CC BY
35
Спрощення судових процедур та скорочення судових витрат як умова забезпечення доступност правосуддя на сучасному етап
Simplification of Court Procedures and Reduction of Court Outlays as a Condition for Ensuring the Availability of Justice at the Current Stage
Ростислав Сопшьник 1
Rostyslav Sopilnyk
1 Lviv University of Business and Law 99 Kulparkivska Street, Lviv, 79021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.31-7 JEL Classification: K19
Received 08.12.2017 Accepted 12.02.2018 Published online 25.02.2018
Corresponding Author: uan_lviv@ukr.net
© 2017 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт розглянуто спрощення судових процедур та скорочення судових витрат як взаемопов'язаш складовi доступной правосуддя, що безпосередньо впливають на ефективнють забезпечення права на справедливий суд. Доведено, що посилення правотворчо'Г i правозастосовно'Г роботи за цими напрямками сприятиме покращенню гарантм забезпечення права на справедливий суд на сучасному еташ.
Ключовi слова: судова реформа; доступ до правосуддя; спрощення судових процедур; скорочення судових витрат.
Abstract. The article deals with the simplification of court procedures and the reduction of court outlays as interconnected elements of the accessibility of justice, which directly affect the effectiveness of ensuring the right to a fair trial. It is proved that the strengthening of law-making and law-enforcement work in these areas will help to improve the guarantees of ensuring the right to a fair trial at the current stage.
Keywords: judicial reform; access to justice; simplification of court procedures; reduction of court outlays.
ВСТУП
Вектор забезпечення права на справедливий суд як прюритет судово! реформи мщно за-кршився у вгтчизняних та мiжнародних нор-мативно-правових актах, що стосуються ре-формування судоустрою та сумiжних право-вих шститупв у свил евроштеграцшних процеав в Украшь Стратепчно-концептуальш рамки цього вектору досить широко висв^леш у вггчизняних та зарубiж-них наукових працях та обумовлюються, пе-редуам, повагою до прав людини, принципом верховенства права i готовшстю до зближен-ня вгтчизняно! i европейсько! правових систем та культур. У той же час, деталiзацiя вка-заних рамок вимагае поглибленого вивчення окремих аспек^в права на справедливий суд, його складових, що, у свою чергу розподыя-ються на дрiбнiшi елементи.
Безумовно, поряд з незалежшстю i неупере-дженiстю суду, ключовим елементом права на справедливий суд е доступнiсть суду. Остання подыяеться на низку взаемо-пов'язаних елемен^в, серед яких, у зв'язку зi складною соцiально-економiчною ситуацiею в Укра'ш, хотiлось би наголосити на спро-щеннi судових процедур i скороченш судових витрат.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй свiд-чить про те, що праву на справедливий суд, як i праву на доступ до правосуддя, присвя-чено численш публжацп вiтчизняних та шо-земних авторiв. У быьшост з публiкацiй, що скеровуються на виршення конкретних проблем доступносп правосуддя, автори не оми-нають проблематики спрощення судових процедур i скороченнi судових витрат. Досль джували вказанi питання, зокрема, В. Бобрик,
Г. Власова, Т. Коваленко, Л. Кондрат'ева, Ю. Лопанчук, А. Прокопюк, I. Сливич, О. Тка-чук та ш
Упм, iснуючi позицп вимагають консолщацп та виявлення ключових детермiнант, що у сукупност надасть можливiсть обГрунтувати шляхи вдосконалення правотворчо'' та пра-возастосувально'' практики у вiдповiднiй сферi.
Тому метою статтi е обГрунтування теоре-тико-правових аспектiв спрощення судових процедур i скорочення судових витрат.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Спрощення судових процедур е напрямком судово'' реформи, що направлений на досяг-нення доступностi правосуддя i доповнюе решту складових цього права.
О. Ткачук аналiзуючи результати дослщжен-ня довiри населення Укра'ни до суду зауважуе, що быьше 80 % респондентiв заявляють про недовiру до суду, у той же час быьше 90 % опитаних стверджують, що суддя доде-ржувався етичних вимог. Таким чином, висо-кий рiвень недовiри до суду науковець пов'язуе зi складшстю судових процедур. О. Ткачук наголошуе: «У сучасному трактуваннi спрощенi процедури в цивильному судочинс-твi набули нових характерних рис. 1хня юри-дична природа полягае в тому, що за наявно-стi визначених у процесуальному законодав-ствi пiдстав та умов розгляд вщповщно'' кате-горп справ здшснюеться за особливими правилами, як передбачають скороченi термiни розгляду справи, прийняття судового ршен-ня вщразу у формi судового наказу, вщсут-нiсть окремих етапiв процедури судового розгляду та ш Це значно тдвищуе ефектив-нiсть судового захисту прав, свобод та ште-ресiв учасникiв процесу, насамперед ^е'' сто-рони, яка звернулася за судовим захистом сво'х порушених, невизнаних або оспорюва-них прав, свобод або штереав» [1, с. 20].
Ю. Лопанчук зазначае, що одшею з тенденцiй розвитку кримiнального судочинства на сучасному етапi е спрощення процедури судового розгляду. Вона вщображена, зокрема, у Рекомендацп № 6 R (87) 18 Ком^ету Мшкт-рiв Ради бвропи державам-членам вiд 17 ве-ресня 1987 р. «Стосовно спрощення кримша-льного правосуддя». У пiдпунктi 7 пункту А
(Судове слщство до i пщ час слухання справи) зазначеного документу державам рекомендуется застосовувати процедуру «угоди про визнання вини», або аналопчш !й. У таких випадках суд повинен мати можливГсть пов-нiстю або частково вщмовитись вiд судового слiдства. Шляхом спрощення судового розгляду, у тих чи шших формах, зауважуе науковець, Где низка европейських держав [2, с. 1].
Вчена Г. Власова зауважуе, що досить часто у правовш наущ шших кра!н виникае питання щодо скорочення процедури кримшального судочинства. Зокрема, одшею iз форм спро-щеного судочинства е укладання угод про визнання вини [3, с. 96-97]. I. Сливич стверджуе, що одна з найбГльш важливих проблем кримшального процесу пов'язана з ефектившстю кримшально! процесуально! форми. Практи-чне значення ще! проблеми вкрай зросла у наш час. Пов'язано це з тим, що в останш роки суттево збГльшилося навантаження на суди, яке вщбуваеться у зв'язку з шдвищенням !х ролi, як оргашв захисту порушених прав, так i у зв'язку iз зростанням числа скоених злочи-нiв. З шшого боку, питання ефективностi виникае, коли мова йде про виршення проблеми, яка стосуеться неможливосп притягнен-ня до кримшально! вiдповiдальностi осiб, якi переховуються за кордоном або на територГ! окупованого Криму, в зош АТО, яка тимчасо-во не пiдконтрольна украшськш владi. Зви-чайнi, стандартнi процесуальш форми не мо-жуть забезпечити швидкого вирiшення за-вдань кримшального судочинства. Вщповщ-но виникае проблема забезпечення оптимального строку кримшального провадження, чому сприяе застосування прискорених форм кримшального судочинства [4, с. 98].
В. Бобрик пщкреслюе, що коли вщбуваеться розгляд судом конкретно! справи i здшснюеться правосуддя в цГлому, мае досягатися мета судочинства з мiнiмiзацiею витрат часу, сил та коштГв, адже неоднорщшсть судових справ (як за !х характером, так i за складшстю) визначае можливГсть рiзних шляхiв дося-гнення цГлей правосуддя, а отже й диферен-цiацГ! судових процедур. Значна частина справ, що розглядаються судами цивГльно! та господарсько! юрисдикцГй, Грунтуються на позовах Гз невеликою цГною позову, якГ не е складними за сво!м юридичним змГстом. Тому розгляд цих справ у загальному порядку позовного провадження не можна назвати оптимальним способом виршення вщповщ-
них cnopiB i щлком може здшснюватися за спрощеною (порiвняно i3 загальним позов-ним провадженням) судовою процедурою. На думку В. Бобрика, законодавче закршлення спрощених видiв судочинства здiйснюeться з метою забезпечення быьшо'' доступностi судочинства в певних нескладних категорiях справ за рахунок зниження судових витрат, скорочених строюв судового розгляду та спрощення процесуальних вимог до дш учас-никiв процесу та дiяльностi суду. При цьому ефективнi спрощеш провадження здатнi ia тотно полегшити досягнення завдань судочинства [5, с. 4].
О. Ткачук вважае, що у цивiльному судочинс-твi Укра'ни та вдосконалення законодавчого регулювання в цiй сферi [1, с. 24]:
- запровадити спрощену процедуру судового розгляду у тому разь коли суд вправi з влас-но'1 iнiцiативи або за клопотанням сторони на будь-якому етат стадп судового розгляду без виклику та/або заслуховування сторiн не-гайно ухвалити рiшення, якщо, наприклад: 1) позов буде явно обГрунтований; 2) позов бу-де явно необГрунтований; 3) наведено обста-вини, якi свщчать про необхiднiсть швидкого вирiшення справи;
- на законодавчому рiвнi затвердити перелш документiв, за якими можна було би пред'являти сво'1 вимоги у порядку наказного провадження;
- заочний розгляд справи перейменувати на «письмове провадження» та розмктити нор-ми, що регламентують це питання, в РоздШ I «Загальш положення» iз визначенням особ-ливостi порядку застосування письмового розгляду справи в окремому провадженш та при переглядi судового ршення в апеляцш-нiй шстанцп;
- визначити механiзм вирiшення масових групових позовiв.
У евроiнтеграцiйному вимiрi важливим мо-жемо вважати твердження В. Бобрика щодо того, що «Активний процес гармошзацп про-цесуального права 6С, який почався в 2000 рощ, охопив багато сфер процесуального регулювання, у тому чи^ питання юрисдикцп, визнання та виконання ршень, обмiну судо-вими документами, збору доказiв, та призвiв до запровадження загальноевропейських су-дових процедур, зокрема европейсько'' про-цедури розгляду позовiв з невеликою щною (ESCP). Досвiд застосування ESCP в кра'нах -
учасницях 6С засвiдчив його ефективнiсть, а тому подiбна процедура (без урахування й транснацiонального характеру) цiлком може бути втыена в цивiльному та господарському судочинсга Укра'ни. Запровадження в нащо-нальне правосуддя спрощеного провадження у справах з невеликою щною позову за зраз-ком ESCP мае прискорити судовий розгляд вщповщних позовiв, зменшити судовi витра-ти сторш, а також забезпечити оперативнiсть судового захисту» [5, с. 8].
На дощльност спрощення процедур у сферi кримiнального процесу наголошуе Г. Власова, зазначаючи: «угоди в кримiнальному процес Укра'ни беззаперечно мають право на кну-вання, але перед 'х запровадженням потрiбно прискiпливо вивчити досвщ застосування таких угод на практищ iнших кра'н, а також пе-редбачити результати 'х використання у кримшальному процесi нашо'' держави. Вихо-дячи з цього, угоди про визнання вини, що передбачеш у новому КПК Укра'ни, не варто запроваджувати в кримшальний процес Укра'ни, натомiсть в новому КПК Укра'ни мають вщнайти мiсце аналоги судових угод Шмеччини. доцiльнiсть 'х упровадження у кримшальне судочинство Укра'ни можуть свiдчити, по-перше, вичерпанi можливостi пiдвищення ефективностi наявно'' системи кримiнального судочинства; по-друге, очеви-дне вiдставання у розвитку вггчизняного кримiнального судочинства порiвняно з ш-шими кра'нами, зокрема европейськими; потрете, перевантаження органiв прокуратури та слщства; по-четверте, перевантаження судово'' системи» [3, с. 101].
I. Сливич видыяе спрощену i прискорену фо-рми провадження. На думку науковця, Прис-корена форма являе собою провадження у кримшальному процеа Укра'ни, яке спрямо-ване на досягнення загальних щлей кримша-льного судочинства, мае скорочеш (порiвня-но iз звичайною процедурою) строки для 'х досягнення i особливостi, як характеризу-ються модифiкацiею окремих стадш кримь нального провадження, що вiдрiзняе цi провадження вiд звичайного порядку кримша-льного судочинства. Спрощена форма це про-цесуальна форма провадження у кримшальному процеа Укра'ни, яка мае власну сукуп-шсть специфiчних цiлей i завдань, що не су-перечать щлям i завданням кримiнального судочинства в щлому, характеризуеться ви-лученням окремих стадш кримшального
провадження, завдяки чому провадження здшснюеться у быьш коротю строки [4, с. 100]. Водночас, В. Бобрик наголошуе, що неефективш спрощеш провадження мають абсолютно протилежний наслщок, адже лише ускладнюють процесуальну форму, що маемо, зокрема, ниш з процедурою заочного розгляду справи [5, с. 4].
Ю. Лопанчук зауважуе, що скорочення судового слщства вщбуваеться з метою процесуально!' економп, яка полягае у меншш затрат процесуальних засобiв i часу на розгляд та виршення окремо взято! кримiнальноï справи, у здшсненш правосуддя за згодою сторiн у бiльш короткий термш Побiчно це позна-чаеться на завантаженосп судiв [2].
Поряд зi спрощенням судових процедур важ-ливе значення для забезпечення доступу до правосуддя мае зниження судових витрат.
На думку Л. Кондрат'ева та А. Прокопюк у пе-рюд становлення правовоï держави проблема шституту судових витрат у цивiльному судо-чинствi досить актуальна, оскiльки питання пов'язаш з розвитком цього шституту безпо-середньо впливають на можливкть реалiзацiï особою права на звернення до суду та отри-мання судового захисту, а отже, i потреба в подальшому ïx науковому осмисленнi не тыьки збереглася, але й значно посилилась [6, с. 74].
Згщно Постанови № 10 Пленуму Вищого спе-цiалiзованого суду Укра'ни з розгляду цивь льних i кримiнальних справ «Про застосуван-ня судами законодавства про судовi витрати у цивыьних справах», Судовi витрати - пе-редбаченi законом витрати (грошовi кошти) сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справь понесеш ними у зв'язку з ïï розглядом та ви-рiшенням, а у випадках ïx звiльнення вiд сплати - це витрати держави, яю вона несе у зв'язку з виршенням конкретноï справи. Конвенцiя про захист прав людини i осново-положних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомен-дацiя щодо заxодiв, якi полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комитетом мiнiстрiв Ради бвропи 14 травня 1981 року, та практика бвропейського суду з прав людини пщ час застосування цiеï Конвенцп не визнають необхщшсть сплати судових ви-трат обмеженням права доступу до суду. Разом iз тим, ураховуючи положення пункту 1 статт 6 Конвенцп та прецедентну практику бвропейського суду з прав людини (зокрема,
ршення вщ 19 червня 2001 року у справi «Креуз проти Польшу» (Kreuz v. Poland)), спла-та судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином i такою мiрою, щоб завдати шкоди самiй суп цього права, та мае пересль дувати законну мету [7].
Л. Кондрат'ева та А. Прокопюк стверджують, що судовi витрати впливають на можливкть реалiзацiï особою права на звернення до суду та отримання судового захисту й може розг-лядатися як установлене законодавством об-меження доступносп правосуддя. Оптималь-ний розмiр судових витрат вщсшае безпщс-тавне звернення до суду. Водночас, згщно Ре-комендацп № R (81)7 КМРб, прийняття якщо судовi витрати е явною перешкодою для доступу до правосуддя, ïx треба по можливост скоротити або анулювати [6, с. 74].
Т. Коваленко пщкреслюе, що шститут судових витрат нерозривно пов'язаний iз проблемою доступносп правосуддя, аргументуючи свою позицш такими тезами:
1) доступшсть правосуддя прямо пов'язана з можливктю для оаб, якi звертаються до суду, витримати тягар пов'язаних iз цим витрат;
2) яюсне правосуддя, що забезпечуе ефекти-вний правовий захист при справедливому судовому провадженш в розумний строк, об'ективно не може бути дешевим;
3) можливосп держави, яка кнуе за рахунок кош^в платниюв податкiв, з фшансування правосуддя, забезпечення права доступу до суду не безмежнi [8, с. 202-203]. Водночас, на-уковець зауважуе, що при реформуванш ш-ституту судових витрат з одного боку, важ-ливо не допустити надмiрноï дорожнечi процесу для оаб, яю беруть участь у судовому розглядь а з шшого - забезпечити яюсне та справедливе правосуддя, що вимагае чима-лих витрат [8, с. 202-203].
Таким чином, у рамках покращення забезпе-чення доступу до правосуддя слщ говорити про оптимiзацiю судових витрат, а не просто 1х пошук шляxiв 1х зменшення.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження доведено взаемозв'язок та взаемообумовлешсть двох складових доступностi правосуддя - спрощення судових процедур i скороченш судо-вих витрат. Встановлено, що за допомогою посиленоï роботи над оптимiзацiею вщповщ-
них процедур та витрат уможливиться вико-нання европейських стандарт щодо досту-пностi правосуддя, а отже - вщбудеться змщ-нення гарантiй права на справедливий суд в Укра'ш, що е умовою европейсько'' штеграцп нашо'1 держави.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
Перспективним напрямком подальших дос-лщжень е деталiзацiя iнших складових досту-пностi правосуддя та виявлення взае-мозв'язкiв мiж ними.
1. Tkachuk, O. (2016). Suchasni problemy i napriamky sproshchennia sudovykh protsedur u
tsyvilnomu sudochynstvi Ukrainy [Modern problems and directions of simplification of judicial procedures in civil legal proceedings of Ukraine]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 5, 1924 (in Ukrainian)
[Ткачук, О. (2016). Сучасш проблеми i напрямки спрощення судових процедур у цивыьному судочинсга Укра'ни. ГИдприемництво, господарство i право, 5, 19-24].
2. Lopanchuk, Yu. (2011, 25-26 Fabruary). Skorochena protsedura sudovoho slidstva za chynnym KPK
Ukrainy: sut, meta ta umovy zastosuvannia [A shortened procedure for judicial investigation under the current CPC of Ukraine: the essence, purpose and conditions of application]. Retrieved from http://eprints.oa.edu.ua/755/1/Lopanchuk.pdf (in Ukrainian)
[Лопанчук, Ю. (2011, 25-26 лютого). Скорочена процедура судового слщства за чинним КПК Укра'ни: суть, мета та умови застосування. URL: http://eprints.oa.edu.ua/755/1/Lopanchuk.pdf].
3. Vlasova, G. (2013). Sproshchennia kryminalnoho provadzhennia na prykladi okremykh
yevropeiskykh krain: dosvid, praktyka zastosuvannia [Simplification of criminal production on the example of the separate European countries: experience, practice of application]. Public Law, 3, 96-102 (in Ukrainian)
[Власова, Г. (2013). Спрощення кримшального провадження на прикладi окремих европейських кра'н: досвщ, практика застосування. ny6AÏHHe право, 3, 96-102].
4. Slyvych, I. (2015). Pryskoreni ta sproshcheni provadzhennia v kryminalnomu sudochynstvi Ukrainy:
vyznachennia ta dotsilnist zastosuvannia [Accelerated and simplified production in criminal proceedings of Ukraine: definition and feasibility of application]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 31(3), 97-100 (in Ukrainian) [Сливич, I. (2015). Прискореш та спрощеш провадження в кримшальному судочинствi Укра'ни: визначення та дощльшсть застосування. Науковий eicHUK Ужгородського нащональногоутверситету. CepiR: Право, 31(3), 97-100].
5. Bobryk, V. (2015). Perspektyvy sproshchennia v Ukraini sudovoho rozghliadu tsyvilnykh i
hospodarskykh sprav iz nevelykoiu tsinoiu pozovu v konteksti yevropeiskoho dosvidu [Prospects of simplification in Ukraine of civil and commercial cases with a small claim price in the context of European experience]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 3, 11-15 (in Ukrainian)
[Бобрик, В. (2015). Перспективи спрощення в Укра'ш судового розгляду цивыьних i господарських справ iз невеликою щною позову в контекст европейського досвщу. Шдприемництво, господарство i право, 3, 11-15].
6. Kondratieva, L., & Prokopiuk, A. (2011). Sudovi vytraty v tsyvilnomu protsesi [Judicial charges in
civil procedure]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu, 597, 74-78 (in Ukrainian) [Кондрат'ева, Л., & Прокопюк, А. (2011). Судовi витрати в цивильному процеа. Науковий в^ник Чертвецькогоутверситету, 597, 74-78].
7. Pro zastosuvannia sudamy zakonodavstva pro sudovi vytraty u tsyvilnykh spravakh [On the
application by courts of legislation on court costs in civil matters] (Ukraine), 17 October 2014, No 10. Retrieved January 1, 2018, from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 (in Ukrainian)
[Про застосування судами законодавства про судовi витрати у цивыьних справах (Украша), 17 жовтня 2014, № 10. Актуально на 01.01.2018. URL: http ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14].
8. Kovalenko, T. (2013). Sutnist ta funktsii sudovykh vytrat u hospodarskomu protsesi [The essence and functions of court costs in the economic process]. VisnykKharkivskoho natsionalnoho universytetu meni V. N. Karazina. Seriia: Pravo, 1062(14), 201-203 (in Ukrainian) [Коваленко, Т. (2013). Сутшсть та функцп судових витрат у господарському процеа. BicHUKХарювського нацюнальногоутверситету iMeHi В. Н. Каразта. CepiR: Право, 1062(14), 201-203].
