CC BY
14
УДК: 631.1
Васильчак С. В., д.е.н., професор @
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С. З. Гжицького Дацюк-Томчук М. Б., викладач Луцький тститут розеитку людини Утеерситету «Украгна»
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ 1НФРАСТРУКТУРИ
АГРАРНОГО РИНКУ
Перехiд до ринкоеог економжи еимагае формуеання еiдnоеiдного ринкоеого середоеища, без якого неможлиеий циешзоеаний ринок i аграрний, у першу чергу. У статтi аеторами розглядаються проблеми та перспектиеи формуеання тфраструктура аграрного ринку.
Ключовi слова: тфраструктура, аграрний ринок, сыьськогосподарсьт тдприемстеа, тоеароеиробники, постачальники, конкурентноздаттсть.
Постановка проблеми. Аграрний ринок - сукупшсть правовщносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цившьно-правових договорiв щодо сшьськогосподарсько1 продукци. Надзвичайно важливим i складним структурним утворенням ринково! економши е ринкова тфраструктура. Пщ iнфраструктурою ринку розумiють систему державних, приватних i громадських шституив (органiзацiй i установ) i техшчних засобiв, що обслуговують iнтереси суб'екив ринкових вiдносин, забезпечують !хню ефективну взаемодiю та регулюють рух товарно-грошових потокiв.
Ринковi вiдносини зародилися ще в первiсному суспiльствi, коли общини обмiнювались мiж собою залишками наявно! продукци в певний час i у вибраному для цього мющ, а згодом i на спещальних територiях, «на яких здiйснювалась оптова i роздрiбна торпвля».
Зараз ринковi вiдносини визначають як «одне iз найсуттевiших економiчних досягнень в юторп розвитку людсько! цившзацп» [4].
Саме аграрний ринок залишаеться центром уваги за останш роки розвитку нашо! держави.
Аграрнi виробники самостiйно вибирають канали реалiзацil свое! продукци, форми кушвл^продажу ресурсiв та використовують рiзноманiтнi посередницькi структури у сво!й господарськш дiяльностi. Все це зумовлюе необхщшсть у зборi, нагромадженнi та опрацюванш зростаючих потокiв шформацп, яку сшьськогосподарсью пiдприемства повиннi ефективно та своечасно використовувати. Вщ ефективного функцiонування уах наявних iнфраструктурних складових, залежить гармоншний розвиток уЫе1 системи суспiльного виробництва та продовольча безпека краши. Рiзноманiтнi новостворенi шституцп, що забезпечують просування аграрно1 продукци вiд
®Васильчак С.В., Дацюк - Томчук М.Б., 2009
48
виробника до юнцевого споживача, та дозволяють оптимiзувати сам процес аграрного виробництва, вщносять до ринково! шфраструктури.
Основним постачальником товарно! продукци на аграрний ринок е сiльськогосподарськi тдприемства рiзних форм власностi та масштабiв виробництва. 1ншими суб'ектами такого ринку виступають пiдприемства харчосмаково! галузi, загоивельш оргашзаци, комерцiйнi структури, гуртова i роздрiбна торгiвля, фiнансовi та страховi установи, аграрнi бiржi тощо. Сдшсть та спiввiдношення органiзацiйно-правових форм господарювання утворюють органiзацiйну структуру аграрного ринку [1]. Але сучасний стан формування ще! структури, на жаль, знаходиться на етат становлення i значно вщстае вiд потреб нацiональних сшьськогосподарських товаровиробникiв.
Анал1з останн1х дослщжень. Формування ринкових вiдносин вимагае трансформацiю шнуючих ринкових структур та створення нових шституив. Бiльшiсть нацiональних дослiдникiв Зшовчук В.В., Березiн О.В., Перебийнiс В.1., Губенко В.1., Дем'яненко М.Я., Гладш М.В. та iн., наголошують, що найнагальнiшою проблемою сучасного розвитку агропромислового комплексу Укра!ни е формування цившзованих прозорих каналiв просування сшьськогосподарсько! продукци вiд виробника до кiнцевого споживача через розвиток шфраструктури аграрного ринку.
Мета статть Основною метою даного дослщження е перспективи формування шфраструктури аграрного ринку.
Виклад основного матер1алу. На даний час аграрний ринок Укра!ни обмежений в притаманних йому якостях: сшьськогосподарський товаровиробник змушений сам оргашзовувати процес реалiзацil одержано! продукци. Розвиток «новостворено! iнфраструктури аграрного ринку» знаходиться на дуже низькому рiвнi, який не забезпечуе обслуговування споживачiв у повнiй мiрi. Саме вона поставила сшьськогосподарського виробника в умови безвиходк чим бiльшi обсяги виробництва продукци, тим гостршою стае проблема И реалiзацil. Вiтчизняний аграрний товаровиробник ще не користуеться в повнш мiрi послугами складових iнфраструктури аграрного ринку, а саме бiржами, агро торговими домами, аукцюнами. Вiн або не достатньо прошформований щодо цього способу збуту одержано! продукцi!, або з причин нестачi коштiв, щоб цим займатися.
Товаровиробник не може сам вийти на ринок, бо з його невеликими париями товару для цього у нього не вистачае часу, а кооперативш вщносини аграрив у нашш кра!ш розвинеш на низькому рiвнi. Саме збутовi кооперативи забезпечують поповнення iнформацiйно! бази щодо вигщно! для аграрного товаровиробника реалiзацi! його продукцi!. Тому основними покупцями сiльськогосподарсько! продукцi! нинi е посередники, яю користуються з того, що аграрний ринок е недосконало функцюнуючим i тим самим диктують умови закупiвлi сiльськогосподарсько! продукцi! вигщш саме для них [5].
На основi опрацьованих лiтературних джерел можемо визначити, що шфраструктура ринку продукци АПК - це сукупшсть посередницьких тдприемств, якi покликанi обслуговувати товаровиробниюв, забезпечуючи
49
процес ринкового товарооб^, i генерувати ринковi цши як цiни попиту та пропозицi!.
Сiльськогосподарське виробництво мае значну низку проблем, але, на наш погляд, щ проблеми можуть бути не такими болiсними, якщо буде створена ефективна мережа руху аграрно! продукцi! вiд виробника до споживача, що забезпечуватиме паритетнiсть економiчних iнтересiв виробникiв, переробникiв i кшцевих споживачiв, на основi використання досягнень сучасного менеджменту, лопстики, ефективного маркетингу та фшансово! обrрунтованостi.
Ми вважаемо, що у сьогоденш необхiдно розвивати рiзноманiтнi напрямки продажу аграрно! продукци у залежностi вiд видово! !х приналежностi.
Для окремих видiв аграрно! продукци (фрукив, овочiв, винограду, м'яса, риби, молокопродукив, а останнiм часом, квтв тощо) визначальними (у питаннях дистрибуци та логiстики) мають стати гуртовi ринки.
Формування iнфраструктури аграрного ринку через створення мережi гуртових ринкiв (регiонального та мiжрегiонального значення) мае полшшити якiсть сiльськогосподарсько! продукци, особливо швидкопсувно!; забезпечити використання лопстичних аспектiв у питаннях транспортування, пакування та складування продукцi!; спростити доступ виробниюв до ринкiв збуту та до необхщно! iнформацi! про запити споживачiв; забезпечити додатковi робочi мюця; сприяти скороченню часу виконання замовлень споживачiв.
Окрiм цього, сформована системи гуртових ринюв може бути використана як ефективний шструмент держави у процес реалiзацi! аграрно! полiтики нацюнального та регiонального рiвня i забезпечити не лише продовольчу безпеку кра!ни, а i пiдвищити конкурентоздатшсть нацюнально! аграрно! продукцi! на мiжнародному рiвнi.
Для ринку зернових, зерно - бобових та круп'яних культур, кукурудзи, соняшнику необхiдно формувати бiржовий ринок, який буде забезпечувати гарантований збут за справедливими прозорими цiновими сшввщношеннями.
Цiла низка урядових рiшень кра!ни спрямована на формування такого ринку, бо у бшьшост розвинених кра!н саме аграрнi бiржi стають шдикаторами цiн (бiржовi цiни вважаються нормальними i для позабiржового ринку).
Таким чином, товарна бiржа, як найважливший елемент iнфраструктури аграрного ринку, мае забезпечити визначення реально! цши товару, прозору та стабшьну (таю необхвдш нацюнальному ринку) взаемодiю його учасниюв, ефективне просування товарiв, мiнiмiзацiю цшових ризикiв.
Говорячи про формування шфраструктури аграрного ринку, ми приеднуемося до думки тих дослщниюв, якi наголошують на необхiдностi формування гуртових ринюв як регiонального, так i нацюнального значення.
Гуртовi ринки, за визначенням Гладiя М.В. «не повиннi бути суб'ектом кушвл^продажу сiльськогосподарсько! продукцi!, а лише мкцем, де зустрiчаеться продавець i покупець, де формуеться цша на основi попиту та
50
пропозици. Гуртовi ринки часто порiвнюють iз автомапстралями: немае !х -немае бiзнесу» [2, с.72].
Висновки. Вiдповiдно до проведених наукових дослiджень, на нашу думку, для устшного формування iнфраструктури товарного ринку щоб полегшити процес виробництва та збуту сшьськогосподарсько1 продукцп товаровиробникам необхщно об'еднуватися у кооперативи.
Вiдповiдно це може полегшити проблеми щодо використання сшьськогосподарсько1 технiки, i у свою чергу заощадить кошти для освоення нових технологш при виробництвi продукци; полегшить проблеми зберiгання продукци; значну увагу товаровиробники зможуть придiлити якост вироблено1 продукцп, за рахунок перенесених функцш збуту на кооператив.
Формування шфраструктури товарного ринку залишаеться недосконалим i потребуе докорiнних змiн. Украшсью товаровиробники у сво1й дiяльностi досить часто орiентуються на досвiд розвинутих кра1н свiту. Але на нашу думку одше1 орiентацil на захщну iнтеграцiю досить мало, необхiдно значну увагу придшяти вiтчизняним сiльськогосподарським товаровиробникам враховуючи зарубiжний досвiд.
Л1тература
1. Березш О.В. Продовольчий ринок Украши: теоретико-методологiчнi засади формування i розвитку: Моногр. / Березiн О.В. - К.: Центр учбово1 лiтератури, 2008. - 184 с.
2. Гладш М.В. Формування оптового ринку в Укра1ш. / Гладш М.В. - К.: ННЦ 1нститут аграрно1 економжи, 2007. - 580 с.
3. 1ванюта В.Ф. Розвиток аграрного виробництва регюну: методологiчне забезпечення, стан та перспективи: Моногр. / В.Ф. 1ванюта - Полтава: РВВ Полтавський Нацюнальний техшчний унiверситет, 2008. - 431 с.
4. Макаренко П. М. До напрямiв теоретичних дослiджень ринкового розвитку економжи сiльського господарства / П. М. Макаренко // Економжа АПК. - 2006. - №7
5. Соловйова О. М. Проблеми розвитку аграрного ринку / О. М. Соловйова. - К.: Науковий вюник Нацюнального аграрного ушверситету, 2008.- Вип. 119. - С. 40-41
Summary
Moving to the market economy requires forming of the proper market environment without which the civilized agrarian market is impossible. In the article the authors examine the problems and prospects of forming the infrastructure the agrarian market.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2009
51
