CC BY
104
HISTORICAL SCIENCES / «ШШЭМУМ-ШЦТМак» 2022
HISTORICAL SCIENCES
УДК 94(477)
Хрящевська Л.М.
кандидат iсторичних наук, доцент кафедри icmopii Микола'1'вський нащональний утверситет ¡мен! В.О. Сухомлинського, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2611-0817
DOI: 10.24412/2520-6990-2022-10133-4-7 СТРАТЕГ1Я ЕТНОНАЦЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ НЕЗАЛЕЖНО1 УКРА1НИ
Hryashchevskaya L.M.
candidate of historical sciences, associate professor of department to history, Mykolaiv national university to the name of V. O. SukhomlynskohojORCID: https://orcid. org/0000-0003-2611-0817
STRATEGY OF ETNO-NATIONAL DEVELOPMENT OF INDEPENDENT UKRAINE
Анотаця
Розглянуто стратегт етнонацюнального розвитку незалежноi Украти; досл!джено правову базу регулювання етнонацюнальних процеав; визначено головну мету, зм!ст етнонац!онально'1' полтики в Ук-ра'1'нi. Проанал!зовано прюритетш напрями Стратеги д!яльностi Представництва Президента Украти в Автономнш Ресnублiцi Крим у зв 'язку з тимчасовою окупащею РФ; мету проекту ЗУ «Про корты народи Украти», проект «Концепци державно'1' етнонацiональноi полтики». З'ясовано, що сучасний стан нацiональноi сфери Украти вимагае нових пiдходiв, законодавчих актiв i полтичнихршень.
Abstract.
The strategy of ethno-national development of independent Ukraine is considered; the legal framework for regulating ethno-national processes is investigated; the main goal, content of ethno-national policy in Ukraine is determined. The priority directions of the strategy of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea are analyzed in connection with the temporary occupation of the Russian Federation; The purpose of the Project «On the Native Peoples of Ukraine», the Project «Concepts of State Ethnic Policy». It has been found that the current state of the national sphere of Ukraine requires new approaches, legislative acts and political decisions.
Ключовi слова: етнонацюнальна полтика, страгетiя, нащональна сфера, стан, напрями, держава, сустльство, розвиток, державна влада, незалежтсть.
Keywords: ethnonational politics, strangue, national sphere, state, directions, state, society, development, state power, independence.
У часи кнування СРСР Укра!на була позбав-лена можливосл здшснювати власну етнонацюна-льну полтику. Все, що робилося в галузi м1жнацю-нальних вщносин в Украшу планувалося в центра-льних органах КПРС. Укра!нське кершництво було лише виконавцем загальносоюзних програм. Укра-!нська нац1я, штереси яко! мала б захищати мкцева партшна елта, лише формально мала свою держав-тсть. Унггарний (на практищ) характер радянсько! федераци ввдводив укра1нцям роль звичайно! еттч-но! групи, яка жила щд патронажем союзного центру. У такому стан перебували ва народи СРСР. Винятком була хiба що росшська нац1я, яку режим використовував як провщника свое! политики на мь сцях.
Виходячи з цього, Укра1нська держава взяла курс на побудову багатокультурного суспшьства, национальна щентичтсть член1в якого формуеться на засадах територiального патриотизму та еттч-ного плюралiзму. Ввдповщно, принцип рiвностi прав та свобод громадян, незалежно вiд !хнього национального (етнiчного) походження, раси, вiроспо-вщання, мови покладено в основу етнонацюнально! полiтики. Фiлософською парадигмою и змiсту стали мiжнацiональна злагода й еттчне розма!ття,
а головною метою - утвердження гармоншно! мо-дел1 м1жеттчного ствжиття.
Гармон1зац1я етнонацюнальних вщносин, утвердження в укра!нському дом1 м1жеттчного миру i злагоди можливо лише за умови забезпе-чення адекватно! полггако-правово! бази. Ство-рення останньо! стало для Укра!нсько! держави т-сля проголошення незалежностi одним i3 найактуа-льнших прiоритетiв.
3i вас! гами аспект складно! i багатогранно! проблеми автор статтi визначила за мету розгля-нути стратегш етнонацюнального розвитку незалежно! Укра!ни.
Серед сучасних наукових дослвджень iснуe значна юльшсть робiт, зокрема I. Кураса, Ю. Рима-ренка, В. Скуратського, О. Пал1я [1] та шших вче-них, якi присвяченi концептуальному осмисленню етнонацюнально! полгшки Укра!ни. Аналiз поль тико-правових засад забезпечення прав етнонацюнальних сшльнот на сучасному етапi та в кторич-нш ретроспективi здшснюеться, насамперед, в наукових працях О. Антонюка, В. £втуха,
B. Котигоренка, О. Майбороди, О. Рафальского,
C. Римаренка [2] та ш.
«ШШЭШШМ-ШГМаи #Щ11Ш, ЖШ / ИКТОШСЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8
5
Основнi принципи етнонацюнально! политики були закладенi вже у перших полггако-правових документах, прийнятих у перюд становлення неза-лежно! Укра1ни.
Стратег1я етнонацiонального розвитку З прого-лошенням незалежностi Укра!ни знайшла свое вь дображення в найголовнших державних актах - у Деклараци про державний суверенiтет, Актi прого-лошення незалежносп, Деклараци прав нацюналь-ностей, Закон про нацiональнi меншини, Консти-туци Укра!ни та ш.
У Деклараци про державний сувереттет Украши, прийнятш 16 липня 1990 р., наголошуеться, що единим джерелом державно! влади е народ Украши, який складаеться з громадян Республжи всiх нацiональностей; встановлюеться рiвнiсть перед законом уах громадян незалежно вiд 1хнього похо-дження, национально! приналежностi, мови тощо; держава гарантуе всiм нацiональностям, як1 прожи-вають на територи Республiки, право вшьного нащ-онально-культурного розвитку; забезпечуеться нацюнально-культурне вщродження укра!нського народу, його юторично! свiдомостi та традицш тощо [5, с. 429].
Проголошуючи незалежнiсть Укра!ни 24 сер-пня 1991 р., Презид1я Верховно! Ради у «Зверненш до громадян Украши всiх национальностей» наголо-сила, що починаеться нова доба в розвитку м1жна-цюнальних ввдносин в Укра!ш, тому влада бере на себе всю вщповщальшсть за те, що проголошення незалежностi Укра!ни нi в якому разi не спричинить порушення прав людей будь-яко! нацiональностi [4]. Це було важливим тому, що в той час деяш де-структивнi сили, особливо прихильники збере-ження СРСР, намагалися залякувати неукрашц1в, вщносно яких нiбито нова влада проводитиме поль тику ксенофобi! та насильства.
Наступний етап започаткувала Декларац1я прав национальностей Укра!ни, що була прийнята 1 листопада 1991 р. У нш проголошено р1вноправ-тсть усiх етнiчних складових укра!нського полiе-тнiчного суспшьства, зокрема рiвнiсть полггачних, економiчних, соцiальних та культурних прав; забо-рона дискримiнацi! за нацюнального ознакою; зо-бов'язання держави щодо створення належних умов розвитку вах нацiональностей, !х культур, вшьне користування родною мовою в усiх сферах суспшьного життя; право на громадсьш об'еднання та ш. [3, с. 799].
Юридичною основою етнонацiонально! поль тики Украши став прийнятий Верховною Радою Укра!ни Закон про нацюнальш меншини. Цим документом гарантуеться право меншин на нацюна-льно-культурну автономш, створення умов для вщ-родження i розвитку свое! культури, свобода твор-чостi, доступ до надбань свiтово! культури та ш.
Принципове значения для формування державно! етнонацюнально! полiтики мае Конституц1я Укра!ни. Згвдно зi ст. 5 Основного Закону, ноаем суверенiтету та единим джерелом влади в Укра!ш е народ. Разом з тим конкретизовано окремi його структурнi етнокомпоненти: украшська нац1я, нащ-ональнi меншини; також уперше на законодавчому
р1вш визначено як окрему етнiчну категорш i суб'ект права - коршш народи (ст. 11).
Виходячи з такого розумшня етнопроблем, в Укра!ш полiтико-правова база регулювання етно-нацюнальних процес1в продовжуе удосконалюва-тися. Вона спрямована на забезпечення оптимального балансу штереав титульно! нацi! та етноспшь-нот, представникiв окремих национальностей. Сучасний стан нацiонально! сфери Украши вимагае нових пщход1в, законодавчих акт i полiтичних рi-шень.
Необхiднiсть формування державно! етнонащ-онально! полiтики Украши зумовлена багатонацю-нальним складом и населення, етнонацiональну структуру якого становлять украшська нац1я, ко-рiннi народи та нацюнальш меншини - представ-ники понад ста нацiональностей; процесами еттч-ного вiдродження як украшсько! нацi!, так i корш-них народ1в та нацiональних меншин. Характерною рисою цього процесу е, з одного боку, утвердження укра!нсько! нацi!, коршних народ1в та нацюнальних меншин як сталих структурних компонентiв укра-!нського суспiльства, а з шшого, - !х штеграц1я i формування багатонацiонального украшського народу; iнтенсифiкацiею зв'язкiв з юторичною батьш-вщиною представникiв украшсько! дiаспори, залучення !х до державотворчих процес1в в Украшц поверненням до Украши ранше депортованих на-род1в та !х iнтеграцiею в укра!нське суспiльство.
Головною метою держано! етнонацюнально! поштики Укра!ни е забезпечення р1вноправних вщ-носин та тiсно! взаемоди представникiв рiзних ет-ноав, яш мешкають в Укра!нi, пщтримка атмос-фери толерантностi, довiри й поваги у взаеминах мiж ними; оптимальне врахування iнтересiв усiх ет-нонацюнальних спiльнот, створення сприятливих умов для розвитку укра!нсько! нацi!, коршних на-род1в та нацiональних меншин.
Змютом етнонацiонально! полiтики постае проблема мшнацюнально! злагоди в умовах еттч-но! розма!тостi; посилення мирацшних процес1в. Тисячi людей iз кра!н Сходу й Швдня перетинають Украшу, значна частина !х залишаеться в Украш, iнодi незаконно; мiльйони наших громадян зму-шенi залишати батькiвщину у пошуку кращо! долi.
Досвщ бiльшостi полiетнiчних держав доводить, що усшх у виконаннi стратегiчних державних завдань може гарантувати лише демократичнiсть суспшьного ладу на основi дотримання фундамен-тальних прав i свобод людини й нацш, сощально-економiчного зростання, повсюдного поширення високо! етнополiтично! та етнотолерантно! культури суспшьства. У цьому мае вщцравати свою роль етнонацюнальна полiтика як складова полъ тики взагалi.
1снуючи в двох вимiрах, етнонацiональна поль тика, по-перше, як i полiтика взагалi, е процесом ро-зподшу влади, в якому беруть участь еттчш спшь-ноти, захищаючи сво! штереси; по-друге, це система запланованих кроюв та заход1в, що !х здшснюють державнi управлiнськi органи з метою втшити в життя гармоншну модель етнополгрич-
HIST0RICAL SCIENCES / «ШШЭМУМ-ШУПМак» #101333), 2022
6
ного буття. Прикладом останнього е оперативне ви-ршения питань, що виникають. ВнаслИдок цього, 13 квИтня 2021 року Указом Президента Украши № 160 затверджена Стратет дiяльностi Представни-цтва Президента Украши в Автономнш Республiцi Крим. Ця Стратепя визначае прiоритетнi напрями дИяльносп Представництва Президента Укра!ни в Автономнш Республщ Крим у зв'язку тимчасовою окупацiею Росшською Федерацiею невщ'емних ча-стин територи Укра!ни - Автономно! Республжи Крим та мiста Севастополя [10].
Д1яльшсть за напрямом забезпечення захисту та щдтримки громадян Украши, яш проживають на тимчасово окупованш територi! Автономно! РеспублИки Крим та мкта Севастополя, а також внутрш-ньо перемщених осiб з ще! територи, сприяння до-держанню !х прав i основоположних свобод перед-бачае участь Представництва в межах компетенци у здiйсненнi заходИв щодо: розвитку ефективно! взаемоди з Меджлком кримськотатарського народу, громадськими об'еднаннями та iнiцiативними групами, що представляють штереси громадян Ук-ра!ни, якi проживають на тимчасово окупованш те-риторi! Автономно! Республiки Крим та мюта Севастополя, внутршньо перемщених осiб з цих тери-торш.
Комiтет Верховно! Ради Укра!ни з питань прав людини, деокупацп та реiнтеграцi! тимчасово оку-пованих територш у Донецькш, Луганськш областях та Автономно! Республши Крим, мюта Севастополя, нацiональних меншин i мiжиацiональних вИд-носин розглянув на своему засiданнi 16 червня 2021 року (Протокол № 34) проект Закону Украши «Про коршш народи Украши» (реестр. № 5506), поданий Президентом Украши та визначений ним як неввдкладний для позачергового розгляду Верховною Радою Украши [7].
Метою Законопроекту е визначення правового статусу коршних народИв Украши та встановлення правових гарантш на повне володшия всша правами людини i основоположиими свободами осИб, що належать до корiиних народИв Укра!ни, що вста-новленi нормами мИжиародиого права, а також пе-редбаченi в Конституци та законах Украши.
Для досягнення зазначено! мети у проекп акта надаеться визначення поняття «корiиний народ Ук-ра!ни» та пропонуеться встановити, що коршними народами Украши е кримськi татари, кара!ми, кри-мчаки.
Ввдповщио до Законопроекту коршним народам Украши визначеш гараити щодо правового захисту ввд будь-яких дiй, направлених на: позбав-ления ознак етнiчно! приналежносп та цiлiсностi як самобутнИх народИв, позбавлення культурних цш-ностей; виселення або примусове перемiщения iз мюць компактного проживания в будь-якiй формц примусову асимшяцш або примусову штеграцш в будь-якш формi; заохочення або розпалювання ра-сово!, етнiчно! чи рел1гшно! ненавистi, направлено! проти них.
Серед основоположних прав коршних народИв Укра!ни проектом акта гарантуються культурш,
освiтнi, мовнi та iнформацiйнi права коршних народИв Укра!ии, права коршних народИв Украши на ста-лий розвиток.
Проектом акта також передбачаеться визна-чення правового статусу представницьких органИв коршних народИв Украши, !х ресурсного забезпечення, а також питания мИжнародного представництва коршних народИв Укра!ни.
Прийняття Законопроекту, як зазначаеться у пояснювальнш записщ до нього, дасть можливiсть коршним народам Украши у повнш мiрi володiти всiма правами людини i основоположиими свободами, визначеними нормами мИжиародиого права, а також передбаченими у Конституци та законах Украши. КрИм того, реалiзацiя положень проекту акта сприятиме забезпеченню права коршних народИв Украши на самовизначення, самостшне визначения свого полiтичного статусу, вшьне здшснення свого економiчного, сощального i культурного розвитку способами, що не суперечать Конституци та законам Укра!ни.
Укра!нська держава, виходячи iз основних положень цих документ, визнаючи оргаиiчну ед-нiсть прав людини й прав национальностей, гаран-туе всИм громадянам Укра!ни незалежно вщ !х нащ-онального походження р1вш права И свободи у всИх сферах суспшьного життя, щдтримку самовизначення етносшльнот И !х розвитку у формах, якИ не створюють загрози територИальнш цшсносп кра-!ни. Це спрямовуе державне управлшня етнонацю-нальними процесами на створення сприятливих умов для розвитку етичних спшьнот, розв'язаиия суперечностей, що виникають в ходИ етнодержаво-будИвництва, ввдповщно до закотв та тенденций, функцюнуючих у системИ етнонацюнальних ввдно-син.
Сучасний стан нацюнально! сфери Украши ви-магае нових пИдходИв, законодавчих акт И полггач-них рИшень. Цим завдаииям вщповвдае «КонцепцИя державно! етнонацюнально! полИтики», проект яко! розроблений Кабшетом МшютрИв у 2000 р. [8] И поданий до Верховно! Ради Укра!ни, у якому перед-бачено: дотримаиня етнонацюнальних процесИв у житл украшського полИетичного суспшьства; за-безпечения умов для розвитку укра!нсько! наци, особливо таких и чинниюв, як мова, культура, тра-дици; створення сприятливих умов для опанувания державною мовою населениям кра!ни; пвдвищения суспшьного престижу укра!нсько! мови та подо-лання негативних сошально-психолопчних стерео-типИв И деформацш мовно! сфери в минулому; за-безпечения умов розвитку коршних народИв И нащ-ональних меншин на основИ державно! гараити !х широкого спектра прав; штеграцИя в украшське су-спшьство осб, депортоваиих за национальною озна-кою; ствробггаицтво нашо! кра!ни з укра!нською дИаспорою; урахуваиня мИжиародних стандарт демократично! етнополИтики [6, с. 2].
Етнонацюнальна полтгака украшсько! дер-жави ставить за мету перетворити багатонацюналь-ний склад свого суспшьства з можливого джерела мИжетнИчних суперечок И конфлжлв на пИдвалину
«ШШЭШШМ-ШГМаи #Щ11Ш, ЖШ / ИКТОШСЛЬ 8С!Е1ЧСЕ8
7
змщнення стабiльностi полiетнiчного суспшьства [6, с. 372-376].
Здшснення едино! державно! полгшки у сферi м1жеттчних ввдносин покладаеться на центральнi органи влади та вилов^^ структури мкцевих ад-мiнiстрацiй та мiсцеве врядування.
Найбiльш актуальними проблемами етнонащ-онального розвитку в Украш нинi е:
- падтримання та поглиблення ефективно! вза-емодi! мiж рiзними компонентами етнонацюналь-но! структури укра!нського полiетнiчного суспшьс-тва;
- формування дшово! системи толерантних стосункiв у мiжетнiчнiй взаемодi!;
- запоб1гання полiтизацi! етноспшьнот та !х нацiонально-культурних товариств (спроби ство-рити полiтичнi партi! на еттчнш основi або етнiчнi рухи, що iнтенсифiкуються внаслiдок певних поль тичних процес1в (вибори та ш.);
- формування полiтико-правового поля, адап-тованого до европейського законодавства про нащ-ональнi меншини. Особливо важливо чiтко визна-чити критерi! та механзми реалiзацi! прав останнiх на етномовний розвиток (змщнення позицш державно! мови, вщродження i створення умов для функ-цiонування мов нацюнальних меншин), окреслення в законодавсга взаемних зобов'язань учасникiв ет-нонацюнальних процес1в;
- безумовнiсть прагнення до побудови сусш-льства в Украшу яке мае функцiонувати на засадах полшультурносл й толерантностi [9].
Таким чином, змктом етнонацiонально! поль тики укра!нсько! держави е мiжнацiональна злагода в умовах етнiчного розма!ття, яка передбачае створення р1вних можливостей для всiх !! громадян в економiчнiй, соцiальнiй i культурнш сферах сусш-льства незалежно вщ ознак раси, етнiчного i соца-льного походження, рел1гшних переконань, мовно! специфжи, мiсця проживания.
Становлення демократично! етнонацюнально! полiтики Укра!ни не обшшлося без певних прора-хункiв. До них можна вщнести зволшання з прийн-яттям державно! концепцi! етнонацiонально! поль тики (i це при тому, що науковщ давно вже розро-били кiлька Г! варiантiв); гальмування розвитку етнополiтичного законодавства та деяш iншi.
Етнонацiональна полiтика Укра!ни е загалом демократичною. I хоч при и провадженнi були де-якi прорахунки, в цiлому вона досягла вагомих ус-пiхiв, забезпечивши зокрема етнополгшчну стабь льнiсть суспiльства.
Однак все це не виключае, а, навпаки, вимагае подальшого розвитку етнополггологи, етнополггач-но! конфлiктологi! та вдосконалення етнонацюна-льно! полiтики. Обравши шлях боротьби за створення власно! держави, украшщ пшли шляхом, проторованим недержавними нациями. Виборовши незалежнiсть, фактично вже сформованою нацiею за еттчними ознаками, на вщмшу вщ становлення наци полгшчно! (французько! чи канадсько!), укра-!нська нац1я мае модертзуватися у нац1ю полiти-чну. Завдання нелегке, але можливе i необхвдне.
Список використаних джерел
1. Курас I. Ф. Етнополiтика: Iсторiя i сучас-нiсть /I. Ф. Курас. - К.: УСПП, 1999. - 352 с.; Рима-ренко Ю. I. Нацiональний розвiй Укра!ни: про-блеми i перспективи / Ю. I. Римаренко. - К.: Юрш-ком, 1995. - 272 с.; Скуратський В. А., Палiй О. М. Основи сощально! полiтики: навч.поабник /В.А. Скуратiвський, О.М. Палiй. - К.: МАУП, 2002.
- 200 с.
2. Антонюк О. Дiаспори в Росi! та Украiнi. Формування правово! бази спiвробiтництва /О. Антонюк // Вiче. - 2000. - № 8; £втух В. Якою повинна бути етнополггака укра!нсько! держави? /В. £втух // Вiче. - 1992. - № 8; Котигоренко В. Етнополгшка в Украшу загальне та регiональне як об'ект i предмет наукового тзнання /В. Котигоренко //Гiлея (на-уковий вiсник): Збiрник наукових праць. - К., 2010.
- Вип. 40 (№ 10). - С. 429-441; Майборода О. Етно-нацюнальна полiтика i перспективи етносоцiаль-ного розвитку в Украш /О. Майборода //Сучасшсть
- 1995. - № 12; Рафальський О. О. Поняття «нацiо-нальна меншина^» в етнополггачному дослiдженнi /О. О. Рафальський //Науковi записки IПiЕНД. -
1999. - Вип. 8. - С. 176-183; Римаренко Ю. I. Етнос. Нац1я. Держава: Укра!на в контекстi светового ет-нодержавницького досв1ду /Ю. I. Римаренко. - К.,
2000. - 516 с.
3. Декларац1я прав нацюнальностей Укра!ни: Декларац1я Верховно! Ради Укра!ни в1д 1 листопада 1991 р. №1771-XII //ВВР Укра!ни. - 1991. - № 53. -Ст. 799.
4. Обращение к гражданам Украины всех национальностей //Правда Украины. - 1991. - 31 августа.
5. Про державний суверенитет Укра!ни: Декла-рац1я Верховно! Ради Укра!ни вщ 16 липня 1990 р. № 55-Х11 //Вщомосл Верховно! Ради Укра!ни (далi
- ВВР Укра!ни). - 1990. - № 31. - Ст. 429.
6. Проект Закону Укра!ни «Про концепцш державно! етнонацiонально! полiтики Укра!ни» //М1жнацюнальш вгдносини та нацiональнi меншини Укра!ни: Стан, перспективи. - К.: Голов. спец. ред. лп\ мовами нац. меншин Укра!ни, 2004.
- 384 с.
7. Проект Закону Укра!ни «Про коршш народи Укра!ни». - ВРУ. № 5506 вгд 18.05.2021 р. Режим доступу:
http://w 1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_17pi35 11=71931
8. Проект Закону Укра!ни «Про Концепцiю державно! етнонацюнально! полгшки Укра!ни». -ВРУ. № 6016 ввд 08.08.2000 р. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_17pf35 11=8868
9. Стратет етнонацюнально! полгшки Укра-!ни //Урядовий кур'ер. - 2000. - 3 серпня.
10. Указ Президента Укра!ни № 160/2021 вГд 13 кветня 2021 р. «Про прiоритетнi напрями д1яль-ностГ Представництва Президента Укра!ни в Авто-номн1й Республiцi Крим». Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/1602021 -38653
