CC BY
37
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
УДК 616.361-089:616.33-002.44
СТВОРЕННЯ М0ДЕЛ1 ЗАПАЛЬНОГО ШФШЬТРАТУ ЧЕРЕВН01 П0Р0ЖНИНИ В УМОВАХ ХР0Н1ЧН0Г0 ЕКСПЕРИМЕНТУ
Cyxin I.A., Савицька I.M., Титаренко С.М.
Медичний университет УАНМ
Нацюнальний ¡нститут xipyprii та трансплантологи ¡м. О.О. Шал1мова АМН Украши
Стаття присвячена розробцг моделг хротчних тфшътрат{в черевног порожнини pi3uoi локал{-зацй. Метою досл{дження було в{дтворення типових процесгв формування тфшътрату не за-лежно eid його складових. На 30 кролях досл{дним шляхом була nidiöpaua кшътстъ мтробних колонш р{зник збуднитв, яка не викликае утворення абсцеЫв та nepumouimie. При операщях на 60 кролях було сформовано хротчт тфшътрати м1ж прив{дною та eideiduoio петлями тонког кишки гй брижкою та великим сальником; мгж прив{дною та eideiduoio петлями moeemoi кишки гй брижкою та великим сальником; мгж жовчним MixypoM, шлунком та великим сальником; мiж селезгнкою та великим сальником. Формування тфшътрату вивчалосъ на 3, 7, 14 та 28 до-бу. Шляхом бaкmepioлoгiчнux дocлiджeнъ була з'ясована динамта змт мтробног складовог як в ятсному так i в кшъкгеному плат. Шляхом гicmoлoгiчнux дocлiджeнъ npo^idKoeauo етапи формування хротчного тфшътрату черевног порожнини. Запропонована методика дозволяе сфор-мувати хротчний тфшътрат черевног порожнини з прогнозованим nepeöizoM, скорочуе mepMi-ни експерименту та кшътстъ niddo^iduux тварин. 1нфшътрат в зот лoкaлiзaцií тфтованого iMnjianmamy формуешься еже на 3 добу з переважанням гострог фази запалення. На 7 добу eid-буваетъея формування грануляцшног тканини з переважанням в нш лiмфoцumapнoг тфшътра-цй з появою значног K^bKocmi активованих MaKpocßazie. 3 14 до 28 доби спостеркаетъся змен-шення npoявiв запалення, перетворенням грануляцшног тканини на бшъш щшъну, nodiöuy до фiбpoзнoг.
Ключов1 слова: експеримент, хроннний ¡нфтьтрат, черевна порожнина, Kponi
Вступ
Розвиток наукових дослщжень в галуз1 х1рурп-чноТ науки потребуе постшного пошуку в розро-бц1 моделей патолопчних стажв у тварин схожих на клш1чж ситуаци. Науково-техжчний прогрес надае змогу використання в практичнш медицин! технолопй, яю до недавнього часу використову-вались ттьки в промисловосп. Прикладами таких ¡нтеграцш можуть стати використання вугле-цевого лазеру при розаченж тканин, електро-зварювання бюлопчних тканин [ 1 ]. Використан-ню таких технолопй в шшчнш практик передуе велика експериментальна робота, яка полягае не ттьки у вщпрацюванж методики, але й ство-ренж вщповщних моделей патолопчних стажв у лабораторних тварин. Сучасна експериментальна наука мае в своему арсенал! багато доско-налих моделей р1зномажтних патолопчних стажв, як1 дозволяють вщтворити клш1чну ситуацш на р1зних органах черевноТ та грудноТ порожнини [ 3 ]. Гншно-запальж процеси, зокрема ¡нфтьт-рати, е одними з розповсюджених патолопчних стажв черевноТ порожнини в клш1чних умовах. Вщтворення под1бних стажв в експеримент1 дае змогу випробовування нових пщход1в в лкуван-ж. Запропоноваж методики формування ¡нфть-трат1в черевноТ порожнини у п'ятдесяти вщеотмв тварин приводять до виникнення нестандартних результате, зокрема абсцеав, поширених пери-тонтв або вщсутносп будь-яких змш в дтянц1 операци. Все це подовжуе термш експерименту, призводить до збтьшення кшькосп пщдослщних тварин та отримання важко зютавних результате, осктьки достов1рнють отриманих даних за-лежить вщ стандартное^ модел1 [ 4 ]. Публкаци, присвячеж моделюванню ¡нфтьтрат1в черевноТ
порожнини, здебтьшого мютять матер1али nopi-вняльного характеру м1ж вщомими та авторсь-кими методиками без вказ1вок на принципову BiflMiHHicTb, без чпжого викладення методики проведения експерименту, що значно ускладнюе оцшку переваг запропонованих моделей [ 5 ].
Матср1али та методи
Враховуюч1 сучасж вимоги до експеримента-льних po6iT, нами розроблено cnoci6, який дозволяе отримати стандартну модель ¡нфтьтрату черевноТ порожнини з будь-яких складових та будь-якоТ' локал1заци', в залежносп вщ основноТ мети експерименту. При створенж модел1 голо-вними вимогами були: строге дозування MiKpo-бного забруднення, розташування бактер1ально-го агенту в обмеженш зож. Головною задачею було вщтворення типового патолопчного проце-
Су 3 ВЩП0ВЩН0Ю СТаДШНЮТЮ Р03ВИТКУ 3MÎH в CTi-
нцi opraHiB без утворення некротичних, незворо-тних змж та BiflcyTHOCTi активного гною за наяв-Hic™ ¡нфекцшного агенту. В якосп м1кробного забруднення використовували cyMim MiKpoopra-Hi3MiB, яка складалась з Е. coli 0,5 MF, Рг. mirabilis 0,5 MF, Eut. faecalis 0,5 MF, St. aureus 0,5 MF. За стандартом Мак Фарланда 0,5 вщпо-вщае 1,5 х 108 м1кробних колонш. До складу ¡н-фекцшноТ' cyMimi було обрано, спираючись на данж л1тератури, найб1льш поширеж MiKpoopra-н1зми, як1 виавають при запальних процесах в черевнш порожниж [ 2 ]. Кшьмсть м1кробних ко-лон1й була визначена дослщним шляхом за результатами тридцяти операцш на середн1х лабораторних тваринах. При оцшц1 результате враховували поширенють запального процесу, утворення вщдалених осередюв запалення, на-явн1сть активного гною в дтянц1 операцП', ре-
зультати бактерюлопчних дослщжень, пстолоп-чну картину. З'ясовано, що при меншш кшькосп колонш ¡нфекцшний процес нетривалий та, по-чинаючи з чотирнадцятоТ доби, 1\/мкрооргашзми з дтянки ¡нфтьтрату не виавались. Збтьшення кшькосп м1кробних колонш призводило до не контрольованосп процесу, виникненню пошире-них перитонтв, утворенню абсцеав та загибел1 тварин до сьомо'Г доби.
3 метою запоб1гання розткання ¡нфекцшного матер1алу при формуванш ¡нфтьтрату та обме-ження зони його розташування використовували матрицю, на якш вщбувалась фксац1я м1кроор-ган1зм1в. В якосп матриц! використовували полн прошленову атку, яку зазвичай використовують в якосп трансплантату пщ час гернюпластики. Такий пщхщ дозволяе пщтримувати запальний процес у вигляд1 реакци на сторонне тто в тзшх термшах експерименту, коли вщбуваеться ел1м1-нац1я ¡нфекцшного агенту тому, що задач1 дослн дження потребують шзшх термов спостере-жень.
Результати та 1х обговорення
В якосп експериментальних тварин використовували безпородних крол1в р1зного в1ку та ста-т1, вагою 2,5 - 3 кг. Знеболення проводили шляхом внутр1шньовенного крапельного введения 1% розчину кетамшу гщрохпорщу з розрахунку 5 мг/кг. Виходячи з основного завдання дослн дження, формували ¡нфтьтрати м1ж привщною та вщвщною петлями тонко'Г кишки Тй брижкою та великим сальником; м1ж привщною та вщвщною петлями товстоТ кишки ш брижкою та великим сальником; м1ж жовчним м1хуром, шлунком та великим сальником; м1ж селезшкою та великим сальником. При формуванш уах тишв ¡нфн льтрат1в операцшним доступом була обрана се-рединна лапоротом1я, яка виконувалась за зага-льними правилами. Для формування кишкового ¡нфтьтрату в рану виводилась петля тонкоТ або товстоТ кишки разом з брижейкою. Атравматич-ною монофтаментною ниткою номером 7.0 фо-рмувався кисет брижейки кишки з захопленням стшки привщноТ та вщвщноТ кишки по брижовому краю. В залежносп вщ глибини сформованого кисетного шву вир1зали вщповщного розм1ру клапоть стерильноТ полтроптеновоТ атки та за-нурювали його в приготований розчин з ¡нфек-цшним агентом. 1нф1ковану атку занурювали в сформовану порожнину та зав'язували кисетний шов, до якого пщв'язували пасмо великого сальника. Нитку зр1зали на вщсташ 1,5 см над вуз-лом, що в подальшому давало змогу знайти дн лянку операци. Пщ час формування ¡нфтьтрату з жовчним м1хуром використовували клапоть атки розм1рами 1x1 см, та вкладали його на дтянку дна та тта останнього. До м1сця укладання атки пщводили антральний вщдт шлунку та фксува-ли його по малш кривиш двома атравматичними монофтаментними швами, ниткою номер 7.0, до стшки жовчного м1хура. На утворену констру-
кцш укпадали пасмо великого сальника. При формуванш ¡нфтьтрату селезшки ¡нфкований клапоть атки розм1рами 1x1 см фксували в дтя-нц1 судинноТ шжки шляхом формування кисетного шва, яким огортали дистальну частину селезшки з подальшим пщв'язуванням пасма великого сальника.
По кожнш з описаних методик було прооперо-вано по 15 тварин, загальна ктькють склала 60. Випадш загибел1 тварин в наслщок поширення ¡нфекцшного процесу не було. Результати до-слщження оцшювали в динамщ1 на 3, 7, 14 та 28 добу шсля моделювання шляхом в1зуального оцшювання стану оргашв черевноТ порожнини та дтянки ¡нфтьтрату, бактерюлопчного контролю черевноТ порожнини та вмюту ¡нфтьтрату, псто-лопчного дослщження.
При в1зуальнш оц1нц1 стану черевноТ порожнини, незалежно вщ виду модел1 ¡нфтьтрату, запальш явища у вигляд1 тендп"них пл1вок ф1б-рину спостер1гались в ycix випадках на третю добу в дтянц1 ¡нфтьтрату. Органи, бтя яких формувався ¡нфтьтрат, виглядали набряклими. iHLui дтянки очеревини на вигляд були блиску-чими. В 20 % випадш в черевнш порожниш спо-стер1галась незначна ктькють прозороТ рщини. 3 7 по 14 добу в дтянц1 сформованого ¡нфтьтра-ту спостер1гався пом1рний спайковий процес без утворення грубих зрощень. 1нфтьтрат був щть-ним, рухпивим, очеревина бтя м1сця його розташування виглядала блискучою. На 28 добу зрощення в черевнш порожниш мали вигляд тонких, прозорих пл1вок з переважним розташу-ванням в д1лянц1 ¡нфтьтрату. 1нфтьтрат в ycix випадках був рухпивий, органи не набрякла Тх серозн1 оболонки звичайного кольору.
В кожн1й cepiï операц1й вивчали ¡нфекцшну складову сформованого ¡нфтьтрату в pi3Hi строки. В ycix випадках робили бактерюлопчне дослщження стану черевноТ порожнини. Незалежно вщ м1сця формування ¡нфтьтрату та термшу експерименту поави виявилися стерильними, що свщчило про над1йну ¡золяц1ю бактер1ального агенту. При бактер1олопчному дослщженн1 ма-тер1алу, взятому з центру ¡нфтьтрату на третю добу експерименту, були виаяы Ti ж caMi MiKpo-6hî асоц1ацП' в т1й самш концентрац1й, яка вико-ристовувалась при моделюваны процесу. На сьому добу при бактерюлопчному дослщженн1 м1кробна асоц1ац1я скпадалась з Е. coli 10 , Eut. faecalis 105, Рг. Mirabilis 104 . На чотирнадцяту добу з ¡нфтьтрату виавалась Е. coli 10 . На двадцять восьму добу в тридцяти вщсотках ви-падюв виаялась Е. coli 104, решта nocißiB була стерильна.
При пстолопчному дослщжены д1лянок ¡м-плантацП' ¡нф1кованоТ атки, що моделювали ¡н-фтьтрат, на третю добу в тканинах переважали прояви гострого запалення: набряк, нейтрофть-на ¡нфтьтрац1я, яка в бтьш глибоких шарах переходила в переважно макрофапчно-л1мфоцитарну. На сьому добу спостер1галась
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
виражена ф1бробластична реакц1я, яка призво-дила до утворення масиву грануляцшноТ ткани-ни з високою щшьшетю кровоносних судин. Нек-ротичних змш оргашв (печшки, селезшки) в дтя-нках ¡мплантацП' не вщм1чалось. В слизовш оболони тонко'!' та товстоТ кишок були наявш ознаки хрошчного запалення, переважала л1мфоцитар-на ¡нфтьтрац1я. Повздовжнш шар м'язовоТ обо-лонки в бтьшосп спостережень через вираже-ний запальний процес пошкоджувався та замн щувався грануляцшною тканиною, циркулярний, бтьш глибокий збер1гався, проте гладком'язов1 волокна були набрякл1 с ознаками дистроф1чних змш. Грануляцшна тканина, яка здебтьшого бу-ла дифузно ¡нфтьтрована л1мфоцитами, мюти-ла дрК5ш вогнища нейтрофтьноТ ¡нфшырацм та активоваш макрофаги, виявлялись також пооди-нок1 пгантсью кттини стороншх тт.
На чотирнадцяту добу в зош розташування ¡н-фтьтрату формувався масив грануляцшноТ тка-нини, яка мютила велику щтьнють повнокров-них кровоносних судин, вщм1чалось збтьшення ктькосп пгантських кгптин стороншх тт пор1вня-но з попередшм терм1ном. Сформована грану-ляцшна тканина була ¡нф1льтрована переважно л1мфоцитами, спостер1галась лише незначна к1-лькють нейтрофтьних гранулоцит1в. Запальна реакц1я згасала. Значних змш гютоархп"ектошки орган1в, бтя яких створювався ¡нфтьтрат, не було знайдено.
На двадцять восьму добу в зош локал1заци ¡н-фтьтрату формувалась зрта тканина, под1бна до ф1брозноТ, в яюй виявлялась значна ктькють др1бних макрофапчних гранульом з пгантськими кл1тинами сторонн1х т1л. Виражених структурних порушень оргашв не вщзначалось.
Реферат
СОЗДАНИЕ МОДЕЛИ ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ИНФИЛЬТРАТА БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОГО ЭКСПЕРИМЕНТА
Сухин И.А., Савицкая И.М., Титаренко С.Н.
Ключевые слова: эксперимент, хронический инфильтрат, брюшная полость, кроли
Статья посвящена разработке модели хронических инфильтратов брюшной полости разной локализации. Целью исследования было воспроизведение типичных процессов формирования инфильтрата независимо от его составляющих. На 30 кролях опытным путем было подобрано количество микробных колоний различных возбудителей, которое не вызывает развития абсцессов и перитонитов. При операциях на 60 кролях были сформированы хронические инфильтраты между приводящей и отводящей петлями тонкой кишки ее брыжейкой и прядью большого сальника; между приводящей и отводящей петлями толстой кишки ее брыжейкой и прядью большого сальника; между желчным пузырем, желудком и прядью большого сальника; между селезенкой и большим сальником. Формирование инфильтратов изучалось на 3, 7, 14 и 28 сутки. Путем бактериологических исследований была выяснена динамика изменений бактериальной составляющей, как в качественном, так и в количественном плане. Путем гистологических исследований прослежены этапы формирования хронического инфильтрата брюшной полости. Предложенная методика позволяет сформировать хронический инфильтрат брюшной полости с прогнозируемым течением, значительно уменьшает сроки эксперимента и количество необходимых животных. Инфильтрат в зоне локализации инфицированного имплантата формируется на 3 сутки с преобладанием острой фазы воспаления. На 7 сутки происходит формирование грануляционной ткани с преобладанием в ней лимфоцитарной инфильтрации и активных макрофагов. С 14 до 28 суток воспалительные явления уменьшаются, грануляционная ткань становится фиброзной.
Висновки
Розроблена методика формування ¡нфтьтра-ту черевноТ порожнини дозволяе моделювати процес з прогнозованими результатами. Можли-в1сть вщтворення незалежно вщ будови оргашв робить цей метод ушверсальним.
1нфтьтрат в зош локал1заци ¡нфкованого ¡м-плантату формувався вже на 3 добу з перева-жанням гостроТ фази запалення. На 7 добу вщ-бувалось формування грануляцшноТ тканини з переважанням в нш л1мфоцитарноТ ¡нфтьтраци з появою значноТ ктькосп активованих макро-фапв, що евщчило про початок хрошзаци проце-су. 3 14 до 28 доби спостер1галось зменшення прояв1в запалення, перетворенням грануляцшноТ тканини на бтьш щтьну, под1бну до ф1броз-ноТ. L|i змши були опосередковано доведен! бак-терюлопчними дослщженнями.
Наведена методика дозволяе моделювати стандартний ¡нфтьтрат з однаковими етапами розвитку у ста вщеотш тварин, що значно зме-ншуе термш експерименту, ктькють необхщних
тварин, а також вартють дослщження.
Л1тсратура
1. Гапагов Ф.М. Применение лучей лазера для лечения острых гнойных заболеваний мягких тканей : Автореф. дис. канд. мед. наук/Ф.М.Гапагов. - М., 1979.
2. Давыдов Ю.А. Лечение общего гнойного перитонита / Ю.А.Давыдов , А.Г.Козлов , А.В.Волков //Хирургия.-1991 .-№10,-С.49-53.
3. Лопухин Ю.Н. Экспериментальная хирургия / Ю.Н.Лопухин. - М., 1971.
4. Нколаев Н.Г. Експериментальне моделювання ¡нфтьтрату черевноТ порожнини / Н.Г.Нколаев, М.Г.Мельниченко, Biiuax Hi-даль // Одеський медичний журнал.-2002.-№1(69). - С.12-13.
5. Ellis Н. Internal over healing / H.Ellis // Wed. S. Surg.-1980.-№3.-P.303-306.
Summary
DESIGN OF INFLAMMATORY MASS IN THE ABDOMINAL CAVITY DURING LONG-TERM EXPERIMENT
Sukhin A.I., Savitskaja I.M., Titarenko S.N.
Key words: experiment, chronic infiltrate, abdominal cavity, rabbit
This article is devoted to creating of the design of inflammatory mass in the abdominal cavity. The research is aimed to design typical processes in the infiltrate formation regardless of its constituents. 30 rabbits were used to select the number of microbic strains of various causative agents, which do not produce the development of abscesses and peritonites. During the surgeries performed on 60 rabbits there have been formed chronic infiltrates between the afferent and efferent loops of large intestine, its mesocolon and the caul strand; between the spleen and the caul. Infiltrate formation have been examined on the 3rd, 7th, 14th, and 28th days. By bacteriological investigations there has been found out the dynamics in changes of bacterial components both qualitatively and quantitatively. By histological studies it has been possible to trace the stages in the development of abdominal infiltrates. Our techniques allows to form an abdominal chronic infiltrate of predictable course, considerably reduce the ter of the experiments and the number of animals.
УДК : [616.316 - 092.9:577.175.73]:615.218
АКТИВМСТЬ ОРНГГИНДЕКАРБОКСИЛАЗИ, А-АМШАЗИ ТА NO-ЕРПЧНО! СИСТЕМИ СЛИННИХ ВАЛОВ ЗА УМОВ ППЕРГАСТРИНЕММ ТА СТИМУЛЯЦМ СЕКРЕЦЙ Г1СТАМ1Н0М ТА КАРБАХ0Л1Н0М
Сухомлин A.A., Непорада К.С.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Метою нашого досл{дження було вивчення впливу гтергастринемп за умов стимуляцй секрецй zicmaMiuoM та карбахолтом на тканини слинних залоз щурав. Експерименти виконат на 55 щурах-самцях лтп Bicmap, вагою 180-250г. В гомогенат{ слинних залоз визначали активтстъ орттиндекарбоксилази, а-амшази та NO-epziundi системи. Стимулящя секрецй за умов омеп-разол-тдукованог гтергастринемп приводить до таких насл{дк{в: введения zicmaMiuy та карба-холту призводило до зниження aKmueuocmi орттиндекарбоксилази та а-амшази в тканинах слинних залоз та до зростання aKmueuocmi NO-синтази, збшъшення eMicmy uimpumie в тканинах слинних залоз. Це ceiduumb про пригтчення синтезу регуляторних пол{амт{в, нуклегнових кислот i бштв за умов стимуляцй секрецй та активацп NO-epziundi системи в слинних залогах.
Ключов1 слова: слиннп залози, омепразол, ппергастринемт, карбахолН пстамЫ, noniaMiHM, оксид азоту.
тиж Са2+ та як наслщок до пщвищення активнос-Ti протонноТ' помпи (Н+/К+-АТФаза). Також гаст-
Вступ
Останжми роками захворюванють на виразко-ву хворобу та хрожчний гастрит суттево зросла. В кл1жчнш практик для лкування кислотозале-жних захворювань широко застосовуються ¡Hri6i-тори протонноТ помпи (1ПП): омепразол, ланзоп-разол та íhluí, як1 знижують шлункову секрецш шляхом впливу на Н+/К+-АТФазу, що призводить до зниження шлунковоТ' секрецй, i як наслщок розвитку гтергастринемп [14]. Ппергастринем1я - один з головних патогенетичних мехажзм1в у розвитку пухлин шлунка та ¡нших BiflflmiB шлун-ково-кишкового тракту (I1IKT) [6]. Доведено, що ппергастринем1я Biflirpae важливу роль в розвитку колоректального раку [10]. Також, ппергаст-ринем1я спостер1гаеться при розвитку гастрин-секретуючих пухлин, наприклад, при синдром! Золлшгера-Еллюона.
Мехажзм дм гастрину, як i бтьшосп пептидних горможв, мембранно-внутршньоюптинний. Гас-трин, зв'язуючись з рецептором Gastrin-cholecystokinin type В receptor на мембраж napi-етальних кл1тин слизовоТ' оболонки шлунка (СОШ), призводить до пщвищення вмюту в Kni-
рин стимулюе вивтьнення тканинними базофн лами пстамшу, який через пстамшов1 Н2-рецептори призводить до пщвищення вмюту цАМФ в пар1етальнш кл1тиж та до пщвищення активносп протонноТ помпи. Окр1м стимулюючо-го впливу на шлункову секрецш, гастрин також волод1е троф1чним впливом на органи шлунко-во-кишкового тракту. Цей вплив реал1зуеться за допомогою ¡ншого мехажзму через синтез фактору росту епщермюа та регуляторних пол1ам1-жв. ФРЕ здшснюе свш регуляторний вплив через мембранний рецептор, що складаеться з 2 субодиниць. Субодиниця, що розташовуеться з зовжшнього боку мембрани, звязуеться з ФРЕ, а внутршня субодиниця активуе тирозинову про-теТ'нкшазу. 1снують дан1 про те, що фосфорилю-вання зд1йснюеться протеТ'нюназою С, активн1сть якоТ' регулюеться цАМФ. Також цАМФ регулюе активн1сть орн1тиндекарбоксилази, яка е ключо-вим ферментом синтезу регуляторних пол1ам1н1в таких як путресцин, спермш, спермщин та ¡нших, як1 регулюють процеси репл1кацГ|, транскрипцГ| та трансляци в кп1тин1, а отже \ регулюють про-
* Планова НДР: «Роль бюрегулятор/в у мехашзмi розвитку патолог'тних змШ оргашв системи травления», № 0109U007982
