CC BY
18
УДК 616.61-002-092.4-089.468.6 Гончар С.В., Пронша О.М.
СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНА ТА МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТКА 3MIH В ТКАНИНАХ НИРКИ В PAHHI СТРОКИ П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 НЕФРОТОМП ПРИ ВИКОРИСТАНН1 СТАНДАРТНОГО КЕТГУТУ ТА КЕТГУТУ, МОДИФ1КОВАНОМУ L-АРПНШОМ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
В роботi представлена динамка структурно-функцюнальних змн в тканинах нирки в ранн1 строки шсля нефротоми при використанн стандартного кетгуту в порiвняннi з кетгутом, модифкованим L-аргттом та проведений морфометричний аналiз ïx показникв. Експеримент був проведений на 36 безпородних, статевозрыих собаках обох статей вагою 7-12 кг. Тварини були розподыет на три групи: контрольну та експериментальн (з використанням стандартного кетгуту i кетгуту, модифкованого L-аргттом. Морфофункцюнальний стан тканин вивчався за допомогою комплексу морфологiчниx, гiстологiчниx, гiстоxiмiчниx i морфометричних методiв. Дан оброблялися статистичним методом. Встановлено, що структурн змни нирки при використанн рiзниx шовних матерiалiв, що розсмоктуються, мають загальн закономiрностi i чткий стадйний характер. Це проявляеться на третю добу запальною реакцею у виглядi крово-виливу, просочення фiбрином i лейкоцитарно'1 iнфiльтрацiï паравульнарно'1 зони у всх вивчених ек-спериментальних групах. Однак клтинний склад Ыфыьтрату, оптичн властивостi фiбринового згустку, стан шовного матерiалу мають бльш позитивний прогностичний характер при використан кетгуту, модифкованого L-аргiнiном. В ранн термни тсля оперативного втручання кетгут, модифжований L-аргiнiном, стимулюе активнсть макрофагiв, що проявляеться приско-ренням руйнування шовного матерiалу i його утилiзацiï.
KnrcwoBi слова: структурно-функцюнальна характеристика, морфометрiя, нирка, нефротомiя, кетгут стандартний, кетгут, модифкований L-арпншом.
Робота виконана в рамках комплексноï мiжкафедральноï науково-до^дноГ теми Вищого державного навчального закладу УкраУни «УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя» «Морфологiя судинно-нервових взаeмовiдношень оргашв голо-ви та ши( людини в нормi та пiд дieю зовншшх чинниюв у вковому аспект/. Створення нових та модифiкацiя iснуючих х1рур-гiчних шовних матерiалiв i експериментально-морфоло^чне обфунтування iх використання в клЫц/» ( № держреестрац/ï 0107U001657).
Сучасн вимоги до xipypmHMX ниток останжми роками значно поповнились необхщнютю наявност у ХШМ певних фармаколопчних властивостей [1,2,3,4]. Останн повинн бути направлен на профтактику уск-ладнень, обумовлених опера^ею, для забезпечення лкувальноТ дм на основне або супутне захворювання [1,5]. Тобто, ХШМ представляются вже не ттьки як засоби з'еднання тканин, але i як активы учасники процесу заживлення хiрyргiчноТ рани.
Перспективною е розробка метаболпютропних хiрyргiчних ниток. В даний час перспективними ефек-тами метаболтотропних ХШМ вважаеться Тх репа-рантна антиппоксична i бюрегуляторна дiя. У лiтератyрi е числены повщомлення щодо здатност L-арпншу полтшувати плин ранового процесу, мехашчноТ травми та синдрому полюрганноТ недостатност1, що особливо важливо у ранньому пюляоперацмному пер^ [6,7,8]. ЦЫш якосл L-арпншу як препарату, що мае антимiкробнi, антиоксидантш, метаболтотропш та репаративн властивосп, визначили розробку методiв його iммобiлiзацiТ на хiрyргiчних шовних матерiалах (ХШМ). Головною перевагою вибору такого шляху введення L-арпшну в оргаызм е, з одного боку, можливють створення необхщноТ концентраци безпосередньо у locus morbi [8,9], а з шшого - попередити його yтилiзацiю у ходi пресистемного ^крофлорою кишечнику) та системного метаболiзмy.
У зв'язку з вищенаведеним, нам представляеться важливим вивчення процеав репаративноТ регенераци тканин нирки при використанн метаболiтотропних шовних матерiалiв зокрема кетгуту, модифiкованого L-арпшном.
Мета дослiдження
Визначити динамiку структурно-функцюнальних змш в тканинах нирки в ранш строки пюля нефротомií при використанн стандартного кетгуту в порiвняннi з кетгутом, модифiкованим L-аргiнiном, та встановити 'х морфометричнi показники.
Матерiали i методи дослiдження
Експеримент був проведений на 36 безпородних, статевозртих собаках обох статей вагою 7 - 12 кг. Тварини були розподтеы на три групи: контрольну та експериментальн (з використанням стандартного кетгуту i кетгуту, модифкованого L-аргiнiном).
При робот з тваринами керувались загальними етичними принципами роботи з експериментальними тваринами [10], положеннями брифЫгу Свропейського наукового ствтовариства «Использование животных в исследованиях»[11] i Гельсшською декларацieю про гуманне вщношення до тварин [12].
Макроскотчш дослiдження проводилися з метою оцЫки характеру пiсляоперацiйного рубця нирки при використанн ниток, що розсмоктуються. Мiкро-скопiчно оцiнювали морфологiчнi змЫи в тканинах нирки. Морфофункциональний стан тканин вивчався за допомогою комплексу морфолопчних, гютолопчних, гiстохiмiчних i морфометричних методiв. Данi оброблялися статистичним методом.
Метод пстолопчного вивчення натвтонких зрiзiв забезпечував вивчення штинних елементiв тканин нирки та 'х спiввiдношення в рiзнi сроки пюля опера-Цií.
За допомогою гiстохiмiчного методу здiйснювали якiсний аналiз стввщношення бiлкiв i полiсахаридiв в
Актуальш проблеми сучасно!' медицини
паравульнарнiй тканинi i шовному матерiалi.
Морфометричний аналiз здiйснювався на натв-тонких зрiзах методом пiдрахунку кiлькостi нейтрофь льних гранулоци^в, макрофагiв, лiмфоцитiв, плазмо-ци^в та клiтин фiбробластичного ряду в п'яти полях зору бЫокулярного мiкроскопа (х 900) методом стан-дартних площ.
Результати дослщження та \х обговорення
В результатi проведених дослщжень було вста-новлено, що на першу добу альтеративн та ексудативн процеси мали iдентичний перебiг.
В обох групах спостереження рановий канал на-повнений кров'ю, фiбрином i тканинним детритом.
У прилеглих до рановоТ щiлини тканинах спостерiгаються набряк, серозно^бринозне просо-чення, осередки крововиливiв. Виявляеться дезорганiзацiя волокнистих структур, у яких колагеновi волокна потовщенi й розшарован набря-ковою рiдиною. Серед штин iнфiльтрату переважали гранулоцити i макрофаги.
До третьоТ доби спостереження в рановому вог-нищi послщовно розвиваеться судинна реакцiя: вазо-констрига^я, вазодилятацiя, пермеабiльнiсть (збть-шення проникност судин), набряк, емiграцiя форме-них елемен^в кровi, агрегацiя клiтин кровi i Тх склею-вання, гемостатичн явища.
В безпосереднiй близькостi до кетгутових ниток iз баранячоТ сировини на 3 добу спостереження вияв-лялись явища запалення i серозно^бринозного про-сочення зшитих тканин нирки. Кетгутова нитка у цей час оточена набряковою рiдиною i лейкоцитарним н фiльтратом, у складi якого визначаються переважно сегментоядернi лейкоцити i вiльнi макрофаги (рис. 1). В цитоплазмi окремих на свiтлооптичному рiвнi вияв-лялись досить велига фагоцитованп частки.
! 1
Ш
о"
*
ПЫмЁ^кш
Рис. 1. Повнокров'я I стаз в судинах гемомкроциркуляторного
русла в паравульнарних тканинах нирки на 3 добу спостереження тсля використання стандартного кетгуту. Натвтонкий зрьз.
Забарвлення пол1хромним барвником: Об. Х10: Ок. х 100.
На 7 добу пюля операци нефротомп з ушиван-ням рiзаноТ рани стандартним кетгутом мали мюце запальн змЫи i гемодинамiчнi розлади, якi були максимально виражен навколо кетгутовоТ нитки.
У порiвняннi з попередшм термiном спостереження, в ^тинному iнфiльтратi зменшилась кiлькiсть нейтрофiльних гранулоци^в, лiмфоцитiв, i збтьши-лась - фiбробластiв, що свiдчить початок пролiфера-тивноТ стадiТ запалення.
У тканинах, яга оточують шовний матерiал, цтю-
нiсть якого була порушеною, спостер^алась молода грануляцiйна тканина, в складi якоТ пепеважали фiб-робласти i подекуди формували ланцюжки вздовж ке-утовоТ нитки
Рис. 2. Формування молодо1 сполучно1 тканини тсля застосу-вання стандартного кетгуту (1з баранячог сировини) для ушивання ргзаног рани нирки на 7 добу спостереження.
Натвтонкий зргз.
Забарвлення пол1хромним барвником: Об. Х10: Ок. х 100.
Вивчення натвтонких зрiзiв дозволило встано-вити, що на 3 добу пюля операци з використанням кетгуту, модифкованого 1_-арпшном, в ранах в^^ча-лась запальна реага^я у виглядi крововиливу, просо-чення фiбрином i лейкоцитарноТ Ыфтьтрацп. Однак, на вiдмiну вiд попередньоТ експериментальноТ групи, фiбриновi маси були пухгашими, що, на нашу думку, е позитивноТ передумовою для подальшого розвитку репаративного процесу (рис. 3).
Рис.3. Ф1бриновий згусток в паравульнарнш зон на 3 добу спостереження шсля використання кетгуту 1з свинячог сировини, модифкованого Ь-аргттом, для ушивання рьзано!рани нирки.
Натвтонкий зргз.
Забарвлення толугдиновим синт: Об. Х10: Ок. х 40.
В складi лейкоцитарного шфтьтрату переважали на даний термЫ спостереження макрофаги та ней-трофтьы гранулоцити. Кшькють лiмфоцитiв були не-значною.
Звертала на себе увагу значна гальгасть плазмоци^в в складi штинного Ыфтьтрату, чого не було виявлено в попередшй експериментальнш групк Визначене явище обумовлено iмуностимулюючою дiею кетгуту, модифкованого L-аргiнiном, на приско-рення формування ефекторних 1^тин iмунноТ вiдповiдi для знешкодження та утилiзацiТ продуктiв
розпаду травмованих кштин.
Поряд з вищеописаними, вже на третю добу спостереження вiзуалiзувались пгантсью кштини стороннiх тiл, цитоплазма яких була заповнена фаго-цитованим кштинних матерiалом (рис. 4).
Рис.4. Пгантсьш клтини сторонних ты е параеульнарнш тканин на 3 добу спостереження шсля еикористання кетгуту ¡з сеинячог сироеини, модифкоеаного Ь-аргттом, для ушиеан-няр1занограни нирки. Нашетонкий зр^з.
Забарелення толугдиноеим синм: Об. Х10: Ок. х 100.
На сьому добу пюля ушивання рiзаноí рани нирки кетгутом iз свинячо' сировини, модифкованого L-арпншом по периферп фрагмет1в шовного матерiалу виявлялось його розшарування на дрiбнi лiнiйнi фра-гменти в танген^альному напрямку до поздовжньо' вiсi нитки.
При забарвленнi толу'диновим сишм кетгут за-барвлювався оксифiльно, що свщчило про активний лiзис i утилiзацiю шовного матерiалу клiтинами лейкоцитарного Ыфтьтрату - нейтрофiльними грануло-цитами i макрофагами (рис. 5).
На 7 добу експерименту по краях ранового дефекту фiбробласти збтьшувались в розмiрах, набу-вали округло' форми, вщростки згладжувались.
Рис.5. Фрагментация шовного матерiалу на 7 добу спостереження шсля еикористання кетгуту ¡з сеинячог сироеини, мо-дифкоеаного Ь-аргттом, для ушиеання рьзанограни нирки. Нашетонкий зрьз. Забарелення толугдиноеим синш: Об. Х10: Ок. х 20.
У ранньому пюляоперацшному пер^ змЫи ю-лькюш показники складу кштин у паравульнаршй зош
нирки при використанш рiзного шовного матерiалу мають односпрямований характер. Так, на третю добу пiсля операци вiдмiчаeться iстотне збiльшення числа нейтрофiльних гранулоцитв при використаннi для шва стандартного кетгуту ^з баранячо' череви) з 0.5 ± 0.1 у контрольна групi до 6.8 ± 0.3 (у 13.6 рази, Р<0.001), а кетгуту зi свинячо' сировини, модифкова-ного L-аргiнiном, - до 7.6 ± 0.2 (у 15.2 рази, Р<0.001).
Звертае на себе увагу, що за умов використання кетгуту зi свинячо' сировини, модифiкованого L-аргiнiном, кiлькiсть нейтрофiльних гранулоцитiв у до-слiджених зразках перевищуе таку при застосуванш стандартного кетгуту на 11.8% (Р<0.05).
На третю добу пюля операци число макрофагiв збтьшуеться при використаннi для шва стандартного кетгуту ^з баранячо' череви) з 1.0 ± 0.2 у контрольна групi до 8.2 ± 0.4 (у 8.2 рази, Р<0.001), а кетгуту зi свинячо' сировини, модифкованого L-аргiнiном, - до 11.6 ± 1.1 (у 11.6 рази, Р<0.001).
Зростання кiлькостi лiмфоцитiв в дтянц пюля-операцiйного рубця, що формуеться, пов'язують з на-явнютю у кетгутi певних антигенних властивостей. Так, число лiмфоцитiв на 3 добу пюляоперацмного перiоду пiдвищуеться з 8.8 ± 0.6 у контрольна групi до 22.8 ± 2.8 (у 2.6 рази, Р<0.001) для стандартного кетгуту, а також кетгуту зi свинячо' сировини, модифко-ваного L-аргiнiном, - до 18.2 ± 3.2 (у 2.1 рази, Р<0.02).
Кiлькiсть плазматичних клiтин у цей термЫ збь льшуеться з 0.4 ± 0.1 у контрольна групi до 5.2 ± 0.1 (у 13.0 разiв, Р<0.001), кетгуту, модифкованого L-аргiнiном, - до 5.9 ± 0.8 (у 14.8 рази, Р<0.001). Вiдомо, що сенсиб^за^я супроводжуеться iстотним зростан-ням плазматичних штин.
Особливий iнтерес мають дат про ктькють фiб-робластiв у динамiцi ранового запалення в операцй ному локусi. Так, на 3 добу пюляоперацмного перiоду кiлькiсть фiбробластiв зменшуеться при застосуваннi стандартного кетгуту з 26.8 ± 2.2 у контрольна групi до 12.8 ± 3.4 (на 52.2%, Р<0.01), що е характерним для раншх стадш запального процесу [13,14].
На сьому добу пюляоперацшного перiоду число нейтрофтьних гранулоцитiв залишаеться iстотно пщ-вищеним при використанш для шва стандартного кетгуту ^з баранячо' череви) до 2.5 ± 0.2 (у 5 разiв, Р<0.001), а при застосуванш кетгуту зi свинячо' сировини, модифкованого L-аргiнiном, - до 1.1 ± 0.1 (у 2.2 рази, Р<0.01).
При цьому, за умов використання кетгуту зi сви-нячо' сировини, модифiкованого L-аргiнiном, ктькють нейтрофтьних гранулоци^в у дослiджених зразках ю-тотно поступаеться результату сери при застосуванш стандартного кетгуту (на 56.0%, Р<0.001. Тобто, нейт-рофтьна реакцiя за умов ранового запалення при застосуванш нитки, модифковано' L-аргiнiном, обмеже-на чiтким часовим промiжком, що важливо для попе-редження генералiзацií запального процесу та його небажаних мюцевих i системних проявiв.
У цей же час, ктькють макрофапв залишаеться збiльшеною при використанш для шва стандартного кетгуту ^з баранячо' череви) до 8.4 ± 0.2 (у 8.4 рази, Р<0.001), а також кетгуту зi свинячо' сировини, модифiкованого L-аргiнiном, - до 7.4 ± 0.8 (у 7.4 рази, Р<0.001).
Кiлькiсть лiмфоцитiв на сьому добу пiсляоперацiйного перюду залишаеться пiдвищеною
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
при використанн для шва кетгуту, модифiкованого L-apriHiHOM, - до 13.6 ± 2.0 (54.5%, Р<0.05).
Число плазматичних штин у цей TepMiH при використанн для шва кетгуту з баранячо1 череви продовжуе перевищувати контроль та збтьшуеться до 6.4 ± 0.4 (у 16 paзiв, Р<0.001), кiлькiсть плазматичних клiтин при використанн кетгуту 3i свинячоТ сировини, модифкованого L-apгiнiном, складае 3.4 ± 0.8, тобто у 8.5 рази (Р<0.01) перевищуе результат контрольно!' групи. Це вказуе на меншi сенсибозук^ влaстивостi нитки, модифiковaноï L-арпшном.
На сьому добу кiлькiсть фiбpоблaстiв у зразках piзних сеpiй дослав iстотно вiдpiзняеться. Так, залишаеться достовipно зниженим число фiбpоблaстiв при застосуванн кетгуту з бapaнячоï сировини, яке складае 15.8 ± 4.0 та на 41.0% (Р<0.05) поступаеться величин контрольно!' групи.
При використанн нитки, модифiковaноï L-apгiнiном, число фiбpоблaстiв складае 48.2 ± 2.0, що на 79.9% (Р<0.001) перевищуе величину контрольно' групи та вщповщно у 3.1 рази (Р<0.001) та на 69.7% (Р<0.01) перевищуе результати серм, у яких застосо-вували кетгут з баранячо' сировини. Це свщчить про здaтнiсть шовного мaтеpiaлу, модифiковaного L-apгiнiном, прискорювати перехщ ранового запалення на фiбpоблaстичну стадю.
Висновки
Встановлено, що стpуктуpнi змши пiсля ушивання piзaноï рани нирки piзними шовними мaтеpiaлaми, що розсмоктуються, мають зaгaльнi зaкономipностi i мають чiткий стaдiйний характер. Вищеозначене проявляеться на третю добу запальною реага^ею у виглядi крововиливу, просочення фiбpином i лейкоцитapноï iнфiльтpaцiï пapaвульнapноï зони у вах вивчених експериментальних групах. Однак ^тинний склад iнфiльтpaту, оптичн влaстивостi фiбpинового згустку, стан шовного мaтеpiaлу мають бiльш позитивний прогностичний характер при використан кетгуту, модифкованого L-apгiнiном. В paннi теpмiни пюля оперативного втручання кетгут, модифкований L-арпншом, стимулюе aктивнiсть мaкpофaгiв, що проявляеться прискоренням руйну-вання шовного мaтеpiaлу i його утилiзaцiï.
Перпективи подальших дослiджень. В подаль-шому плануеться вивчення морфо-функцюнальних змiн регенерату оперовано1 нирки в пiзнi строки пюля експериментально1 нефpотомiï.
Лiтература
1. Адамян A.A. Современные перевязочные средства и шовные материалы: итоги и опыт создания и клинического применения / A.A. Адамян // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов : III Международная конференция : Мат. Конф. - М., 1998. - С. 20-22.
2. Костенко В. А. Новые подходы к разработке и применению шовных материалов в абдоминальной хирургии / В.А. Костенко, A.B. Лигоненко, H.H. Гвоздяк [и др.] // Актуальн проблеми сучасно!' медицини: Вюн. УкраТ'нськоТ мед. стомат. акаде-м'п. - 2008. - Т.8, № 1-2. - С. 97-99.
3. Костенко В.А. Хирургический шовный материал будущего: конструктивные взаимоотношения нити и паравульнарных тканей / В.А. Костенко, Н.С. Скрипников, A.B. Лишненко [и др.] // Актуальн проблеми сучасно!' медицини: Вюн. УкраТнськоТ мед. стоматол. академп. - 2006. - Т.6, №1-2. - С. 259261.
4. Скрипников Н.С. Методологические подходы к разработке новых хирургических рассасывающихся шовных материалов / Н.С. Скрипников, Е.Н. Пронина, А.С. Ставничий, [и др.] // Вюн. пробл. бюлогп i медицини. - 2005. - Вип. 2. - С. 7-10.
5. Бабанин А.А. Новая рассасывающаяся хирургическая нить "Биофил" / А.А. Бабанин, А.Ш. Коротко, Р.Х. Гумеров // Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантатов : Мат. II Международ. конф. - М., 1995. - С. 305-306.
6. Бурлакова Е.Б. Биоантиоксиданты / Е.Б. Бурлакова // Рос. хим. журн. - 2007. - Т.51, №1. - С. 3-12.
7. Лтоненко О.В. Вплив х^рурпчних ниток, модифкованих ето-ыем, на морфометричн показники в паравульнарних тканинах оперованоТ товстоТ кишки собак / О.В. Лтоненко, Л.В. П-рн В.О. Костенко // Хiрургiя УкраТни. - 2003. - №1. - С. 6669.
8. Скрипнков М.С. Вплив рiзних розсмоктувальних шовних ма-терiалiв на вмют макроерпчних сполук в оперованих нирках собак / М.С. Скрипнков, В.О. Костенко, О.М. Проына // Оде-ський мед. журн. - 2000. - № 1. - С. 18-19.
9. Марков Х.М. L-аргинин - оксид азота в терапии болезней сердца и сосудов / Х.М. Марков // Кардиология. - 2005. - №6. -С. 87-95.
10. Общие этические принципы работы с экспериментальными животными при проведении медицинских и биологических исследований / Нацюнальний конгрес з бюетики (КиТв 17-20 вересня 2001 р.) // Ж. АМН УкраТни. - 2001. - Т. 7, №4. - С. 814-816.
11. Этические вопросы использования животных в учебной работе и научных исследованиях / Тез. докл. Белорусско-британского симпозиума (16-18 окт., Минск, 1997) / Под ред. С.Д.Денисова. - Минск, 1998. - 140 с.
12. Use of animais in research : [secretary general E. Banda] // European Science Foundation Policy briefing. - 2000. - № 9. -P. 1- 6.
13. Воспаление : [руководство для врачей] / под ред. В.В.Серова, В.С.Паукова. - М. : Медицина, 1995. - 640 с.
14. Eming S.A. Inflammation in wound repair: molecular and cellular mechanisms // S.A. Eming, T. Krieg, J.M. Davidson // J. Invest. Dermatol. - 2007. - V.127, №3. - P. 514-525.
Реферат
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ И МОРФОМЕТРИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТКА ИЗМЕНЕНИЙ В ТКАНЯХ ПОЧКИ В РАННИЕ СРОКИ ПОСЛЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ НЕФРОТОМИИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ СТАНДАРТНОГО КЕТГУТА И КЕТГУТА, МОДИФИЦИРОВАННОГО L -АРГИНИНОМ Гончар С.В., Пронина Е.Н.
Ключевые слова: структурно-функциональная характеристика, морфометрия, почка, нефротомия, кетгут стандартный, кетгут, модифицированный L -аргинином.
В работе представлена динамика структурно-функциональных изменений в тканях почки в ранние сроки после нефротомии при использовании стандартного кетгута в сравнении с кетгутом, модифицированным L -аргинином, и проведен морфометрический анализ их показателей.
Эксперимент был проведен на 36 беспородных, половозрелых собаках обоего пола весом 7 - 12 кг. Животные были распределены на три группы: контрольную и экспериментальные (с использованием стандартного кетгута и кетгута, модифицированного L-аргинином). Морфофункциональное состояние тканей изучалось с помощью комплекса морфологических, гистологических, гистохимических и морфометрических методов. Данные обрабатывались статистическим методом. Установлено, что структурные изменения почки при использовании различных рассасывающихся шовных материалов имеют общие закономерности и четкий стадийный характер. Это проявляе-
тся на третьи сутки воспалительной реакцией в виде кровоизлияния, пропитки фибрином и лейкоцитарной инфильтрацией паравульнарной зоны во всех изученных экспериментальных группах. Однако клеточный состав инфильтрата, оптические свойства фибринового сгустка, состояние шовного материала имеют более позитивный прогностический характер при использовании кетгута, модифицированного L-аргинином. В ранние сроки после оперативного вмешательства кетгут, модифицированный L-аргинином, стимулирует активность макрофагов, что проявляется ускорением разрушения шовного материала и его утилизации.
Summary
STRUCTURAL, FUNCTIONAL AND MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF CHANGES IN KIDNEY TISSUES IN EARLY PERIOD AFTER EXPERIMENTAL NEPHROTOMY AND APPLICATION OF STANDARD CATGUT AND L-ARGININE MODIFIED CATGUT Gonchar S.V., Pronina Ye.N.
Key words: structural and functional characteristics, morphometry, kidney, nephrotomy, standard catgut, catgut L-arginine modified catgut.
The paper presents the dynamics of structural and functional changes in renal tissues early after nephrotomy using standard catgut versus L-arginine modified catgut, and morphometric analysis of their indices. The experiment was carried out on 36 mongrel adult dogs of either sex weighing 7-12 kg. Animals were divided into three groups: control and experimental (application of standard catgut and L-arginine modified catgut. Morphological and functional state of renal tissues was studied by morphological, histological, histochemical and morphometric methods. The data were processed by statistical methods. It has been found out the structural changes in kidneys under the application of different absorbable sutures have common patterns and clear step-wise character. This becomes apparent on the third day of the inflammatory response by hemorrhage, fibrin and leukocyte infiltration of paravulnar zone in all experimental groups. However, the infiltrate cellular composition, the optical properties of fibrin clot, the condition of suture material are of more positive predictive nature under the application of L-arginine modified catgut. In the early period after surgery L-arginine modified catgut stimulates the activity of macrophages, which is manifested by accelerated destruction of suture material and its utilization.
УДК 615.322:615.214.24:612.821.2:616.89-008.454:574.23
Данилов С.А., Штриголь С.Ю., Дмитрieвський Д.1., Комкаренко А.М.
СЕДАТИВНА Д1Я ТА ВПЛИВ ПРЕПАРАТ1В С0БАЧ01 КРОПИВИ НА ТРИВОЖМСТЬ, ПАМ'ЯТЬ,
ДЕПРЕСИВНУ П0ВЕД1НКУ Й Ф13ИЧНУ ВИТРИВАЛ1СТЬ
Нацюнальний фармацевтичний ушверситет, м. Харюв
Оригнальна лкарська форма собачо'1 кропиви (суха настойка, що позбавлена етилового спирту) поргвняно з офщинальною настойкою чинить в експериментг на мишах виразншу та вибгркову се-дативну дю, в субседативнт дозг виявляе елементи анксюлгтично! дИ, покращуе пам'ять та фгзи-чну витривалють. Офщинальна настойка дещо поггршуе пам'ять i фгзичну витривалють. На де-пресивну поведнку тварин обидва препарати не впливають. Результати свiдчать про переваги сухо! настойки.
Ключовi слова: собача кропива, тривожнють, пам'ять, депресивна поведЫка, фiзична витривалють
Публiкуeться eidnoeidHO плановiй НДР НФаУ „Фармаколог/чне досл/дження бiологiчно активних речовин та лiкарських 3aco6ie синтетичного i рослинного походження та Тх застосування в медичн/й практиц/" (номер держреестрац/Т 0103U000478)
Вступ
Седативн препарати, особливо рослинш, широко застосовуються при неврозах, неврозоподiбних розладах i в здорових людей для зменшення нерво-во' напруженост, дратвливосп. ^м заспошливо' дм, вони здатн впливати на рiзнi функцп центрально' нервово' системи. Настойка собачо' кропиви (НСК) -один iз найрозповсюдженших седативних зас^в. Але, як i вс спиртовмюш препарати, вона мае обме-ження до використання: у дтей, ваптних i жЫок, що годують; у водив та Ыших оаб, кому протипоказана пригшчувальна дiя етанолу на ЦНС; в оаб, що вщви-кають вщ алкогольно' залежност тощо [2-4, 8].
Нами запропоновано технолопю отримання так звано' «сухо' настойки» собачо'' кропиви (СНСК) шляхом замщення рщкого екстрагенту (етанолу) на суху допомiжну речовину (сахароза, машт, сорбп", глюкоза, фруктоза, лактоза та iншi моно-, дицукри або дек-страни). СНСК - зеленувато-жовтий порошок iз харак-терним запахом. За наявнютю iридоíдiв i вмютом
флавоно'^в СНСК не поступаеться офщинальшй НСК.
Мета дано' роботи - з'ясувати седативну дто обох препаратв собачо' кропиви та 'х можливi супутн психотропн ефекти: вплив на тривожнють, пам'ять, депресивнють, а також фiзичну витривалють Ытактних тварин.
Матерiали i методи
Дослщження виконано в осшньо-зимовий перюд на бтих мишах самцях масою 20-25 г, яких утримува-ли в стандартних умовах вiварiю, тривалють свтлово-го дня 10 год. СНСК (допомiжна речовина сахароза) розчиняли у водк Препаратом порiвняння слугувала НСК виробництва ВАТ „Ф^офарм" (серiя 81109). Препарати вводили у шлунок у дозах 1; 2,5 i 5 г/кг протя-гом 7-10 дiб, востанне за 40-60 хв. до тестування.
Седативну дю дослщжували за тестом „вщкри-того поля" [6], рiвень тривожност - за поведшкою в хрестоподiбному пщнесеному лабiринтi [7]. Стан пам'ят визначали за методом умовно' реакци пасив-
