CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 132-141.
УДК: 612.112.3+612.119-612.119+612.017
СТАН ДЕЯКИХ ПОКАЗНИК1В КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ ЩУР1В З Р1ЗНОЮ РЕАКЦИЮ НА СТРЕС ЗАЛЕЖНО В1Д ЧАСУ ОПРОМ1НЕННЯ
Кузьменко О.В.
Державна Установа «1нститут медичноИрадюлоги iM С.П. Григор'ева АМН Украши»,
Харк1в, Украина
E-mail: kyzmenko@meta.ua
Вивчена функцюнальна актившсть фагоцитуючих нейтрофiлiв периферично! кровi щурiв залежно вiд 1х реакци на стрес-вплив. Наведено динамжу пiслярадiацiйного вдаовлення добових ритмiв даних показникiв експериментальних тварин для визначення 1х ролi в груповiй та шд^дуальнш радючутливосп. Оцiнка дослiджуваних показникiв iмунiтету щурiв рiзних типiв реагування, опромiнених у рiзний час доби, показала глибоку депреию функцюнально! активностi фагоцитуючих нейтрофЫв у гiперреактивних тварин, опромiнених о 8:00, поршняно з гiпореактивними, опромшеними о 20:00. Встановлено залежнiсть радючутливосп щурiв в експериментi вiд типу !х реакци на психоемоцiйний стресовий вплив.
Ключовi слова: фагоцитоз, стрес, добовi ритми, рентгенiвське опромiнення, шдив^альна радiочутлив ють.
ВСТУП
Вщомо, що стресорна реакщя, як комплекс мехашзм1в псих1чних й соматичних прояв1в живого оргашзму у вщповщь на зовшшнш вплив, спрямована на збереження 6агатор1вневого гомеостазу [1]. Основна роль стресу полягае в посиленш адаптивних можливостей оргашзму, як забезпечують вщому сталють мшливосп внутршнього середовища.
У ряд1 робгг [2, 3], а також у наших попередшх дослщженнях [4] показано, що щури розр1зняються за реакщею кровотворно! системи у вщповщь на стрес. Однак залишаеться невизначеним, як остання вщбиваеться на функщональнш й, зокрема, фагоцитарнш активносп нейтрофшв периферично! кров1.
Реакци оргашзму у вщповщь на пошкоджуючу дда рад1ацшного фактора не супроводжуються автономними змшами ф1зюлопчних параметр1в та функцш, а е взаемообумовленою штегральною вщповщдю р1зномаштних функцюнальних систем [5]. Серед них ютотну роль вщ1грае ¡мунна системи. Значний науковий та практичний штерес на сьогодш пов'язаний з питанням ршмчно! оргашзацп р1зномаштних процешв в оргашзм1 як в норм1, так i при патологи. Оскшьки в бюритмолопчному аспект здоров'я е оптимальним сшввщношенням взаемозалежних рштшв ф1зюлопчних функцш оргашзму та !хньою вщповщдю законом1рним ршмчним змшам умов довкшля, анал1з змши цих рштшв та !х неузгодженосп допомагае глибше зрозумгги мехашзми виникнення й розвитку
патологiчних процесiв [6]. Вивчення MexaHi3MiB розвитку реакцiй гомеостатичних систем на зовшшнш подразник (стресор) в залежносп вiд ïï вихiдного стану може вщкрити перспективи цiлеспрямованого впливу на даш системи, а також прогнозувати результат ди стресового фактора залежно вiд вихiдного стану лiмфоендокриних взаемодш [7].
У зв'язку з цим, метою роботи з'явилося вивчення особливостей функцiональноï активносп фагоцитуючих нейтрофiлiв та динамши пiслярадiацiйного вiдновлення добових ршмв фагоцитарноï активностi нейтрофiлiв периферичноï кровi щурiв вiдмiнних за реактивнiстю для оцшки груповоï та iндивiдуальноï радючутливосп.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Експериментальнi дослщження проведено на 84 бiлих безпорщних щурах-самцях тримiсячного вiку, масою 180 - 220 г. Тварин утримували в стандартних умовах вiварiю при сталш температурi та вологосп повiтря з вiльним доступом до води та 1Ж. Дослiдження проводили у вщповщносп до конвенцiï Ради Свропи щодо захисту хребетних тварин, яких використовують з науковою метою (Страсбург, 1986).
Добовi ритми вивчали протягом доби о 6:00, 12:00, 18:00, 24:00 та о 6:00 наступно1' доби. Характеристика 24-годинного (циркадного) ритму була вщображена: мезором (середня величина погодженого ритму показниюв, що вивчаються), амплiтудою (половинна рiзниця мiж мiнiмумом i максимумом вiдповiдноï Cosinus функци) та акрофазою (час максимуму вщ 24:00 годин, як вщбиття функцiï), що дозволяе охарактеризувати ршмчшсть процесу i визначити його значущють [8].
За два тижнi до опромшення тварин пiддавали стрес-впливу ^ммобшзащя) для формування стiйкого психоемоцiйного-стресового стану. Тварин прив'язували за лапи до дерев'яно1' основи 26х15 см у положенш на животi. Щури знаходилися в умовах моделi протягом 3-х годин. Перед iммобiлiзацiею та вщразу пiсля цiеï процедури у тварин визначали вмют лiмфоцитiв та нейтрофшв в периферичнiй кровi. З урахуванням коефiцiента вiдношення лiмфоцитiв до нейтрофшв (л/н) тсля iммобiлiзацiï, вiдносно вихщного значення, щурiв розподiляли на групи -гшерреактивш (I, II) та гшореактивш (III, IV).
Тварин разово тотально опромшювали о 8:00 (групи I i III) та о 20:00 (групи II i IV) у дозi 2,0 Гр на рентгешвському апарат РУМ-17 при напрузi 190 кВ, силi струму 10 мА, фiльтрах 0,5мм Си + 1 мм Al. Потужшсть дози - 0,216 Гр/хв, шюрно-фокусна вщстань - 15 см.
Фагоцитарну активнють нейтрофiлiв периферично1' кровi вивчали прижиттево на 3, 7, 14, 21, 30-ту добу пiсля разового опромшення. Щ часовi точки були обраш на пiдставi попереднiх доошджень [9], як тi що найбшьше об'ективно вiдображують, добовi коливання доошджуваних показник1в. Кров вiдбирали з хвостово1' вени. Фагоцитарну активнiсть нейтрофiлiв вивчали за метод завершеного фагоцитозу з мшробною тест культурою [10].
Експериментальш даш оброблялись загальноприйнятими параметричними методами варiацiйноï статистики. Критичний рiвень значимостi при перевiрцi статистичних даних у даному дослщженш приймали рiвним 0,05. Для оцiнки бюлопчних ритмiв використовували метод математичного аналiзу "Косинор".
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Реакщя на дiю стресових факторiв е iндивiдуальною властивiстю органiзму. Формування пристосувальних механiзмiв забезпечуеться через безперервний обмш iнформацiею мiж рiвнями керування. 1нформащя, що закладена у функцiональнiй i, зокрема, фагоцитарнш активностi нейтрофiлiв периферичноï кровi й кодуеться мозковою дiяльнiстю, може бути використана для ощнки регуляторних механiзмiв, яю характеризують адаптацшш можливостi органiзму.
Реактивнiсть експериментальних тварин ощнювали за величиною коефiцiента вщношення вмiсту лiмфоцитiв до нейтрофiлiв (л/н), вираженому у вщсотках для кожноï тварини до та пiсля стресу.
Вихщне значення коефiцiента л/н до iммобiлiзацiï, в середньому за вибiркою, складало 2,30 ± 0,09. За змшами коефiцiента л/н пiсля iммобiлiзацiï щурiв розподiлили на: гiперреактивних (л/н < 2,30 ± 0,09) i гшореактивних (пiсля iммобiлiзацiï л/н > 2,30 ± 0,09). Середне значення даного коефщента л/н у гшер-(групи I, II) i гшореактивних (групи III, IV) тварин, вщповщно, дорiвнювали 0,47 ± 0,01 i 1,02 ± 0,08 (вiдмiнностi мiж групами вiрогiднi; (р = 0,01), (р - досягнутий рiвень значимосп). Кiлькiсне спiввiдношення тварин вiдображене на рис. 1. Зпдно з даними [11] найбшьшу радiорезистентнiсть мають нормореактивш тварини. Тому, в роботi щ тварини не використовувались.
Рис. 1. Дiаграма розподiлу тварин вiдповiдно до реакци на стрес (через 3 години тсля iммобiлiзацiï)
Розподiл щурiв на гiпо- та гiперреактивних дозволило проаналiзувати особливостi функцiональноï активностi фагоцитуючих нейтрофiлiв периферично1' кровi тварин рiзноï реактивностi.
Встановлено, що дозована крововтрата, пов'язана з взяттям кровi, призводить до зниження кшькосп еритроцитiв i концентрацп гемоглобiну (табл. 1).
Цi показники залишалися зниженими до кшця спостереження. Найменше середне значення числа еритроцита i концентрацп гемоглобшу вiдзначено в групах I, II - 2,7±0,5х1012/л i 106,5±4,2 г/л вщповщно вiдразу пiсля стресу. Розвиток помiрно! постгемораriчно! анемп можна розглядати як фактор, що пiдсилюе стресорний вплив iммобiлiзацi!.
Через 3 години тсля iммобiлiзацi! в групах I та II (гшерреактивт тварини) розвивався нейтрофшьний лейкоцитоз з одночасним зниженням вщносно! кiлькостi циркулюючого пула лiмфоцитiв периферично! кровi. Якщо вiдносний вмют нейтрофiлiв до стресорного впливу становив 31,1±1,2 %, то пiсля впливу 61,9±2,2 % (р<0,05), у той час як вщносний вмiст лiмфоцитiв становив 66,8±1,2 i 28,5±1,5 % (р<0,05) вiдповiдно. У групах гшореактивних тварин (група III, IV) у цей перюд спостереження нейтрофiльна реакщя була менш виражена (кiлькiсть нейтрофшв у контрольнiй групi склало 31,1±1,2 %), а через 3 години тсля стрес-впливу -42,7±1,3 % (р<0,05), вмiст лiмфоцитiв дорiвнював до стресу 66,8±1,1 %, а через 3 години тсля нього - 45,6±1,3 % (р<0,05).
Таблиця 1
Змша кiлькостi гемоглобiну, еритроцитiв, нейтрофшв, лейкоцитiв, лiмфоцитiв у периферичнiй кров1 гiперреактивних та гiпореактивних щурiв через 3 години пiсля 1ммоб1лпацп
Група Гемоглобiн, г/л Еритроцити, х1012/л Лейкоцити, х109/л Лiмфоцити, % Нейтрофши, %
К (п=80) 195 ± 0,8 10,5 ± 0,1 14,2 ± 0,6 66,8 ± 1,2 31,1 ± 1,2
через 3 години пiсля стресу
I, II (п=40) 106,5 ± 4,8 2,7 *± 0,5 19,5* ± 0,5 28,5 ± 1,5 61,9* ± 2,2
III, IV (п=40) 147*±3,5 5,2 ± 0,4 18,5 ± 0,5 45,6*± 1,3 42,7* ± 1,3
через 24 години тсля стресу
I, II (п=40) 138* ±2,1 7,1 ± 0,3 16,6 ± 0,7 49,0* ± 1,6 33,5 ± 1,5
III, IV (п=40) 185* ± 0,5 9,2* ± 0,6 14,9* ± 0,8 56,6* ± 1,2 42,0* ± 2,1
Примтка: I, II група - гшерреактивш, III, IV група - гшореактивш, К - контроль до 1ммобшзацп; п - об'ем виб1рки; * - в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками до стресу; р<0,05.
Вивчення поглинально! здатностi фагоцитуючих нейтрофiлiв периферично! кровi показало, що через 3 години тсля стресу в ушх групах тварин спостерталося зниження як фагоцитарного шдексу (Фi), так i фагоцитарного числа (Фч), виражене в групах гшеререактивних тварин (I та II). Фi у щурiв груп I та II склав 90±2,1 % i 74±1,5 %, (р<0,02), а Фч - 4,6±0,5 у.о. та 2,1±0,2 у.о. (р<0,05) вiдповiдно (табл. 2).
Однак у зв'язку з розвитком нейтрофшьного лейкоцитозу вщносний вмют нейтрофшв недостатньо вiдбиваe змiни 1хньо1 фагоцитарно! активностi. Тому було розраховано абсолютне число фагоцитуючих нейтрофiлiв. Встановлено, що абсолютне число остантх через 3 години пiсля iммобшзацii пiдвищувалося й склало в групах III та IV - 74,4±1,5х10 9/л, а в групах I та II - 115,2±2,2х109/л (р<0,02) (табл. 2).
Очевидно, вiдсутнiсть паралелiзму в динамiцi мiж вiдносними й абсолютними показниками на даний перюд спостереження може бути пов'язане з виходом незрших у функцiональному вщношент нейтрофiлiв iз депо кiсткового мозку [12].
Через 24 години тсля iммобшзацil спостерiгалося подальше пiдвищення вщносно! та зниження абсолютно! кiлькостi циркулюючого пула нейтрофiлiв в обох групах (табл. 2).
Таблиця 2
Змша фагоцитарноТ активностi нейтрофiлiв у гшерреактивних та
гiпореактивних щурiв
Група Фагоцитарний iндекс Фагоцитарне число Бактерицидна активнiсть нейтрофiлiв !ндекс завершеностi фагоцитозу
% х109/л у.°. % у.о.
98 ± 1,4 43,1 ± 1,2 6,3 ± 0,6 47,4 ± 1,3 1,2 ± 0,4
через 3 години тсля стресу
I, II (n=40) 90* ± 2,1 74,4* ± 1,5 4,6 ± 0,5 39,0* ± 0,6 0,8* ± 0,1
III, IV (n=40) 74*,** ± 0,6 115,2*,** ± 2,2 2,1* ± 0,2 27,6* ± 1,7 0,5 ± 0,3
через 24 години пiсля стресу
I, II (n=40) 94 ±1,0 71,2* ± 2,3 5,1* ± 0,1 40,0* ± 0,8 1,1* ± 0,1
III, IV (n=40) 96*,** ± 1,1 88,8*,** ± 3,0 4,8*,** ± 0,5 38,1* ± 1,4 1,7*,** ± 0,2
Примтка: I, II група - гшерреактивш, III, IV група - гшореактивш, К - контроль до 1ммобшзацп; n - об'ем виб1рки; * - в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками до стресу, р<0,05; ** - м1ж показниками груп (I, II) та (III, IV), р<0,05.
При цьому вщзначалося зниження перетравлюючо! функцii нейтрофшв. Бактерицидна активтсть нейтрофiлiв (БАН) у грут гiперреактивних тварин склала в порiвняннi з контролем 27,6±1,7 % - через 3 години тсля стресу й 38,1±1,4 % -через 24 години тсля нього, р<0,05. У грут гшореактивних тварин зниження БАН носило, щодо контрольних щурiв, менш виражений характер (39,0±0,6 % - через 3 години тсля стресу й 40,0±0,8 % - через 24 години тсля впливу, р<0,02).
Зниження бактерицидно! активностi нейтрофiлiв KpoBi через 3 години пiсля ÎMMo6rn3a^ï супроводжувалося у гiперреактивних тварин зниженням iндексу завершеностi фагоцитозу (1ЗФ) та склало 0,5±0,3 у.о. У грут гiпореактивних тварин зниження 1ЗФ було незначним - 0,8±0,1 у.о. Через 24 години в обох групах спостершали однотипне тдвищення 1ЗФ 1,7±0,5 - групи I та II; 1,1±0,1 - групи III та IV (р<0,05).
Отриманi в роботi данi вказують на важливу роль активацп фагоцитуючих клiтин у шдвищенш резистентностi органiзму при стресi. Вщомо, що стрес являе собою типовий комплекс реакцш аварiйного реагування, спрямований на максимальну мобшзацда енергетичних ресуршв органiзму для пiдвищення його резистентносп до пошкоджуючоï дiï факторiв.
Як показано в данш роботi, при гострому стрес спостерiгалося вiрогiдне тдвищення фагоцитарноï активностi нейтрофiлiв периферичноï кровi у гiперреактивних тварин. Змiни показниюв нейтрофiльного фагоцитозу в умовах стресу мали двофазний характер. Перша фаза (через 3 години тсля iммобiлiзацiï) характеризувалася зниженням параметрiв фагоцитозу, друга (через 24 години тсля iммобiлiзацiï) - збшьшенням показникiв фагоцитозу.
Депрешя показникiв нейтрофiльного фагоцитозу в першш фазi може бути пов'язана з виходом з юстковомозкового депо незрших нейтрофiлiв. Важливо вiдзначити, що ця фаза змш функцiй поглинально1' активностi фагоцитуючих клiтин збiгалася з розвитком стадп тривоги загального адаптацшного синдрому, а друга -зi стадiею пiдвищеноï резистентностi. Цей процес був чггко виражений у гшерреактивних тварин у порiвняннi з гшореактивними.
У другiй серн експерименту тварин з рiзною реактивнiстю опромiнювали у дозi 2,0 Гр у двох часових точках о 8:00 та о 20:00.
Пюля опромiнення змши циркадних ритмiв фагоцитарно1' активностi нейтрофшв периферично1' кровi як у гшо-, так i у гiперреактивних тварин були подiбними, тобто спостерiгали зсув акрофаз з ранкових годин на денний час, тому далi наведено змши акрофаз для гшерреактивних тварин, як найбшьш характерна
Вщмшносп iмунноï вiдповiдi у тварин рiзних груп полягали в чаа вiдновлення циркадних ршмв, що важливо для оргашзму, який перебувае в екстремальнiй ситуацп (рис.2).
У гiперреактивних тварин на 14-у добу тсля радiацiйного впливу спостершали вiдновлення циркадних ритмiв фагоцитарно1' активностi нейтрофiлiв. Для гiпореактивних тварин вщновлення добових ритмiв даного показника спостердалось тiльки для опромiнених о 20:00 (група IV) тварин на 30-у добу спостереження.
Така штенсивна первинна реакщя на дда радiацiï у гшерреактивних тварин може сприяти тому, що вщновлення спостертаеться в короткий часовий промiжок, а по^м наступае виснаження й тривала депрес1я iмунноï системи. Зазначенi розбiжностi в чаш прояву реакцш iмунноï системи (за даними показниками) на радiацiйний вплив можуть бути одним з факторiв, що визначають радiорезистентнiсть оргашзму.
АБ
Фагоцитарний шндекс фагодитарне таода
В Г
Бактерицидна активнiсть ндекс завершеностi
Рис. 2. Змiна акрофаз добових ршмв фагоцитарно! активностi нейтрофшв периферично! кровi гiперреактивних тварин, опромшених о 8:00 (група I) та о 20:00 (група II): А - фагоцитарний шдекс, Б - фагоцитарне число, В - бактерицидна активнють нейтрофшв, Г - шдекс завершеносп фагоцитозу. По ос ординат - час доби, год/хв
Для визначення вiрогiдностi iснування ршмв було побудовано елiпс вiрогiдностi, з використання методу математичного анашзу „Косинор". При цьому враховували, що вш не мае проходити крiзь центр координат (тому що в цьому випадку акрофаза припадатиме на весь 24-годинний перюд). При дотриманнi дано! умови розраховаш нами ритми е вiрогiдними. Для експериментальних тварин (I, II, III та IV груп) були характернi вiрогiднi ритмiчнi коливання фагоцитарно! активносп нейтрофiлiв: фагоцитарний шдекс, фагоцитарне число, бактерицидна активнiсть нейтрофшв, iндекс завершеностi фагоцитозу (рис. 3, 4).
Рис. 3. Розподш групових косинор^аграм добових ритмiв показникiв фагоцитарно! активносп нейтрофiлiв (Фi, Фч, БАН, ВФ) експериментальних тварин (I, II, III та IV груп): 1 - для добового ритму Ф^ 2 - для добового ритму Фч, 3 - для добового ритму БАН, 4 - для добового ритму ВФ.
Примiтка: Ф1 - фагоцитарний 1ндекс, Фч - фагоцитарне число, БАН - бактерицидна актившсть нейтрофшв, ВФ - 1ндекс завершеносп фагоцитозу.
Проведеш експериментальш дослщження е пiдставою вважати, що гшерреактивш тварини мають високу радiочутливiсть гемопоетично! тканини порiвняно з гiпореактивними. Добовi ритми системи iмунiтету тiсно пов'язаш мiж собою та без сумшву генетично детермiнованi, що пiдтверджуе необхщшсть урахування циркадно! ритмiчностi у кожного оргашзму за умов радiацiйного впливу, оскшьки !х ритми iндивiдуальнi.
ВИСНОВКИ
1. Интенсившсть пострадаацшно! депресп дослiджуваних показниюв iMyHHoi' системи (фагоцитарно! активностi нейтрофiлiв: Фi, Фч, БАН, 1ЗФ) визначаеться iндивiдyальними особливостями оргашзму, зокрема вихвдною реактивнiстю iMyHHo! системи у вiдповiдь на неспецифiчний стресорний вплив.
2. Показано вiрогiдне зниження величин дослiджених показникiв iмyнно! системи на 30 % у гшерреактивних тварин, опромiнених о 8:00, вщносно контрольного рiвня, порiвняно з гшореактивними, опромiненими о 20:00 (зниження даних показниюв вщносно контрольного рiвня, склало менш 3%).
3. Виявлено, що у рiзних по чутливосп на психоемоцiйний стрес тварин опромшення у рiзний час доби ютотно впливае на пiслярадiацiйне вщновлення добових ритм1в фагоцитарно! активностi нейтрофiлiв периферично! кровi. Для гiпореактивних тварин (опромшених о 20:00) показано вщновлення 24 годинного ритму дослiджyваних показниюв.
Список лггератури
1. Барабой В.А. Стресс: Природа, биологическая роль, механизмы, исходы / Барабой В.А. - К.: Фитосоциоцентр, 2006. - 424 с.
2. Закономерности структурной организации систем жизнеобеспечения в норме и при развитии патологического процесса / Гольдберг Е.Д., Дыгай А.М., Удут В.В. [и др.] - Томск: Изд-во Томского Университета, 1996. - 282 с.
3. Возможности прогнозирования индивидуальной тяжести поражения при лучевых воздействиях в сверхлетальных дозах. Прогнозирование по ранней реакции на облучение / Н.Г. Даренская, А.О. Короткевич, Т.С. Малютина [и др.] // Радиационная биология. Радиоэкология. - 2001. - Т.41, №2. - С. 165-170.
4. Кузьменко О.В. Ивдивщуальт особливоси в1дновлення лейкопоезу щур1в тсля загального одноразового реттетвського опромшення / О.В. Кузьменко, М.О. 1ваненко, Н.А. Никифорова [та ш] // Укра!нський радюлопчний журнал. - 2008. - T.XVI, вип.2. - С. 183-187.
5. Ярилин А.А. Радиация и иммунитет / А.А. Ярилин // Радиационная биология и радиоэкология. -1997. - Т. 37, вып. 4. - С. 597-603.
6. Haus F. Biologic rhythms in hematology / F. Haus // Path.Biol. - 1996. - Vol. 44, No 7. - P. 618-630.
7. Хаитов Р.М. Иммунитет и стресс. / Р.М. Хаитов, В.П. Лесков // Росийский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. - 2001. - Т. 87, №8. - С. 1060-1073.
8. Карп В.П. Вычислительные методы анализа в хронобиологии и хрономедицине / Карп В.П., Катинас Г.С. - СПб: Восточная корона, 1997. - 116 с.
9. Стан лейкопоезу щyрiв рiзно! шдив^ально! реактивносл в залежносп ввд часу доби опромшення / О.В. Кузьменко, М.О. Иваненко, Н.А. Никифорова [и др.] // Укра!нський радюлопчний журнал. -2008. - Т.16, вип.1. - С. 55-61.
10. Медицинско лабораторные технологии и диагностика. Т.2 / [под ред. проф. А.И. Карпищенко] -СПб: Интермедика, 1999. - С. 307-308.- (Справочник мед. лаб. технологий).
11. Горизонтов П.Д. Система крови как основа резистентности и адаптации организма / П.Д. Горизонтов // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. - 1981. - №2. - С. 55-63.
12. Рагинене И.Г. Влияние вегетативной нервной системы на показатели иммунитета и особенности иммунореактивности человека / И.Г. Рагинене, Н.И. Камзавлакова, Г.В. Булыгин // Медицинская иммунология. - 2002. - Т. 4, №2. - С. 131-132
Кузьменко Е.В. Состояние некоторых показателей клеточного иммунитета крыс с различной реакцией на стресс в зависимости от времени облучения / О.В. Кузьменко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. -Т. 25 (64), № 1. - С.132-141
Изученная функциональная активность фагоцитирующих нейтрофилов периферической крови крыс в зависимости от их реакции на стресс-воздействие. Приведено динамику пострадиационного восстановление суточных ритмов функциональной активности фагоцитирующих нейтрофилов периферической крови экспериментальных животные для определения их роли в групповой и индивидуальной радиочувствительности. Оценка исследуемых показателей иммунитета крыс с различным типом реакции, облученных в разное время суток, показала развитие депрессии функциональной активности фагоцитирующих нейтрофилов у гиперреактивных животных, облученных в 8:00, по сравнению с гипореактивными, облученными в 20:00. Установлена зависимость радиочувствительности крыс в эксперименте от типа их реакции на психоэмоциональное стрессовое влияние.
Ключевые слова фагоцитоз, стресс, суточные ритмы, рентгеновское облучение, индивидуальная радиочувствительность.
Kusmenko E.V. / Condition of some indicators of cellular immunity of rats with various reaction to stress depending on irradiation time / E.V. Kusmenko // Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 1. - P. 132-141.
Functional activity of peripheral blood phagocytosis neutrophils of rats with different reactivity under immobilized stress has been studied. The discrepancies of animal Functional activity of peripheral blood phagocytosis neutrophils with respect to type of reactivity to immobilization stress have been found out, which resulted in separating animals into two groups-hyporeactive and hypereactive. circadian rhythms of animals belonging to different activity groups as well as dynamic of circadian rhythm postradiation restoration of blood cell production and immunity of animals in order to determine their role in individual and group radiosensitivity have been studied. Estimation of immunity of rats with the different types of reactivity exposed in different time of 24 hours cycle has shown deep depression of immune system in hypereactive animals exposed at 8:00 in comparison with hyporeactive rats exposed at 20:00. The relationship between radiosensitivity and type of rats response on psychoemotional stress influence haves been discovered. Keywords: phagocytosis, peripheral blood, stress, circadian rhythm, X-ray, individual sensitivity.
Поступила в редакцию 11.01.2012 г.
