CC BY
57Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 2. С. 239-244.
УДК 911.3:330.39
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬШ МОДЕЛ1 РЕКРЕАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ РЕПОНУ (НА ПРИКЛАД11ВАН0-ФРАНК1ВСЬК01 ОБЛАСТ1)
Атаманюк Я. Д.
Прикарпатський нацгональний ушеерситет iueni Василя Стефаника, м. 1еано-Франюесък,
Украта
E-mail: jaroslava@i.ua
Доондження рекреацшно! системи 1вано-Франк1всько1 облает е актуальними, оскшьки ефективний розвиток рекреацшно1 шдустрп областа в1дповщае не лише репональним, але i державним, штересам. Головною метою здшсненого дослщження е краезнавче вивчення особливостей структури i функцюнування регюнальних рекреацшних систем. Рекреацшний комплекс обласл сформований i мае значш можливосп для функцюнування i подальшого розвитку. Ключов1 слова. perioH, рекреащйна система, структура, рекреация
ВСТУП
В останш роки спостер1гаеться стшка тенденщя зростання потоку рекреант1в на територ1ю Украшських Карпат. Туристичний штерес пов'язаний, насамперед, з природно-географ1чними умовами Карпатських rip, еколопчною збережешстю perioHy i самобутньою культурою украшських горян. Ц1 складов! формують сприятлив1 умови для розвитку рекреаци в Карпатському perioHi загалом та 1вано -Франювсью обласп зокрема. Зручне просторове положения, природно-ресурсна база, юторико-культурний потенщал, наявна матер1ально-техшчна шфраструктура -Ti ключов1 передумови, яю можуть забезпечити майбутне становления рекреацшно! шдустрп як одше! з провщних та економ1чно вигщних сфер господарства 1вано-Франювсько! область Така перспектива вщповщае не тшьки репональним, а й державним штересам, тому хотшося б акцентувати увагу на актуальное^ дослщжень, що стосуються вивчення рекреацшно! системи 1вано-Франювсько1 область
Вихщш передумови. Теоретичною основою дослщжень рекреацшно! географп е концепщя i юнування територ1ально рекреацшних систем (ТРС). 1снуе багато тлумачень цього поняття. Досить поширеним серед вчених, дослщниюв з дано! тематики е бачення ТРС як складно! системи, штегруючо! у co6i певш шдсистеми. Pi3Hi автори видшяють р1зну кшьюсть шдсистем. У бшьшосп теоретичних дослщжень рекреацшних систем [1-4] за основу взята базова модель рекреацшно! системи В. С. Преображенського. ТРС за В. С. Преображенським, е складною системою ¿з наступних взаемопов'язаних шдсистем: рекреацшних pecypciB, рекреант1в, обслуговуючого персоналу й органу управлшня [5].
Д. В. Нколаенко стверджуе, що «ТРС - це форма оргашзацп рекреацшно! д1яльносп на певнш територп, в межах яко! досягаеться максимальний взаемозв'язок, просторова i функцюнальна координащя р1зних шдсистем, яю приймають участь у реал1зацп рекреацшно! функцп дано! територп» [6]. Досконалшою на наш погляд е схема ТРС i3 сучасними доповненнями та уточнениями за авторством О. Г. Топч1ева та Ван Цшшена [7]. Важливими е також
результата вузькогалузевих дослщжень територи 1вано-Франк1всько1 област1 рекреацшного змюту К. I. Геренчука, Л. Ф. Гоцул, Б. Я. Голояда, О. I. Адаменка, И. Р. Гшецького, С. М. Шепетюк та ш.
Формулювання щлей стати, постановка завдання. Головною метою здшсненого дослщження стало краезнавче вивчення особливостей структури та функцюнування регюнальних рекреацшних систем.
У вщповщносп до означено! мети були сформульоват 1 розв'язат таш завдання:
• проанатзувано теоретико-методичт аспекти досл1джень рекреацшних систем;
• з'ясовано 1 проанал1зовано структуру ТРС регюну 1 запропоновано й структурт моделц
• досл1джено актуальний стан функцюнування рекреацшно! системи;
• сформульовано загальт рекомендацшт засади з оптим1заци досл1дження рекреацшно! системи обласи.Виклад основного матер1алу досл1дження. Анатз рекреацшно! д1яльноси як важливо! та сощально значимо! складово! господарсько! дояльност! дае право стверджувати, що дана галузь в 1вано-Франшвськш облает! е специф1чною територ1альною рекреацшною системою (ТРС) - сощальною географ1чною системою, яка складаеться !з п'яти взаемопов'язаних тдсистем: шдсистеми "рекреацшт ресурси", яка включае ресурсно-рекреацшний потенщал територп обласи, «обслуговуючий персонал» - кадровий потенщал системи рекреаци, «шфраструктуру» - матер1ально-техшчну базу, «рекреацшт послуги» -сформован! рекреацшт продукти, «рекреанти» - основну ланку системи - тих, що вибрали рекреацшну д!яльтсть для задоволення сво!х специф1чних потреб у оздоровлент, тзнант навколишнього свиу, ф1зичному розвитку тощо. Дана система охоплюе також органи управлшня рекреацшною системою та рекреацшний маркетинг. Нами розроблено модель системи, яка представлена на рис.1.
Рис.1 Структурна модель ТРС 1вано-Франк1всько! облает!
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬШМОДЕЛ! РЕКРЕАЦШНИХ.
241
Рекреащя як специф1чна система являе собою складне утворення. Як цше вона постае перш за все у вщносинах з оточуючим середовищем: пол1тичним, економ1чним, сощальним та еколопчним. Зовшшнш св1т активно впливае на рекреацшну д1яльнють, в одних випадках вщкриваючи перед нею широю можливосп, в шших - загрожуючи новими небезпеками. Виступаючи складовою господарського комплексу 1вано-Франювсько1 обласп, рекреащя в обласп перш за все покликана виршувати важлив1 сощальш завдання, пов'язаш з вихованням, оздоровлениям та осв1тою, розширенням кругозору, зокрема:
- отримання нових знань;
- ф1зичне оздоровления та профшактика захворювань;
- спрямування шдростаючого поколшня на здоровий спос1б життя, формування активно! життево! позицп;
- розвиток кращих моральних людських якостей та вщносин;
- еколопчне виховання, виховання свщомого ставлення до природи нашо! краши.
Структурна модель сучасно! оргашзацп системи рекреацп в обласп вщображена на рис. 2.
Рис. 2 Структурна модель координацп рекреацп в регюш
Законодавча влада в обласп належить управлшню туризму ОДА. Поряд ¿з цим слщ пам'ятати, що рекреащя е не просто частиною економши обласп, а складае основу И господарсько! системи.
Про розвиток ТРС обласп свщчить той факт, що у зв'язку з1 зростанням кшькосп турист1в у 2009 рощ (у минулому рощ 1вано-Франювську область вщвщали 2,2 тис. шоземних громадян або на 27,7% бшьше, шж у попередньому) зросли обсяги реал1зацп наданих туристичних послуг, а також витрати, пов'язаш з наданням таких послуг.
За даними Головного управлшня статистики в 1вано-Франювськш обласп туристичш послуги у I твр1чч1 поточного року надавали 93 суб'екти господарювання (ф1зичш та юридичш особи). Кшьюсть туристов у с1чш-червш цього року склала 33,1 тис. ос1б. Прюритетним напрямом для вс1х категорш туристов у поточному рощ став спортивно-оздоровчий туризм, яким було охоплено 19,5 тис. ос1б або майже 60% вщ загально! кшькосп турист1в. Протягом шести мюящв цього року 4,2 тис. мешканщв обласп вшжджали за кордон, а кшьюсть шоземних туристов, яю вщвщали область, склала 1,7 тис. ос1б, що бшьше на 29,1% та 21,0% вщповщно, шж у с1чш-червш тор1к. Екскурсшш послуги надано 609,8 тис. ос1б, або в 1,6 раза бшьше, шж протягом с1чня-червня минулого року. Обсяг наданих туристичних послуг у першому швр1чч1 поточного року у пор1внянш з вщповщним перюдом минулого зрю на 37,1% 1 склав 136,1 млн.грн.
На даний час в рамках програми Свропейського Союзу ТАСК громадськими туристськими оргашзащями обласп впроваджуеться проект "Пщтримка мюцевого розвитку та туризму в Карпатському регюш", основною метою якого е сприяння шщативам у сфер1 туризму, особливо сшьського зеленого туризму, навчання, маркетинг Карпатського регюну в цшому, пщтримка малого б1знесу та пщприемництва.
Враховуючи постшне зростання кшькосп туристов, управлшсью структури 1вано-Франювсько1 обласп звертають увагу 1 на певш проблеми, що виникають у регюш. Обласна влада 1вано-Франювсько1 област1 ще на початку 2008 року ухвалила ршення про заборону джишнгу в заповщних територ1ях Карпат, мотивуючи це збереженням природи. Уже вщомо про анулювання деяких спортивних змагань. Побачити гори з в1кна позашляховика можна буде тшьки на спещально розроблених маршрутах.
Шють рошв тому науковщ 1вано-Франювського нацюнального техшчного ушверситету нафти 1 газу визначали рекреацшне навантаження для Говерли 1 встановили, що за день тут повинно бути не бшьше шж 200 туристов. Насправд1 ж цифри тих, хто хоче побувати на найвищш гор1 Карпат, значно бшьш1, особливо пщ час масових сходжень. Схожих дослщжень щодо джишнгу в горах нема, але екологи однозначно ставляться до нього негативно.
3 початку лна 2008-го року у 1вано-Франювськш областо розпочинае д1яти проект по залученню уваги мюцевих громад до розвитку Дшстерського каньйону. Громадська оргашзащя Клуб мандр1вниюв «Золоте Руно» (Городенювський район)
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬН1МОДЕЛ1 РЕКРЕАЦШНИХ .
243
за тдтримки посольства Нщерланд1в в рамках програми МАРТА КН1П розпочала роботу у проект!, метою якого е залучення молод1 мюцевих громад та волонтер1в до виршення проблеми забруднення 1вано-Франювсько1 частини Днютерського каньйону та проведения збору см1ття в найбшьш забруднених мюцях. Проект надасть сощальну та культурну користь сшьському регюну, сприятиме створенню туристичного продукту та популяризацп туризму в Днютерському каньйош. Доцшьшсть проекту вщзначила 1 влада, долучившись партнерством до втшення проекту у життя, зокрема свою тдтримку висловили головне управлшня з питань туризму, евроштеграцп, зовшшшх зв'язюв та швестицш 1вано-Франювсько1 облдержадмшютрацп, Городенювська районна рада, Чернелецьке люництво ДП «Коломийський люгосп», вщдш культури 1 туризму Городенювсько! райдержадмшютрацп, а також органи мюцевого самоврядування придн1стрянських с1л.
висновки
Показники розвитку туристично! галуз1 свщчать про появу позитивних тенденц1й у розвитку туризму: зростае к1льк1сть д1ючих туристичних п1дприемств, зростае загальний обсяг туристичних поток1в в м1сто 1 область, збшьшуеться частка ¿ноземних туриспв.
Таким чином, можна говорити про сформований ¿нтегральний рекреац1йний комплекс обласп та значн1 можливост1 для його функц1онування та подальшого розвитку.
Разом з тим потребують особливо! уваги питания вивчення рекреац1йно! системи 1вано-Франювсько1 област1, як1 дос1 залишаються вщкритими, зокрема, удосконалення рекреац1йного районування, основою якого, на нашу думку, повинна стати не тшьки наявшсть тих чи ¿нших рекреац1йних ресурс1в, а й еколого-економ1чний анал1з територп.
Список л!тератури
1. Багрова Л. А. Физико-географические (ириродо-ведческие) основы рекреационной географии / Л.А. Багрова, П.Р. Подгородецкий. — Симферополь: СГУ, 1982. - С. 8-10.
2. Веденин Ю. А. Территориальная рекреационная система СССР как объект исследования / Ю.А. Веденин // Проблемы территориальной организации туризма и отдыха. - Ставрополь, 1978.
3. Недашковская Н.Ю. Рекреационная система Советских Карпат / Н. Ю. Недашковская. - К.: Вища школа, 1983 - с. 27.
4. Рекреационные системы / [под ред. Н.С.Мироненко, М.Бочарова]. - М. : Изд-во МГУ-1986. -136 с.
5. Теоретические основы рекреационной географи / [под ред. В.С.Преображенского]. - М. : Наука, 1975. - 223с.
6. Николаенко Д.В. Рекреационная география / Д. В. Николаенко. — М.: Владос - 2001. — 288 с.
7. Ван Цшшен Теоретичн1 та методолопчш аспекти рекреац1Йно1 географ11: сучасний п1дх1д / Ц1ншен Ван, О.Г. Топч1ев // Укра1нський географ1чний журнал -2003,№1 - с.45-49.
Атаманюк Я. Д. Структурно функциональные модели рекреационных систем региона (на примере Ивано-Франковской области) / Я. Д. Атаманюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). -№2, ч. 2 - С. 239-244.
Исследования рекреационной системы Ивано-Франковской области являются актуальными, поскольку эффективное развитие рекреационной индустрии области отвечает не только региональным, но и государственным, интересам. Главной целью исследования является краеведческое изучение особенностей структуры и функционирование региональных рекреационных систем. Рекреационный комплекс области сформирован и имеет значительные возможности для функционирования и последующего развития.
Ключевые слова. регион, рекреационная система, структура, рекреащя
Atamanyuk Ya. D. Structurally functional models of the rekreaciynikh systems of region (on the example of the Ivano-Frankivsk region) / Ya. D. Atamanyuk // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 2 - P. 239-244. Researches of the rekreaciynoy system of the Ivano-Frankivsk area are actual. Effective development of rekreaciynoy industry of area answers regional and state interests. The primary objective of research is a regional study of features of structure functioning of the regional rekreaciynikh systems. The rekreaciyniy complex of area is formed and has considerable possibilities for functioning and subsequent development. Key words: recreation system; region; structure; rekreaciya
Поступила ередакцию 08.04.2011 г.
