CC BY
172
УДК 343.98:504.9 К. В. Латиш,
астрантка Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
ВАНДАЛ1ЗМ: ПРЕДМЕТ I СПОСОБИ ЙОГО ВЧИНЕННЯ
Розкриваеться одне з основних завдань держави - пщвищення ефективносп протистояння вандалiзму та шшим злочинам, що посягають на громадський порядок. Дослщжуються змiст термiна «вандалiзм», його дефшщи у кримiнальному законодавста iнших краш, формулюються предмет злочинного посягання i способи його вчинення.
Ключовг слова: вандалiзм, графiтi, об'екти культурно!' й юторично! спадщини.
1з незрозумiлих причин такий негативний феномен, як вандалiзм, знаходиться поза увагою украшського законодавця й науковцiв. Незважаючи на свою небезпечнiсть, як i наслiдкiв, що настають пiсля його вчинення, це явище не знайшло свого закрiплення у Кримiнальному кодека (дaлi - КК) Украши. Можна вщмтити спроби пiдмiни вандалiзму такими схожими за складом злочину явищами: знищення або пошкодження чужого майна, хул^анство, незаконна вирубка лiсу, пошкодження шляхiв сполучення i транспортних зaсобiв, наруга над могилами, знищення, руйнування чи псування пам'яток юторп або культури, забруднення водоймищ та атмосферного пов^ря та iн. Але юнуе група злочинних дiянь, якi не пщпадають пiд жодну зi статей КК Украши, а тому особа, яка 1х учинила, залишаеться без покарання або отримуе несправедливе покарання. З огляду на це постае нагальна потреба в дослщженш таких кримшалютично значущих ознак вaндaлiзму, як предмет злочинного посягання i споаб його вчинення, з метою подальшого формування методики розслiдувaння.
Змiст, склaдовi елементи й необхiднiсть iснувaння кримшалютично! характеристики злочину - питання дискусшш. На початку ХХ1 ст. з вщвертими запереченнями доцiльностi iснувaння й використання конструкцп «кримiнaлiстичнa характеристика злочину» виступив Р. С. Белкш, який свого часу доклав чимало зусиль до й становлення, що, однак, не завадило видатному вченому вщнести зазначене поняття до числа, так би мовити, «фaнтомiв» кримшалютики. Комплекс вщомостей про злочин, якi становлять змют кримшалютично! характеристики, нiчого нового наущ i прaктицi не надав. У кримшалютичнш хaрaктеристицi забагато мюця отримали вiдомостi, якi з високим ступенем iмовiрностi можуть бути вщнесеш до кримiнaлiстично значущих. Але, на противагу цш думцi, В. А. Журавель зазначае, що в науковому плаш кримшалютична характеристика становить собою теоретичну концепщю, основу побудови шформацшно-пiзнaвaльноi моделi певних груп, видiв i пiдвидiв злочинiв з метою розроблення вщповщних методик 1'х розслщування. Новизна розглядувано'1 кaтегорii полягае в систематизацп елементiв, що несуть важливу, кримшалютично значущу iнформaцiю й мають певш кореляцiйнi зв'язки [4, с. 142-144]. Саме у кримшалютичнш характеристик на пiдстaвi aнaлiзу узагальнених вщомостей про ознаки злочину виявляються зaкономiрностi, якi е предметом дослiдження кримшалютично! доктрини.
Кримiнaлiстичнa характеристика вaндaлiзму як системи вщомостей про кримшалютично знaчущi ознаки цього злочину, що вщтворюе зaкономiрнi зв'язки мiж ними i служить побудовi й перевiрцi слiдчих версiй у розслiдувaннi вaндaлiзму, включае в себе систему певних елементив, як-от: споаб злочину, час, мюце й обстановка його вчинення, особа злочинця, типовi слiди злочину.
З метою наведення найбшьш оптимaльноi дефшщп термiнa «вaндaлiзм» ознаки, що е характерними для акту вaндaлiзму: (1) вид деструктивноi поведiнки; (2) дп вандала
спрямовуються на те, що для нього не мае щнносп, але мае суттеву цiннiсть для iнших; (3) несвщомий потяг до агресп, що стримуеться вихованням i трансформуеться у бшьш-менш прийнятнi форми (за З. Фрейдом - сублiмацiя). При цьому в тдгрунт вандалiзму мае мюце психологiчний механiзм замiщення агресп, за якого агресiя спрямовуеться не проти джерела стресу, а на шший об'ект, впливаючи на який особа вимщуе свiй гнiв [5, с. 47]. Цьому стану сприяе також стан фрустрацп й розчарування, зневiри в щеалах; (4) бажання самоствердитися шляхом приниження в рiзних формах того, що мае щншсть для iнших, особливо зневажливим способом; (5) нездатшсть до самореалiзацii, що призвела до активного цишчного протесту проти суспшьства.
Деякi кримiналiсти визначають вандалiзм як безглузде знищення, руйнування культурних, духовних чи матерiальних щнностей [Див.: 9, с. 66; 10, с. 304]. Але iз щею точкою зору можна погодитися частково, оскшьки безглуздiсть дiй мае лише об'ективне вираження (змiст), тобто дiяння, що мiстять ознаки вандалiзму, сприймаються суспiльством т1льки як позбавленi будь-якого сенсу, тобто е абсурдними. Суб'ективний змют включае в себе мотиви, яю можуть бути найрiзноманiтнiшими - вщ бажання помститися, висловитися, приховати iнший злочин, заробити грошi до так званих «хул^анських», корисливих, релшйних, полiтичних, стану фрустрацп, або ж як частина гри [11]. Подiбним чином трактуеться це явище i в однiй з енциклопедiй: «Безглуздим визнаеться вчинок, у якому виявляеться невiдповiднiсть мiж мотивом поведiнки та п наслiдками i нормами моралi у суспiльствi. Знищення або пошкодження майна, необхiдного i корисного людям, якщо це не зумовлено крайньою потребою, суспiльство сприймае як безглузду поведшку, незалежно вiд того, що думае з цього приводу руйшвник. В основi мотивiв вандалiзму лежать деструктивш потяги до руйнацп та знищення» [3, с. 63]. З огляду на наявшсть мотиву, iз суб'ективно'1 сторони, вандалiзм не можна характеризувати як безглуздий.
Предметом вандалiзму виступають об'екти культурно'1, юторично'1 й археолопчно'1 спадщини. Зважаючи на те, що значна 1'х кiлькiсть фактично е пам'ятками, але вони з об'ективних чи суб'ективних причин не включен до Державного реестру нащонального культурного надбання, пропонуемо розширити предмет дослщжуваного злочинного посягання, пiдкресливши, що це майно, яке становить виняткову юторичну, художню, наукову, культурну, меморiальну або археолопчну цiннiсть. При цьому, змют цих понять залишаеться таким же, як i в положены «Про Державний реестр нацiонального культурного надбання», затверджене постановою Кабшету Мшю^в Украши вiд 12 серпня 1992 р. за № 466 [7].
Так, до пам'яток юторп належать будинки, споруди, пам'ятш мюця i предмети, пов'язанi з найважливiшими юторичними подiями в житп народу, з розвитком науки, техшки, культури, життям i дiяльнiстю видатних дiячiв; до пам'яток археологи - городища, кургани, залишки стародавшх поселень, укрiплень, виробництв, каналiв, шляхiв, стародавнi мiсця поховань, кам'яш скульптури, наскельнi зображення, старовинш предмети, дiлянки iсторичного культурного шару стародавшх населених пунктсв та археолопчш знахiдки, що е епохальними пам'ятками нацюнально'1 культури й характеризують певш етапи iсторичного розвитку нацii. Пам'ятки мютобудування й архiтектури - це ушкальш ансамблi й комплекси, окремi об'екти архiтектури, а також пов'язаш з ними твори монументально'1 скульптури й живопису, декоративно-вжиткового й садово-паркового мистецтва, природш ландшафти; мистецтва - твори монументального, образотворчого й декоративно-ужиткового мистецтва; документальш ушкальш акти державносп, iншi важливi архiвнi матерiали, кшо-, фото- й фонодокументи, старовиннi рукописи, рщюсш друкованi видання [7].
В умовах сучасного розвитку сощуму до предмета злочинного посягання вандалiзму слщ додати громадськi мiсця, едину транспортну систему, приватш автомобiлi, стiни будинюв, паркани. Вiдповiдно до ст. 21 Закону Украши «Про транспорт» вщ 10 листопада 1994 р. за № 232/94-ВР Сдину транспортну систему Украши становлять: транспорт загального користування (залiзничний, морський, рiчковий, автомобiльний, авiацiйний,
мюький електротранспорт, у тому числi метрополГтен), промисловий залiзничний, вiдомчий, трубопровiдний, шляхи сполучення загального користування [8]. Предмет злочинного посягання вандалiзму становлять також об'екти, розташоваш у громадських мюцях. Виходячи з тлумачення термiна «громадський» пiд цими об'ектами розумiемо тГ, що належать усiй територiальнiй громадi (жителям села, селища, мiста), призначеш для загального користування [1, с. 270]. До предмета вандалiзму вщносять об'екти, що мають певну матерiальну або духовну вартiсть, е важливими, значущими для суспiльства [1, с. 1592].
ДефшГщя поняття «вандалiзм» варГюеться залежно вiд правово'1 системи. Проаналiзувавши, кримiнальне законодавство зарубiжних держав, констатуемо, що кримшальна вiдповiдальнiсть за вчинення вандалiзму передбачена в багатьох крашах, зокрема: у Казахстанi (ст. 258 КК), Киргизсташ (ст. 235 КК), Молдовi (ст. 288 КК), Росшськш Федерацп (ст. 214 КК), Сполучених Штатах Америки (штат Калiфорнiя), Нщерландах (статтi 149 i ст. 429bis КК), ШотландГï (секцiя 52 КК), 1спани (статтi 321 -ст. 333 КК), ФРН (§§ 168 i 304 КК), Польщг (ст. 261 КК), Дани (§ 194). У цглому вандалгзм гнтерпретуеться як умисне, свщоме i злГсне пошкодження таких об'ектГв власностГ, як обладнання й будГвлГ. Дефшщп вандалГзму у названих вище крашах грунтуються на такому:
- предметом злочинного посягання е об'екти власносп (в тому чист, об'екти iсторичноï й культурноï спадщини), транспортнi засоби (при пошкодженш) й моральнiсть (при нанесеннi напиав тощо);
- спосГ6 учинення вандалiзму полягае в оскверненнi, пошкодженнi, знищенш майна та в Гнших дГях, що ображають суспГльну моральнiсть.
Вандалiзм дуже часто асоцiюеться також i з шшими видами соцiального безладу, наприклад, з порушенням громадського порядку. Випадки цього ганебного явища тягнуть за собою значш витрати на вщновлення пошкодженого або забрудненого майна. Причому зауважимо, що вандалiзм не е неусвщомленим пошкодженням майна. Проте, зважаючи на етимологiчний змГст походження термша «вандалiзм», обмеження цього негативного феномену лише такими дГяннями, як «осквернення», «пошкодження» i «знищення» вбачаеться неправомiрним i недоцiльним.
Вандалiзм учиняеться Гз цинГзмом шляхом глумлГння, знищення, зруйнування, зшсування, наруги над об'ектами, що мають щншсть, у громадських мюцях. Цишзм полягае у вщверто зневажливому, зухвалому ставленнГ до загальноприйнятих норм моралГ, етики, до всього, що користуеться загальним визнанням, повагою [1, с. 1592]. Зневага виражаеться у виглядГ почуття презирства, явним браком поваги до предмета посягання, навмисного приниження гщносп, нехтування [1, с. 478]. Тому дощльно при квалГфГкацп дГй вандалГв оперування такими термшами, як глумлГння, знищення, зруйнування, зшсування, наруга. Великий тлумачний словник сучасно'1' украшсько'1' мови визначае глумлГння як висмшвання чогось, насмГхання над чимось [1, с. 254]; знищення - приведення об'екта до повно'1' непридатносп Гз втратою можливостГ його вщновлення; пГд зруйнуванням -заподГяння об'екту серйозних пошкоджень, унаслГдок чого вш втрачае свою цГннГсть, але може бути вщновлений; зГпсування - заподГяння пошкоджень, що знижують юторичну, наукову, естетичну або рекреацГйну щншсть об'ектГв культури i природи [10, с. 633]. Наруга полягае у висмГюванш предмета злочинного посягання, у глузливому, зневажливому ставленнГ до нього [1, с. 742]. Саме щ способи найбшьш комплексно вщображають цшсну картину дш вандала, 1'х цишчну, зневажливу спрямованють.
Поширеним способом учинення вандалГзму е нанесення за допомогою аерозольних балончикГв або маркерГв Гз фарбою рГзних малюнкГв, написГв i зображень, так зваш «графГтГ». Цей термш е похГдним вГд Гталшського «il Graffito». НаприкГнцГ 60-х роюв ХХ ст. його було введено в обГг у США для визначення надписГв, якГ представники субкультури наносили на внутрГшш й зовшшш стГни будГвель i примГщень. Графт, як засГб комунГкацй, виник набагато ранГше: його можна було виявити на стшах, навколо церков, тюрем, замюв. НацГонал-соцГалГсти використовували графГтГ «Не купуйте у евре!в» як засГб пропаганди
через засоби масово'1 шформацп; борцi руху «Отр» теж застосовували цей метод. Цим видом надпиав оперують i досi певнi угруповання з метою аптацп. В. Н. Kirac B^MÏ4ae, що cьогоднi цей вид вербальних грaфiтi вiднеcено на другий план, на першому ж - так зваш «американсью графт», суть полягае в нaнеcеннi за допомогою фарб або спр^ нaдпиciв на потяги, велию площини будiвель, якi мовою «пульверизаторщика» звуться «Tag» (особливий вид письма) та Piece (картина-мозаЛка) [5, с. 6].
Показовою е поширешсть трафаретних грaфiтi полiтичного змicту в Укршш. Прикладом може послужити нанесення краскою чорного кольору зображення обличчя особи, cxожоï на Президента Украши, з точкою красного кольору на чолi в Сумах, Львовi та в шших мicтaх. Суд Зaрiчного району м. Сум квaлiфiкувaв цi дiяння як хулiгaнcтво (ч. 2 ст. 196 КК Украши) й у своему вироку вказав, що вандали дiяли з надзвичайним цишзмом, що ïx зображання е непристойними, викликають в оточуючих негативш асощаци з пораненням або вбивством людини [2].
Доcлiджувaний феномен вaндaлiзму е окремим явищем кримiнaльно-прaвовоï дшсносп, а тому мае бути закршлений у КК Украши cпецiaльною статтею. Основними вiдмiнноcтями xулiгaнcтвa вiд вaндaлiзму е те, що незaконнi дп вaндaлiв cпрямовaнi на пошкодження майна, а хул^ашв - на порушення прав чи свобод громадян. Хул^анство мае вiдкритий, демонстративний характер, а вaндaлiзм учиняеться, так би мовити, «осторонь чужого ока», тобто таемно. Демонстративними е лише наслщки, результат учиненого вaндaлiзму. Якщо ж звернутися до юторп, то побачимо, що сам термш «вaндaлiзм» з'явився задовго (V ст.) до появи термша «хул^анство» (XVIII ст.). Вaндaлiзм i хул^анство рiзнятьcя за способом учинення. Хул^анство - це aктивнi дп, cпрямовaнi на порушення громадського порядку, наслщки якого виникають одразу ж або навт ще до закшчення дiй. При вaндaлiзмi теж мають мюце aктивнi ди, що призводять до спотворення будiвель, пaм'ятникiв тощо, яю е предметом cуcпiльноï уваги (наприклад, нанесення непристойних зображень i надпиав, розклеювання плaкaтiв, репродукцiй, фотокарток аморального змюту), але вiн може бути вчинений i шляхом глумлшня над загальновизнаними духовними й юторичними цшностями (примiром, розмiщення фашистсько'1 символши або нацистських лозунпв у мюцях, пов'язаних з боротьбою проти фашизму, нанесення зображень i надпиав, що ображають почуття вiруючиx, на культових будiвляx). Пошкодження майна у громадському трaнcпортi або iншиx громадських мюцях може бути вчинено рiзними способами: нанесенням мехашчних пошкоджень, покриттям фарбуючими або клеючими речовинами, забрудненням нечистотами. Наслщки виникають у момент виявлення слвдв злочину, оскшьки поки 1'х не виявили, про них шкому не вiдомо.
Отже, повторимося, до такого предмета злочинного посягання, як вaндaлiзм, слщ вiднеcти об'екти культурно!, юторично! й aрxеологiчноï спадщини (в тому чист не включенi до Державного реестру нащонального культурного надбання), громадсью мicця, едина транспортна система, об'екти, розмщеш в них (сидшня, поручнi, вiкнa), привaтнi aвтомобiлi, стши будинкiв, паркани. Вaндaлiзм учиняеться з надзвичайним цишзмом шляхом глумлшня, знищення, зруйнування, зшсування або наруги над об'ектами, що мають цшшсть, а також об'ектами у громадських мюцях. На пiдcтaвi цього пщ вандализмом слгд розумти глумлгння, наругу, знищення, зруйнування, зтсування або запод1яння шкоди гншим чином об'ектам у громадських м1сцях, у тому числ1 у громадському транспорт1, а також об'ектам, що становлять виняткову iсторичну, художню, наукову, культурну, меморгальну або археологiчну цшшсть, шляхом вираження зневаги, цитзму до ïx цiнностi.
Установлення таких кримшалютично значущих ознак вaндaлiзму, як предмети злочинного посягання i способи його вчинення, е досить своечасним i важливим для подальшого формулювання кримiнaлicтичноï методики розслщування.
Список л^ератури: 1. Великий тлумачний словник cучacноï укрaïнcькоï мови (з дод. i доп.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1рпшь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с. 2. Граффити с Януковичем суд назвал неприличным, а действия осужденных - циничными
[Електрон ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_graffiti-s-yanukovichem-sud-nazval-neprilichnym-a-dejstviya-osuzhdennyh-cinichny/477917. 3. Енциклопедiя Сучасно! Украши. - [Т. 4. - В-Вог] / редкол.: I. М. Дзюба. - К.: КБ Енцикл. Сучас. Украши НАНУ, 2005. - 700 с. 4. Журавель В. А. Кримшалютичш методики: сучасш науковi концепцп: моногр. / В. А. Журавель. - Х.: Апостшь, 2012. - 304 с. 5. Кигас В. Н. Безопасность на общественном транспорте / В. Н. Кигас // Борьба с преступностью за рубежом. - 2005. -№ 6. - С. 3-11. 6. Маршуба М. О вандализме и борьбе с ним / М. Маршуба // Актуальные проблемы становления государственности в Украине: краткие тезисы докл. и науч. сообщ. межрегион. научн. конф. молодых ученых и соискателей / отв. ред. Н. И. Панов. - Харьков: УЮА, 1995. - С. 47,48. 7. Про Державний реестр нащонального культурного надбання»: положення, затв. пост. КМУ вщ 12.08.1992 р., № 466 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/466-92-%D0%BF/card2#Card. 8. Про транспорт: Закон Украши вщ 10.11.1994 р., № 232/94-ВР [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/232/94D0B2D180. 9. Сощальна фiлософiя: корот. енцикл. словник / заг. ред. i уклад.: В. П. Андрущенко, М. I. Горлач. - К. - Х.: ВМП «Рубшон», 1997. - 400 с. 10. Юридична енциклопедiя. - [В 6-ти т. - Т. 1: А-Г] / вщп. ред. Ю. С. Шемчушенко - К.: Укр. енцикл., 1998. - 672 с. 11. Preventing ^м™ рл^н. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mysafecity.com/files/D3DF/SC_Vandalism_HR.pdf.
ВАНДАЛИЗМ: ПРЕДМЕТ И СПОСОБЫ ЕГО СОВЕРШЕНИЯ
Латыш Е. В.
Раскрывается одна из основных задач государства - повышение эффективности противостояния вандализму и иным преступлениям, посягающим на общественный порядок. Исследуются содержание термина «вандализм», его дефиниции в уголовном законодательстве других стран, формулируются предмет преступного посягательства и способы его совершения.
Ключевые слова: вандализм, граффити, объекты культурного и исторического наследия.
THE SUBJECT AND THE METHODS OF VANDALISM
Latysh K. V.
This article deals with the problems of improving the efficiency of opposition to vandalism and other offenses against public order. We investigate the meaning of the term "vandalism", its definition in the criminal law of other countries, the subject of a criminal assault is formulated and how it occurred.
Key words: vandalism, graffiti, objects of cultural and historical heritage.
Надтшла доредакцИ 04.04.2013р.
