CC BY
76
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) / 2014
До 210^ччя Утверситету
УДК 343.59
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
КРИМ1НАЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ПОСЯГАННЯ НА КУЛЬТУРН1 Ц1ННОСТ1
В. В. БАЗЕЛЮК,
канд. юрид. наук, асистент кафедри кримтального права, Нащональний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Хартв
Досл1джено кримтальну в1дпов1дальн1сть за посягання на культурн цгнностг за Кримтальним кодексом Украгни та законодавством таких крат, як Ростська Федеращя, Республта Бторусь, Республта Туркметстан, Республта Узбекистан, Киргизька Республта, Республта Польща, Датя, Франщя, Китайська Народна Республта.
Ключов1 слова: порiвняльний аналiз кримшально! вщповщальносп, культурш щнносп, пам'ятники ютори i культури, об'екти археолопчно! та культурно! спадщини, незаконш археологiчнi розкопки.
Кримшальш кодекси бшьшост кра1н свгту мютять норми, що передбачають вщповщальшсть за посягання на культурш цшносп. Потребу в пор1вняльному правознавств1 для Украши на даному етат ii розвитку важко переоцшити. Необхщнють оновлення законодавчого регулювання суспшьних вщносин, пошук можливостей уникнення помилок тих держав, що устшно пройшли вщповщний перюд розвитку, розширення з набуттям Украшою незалежност м1жнародних контакпв - усе це е незаперечним фактом необхщност максимально! актив1зацп роботи в галуз1 пор1вняльного правознавства [2, с. 138].
Метою статт1 е проведення пор1вняльного анал1зу кримшально! вщповщальносл за посягання на культурш цшност за Кримшальним кодексом (дал1 - КК) Украши та законодавством таких держав, як Росшська Федеращя (дал1 - РФ), Республжа Беларусь, Республжа Казахстан, Республжа Туркметстан, Республжа Узбекистан, Киргизька Республжа, Республша
Польща, Дашя, Франщя, Китайська Народна Республша.
1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утеерситету
КК РФ у розд. 15 «Злочини проти громадсько! моральности» мютить ст. 243 «Знищення або пошкодження пам'ятникiв ютори i культури», яка встановлюе вiдповiдальнiсть за знищення або пошкодження пам'ятниюв ютори, культури, природних комплексiв або об'ектiв, взятих пiд охорону держави, а також предмета чи документа, що мають iсторичну або культурну щншсть. Стаття 298 КК Украши встановлюе кримшальну вiдповiдальнiсть за незаконне проведення пошукових робiт на об'ектi археолопчно! спадщини, знищення,
руйнування або пошкодження об'екта культурно! спадщини. Це свщчить, що
Г /
КК РФ не мютить норми, за якою винну особу можна було б притягнути до вщповщальносл за незаконне проведення пошукових робгг (археолопчних розвщок, розкопок, iнших земляних чи тдводних робiт) на об'ектi археолопчно! спадщини. Хоча в науковiй лiтературi зустрiчаються пропозицп щодо доповнення КК РФ статтею «Незаконне заволодiння культурними
/ 5г /ч^ \ 11 /1\ / \ I '
щнностями, що не мають власника, чи власник яких невщомий» [5, с. 176] i
статтею «Незаконнi археолопчш розкопки» [1, с. 133].
О^м того, ст. 243 КК РФ передбачено лише одну кваифшуючу ознаку -
знищення або пошкодження особливо щнних об'екта чи пам'ятниюв
всеросшського значення [14]. Стаття 298 КК Украши, о^м вищезазначено!
квалiфiкуючоl ознаки, мютить й шш^ зокрема, вчинення дiянь, передбачених
частиною другою або частиною третьою ще! статтi з метою пошуку рухомих
предметiв, що походять iз об'ектiв археолопчно! спадщини та службовою
особою з використанням службового становища (частини 4 i 5).
Слщ вщзначити, що у КК РФ е окрема норма, яка передбачае
вщповщальнють за викрадення предмета, що мають особливу щншсть (ст. 164)
[14]. Аналопчне положення е i в КК Республжи Казахстан (ст. 180) [11]. На
нашу думку, запозичення такого досвщу Украшою стало б позитивним
моментом у боротьбi з посяганнями на культурш щнносл. Але вважаемо, що
зовшм необов'язково передбачати таку вщповщальнють окремою статтею.
Достатньо було б включити посягання, пов'язаш з викраденням предмета, що
мають особливу юторичну, наукову, художню чи культурну щншсть, як
2
Тeоpiя i npакmuка npавознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвepсumemу
квaлiфiкyючi oзнaки деяких кopисливих злoчинiв ^ora влaснoстi, o^mb^ вилyчення пoдiбних пpедметiв e дoсить пoшиpеним явищем. Нaпpиклaд, за даними Гoлoвнoгo yпpaвлiння кapнoгo poзшyкy МВС У^аши лише пpoтягoм 1991 - 2000 pp. в У^ат сгаеш пoнaд 2000 злoчинiв, пoв'язaних з ви^аденням пpедметiв стapoвини та aнтиквapiaтy. Впpoдoвж 1992-1993 pp. бyлo вчинен 136 кpaдiжoк кyльтypних та iстopичних цiннoстей, в pезyльтaтi яких ви^адеш 790 пpедметiв, 1994 p. - 356 кpaдiжoк (1595 пpедметiв), а
1995 p. - 215 кpaдiжoк (1 616 ^едмепв) i т.п. [6, с. 110-115]. Хoчa гoвopити
|\ NX ¡I
пpo спад злoчиннoстi y дaнiй сфеpi суспшьних вiднoсин ще зapaнo. Пo-пеpше, з наведених даних видш, щo хoчa кiлькiсть кpaдiжoк зменшилася, пpoте кшьюсть викpaдених пpедметiв зpoслa. Пo-дpyге, ви^адення кyльтypних цiннoстей мoжнa вiднести дo злoчинiв зi значним вiдсoткoм латент^ст^ Пpивaтний кoлекцioнеp не завжди дie вiдпoвiднo дo зaкoнy. Тoмy каста
/.ár^^í Л\ • 7/\ Ii] ъ \
кoлекцioнеpiв для збеpеження кoлекцiï не aфiшye свoгo iснyвaння, спoсoбiв
/ /^\OnQ\\ • i .//ßriO^
пpидбaння експoнaтiв та iншoï дiяльнoстi. У paзi вчинення злoчинy щoдo
належних ï^ кyльтypних цiннoстей, вoни не пoспiшaють звеpнyтися дo
пpaвooхopoнних opгaнiв iз зaявoю. I нaвiть y paзi вщ^иття кpимiнaльнoгo
пpoвaдження не слiд poзpaхoвyвaти на дoпoмoгy кoлег пoтеpпiлoгo.
Пoдiбнuй злочин 6уло вчитно 15.11.1991 p. У Krnei на Байкoвoмy кладoвuщi бyв знайдeнuй мepmвuм вiдoмuй анmuкваp Ян Белшн. На той мoмeнm Белюн, адмiнiсmpаmop вoлeйбoльнoï команди «Локомотив», зiбpав щнну кoлeкцiю ювeлipнux вupoбiв видатного майсmpа Фабepжe, якт мш noзаздpumu навть Еpмimаж. У кuшeняx noмepлoгo onepаmuвнo-слiдча гpynа виявила сто дoлаpiв США та сmаmyemкy Фабepжe. Зник nepсmeнь, який був у Белкта, коли вт вшодив з дому. Ексnepmuза засвiдчuла, що noкiйнoгo точатку тддали mopmypам, а nomiм убили. Пiд час npoвeдeння poзслiдyвання nepeшкoдu всmанoвлeнню wтини чинили самi кoлeгu Белкта. Слiдсmвo встановило, xmo був замовником убивства, алe нe змогло дoвeсmu npовину [3, с. 181-182].
KK Республши Бeлapyсь та^ж мютить декшька нopм, як всташвлюють
вiдпoвiдaльнiсть за злoчиннi ^сягання на кyльтypнi цт^си. Зпдш зi ст. 344
3
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
KK Бeлapусi особa кapaeться зa умисне pуйнувaння, пошкодження чи знищення пaм'ятникiв iстоpiï тa культури. До кpимiнaльноï вiдповiдaльностi пpитягуeться будь-якa особa, якa умисно зpуйнувaлa, пошкодилa чи знищилa пaм'ятник(-и) ютори тa культури, що знaходиться(-яться) тд охороною деpжaви, a тaкож зa пошкодження чи знищення документiв, що мaють iстоpичну чи культурну щнтсть (ч. 1 ст. 344 KK Республжи Бeлapусь). Стaття 34S KK Республжи Бeлapусь пеpедбaчae кpимiнaльну вiдповiдaльнiсть зa pуйнувaння, пошкодження чи знищення юторико-культурних цiнностей, що знaходяться тд
|\ Ч/ //
охороною деpжaви, якщо цi ди були вчинеш з необеpежностi тa потягли зa собою збитки у великому pозмipi [10]. Вiдмiтимо, що KK Укpaïни не мiстить норм, якi б пеpедбaчaли вiдповiдaльнiсть зa вчинення зaзнaчених дiй з необеpежностi. Ha шшу думку, тaкa позицiя укpaïнського зaконодaвця e пpaвильною, оскiльки iснувaння в Республщ Бeлapусь кpимiнaльноï
/ 5г/V \ П\ п\ I >\
вiдповiдaльностi зa необережне знищення aбо пошкодження юторико-
/ л4 \\ i ^^ 11 \
культурних щнностей виглядae необгpунтовaним, тaк як тaке дiяння, якщо воно вчиняeться з необеpежностi, не стaновить знaчноï суспiльноï небезпеки, окpiм того, не e поширеним нa пpaктицi. Тому в дaному випaдку достaтньо було б обмежитись aдмiнiстpaтивною вiдповiдaльнiстю [4, с. 11].
KK Республжи Бeлapусь мiстить тaкож норму, якa пеpедбaчae покapaння зa нapугу нaд юторико-культурними цiнностями зa вiдсутностi ознaк ix знищення чи пошкодження (ст. 24б) [10]. Haявнiсть у KK Бeлapусi зaзнaченоï норми свiдчить про бaжaння зaконодaвця кpимiнaлiзувaти коло дiянь, що посягають нa культуpнi цiнностi, m якi не пошиpюeться ст. 344 KK [S, с. 114].
Недолшом KK Республiки Бeлapусь, нa шш погляд, e те, що ст. 228 KK, яга пеpедбaчae вiдповiдaльнiсть зa контpaбaнду, не мiстить спецiaльноï вкaзiвки нa культуpнi цiнностi як предмет зaзнaченого злочину чи квaлiфiкуючу обстaвину, тодi як нa св^овому piвнi контpaбaндa культурних цiнностей визита одним iз нaйнебезпечнiшиx злочинiв тpaнснaцiонaльного xapaктеpу [S, с. 17б].
^arra 1бб KK Туpкменiстaну «Умисне знищення, pуйнувaння aбо
4
Тeоpiя i npакmuка npавознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвepсumemу
шшгадження пам'ятниюв iCTopiï та кyльтypи» пеpедбaчae вiдпoвiдaльнiсть за умисне знищення, pyйнyвaння aбo шшгадження пaм'ятникiв iстopiï' та кyльтypи aбo пpиpoдних oб'eктiв, взятих пiд oхopoнy деpжaви. А ст. 233 KK meï ж ^аши «Ви^адення ^едме^в, щo мають oсoбливy цiннiсть» встaнoвлюe вiдпoвiдaльнiсть за викpaдення пpедметiв чи дoкyментiв, щo мають oсoбливy iстopичнy, нayкoвy, хyдoжню чи кyльтypнy цштсть, незaлежнo вiд спoсoбy викpaдення. За свoïм змiстoм зaзнaченi стaттi майже товтс™ вiдтвopюють текст ст. 243 та ст. 164 KK РФ. У ст. 254 KK Тypкменiстaнy «Koнтpaбaндa» кyльтypнi цiннoстi виступають в ягаст квaлiфiкyючoï oзнaки дaнoгo складу злoчинy [15].
KK Pеспyблiки Узбекистан мae свoï oсoбливoстi щoдo ^ш^гнен^ дo кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнoстi за ^сягання на кyльтypнi цiннoстi. Так, зпдш зi ст. 132 KK «Знищення, pyйнyвaння, пoшкoдження пaм'ятникiв iстopiï aбo кyльтypи» кpимiнaльнa вiдпoвiдaльнiсть за знищення, pyйнyвaння,
I л4 Í^ÍljéMa W • j /1 * JA \
пoшкoдження пaм'ятникiв iстopiï aбo кyльтypи, взятих тд oхopoнy деpжaви, нaстae лише y paзi, якщo дo виннoï oсoби paнiше зaстoсoвyвaлoсь aдмiнiстpaтивне стягнення за aнaлoгiчнi дiï. Але якшр тaкi дiï спpичинили значну шгаду, тo вiдпoвiдaльнiсть нaстae незaлежнo вщ пoпеpедньoгo зaстoсyвaння aдмiнiстpaтивних стягнень. Уваги зaслyгoвye виpiшення питання за цieю статтею щoдo звiльнення вщ пoкapaння. Так, y paзi вiдшкoдyвaння спpичиненoï шкoди y тpьoхкpaтнoмy poзмipi дo виннoï oсoби не зaстoсoвyeться пoкapaння y вид. пoзбaвлення вoлi [13].
Стаття 175 KK Kиpгизькoï Республши «Умисне знищення aбo pyйнyвaння
пам'ятниюв ^TOpn i кyльтypи» встaнoвлюe вiдпoвiдaльнiсть за умисне
знищення aбo pyйнyвaння пам'ятниюв iстopiï i кyльтypи, пpиpoдних oб'eктiв,
взятих шд oхopoнy деpжaви [9]. Зазначена стаття майже швшстю вiдтвopюe
текст ст. 207 KK УРСР 1960 p. Гoлoвнoю ïï вщмшшстю e те, щo poзмiщенa вoнa
y poздiлi «Злoчини ^ora влaснoстi» та мae пopiвнянo невелику санкцда
(максимальне пoкapaння за злoчин, пеpедбaчений ст. 175 KK Kиpгизькoï
Республши, пoлягae в oбмеженнi вoлi на стpoк дo двoх po^), щo свщчить пpo
5
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) /2014 До 210^ччя Утеерситету
певну недоощнку законодавцем суспшьно! небезпечност посягань на об'екти археолопчно! та культурно! спадщини.
КК Республжи Польща вiдрiзняеться тим, що позитивна посткримiнальна поведiнка винного у вчиненш злочину, що посягае на культурш цiнностi, прямо впливае на кримшально-правову оцiнку вчиненого [5, с. 174]. Так, якщо винний вчинив одне i3 названих у ст. 295 КК Республши Польща дiянь, а потiм добровiльно вiдшкодував шкоду або повернув у неушкодженому сташ рiч, що мае особливе значення для культури, суд може значно пом'якшити покарання i навiть вщмовитися вiд його призначення [12; 5, с. 174]. На нашу думку, по сут тут йдеться про дшове каяття, а тому це питання можна було урегулювати в Загальнш частинi кодексу.
Кримiнальна вщповщальнють за посягання на культурнi щнносл передбачена й законодавством iнших держав. Так, за § 194 КК Дани караеться
/ \1 /1\ /1 \ 1 v \ ^ \
особа, якщо вона лiквiдовуе, руйнуе чи пошкоджуе публiчнi пам'ятники або iншi суспiльно кориснi об'екти чи прикраси або колекцй, якi належать суспiльству чи охороняються суспiльством. Такi дiяння караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв, а за наявност пом'якшуючих обставин - штрафом [7]. Таким чином, зважаючи на невелик санкцi! за вчинення подiбних дiянь, можна дiйти висновку, що законодавець Дани не ощнив на належному рiвнi суспiльну небезпечнiсть посягань на об'екти археолопчно! та культурно! спадщини.
У КК Франци знищення, пошкодження майна, що являе собою культурну щншсть, е единим складом злочину, предметом якого е культурш щнносл [5, с. 169]. Вщповщно до ст. 322-2 КК ще! кра!ни знищення або пошкодження майна караються трьома роками тюремного ув'язнення i штрафом в 45000 евро, якщо це майно е: предметом нерухомост чи рухомою рiччю, що зареестрована чи знаходиться на облшу, е археолопчною знахщкою, знайденою пiд час розкопок чи випадково, грунтом, що включае в себе археолопчш рештки чи будь-яким шшим предметом, що зазвичай охороняеться чи збериаеться в
музеях, бiблiотеках або архiвах i належить публiчно-правовiй юридичнiй особi,
6
Тeоpiя i npакmuка npавознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвepсumemу
яка здiйснюe функци, шв'язаш з публ.чшю слyжбoю aбo дie в суспшьних iнтеpесaх (п. 3); ^едметом з виставки ^TOp^^ro, кyльтypнoгo чи нayкoвoгo хapaктеpy, opгaнiзoвaнoï пyблiчнoю oсoбoю, чи oсoбoю, на яку шкладеш oбoв'язки деpжaвнoï служби, чи oсoбoю, яка дie в суспшьних iнтеpесaх (п. 4). У цш же статл зaзнaченo, щр пеpедбaчене в п. 3 злoчинне д.яння матиме мюце i тод^ кoли викoнaвець e влaсникoм знищешто чи пoшкoдженoгo майна [16]. На нашу думку, вказ.вка в загаш на мoжливiсть пpитягнення дo ^имш^^ь^!' вiдпoвiдaльнoстi власника oб'eктa apхеoлoгiчнoï aбo кyльтypнoï спадщини
\\ y
зaслyгoвye на увагу. Ввaжaeмoзa мoжливе зашзичення тaкoгo дoсвiдy i yкpaïнським за^шдавцем.
Дoстaтньo уваги пpидiляeться питанню oхopoни пaм'ятoк кyльтypи i в KK Km^^^ Нapoднoï Республши. За ст. 324 KK m^rarae вiдпoвiдaльнoстi oсoбa за умисне пoшкoдження i знищення кyльтypних цiннoстей, щo знaхoдяться тд
/ ¿г/л^ \ / \ П \ I ^л ^ \
г ■
oхopoнoю деpжaви, aбo кyльтypних цiннoстей, щo визнан. такими oснoвними всекитайськими opгaнiзaцiями з oхopoни кyльтypних цiннoстей i opгaнiзaцiями з oхopoни кyльтypних цшшстей пpoвiнцiйнoгo piвня. Kpимiнaльнo кapaним визнaeться i невдалий замах на такий злoчин, якщo вш спpичинив значш наслщки. Стаття 324 KK ^таю тaкoж пеpедбaчae вiдпoвiдaльнiсть за умисне шш^дження i знищення пaм'ятoк кyльтypи i визначних мюць, щo знaхoдяться тд oхopoнoю деpжaви, пpи oбтяжyючих oбстaвинaх. За ст. 325 KK кapaeться не лише незaкoнний пpoдaж, а й дapyвaння iнoземнoмy гpoмaдянинy кoлекцiйних кyльтypних цiннoстей, вивезення яких .з кpaïни зaбopoненo Зaкoнoм npo oхopoнy кyльтypних цiннoстей. За цieю статтею нaстae вiдпoвiдaльнiсть не лише фiзичнoï, але й юpидичнoï На opгaнiзaцiï накладаються штpaфнi
санкци, а дo 1х кеpiвникiв чи oсiб, як. несуть безпoсеpедню вiдпoвiдaльнiсть, зaстoсoвyються пoкapaння y вид. apештy чи пoзбaвлення вoлi, а тагаж oднoчaснo aбo як сaмoстiйне пoкapaння - штpaф. За зaкoнoдaвствoм ^таю кpимiнaльнo кapaним e i пpoдaж з метoю oдеpжaння пpибyткy кyльтypних цiннoстей, як. не мoжyть бути oб'eктaми гoспoдapськoï дiяльнoстi. Сyб'eктaми
^oro злoчинy тaкoж мoжyть бути як ф.зичш, так i юpидичнi oсoби (ст. 326 KK).
7
Тeорiя i nракmuка nравознавсmва. — Bun. 2 (б) /2014 До 210^ччя Унiвeрсumemу
3a ст. 327 KK шдлягають вiдповiдaльностi деpжaвнi музе", бiблiотеки чи iншi оpгaнiзaцiï зa пpодaж чи сaмовiльну пеpедaчу недеpжaвним оpгaнiзaцiям чи пpивaтним особaм культурних цшностей, що знaxодяться пiд охороною деpжaви. KK KHP пеpедбaчae покapaння i зa вiдкопувaння тa pозгpaбувaння пaм'ятникiв дaвньоï культури, дaвнix поxовaнь, що являють собою iстоpичну, культурну i шукову цiннiсть (ст. 328). 3a вчинення дiянь, пеpедбaчениx стaттями 324, 32б тa 328 KK, встaновлено досить сувоpi сaнкцiï, aж до позбaвлення волi нa строк до 10 роюв. А зa вчинення злочину, пеpедбaченого ст. 328 KK, зa обтяжуючих обстaвин, до винноï особи може бути зaстосовaне покapaння у видi позбaвлення волi нa строк понaд 10 роюв, довiчне позбaвлення волi aбо шв^ь смеpтнa кapa, a тaкож штpaф чи конфiскaцiя мaйнa. Тaкими обтяжуючими обстaвинaми e: 1) вiдкопувaння тa pозгpaбовувaння пaм'ятникiв дaвньоï культури, дaвнix поxовaнь, що визнaнi тaкими основними всекш^йськими оpгaнiзaцiями з охорони культурних цшностей провшцшного piвня; 2) кеpiвництво групою, якa зaймaeться вiдкопувaнням тa pозгpaбувaнням пaм'ятникiв дaвньоï культури, дaвнix поxовaнь; 3) бaгaтоpaзове вiдкопувaння i pозгpaбувaння пaм'ятникiв дaвньоï культури, дaвнix поxовaнь; 4) вiдкопувaння тa pозгpaбувaння пaм'ятникiв дaвньоï культури, дaвнix поxовaнь, що супроводжуються пpивлaсненням там'ятниюв культури чи спричиненням пaм'ятникaм культури знaчноï шкоди [8].
Отже, зaконодaвець KHP оцiнив суспiльну небезпечнiсть тaкиx посягaнь нa культуpнi цiнностi, як ïx пошкодження, знищення, пpодaж, шше незaконне вiдчуження, a тaкож pозкопувaння i pозгpaбовувaння пaм'ятникiв дaвньоï культури. Хочa ми ввaжaeмо, що зaстосувaння смеpтноï кapи зa посягaння m пaм'ятки iстоpiï тa культури свщчить про пеpебiльшення суспiльноï небезпечностi дaного злочину тa e aнтигумaнним. Ha шшу думку, незвaжaючи нa свою зшчимють для людствa, культуpнi цшност не можуть бути блaгом, вaжливiшим зa життя людини.
3aзнaчимо, що, m жaль, кpимiнaльнi кодекси не вЫх деpжaв мiстять
стaттi про вiдповiдaльнiсть зa зл очини, предметом яких e культурш цiнностi.
8
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) / 2014
До 210^ччя Утверситету
Наприклад, кримшальш кодекси Голландп, Швейцари та Швеци таких норм не мютять [5, с. 173].
Таким чином, проаналiзувавши кримшальне законодавство у сферi охорони культурних щнностей деяких пострадянських та ряду зарубiжних краш, ми виявили як його переваги, так i недолши. В одних державах простежуеться певна недооцшка суспшьно1 небезпечностi посягань на пам'ятки ютори та культури (Голландiя, Швейцарiя, Швецiя), в iнших - навпаки, и переоцiнка (КНР). На нашу думку, на увагу заслуговуе виршення питань
|\ у^ //
вiдповiдальностi за посягання на культурнi цiнностi у кримiнальних кодексах Росшсько1 Федераци та Франци. Запозичення певного досвщу цих краш стало б позитивним моментом для кримшально-правово! охорони об'екив археолопчно1 та культурно: спадщини Украши.
ж/ / 1 \Г" /1\ 1 /I \ 11 | \ \\
Г / \ ' / \ III
Список л1тератури:
1. Кулыгин В. В. Уголовно-правовая охрана культурных ценностей: возможности оптимизации / В. В. Кулыгин // Известия высших учебных заведений. Правоведение. - 2003. - № 1. - С. 128-134.
2. Ландта А. В. Охорона моральности в кримшальному прав1 (пор1вняльне дослщження) / А. В. Ландша // Пщприемництво, господарство 1 право. - 2004. - № 8. -С.138-141.
3. Мшьчуцька О. С. Оцшка д1яльност1 нацюнальних правоохоронних оргашв по боротьб1 з1 злочинними посяганнями на культурш ц1нност1 Укра'х'ни / О. С Мшьчуцька // Вюник Лугансько'х' академи внутр. справ. - 2003. - № 3. - С. 178-187.
4. Пинаев А. А. Уголовное право Украины. Общая часть: учеб. / А. А. Пинаев. - Х. : Харьков юридический, 2005. - 664 с.
5. Сабитов Т. Р. Охрана культурных ценностей: уголовно-правовые и криминологические аспекты : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Т. Р. Сабитов. -Челябинск, 2002. - 196 с.
6. Сауляк Е. Деяю питання м1жнародного полщейського ствробггництва в контекст1 загально'х' проблеми розшуку та повернення викрадених культурних щнностей / Е. Сауляк // Правов1 аспекти реституци культурних щнностей: теор1я 1 практика : матер1али наук.-практ. симпоз1уму. - К., 1997. - С. 110-115.
7. Уголовный кодекс Дании [Електронный ресурс] : распоряжение от 12.08.1997 г. № 648. - Режим доступа : http://law.edu. ги/погт/погт.а8р?погтГО=1241524&8иЬ1Б= 100096345,100096366,100096654,100097157#text. - Загл. с экрана.
8. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики [Електронный ресурс] : принят 5-й сессией Всекитайского собрания народных представителей 6-го созыва 14.03.1997 г. - Режим доступа : http://ukknr.ucoz.ru/index/0-9. - Загл. с экрана.
9. Уголовный кодекс Кыргызской Республики [Електронный ресурс] : Закон Кыргызской Республики от 01.10.1997 г. № 69. - Режим доступа : http://www.legislationline.org/ru/documents/action/popup/id/14305/preview. - Загл. с экрана.
10. Уголовный кодекс Республики Беларусь [Електронный ресурс] : принят Палатой
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 2 (6) / 2014
До 210^ччя Утверситету
представителей 02.07.1999 г. - Режим доступа :
http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?RN=HK9900275. - Загл. с экрана.
11. Уголовный кодекс Республики Казахстан [Електронный ресурс] : Закон Республики Казахстан от 16.07.1997 г. № 167-I. - Режим доступа : http://pavlodar.com/zakon/index.html?dok=00087&ogl=all. - Загл. с экрана.
12. Уголовный кодекс Республики Польша [Електронный ресурс] : принят 01.01.1997 г. - Режим доступа : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1246817&subID= 100110056,100110058,100110097,100110208#text. - Загл. с экрана.
13. Уголовный кодекс Республики Узбекистан [Електронный ресурс] : утвержден Законом РУз от 22.09.1994 г. № 2012-XII ; введен в действие с 01.04.1995 г. - Режим доступа : http://fmc.uz/legisl.php?id=k_ug. - Загл. с экрана.
14. Уголовный кодекс РФ [Електронный ресурс] : принят ГД ФС РФ 24.05.1996 г. ; вступил в действие 13.06.1996 г. № 63-ФЗ. - Режим доступа : http://ukrf.narod.ru/glavy/g25.htm. - Загл. с экрана.
15. Уголовный кодекс Туркменистана [Електронный ресурс] : принят 12.06.1997 г. ; вступил в действие с 01.01.1998 г. - Режим доступа : http://www.akademia.gp.gov.ua/ua/kkid.html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=160965. - Загл. с экрана.
16. Уголовный кодекс Франции [Електронный ресурс] : принят в 1992 г. ; вступил в силу 01.03.1994 г. - Режим доступа : http://www.twirpx.com/file/379964/. - Загл. с экрана.
Базелюк В. В. Сравнительный анализ уголовной ответственности за посягательства на культурные ценности.
Статья посвящена исследованию уголовной ответственности за посягательства на культурные ценности за Уголовным кодексом Украины и законодательством таких стран, как Российская Федерация, Республика Беларусь, Республика Туркменистан, Республика Узбекистан, Киргизская Республика, Республика Польша, Дания, Франция, Китайская Народная Республика.
Ключевые слова: сравнительный анализ уголовной ответственности, культурные ценности, памятники истории и культуры, объекты археологического и культурного наследия, незаконные археологические раскопки.
Bazelyuk V. V. Comparative analysis of criminal responsibility for encroachments on cultural values.
The article is devoted to research of criminal responsibility for encroachment on cultural values after the Criminal code of Ukraine and legislation of such countries, as Russian Federation, Republic of Belarous, Republic of Turkmenistan, Republic of Uzbekistan, Kirghiz Republic, Republic of Poland, Denmark, France, Chinese People's Republic.
Key words: comparative analysis of criminal responsibility, cultural values, monuments of history and cultures, objects of archaeological and cultural inheritance, illegal archaeological excavations.
Розширена анотащя стати Базелюк BiKTopii' Володимирiвни на тему: «Порiвняльний аналп криминально! в1дпов1дальноси за посягання на культурш цшноси»
Bazelyuk V. V., Candidate of Law, Assistant of the Crininal Law department of Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Comparative analysis of criminal responsibility for encroachments on
cultural values»
Problem setting. The criminal codes of the most countries contain norms which foresee responsibility for encroachment on cultural values. Nowadays the necessity of comparative jurisprudence for Ukraine is obviously seen. Also the necessity of modernization of the judicial regulation of the social relations, the search of ways to avoid the mistakes of the states which successfully passed the corresponding period of development, increasing the amount of international contacts after proclamation of Ukrainian independence - everything is the evidence of the rationality of the activation in the field of comparative law.
Paper objective. The purpose of this article is conducting the comparative analysis of criminal responsibility for encroachment on the cultural values after the Criminal code of Ukraine and legislation of such states as Russian Federation, Republic of Belarus, Republic of Kazakhstan, Republic of Turkmenistan, Republic of Uzbekistan, Kirghiz Republic, Republic of Poland, Denmark, France, Chinese People's Republic.
Unfortunately, the criminal codes of not all states contain the rules about responsibility for the crimes the subject of which cultural values are. For example, criminal codes of Holland, Switzerland and Sweden do not contain such norms.
Conclusions of the research. Analysing the criminal legislation of some postSoviet and foreign countries in the sphere of the guard of cultural values we exposed
1
both its advantages and disadvantages. In some states definite underestimation of no public unconcern of encroachments on sights of the history and culture (Holland, Switzerland, Sweden) is traced, in other - vice versa, its overvalue (CPR). From our point of view, the decision of questions of responsibility for encroachment on cultural values in the criminal codes of Russian Federation and France deserves on attention. Borrowing of definite experience of these countries will become a positive moment for the criminal guard of objects of archaeological and cultural inheritance in Ukraine.
Key words: comparative analysis of criminal responsibility, cultural values, monuments of history and cultures, objects of archaeological and cultural inheritance, illegal archaeological excavations.
