CC BY
19
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-13-16 УДК 616.341 - 089.166:615.468.6:616 - 035 Блаш С. М., Пронiна О. М., Сидоренко М. I., Кобеняк М. М.
ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ ШОВНОГО МАТЕР1АЛУ ПРИ ОПЕРАЦ1ЯХ НА КИШЕЧНИКУ ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
sidorenko999@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом НДР: «Експериментально-морфолопчне обфунтування дм нових хiрургiчних шовних матерiалiв, iмпланта-тiв та покривних поверхонь на рiзнi органи при ви-користаннi в експериментi та кл^чнш практик» № 0118и004459.
Не зважаючи на високий рiвень хiрурriчноí тех-шки, успiх оперативних втручань на сьогодш часто залежить вщ оптимально пiдiбраного шовного ма-терiалу. Сучаснi вимоги до хiрургiчних ниток значно зросли, зокрема, у частини з них з'явилися певн1 фармаколопчш властивосл, якi можуть справляти ли кувальну дiю та запобiгати виникненню ускладнень у пiсляоперацiйному перiодi [1]. Сучасш хiрургiчнi шовнi матерiали повинш бути не лише засобами з'еднання тканин, а й активними учасниками проце-су загоення операцшно'| рани. Перспективною у наш час е розробка хiрургiчних ниток, як м^ять вугле-цевi нанотрубки та наночастинки срiбла, якi справ-ляють виразну антибам^альну дiю. При цьому на сьогодш зовам вщсутш вiдомостi щодо морфолопч-ного об^рунтування доцiльностi використання такого шовного матерiалу в хiрургiчнiй практицi, що i визна-чае актуальшсть даного дослiдження [1,2,3,4].
Значно збтьшена в останнi десятилiття кшьмсть оперативних втручань на кишечнику i хiрургiчний шовний матерiал завжди постае питанням вибору при накладанш швiв [5]. У хiрургiчнiй практицi для бшьшосл операцiй ШМ е единим чужорщним мате-рiалом, що залишаеться на тривалий перюд в орга-нiзмi людини [5,6]. Про зв'язок використаного ШМ I розвитком тсляоперацшних ускладнень е чгт дан1 у свтовш i вiтчизнянiй лiтературi [7,8]. Для анастомо-зiв порожнистих оргашв шлунково-кишкового тракту найбiльш небезпечним е перюд з третьо'| до сьомо'( доби. ШМ мае бути бюсумкним (мiнiмальна тка-нинна реакцiя), атравматичним i бiодегроадацiйним (темпи розсмоктування л^атур повиннi вiдповiдати темпам загоення рани), мати певш фiзичнi властивосл (мiцнiсть, поверхневi i манiпуляцiйнi характеристики) [9,10].
Сучасне правильне хiрургiчне з'еднання тканин, одне iз найбшьш складних етапiв хiрургiчного втру-чання, вщ якостi виконання якого в великш мiрi залежить результат операцп. Численнi публтацп з описом рiзних методик зiставлення тканин тшьки пiдтверджують складнiсть та невирiшенiсть дано'( проблеми. На сьогоднiшнiй день кнуе декiлька вари антiв з'еднання тканин ^рурпчний шов, апаратний шов, клейове з'еднання, зварка тканин лазером). Кожному iз них в рiвнiй мiрi притаманнi певнi пере-
ваги та недолги. Найбiльш розповсюдженим в тепе-рiшнiй час е спосiб з'еднання тканин шляхом накла-дання хiрургiчного шва [11,12].
Метод з'еднання тканин шляхом накладання хи рургiчного шва передбачае використання в якосп фтсатора тканин шовний матерiал. На сьогодшшнш день вiдомо бiльше 250 найменувань шовного мате-рiалу рiзних фiрм та компанiй, що свiдчить про неза-доволенiсть якiстю шовного матерiалу та старанний пошук бiльш досконалих хiрургiчних ниток [12,13]. Видатний вчений професор хiрургií Н.1. Пирогов в свош класичнiй працi «Начала военно-полевой хирургии» першим описав властивосл якими мае во-лодiти «щеальний» шовний матерiал: «той матерiал для шва найкращий, котрий:
а) спричиняе найменше подразнення в проколь-ному канал^
б) мае гладку, рiвну (не ширшаву) поверхню;
в) не всмоктуе в себе рщини iз ранки, не розбу-хае, не переходить в бродшня, не стае джерелом за-раження;
г) при достатнш щтьносп та еластичностi тонкий, гнучкий, не об'емистий та не склеюеться зi стiнками проколу. Ось щеал шва»
Насьогоднi перелiк властивостей, якими повинен володп"и «iдеальний» шовний матерiал, значно до-повнився. Базуючись на даних рiзних авторiв можна визначити вимоги до хiрургiчних ниток: бюенерт-нiсть, атравматичнiсть, мiцнiсть нитки повинна пе-ревищувати мiцнiсть рани на вах етапах и загоення, надшшсть вузла та мiцнiсть на розрив в вузлу, резис-тентнiсть до шфекцп, програмована розсмоктува-нiсть (тсля виконання свое функцГТ шовний матерiал повинен розсмоктатись в найкоротшi термши), хоро-шi манiпуляцiйнi якостi, можливiсть використання в будь-яких операцiях, вщсутшсть гнотового ефекту, канцерогенностi та алергенних властивостей, вщсут-нiсть феромагнiтних властивостей, низька варлсть, простота стерилiзацií [14,15].
1снують багаточисленнi класифтаци шовного ма-терiалу, в основу яких покладеш рiзнi квалiфiкацiйнi ознаки (за походженням, за структурою, за призна-ченням та ш.), тому вони мають одностороннiй характер i не охоплюють всього комплексу фiзичних, бюлопчних та функцiональних властивостей, прита-манних шовних хiрургiчним ниткам [14,16,17,18].
Хiрургiчнi шовнi матерiали, якi застосовуються в хiрургiчнiй практицi, подiляються на там групи:
1. За здатшстю до резорбцп - саморозсмокту-вальнi i тi, якi не розсмоктуються.
2. За характером нитки - полiфiламентнi (що скла-даються iз двох i бiльше волокон); монофтаментш, з однорiдною структурою, яка мае гладку поверхню.
3. За структурою сировини - бюлопчш та синте-тичнi [19,20,21,22,23].
При застосуванш шовного матерiалу при хiрур-пчних операцiях на рiзних органах, можуть спосте-рiгатись рiзнi показники динамти та ускладнень в залежностi вщ матерiалу з якого виготовлений хiрур-гiчний шовний матерiал.
Арсенал ХШМ значно поповнився синтетичними нитками полiестеру, якi не розсмоктуються (лавсан, етибонд, л-крон, дакрон, новафiл), високомолеку-лярного полiамiду (капрон), полiолефiнiв (полтро-пшен, пролен, суржилен). Нитки з полiамiду та по-лiефiру вже давно добре знайомi хiрургам. При Тх порiвняннi, можна виявити, що явища запалення пiсля накладання капрону i лавсану вираженi незна-чно Ь як правило, зникають на першi 2-3 доби. Надал1 нитки покриваються капсулою iз сполучноТ тканини I не розсмоктуються, що е великим i суттевим недоли ком, тобто Тх не завжди можна використовувати для пошарового ушивання ран [24,25].
Постшно удосконалюеться процес створення нових ХШМ на основi полiмерiв. Дексон - перший синтетичний розсмоктувальний матерiал, який прекрасно себе зарекомендував практично в уах галу-зях хiрургiТ, зокрема при операцiях на кишечнику та аналопчний препарат випускае компашя "ЕШкоп" -"Втрил". Нитка дексону практична, зручно в'яжеться, за мщшстю переважае шовк.
При порiвняльнiй характеристицi вiдмiчаемо, що у разi зшивання рани вiкрилом спостерiгаеться про-гресуюче збiльшення мiцностi з'еднання рани у по-рiвняннi з шшими нитками. Тобто дексон i втрил можуть використовуватися як першочерговий шовний матерiал для накладання анастомозiв при виконанн1 операцiй на кишечнику.
Мщш розсмоктувальнi полiфiламентнi i монофи ламентнi шовнi матерiали дають нам пщстави для замiни ниток, ям не розсмоктуються, оскiльки зали-шений у загоенш ранi iнкапсульований ХШМ, який не розсмоктався, нерщко е джерелом хрошчного запалення, що надалi призводить до розвитку залишко-вого рубця, спайкового процесу, а iнодi нагноення I нориць [26,27].
ВеликоТ уваги заслуговують нитки з бюлопчною активнiстю. За даними лп"ературних джерел Тх можна розподiлити на антимтробш та нитки з бюстимулю-ючим ефектом. Виготовлення таких бюлопчно актив-них матерiалiв може вщбуватись такими шляхами:
а) за допомогою нанесення на нитку покриття ,яке мiстить бiологiчно активнi речовини;
б) внаслщок iмпрегнацiТ нитки бiологiчно актив-ними речевинами;
в) створення нитки з матерiалу, який мае активы бюлопчш властивосл;
г) внесення в нитку хiмiчних компоненлв, як1 зв'язують бiологiчно активы речовини, що вносяться полм.
Найпроспшим способом забезпечення хiрур-гiчного шовного матерiалу антимiкробними влас-тивостями е iмпрегнацiя рiзними антимiкробними засобами, як правило, безпосередньо перед вико-ристанням нитки [28].
У дослщженнях Ю.А. Фурманова i спiвавторiв ха-рактеризуються полiпропiленовi шовнi матерiали, якi м^ять полi акрилову кислоту, оброблену кана-мiцином, мономiцином та iншими антибютиками, I зберiгають свою антимiкробну актившсть до 20 дiб. В.А. Жуковський i спiвавтори запропонували полта-проамiднi нитки обробляти гентамiцином, канами цином, цефазимшом, антисептиками оргексидин I катамш [29].
В останнi роки розроблеш варiанти шовного мате-рiалу, модифтованого фармакологiчними засобами (мексидолом, етонiем, L-аргiнiном). В експеримент1 на бiлих щурах i безпородних собаках встановлено, що використання цих матерiалiв сприяе пщвищенню енергетичного потенцiалу, фосфорилюючоТ актив-ност мiтохондрiй, обмеженню вiльно радикального перекисного окислення лiпiдiв, стимулюе репаратив-ш процеси.
Етонiй мае бактерiостатичну i бактерицидну дiю як на бактерп, що покояться, так i на культури ми кроорганiзмiв, що знаходяться в логарифмiчнiй фаз1 зростання. У основi протимiкробноТ дГТ етонiя лежить здатшсть концентруватися на межi роздту двох фаз - вода - лтщи i взаемодiяти з поверхневими структурами кл^инноТ стiнки i цитоплазматичноТ мемб-рани, викликаючи конформацiйнi змiни в лiпiдному матриксi останьоТ. В результатi утворення змiшаних мщел з мембранними лiпiдами етонiй солюб^зуе фосфолiпiди мультимолярноТ мезофази, викликаючи порушення проникносп, а при пiдвищених концен-трацiях препарату - дезорганiзацiю цитоплазматичноТ мембрани клп"ин бактерiй. У суббактерюстатич-них i бактериостатических дозах етонш пригнiчуе процес дегiдрування глюкози, метаболилв циклу трикарбонових i молочноТ кислот аеробiв i факультативно мiкроорганiзмiв, аеробiв [30].
Комплекси амшокислот, якi рекомендуеться застосовувати для передоперацшноТ пiдготовки, лiкування пiсляоперацiйних ускладнень, травм середнього i тяжкого ступеня, отмв, запально-де-структивних захворювань, мiстять як необхщний компонент L-аргiнiн. Для L-аргiнiну характерна до-сить потужна бактерюстатична та бактерицидна дiя. Це пов'язують з високою поляршстю його бiчного ланцюга (+20,0). Вiдомо, що зовшшш стiнки бакте-рiй зарядженi негативно, мембрани теплокровних практично нейтральш. Тому, L-аргiнiн, контактуючи з мембранами бактерш, е нетоксичним для клiтин еу-карiот. Таким чином, L-аргiнiн, взаемодшчи з мембраною бактерiй, змшюе ТТ структуру та проникнiсть, д^чи згубно навiть для тих мiкроорганiзмiв, що ви-робили стiйкiсть до рiзних антибiотикiв. Цiннi якост1 L-аргiнiну як препарату, що мае антимтробш, анти-оксидантнi, метаболiтотропнi та репаративш власти-востi, визначили розробку методiв його iммобiлiзацiТ на хiрургiчних шовних матерiалах (ХШМ) [31].
Таким чином рiзномаТття шовного матерiалу в сучаснш хiрургiчнiй практицi, особливо при опера-цiях на кишечнику, досить велике, але зважаючи на ва позитивы якосп сучасного шовного матерiалу не потрiбно забувати про його недолти та наслiдки в пiсляоперацiйному перюдк Цi фактори становлять проблему вибору шовного матерiалу в хiрургiчнiй практик та являються критерiем для подальшого по-рiвняння та вибору найбшьш оптимального шовного
матерiалу з мЫмальним побiчним впливом при опе-рацiях на кишечнику.
Висновки. Проведений аналiз даних лтератури засвщчуе, що вибiр ямсного шовного матерiалу для ушивання кишечника постае питанням, яке досi не достатньо обг"рунтоване.
Незважаючи на широкий спектр шовних матери алiв, ям не розсмоктуються, в хiрургiчнiй практик, з кожним роком зростае потреба у ямсному розсмок-тувальному шовному матерiалi, оскiльки довiчне знаходження у тканинах приводить до постшного подразнювального ефекту, що в свою чергу пом^но знижуе функцГГ оперованого органа.
ХШМ, модифтований етонiем, активно впливае на процеси загоення пошкоджених в ходi оператив-
ного втручання оргашв, попереджае i усувае бакте-ршну контамiнацiю операцiйних ран, стимулюе ме-таболiчнi i репаративнi процеси в паравульнарних тканинах.
L-арпнш виявляе метаболпхтгропш, антимтроб-нi, антиоксидантнi та репаративш властивостi, як1 можуть бути корисними для стимуляци загоення опе-рацшних ран та запобiгання розвитку ускладнень у тсляоперацшному перiодi. Наведено дат щодо на-явностi у L-арпншу позитивно заряджених груп, що дозволяе забезпечити зв'язок щеУ амiнокислоти методом електролiзноï iмпрегнацiï з хiрургiчним шов-ним матерiалом.
flrrepaTypa
1. Moskalenko VF. Zdorove i zdravoohranenie: kliychevye imperativy: ID «Avitsenna», 2011. 256 s. [in Ukrainian].
2. Pokazniki zdorovia naselennia ta vikoristannia resyrsiv ohoroni zdorovia v Ukrayni za 2010-2011 roki. K.: MOZ Ukraini, 2012. 329 s. [in Ukrainian].
3. Samootsinka naselenniam stany zdorovia ta rivnia dostypnosti okremih vidiv medichnoi dopomogi u 2012 rotsi (za danimi vibirkovogo opityvannia domogospodarstv y jovtni 2012 roky). K.: Derj. slyjba statistiki Ukraini, 2013. 149 s. [in Ukrainian].
4. Pronina OM, Koptev MM, Bilash SM, Yeroshenko HA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7.
5. Golybchikov MV. Stan zdorovia jinochogo naselennia v Ukraini za 2012 rik / MOZ Ukraini, Tsentr medichnoy statistiki MOZ Ukraini; 2013. [in Ukrainian].
6. Chepelevska LA, Orda OM, Rydnitskii OP, Liybinets OV. Sychasna mediko-demografichna sityatsiia v Ukraini. Shorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia ta sanitarno-epidemichny sityatsiiy. 2010-2011:10-33. [in Ukrainian].
7. Oftsiinii sait Derjavnogo komitety statistiki [Internet]. Dostupno: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
8. Vitkovska KV, Pidgornii AZ, Zveriakov MI. Deiaki metodologichni aspekti otsinki jittevogo potentsialy naselennia na regionalnomy rivni. Visnik sotsialnoekonomichnih doslidjen. Odesa. 2008;30:308-14. [in Ukrainian].
9. Samotoenkova OV, Olvinska IO. Ekonomichna statistika: navchalnii posibnik. Odesa: ODEY; 2010. 182 s. [in Ukrainian].
10. Samotoenkova OV, Olvinska IO. Sotsialna statistika: navchalnii posibnik. Odesa: ODEY; 2009. 102 s. [in Ukrainian].
11. Pidgornii AZ, Vitkovska KV. Demografichna statistika: navchalnii posibnik. Odesa: ONEY; 2013. 50 s. [in Ukrainian].
12. Bilash SM, Pronina OM, Kobenjak MM. Morfologichna harakteristika tkanin tovstogo kishechnika pislja eksperimentalnoi rezekcii z vikoristannjam desmosinu u viddaleni stroki. Ill Vseukrainska naukovo-praktichna konferencija «Morfologija ljudini ta tvarin», prisvjachenoi 70-ij richnici z dnja narodzhennja profesora O.I. Cebrzhinskogo. 2017:12. [in Ukrainian].
13. Kobenjak MM, Pronina EN. Reparativna regeneracija tkanin tovstogo kishechnika v ranni termini pri zshivanni yh vikrilom ta desmosinom pislja kolotomii. Aktualni problemi suchasnoi medicini: Visnik Ukrainskoi medichnoi stomatologichnoi akademii. 2017;17;4(60):55-7. [in Ukrainian].
14. Kostenko VA, Gonchar SV, Pronina EN. Perspektivy sozdanija i primenenija novih metabolitotropnyh hirurgicheskih shovnyh materialov. Tavricheskij mediko-biologicheskij vestnik. 2008;11(3):37-9. [in Russian].
15. Kostenko VA, Ligonenko AV, Dmitruk AM. Novye podhody k razrabotke i primeneniju shovnyh materialov v abdominalnoj hirurgii. Aktualni problemi suchasnoi meditsini. Visn. Ukrainskoi med. stomatol. akademii. 2008;8(1-2):97-9. [in Russian].
16. Ligonenko OV, Girin LV, Kostenko VO. Vpliv hirurgichnih nitok, modifikovanih etoniem, na morfometrichni pokazniki v paravulnarnih tkaninah operovanoi tovstoi kishki sobak. Hirurgija Ukrainu. 2003;(1):66-9. [in Ukrainian].
17. Pronina OM, Bilash SM, Kobenjak MM. Suchasnij shovnij material pri hirurgichnih operacijah na organah sechovividnoi sistemi. Visnik problem biologii i medicini. 2016;2(3):57-62. [in Ukrainian].
18. Pronina OM. Ultrastruktura tkanin sechovodiv v oblasti rubtsja, scho formuetsja pri vikoristanni novoi nitki biofil u rannij pisljaoperatsijnij period. Ukrainskij medichnij almanah. 2000;(1):144-5. [in Ukrainian].
19. Skripnikov NS, Stavnichij AS, Kostenko VA, Pronina EN. Metodologicheskie podhody k razrabotke novyh hirurgicheskih rassasyvajushhihsja shovnyh materialov s reparantnym dejstviem. Visnik problem biologii i medicinu. 2008;2:7-10. [in Russian].
20. Stavnichij AS, Skripnikov NS, Ligonenko AV, Kostenko VA, Pronina EN. Hirurgicheskij shovnyj material budushhego: konstruktivnye vzaimootnoshenija niti i paravul'narnyh tkanej. Visnik Ukrainskoi meduchnoi stomatologichnoi akademii. 2008;6(1-2(13-14)):259-61. [in Russian].
21. Strukov AI, Serov VV, redaktory. Patologichna anatomija. Pidruchnik. Per. z ros. 2004. Vidannja 4. s. 864. [in Ukrainian].
22. Plechev VV, Myryseva EN, Timerbylatov VM, Lazareva DN. Profilaktika gnoino-septicheskih oslojnenii v hiryrgii. 2003. 320 s. [in Russian].
23. Pychkov KV, Seliverstov DV. Novye sinteticheskie shovnye materialy v hiryrgii. Riazan: 2013. 42 s. [in Russian].
24. Soboleva SN. Primenenie sinteticheskih materialov v eksperimentalnoi i klinicheskoi hiryrgii. Voprosy klinicheskoi, eksperimentalnoi hiryrgii i prikladnoi anatomii: Sb. naych. rabot, posvia. 100-letiiy kaf. operativ. hiryrgii i klinich. anatomii SPbGMYim. I.P. Pavlova; 1998. s. 54-8. [in Russian].
25. Shevchenko AS. Sovremennye predstavleniia ob ispolzovanii shovnogo materiala v hiryrgicheskoi i ginekologicheskoi praktike. Meditsina segodnia i zavtra. 1998;(1):161-8. [in Russian].
26. Sumrien H, Newman P, Burt C, McCarthy K, Dixon A, Pullyblank A, et al. The use of a negative pressure wound management system in perineal wound closure after extralevator abdominoperineal excision (ELAPE) for low rectal cancer. Tech Coloproctol. 2016;20(9):627-31.
27. Guttadauro A, Chiarelli M, Macchini D, Frassani S, Maternini M, Bertolini A, et al. Circumferential Anal Giant Condyloma Acuminatum: A New Surgical Approach. Dis Colon Rectum. 2015;58(4):e49-e52.
28. Reboa G, Gipponi M, Caviglia A, Matos J, Gallo M, Ferrari D. Technological improvements for the treatment of obstructed defecation syndrome. In Vivo. 2015;29(1):45-50.
29. Duek SD, Gilshtein H, Khoury W. Transanal endoscopic microsurgery: Also for the treatment of retrorectal tumors. Minimally Invasive Ther Allied Technol. 2014;23(1):28-31.
30. Watanabe K, Fujii S, Watanabe J, Ishibe A, Ota M, Ichikawa Y, et al. Laparoscopic bowel-lifting technique: A novel and standardized technique for laparoscopic low anterior resection for rectal cancer. Surg Laparoscopy Endosc Percutaneous Tech. 2014;24(2):e46-e50.
31. La Greca G, Sofia M, Primo S, Randazzo V, Lombardo R, Russello D. Laparoscopic implementation of the Altemeier procedure for recurrent rectal prolapse. Technical note. Int J Surg Case Rep. 2014;5(7):347-9.
ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ ШОВНОГО МАТЕР1АЛУ ПРИ ОПЕРАЦ1ЯХ НА КИШЕЧНИКУ
Бшаш С. М., Пронша О. М., Сидоренко М. I., Кобеняк М. М.
Резюме. В po6oTi представлен попереднi дослiдження хiрургiчних шовних мaтерiaлiв, змш тканин кишечника при використанш рiзних хiрургiчних ниток.
Розсмоктуючий хiрургiчний шовний мaтерiaл мае значну перевагу над шовним матерiалом який довго-тривало перебувае у тканинах та приводить до постшного подразнювального ефекту, що в свою чергу помп"-но знижуе функцГГ оперованого органа. Головною вимогою для розсмоктуючого шовного матерiалу являеться термiн розсмоктування нитки який максимально повинен сшвпадати з термшами загоення рани.
В рiзномаTттi шовних матерiалiв досить добре зарекомендували себе нитки з варiантами модифтацш етонiем та L - арпншом. Цiннi якостi етонiю як препарату, що володiе антимiкробним i репаративними влас-тивостями, визначили розробку методiв його iмобiлiзaцiT на хiрургiчних шовних матерiалах (ХШМ). Основною яшстю введення етонiю у складi ХШМ е можливiсть створення необхщнот концентрацп безпосередньо в оперативному локуа. Цiннi якостi L-aргiнiну як препарату, що мае антимтробш, антиоксидантнi, метаболи тотропнi та репaрaтивнi влaстивостi, визначили розробку методiв його iммобiлiзaцiT на хiрургiчних шовних мaтерiaлaх.
Акцентовано увагу на подальше дослщження нових шовних мaтерiaлiв з бiологiчно активними речовина-ми. Через вiдсутнiсть достатньо обгрунтованих факлв та нaявностi проблеми вибору шовного мaтерiaлу при оперaцiях на кишечнику, ця тематика е актуальною.
Ключовi слова: морфолопя, хiрургiчний шовний мaтерiaл, кишечник.
ПРОБЛЕМЫ ВЫБОРА ШОВНОГО МАТЕРИАЛА ПРИ ОПЕРАЦИЯХ НА КИШЕЧНИКЕ
Билаш С. М., Пронина Е. Н., Сидоренко М. И., Кобеняк Н. Н.
Резюме. В работе представлены предварительные исследования хирургических шовных материалов, изменений тканей тонкого кишечника при использовании различных хирургических нитей.
Рассасывающий хирургический шовный материал имеет значительное преимущество над шовным материалом, который длительно находится в тканях и приводит к постоянному раздражающему эффекту, в свою очередь заметно снижает функции оперированного органа. Главным требованием для рассасывающего шовного материала является срок рассасывания нити, который максимально должен совпадать со сроками заживления раны.
В разнообразии шовных материалов достаточно хорошо зарекомендовали себя нити с вариантами модификаций этония и L - аргинином. Ценные качества этония как препарата, обладающего антимикробным и репаративными свойствами, определили разработку методов его иммобилизации на хирургических шовных материалах (ХШМ). Основным качеством введения этония в составе ХШМ есть возможность создания необходимой концентрации непосредственно в оперативном локусе. Ценные качества L-аргинина как препарата, который обладает антимикробными, антиоксидантными, метаболитотропными и репаративными свойствами, определили разработку методов его иммобилизации на хирургических шовных материалах.
Акцентировано внимание на дальнейшее исследование новых шовных материалов с биологически активными веществами. Из-за отсутствия достаточно обоснованных фактов и наличия проблемы выбора шовного материала при операциях на кишечнике, эта тематика является актуальной.
Ключевые слова: морфология, хирургический шовный материал, кишечник.
PROBLEMS OF CHOICE OF SURGICAL SUTURE MATERIAL FOR OPERATION ON THE INTESTINE
Bilash S. M., Pronina O. M., Sydorenko M. I., Kobenyak M. M.
Abstract. The paper presents preliminary studies of surgical sutures, changes in intestinal tissues when using different surgical threads.
The variety of suture material in modern surgical practice, especially in operations on the intestine, is quite large, but given all the positive qualities of modern suture material, one should not forget about its shortcomings and consequences in the postoperative period. These factors constitute the problem of choosing suture material in surgical practice and are a criterion for further comparison and selection of the most optimal suture material with minimal side effects in intestinal operations.
Surgical surgical suture material has a significant advantage over the suture material that is long-term in the tissues and leads to a permanent irritant effect, which in turn significantly reduces the function of the operated organ. The main requirement for a resorbing suture material is the term of resorption of the thread which should as much as possible coincide with the terms of healing of the wound.
In a variety of suture materials, yarns with versions of ethones and L-arginine have been well-proven. Valuable qualities of ethony as a drug having antimicrobial and reparative properties, determined the development of methods for its immobilization on surgical sutures. The main quality of ethonium in the suture material is the ability to create the necessary concentration directly in the operative locus. Valuable qualities of L-arginine as a preparation having antimicrobial, antioxidant, metabolitotropic and reparative properties, determined the development of methods for its immobilization on surgical sutures.
The attention is focused on the further research of new seam materials with biologically active substances. Due to the lack of sufficiently substantiated facts and the availability of the problem of the choice of suture material in operations on the intestines, this topic is relevant.
Key words: morphology, surgical suture material, small intestine.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 16.05.2018 року
