CC BY
44
УДК 368.5:368.02 Б01: 10.15587/2312-8372.2015.38665
Кравчук о. в. СТРАХУВАННН ПРИ СШВПРАЩ
3 АГРАРНИМ ФОНДОМ ТА ДЕРЖАВНОЮ ПРОДОВОЛЬЧО-ЗЕРНОВОЮ КОРПОРАЦИЮ УКРА1НИ
Стаття присвячена аналгзу страхування сыьськогосподарськог продукцп при спгвпрацг з Аграрним фондом та Державною продовольчо-зерновою корпорацгею Украгни. Дослгджено механгзм взаемодгг сгльськогосподарських тдприемств 1з зазначеними державними установами та окреслено роль страхування в ньому. Визначено умови укладання договоргв страхування та виявлено гх вплив на дгяльнгсть сшьськогосподарських тдприемств.
Клпчов1 слова: страхування, сшьськогосподарська продукцгя, Аграрний фонд, Державна про-довольчо-зернова корпорацгя, спотовг угоди, форвардт угоди.
ДЕНЬГИ, ФИНАНСЫ И КРЕДИТ
1. Вступ
Вичизняш сшьськогосподарсью тдприемства е пере-довими по виробництву зернових культур та займають лвдерсью позицп на свиових ринках. За результатами останшх рокiв Украша стала одшею з краiн-лiдерiв щодо виробництва сшьськогосподарсью продукцii, наприклад у 2013 рощ вийшла на 1 мшце у свiтi з реалiзацii со-няшника. Незважаючи на такi приголомшливi результати, товаровиробники не завжди працюють в сприятливих умовах i мають ряд проблем. Перш за все вщомо, що результати господарськоi дiяльностi аграрного сектору найбшьш залежнi вiд погодних умов. Також значною проблемою е наявшсть обiгових коштiв у визначеш перiоди, адже особливiстю аграрного виробництва е сезонность i тут велике значення мають термши.
Ршенням цих завдань для аграрiiв могло б бути кредитування та страхування сшьськогосподарського виробництва. Але враховуючи реалп, цi фiнансовi ш-струменти останшм часом дискримiнують себе та мають ряд питань, але безперечно розвиток i удосконалення кредитування та страхування аграрного сектору е над-звичайно важливим.
На сьогодш, поки банювська система в Украiнi не задовольняе аграрного споживача, альтернативою для товаровиробниюв е спiвпраця з Аграрним фондом Украши та Державною продовольчо-зерновою корпоращею Украь ни. Цi двi державнi установи займають важливе мкце у пiдтримцi рiвноваги на ринку сшьськогосподарсьЮ продукцii та мають за кшцеву мету сприяння задово-ленню потреб населення i забезпеченню продовольчоi незалежностi Украiни, запобiганню ускладненням та без-пщставному пiдвищенню цiн на ринках об'екпв державного цшового регулювання, утвердження та змiцнення iмiджу Украiни, як потужного виробника i експортера на свiтовому ринку зерна [1-4].
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Питанням страхування сшьськогосподарсьЮ продукцп при сшвпращ аграрпв з державними установами
придшяють увагу як вiтчизнянi, так i зарубiжнi нау-ковцi. Також не лишаються осторонь i товаровироб-ники, держслужбовщ, народнi депутати, представники страхового бiзнесу, громадських органiзацiй та оргашв державноi влади.
Аграрний фонд Украши (АФУ) — державна спеща-лiзована бюджетна установа, уповноважена Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни (КМУ) провадити цiнову полггику в агропромисловiй галузi економiки краши. Прiоритет-ним завданням Аграрного фонду е формування державного iнтервенцiйного фонду — державного запасу окремих видiв сшьськогосподарсьЮ продукцii, який повинен гарантувати продовольчу безпеку держави. На-повнення державного штервенцшного фонду ввдбува-еться шляхом здшснення iнтервенцiйних заходiв, таких як спотовi та форварднi закупiвлi. Закупiвлi здшсню-ються за цiнами, не нижче мшмальних гарантованих, що забезпечуе сшьськогосподарським товаровиробникам належний рiвень ефективностi виробництва [5].
Державна продовольчо-зернова корпоращя Украь ни (ДПЗКУ) — нацiональний оператор зернового ринку Украши, лщер у сферi зберiгання, переробки, перевалки та експорту зернових. Одним iз основних напрямiв дiяльностi якоi е закутвля та експорт зернових культур i продуктiв '¿х переробки [6, 7].
Цi двi установи ствпрацюють з аграрiями на умо-вах укладання спотових та форвардних угод. Зазна-чеш угоди з реальним товаром укладаються з метою фiзичного переходу товару ввд продавця до покупця на умовах, передбачених угодою. Вщносно сьогодення, така ствпраця надае можливiсть сшьськогосподарським товаровиробникам, перш за все отримати необхщш обь говi кошти для поаву зернових.
Угоди з коротким термшом поставки, або спотовi, передбачають негайне передавання товару покупцевi на умовах контракту. Виконання угод починаеться з моменту '¿х укладання, а поставка здшснюеться у термш вщ 1 до 30 днiв. При таких угодах важливою е практика розподшу витрат на зберкання та страхування товару. Так, витрати на зберкання товару та варпсть його страхування до моменту продажу ввдносяться на рахунок продавця, а тсля укладання угоди, тобто пiсля
ТЕСНЫОЮСУ AUDiT АЫП РИОПиСТШМ RESERVES — № 1/7(21], 2015, © Кравчук О. В.
37
продажу — на рахунок покупця. Такий механiзм дуже простий, товар, який е на зберiганнi (що пiдтверджено вiдповiдними документами), виставляеться на продаж. Покупщ вiдповiдно пiдтверджують свою платоспромож-нiсть. Пiсля укладання угоди покупець перераховуе кошти на поточний рахунок бiржi i тiльки тсля цього починаеться вiдвантаження товару. У разi несплати за угодою у визначеш термiни угода анулюеться, а гаран-тiйний внесок покупця (не менш як 0,5 % ввд суми угоди) спрямовуеться на користь продавця [7].
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — страхування альськогоспо-дарсько! продукцп.
Метою дослгдження е огляд та аналiз особливостей страхування сiльськогосподарськоi продукцп для аграрпв при спiвпрацi з державними установами на прикладi Аграрного фонду та Державно! продовольчо-зерново! корпорацп Украши.
На основi викладено можна сформулювати завдання дослiдження, яке полягае в створенш простого, зрозу-мшого, прозорого механiзму спiвпрацi сшьськогоспо-дарських товаровиробниюв з державними установами та забезпеченш якостi надання страхових послуг на ринку страхування сшьськогосподарсько! продукцп задля взаемовигiдноi спiвпрацi.
4. Специфша догов1рних в1дносин та особливосТ умов ствпращ аграрпв при ствпращ з АФУ та ДПЗКУ
Особливiсть угоди на умовах форварду полягае в рiз-нищ мiж часом укладання угоди та поставкою товару покупцев! Тривалкть перiоду мiж моментом укладан-ня угоди та поставкою товару встановлюеться кожною
бiржею залежно вiд його асортименту. Так, на аграрну продукщю передбачаеться 3, 6 i 9 мшящв. Об'ектом торгiвлi при форвардних угодах, як правило, е товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки. Переваги укладання таких угод виявляються в значнш економп витрат на зберiгання продукцп, а осно-вне — дають змогу товаровиробнику самому авансува-ти майбутне виробництво. Однак при укладант угоди з ввдстроченою поставкою шнуе ризик непостачання товару в обумовлеш термiни та кшцевих розрахункiв.
На сьогоднi мехашзм закупiвель зерна Аграрним фондом вiдрiзняеться вiд попереднiх рокiв та е неод-нозначним (рис. 1).
Схематично зображено послщовтсть дiй, якi необхщно для укладання форвардного контракту, а точшше три-стороннього бiржового договору поставки зерна врожаю 2015 року. Як можна побачити регюнальш вщдшення Аграрного фонду виконують посередницькi функцп мiж аграрними пщприемствами та фондом лише на першому етапi. Також виникають питання щодо необхiдностi тако! кiлькостi учасникiв, а саме нотарiуса та брокера аграрно! бiржi, особливо якщо взяти до уваги ствпрацю з ними, що коштуе виробникам 1 % вщ суми за один договiр.
Що стосуеться ствпращ аграрпв з ДПЗКУ, то мехашзм ствпращ вiдрiзняеться вщ механiзму з АФУ (рис. 2).
На схемi видно, що мехашзм ствпращ з ДПЗКУ простший ашж з АФУ. Слщ звернути увагу на порядок поставки зерна та остаточний розрахунок за договором.
Сшьгоспвиробник здiйснюе поставку зерна на визна-чений договором закупiвлi зерна майбутнього врожаю сертифжований елеватор, доводить при потребi його якiснi показники до передбачених договором поставки зерна майбутнього врожаю. Далi шформуе ДПЗКУ про готовтсть фактично виконати сво! зобов'язання за договором поставки зерна майбутнього врожаю i передати обумовлений вид, клас та обсяг зерна.
Рис. 1. Мехашзм укладання дагав^в на умовах форварду з Аграрним фондом Украши
38
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/7(21], 2015
Рис. 2. Мехашзм укладання д□г□в□рiв на умовах форварду з Державною продовольчо-зерновою корпорацiEю Украши Примгтка: * — мшмальний об'Ем поставки 500 тонн
Щна одиницi вимiру товару з ПДВ (вщповщно! партii товару), за якою здiйснюються остаточнi розрахунки, визначаеться за наступною формулою:
ЦТ = ((Ц1 + Ц2 + Ц3)/К) - 100,00 грн.,
де ЦТ — щна одинищ вимiру товару з ПДВ (вiдповiдно'i партп товару), за якою здiйснюються остаточт розрахунки; Ц1 — щна одинищ вимiру товару з ПДВ за даними [8] у формат EXW/пропозицiя/область, що вiдповiдае мiсцю поставки по Договору, станом на найближчий робочий день, що передуе дню, у який поставка вiдповiдно'i партп Товару вважаеться здшсненою; Ц2 — щна одинищ вимiру товару з ПДВ за даними [9] у формат EXW/пропози-щя/область, що вщповвдае мiсцю поставки по Договору, станом на найближчий робочий день, що передуе дню, у який поставка ввдповщно! партii Товару вважаеться здшсненою; Ц3 — щна одинищ вимiру товару з ПДВ за даними [7] у формат EXW/пропозицiя/область, що вiдповiдае мiсцю поставки по Договору, станом на най-ближчий робочий день, що передуе дню, у який поставка вiдповiдно'i партп товару вважаеться здшсненою; К = 3, у випадку якщо з будь-яких причин отримати дат, iз будь-якого вказаного вище веб-сайту [7-9], неможливо, дат такого веб-сайту не враховуються при визначент щни одиницi вимiру товару з ПДВ (вiдповiдно'i партii товару), за якою здшснюються остаточнi розрахунки, а значен-ня «К» зменшуеться на кшьюсть таких веб-сайтiв [7-13].
Сшьгоспвиробник може вiдразу поставити i перепи-сати весь законтрактований обсяг зерна або здшснювати поставки окремими партями (лотами).
При здiйсненнi поставки вщразу всього законтракто-ваного обсягу або поставки окремими партями (лотами), сшьгоспвиробник отримуе ринкову щну остаточного роз-рахунку, здiйснюе переоформлення поставленого обсягу
Вартсть кожно1 партii (лоту) поставки визначаеться, узгоджуеться i фжсуеться окремо (специфiкацiею) для подальшого обчислення кшцево! суми розрахунку.
Пiсля фактичного переоформлення всього об'ему за-контрактованого зерна сшьгоспвиробник отримуе кшцеву суму розрахунку у виглядi другого траншу Розмiр цього платежу визначатиметься як рiзниця мiж вартiстю всього поставленого товару (зпдно формули остаточного розрахунку щни) та сумою попередньо! оплати (1000 грн. за одиницю товару — перший транш) [7].
У рамках проведення закутвель зерна на 2015 р. за умовами форварду Аграрний фонд розпочав укладати договори. Об'ем закутвель Аграрним фондом майбутнього врожаю порiвняно з 2012 роком збшьшився (рис. 3, а, б).
В порiвняннi з Аграрним фондом, ДПЗКУ звичайно поступаеться об'емами закутвель (рис. 4).
Так, на рис. 4 видно, що об'еми закутвель Аграрним фондом майже вдвiчi перевищують закупiвлi ДПЗКУ
Ввдносно страхування, то вся продукщя за фор-вардними контрактами мае бути застрахована. У 20122013 р.р. страхування за форвардними контрактами з Аграрним фондом здшснювали страховi компанп-члени Аграрного страхового пула (АСП). Але ствпраця iз зазначеними страховиками була непрозора, тому така дiяльнiсть стала причиною вщмови вщ партнерства.
Вже у 2013 рощ Державна продовольча зернова кор-поращя Украши вибрала для захисту сво1х форвардних контрактв лiдерiв агрострахового ринку: СК «Аска», АСК «1НГО Украша», СК «PZU Украша». Такий вибiр обгрунтований, адже збитки по таким ризикам можуть бути складними i досить великими, тому страховики повинш мати вщповвдний досвiд, квалiфiкованих спецiалiстiв та страховi резерви. Так наприклад, акти-ви АСК «1НГО Украша» у минулому рощ досягли 953 млн. грн., а СК «Аска» — 854 млн. грн.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21], 2015
39-J
Рис. 3. Показники Аграрного фонду щодо закупiвель у 2012-2014 р.р.: а
б — поставлено, грн.
сплачено, грн.;
Рис. 4. Хщ проведения форвардних закупiвель державними операторами ринку, тис. тонн
У 2014 рощ Аграрний фонд припинив ствпрацю з АСП. Вибiр партнерiв для страхування форвардних контракпв складно пояснити. Ними стали двi компа-нп — СК «Здорово» та СК «Фшст», невеликi та ма-ловiдомi в сегментi аграрного страхування. За даними агенства з розвитку шфраструктури фондового ринку в 2013 р. активи СК «Здорово» склали 40,3 млн. грн., а СК «Фшст» — 22,1 млн. грн. Враховуючи лише той факт, що платежi сплачеш виробникам Аграрним фондом мають складати бшьше нiж 1,7 млрд. грн., вини-
всього ж у виборi та змушен1
кае сумнiв стосовно фiнансових можливостей даних страховиюв для виконання взятих на себе зобов'язань у разi настання страхових подiй. Така ситуащя е катастрофiчною, адже при виникненш страхових випад-кiв згiдно договорiв i вщсут-ностi страхових виплат, с!ль-ськогосподарськi пiдприемства та держава зазнають значних втрат [14].
Окремим питанням е i участь страхових компанш, вибiр яких не залежить вщ потреб та ба-жань виробникiв, так як вш просто у них вiдсутнiй. До виробники в цьому рощ були обмежеш ствпрацювати лише з двома страховими компашями, якi запропонував Аграрний фонд. Також !м було запропоновано укласти по 2 договори страхування, ризики за яким дублюють один одного. Якщо у 2012 рощ було запропоновано договiр добровшьного комплексного страхування сшьськогоспо-дарсько! культури, страховий тариф за яким становив 3,5 %, то натомшть, починаючи з 2013 року товарови-робникам необхiдно було укласти договiр страхування площ посiвiв озимих зернових сiльськогосподарських культур вщ сiльськогосподарських ризикiв на перiод перезимiвлi (страховий тариф 5,3 %) i договiр страхування майбутнього врожаю сшьськогосподарських культур (страховий тариф 3,5 %). Фактично умови за цими договорами прописан так, що унеможливлюють отримання страхового вщшкодування. Лише, враховуючи той факт, безумовна франшиза становить 50 % в^ страхово! суми. Тобто товаровиробник з самого початку змушений купувати послугу, якою фактично не зможе скористатися та ще й сплатити за ризики, як повторюються (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика договорiв страхування при ствпращ з Аграрним фондом Укра'ши
2012/2013 2013/2014 2014/2015
Назва договору Договiр комплексного страхування майбутнього врожаю с/г культур Договiр страхування площ озимих зернових с/г культур вщ с/г ризишв на пе-рiод перезимiвлi Договiр страхування майбутнього врожаю с/г культур Без змш Без змш
Вигодонабувач ПАТ «Аграрний фонд»
Предмет договору Майновi штереси, що не суперечать закону i пов'язаш з володшням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном Без змш Без змш
Страхов! ризики Комплекс ризикiв, яш мо-жуть вплинути на майбут-нiй врожай Ризики, яш можуть вплинути на поиви в перiод перезимiвлi та протиправш дп третх осiб стосовно озимих зернових с/г культур Ризики, яш можуть вплинути на майбутнш врожай с/г культур та протиправш дп третiх оиб стосовно озимих зернових с/г культур Без змш Без змш
Страховики Провiднi страховi компанп, якi розвивають с/г страху-вання Страховi компанп-члени Аграрного страхового пулу СК «Здорово» СК «Фшшт»
Безумовна франшиза, % 50 30 50 50 50
Страховий тариф 3,5 4,7 3,5 5,3 3,5
Всього страховий пла-иж за страхування, % 3,5 8,2 8,8
( 40
технологический аудит и резервы производства — № 1/7(21), 2015
Що стосуеться ДПЗКУ, то тут ситуацiя стосовно спiвпрацi Í3 страховиками простша. На сайтi корпорацп е критерп вщбору, вiдповiдно до яких страховi компанп можуть претендувати на ствпрацю з корпорацiею та укладати договори страхування майбутнього врожаю. Також передбачено укладання добровольного договору комплексного страхування майбутнього врожаю, який передбачае покриття вах можливих альськогосподар-ських ризиюв, страховий платiж за яким становить 3,5 % вщ суми договору. Основш вiдмiнностi спiвпрацi аграрпв з АФУ та ДПЗКУ наведет в табл. 2.
таблиця 2
Вщмшносп ств^ащ с/г TGваpGвиpGбникiв з АФУ та ДПЗКУ
АФУ ДПЗКУ
□бмеження об'Eмy поставки немаЕ 500 тонн
PG3Mip авансу 70 % вщ суми за оди- l000,00 гpн. вiд
ницю тGваpy суми за одиницю
товаpy
Фшансове навантаження на
с/г товаpовиpобника:
— укладання договоpy по- l % вiд суми договоpy НемаЕ
стави майбутнього вpожаю; (бipЖGBИЙ ДGГGBip)
— ДGГGвip ДGpyченняз 6PG- l % вiд суми ДGГGBGpy НемаЕ
KepGM ai-papm!' 6ÍP®¡;
— нGтаpiальний ДGГGвip за- l % вщ суми ДGГGBGpy l % вiд суми до-
стави майбутнього; ГGBGpy
- Д0Г0B0pИ ДGбpGBiЛЬHGГG
стpахyвання:
l) площ озимих зеpнGBих 5,3 % вщ ^ахово!' суми НемаЕ
с/г культу вiд с/г pизикiв
на пеpiод П9p9зимiвлi;
2) майбутнього вpGжаю с/г 3,5 % вщ ^ахово!' суми НемаЕ
кyльтyp;
3) комплексного ^ахуван- НемаЕ 3,5 % вщ ^pa-
ня майбутнього вpGжаю с/г XGBGÏ суми
культу
Всього: 11,8 % 4,5 %
Як показуе автор статт е вiдмiнностi та переваги для аграрпв i в залежностi вщ потреб можна зробити для себе вибiр.
Щодо спiвпрацi з Аграрним фондом, то на нашу думку необхщно скоротити кшьюсть залучених учасниюв, а саме: аграрну бiржу, брокера аграрно! бiржi та нотарiуса, адже спiвпраця з ними збшьшуе фiнансове навантаження на с/г виробника (разом 3 % вщ суми договору) та не мае суттевого впливу на ствпрацю Аграрного фонду з товаровиробниками. Також слщ переглянути вимоги до страхування i надати можлившть вибору та полш-шення умов за рахунок тарифу. Вважаемо за доцшьне вiддати перевагу договорам комплексного страхування сшьськогосподарських ризикiв, що зменшить витрати товаровиробникiв на 5,3 % вщ суми договору i забез-печить максимальний захист. Необхщно звернути увагу щодо вибору СК. Якщо врахувати цi пропозицп, то фшансове навантаження для товаровиробникiв змен-шиться на 8,3 % проти 11,8 i буде становити 3,5 %.
5. висновки
Роблячи тдсумок, можна впевнено сказати, що агро-страхування потребуе прямо! участi держави, а саме перш за все у частит законодавчого врегулювання та контролю. Суттевим питанням е свобода вибору то-
варовиробниками як страхових компанш, так i умов страхування в межах чинного законодавства. Важливi проблеми, на яю автор роботи звернув увагу призводять до вщсутносп фактичних результапв дiевостi мехашзму страхування для сшьськогосподарських виробниюв та дискримiнацiï страхування, як ефективного фшансового iнструменту. Тому необхщно врахувати та усунути всi недолши дiючого механiзму страхування при укладанш форвардних договорiв задля забезпечення фiнансовоï стабiльностi аграрного сектору та продовольчоï безпеки держави в цiлому.
Литература
1. Про державну шдтримку сшьського господарства Укра!-ни [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 24.06.2004 № 1877-IV // Вщомост Верховно! Ради Украши (ВВР). — 2004. — № 49. — ст. 527. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1877-15.
2. Про особливост страхування сшьськогосподарсько! продук-ци з державною шдтримкою [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 09.02.2012 № 4391-VI // Вщомост Верховно! Ради Украши (ВВР). — 2012. — № 41. — ст. 491. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/4391-17.
3. Про страхування [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 07.03.1996 № 85/96-ВР // Вщомост Верховно! Ради Укра!-ни (ВВР). — 1996. — № 18. — ст. 78. — Режим доступу: \www/ URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
4. Про заходи з утворення державного пщприемства «Державна продовольчо-зернова корпоращя Украши» [Електронний ресурс]: Постанова вщ 11.08.2010 № 764 / Кабшет Мшютр1в Украши. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/764-2010-п
5. Аграрний фонд Украши [Електронний ресурс] // Вшпед1я. Вшьна енциклопед1я. — Режим доступу: \www/URL: http:// uk.wikipedia.org/wiki/Аграрний_фонд_Украïни
6. Аграрний фонд [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://agrofond.gov.ua
7. Державна продовольчо-зернова корпоращя Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http:// www.pzcu.gov.ua
8. АПК-Информ [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \www/URL: www.apk-inform.com
9. УкрАгроКонсалт [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \www/URL: http://www.ukragroconsult.com/
10. Портал о сельскохозяйственном страховании [Электронный ресурс] // AgroInsurance.com. — Режим доступа: \www/URL: http://www.agroinsurance.com/
11. Роль страхування в забезпеченш потреб пщприемств у страховому захист [Електронний ресурс] // Офщшний сайт страхування. — Режим доступу: \www/URL: http://insins. net/insurance-services/127-rol-strahuvannya-v-zabezpechenn-potreb-pdpriyemstv-u-strahovomu-zahist.html
12. Соболь, Р. Г. Удосконалення державно! пол1тики в галуз1 страхування в Укра'ш [Електронний ресурс] / Р. Г. Соболь. — Харгав, 2010. — Режим доступу: \www/URL: http://www. kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2010-4/doc/3/08.pdf
13. Agriculture Risk Transfer and Models Literature review of risks and risk management tools in agriculture [Electronic resourse] // Agriculture analysis. — Available at: \www/URL: http://ec.europa.eu/ agriculture/analysis/external/insurance/chapter3.pdf
14. Latifundist.com Национальный агропортал [Электронный ресурс]. — Режим доступа: \www/URL: http://latifundist.com
СТРАХОВАНИЕ ПРИ СОТРУДНИЧЕСТВЕ С АГРАРНЫМ ФОНДОМ И ГОСУДАРСТВЕННОЙ ПРОДОВОЛЬСТВЕННО-ЗЕРНОВОЙ КОРПОРАЦИЕЙ УКРАИНЫ
Статья посвящена анализу страхования сельскохозяйственной продукции при сотрудничестве с Аграрным фондом и Государственной продовольственно-зерновой корпорацией Украины. Исследовано механизм взаимодействия сельскохозяйственных предприятий с указанными государственными учреждениями и очерчено роль страхования в нем. Определено условия
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/7(21), 2015
заключения договоров страхования и обнаружено их влияние на деятельность сельскохозяйственных предприятий.
Ключевые слова: страхование, сельскохозяйственная продукция, Аграрный фонд, Государственная продовольственно-зерновая корпорация, спотовые договора, форвардные договора.
Кравчук Олена Bae^ieHa, молодший науковий ствробтник, eiddu податково-бюджетног полтики, Нащональний науковий центр «1нститут аграрног економжи», Кигв, Украгна, e-mail: elena9@ukr.net.
Кравчук Елена Васильевна, младший научный сотрудник, отдел налогово-бюджетной политики, Национальный научный центр «Институт аграрной экономики», Киев, Украина.
Kravchuk Elena, National Science Center «Institute of Agricultural Economics», Kyiv, Ukraine, e-mail: elena9@ukr.net
Храпкша В. В., Чучко 0. П.
УДК 338.124.4 DOI: 10.15587/2312-8372.2015.38718
АДАПТАЩН СВГГ0В0Г0 Д0СВ1ДУ АНТНКРНЗОВОГО УПРАВЛШНЯ В УКРАШ1
В ^eMMi висвтлено форми антикризового державного управлтня в крагнах з розвиненою ринковою економжою. Проаналiзовано тдходи в напрямку антикризового управлтня крагн свту. Узагальнено свтовий досв^д розв'язання проблем банкрутства тдприемств. Доведено ефектив-тсть дiяльностi спещально створених державних оргатв з питань банкрутства та фтансовог неспроможностi.
Ключов1 слова: антикризове управлтня, державне антикризове управлтня, криза, банкрут-ство тдприемства, антикризовi заходи.
1. Вступ
Потреби сьогодення вимагають штеграцп до сучасного свггового полиичного i економiчного простору. Перебу-дова державно! економжи з планово! на ринкову потре-буе невiдкладних змiн до само'! сутност антикризового управлiння, його перебудови та трансформацш Укра!на, спрямовуючи зусилля та прагнучи бути державою з рин-ковою економiкою, стикаеться з проблемами, пов'язани-ми з кризовими явищами, що притаманнi кра!нам, якi функцiонують у рамках ринково! моделi розвитку. Щ кра!ни мають багаторiчний значний досвщ антикризового управлiння в складних умовах, подолання кризових явищ та створення механiзмiв превентивного попередження та захисту вщ !х наслiдкiв. Проблема упередження та боротьби з кризовими явищами ще школи не стояла так гостро для нащо кра!ни.
Отже, розвиток антикризового управлшня в Украш може бути здiйснено шляхом адаптацп свiтового досвiду пiд умови господарювання кра!ни, що сприятиме збере-женню поточного стану розвитку пiдприемства, недопу-щенню загострення кризи, виведенню тдприемства iз кризового стану, уникнення лжвщацп пiдприемств, якi перебувають на межi юридичного банкрутства, усуненню наслiдкiв кризи (антикризових заходiв) та недопущенню 11 повторного прояву. Цим обгрунтовуеться актуальшсть проведення дослiджень за задекларованою тематикою.
2. Анал1з останшх публжацм та постановка проблеми
Проблемами теорн i практики антикризового управ-лiння щкавляться як вiтчизнянi вченi-економiсти, так i закордоннi. На сьогоднi у свiтi накопичено значний
досвiд реалiзацii антикризового менеджменту та про-гнозування кризових явищ суб'екпв господарювання.
Ця проблема була у колi iнтересiв як закордонних, так i вiтчизняних вчених-економiстiв, серед яких такi автори, як: Кривов В. Д. [1], Коротков Е. М. [2], Дейнека О. В. [3], Продiус I. П. [4], Родюнова Н. В. [5], Шнк Ф. [6], Бо-ровсью М. [7], Цар О. [8], Бiрюков О. М. [9], Анщен-ко Л. О. [10] та ш.
Однак, незважаючи на значну кшьюсть наукових дослiджень щодо сутност та iнструментiв антикризового управлшня, а також тдвищення актуальностi та практично! значущост ще! проблеми останшм часом, вона поки що залишаеться не вирiшеною остаточно. Грунтовного дослщження потребуе комплекс питань, що стосуеться можливост використання iнструментарiю антикризового менеджменту, що застосовуеться у про-вiдних кра!нах свiту. Зазначене зумовлюе актуальнiсть та необхвдшсть проведення подальшого дослiдження дано! проблеми.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект до^дження — процес формування та розвитку антикризового управлiння в проввдних кра!нах свiту.
Виходячи з науково! та практично! актуальностi теми i спираючись на результати вивчення окремих !! аспек-тiв у свгговш та нацiональнiй економiчнiй лггератур^ метою статтi е систематизацiя та узагальнення досввду провiдних кра!н свиу щодо формування та впровадження ефективно! системи антикризового управлiння.
Для досягнення поставлено! мети окреслено таю завдання:
1) дослщити форми антикризового державного управлшня в кра!нах з розвиненою ринковою економжою;
I 42
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 1/7(21], 2015, © Хралына В. В., Чучко О. П.
