CC BY
235
УДК 342.9:341.645
Л. В. Тацш,
канд. юрид. наук, заступник голови Харк1вського апеляцтного адмшстративного суду
ГЛАСН1СТЬ I В1ДКРИТ1СТЬ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У СВ1ТЛ1 КОНВЕНЦП ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ I ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД ТА ПРАКТИКИ СВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З
ПРАВ ЛЮДИНИ
У статп зроблено спробу розкрити змiст принцитв гласностi та вiдкритостi адмiнiстративного судового процесу з огляду на Конвенщю про захист прав людини i основоположних свобод. Проаналiзовано практику Свропейського суду з прав людини щодо застосування цих принципiв.
Ключовг слова: гласшсть судового розгляду, вiдкритiсть, публiчнiсть, Конвенцiя, адмiнiстративне судочинство.
Конвенцiя про захист прав людини i основоположних свобод вщ 4 листопада 1950 року ратифшована Верховною Радою Украши 17 липня 1997 р. i набула чинностi в Укрш'ш 11 вересня 1997 р. [1]. У нш сформульовано основнi права i свободи людини, зокрема, право на справедливий i публiчний розгляд справи впродовж розумного строку незалежним i безстороншм судом, створеним вiдповiдно до закону. Ратифшувавши Конвенцiю про захист прав людини та основоположних свобод (далi - Конвенщя), Украша визнала положення цього мiжнародного договору частиною нацiонального законодавства i взяла на себе зобов'язання щодо дотримання принцитв, закршлених у Конвенцп.
Розглядаючи питання застосування принципу гласностi адмiнiстративного судочинства у свiтлi Конвенцп про захист прав людини та основоположних свобод, слщ наголосити, що в нацюнальному законодавствi Украши цей принцип закршлено у ст. 7 КАС Украши i розкрито у ст. 12 цього Кодексу [2].
Стаття 6 Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод гарантуе кожнш людинi право на вiдкритий судовий розгляд, а також на публiчне проголошення судового рiшення. Але преса i публiка можуть не допускатися в зал засщань протягом усього судового розгляду або якоюь його частини з мiркувань моралi, громадського порядку чи державно'1' безпеки в демократичному суспшьста, якщо це потрiбно в iнтересах неповнолiтнiх чи для захисту приватного життя сторiн, або — тсею мiрою, що визнана судом суворо необхщною, - коли за особливих обставин публiчнiсть розгляду може зашкодити iнтересам правосуддя.
Отже, змют принципу гласностi i вщкритосп судового процесу полягае в забезпеченш кожнiй особi, справа яко'1' розглядаеться в суд^ права знати про результати п розгляду. Окрiм того, згiдно з Законом Украши «Про доступ до судових ршень» змют судових рiшень, розмiщений на офщшному веб-порталi судово'1' влади, може бути доступний кожному громадянину [3]. Це сприяе тдвищенню вiдповiдальностi суддi за прийняте ним ршення.
Судова практика стосовно застосування положення п. 1 ст. 6 Конвенцп не дуже велика. Частково це пояснюеться тим, що сфера застосування права на гласшсть бшьш ч^ко окреслена, шж iншi аспекти права на справедливий судовий розгляд справи. Публiчне судочинство вщповщае штересам не тшьки сторш, але й широко'1' громадськостi, тим самим забезпечуючи довiру до системи здшснення правосуддя.
Варто пiдкреслити, що вщкритий характер судового розгляду е ютотним елементом права на справедливий суд.
Як заявив Суд у справi Ахсен проти ФРН, публiчний характер розгляду перед судовими органами, на який посилаеться п. 1 ст. 6, захищае заявниюв вщ таемного, не
пщконтрольного суспшьству здiйснення правосуддя; це також один 3i cnoco6iB змiцнення довiри до дiяльностi судiв як вищо'1, так i нижчо'1 шстанци. Роблячи процес здiйснення правосуддя прозорим, пу6лiчнiсть сприяе досягненню мети п. 1 ст. 6 Конвенци, а саме забезпеченню справедливого судового розгляду, гаранпя якого е одним з фундаментальних принципiв будь-якого демократичного суспiльства [4, с. 250].
У кшькох справах Суд ухвалив, що принцип гласносп мае дотримуватися повнiстю, принаймнi стосовно розгляду справи по сут^ ^м випадкiв вiдсутностi одного з положень, згаданих у п. 1 ст. 6, вщповщно до якого за певних обставин публша може не допускатися на засщання.
У справi Де Мур проти Бельги заявник скаржився на те, яким саме чином вщбувався розгляд його справи у Радi адвокатсв у зв'язку з розглядом його заяви про надання статусу адвоката. Суд, зокрема, ухвалив, що пщстав для проведення закритого розгляду ще'1 справи чи нерозголошення ршення Ради адвока^в не було. Суд зауважив, що немае потреби повщомляти громадсьюсть про майбутш судовi слухання, достатньо лише забезпечити фактичний доступ публши в зал засщання. Однак винятки все ж таки можливi у тих випадках, коли принцип гласносп суперечить шшим всебiчно обгрунтованим iнтересам
[4].
Для того, щоб виконати вимогу п. 1 ст. 6 Конвенци, необхщна, як правило, публiчнiсть розгляду в судах. У тому раз^ якщо пу6лiчний розгляд не проводився в судi першо'1 шстанци, це може бути виправлено проведенням публiчних слухань у судi вищо'1 шстанци. Але якщо апеляцшний суд при переглядi справи не розглядае конкретнi ii обставини чи не мае змоги розглянути вс ii аспекти, то у цьому випадку мае мюце порушення ст. 6 Конвенци.
У справi Д'енне проти Франци Суд вказав, що оскшьки у цш справi не проводилися пу6лiчнi слухання перед дисциплшарним органом, який слухав справу вперше, вiдповiдно, не може вважатися виправданням те, що медичний апеляцшний орган провiв вщкрстп слухання, оскшьки вш не може розглядатися як судовий орган, що володie повною юрисдикцieю, зокрема тому, що у нього немае повноважень оцшити, наскшьки призначена дисциплiнарним органом мiра покарання була пропорцiйною до провини. Суд також зазначив, що для того, щоб виправдати вщсутшсть публiчних слухань, у раз^ якщо вони не були проведет судом першо'1' шстанци, вимагаються обставини виняткового характеру [4].
Право на публiчний розгляд справи, як правило, мютить у собi право бути заслуханим у суд^ за винятком особливих обставин.
У деяких випадках iснуe можливють для заявника вiдмовитися вiд свого права на публiчний розгляд. Як заявив Суд у справi Хоканссон i Стурессон проти Швецп, «...ш буква, нi дух даного положення не можуть перешкоджати заявнику вщмовитися вiд свого власного вiльного волевиявлення, вираженого прямо чи непрямо, а саме, вщ права на публiчний розгляд свое! справи... Однак, вщмова вщ цього права мае бути зроблена у недвозначнш формi i не повинна вступати у протирiччя з будь-якими суспiльно важливими штересами» [5]. Крiм того, у цш справi Суд визнав, що мала мюце мовчазна вiдмова заявникiв вщ 1'хнього права на пу6лiчний розгляд, позаяк вони не звернулися з проханням про його проведення, а саме така можливють ч^ко сформульована в законодавста Швеци.
У справi Ле Конт, Ван Левен i Де Мейер Суд пiдкреслив право на публiчне слухання справи, але вказав на можливють прямо!' вщмови вщ цього права. Вiн заявив, що «ведення дисциплiнарного провадження подiбного роду за закритими дверима не суперечить Конвенци за умови згоди вщповщно!' особи» [6].
У справi Кемпбелл i Фелл Суд постановив, що уряд-вщповщач може не допускати публшу i пресу на дисциплшарне провадження у в'язницях з мiркувань суспiльного порядку i безпеки [7].
Законодавство Укра'ни мютить два подi6нi за назвою, але рiзнi за змiстом принципи судочинства: принцип публiчностi, який полягае у тому, що державш органи здшснюють процесуальну дiяльнiсть у загальнодержавних штересах на захист прав та охоронюваних
законом штереав громадян, та принцип гласносп судового процесу, який полягае у тому, що розгляд справи повинен бути вщкритим та доступним для громадськосп. Отже, Укра'Хна закрiпила принцип гласносп судового процесу, що передбачений ст. 129 Конституцп Укра'Хни, що за сво'1м змiстом вiдповiдае встановленому аналiзованою Конвенцiею принциповi публiчностi.
Гласшсть судового розгляду означае такий порядок його проведення, вщповщно до якого кожному громадянину надаеться можливють бути присутшм у залi суду i стежити за ходом розгляду адмшютративно'! справи; преса, радiо та iншi засоби масово'1 шформацп можуть безперешкодно висвiтлювати хiд та результати процесу за умови отримання дозволу суду на таке висв^лення. Гласшсть означае також вщкритють уах матерiалiв справи для оаб, якi беруть участь у справ^ 1'х право знайомитися з ними, обов'язок 1'хнього шформування про час та мiсце судового засщання i про виконання окремих процесуальних дiй.
Як указувалося вище, у Кодексi адмiнiстративного судочинства Укршш принцип гласностi розкрито в ст. 12. Так, вщповщно до ч. 8 ще'1 статп особи, присутш в залi судового засiдання, можуть використовувати портативш аудiотехнiчнi засоби. Проведення у залi судового засiдання фото- i кiнозйомки, вiдео-, звукозапису iз застосуванням стацюнарно'! апаратури, а також транслювання судового засiдання по радю i телебаченню допускаються на пiдставi ухвали суду за наявностi згоди на це оаб, якi беруть участь у справ^ крiм тих, яю е суб'ектами владних повноважень [2].
Таким чином, стаття закршлюе правило, що заперечувати проти проведення зйомки стацюнарними засобами та трансляцп судового засiдання може виключно особа, яка не представляе суб'екта владних повноважень.
Останшм часом набуло актуальносп питання створення ефективно'1 системи взаемодп судiв i засобiв масово'1' шформацп як прояв принципу гласностi. Однак специфша взаемодп суду та ЗМ1 носить дещо iнший характер порiвняно iз характером взаемодп працiвникiв мас-медiа з iншими органами державно'! влади, оскшьки принцип незалежностi та неупередженосп суду створюе специфiчнi обмеження у висв^ленш судово'1 проблематики у ЗМ1.
Позицiя Ради Свропи стосовно принципу гласносп судового розгляду вiдображена у резолющях та рекомендащях органiв Ради Свропи. Так, наприклад, вказуеться, що для запоб^ання зловживанням владою та для захисту прав пщсудного вкрай важливим е громадський контроль. Ком^ет мiнiстрiв Ради Свропи у сво'1х рекомендацiях вiд 10 липня 2003 року «Про порядок надання шформацп через засоби масово'1 шформацп стосовно кримшального судочинства» закликав держави — члени Свросоюзу сшвпрацювати зi ЗМ1, органiзовувати тренiнги з правових питань для журналю^в, щоб поширювати знання про процедури i права, пов'язанi з кримiнальним судочинством [8].
Право ЗМ1 збирати i поширювати шформащю про судочинство може пiдлягати певним обмеженням, як мають мати ч^ко визначенi пiдстави. Такi обмеження подшено на двi категорп — обмеження доступу до судових процеав та обмеження на поширення шформацп про судовi процеси. Резолюцiя № К (81) 19 Ком^ету мiнiстрiв Ради Свропи про доступ до шформацп (Ком^ет мшю^в ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначае загальш принципи оприлюднення шформацп державних оргашв. У документi зокрема наголошено на необхщносп дотримуватися особливого порядку одержання шформацп щодо судових органiв: «Кожна особа, яка перебувае пiд юрисдикщею держави-члена, мае право на отримання за запитом шформацп, котра е в розпорядженш державних оргашв, за винятком законодавчих оргашв та оргашв судово'1 влади» [9].
Таю стандарти вщносин судiв i ЗМ1 вiдображено у Рекомендацп № Rес. (2003) 19 Комiтету мiнiстрiв Ради Свропи державам-членам щодо надання через ЗМ1 шформацп про кримшальш процеси (Ком^ет мiнiстрiв ухвалив документ 10 липня 2003 року) [10]. Хоча у вказаному документ увагу зосереджено на кримшальному процесi, проте визначеш в ньому принципи доступу журналютв до суду вiдповiдають загальним европейським
стандартам шформацшних вщносин судiв i ЗМ1 та правовим позицiям Свропейського суду з прав людини.
Необхiдно тдкреслити, що гласнiсть i вiдкритiсть у судочинста е не тiльки запорукою дотримання прав учасникiв процесу, а й засобом тдтримання авторитету суду, адже прозорють функцiонування державних шститупв - важлива ознака сучасно'1 демократа. Громадяни мають знати, хто i як приймае суспiльно важливi ршення, як вони виконуються i яю це мае наслiдки для суспшьства в цiлому.
Список лтератури: 1. Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року // Офш. вiсн. Украши. - 1998. - № 13. - С. 270-302. 2. Кодекс адмшютративного судочинства Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2005. - № 35-36, № 37. - Ст. 446. 3. Про доступ до судових ршень: Закон Украши // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2006. -№. 15. - Ст. 128. 4. Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Свропейського суду з прав людини у контекст захщно! правово'1 традицп / С. Шевчук. - Вид. 2-е, випр., доп. -К. : Реферат, 2007. - 848 с. 5. Ефектившсть ршень Свропейського суду з прав людини, або справи, розглянуп з 1959 по 1998 рш (Effects of Judgments or Cases 1959-1998) // Украшський портал практики Свропейського суду з прав людини, стаття з журналу № 4'1999. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://www.eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx= 112. 6. Ле Конт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) и Де Мейер (De Meyere) против Бельгии. Судебное решение от 23 июня 1981 г. / Европейская конвенция о защите прав человека: право и практика. [Електронный ресурс] -Режим доступа: http://www.echr.ru/documents/doc/2461411/2461411.htm. 7. Кэмпбелл (Campbell) и Фелл (Fell) против Соединенного Королевства. Судебное решение от 28 июня 1984 г. / Европейская конвенция о защите прав человека: право и практика. [Електронный ресурс] - Режим доступа: http://www.echr.ru/documents/doc/2461410/2461410.htm. 8. Рекомендация № R (2003) 13 Комитета министров Совета Европы государствам-членам «О порядке предоставления информации о разбирательствах по уголовным делам через средства массовой информации» / Офшшний портал Верховно! Ради Украши. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994 870. 9. Рекомендащя Ради Свропи № R (81) 19 про доступ до шформацп, що знаходиться у розпорядженш державних оргашв / Прозора бюрократя. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://access-info.org.ua/rekomendatsija_r_81_19_. 10. Буроменський М. Суди у вщносинах з журналютами та ЗМ1: Поабник для суддiв. / М. Буроменський, О. Сердюк, I. Пщкуркова - К., 2008. - 64 с.
ГЛАСНОСТЬ И ОТКРЫТОСТЬ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРОЦЕССА В СВЕТЕ КОНВЕНЦИИ О ЗАЩИТЕ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА И ОСНОВНЫХ СВОБОД И ПРАКТИКИ ЕВРОПЕЙСКОГО СУДА ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА
Таций Л. В.
В статье сделана попытка раскрыть содержание принципов гласности и открытости административного процесса с позиции Конвенции о защите прав человека и основных свобод. Проанализирована практика Европейского суда по правам человека по применению этих принципов.
Ключевые слова: гласность судебного разбирательства, открытость, публичность, Конвенция, административное судопроизводство.
PUBLICITY AND OPENNESS OF ADMINISTRATIVE PROCESSES
UNDER THE CONVENTION ON HUMAN RIGHTS AND FUNDAMENTAL FREEDOMS AND THE EUROPEAN COURT
OF HUMAN RIGHTS Tatsiy L. V.
This paper attempts to reveal the content of the principles of transparency and openness of
administrative litigation with regard to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. The analysis of the European Court of Human Rights concerning the application of these principles.
Key words: trial publicity, openness, publicity, convention, administrative proceedings.
Hadiurnrn dopeda^iï22.04.2013p.
