CC BY
11
водопровщно-канашзацшних тдприемств. Врахування екологiчного чиннику в оцшщ водогосподарсько! дiяльностi дасть змогу бшьш виважено приймати екологоорiентоваш управлiнськi ршення та чiтко програмувати можливi еко-лого-економiчнi ризики.
Висновки. 1з анашзу водоохоронних програм видно, що юнуе реальна загроза нацiональних iнтересiв у сферi використання i охорони водних ресуршв та екосистем, безпеки водних ресуршв держави та забезпечення населення яюс-ною питною водою. Потрiбно змiнити систему державного управлiння водни-ми ресурсами на основi застосування басейнових принципiв екологiчно збалан-сованого, економiчно справедливого та ресурсозберiгаючого водокористуван-ня. В умовах фшансово! кризи доцшьно сфокусувати водну державну полггику на iдеологiю застосування iнновацiйних важелiв збереження водних ресурсiв та мехашзмах впровадження моделей екологобезпечного водокористування.
Лггература
1. Водний Кодекс № 214/95-вр вiд 06.06.95. - ВВР, 1995. - № 24. - С. 190-192.
2. Водш ресурси на рубеж1 XXI ст.: проблеми ращонального використання, охорони та вщтворення / за ред. акад. УЕАН, д-р екон. наук, проф. М.А. Хвесика. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2005. - 564 с.
3. Дорогунцов С.1., Хвесик М.А., Головинський 1.Л. Воднi ресурси Укра1ни (проблеми теорп та методологп) : монографiя. - К. : Вид.-пол^аф. центр "Кшвський унiверситетм, 2002. - 227 с.
4. Закон УкраТни Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства, 2002, N 25, ст.172) ä змiнами N 2505-IV.
5. Закон УкраТни Про питну воду та питне водопостачання № 2196-IV вщ 18.11.2004.
6. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в УкраЛт у 2006 рощ. - К. : ДП "Агентства "Чорнобилынтершформ", 2007. - 236 с.
7. Економпка i еколог1я водних ресурав Дншра : поабник / В.Я. Шевчук, М.В. Гусев, О.О. Мазуркевич, В.М. Навроцький, Ю.М. Саталкш та ш. / за ред. В.Я. Шевчука. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1996. - 207 с. _
УДК332.142:520.33 Доц. А.М. Biueeuu, канд. екон. наук;
асист. О.В. Максимець, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
стан i тенденцп формування попиту на ринках деревинно1 л1сопродукцп кра1н свропейсько! економ1чно1 ком1сп оон
Розглянуто чинники, якi е визначальними у формуванш попиту на ринках дере-винно! люопродукцп краш, ^Tpi е членами Свропейсько'1' Економiчноi Комсп ООН (СЕК ООН). Розглянуто вплив розвитку Китаю як ринку, що споживае велику кшь-юсть деревинно! люопродукцп. Вивчено полiтику державних закутвель та корпоративно! сощально'1' вщповщальносп. Оцiнено роль деревини як енергетичного ресурсу, а також визначено передумови конкурентоспроможносп люового сектора.
Assoc. prof. A.M. Vichevych; assist. O. V. Maksymets-NUFWTof Ukraine, L'viv
State and tendencies in demand formation on the wood forest products
markets in UN ECE countries
The article reveals information about the demand forming factors that influence greatly the development of the wood forest products markets in UN ECE countries. The factor of China has been studied as the country consumes the great amount of the wood products.
Public procurement and corporate responsibility policies were analyzed. The role of wood for energy has been studied as well as the preconditions for wood sector competitiveness.
Новими рушшними силами на ринках деревинно! люопродукци кра!н Свропейсько! економiчно! комюи (GEK) е полiтика державно! шдтримки та полiтика корпоративно! соцiально! вщповщальность Вони забезпечують ле-гальнiсть та вщповщтсть вимогам сталого лiсогосподарювання джерел похо-дження деревини та целюлозно-паперово! продукцi!. Обсяги споживання на ринках кра!н GEK у 2005 р. зросли i досягли рекордно високого рiвня внасль док пiдвищеного попиту з боку будiвельно! галузi США та Свропи [8].
Китай став найбшьшим iмпортером лiсоматерiалiв, виготовляючи продукщю первинно! та вторинного оброблення для потреб внутршнього ринку та на експорт. Це дало змогу продукци з Китаю конкурувати на ринках кра!н СЕК. Розвиток ринку паливно! деревини став стрiмким внаслiдок рекордно високих щн на нафту та урядово! полiтики використання вщновних джерел та призупинення процесу змши клiмату. Урагани, якi пройшлися те-риторiями Швецi! та США у 2005 р., знищили значнi обсяги люонасаджень, однак ринки поглинули збшьшеш обсяги деревинно! продукцi! завдяки потребам будiвельно! галузi.
Нелегальна торпвля набувае критичного значення у люовому секторi, i обидвi сторони - промисловють i уряди кра!н - упроваджують заходи запо-бiгання поширенню нелегально! дiяльностi на внутрiшнiх ринках та поши-рення iмпорту нелегально! деревини. Основним кроком до виршення ще! проблеми можна вважати наслщки вiд пiдписання Санкт-Петербурзько! Дек-ларацп наприкiнцi 2005 р. Кра!ни Центрально! та Схщно! Свропи, а також Рошя продовжують швидкими темпами виходити з перехщного перiоду, на-рощуючи обсяги експорту, зокрема продукцi! вищого ступеня оброблення.
Kонструктивнi вироби з деревини, як е екологiчно чистими та еконо-мiчно ефективними у виробнищш та використаннi, продовжують завойову-вати свою нiшу на ринках продукци з деревини та посилювати конкуренщю для не деревинних товарiв-замiнникiв.
Основними чинниками формування попиту на деревинну люопродук-цп у 2005 р. були [1, 2, 4-6]:
• сприятлив1 макроеконом1чт умови, як триватимуть i надалц
• велик! обсяги будiвництва житлових будiвель у США (у 2005 р. було побудо-вано 2,1 млн будиншв); однак тдвищення кредитних ставок на кутвлю жит-ла може призвести до зменшення обсяпв будiвництва;
• зростання обсяпв житлового будiвництва у кра!нах Захщно! та Схвдно! Свропи за остант три роки;
• ст^мка економiчна експансiя Китаю, яка стала основною рушшною силою св^ового розвитку. Передбачаеться щор!чний приршт ВВП ще! кра!ни у роз-м!р! 10 %, що спричинить збiльшення попиту на iмпортованi нафтопродукти та сировину, зокрема деревинну люопродукщю;
• полiтика державно! тдтримки з боку уряд!в кра!н та !нших громадських ор-ганiв (як нацюнальних, так i субнацiональних), результатом яко! стало зростання попиту на сертифшовану лшопродукцш;
• полiтика корпоративно! сощально! ввдповвдальносп, яка також прискорила розвиток попиту на сертифiковану люопродукщю.
Чинник Китаю на сьогодш увшшов до Bcix сфер дiяльностi свггу. Сто-совно люопродукци, Китай е найгарячiшим ринком у свт щодо ïï споживан-ня. Зменшення обсягiв рубань з метою контролю повенi у краш разом Ï3 зростанням виробництва деревинноï продукци для внутрiшнього та зовшш-нiх ринкiв зробили Китай найбшьшим iмпортером деревинноï сировини, особливо пиломатерiалiв та фанерно1' сировини [7].
Китай систематично зменшуе обсяги iмпорту деревини первинного оброблення (оброблених пиломатерiалiв, плитно1' продукцiï та фанери) та створюе потужностi для виробництва цих видiв на внутрiшньому ринку на базi iмпортних лiсоматерiалiв та вiдходiв. Незважаючи на iмпорт люосирови-ни, китайська продукщя залишаеться конкурентоспроможною на зовшшшх ринках завдяки низькiй вартостi пращ та виробничих витрат. Споживання деревинно:' продукци вищого ступеня оброблення (меблiв, паркету тощо) на внутршньому ринку зростае разом iз покращенням якостi життя, однак бшь-шють продукци цiеï категори експортуеться до США та СС. Вiдносна слаб-кiсть китайськоï валюти е ще одшею перевагою для експортерiв.
Необхщно враховувати двi сторони стрiмкого зростання Китаю. Нап-риклад, стосовно меблiв, обсяги експорту китайськоï деревинноï продукци до США у вартюному вираженш зросли на близько 1000 % з 1997 р. У Сполуче-них Штатах обсяги виробництва меблiв зменшились, що спричинило зростання безробггтя та зменшення попиту на пиломатерiали, фанеру та чорновi меблевi заготовки. Однак, передбачаючи ще бшьше зростання обсягiв iмпор-ту з Китаю, деяк виробники меблiв зi США розташували виробництво меб-лiв у Кита", знизивши тим самим рiвень виробничих витрат, однак залишив-ши найцiннiший всiй актив - канали розповсюдження на внутрiшньому ринку. Iншi виробники були змушеш припинити виробництво. Споживачi, iм-портери, посередники та роздрiбнi торговцi купують дедалi бiльше китайсь-ких меблiв, якi е конкурентоспроможними за щною [7].
Такий сценарiй е характерним також i для шших видiв продукци та ш-ших краш, наприклад, з iмпортованоï фанерноï сировини виготовляеться фанера, яка експортуеться шзшше до США та СС. Приклад Китаю (з iмпортова-ноï сировини виготовляти продукщю вищого ступеня оброблення за вщносно низькою щною) поширюеться на iншi краши Ази, зокрема В'етнам та Iндiю.
Сдиним сектором, який наразi не захоплений китайським експортом, е целюлозно-паперове виробництво. Споживання внутршнього ринку зростае швидкими темпами, також зростае i внутршне виробництво цього виду продукци. Целюлозно-паперова продукщя виготовляеться з iмпортованих дере-винних вiдходiв, трюки, деревинного волокна та величезних обсяпв перероб-леного паперу та картону з Пiвнiчноï Америки та Свропи.
Полггика державних закушвель та полггика корпоративно!' соща-льно*1 вiдповiдальностi. Це питання всебiчно розглянуто на форумi "Пол^ика державних закупiвель стосовно продукци з деревини та ïï вплив на стале люо-господарювання i розвиток ринку", який вщбувся 5 жовтня 2006 р. Зокрема, було виявлено, що у крашах Захiдноï Свропи та США, а також в Япони (яка не входить до краш СЕК) уряди широко запроваджують пол^ику шдтримки для
забезпечення легальност походження та вщповщност стандартам сталого ль согосподарювання ix деревинноi та целюлозно-паперовоi продукци [6].
Компани та торговельш оргашзаци розробляють пол1тику сприяння охорош довкшля, наприклад, стосовно покупок деревинно! продукци. Це е не просто маркетингова кампашя, а скорше довготермшове зобов'язання купу-вати та продавати продукщю, яка походить з легальних джерел та вщповщае вимогам сталого розвитку. Вони усвщомлюють, що використання тако! дере-вини (вирощено! та оброблено! з дотриманням вимог сталого люокористуван-ня, а також повторно використано!) зменшуе тиск на довкшля, шшими словами, вони не лише завдають меншо! шкоди довкшлю, а й фактично пропагу-ють оздоровлення лшв.
Переважна бшьшють шдприемств, що працюють у люопереробних га-лузях, усвщомлюють довготермшову потребу у сталому люогосподарюванш, збалансованому прирост та вирубках деревини, особливо щодо !х мюцевих лшв. Однак, глобальна торпвля передбачае придбання деревини з джерел, де процес вирубування не вщповщае вимогам сталого люогосподарювання i мо-же бути нелегальним. Природооxороннi неурядовi органiзацii продовжують висв^лювати питання нелегальних рубань, нелегально:' торгiвлi люопродук-цiею та невiдповiднiсть вимогам сталого люогосподарювання. Таким чином, корпораци та асоцiацii розробляють заходи та запроваджують вщповщш по-лiтики, основуючись на проактивних або реактивних мотивах [4].
У червш 2006 р. Мiжнародна Рада лiсiвничиx та целюлозно-паперо-вих асоцiацiй (International Council of Forest and Paper Associations) тдписала угоду про вщповщтсть вимогам сталого розвитку, яка передбачае досягнен-ня сталого розвитку у ствпращ з шшими зацiкавленими сторонами, тобто забезпечення наявносл економiчниx, соцiальниx та еколопчних вигод природ-них ресурЫв для нинiшнix та майбутнix поколшь. Було прийнято рiшення про постшне просування сталого лiсогосподарювання у свгтових масштабах завдяки таким заходам:
• боротьба з нелегальними рубаннями;
• тдтримка вщновлення целюлозно-паперово! продукци та продукци з деревини;
• забезпечення ввдповвдносп вимогам охорони довкшля;
• удосконалення ресурсно! бази промисловосп;
• створення нових 1дей стосовно виршення проблеми глобального потепл1ння
та споживання енерги;
• швестування у пращвниюв та спшьноти.
Додатковим результатом полгтик громадськоi пiдтримки та корпоративно! соцiальноi вiдповiдальностi мае стати поступове шформування спожи-вачiв стосовно переваг купiвлi екологiчно чисто! продукцii, а також шдви-щення свiдомостi у споживанш целюлозно-паперово! та деревинно! продукци. Споживачi протягом усього ланцюга тдтвердження походження (chain of custody) стануть бшьш обiзнаними щодо джерела походження деревинно! продукци.
Роль деревини як енергетичного ресурсу. Разом iз необхщшстю скорочення обсяпв викидiв СО2 уряди кра!н стимулюють використання альтернативно! енерги, включно з бюпаливом як вiдновною формою енергетич-
них ресурсгв з метою досягнення сталого розвитку та енергетичноï безпеки. Полггика використання енерги бгомаси застосовуеться на реггональному, на-цiональному та загальноевропейському ргвнях. У дослгдження та розвиток, а також у застосування цього напрямку було вкладено значнг обсяги швестицш у переважнгй бгльшостг краш СС [5].
Паливна деревина як енергетичний ресурс доступна на ринку краш СЕК як в обробленому, так i в необробленому виглядг, що робить цей вид найперспективнгшим бгопаливом на сьогодш та у майбутньому. Хоча паливна деревина покривае лише 7 % загальносвiтовоï потреби в енергетичних ресурсах, у деяких краш цей вид е дуже важливим [5].
Краши, що розвиваються, споживають бшьше 1/3 светового обсягу де-ревинного палива, що, своею чергою, забезпечуе близько 15 % ix потреби в енергетичних ресурсах. Вгдповгдно, чверть припадае на розвиненг краши, де цей вид палива задовольняе 2 % попиту на паливнг ресурси. Однак, зазначенг цифри не вгдображають повною мгрою ефективнгсть споживання деревинно-го палива в межах деревообробноï промисловостг, враховуючи використання вживаноï деревини та деревинних вгдходгв. У краïнаx СЕК значна частина не облгкованих вгдходгв та гнших видгв паливноï деревини спалюеться з метою обiгрiвання та отримання електроенерги.
Ступгнь важливостi деревинноï енерги е ргзною для ргзних краïн. В Свропг, наприклад, обсяги використання деревини як палива е незначними в Бельгп, Франци та Нгмеччинг поргвняно з Фiнляндiею, Швецгею та Австрiею, де цей вид енергетичних ресурсгв забезпечуе 17 % нацгонального попиту.
З економiчноï точки зору, використання деревини як енергетичного ресурсу виправдовуеться використанням вуглецевих кредитгв у рамках Кг-отського протоколу. У деяких крашах бшьшгсть традицгйних деревооброб-них галузей отримують значнг прибутки вгд використання деревини як палива. Новг ринки енергетичних ресурсгв для тонкомiрноï деревини та деревинних вгдходгв е виггдними з економiчноï точки зору для лгсовласникгв.
1нструменти державного регулювання процесу стимулювання виробництва та споживання паливноï деревини охоплюють ргзнг форми допомоги для здгйснення дослгджень, податковг пгльги, субсидованг позики, субсиди на капгтальне будгвництво, енергетичнг податки, заходи з лгбералгзаци ринку, шформацшш кампани, навчання тощо.
Проте, е й гнша сторона такого стимулювання - поява конкурентного тиску та економiчноï загрози для традицiйноï деревообробноï та целюлозно-паперовоï промисловостг.
Конкурентоспроможнiсть лкового сектора. У краïнаx Свропи та Пiвнiчноï Америки лгсопромисловг галузг спгвпрацюють з науковими i дос-лгдними органгзацгями та урядами для пгдвищення конкурентоспроможностг всього сектора. Свропейськг технологгчнг платформи (European Technological Platforms) е проактивними пгдходами до конкуренци, спричиненоï глобалгза-цгею ринку. Технологгчна платформа Свропейського лгсового сектора (Technological Platform of the European Forest-based Sector - FTP) органгзована разом з Свропейською конфедерацгею деревообробних галузей, Конфедера-
щею европейських лiсовласникiв та Конфедеращею европейських целюлоз-но-паперових галузей, а також за шдтримки iнших зацiкавлених CTopiH [3].
Технолопчна платформа основана на припущенш, що промисловiсть первинного оброблення деревини в Сврош повинна постiйно шдвищувати рь вень використання сировини та знижувати споживання енерги. У такому ракурс необхiдно здiйснювати дослщження для розроблення передових техно-логш та виробничих процесiв вздовж уЫх iнтегрованих виробничих ланцю-гiв, що дасть змогу проводити бшьш гнучку первинну та вторинну переробку бшьш широкого спектру деревини. Як наслщок, будуть отримаш шновацшш деревомiсткi продукти, метою яких буде не лише традицшне застосування у будiвництвi, шсталяцшних процесах, меблевiй промисловостi, целюлозно-па-перовш промисловостi, але й також поза межами традицшного використання деревообробно! продукци - для створення двигушв, у текстильнш промисло-востi, медицинi, електрошщ та харчовiй промисловостi [1].
У Ычш 2005 р. група провщних експертiв лiсового сектора разом з ди-рективними органами ввропейсько! комiсiï затвердили Концепцiю розвитку сектора до 2030 р.: "Конкурентоздатна i заснована на знаннях галузь промис-ловост^ що сприяе розширенню використання поновлюваних лiсових ресур-сiв. Вона прагне внести якомога вагомший внесок у розвиток суспшьства у контекстi заснованоï на принципах охорони природи, орiентованоï на спожи-вача i конкурентоздатноï в глобальному масштабi европейськоï економжи" (Свропейська комiсiя, 2004 рiк) [1].
У середиш 2006 р. було прийнято "Порядок денний для стратепчних дос-лiджень". Пiдхiд, що лежить в ïï основi, передбачае створення досконало нових для лiсового сектора виробничо-розподшьних ланцюжкiв, деякi з яких будуть побудоваш на концепци безвдадаого "бiохiмiчного комплексу". 1мпульсом для цього Порядку денного послужили вимоги щодо вщношення розширення вироб-ництва бюпалива i забезпечення комплексного використання поновлюваних си-ровинних матерiалiв шляхом штеграци процесiв виробництва целюлози, енерги i хiмiчних речовин на базi деревини. Спочатку переробка могла б здшснюватися в рамках комбiнованого виробництва целюлози, бюпалива i рiзних базових хiмiч-них речовин. На наступному етат будуть задiянi iншi лiсосiчнi i промисловi вщ-ходи, як не використовуються у процесi виробництва целюлози.
Аналопчш iнiцiативи здiйснюються на рiвнi окремих краш, штатiв i провшцш у Пiвнiчнiй Америцi, враховуючи програму "Порядок денний Альянсу техшчного сшвробггництва на 2020 р.", що е спшьною науково-дос-лiдною iнiцiативою мшютерства енергетики США й Американсько!" асощаци лiсовоï i паперово1' промисловостi i переслщуе тi ж мети, що i европейська Технолопчна платформа розвитку люового сектора [2]. "Порядок денний на 2020 р." грунтуеться на шмох ключових технологiчних платформах, що, зок-рема, передбачають розвиток люових бiохiмiчних комплексiв, упровадження нанотехнологiй у секторi лiсових товарiв, створення передових технологш деревообробки, розроблення технологи нового поколшня у сферах рекупера-ци й утилiзацiï волокна та покращення еколопчних характеристик.
Лггература
1. European Commission. Innovative and sustainable use of forest resources - Vision 2030. European Commission, Directorate-General for Research Directorate B. - Brussels, Belgium, 2005.
2. European Commission. Vision 2030 A technology platform initiative by the European fo-rest-basedsector // European Commission Directorate-General for Research, Information and Communication Unit. - Brussels, Belgium, 2004.
3. European Confederation of Woodworking Industries.Forest-Based Sector Technology Platform, 2005: Innovative and sustainable use of forest resources. - Brussels, Belgium, 2006.
4. FAO Forestry. Cross Sectoral Approach to Forest Sector Issues: Wood Energy, Implications of Kyoto Protocol; and Cooperation on Forest Fires. European Forestry Commission session document, 2006.
5. FAO Forestry. Woodfuels website. Available at. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/forestry/foris/webview/forestry2/index.jsp?siteId=3281&sitetreeId=14067&lan-gId=1&geoId=0.
6. UNECE/FAO. European Forest Sector Outlook Study. ECE/TIM/SP/20. Geneva, Switzerland, 2005.
7. White, A., Sun, X., Canby, K., Xu, J., Barr, C., Katsigris, E., Bull, G., Cossalter, C. & Nilsson, S. China and the Global Market for Forest Products: Transforming Trade to Benefit Forests and Livelihoods. - Washington, D.C., US, Forest Trends Organization, 2006.
8. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unece.org/timber/trade.
УДК[504.064:338.003.12]:661.66(477.83) Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук;
магктр Т.Я. Кулешник - НЛТУ Украти, м. Rbeie
зм1на кл1мату i л1совий сектор економ1ки: взасмовпливи, альтернативи, перспективи
Проаналiзовано взаемш впливи люового сектора i змши ^мату на глобальному pÍBHÍ у контекст пов'язаних з нею соцiально-економiчних та еколопчних проблем, тенденцш трансформаци землекористування та стратегш люового менеджменту спрямованих на адаптащю до змши кшмату. Звернено увагу на дискусшш аспекти люово! пол^ики щодо "вуглецевого лiсiвництва".
Ключовi слова: люова пол^ика, змша ^мату, трансформащя землекористування, стратеги люового менеджменту.
Assoc. prof. I.P. Soloviy; master's degree T. Ya. Kuleshnyk -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Climate change and forestry: mutual influences, alternatives, prospects
The mutual influences of forest sector and climate changes analyzed in the context of related environmental and socio-economic problems, land use transformation tendencies and strategies towards adaptation to climate change. The carbon policy critical issues discussed.
Keywords: climate change, forest policy, forest management strategies, land use transformation.
Вступ. Л1си вщграють ключову роль у змш1 кшмату, адже утил1зува-ти шюдлив1 гази атмосфери спроможний лише рослинний покрив Земл1, на-самперед - лю, який у процес фотосинтезу поглинае своею бюмасою вуг-лець, що перебувае у повггр^ та акумулюе шш1 гази. Близько 65 % рослинно! бюмаси планети припадае на люи [2].
За даними оргашзаци Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) змши у землекористуванш, насамперед знелюнення, за перюд вщ 1850 р. спричинили третину вщ ушх викидiв газiв парникового ефекту.
5. Eкoлoгiя, Ck'oiioMiik'a, плaнyвaння i yпрaвлiння гaлyзi
209
