CC BY
39
УДК 616.12-053.32-073.432.19-007
БОЙЧЕНКО A.A., Р1ГА О.О., СЕНАТОРОВА A.B., МЕРКУЛОВ В.В.' Харк/вський нац/ональний медичний ун/верситет *Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласна кл/н/чна л/карня — центр екстремально! медичноi допомоги / медицини катастроф», м. Харк/в
МОРФОМЕТРИЧН ПОКАЗНИКИ СЕРЦЯ У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д|ТЕЙ ЗА ДАНИМИ ЕХОКАРДЮГРАФП
Резюме. Було проведено допплерехокардiографiчне до^дження 125 передчасно народжених dimeü: з екстремально низькою масою тыа — 21 новонароджений, 1з дуже низькою масою тиа при народженн — 25,1з низькою масою тыа — 79 дтей, для яких встановлен лтштрозмiри серця. Уранньому неонаталь-ному перiодi визначалось зниження систолiчного ндексу в новонароджених Ь масою тиа менше 1500 г. У вах передчасно народжених дтей функцюнували фетальт комуткаци — вiдкрита артерiальна протока та вiдкритий овальний отвiр.
Ключовi слова: передчасно народжен дти, морфометричт показники серця.
Проблема недоношеност е одшею з ключових у перинатологп та педiатрп в цшому [1, 2, 6]. Сучас-ний рiвень медицини дозволяе зберегти життя гли-боко недоношеним, травмованим у пологах дггям та дггям iз вродженими вадами розвитку, яы в подаль-шому можуть стати основним контингентом, що буде формувати дитячу швалщшсть [10].
Системi кровообпу належить одна з головних ролей у становленш процемв адаптацп новонаро-дженого до умов позаутробного життя як у норм^ так i при патологи, вщ ефективност 11 роботи зале-жить функцiонування всiх шших систем органiзму [3, 4]. Вщомо, що раннiй неонатальний перiод характеризуемся напруженням усiх механiзмiв адаптацп до умов позаутробного юнування. У передчасно народжених дгтей мають мiсце особливостi функцiонування серцево-судинно'1 системи, що пов'язанi з морфолопчною та функцiональною не-зрiлiстю системи кровообпу та дихання, у тому чис-лi й центральних механiзмiв 1х регуляцп [5]. Перебiг та завершення транзиторних станiв надають шфор-мацiю про ступiнь функцюнально'1 зршосп дитини, готовностi 11 до адаптацп i виживання. Але серцево-судинна система як доношено'1, так i передчасно на-роджено'1 дитини шдлягае значним змiнам у першi часи i днi пiсля народження, що треба враховувати пiд час проведення ехокардiографiчного дослщжен-ня. Питання норми е одним iз прiоритетiв як у га-лузi холтерiвського мошторування [9], так i у галузi ехокардiографiчного дослiдження. За даними лгте-ратури та посiбникiв з ехокардюграфп вiдомi лшш-нi розмiри камер серця та поперечш розмiри серця
116
плодiв залежно вiд строку гестацп або лiнiйнi розмь ри порожнин серця у дггей починаючи з 2000 г ваги [7, 8]. Тому метою нашого дослщження стало визна-чення анатомiчних розмiрiв та ехокардiографiчних особливостей серця у передчасно народжених дгтей у ранньому неонатальному перюд^ що може стати важливим моментом при виборi найбшьш придат-них стратегiй лiкування даного контингенту хворих для попередження розвитку мiокaрдiaльноl дис-функцп.
Матер1али та методи
До обстеження увiйшли 125 немовлят (хлопчики — 52 %, дiвчинки — 48 %) iз гестaцiйним вiком 24—37 тижшв. Ступень недоношеностi визначався за гестацшним вiком у сукупностi з морфофункцю-нальними ознаками передчасно народжено! дитини (за шкалою I.L. Ballard). Стан дгтей оцшювали в сукупност з лабораторними та iнструментaльними методами дослщження (клiнiчний aнaлiз крови, кл^чний aнaлiз сечi, рiвень глшемп, загальний рiвень бiлiрубiну та трaнсaмiнaз, нейросонографп, допплерехокардюграфп, ультразвукового досль дження (УЗД) черевно! порожнини). Ультразву-кове дослщження проводилося на aпaрaтi LOGIQ Book XP фiрми General Electric Co. (Шмеччина) у режимi «шро1 шкали», кольорово! та спектрально! допплерографп датчиком 7,5 МГц. Оцшювали показники, що вщбивають лшшш розмiри порожнин серця та мапстральних судин iз подальшим роз-рахунком покaзникiв центрально1 гемодинaмiки за формулами [7], пропонованими в помбниках з
3(30) • 2011
Неонатолог!'я
ехокардюграфи. Ультразвукове дослщження сер-ця проводили в першi п'ять дiб пiсля народження. Статистичний аналiз проводився з використанням непараметричного критерш Манна — У!тш для порiвняння двох незалежних ненормально розпо-дiлених вибiрок.
Результати досл1дження та Тх обговорення
З метою визначення морфометричних даних та показнишв центрально! гемодинамiки новонаро-дженi були розподшеш на чотири групи залежно вiд маси тiла. До першо! групи увiйшли дiти з екс-тремально низькою масою тiла (маса при народжен-нi 779,5 ± 63,4 г, довжина тiла — 33,3 ± 0,4 см) зi строком гестацп 24—29 тижнiв. Друга група — ново-народженi дуже низько! маси тiла (1297,1 ± 112,6 г, довжина — 38,40 ± 1,32 см) 30—34 тижш гестацп, третю групу становили новонароджеш з низькою масою тша (1859,1 ± 118,1 г, довжина тша — 42,8 ± 0,9 см) 31—35 тижшв гестацп. Четверта група репрезентова-на передчасно народженими дгтьми зi строком гестацп 34—37 тижнiв, iз масою при народженнi 2250,0 ± ± 141,2 г та довжиною тiла 44,8 ± 1,2 см.
Пiд час анаизу анамнезу новонароджених було встановлено, що 31,2 % дiтей були народжеш вiд друго! та наступно! вагiтностей. При вивченнi пере-бпу вагiтностi виявлено, що загроза передчасних по-логiв визначалась у 66,4 % жшок, iз них практично в половини — у першому триместрi вагiтностi, розви-ток прееклампсп та гестозу — у 38,4 %, вщшаруван-ня плаценти — у 30,4 %, багатоплшна ваптшсть — у
8,8 % матерiв. Пологи шляхом операцп кесарева роз-тину вiдбувалися у 32,8 % жшок.
Укорочення перюду внутрiшньоутробного розви-тку та пов'язана з цим морфофункцюнальна незрь лiсть органiв та систем визначають характернi риси перебпу перiоду адаптацп недоношено! дитини, що позначаеться на функцiонуваннi серцево-судинно! системи. Допплерехокардiографiчне обстеження дозволило встановити лшшш розмiри порожнин сер-ця у передчасно народжених дггей залежно вщ маси тiла, що репрезентоваш в табл. 1.
До особливостей параметрiв центрально! гемо-динамiки у ранньому неонатальному перiодi можна вщнести вiрогiдне (р < 0,01) зниження систолiчно-го iндексу вiдносно нормативу (гшокшетичний тип центрально! гемодинамiки) у новонароджених першо! та друго! груп, що свщчить про незршсть ланок вегетативно! нервово! системи з одного боку, з ш-шого — про тяжкий стан дитини, що потребуе про-ведення штенсивно! терапп (протезування функцп зовнiшнього дихання, шфузшна терапiя).
Вiдомо, що шсля народження у недоношених немовлят збшьшуеться активнiсть парасимпати-котонiчно! нервово! системи [11], унаслщок чого зменшуеться частота серцевих скорочень. Знижена скоротлива здатшсть мiокарда в новонароджених перших двох груп порiвняно з третьою та четвертою групами, можливо, пов'язана з напруженням гомео-статичних механiзмiв, що призводить до зниження функцюнального резерву оргашв та систем, у тому чи^ й мiокарда, що в першу чергу страждае вщ п-поксИ [12], яка е результатом фетоплацентарно! не-
Таблиця 1. Морфометричн1 та показники центральноI гемодинам1ки у недоношених дтей залежно в д маси тла (M ± m)
Показники 600-1000 г (п = 21) 1001-1500 г (п = 25) 1501-2000 г (п = 38) 2001-2500 г (п = 41)
ДцЛШ, мм 12,4 ± 1,9 13,5 ± 1,6 15,2 ± 1,1 16,1 ± 1,4
ДсЛШ, мм 8,1 ± 1,4 9,1 ± 1,3 9,7 ± 1,3 9,7 ± 1,2
ДцПШ, мм 9,5 ± 1,7 10,7 ± 1,5 11,1 ± 1,7 11,1 ± 1,4
ДПП, мм 6,9 ± 1,2 8,2 ± 1,2 8,9 ± 1,2 8,9 ± 1,7
ДЛП, мм 6,5 ± 1,0 7,5 ± 1,0 8,1 ± 0,9 8,7 ± 1,0
КДО, мл 4,0 ± 1,6 4,8 ± 1,4 6,6 ± 1,3 7,7 ± 1,8
КСО, мл 1,3 ± 0,7 1,7 ± 0,6 2,1 ± 0,6 2,2 ± 0,8
УО, мл 2,7 ± 1,1 3,2 ± 0,9 4,5 ± 0,8 5,4 ± 1,3
ХО, л/хв 0,4 ± 0,1 0,4 ± 0,1 0,6 ± 0,1 0,7 ± 0,2
ЧСС, уц/хв 139,0 ± 9,2 136,3 ± 7,8 135,5 ± 8,5 132,9 ± 5,4
С1, л/хв ■ м2 1,8 ± 0,6 р/р,, < 0,01 р/р,,, < 0,01 р,/р„ < 0,01 2,4 ± 0,4 р/р,,, < 0,01 р,/р,у < 0,01 3,2 ± 0,7 рш/р„ > 0,05 3,5 ± 0,8
ФВ, % 67,1 ± 7,6 р/р,, > 0,05 р,/р,„ > 0,05 р,/р„ > 0,05 69,7 ± 5,8 р/р,,, > 0,05 р,,/р,у > 0,05 71,7 ± 6,7 р,,/р,у > 0,05 71,9 ± 6,1
ДD, % 34,5 ± 6,0 36,9 ± 4,8 40,0 ± 6,5 39,0 ± 4,8
d ЛА, мм 6,4 ± 0,7 6,8 ± 0,7 7,8 ± 0,9 7,1 ± 0,9
d Ао, мм 5,6 ± 0,8 6,1 ± 0,6 7,0 ± 0,8 8,3 ± 0,8
www.pediatric.mif-ua. сот
117
Неонатологтя
3(30) • 2011
достaтностi у 31,2 % обстежених, а також iз зменше-ним об'емом активно функцюнуючих мiофiбрил у недоношених.
У передчасно народжено1 дитини перебудова сис-теми кровообпу вiдбувaеться значно довше, що при-зводить до бiльш тривалого функцюнування феталь-них комунiкaцiй (вщкрито1 aртерiaльноl протоки та вiдкритого овального отвору). У 100 % обстежених було встановлено функцюнування фетальних кому-шкацш: дiaметр вiдкритого овального отвору в дггей першо1 групи становив 2,7 ± 0,5 мм, друго1 групи та третьо1 груп — 3,5 ± 0,3 мм, у новонароджених чет-верто1 групи — 3,5 ± 0,4 мм. 3i збiльшенням строку гестацп зменшувався розмiр в1дкрито1 aртерiaльноl протоки. Так, у першш групi вона дорiвнювaлa 2,5 ± ± 0,6 мм, у другш — 2,4 ± 0,6 мм, у третш та четвер-тiй групах — 2,2 ± 0,4 мм та 2,1 ± 0,6 мм вiдповiдно. Нaявнiсть функцюнуючо1 фетально1 комушкацп, особливо гемодинaмiчно значущо1 у недоношено1 дитини ускладнюе процеси адаптацп до позаутроб-ного життя.
Висновки
1. Ефективне ехокaрдiогрaфiчне обстеження е за-порукою своечасно1 дiaгностики мiокaрдiaльноl дис-функцп у передчасно народжених дггей.
2. У дгтей з екстремально низькою та дуже низь-кою масою тiлa при народженш превалюе гшокше-тичний тип центрально1 гемодинaмiки.
3. Нaведенi ехокaрдiогрaфiчнi показники можна вва-жати нормативними для недоношених новонароджених при використанш ультразвукового апарату LOGIQ Book XP фiрми General Electric Co. (Шмеччина).
Перспективи подальших досл1джень. Вивчення особливостей становлення гемодинамши та ll тишв у передчасно народжених дiтей залежно вщ строку гестацп та маси тша. Видiлення вaрiaнтiв залежно вщ строку пiсля народження.
Список л1тератури
1. Школьникова М.А., Кравцова Л.А., Верченко Е.Г. и др. Критерии адаптации и дезадаптации сердечно-сосудистой системы у недоношенных детей первого года жизни. Методические рекомендации. — Москва, 2002. — 21 с.
2. Шабалов Н.П. Неонатология. — Москва: МЕДпресс-информ, 2006. — Т. I. — 608 с.
3. Кривопустов С.П. Актуальт проблеми сучасног перинатальноi та неонатальног кардюлоги // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 1999. — № 4.
4. Смiян 1.С., Багiрян 1.О., Павлишин Г.А. та iн. Вплив перинатальних факторiв ризику на перiодранньог адаптацп новонароджених// Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2001. — № 2.
5. Прахов А.В. Неонатальная кардиология. — Нижний Новгород: Изд-во НижГМА, 2008. — 388 с.
6. Качан Г.Л., Качан С.Э., Шишко Г.А., Артюшевская М.В. Глубоконедоношенные дети (определения, проблемы, принципы реабилитации): Учебно-методическое пособие. — Минск: БелМАПО, 2006. — 26 с.
7. Воробьев А.С., Бутаев Т.Д. Клиническая эхокардиогра-фия у детей и подростков. — СПб. : Специальная литература, 1999. — 423 с.
8. Белозеров Ю.М. Детская кардиология. — М.: МЕД-пресс-информ, 2004. — 600 с.
9. Макаров Л.М., Кравцова Л.А., Комолятова В.Н., Школьникова М.А. Нормативные параметры суточной ЭКГ у детей от 0 до 15 лет // Вестник аритмологии. — 2000. — № 18. — С. 28-29.
10. Коренев М.М., Богмат Л.Ф., Толмачова С.Р., Михайлова Е.А. Концепщя медико-сощальног реабштаци дтей-iнвалiдiв iз хротчною соматичною патологiею // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2003. — № 6. — С. 37-40.
11. Надрога О.Б., Салабай З.В. Вегетативна регуля-ця плода i новонародженого // Украгнський медичний часо-пис. — 1999. — № 3 (11). — С. 26-32.
12. Безкаравайный Б.А., Соловьева Г.А., Репина Г.И., Максименко Ю.В. Особенности сердечного ритма у недоношенных новорожденных с перинатальным поражением центральной нервной системы // Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 116-119.
Отримано 13.12.11 □
Бойченко A.A., Рига Е.А., Сенаторова A.B., Меркулов В.В. * Харьковский национальный медицинский университет *Коммунальное учреждение охраны здоровья «Областная клиническая больница — центр экстремальной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков
МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СЕРДЦА У НЕДОНОШЕННЫХ ДЕТЕЙ ПО ДАННЫМ ЭХОКАРДИОГРАФИИ
Резюме. Было проведено допплерэхокардиографическое обследование 125 недоношенных новорожденных: с экстремально низкой массой тела — 21 новорожденный, с очень низкой массой тела при рождении — 25, с низкой массой тела — 79 детей, для которых установлены линейные размеры сердца. В раннем неонатальном периоде отмечалось снижение систолического индекса у новорожденных с массой тела менее 1500 г. У всех недоношенных новорожденных функционировали фетальные коммуникации — открытый артериальный проток и открытое овальное окно.
Ключевые слова: недоношенные новорожденные, морфо-метрические показатели сердца.
Boychenko A.D., Riga O.O., Senatorova A.V., Merkulov V.V.*
Kharkiv National Medical University,
*Municipal Health Care Institution
«Regional Clinical Hospital —
Center of Extreme and Disaster», Kharkiv,
UKraine
ECHOCARDIOGRAPHY MORPHOMETRIC HEART PARAMETERS IN PREMATURE INFANTS
Summary. 125 premature infants were investigated by Doppler echocardiography. There were 21 infants with extremely low-birth-weight, 25 infants with very low birth weight, and 79 infants with low birth weight. The linear sizes of heart have been determined for them. During decreased systolic index in neonates with body weight less than 1500 g was registered in the early neonatal period. All premature infants had patent ductus arteriosus and foramen ovale.
Key words: premature infants, morphometric heart parameters.
