - це будь-яка система норм i щнностей, яка вирiзняе групу з великого ствтовариства [18, с. 35-37]. Близькою до цього визначення е точка зору сучасного дослщника М. Саркитова, який характеризуе субкультуру як «автономне цшсне утворення всерединi домшуючо'1 культури, яке визначае стиль життя i сприйняття п носив, що рiзняться сво'1'ми звичаями, нормами, комплексами щнностей» [20, с. 336]. В енциклопеди «Культуролопя ХХ ст.» даеться таке визначення субкультури: «це особлива сфера культури, суверенне цшсне утворення всередиш домшуючо! культури, яка вирiзняеться власною цiннiсною будовою, звичаями, нормами. Культури рiзних епох демонструють складний спектр субкультурних феномешв. Для субкультури характерне вщгородження i герметичнiсть, наприклад, цигани, ув'язнеш, молодiжна субкультура» [13, с. 236].
Дослщниця С. Матвеева в якосп «культурних особливостей субкультури» назвала таю вщмшносп: «цiннiсно-орiентацiйнi, соцiально-полiтичнi, релЫйш фактори, певний «iдеологiчний заряд», який вiдрiзняе Г! вiд оточення» [15, с. 35-39]. В. Гршин визначив субкультуру як «особливу i вщокремлену сферу життедiяльностi людини, яку вирiзняе певна специфiчна система цiнностей» [9, с. 75-96].
О. Запесоцький, розглядаючи сощально-культурш i соцiально-психологiчнi механiзми формування молодiжноi субкультури, дае таке визначення поняття «молодiжна субкультура»: «молодiжна субкультура являе собою складну цшсшсть, якш притаманна якiсна визначенiсть, що дае можливють розглядати и по вщношенню до культури як субкультуру. Водночас молодiжна культура сама складаеться з множини субкультур (наприклад, субкультура панюв, скейтбордиспв, рокерiв тощо), якi, взаемод^чи, створюють полiфонiчнiсть молодiжноi культури i розширюють проспр для iндивiдуального i соцiального самовизначення молодi. Молодiжну культуру необхщно розглядати i як результат сощально-культурно'Г дiяльностi молодi, яка для реалiзацii свого творчого потенцiалу формуе особливi соцiальнi - формальнi i неформальнi - структури» [12, с. 48].
У свою чергу штерпретащя поняття «^ртуальна реальнiсть» е досить складною. Вперше цей термiн використав учений у сферi вiзуалiзацii даних Дж. Ланье у середиш 1980-х роюв для характеристики ново'1 шформащйно'1 технологи. Нинi термiн «вiртуальний» використовуеться тод^ коли потрiбно сказати, що щось мае всi характеристики конкретно'1 речi, хоча формально воно не може бути визначено як ця рiч [6, с. 25-26]. Це визначення ч^ко розкривае сутшсть термша, однак у ньому
закладена смислова широта - термш «^ртуальний» може застосовуватися до об'екпв будь-яко'1 субстанцп. Завдяки цьому у термшотворенш вш вживаеться уже досить давно в pi3HHx сферах науки i технiки. Наприклад, у мехашщ - принцип вiртуальних перемiщень, в електронiцi - вiртуальнi електрони i вiртуальний катод. Сутшсть термiна «реальнiсть» також достатньо широка, осюльки означае все, що охоплюе як фiзичний (об'ективна реальнiсть), так i духовний (суб'ективна реальнiсть) св^и. Крiм того, слово «реальнiсть» мае й шше смислове значення: приналежшсть до об'ектiв i процесiв, наприклад, реальшсть зображення, реальнiсть явища тощо.
З техшчно'1 точки зору вiртуальна реальнiсть - це деякий умовний св^, утворений безлiччю представлень даних i процесiв у технiчних (зазвичай комп'ютерних) системах, без прямого зв'язку з психiчною дiяльнiстю людини. Отже, до систем вiртуальноi реальностi можна вщнести анiмацiю, комп'ютерну графiку тощо.
При трактуванш вiртуальноi реальностi як шюзорного свiту, або шюзп, втрачаеться найбшьш значуще, те, що вiртуальна реальнiсть - це реальнiсть, бо вона фшсуеться людиною чи пристроем. Тривимiрна графiка, об'емний звук, тактильш вiдчуття тощо - все це е матерiальними проявами вiртуальноi реальность Для вiртуальноi реальностi правильною е формула Д. Бер^ - юнувати, значить бути сприйнятим. Причому для вiртуала або людини, яка поринула у вiртуальну реальнiсть -це об'ективна реальшсть. Для спостер^ача - це суб'ективна реальшсть, бо вш не поринув у вiртуальну реальшсть i не iзольований у сво'1'х вiдчуттях вiд зовшшньо'1, ординарно'1 реальность
Найбшьш вдалим тлумаченням вiртуальноi реальносп е визначення, яке наводить В. Бабенко: це якийсь штучний св^, в який занурюеться i з яким взаемодiе людина, причому створюеться цей свiт технiчною (переважно електронною) системою, здатною формувати вiдповiднi сукупност стимулiв у сенсорному полi людини i сприймати ii вiдповiднi реакцп в моторному полi [5, с. 21-28].
М. Носов, родоначальник вiртуальноi психологи й один iз засновниюв росшсько'1 школи вiртуалiстики, зробив наголос на iснуючi матерiальнi плацдарми вiртуальноi цившзацп, якi, на його думку, стануть «точками зростання» ново! культури [16]. Це не лише тренажери та iгровi комп'ютери, а й структури, що охоплюють великi сощальш нiшi. Насамперед, це мережа 1нтернет, яка стае необхiдним елементом залучення до св^ово'1 культури. Без доступу до 1нтернету людина е шформацшно «знеструмленою». На думку, Е. Гроува, одного з розробниюв мережевого проекту Intel шд назвою «Smart Connection» (технолопя Intel Smart Connect Technology автоматично оновлюе програми, таю, як електронна пошта та сощальш мереж1, коли комп'ютер перебувае в сплячому режим^, 1нтернет створюе «вiртуальну спшьноту людей», перетворюючи тим самим сучасну культуру на новий тип культури - «глобальне село», коли немае меж для комушкацп. Завдяки цьому змшюеться i тип iснування людини на так званий «диванний споаб життя» [21].
Прикладом реалiзацii вiртуального свiту можна назвати створення комп'ютерних «^ртуальних цивiлiзацiй». В Японii створене вiртуальне мiсто Хабiтат, яке юнуе вже кiлька рокiв i його чисельшсть становить приблизно 10 тисяч мешканщв [7]. Кожен власник комп'ютера може стати мешканцем цього мюта - «аватаром». При придбаннi «громадянства» людинi пропонуеться вибрати собi зовшшнш вигляд iз 1100 варiантiв, пвдбрати одяг. У системi використовуеться нов^ня комп'ютерна графiка, що посилюе реалiзм вiртуального середовища. Мешканцi можуть прогулюватися вулицями, спшкуватись з iншими аватарами шляхом друкування повщомлень з допомогою клавiатури, вступати в шлюб, позичати грош^ робити покупки, обирати керiвництво, загалом жити повноцiнним особистим i громадським життям. Таким чином, нова
вiртуальна цивiлiзацiя з й кiберкультурою i вiртуальною психолопею починае змiнювати та замiнювати собою нишшнш тип культури.
Поняття «^ртуальне ствтовариство» в науковий обiг BBiB вiдомий сучасний дослiдник феномена вiртуальних спiвтовариств Х. Рейнгольд у 1988 р., коли почав писати про суспшьне життя в on-line: «Жртуальш спiвтовариства е соцiальними утвореннями, яю з'являються в комп'ютерно-опосередкованих комунiкацiях, коли достатня кшькють людей стикаеться в публiчних дискусiях на досить тривалий перiод часу 3i значним проявом людських почуттiв, таким чином формуючи простiр (павутини) особистих взаемовiдносин у юберпросторЬ» [4]. Члени вiртуальних ствтовариств взаемодiють у багатьох випадках виключно з допомогою виведення тексту на екрани комп'ютерiв. У свош rami «Вiртуальне ствтовариство» Х. Рейнгольд викладае аспекти спшкування через комп'ютери на прикладi дошок оголошень та шших мережевих конференцiй (включаючи мережу 1нтернет, але не обмежуеться лише нею), яю змусили його розглядати це середовище як середовище, яке створюе спiвтовариства i, крiм того, культуру [4].
Отже, субкультура вiртуального ствтовариства - це сукупнiсть характеристик, поведшкових, аксiологiчних, мотивацiйних, мовних, свiтоглядних та шших форм моделей i способiв комуткацп, притаманних суб'ектам дано'1 субкультури, що знаходяться в комп'ютерно-опосередкованому i, разом з тим, психологiчно безпосередньому зв'язку один з одним у юберпросторь При цьому ця спшьнота е неоднорщною, бiльше того, едино'1 мережево'1 субкультури взагалi немае. Це бшьше схоже на екосистему субкультур, яка включае в себе i субкультуру кiберпанкiв, фiдошникiв та iншi субкультури [19].
Носiями (суб'ектами) субкультури вiртуального спiвтовариства е користувачi мережi 1нтернет. Пiдлiтки i молодi люди до 30 роюв становлять основну частину активних користувачiв (комунiкаторiв) в 1нтернет^ i в цьому сенсi проспр 1нтернет може бути розцiнений як один з актуальних факторiв соцiалiзацii. За даними багатьох соцiально-психологiчних дослщжень, якi-небудь змiни на макросоцiальному рiвнi (наприклад, виникнення i розвиток 1нтернет) здiйснюють свiй соцiалiзацiйний вплив на особистють (наприклад, на окремого активного користувача мереж^ опосередковано -через змшу ролi i значущостi тих чи шших нормоутворюючих мшроструктур сощального свiту. Тому, ймовiрно, соцiалiзацiйним чинником буде не 1нтернет, а та шдивщуальна вiртуальна мережа, яка вибудовуеться кожним користувачем вщносно самостiйно.
Одним iз значущих завдань соцiалiзацii, особливо в молодому вод, е пошук i пiдтримка позитивно'1 сощально'1 щентичносп. Будь-яка субкультура мае основнi структуры компоненти. До них вiдносяться щншсш орiентацii суб'ектiв субкультури, 1'хш норми поведшки, звичш, мода, мова тощо. Пiд цiнностями слiд розумiти результат оцшювання суб'ектом порiвняльних якостей кшькох об'ектiв з точки зору сво'1'х чи прийнятих як сво'1 суспшьних iнтересiв. Цiнностi розмiщуються на шкал^ з допомогою яко'1 люди оцшюють дii, речi, iнших людей i себе. З допомогою шкали цшностей людина структуруе свiт, що ii оточуе, розташовуючи предмети i явища за критерiями 1'х цiнностi, тобто корисносп [11, с. 15].
За визначенням сучасного фшософа Б. Паригша, спiлкування являе собою багатогранний процес взаемодп i взаемовпливу людей один на одного. Воно може розглядатися не лише як акт усвщомленого, ращонального оформлення мовленневого обмшу шформащею, а й як безпосереднiй емоцшний контакт мiж людьми [17, с. 279]. У цьому контексп субкультура вiртуального спiвтовариства будуеться на специфiчному способi спiлкування - вiртуальнiй комушкацп. Визначення, яке надав
Б. Паригш, повшстю застосовуеться i до вiртуальноi комушкацп. У вiртуальному просторi з допомогою засобiв вiртуальноi комушкацп вiдбуваеться взаемодiя суб'ектiв комушкацп (комунiкаторiв). Мережу можна розглядати як фактор та шструмент формування сощальних груп i ствтовариств, простором розвитку нових культурних норм спшкування. Отже, користувач 1нтернету, який спшкуеться з допомогою засобiв вiртуальноi комушкацп з одним або групою користувачiв 1нтернету, е суб'ектом субкультури вiртуального спiвтовариства, а також об'ектом з точки зору шшого користувача 1нтернету, який вивчае його.
Важливою вiдмiтною особливiстю будь-яко! субкультури е мова. Мова - це зааб спшкування з допомогою символiв, яю розумiють всi люди, приналежнi до дано! культури або субкультури. Мова субкультури не обмежуеться звичайною мовою, яка спираеться на звуки - вона включае мову жеспв, спещальних сигналiв. Елементами мови е знаки, символи, правила Гх поеднання. Субкультурi вiртуального спiвтовариства властива своя ушкальна мова, яка дiе лише в межах дано'1 культури або субкультури, а за п межами може бути незрозумшою.
Мовнi аспекти вiртуальноi комушкацп вiртуального спiвтовариства е вагомими для опису особливостей субкультури вiртуального ствтовариства. Вiртуальна форма спiлкування виникла нещодавно, тому вона, на вщмшу вiд iнших форм спiлкування, менше залежить вiд традицiй. Визначним чинником в електронному листуванш е економiя зусиль вiдправника й одержувача: перший защкавлений у тому, щоб написати менше i при цьому бути зрозумiлим. Часто учасники спiлкування нехтують правилами граматики i правопису. Якщо знаки пунктуацп i використовуються, то вони вщображають iнтонацiю мови: примiром, три крапки означають лiнь, повшьшсть, сонливiсть або швидкiсть мови учасника спшкування.
Велике значення в реальному та вiртуальному просторi мають невербальш засоби спiлкування. Такi засоби реального життя як жести, мiмiка, поза, рухи, хода у вiртуальному свт неможливо використати. Натомiсть у вiртуальному спiлкуваннi використовуеться новий невербальний зааб спiлкування - емотiкони («смайлики»), яю виконують роль емоцiйного навантаження у спшкуванш. Спiлкування в чатах наближуеться до паравербального за рахунок використання смайлиюв та шших подiбних ефектив. Те, що пишеться в чатах, друкуеться зi швидкiстю сказаного, при цьому редагування мшмальне або вщсутне зовсiм. Таким чином вiдбуваеться письмове фшсування усного мовлення, тобто так звана «^ртуальна дикцiя». Iзоморфнiсть вiртуального спiлкування може бути визначена як втрата переваг i письмово! мови й усно!, тому що мiмiка спiврозмовника е невидимою. Загалом вiртуальне спiлкування характеризуеться приемними вiдносинами, яю досить часто можуть переноситись i на реальнi зустрiчi вiртуальних стврозмовниюв. Однак, специфiка людського сприйняття побудована так, що при безпосередньому спшкуванш вимовити «тяжке» ошвце страшно, а в електронному спшкуванш сказати його дуже просто.
Нова, переважно молодiжна, субкультура виникае на фош норм спшкування, властивих ноаям украхнськох культури та мови, що дае тдстави зробити певш узагальнення. Завдяки мовному стилю субкультури вщбуваеться економiя зусиль стврозмовниюв - в коротких повщомленнях, якi успiшно декодуються обома сторонами. Неформальний стиль спiлкування, прийнятий у чатах, дае змогу не звертати увагу на орфографiчнi помилки або неточносп. Знаки пунктуацп ставляться по смислу, але вщображають, перш за все, штонацшну структуру. Повщомлення, яю вiдправник пише,вiн не перечитуе i не виправляе i в такому виглядi надсилае. Одержувач повiдомлення читае i вiдповiдае, не звертаючись бшьше до тексту листа. Така ситуащя iзоморфна для усного мовлення i е його письмовою фiксацiею. Зрозумшо, що тiльки
техшчш можливостi електронно'1 комушкацп i вiдпрацьованi в 1нтернет-спiвтовариствах норми комушкативно'1 поведiнки роблять реальною подiбну амбiвалентнiсть. Вiртуальний жанр не сприяе деталiзацii опису, притаманного традицiйнiй письмовш мовi, тому роль компенсаторних механiзмiв, що сприяють розумiнню та економп зусиль одержувача, виконують графiчнi символи, так зваш смайлики.
Ще один споаб передання мовного значення - це вщображення смислово'1 значущостi дано'1 шформацп для вiдправника через великi л^ери або повторення одта i 7161 ж графеми. Тут працюе каношчний принцип «чим бiльше мiсця у свщомосп вiдправника займае дана шформащя, тим бiльше вiзуального простору одержувача займае мовна форма, що передае цю шформащю».
Одним з важливих аспекпв побудови структури субкультури вiртуального спiвтовариства е вивчення мотивацiйного регулювання суб'екта вiртуальноi комушкацп. Пiд мотиващею слiд розумiти те, заради чого людина виконуе ту чи шшу дiяльнiсть. Виокремлюють рiзнi види мотивiв у залежностi вiд предмета, на який скерована дiяльнiсть. Кожен вид дiяльностi вiдповiдае деякiй людськiй потреби Серед потреб вирiзняють потребу в спшкуванш, знаннях, саморозвитку, досягненнi, продовженш роду [14, с. 24].
Показником властивих суб'ектам вiртуального спiвтовариства штереав може слугувати характер тих телеконференцш (ньюс-груп), на якi вони тдписуються. При вивченнi мотивацп суб'екта вiртуального спiвтовариства постае питання, що дае перебування в 1нтернет! для розвитку особистосп людини та ii спшкування з iншими людьми. Дiяльнiсть людини в 1нтернет розвивае ii можливосп, дае змогу набувати новi навички, або навпаки - не дае можливосп для самореалiзацii i саморозвитку.
На думку зарубiжного дослiдника Дж. Фшкша, використання комп'ютернох' технiки посилюе штимшсть соцiальних та цивiльних вщносин, 1х дискусивнiсть, а також тдвищуе роль невеликих колективiв, що вщкривають новi можливостi iнтерактивноi щентифшацп штереав [3, с. 12-14]. Однак, Н. К. Баям вважае, що аношмшсть спшкування в мережi 1нтернет, знижуючи роль мiжособистiсних дискусiй, нерiдко провокуе «^ртуальне насилля», прагнення «провести атаку» на безiменного партнера [1, с. 68-84].
Поряд iз цим, пгантська кiлькiсть iнформацii, що циркулюе в комп'ютерних мережах, може викликати стреси, породжеш нервовим перевантаженням, вiдчуття вщчуження, пов'язане з так званим «шформацшним шоком» (info-shock).
Отже, можна зробити висновок, що 1нтернет е одшею з важливих сфер самореалiзацii особистосп та виступае фактором формування сощального спiвтовариства, яке е специфiчним суб'ектом культури. Сощально-культурна природа даного феномена полягае в штенсифшацп мiжкультурних контакпв i кризi iдентичностi певно"! частини молодь Також слщ вiдзначити, що в учасниюв дано"! групи розвиваеться вщчуття приналежностi до вiртуального ствтовариства.
Участь молодi в дiяльностi рiзних субкультур створюють об'ективнi умови як для забезпечення динамши та збереження цшсносп культурнох' системи, так i для гармонiзацii умов соцiальноi штеграци та iндивiдуального самовизначення особистостi.
Створення рiзних молодiжних органiзацiй, зокрема вiртуальних спiвтовариств, зi специфiчною субкультурою дае змогу молодi реалiзувати свою потребу в щентифшаци, пiд якою зазвичай розум^ть один iз механiзмiв соцiалiзацii особистостi, з допомогою якого набуваються або засвоюються норми, щеали, цшносп, ролi та моральнi якостi представниюв тих соцiальних груп, до яких належить даний iндивiд.
Список використано1 лггератури
1. Bayam N. K. The Emergence of Community in Computer Mediated Communication / N. K. Bayam // Cybersociety : Computer-mediated communication and community /ed. by S. G. Jones. - Thousand Oaks, Calif. : Sage Publications, 1995. - P. 68-84.
2. Brake M. The Sociology of Youth Cultures and Youth Subcultures. Sex and Drugs and Rock'n'Roll? [Electronic resource] / M. Brake. - London : Routledge & Kegan Paul, 1980. - Mode of access :
http://samples.sainsburysebooks.co.uk/9781134077632_sample_507391.pdf.
3. Fishkin J. Democracy and Deliberation : new directions for democratic reform / J. Fishkin. - New Haven : Yale University Press, 1991. - 135 p.
4. Rheingold H. The the electronic version of The Virtual Community [Electronic resource] / H. Rheingold. - Mode of access : http://www.rheingold.com/vc/book/intro.html.
5. Бабенко В. С. Виртуальная реальность: проблема интерпретации / В. С. Бабенко // Виртуальная реальность как феномен науки, техники и культуры : Матер. 1-ого Всеросс. симпозиума по философ. проблемам виртуальной реальности. - Санкт-Петербург : СпбГУ, 1996. - С. 21-28 ; Babenko V. S. Virtualnaya realnost: problema interpretatsii / V. S. Babenko // Virtualnaya realnost kak fenomen nauki, tekhniki i kultury : Mater. 1-ogo Vseross. simpoziuma po filosof. problemam virtualnoy realnosti. - Sankt-Peterburg : SpbGU, 1996. - S. 21-28
6. Бабенко В. С. Виртуальная реальность в музейном деле : учеб. пособ. / В. С. Бабенко; науч. ред. С. Н. Иконникова. - Санкт-Петербург : СПбГАК, 1997. -103 c. ; Babenko V. S. Virtualnaya realnost v muzeynom dele : ucheb. posob. /V. S. Babenko; nauch. red. S. N. Ikonnikova. - Sankt-Peterburg : SPbGAK, 1997. - 103 c.
7. Чернобров В. А. Энциклопедия загадочных мест мира [Электронный ресурс] / В. А. Чернобров. - Режим доступа : http://www.etextlib.ru/Book/Details/39292; Chernobrov V. A. Entsiklopediya zagadochnykh mest mira [Elektronnyy resurs] / V. A. Chernobrov. - Rezhim dostupa : http://www.etextlib.ru/Book/Details/39292.
8. Виртуальный город Хабитат [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.peterlife.ru/funoffice/sensation/252439.html#.VkZl3XbhBD8; Virtualnyy gorod Khabitat [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://www.peterlife.ru/funoffice/sensation/252439.html#.VkZl3XbhBD8.
9. Гришин В. А. Субкультура и ее проявление в молодежной среде / В. А. Гришин // Общественные молодежные движения: проблемы и перспективы : сб. ст. - Москва : Прогресс, 1990. - 311 c. ; Grishin V. A. Subkultura i ee proyavlenie v molodezhnoy srede / V. A. Grishin // Obshchestvennye molodezhnye dvizheniya: problemy i perspektivy : sb. st. -Moskva : Progress, 1990. - 311 c.
10. Сулер Дж. Компьютерная и интернет-зависимость [Электронный ресурс] / Дж. Сулер. - Режим доступу : http://banderus2.narod.ru/77314.html; Suler Dzh. Kompyuternaya i internet-zavisimost [Elektronnyy resurs] / Dzh. Suler. - Rezhim dostupu http://banderus2.narod.ru/77314.html.
11. Дишер Ф. Т. Мода и цинизм / Ф. Т. Дишер. - Санкт-Петербург, 1879 ; Disher F. T. Moda i tsinizm / F. T. Disher. - Sankt-Peterburg, 1879
12. Запесоцкий А. С. Молодежь в современном мире : проблемы индивидуализации и социально-культурной интеграции / А. С. Запесоцкий. - Санкт-Петербург : СПбГУП, 1996. - 350 с. ; Zapesotskiy A. S. Molodezh v sovremennom mire : problemy individualizatsii i sotsialno-kulturnoy integratsii / A. S. Zapesotskiy. - Sankt-Peterburg : SPbGUP, 1996. - 350 s.
13. Культурология XX век : энциклопедия. - Санкт-Петербург : Университетская книга; Алетейя, 1998. - Т. 2 - 447 с. ; Kulturologiya XX vek : entsiklopediya. - Sankt-Peterburg : Universitetskaya kniga; Aleteyya, 1998. - T. 2 - 447 s.
14. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы, эмоции / А. Н. Леонтьев. - Москва, 1971. - 401 с. ; Leontev A. N. Potrebnosti, motivy, emotsii / A. N. Leontev. - Moskva, 1971.
- 401 s.
15. Матвеева С. Я. Субкультуры в динамике культуры / С. Я. Матвеева // Субкультурные объединения молодежи. - Москва, 1987. - С. 35-39 ; Matveeva S. Ya. Subkultury v dinamike kultury / S. Ya. Matveeva // Subkulturnye obedineniya molodezhi. -Moskva, 1987. - S. 35-3
16. Носов Н. А. Манифест виртуалистики [Электронный ресурс] / Н. А. Носов. -Режим доступа : http://www.virtualistika.ru/vip_15.html ; Nosov N. A. Manifest virtualistiki [Elektronnyy resurs] / N. A. Nosov. - Rezhim dostupa : http://www.virtualistika.ru/vip_15.html.
17. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории / Б. Д. Парыгин, под ред. А. С. Запесоцкого. - Санкт-Петербург : СПбГУП, 1999.
- 591 с. ; Parygin B. D. Sotsialnaya psikhologiya. Problemy metodologii, istorii i teorii / B. D. Parygin, pod red. A. S. Zapesotskogo. - Sankt-Peterburg : SPbGUP, 1999. - 591 s.
18. Смелзер Н. Дж. Социология / Н. Дж. Смелзер // Социологические исследования. - 1990. - №12. - С.35-37 ; Smelzer N. Dzh. Sotsiologiya / N. Dzh. Smelzer // Sotsiologicheskie issledovaniya. - 1990. - №12. - S.35-37
19. Смирнова И. А. Интернет как фактор субкультуры виртуального сообщества [Электронный ресурс] : автореф. дис. ... канд. культурол. наук : 24.00.04 / Ирина Александровна Смирнова; Санкт-Петербургский гуманитарный университет профсоюзов. - Санкт-Петербург, 2000. - 19 с. - Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/internet-kak-faktor-subkultury-virtualnogo-soobshchestva; Smirnova I. A. Internet kak faktor subkultury virtualnogo soobshchestva [Elektronnyy resurs] : avtoref. dis. ... kand. kulturol. nauk : 24.00.04 / Irina Aleksandrovna Smirnova; Sankt-Peterburgskiy gumanitarnyy universitet profsoyuzov. - Sankt-Peterburg, 2000. - 19 s. -Rezhim dostupa : http://www.dissercat.com/content/internet-kak-faktor-subkultury-virtualnogo-soobshchestva.
20. Современная западная социология: словарь. - Москва : Политиздат, 1990. -350 с. ; Sovremennaya zapadnaya sotsiologiya: slovar. - Moskva : Politizdat, 1990. - 350 s.
21. Технология Intel [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.intel.com/support/services/smartconnect/sb/CS-033108.htm; Tekhnolohiia Intel [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.intel.com/support/services/smartconnect/sb/CS-033108. htm.
22. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. - Москва : ACT, 1999. - 784 с. ; Toffler E. Tretya volna / E. Toffler. - Moskva : ACT, 1999. - 784 s.
Стаття надшшла до редакцп 27.09.2015
V. Volynetc
SUBCULTURE VIRTUAL COMMUNITY: THE CONCEPT AND FEATURES
In the article the approaches to the definition of «subculture», «virtual reality», «virtual community», «communication», are the most important ones in terms of cultural studies; are terms of different scientists on the problem of virtual reality and virtual communities
subculture; defined subculture principal features of virtual communities. Paid particular attention to the characteristics of the Internet as a business user a virtual subculture community, its important characteristics - language and non-verbal means of communication that are important in real and virtual space. Also in the article the environment of the Internet as one of the important areas of personal fulfillment. Deals with the linguistic aspects of virtual communication virtual communities that are important for describing features subculture virtual community. It is noted that one of the important aspects of building structures subculture virtual community is the study of motivational regulation subject virtual communication. However, under the motivation to be understood that for which a person performs a particular activity. The article stated that the participation of young people in various subcultures creates objective conditions for providing and maintaining the integrity of the dynamics of cultural systems and to harmonize the conditions of social and cultural integration and individual self-identity.
Key words: subculture, virtual reality, virtual community, communication, virtual culture.
УДК 316.722(47+57)" 192/193"(045)
Д. С. Ворошк
КОНСТРУЮВАННЯ ОБРАЗУ «РОБ1ТНИКА» В ПЛАКАТНОМУ МИСТЕЦТВ1 СРСР В 1920-1930-Х РР.
У cmammi розглядаються oco6nueocmi ei3yanbnozo конструювання образу «робтника»в полтичному maKami СРСР в 1920-1930-х рр. Простежуеться еволющя даного образу та ïï основт етапи. Анaлiзуюmься вiзуaльнi прийоми та засоби, як використовували радянськ митщ. Акцентуеться увага на зв'язку даного образу з полтичними завданнями, що ïx ставило радянське керiвницmво.
Ключовi слова: плакат, вiзуaльний образ, культурний герой, робтник, коваль, СРСР, iдеологiя.
Будь - яка револющя потребуе геро'1'в. Жовтнева револющя 1917 р. не була виключенням. Митщ, письменники та кшематографюти, активно взялись до справи створення «нових револющйних геро'1в». Вони мали виршити одразу двi проблеми: по-перше, виробити образи, з якими б населення могло щентифшувати себе в новш пол^ичнш та сощокультурнш дшсносп, по - друге, створити щеал для наслщування. Якщо вдатись до теорп архетитв К. Юнга, в радянському мiфi центральне мюце займав архетип героя. Таким героем став робгтник. Даний образ найбшьш широко був представлений в плакатному мистецтвь В крш'ш, де бшьшють населення було малограмотним, використання плакатних образiв було дуже ефективним засобом впливу.
Основш поняття та характеристики мiжвоенноï радянсько'1 культури визначив у свош, вже класичнш, пращ В. Паперний [10]. Вш акцентував увагу на змшах в «культурi один» (яка, на його думку, охоплювала 1920-i рр.) та «культурi два» (1930-i рр.), на якi ми будемо спиратись в данш статп. В питаннi вивчення особливостей поняття та характеристик культурного героя ми будемо орiентуватись на пращ радянського дослщника мiфологiчних традицiй G. Мелетинского та сучасних
