CC BY
26
УДК 339.37:339.94
Федишин Р. С. ®
ТзОВ "Шуеар ", м. Льеге, Украгна
ГУРТОВ1 РИНКИ: М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д I IX СТАНОВЛЕННЯ
В УКРА1Н1
У статт1 еисетлено роль гуртоеих ринте як еажлиеог складоеог ¡нфраструктури аграрного ринку, мгжнародний досегд та необхгдтсть гх станоелення е Украгт.
Ключовi слова: ринок, гуртоеий ринок, ¡нфраструктура ринку, шформацшне забезпечення, стьське господарстео.
Вступ. Створення сучасно! шфраструктури аграрного ринку мае для сшьського господарства Украши виршальне значення. Вщ давшх чаав ринок був важливою складовою суспiльно-економiчного життя населення будь-яко! держави. Але на сучасному етапi, в епоху ринкових вщносин збут сшьськогосподарсько! продукцп, И яюсть вiдiграе не меншу роль, шж И виробництво. Бiди украшських сшьськогосподарських товаровиробникiв е найчастiше вiд того, що не мае органiзованих ринюв збуту. Прибутки, якi б мали йти вiд реалiзацil вирощено! продукцп товаровиробникам йдуть, як правило, в кишеш посередникiв. Вiд них же терплять переробники сшьськогосподарсько! продукцп, ^ в кiнцевому розрахунку, споживачi.
Ринковий мехашзм повинен забезпечити найкоротший шлях просування продукцп вiд виробника до споживача з найменшими витратами коштсв на його просування. Як свщчить мiжнародний досвiд таким ринковим мехашзмом е чiтка iнфраструктура аграрного ринку, важливим ланцюгом в якiй е гуртовi (оптовi) ринки.
Анал1з останшх дослщжень 1 публ1кац1й. Вiд початку здшснення аграрно! реформи в Укра!ш формуванню iнфраструктури аграрного ринку з боку наукових закладiв i вчених зокрема, шституту аграрно! економiки УААН i iнших закладiв з'явились ряд публжацш, розробок з метою побудувати певну ринкову модель аграрного виробництва i збуту продукцп. До них належать пращ П.Т.Саблука, П.1.Гайдуцького, В.Г. Андршчука, Н.О.Голошубова i В.М.Торобкова, Р.А.Слав'юка , М.I.Долiшнього, В.1.Павлова, Р.Корiнця i Л.Швецово! та багатьох iнших. Значна увага придшялась створенню унiверсальних та аграрних бiрж, торгових домiв. 1хня органiзацiя i дiяльнiсть не вимагала значних капiталовкладень i !хня Ытка охопила всi регiони Укра!ни. Якщо на початок 1996 року в Укра!ш було зареестровано 88 бiрж iз них агропромислових - 4, ушверсальних 22, то на початок 2008 року !х було вiдповiдно 499; 30; 118. Обсяг укладених угод з реалiзацil сшьськогосподарсько! продукцп зрiс iз 220,8 млн. грн. до 9596,8 млн. грн.,
® Федишин Р.С., 2009
233
тобто зрю в 43 рази. Збшьшився обсяг ре^заци продукцп на ринку. Проте абсолютна та вщносна кшьюсть ще1 продукцп е ще недостатньою. Так, в 2007 рощ на ринках було ре^зовано: картоплi - 12,9%, овочiв - 29,8%, плодiв та ягiд - 28,6%, яець - 24,5%, худоби та птиц 7,8% [14].
Проте майже вся ця продукщя була ре^зована на звичайних роздрiбних, дрiбнооптових ринках. Сьогодшшнш глобалiзований та взаемоiнтегрований виробничий аграрний сектор та ринок ставлять новi вимоги до якостi продукцп, И оргашзацн, збуту.
Важливе мшце на аграрному ринку вiдiграе шформацшно-анал^ична iнфраструктура, яка включае в себе шформацшш, консультативнi, юридичнi фiрми, бiзнес-центри i бiзнес-iнкубатори, аудиторськi оргашзацн. До функцп установ, що складають цю пiдгрупу iнфраструктури, входить надання консультацш пiдприемцям, пiдготовка спецiалiстiв, вивчення динамши ринково! кон'юктури, прогнозування та моделювання наслiдкiв тих чи iнших ршень, розробка економiчноl поведiнки пiдприемств на ринку [13].
Вс цi проблеми значно легше вирiшуються при функцюнуванш сучасних гуртових (оптових) ринкiв, яким присвячене наше дослщження.
Мета дослвджень. Метою наших дослiджень е узагальнення досвщу функцiонування гуртових ринкiв в Сврош i свiтi, динамiка !х розвитку та функцiонування в Укра!ш.
Викладення основного матер1алу. Гуртова торпвля - це придбання, вiдповiдне перетворення (формування) партiй, подрiбнення партiй, фасування, пакування тощо i реалiзацiя великих (середшх) партiй товарiв пiдприемствам роздрiбноl торгiвлi, суб'ектам пщприемницько1 дiяльностi, шшим особам. Що стосуеться гуртових ринюв сшьськогосподарсько1 продукцп (ГРСП) то !х можна характеризувати як суб'ектiв пщприемницько1 дiяльностi, якi створено згiдно iз законодавством i метою дiяльностi яких е створення необхщних умов для здшснення операцiй з продажу та купiвлi сшьськогосподарсько1 продукцп, укладання вщповщних договорiв купiвлi-продажу товарiв за цшами, що складаються залежно вiд попиту i пропозицп [6].
Гуртовi ринки, як правило, розташовуються за межами мюта i на !х розмщення впливае види ринкiв, специфiка розташування товарних потокiв тощо.
Розрiзняють гуртовi ринки споживчого типу (постачальш), гуртовi ринки виробничого типу, гуртовi ринки змшаного типу, аукцiони.
Гуртовi ринки споживчого типу характерш тим, що вони розмщеш поблизу мiст, або в межах мшта. Продукщя в них продаеться як великими партiями, так i може бути роздрiбна торпвля. Головним власником гуртових ринюв е найчастше мюто (територiальна громада).
Гуртовi ринки виробничого типу, як правило, збирають продукти харчування у виробниюв i накопичують 1х. Продукщя на цих ринках продаеться, в бшьшоси, за акцiонерною системою. Покупцями е гуртовi торговцi i супермаркети. Головним завданням ринку е органiзацiя закупiвлi продуктiв у мiсцевих виробникiв. Ринок мае у користуванш склади, машини для
234
сортування, пакування та ш. Основним елементом ринку е мюце для стоянки, на якому вщбуваеться продаж безпосередньо з автомобшв.
Змiшана модель - це такий гуртовий ринок, який мае майже Bei елементи споживчого та виробничого ринюв.
Аукщон - це мкце, де за наявност товару продаеться пария однорщного продукту через публiчнi торги.
1з розвинутих европейських кра'н значною юльюстю гуртових ринкiв володiе Iталiя. У 1986 рощ в 1талн був прийнятий нащональний закон про оптовi ринки i розпочалося ix будiвництво. За останнi два десятилiття там побудовано 14 нових гуртових ринюв. За формою власност бшьшють iз них е змiшанi державноприватнi. Свою частку держава надае у формi мунiципальниx земель пiд забудову ринюв.
Пщ забудову одного з найбшьших ринкiв 1талн мунiципалiтет Риму видшив 140 га. землi у промисловш зонi. Головне пiдприемство - забудовник CAR взяло кредит тд 14% рiчниx на 30 рокiв. Згодом банк став акщонером ринку i знизив ставку. Закiнчивши будiвництво ринку CAR передав ринок шшш оргашзацн CAR Gest, яка живе за рахунок плати за в''зд на територш ринку та орендно' плати на ньому.
У Польщi офщшним першим гуртовим ринком був Познанський, збудований на 12 га. землi за рахунок швейцарських iнвестицiй. Одним з найбшьших ринюв у Схвднш Сврош е Варшавський ринок у Брош шах, за 2 км. вщ межi мiста Варшава. Ринок розмщений на 54 га. землг Влiтку на ринок за'жджае до 10 тис. машин. Крiм цих двох ринюв в Польщi функщонуе ще 4 ринки: "Гданськ", "Люблш", "Лодзь", "Вроцлав".
Одним iз найбшьших i найстарiшиx гуртових ринкiв в Сврош е Grossmarkthalle München в Шмеччиш, створений в 1912 рощ на площi в 31 га., Mercasevilla S.A. (1971 рш,44 га.) та Mercamadrid (1982 рiк, 17,6 га.)- в 1спанн; Rungis (1967 рш, 23га.)-у Францн та шшг У 1953 роцi французький уряд створив мережу з 16 ринюв, щоб модершзувати та рацiоналiзувати торгiвлю свiжими продуктами. В 1спанн перед i'i' вступом до структур Свропейського Союзу була розроблена урядова програма розбудови мережi гуртових ринкiв у найбшьших мштах та мiськиx агломерацiяx. У сшвпращ з мiсцевою владою за короткий перюд ( до 4 роюв) виникла мережа iз 22 гуртових ринюв. В цш мережi працюе близько 3600 компанiй. Щороку цi ринки вiдвiдуе понад 16 млн. автомобшв, тобто близько 44 тис. щодня. Через щ оптовi ринки реалiзуються 65% фруктiв i овочiв, що споживаються в 1спанн, та 55% риби i морепродукив. В Японп у 1923 рощ була розроблена й прийнята нащональна програма у формi закону про гуртовi продовольчi ринки. Частка продовольства що реалiзуеться на таких ринках складае 75%, а морепродуктiв - 85%.
Побудова гуртових продовольчих ринюв вимагае значних коштсв. Розмiр швестицш в будiвництво середнього за масштабом гуртового ринку споживчого типу вимагае кошив в розмiрi не менше 18-20 млн. евро, а гуртового ринку виробничого типу- 2-3 млн. евро.
235
KpiM того, необхщно 200-300 тис. eвpо на технiко-економiчне обrpyнтyвaння.
У^аша е членом Центpaльно-eвpопейськоï iнiцiaтивноï фyндaцiï по гypтових pинкaх. Вiтчизнянi в^обники, гypтiвники та бiзнесмени мають можлившть вiдвiдyвaти гypтовi pинки Gвpопи.
Пеpшi iнiцiaтивнi гpyпи по ствоpенню гypтових pинкiв в Укpaïнi виникли в юнщ 90-х pокiв.
Пеpший гypтовий pинок сyчaсного типу в y^arni почав фyнкцiонyвaти y Львовi тд назвою pегiонaльний aгpapний мapкетинговий ценф "Шyвap". Бyдiвництво його ще повшстю не зaкiнчено. Вiдповiдно до пpоектy площа pинкy становитиме 21га. Фоpмaт об'eктy-логiстичний комплекс клaсy А. Iнфpaстpyктypa pинкy включатиме:
• Складський теpмiнaл клaсy А, 60000 кв.м.;
• Лопстичний теpмiнaл, 4200 кв.м.;
• Теpмiнaл дpiбно гypтовоï тоpгiвлi, що включае:
- зал pиби та pибопpодyктiв, 2040 кв.м.;
- yнiвеpсaльний зал Cash& Carry (овочi, фpyкти, гaстpономiя), 2960
кв.м.;
- зал квтв та aксесyapiв, 2350 кв.м.;
• Сеpвiсно-офiсний центp теpмiнaлy дpiбногypтовоï тоpгiвлi, 10500
кв.м.;
• Кpитi плaтфоpми для тоpгiвлi з aвтомобiлiв плодовоовочевою пpодyкцieю, 24000 кв.м.;
• Бiзнес-центp клaсy В, 6000 кв.м.;
• Виставковий зал, 6000 кв.м.;
• Пpомисловий теpмiнaл, 4500 кв.м.;
• Зони для мaневpyвaння, вiдстою та обслyговyвaння вантажного aвтотpaнспоpтy;
• Пapкiнг на 1070 машиномюць;
• Митний теpмiнaл.
До основних завдань Регiонaльного Агpapного Mapкетингового центpy (РАМЦ) вiднесенi:
- ствоpення належних умов товapовиpобникaм i тоpговельним компaнiям для гypтового ^одажу сiльськогосподapськоï пpодyкцiï та пpодyктiв ïï пеpеpобки.
- Спpияння пpискоpеномy та спpощеномy пpосyвaнню товapy до юнцевого споживача, зменшуючи або взaгaлi виключаючи зайвих посеpедникiв у тоpговельномy ланцюгу.
- Надання можливостей всiм постачальникам i споживачам сiльськогосподapськоï пpодyкцiï та ^одукив ïï пеpеpобки вiльного доступу на конкypентний контpольовaний pинок.
- Забезпечення фоpмyвaння великих пapтiй стaндapтизовaного
товapy.
236
- Надання послуг iз складування, збер^ання та доставки товару до дрiбногуртових та роздрiбних торгових точок;
- Облаштування единого мiсця для укладання угод з кушвл> продажу гуртових та дрiбногуртових партiй сшьгосппродукци; створення умов для розвитку конкурентного середовища, запровадження iнструментiв бiржовоl та аукщонно! торгiвлi;
- Територiальна та технолопчна концентрацiя представництв державних та сервюних структур, якi забезпечують належне функцiонування аграрного ринку в регюш;
- Формування ринкових цiн на сшьгосппродукцш та продукти И переробки, забезпечення РАМЦ достовiрною iнформацiею про кон'юктуру ринку та споживчу якють товарiв;
- Сприяння вiтчизняним товаровиробникам в одержанш максимальних прибуткiв вщ реашзацл 1х продукци;
- Здшснення ветеринарного i санiтарно-епiдемiологiчного контролю за яюстю та безпекою продуктiв;
- Оргашзащя реклами, надання маркетингових послуг, сервюного обслуговування;
- Пiдвищення ефективност постачання продовольства у великi мюта та регiони; забезпечення впродовж року населення якiсною, безпечною, доступною за щною сiльськогосподарською продукцiею.
Гуртовi ринки сприятимуть виконанню всiх зобов'язань, як Украша прийняла, вступивши у СОТ.
Висновки. Гуртовi ринки е ефективним засобом тдвищення ефективностi виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, И збуту, покращення якостi продукци, засобом зменшення И втрат, забезпечення споживачiв високоякiсними продуктами харчування.
Л1тература
1. Андрiйчук В.Г. Внутршня будова ринку сшьськогосподарсько! продукци: теоретико-методологiчний аспект // Економiка АПК - 2004 -№3.-с.29-35.
2. Голошубова Н.О., Торопков В.М. Оптова торпвля: органiзацiя та технологiя: Навч. Поабник.- К.: Кш'в. Нац. Торг.-екон. Ун-т., 2005.-265с.
3. Гайдуцький П.1. Формування та розвиток аграрного ринку // Економка АПК. -2004.-№3.-с.4-15.
4. Долшнш М.1., Топiха В.1., Булюк В.В., Романова В.А. Ринок продовольства Украши в аспектах СОТ.- Микола!в: МДАУ, 2006.-221с.
5. Коволенко Ю.С. Аграрний ринок Украши: органiзацiя та управлшня.-К.: 1АЕ УААН, 1998.-108с.
6. Корiнець Р., Швецова Л. Оптовi ринки сiльськогосподарськоl продукци: запитання та вщповвд./ Проект USAID "Реформа в галузi сiльського господарства, вдосконалення законодавчо-нормативно! бази" Украшський освiтнiй центр реформ- Кш'в, 2007.-88с.
237
7. Мельник Л.Ю., ВЫченко I.I., Корецький М.Х. Ринок, його елементи та 'х взаемодiя: Монографiя.- Запорiжжя: ГУ "З1ДМУ", 2002.-158с.
8. Павлов В.1. Формування споживчого ринку в регюш в умовах переxiдного перюду // Регiональна економжа.-2000.-.№2.-с.5-64.
9. Розвиток секторiв i товарних ринкiв Укра'ни: НАН Укра'ни, 1нститут економiчного прогнозування. За ред. проф., д.е.н. В.О. Точилша.-Ужгород:ЮА, 2001.-400с.
10. Саблук П. Государственное регулирование аграрного рынка Украины // АПК:Економика, управление-2006.-№4.-с.35-36.
11. Саблук П.Т. Становлення аграрно' полiтики в Укра'ш // Економiка АПК.-2006.-№1.-с.3-7.
12. Савощенко А.С. 1нфраструктура товарного ринку: Навч. поаб.-К.:КНЕУ, 2005.-336с.
13. Слав'юк Р.А. Асоцiйованi форми аграрного бiзнесу: особливостi утворення, практика функцюнування, перспективи регулювання: монографiя.-Луцьк: ред.-вид. вiдд. "Вежа"-2000.-321с.
14. Сiльське господарство Укра'ни. Статистичний збiрник за 2007 рш. Державний комiтет статистики Укра'ни. Ки'в-2008.-с.125-136.
15. Формування та функцюнування ринку агропромислово' продукцп (практичний поабник) за ред. П.Т.Саблука.-К.:1АЕ,2000.-555с.
Summary
Fedyshin R.V.,director general of "Shuvar" ltd".
HERD MARKETS: INTERNATIONAL EXPERIENCE AND THEIR BECOMING IS IN UKRAINE
In the article the role of herd markets is reflected as an important component infrastructure of agrarian market, international experience and necessity of becoming of them in Ukraine.
Key words: market, herd market, market infrastructure, informative providing, agriculture.
Стаття надшшла до редакцИ 14.03.2009
238
