CC BY
13
УДК 616-053.31-005
БОЙЧЕНКО A.A., Р1ГА О.О., СЕНАТОРОВА A.B., МЕРКУЛОВ В.В.*, НИКОЛАЕВА Л.О., НИКОЛАЕВА С.О., ПР1ВАЛОВА О.В.
Харювський нацюнальний медичний унверситет, кафедра педатрп № 1 iнеонатологИ *Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласна клiнiчна лккарня — центр екстремально! медично! допомоги i медицини катастроф», м. Харюв
СТАНОВЛЕНИЯ ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМкИ У ЗДОРОВИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Резюме. При обстеженш 65умовно здорових новонароджених дтей встановлет: гтеркшетичний варiант гемодинамжи у 26,2 % обстежених, еукшетичний — у 60% дтей та гтокшетичний — у 13,8% дтей. Тип гемодинамiчногорежиму залежить вiд функцюнування вiдкритоi артерiальноi протоки. Лшшт розмiри та об'емт характеристики камер серця мають iндивiдуальнi коливання залежно вiд строку тсля народження. Ключовi слова: центральна гемодинамка, немовлята.
На сьогодш проблеми сучасно! педiатрií пов'язаш зi зниженням загального рiвня здоров'я дитячого на-селення [1]. За актуальшстю проблеми та сво!м меди-ко-сощальним значенням особливе мюце в неонаталь-шй кардюлогп займають питання ранньо! дiагностики та ефективного лшування уражень серцево-судинно! системи у новонароджених [5, 6].
Частота кардiальноí патологи визначаеться вщно-шенням числа дггей з вадами серця та судин до загального числа дггей, яю народилися живими, i становить 1 : 100 [2]. Науково-практичш напрямки дитячо! кардюлогп сьогоднi ставлять акценти в першу чергу на розвиток кардюлогп плода та новонароджено! дитини, тому що значна частина вроджено! патологи серця мае прояви у пренатальному перюд^ внаслiдок чого вини-кае потреба в розумшш перинатально! кардiологií [9].
Вщомо, що серце плода i новонароджено! дитини мае сво! морфофункцюнальт особливостi, знання яких необ-хщне для адекватно! оц1нки стану серцево-судинно! системи у дано! категорй пащентш. З моменту позаутробного розвитку вщбуваеться диференц1ювання серцево-судинно! системи дитини. Збтьшуються абсолютнi показники маси серця, мюкарда шлуночюв та зменшуються вщносш розмь ри передсердь i мапстральних судин щодо шлуночюв [10]. Вщновлення гемодинам1ки та пщтримка газообм1ну тсля народження, адаптащя новонародженого до позаутробного життя е дуже тяжким та значущим фiзiологiчним процесом у розвитку дитини [3, 4]. Серцево-судинна система новонародженого може виступати як шдикатор наявностi патоло-гiчних сташв, вщбиваючи адаптивнi можливостi органiзму [3]. Для розробки подальшо! правильно! терапевтично!
тактики необх1дно орiентуватися у гемодинамчних пору-шеннях, тому що проведения лжувальних заходов у новонароджених дней з соматичною патологiею у першу чергу передбачае вщновлення та пщтримку центрально! гемоди-намiки. Своечасна диагностика змш зi сторони мюкарда дае можлив^ь якомога ранiше почати лжування пащета та визначити ефектившсть проведено! терапп.
Проведення ультразвукового дослщження серця у здорово! новонароджено! дитини необхщне для по-дальшого аналiзу юльюсних ознак, що характеризу-ють внутршньосерцеву морфометрiю та гемодинамiку у випадку виявлення рiзноманiтно! патологи серця та мапстральних судин. Отримаш дат можуть стати важ-ливими маркерами в дiагностичному та прогностично-му аспектах. На сьогодш недостатньо науково! шфор-мацп щодо особливостей становлення гемодинамiки в новонароджених нашого регюну пiсля народження. Вважаемо, що визначення закономiрностей форму -вання особливостей центрально! гемодинамiки у дiтей у ранньому неонатальному перiодi е важливим моментом у зв'язку зi своечасним доклшчним виявленням патологи та виписуванням «здорово!» дитини на третю добу життя з пологового будинку тд спостереження дiльничного педiатра або шмейного лiкаря.
Мета до^дження: оцiнити морфометричш пара-метри та стан центрально! гемодинамжи у новонароджених дггей у ранньому неонатальному перюдь
Матер1али та методи досл1дження
До обстеження увшшли 65 умовно здорових новонароджених дггей (хлопчики — 52,3 %, дiвчатка —
47,7 %) з гестацшним вгком 39—40 тижнгв, у яких вну-трiшньоутробний розвиток та раннгй неонатальний перiод перебрав без соматичних та неврологiчних ускладнень. Народження дiтей вiдбувалося через при-роднi пологовi шляхи. Однieю з умов включення до об-стеження була вгдсутшсть серцево-легенево! патологií, обтяженого акушерського анамнезу в матерiв. Об'ем допомоги в пологовому залi вгдповгдав первиннiй до-помозi (згiдно з протоколом «Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною», наказ МОЗ Укра!-ни вiд 04.04.2005 № 152).
Стан дгтей пiсля народження за клгшчними ознака-ми оцгнений як задовiльний. Фiзичний розвиток ново-народжених оцiнювали за шкалою стандарт центиль-ного типу, середня маса тгла при народженнi становила 3231,7 ± 496,3 г, зрiст 50,2 ± 1,7 см, з оцгнкою за шкалою Апгар на першгй та п'ятiй хвилинах 8—9 балiв. Не-мовля були прикладенг до грудей матерi у пологовому залг. У динамiцi спостереження клгшчно оцiнювали стан дiтей за допомогою лабораторних та гнструмен-тальних методiв дослiдження (клiнiчний аналiз крови, кшшчний аналiз сечi, рiвень глiкемií, загальний рiвень бiлiрубiну та трансамiназ, нейросонографп, допплер-ехокардiографií (ДпЕхоКГ), ультразвукового дослг-дження (УЗД) черевно! порожнини). В обстежених дггей даш лабораторних методiв дослiдження вгдповг-дали нормативним даним та були вгдсутнг патолопчш вгдхилення за результатами нейросонографп, УЗД ор-гангв черевно! порожнини та ДпЕхоКГ. Усг новона-родженг у задовгльному станг виписанг на 3-тю — 5-ту добу життя.
Ультразвукове дослгдження проводилося на апаратг LOGIQ Book XP фгрми General Electric Co. (Нгмеччи-на) у режимг «сгро! шкали», кольорово! та спектрально! допплерографг! датчиком 7,5 МГц. Пд час дослгдження оцгнювали показники, що вгдбивають лгтйш розмгри порожнин серця та маггстральних судин з подальшим розрахунком показникгв центрально! гемодинамгки за формулами, запропонованими у посгбниках з ехо-кардюграфп [6, 7]. До еукгнетичного варганта гемоди-намгки вгдносили значения систолгчного гндексу (С1) 3,3—4,4 л/хв • м2 [8]. Ультразвукове дослгдження серця проводили у першг п'ять дгб пгсля народження. Статис-тичний аналгз кглькгсних змгнних базувався на ргзницг середнгх арифметичних сукупностей. Для поргвняння двох незалежних г залежних ненормально розподгле-них вибгрок використали непараметричний критергй Манна — У!тнг.
Результати досл1дження
При вгзуалгзацп у В-режимг серце новонароджено-го мае овальну форму з превалюванням поперечних розмгргв. У першу добу пгсля народження шлуночки серця приблизно ргвнг мгж собою, вгдношення мгж лгвим та правим шлуночками серця становить 1,2 : 1 з превалюванням лгвих вгддглгв (дгастолгчний дгаметр лгвого шлуночка (ДдЛШ) 18,6 ± 1,6 мм, дгастолгчний дгаметр правого шлуночка (ДдПШ) 15,5 ± 2,2 мм). Уже з друго! доби дгастолгчний розмгр правого шлуночка зменшуеться на 7,3 % щодо дгаметра, визна-
ченого в першi часи пiсля народження. Наприкiнцi п'ято! доби встановлюеться помiрне зменшення лгво-го шлуночка (на 3,2 % щодо першо! доби), але збгль-шення вiдношення ЛШ : ПШ/1,35 : 1, що вiдбивае гемодинамiчну ситуацiю, пов'язану зi зменшенням судинного опору в малому колi кровообггу. Цiкавим е той факт, що при проведенш кореляцiйного аналiзу мiж лiнiйними розмiрами лiвого передсердя (ЛП) та розмiром правого шлуночка встановлена висока ко-реляцiйна залежнiсть (г = 0,77), що опосередковано свгдчить про вплив фетальних комунiкацiй на морфо-логiчнi особливостi мiокарда новонароджених. У 80 % обстежених зареестрована мгнгмальна трикуспгдальна регургiтацiя, що може бути обумовлено вгдносним збiльшенням правих камер серця у всгх обстежених, дискгнетичними рухами мiжшлуночково! перегородки (у 10,8 % новонароджених), папглярних м'язiв та розцiнюватися як транзиторний стан у ранньому нео-натальному перiодi. При проведеннi аналiзу мiж озна-ками змiн кiнетичних рухiв мiжшлуночково! перетин-ки та наявнгстю аномально розташовано! аберантно! трабекули у порожнинг лiвого шлуночка встановлена помiрна кореляцiйна залежнiсть (г = 0,54), що пгд-тверджуе вплив малих аномалiй розвитку серця на показники центрально! гемодинамгки.
У першi двi доби розмiри легенево! артер!! пре-валюють над дiаметром аорти. Так, дiаметр легенево! артер!! в першу добу становить 9,7 ± 0,9 мм, на тре-тю — 9,4 ± 0,7 мм, а аорти — 8,8 ± 0,7 мм та 8,7 ± 0,9 мм вгдповгдно. Тiльки наприкшщ п'ято! доби розмiри легенево! артер!! та аорти стають приблизно однаковг: дiаметр легенево! артер!! становить 9,2 ± 0,7 мм, аорти — 9,0 ± 0,2 мм. Аналоггчна трансформацiя спостерг-гаеться зi сторони передсердь. У першi 24 години роз-мiр правого передсердя становить 12,0 ± 2,8 мм, що на 15,0 % (р < 0,05) бгльше, нгж розмiр лiвого передсердя. На п'ятий день розмiр правого передсердя становить 10,9 ± 1,5 мм. Вiрогiдне зменшення лiвого передсердя визначаеться вже на п'яту добу (ЛП 9,2 ± 0,4 мм; р < 0,05), що пов'язане з закгнченням функцгонуван-ня вщкрито! артерiально! протоки, з однiе! сторони, з гншо! — поступовим зменшенням тиску в легеневiй артер!! на п'яту добу (середнгй тиск у легеневгй арте-р!! на першу добу — 43,7 ± 12,8 мм рт.ст., на п'яту — 25,8 ± 8,1 мм рт.ст.).
При проведенш ДпЕхоКГ визначена змгна гемо-динамiчних режимiв залежно вiд часу пгсля народження, у зв'язку з чим новонародженi були розподшеш на вiдповiднi групи з метою визначення прогностично найбгльш несприятливого гемодинамiчного режиму центрально! гемодинамiки. Гiперкiнетичний варiант гемодинамiки виявлено в 26,2 % новонароджених дг-тей, еукiнетичний — у 60 % обстежених та гшокшетич-ний — у 13,8 % немовлят (табл. 1).
У груш новонароджених з гшеркшетичним варган-том гемодинамгки (С1 5,8 ± 0,9 л/хв • м2) (58,8 % дггей першо! доби життя) кгнцево-дгастолгчний розмгр лгво-го шлуночка (ДдЛШ 20,2 ± 1,7 мм) вгроггдно вгдргзняв-ся вгд лгнгйних розмгргв лгвого шлуночка при гнших гемодинамгчних режимах, що вгдбивае ргзний ргвень
2(29) • 2011
Неонатолог^я
пiдготовленоcтi лiвого шлуночкa до збiльшеного гемо-динaмiчного нaвaнтaження пicля нapодження. Лiнiйнi pозмipи пpaвого шлуночкa вiдноcно збiльшенi (ДдПШ 15,0 i 2,0 мм), aле невipогiдно мiж гpупaми. Розмipи мaгicтpaльниx cудин (дiaметpи Ао 9,0 i 0,б мм, ЛА 9,б i i 0,7 мм) не в^^знялжя вщ покaзникiв у ip^ax обсте-жениx з iншими гемодинaмiчними pежимaми. Мiокapд новонapодженоï дитини, тобто фетaльний мiокapд, нa cтpеcову cитуaцiю pеaгуe пiдвищенням cеpцевого ви-киду тa збiльшенням чacтоти cеpцевиx cкоpочень i3 подaльшим пiдвищенням удapного об'eму. ЧСС cra-новилa 141,0 i б,б уд/xß, що було бiльше (p < 0,01) щодо дaниx в шшж гpупax; тaке зpоcтaння cпpямовa-не нa покpиття збiльшеноï потpеби оpгaнiзму у киcнi й зaбезпечуeтьcя пiдвищеними УО (9,б i 1,б мл) тa ХО (1,4 i 0,3 лДв) (p < 0,01). ^и тaкому pежимi цен-тpaльноï гемодинaмiки пiдключaютьcя aктивaцiя шм-пaтоaдpенaловоï ^стеми тa меншою мipою меxaнiзм Фpaнкa — Cтapлiнгa. Вiдомо, що у новонapоджениx дiя зaкону Фpaнкa — Cтapлiнгa поcлaбленa у зв'язку 3i cтpуктуpними тa бiоxiмiчними оcобливоcтями, a тaкож бiльш низькою iнотpопною ефективнютю мiокapдa [3]. Це можнa ввaжaти компенcaтоpно-пpиcтоcувaль-ною pеaкцieю в новж гемодинaмiчниx умовax у пеpшу добу paннього неонaтaльного пеpiоду aдaптaцiï. Дaний гемодинaмiчний pежим cпpямовaний нa зaбезпечен-ня кpовопоcтaчaння оpгaнiв тa ттанин дитини вiдpaзу пicля нapодження. У вcix обcтежениx дiтей функцюну-вaли вiдкpитa apтеpiaльнa пpотокa (2,3 i 0,б мм) тa в!д-^итий овaльний отвip (дiaметp 4,1 i 0,2 мм).
Для еукшетичного вapiaнтa гемодинaмiки було xapaктеpним знaчення CI 3,8 i 0,3 лДв • м2, зapеe-cтpовaне у б1,5 % дiтей дaноï гpупи в пеpшi двi доби життя. ^и iндивiдуaльному aнaлiзi моpфологiчно-го ^гану мiокapдa pозмipи пpaвого шлуночкa (ДдПШ 13,8 i 1,9 мм), пpaвого пеpедcеpдя (11,0 i 2,2 мм) вь pогiдно не вiдpiзнялиcя вщ пapaметpiв в iншиx гpупax.
Кiнцево-дiacтолiчний pозмip лiвого шлуночкa (ДдЛШ 17,9 i 1,0 мм) (p < 0,01) вipогiдно piзнивcя мiж рутами. Розмipи лiвого пеpедcеpдя (9,8 i 1,б мм) у вcix гpупax пpaктично однaковi. Об'eмнi xapaктеpиcтики (кiнцево-дiacтолiчний — 9,4 i 1,б мл (p < 0,01) тa кш-цево-cиcтолiчний об'eм — 3,5 i 1,4 мл (p > 0,05)) 3a-ймaють пpомiжне знaчення мiж покaзникaми в iншиx гpупax, aле зaбезпечують aдеквaтний cеpцевий викид (УО б,5 i 0,8 мл) (p < 0,01). Хвилинний об^м ^ово-обiгу доpiвнювaв 0,8 i 0,9 л/xв, що збiгaeтьcя з дaни-ми, отpимaними М.В. Кондpaтьeвою тa iн. (2008) [8]. Дaний покaзник xapaктеpизуe pоботу cеpцевого м'язa тa здaтнicть cеpця зaбезпечити метaболiчнi потpеби оp-гaнiзму.
Для новонapоджениx з гiпокiнетичним вapiaнтом гемодинaмiки (CI 2,7 i 0,3 л/xв • м2) було пpитaмaнне вiдноcне невipогiдне збiльшення лiнiйниx pозмipiв ^a-вж кaмеp (ДдПШ 14,4 i 0,9 мм, ДПП 11,4 i 1,9 мм) тa легенево1 apтеpiï (ЛА 9,4 i 1,1 мм) (p > 0,05). Але звеpтae увaгу зменшення лiнiйниx pозмipiв (ДдЛШ 1б,9 i 1,3 мм (p < 0,01); ДcЛШ 10,б i 1,9 мм (p > 0,05); ДЛП 9,1 i 1,0 мм (p > 0,05)) тa об'eмниx xapaктеpиcтик лiвиx кaмеp (КДО 7,9 i 2,1 мл (p < 0,01) тa КСО 3,4 i 1,б мл (p > 0,05)) щодо шшж гемодинaмiчниx pежимiв, що ^изводить до зменшення удapного об^му до 4,7 i 0,7 мл (p < 0,01). Зменше-ш об'eмнi xapaктеpиcтики не зaбезпечують aдеквaтного xвилинного об'eму (0,б i 0,9 л/та (p < 0,01)). Визтчеш ознaки можуть cвiдчити пpо неcпpоможнicть лiвиx кaмеp cеpця до збтьшеного об'eмного нaвaнтaження пicля га-pодження, з однieï cтоpони, з шшо1 — з функцiонувaнням фетaльниx комунiкaцiй (вiдкpитa apтеpiaльнa пpотокa, вiдкpитий овaльний отвip). У вcix обcтежениx визнaчaв-cя вiдкpитий овaльний отвip дiaметpом 4,0 i 0,3 мм тa у 78,80 % обcтежениx функцiонувaлa вiдкpитa apтеpiaльнa пpотокa у стади cпaду. У 55,5 % пaцieнтiв з гшокшетич-ним вapiaнтом гемодинaмiки ДпЕxоКГ-обcтеження було пpоведено нa 3-тю — 5-ту добу життя, що дae можливicть
Таблиця 1. Мoрфoметричнi параметри та пoказники центральнoï гемoдинамiки у здoрoвих HoBoHapo-
джених (M ± m)
Показники Пперкшетичний BapiaHT (n = 17) Еукшетичний BapiaHT (n = 39) Гiпокiнетичний BapiaHT (n = 9) P / P 12 P / P r2> "з P1/P3
ДдЛШ, мм 20,2 t 1,7 17,9 t 1,0 16,9 t 1,3 < 0,01 < 0,01 < 0,01
ДсЛШ, мм 11,7 t 1,8 11,4 t 1,4 10,6 t 1,9 > 0,05 > 0,05 > 0,05
ДдПШ, мм 15,0 t 2,0 13,8 t 1,9 14,4 t 0,9 > G,G5 > 0,05 > 0,05
ДПП, мм 10,7 t 2,1 11,0 t 2,2 11,4 t 1,9 > 0,05 > 0,05 > 0,05
ДЛП, мм 9,8 t 1,2 9,8 t 1,6 9,1 t 1,0 > 0,05 > 0,05 > 0,05
КДО, мл 13,2 t 2,7 9,4 t 1,6 7,9 t 2,1 < 0,01 < 0,01 < 0,01
КСО,мл 3,7 t 1,4 3,5 t 1,4 3,4 t 1,6 > 0,05 > 0,05 > 0,05
УО, мл 9,6 t 1,6 6,5 t 0,8 4,7 t 0,7 < 0,01 < 0,01 < 0,01
ХО, л/хв 1,4 t 0,3 0,8 t 0,9 0,6 t 0,9 < 0,01 < 0,01 < 0,01
ЧСС, уд/хв 141,0 t 6,6 130,0 t 8,0 130,5 t 7,0 < 0,01 > 0,05 < 0,01
CI, л/хв • м2 5,8 t 0,9 3,8 t 0,3 2,7 t 0,3 < 0,01 < 0,01 < 0,01
ФВ, % 72,4 t 6,2 69,6 t 7,1 69,0 t 7,5 > 0,05 > 0,05 > 0,05
DD, % 42,5 t 10,0 36,9 t 5,7 37,6 t 6,0 > 0,05 > 0,05 > 0,05
d ЛА, мм 9,6 t 0,7 9,3 t 0,7 9,4 t 1,1 > 0,05 > 0,05 > 0,05
d Ао, мм 9,0 t 0,6 8,6 t 0,8 8,4 t 1,0 > 0,05 > 0,05 > 0,05
Примтки: р1 2 3 — вipoгiднiсть р1зниц1 м'ж вар'антами гемoдинaмiчних режим'в. ДсЛШ — д1аметр сис-^л1чний лi^turo шлyнoчкa; ДПП — д1аметр пpaвoгo передсердя; ДЛП - д1аметр лiвoгo передсердя; КДО — кiнцевo-дiaстoлiчний oб'eм; КСО — кiнцевo-систoлiчний oб'eм; УО — ударний oб'eм; ХО — хвилинний oб'eм; ЧСС — час^та серцевих скopoчень; ФВ — фракц1я викиду; d ЛА — д1аметр легеневoï артери; d Ao — д1аметр aopти.
говорити про можливють ризику формування мюкардь ально! дисфункцп в подальшому.
У Bcix трьох групах новонароджених фракция викиду та ступiнь скорочення передньозаднього розмiру л!во-го шлуночка в систолу вщповщали нормативам, як ш-тегральш показники скорочувально! здатностi мiокарда лiвого шлуночка. Встановлена пряма кореляцiйна залеж-нiсть м1ж показниками продуктивностi серця (ударний та хвилинний об'еми) i скоротливою здатнiстю мiокарда (г = 0,45 та г = 0,54 вщповщно). Наявшсть функцюнуючо! вщкрито! артерiально! протоки мае вiдбиток на тиш режиму гемодинамiки, про що свщчить зворотний кореля-цiйний зв'язок iз систолiчним iндексом (г = —0,45).
Таким чином, особливост кровообйу в дитини шс-ля народження вщображаються на морфометричних та гемодинамiчних показниках. Процеси змiни геометрй камер серця та мапстральних судин — це закономiрний поступовий процес, що вщбивае гемодинамiчне переван-таження вщповщних камер серця. За даними А.В. Прахо-ва [3], непошкоджений мюкард новонароджено! дитини може витримати висок! функцюнальш гемодинамiчнi навантаження тривалий час, необхщний для подолання гостро! фази постнатально! адаптацп кровообйу. Ураху-вання змш гемодинамiчних показниив новонароджених у ранньому неонатальному перiодi дозволяе говорити про шдивщуальт !х коливання залежно вщ часу, який про-йшов тсля народження, що е показником становлення гемодинамiки в переходному перюда, здатно! забезпечити адекватне кровопостачання оргашв та тканин.
Висновки
1. Становлення центрально! гемодинашки у здоро-вих новонароджених вщбуваеться впродовж першого тижня шсля народження.
2. У здорових новонароджених у ранньому неонатальному перюда рееструеться еуюнетичний варiант гемоди-намiки у 60 % дггей, гiперкiнетичний — у 26,2 % обстеже-них та гiпокiнетичний — у 13,8 % новонароджених.
3. Ппокшетичний варiант гемодинамiки прогнос-тично несприятливий та е фактором ризику формування мiокардiально! дисфункцп.
4. Тип гемодинамiчного режиму залежить вщ функ-цiонування вщкрито! артерiально! протоки.
5. Наведет ехокардiографiчнi показники можна вважати нормативними при використаннi ультразвукового апарату LOGIQ Book XP фiрми General Electric Co. (Шмеччина).
Перспективи подальших розробок. Подальше ви-вчення причинних факторiв формування мюкадаль-но! дисфункцп в новонароджено! дитини дозволить розробити план лшування, патолопчних станiв, обу-мовлених дезадаптацieю серцево-судинно! системи у постнатальному перiодi, i заходiв !х попередження.
Список л1тератури
1. Коренев М.М., Богмат Л.Ф., Толмачова С.Р., Михайлова Е.А. Концепщя медико-сощальног реабжтаци дтей-твалШв i3 хротчною соматичною nатологiею //Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2003. — № 6. — С. 37-40.
2. Туманян М.Р., Беспалова Е.Д. Первичная диагностика врожденных пороков сердца и тактика ведения новорожденных и детей первого года жизни с патологией сердечно-сосудистой системы: Методические рекомендации / Под ред. Л.А.. Боке-рия. — М.: Изд-во НЦССХим. А..Н. Бакулева РАМН, 2004. — 24с.
3. Прахов А.В. Неонатальная кардиология. — Нижний Новгород: Изд-во НижГМА, 2008. — 388 с.
4. Критерии адаптации и дезадаптации сердечно-сосудистой системы у недоношенных детей на первом году жизни: Методические рекомендации / Под ред. М.А. Школьниковой. — М., 2002. — 21 с.
5. Симонова Л.В., Котлукова Н.П., Гайдукова Н.В., Карпова О.Я., Ерофеева М.Е. Постгипоксическая дезадаптация сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей//Рос. вестник перинатологии и педиатрии. — 2001. — № 2. — С. 8-12.
6. ВоробьевА.С, Бутаев Т.Д. Клиническаяэхокардиографияу детей и подростков. — СПб. : Специальная литература, 1999. — 423с.
7. Струтынский А.В. Эхокардиограмма. Анализ и интерпретация. — М.: МЕДпресс-информ, 2001. — 206 с.
8. Кондратьева М.В., Романюк Ф.П. Состояние центральной гемодинамики у здоровых новорожденных детей и перенесших гипоксию // Вестник Санкт-Петербургского университета. — 2008. — Сер. 11. — Вып. 4. — С. 181-189.
9. Шарыкин А.С. Перинатальная кардиология. — М.: Волшебный фонарь, 2007. — 264 с.
10. Неонатология: Национальное руководство / Под ред. Н.Н. Володина. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. — 848с.
Отримано 13.12.10 □
Бойченко A.A., РигаЕ.А., СенатороваA.B., МеркуловВ.В.*, Николаева Л.О., Николаева С.О., Привалова A.B. Харьковский национальный медицинский университет, кафедра педиатрии № 1 и неонатологии *Коммунальное учреждение здравоохранения «Областная клиническая больница — центр экстремальной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков
СТАНОВЛЕНИЕ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У ЗДОРОВЫХ НОВОРОЖДЕННЫХ
Резюме. При обследовании 65 условно здоровых новорожденных детей определены: гиперкинетический вариант гемодинамики у 26,2 % новорожденных, эукинетический — у 60 % обследованных и гипокинетический — у 13,8 % детей. Тип гемодинамического режима зависит от функционирования открытого артериального протока. Линейные размеры и объемные характеристики камер сердца имеют индивидуальные колебания в зависимости от срока после рождения.
Ключевые слова: центральная гемодинамика, новорожденные.
106
Boychenko A.D., Riga O.O., SenatorovaA.V., Merkulov V.V.*,
Nikolaeva L.O., Nikolayeva S.O., Privalova O.V.
Kharkiv National Medical University,
Chair of Pediatrics № 1 and Neonatology
*Municipal Health Institution «Regional Clinical Hospital—
Center of Extreme and Emergency Medicine»,
Kharkiv, Ukraine
FORMATION OF CENTRAL HEMODYNAMICS IN HEALTHY INFANTS
Summary. When examined 65 relatively healthy infants, the following options were registered: hyperkinetic variant of hemodynamics — in 26.2 % newborns, eukinetic — in 60.0 %, and hypokinetic in 13.8 % infants. The type of hemodynamic regime depends on the functioning of patent ductus arteriosus. The range of linear dimensions and volume characteristics of the heart chambers is individual and depends on the period after birth.
Key words: central hemodynamics, infants.
