CC BY
113. Kobuta, I.; Zhygadlo, V. and Luzhanska, T. (2010). Ukraine's Second Year in the WTO: Trends in the Foreign Trade in Goods and Analysis of Fulfillment of Commitments. Kyiv: UNDP, 80.
4. Kovalchuk, S.Y. and Muliar, L.V. (2014). Sustainable development of the world economy: The role of organic production. Agrosvit. 23: 61-66.
5. Kucher, A.; Heldak, M.; Kucher, L.; Fedorchenko, O. and Yurchenko, Y. (2019). Consumer willingness to pay a price premium for ecological goods: A case study from Ukraine. Environ. Socio-Econ. Stud. 7: 38-49. http://dx.doi.org/10.2478/environ-2019-0004
6. Lapa, V.; Lissitsa A.; Polivodskiy, A.; Fedorchenko, M.; Feofilov, S. and Yanov, A. (2007). Ukraine: Agroholdings and Land Market Outlook. Ukrainian Agrarian Confederation, Ukragrokonsalt, Kyiv.
7. Leontiuk, I.B. (2015). Effect of Caliber herbicide and Biolan growth regulator on plant height and yield of winter wheat. In: Bulletin of Institute of Bioenergetic Crops and Sugar Beets, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, 23: 39-44.
8. Melnyk, Y.F.; Prysyazhnyuk, M.V.; Andriyevskyi, V.Y.; Andryushchenko, B.V.; Artyushyn, V.I.; Demyanchuk, V.V.; Yemelyanova,
Z.L.; Zhygadlo, V.S.; Kyrylenko, I.G.; Kobets, M.I.; Kobuta, I.V.; Pugachyov, M.I.; Seperovych, N.V. and Sikachyna, O.V. (2009). Actual Problems of Agrarian Reform in Ukraine in the Context of the Systemic Crisis of the Global Economy. Kyiv: UNDP. 135.
9. Shevchenko, M.S.; Shevchenko, O.M. and Romanenko, O.A. (2004). Ecological herbicides in the system of grain growing. Grain storage and processing, 8: 21-23.
10. State Statistics Service of Ukraine. (2020). [Electronic resource]. Access mode: http://www.ukrstat.gov.ua/.
11. Storchus, I. (2019). Methods of weed control in winter wheat crops. Proposition, 1: 108-110.
12. Tsykov, V.S.; Matiukha, L.P. and Tkalych, Y.I. (2012). Protection of grain crops from weeds: Monograph. Dnipropetrovsk.
13. Zhygadlo, V. and Sikachyna O. (2008). Production of Grain and Oil Crops In Ukraine: Problems and Prospects in the Context of the Global Food Crisis Kyiv: UNDP, 44.
14. Zuza, V.S. and Lotonenko, I.V. (2008). Nature of weediness of winter wheat crops and effectiveness of herbicides. Plants-weeds and effective systems of protection against crops of agricultural plants, 44-51.
SOYBEAN PRODUCTIVITY FORMATION UNDER THE EFFECT OF MICROFERTILISERS AND
GROWTH REGULATORS
Baida M.
postgraduate, Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, NAAS of Ukraine
ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 СО1 П1Д ВПЛИВОМ М1КРОДОБРИВ ТА РЕГУЛЯТОР1В
РОСТУ
Байда М.
астрант, 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН Украши
Abstract
In the experiment, we studied the efficiency of growing soybean varieties 'Ustia', 'Cordoba' and 'Estafeta', as well as the influence of the following technology factors: microfertiliser Yara Vita Mono Molytrac applied in the budding stage (0.25 l/ha); Yara Vita Mono Molytrac applied in the budding stage (0.25 l/ha) + in the flowering stage (0.25 l/ha); growth regulators (Biosil, Radostim). According to the research results, it was found that the best yield of 'Cordoba' variety was obtained with the application of Yara Vita Mono Molytrac in the budding stage + Radostim (3.03 t/ha), and Yara Vita Mono Molytrac applied twice in combination with Biosil (3.03 t/ha) or Radostim (3.07 t/ha). Similarly, in 'Estafeta' variety, the maximum yield was obtained for the combination of Yara Vita Mono Molytrac in the budding stage + Radostim, and for application of Yara Vita Mono Molytrac applied twice in combination with Biosil or Radostim. The protein content was the best in 'Cordoba' variety for treatment with Yara Vita Mono Molytrac in the budding stage + Radostim (43.5%), and for application of Yara Vita Mono Molytrac in the budding stage + at the flowering stage in combination with Biosil (43.3%) or Radostim (46.6%). However, the best treatments in terms of oil content in 'Cordoba' variety were the use of Yara Vita Mono Molytrac + Radostim (21.3%), and Yara Vita Mono Molytrac applied twice in combination with Biosil (21.5%) or Radostim (23.2%). The best productivity of soybean variety 'Estafeta' was under the combination of Yara Vita Mono Molytrac applied twice and Biosil, which ensured oil content of 22.3%.
Анотащя
В дослщ проводили вивчення ефективносп вирощування сорпв со!: Устя, Кордоба та Естафета, а також вплив факторiв технологи: мжродобрива (Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) та в фазу бутошзацп (0,25 л/га) + в фазу цвтння (0,25 л/га)); регуляторiв росту (Бюсил, Радостим). За результатами проведених дослвджень встановлено що краща урожайшсть сорту Кордоба була за застосування Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп + Радостим - 3,03 т/га, а Yara Vita Моно Молтграк двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим - 3,03 т/га та 3,07 т/га. Аналопчно, в сорту со! Естафета
була отримана максимальна урожайшсть за поеднання Yara Vita Моно Молирак в фазу бутошзацй + Радостим та за внесения Yara Vita Моно Молирак двiчi в поеднанш з Бiосил або Радостим. За вмютом бiлку кращi показники були в сорту Кордоба за обробки рослин Yara Vita Моно Молирак в фазу бутошзацй + Радостим - 43,5 %, а за застосування Yara Vita Моно Молирак в фазу бутошзацй + в фазу цвтння в поеднаннi з Бюсил або Радостим - 43,3 % та 46,6 % вщповщно. А от кращими варiантами за вмютом жиру в со! Кордоба було застосуванням Yara Vita Моно Молирак + Радостим - 21,3 %, i застосування Yara Vita Моно Молирак двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим - 21,5 % та 23,2 % вщповвдно. Кращi ж показники со! Естафета були на варiантi поеднання Yara Vita Моно Молирак двiчi та використання з Бюсил, що забезпечувало отримання 22,3 % жиру.
Keywords: soybean, yield, protein, oil, microfertiliser, growth regulator
Ключовi слова: соя, урожайшсть, бшок, жир, мжродобриво, регулятор росту
Вступ. За останш десятирiччя технологи застосування мжродобрив та регуляторiв росту по-ширились з дослвдних дiлянок на виробничi посiви, не тiльки в Укрш'ш а й по всьому свиу. Причому даний агрозахiд розглядаеться як постшно застосо-вуваний елемент технологи вирощування, що до-повнюе заходи застосування пестицидiв або iнших елеменпв технологii догляду.
Однак попри беззаперечну ефективнiсть застосування мiкродобрив та регуляторiв росту в науко-вих публжащях наводяться доволi рiзноманiтнi даш щодо ефективностi !х по впливу на продуктив-нiсть рослин. Так, рiвень врожайностi злакових культур може зростати порiвняно з необробленими варiантами дослiду вiд 0,4 до 1,3 т/га, а от буряшв цукрових ввд 2,0 до 3,0 т/га.
А от зпдно шших дослiджень згадуеться, що бiопрепарати i регулятори росту за передпосiвноi обробки ячменю ярого показали ефектившсть 16,140,9 %, та найбiльший прирют урожаю отримано за обробки регулятором росту Вимпел (0,99 т/га) i бь опрепаратом Кладостим (0,86 т/га). А от iншi до-слвдники визначили, що можна отримати прибавку врожаю ввд застосування регуляторiв росту рослин та мжродобрив га рiвнi 0,08-0,28 т/га.
Вченi що вивчали особливостi впливу регуля-торiв росту на урожайшсть со! Устя встановили, що залежно ввд застосовуваного препарату отримана прибавка врожайносп 0,13-0,34 т/га, Аратта - 0,180,31 та Софiя 0,12-0,40 т/га. А от iншi вченi показали значно меншу ефективнiсть даного агрозаходу i прибавка вiд внесення регуляторiв росту у сорту Маша склала 0,06 т/га, у сорту Седмиця - 0,08 т/га, у сорту Лара - 0,18 т/га. Iншi дослвдники показали, що за застосування виключно регулятора росту урожайшсть со! сорту Романтика зросла на 0,30 т/га, Аннушка - на 0,28 т/га, а за умови сумюного застосування шокуляци насшня - на 0,48 i 0,50 т/га вщповвдно.
Зазвичай регулятори росту та мшродобрива незначно впливають на формування продуктив-носи рослин i !х вклад становить в межах 5-15 %. Водночас е публшацп де внесок даного класу пре-паратш в формування врожайносп ощнюеться в
межах 20-30 %, однак, на нашу думку, це можливо при достатньо хорошому забезпеченш рослин íh-шими елементами живлення, та значною потребою рослин в мжродобривах.
Отже, внесок регуляторiв росту та мшродобрив в урожайнiсть не можна оцшити однозначно, та деяш питания, особливо що стосуеться комплексно! взаемодй' препаратiв потребують до-даткового вивчення.
Матерiали та методика досл1джень
Дослвдження проводили впродовж 2018-2020 рр. на Верхияцькш дослiдно-селекцiйнiй станцй' 1н-ституту бiоенергетичних культур i цукрових буряшв НААН Укра!ни (Христинiвський р-н, Черкась-ко! обл.).
За гiдротермiчними умовами територ!я нале-жить до зони нестiйкого зволожения Правобережного Люостепу Укра!ни. Водночас, попри те що по-годнi умови в роки дослвджень вiдрiзиялись ввд се-редньобагаторiчних значень вони були сприятливими для росту та розвитку рослин.
Грунт дослщних дiлянок - чорнозем ошдзоле-ний: вмiст гумусу 3,36-4,89 %, пдролиична кис-лотнiсть 2,2-3,8 ммоль на 100 г грунту, вмют рухо-мих форм фосфору i калш - 90-140 i 70-100 мг/кг грунту, легкогiдролiзованого азоту 100-120 мг/кг грунту, сума увiбраних основ - 28-30 ммоль на 100 г грунту.
Схема дослвду передбачала вирощування сорпв: Устя, Кордоба та Естафета, а також таш фак-тори технологи: мжродобрива (Yara Vita Моно Молирак в фазу бутошзацй (0,25 л/га) та в фазу бутошзацй (0,25 л/га) + в фазу цвтння (0,25 л/га)); регулятори росту (Бюсил, Радостим). Облжова площа дмнки - 35 м2, повторнють - чотириразова, розмщення дiлянок реидомiзоване, споаб сiвби -широкорядний - 45 см.
Результати дослiджень. За результатами дос-лiджень встановлено, що використання винятково регуляторiв росту рослин вносить ттмальт змiни у формування урожайносп дослiджуваиих сортiв со! (табл. 1).
Таблиця 1.
Продуктивмсть coi залежно ввд застосування мiкродобрив та регуляторiв росту (2018-2020 рр.
Сорт Мкродобриво Регулятор росту Урожайшсть, т/га Вмют бшку, % Вмют жиру, %
Устя Без мжродобрив Без регуляторiв росту 2,51 38,6 17,9
Бюсил 2,51 39,3 18,2
Радостим 2,52 40,5 18,5
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 2,78 40,8 19,5
Бюсил 2,81 41,1 19,5
Радостим 2,88 41,3 19,7
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) + в фазу цвтння (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 2,81 40,5 20,4
Бюсил 2,89 44,3 21,1
Радостим 2,87 46,1 22,1
Кордоба Без мжродобрив Без регуляторiв росту 2,70 39,5 18,8
Бюсил 2,70 40,0 19,1
Радостим 2,72 40,5 19,3
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 2,91 41,4 20,1
Бюсил 2,94 41,6 20,2
Радостим 3,03 43,5 21,3
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) + в фазу цвтння (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 3,02 41,9 20,9
Бюсил 3,03 43,3 21,5
Радостим 3,07 46,6 23,2
Естафета Без мжродобрив Без регуляторiв росту 2,60 36,6 20,6
Бюсил 2,60 37,3 21,0
Радостим 2,61 37,4 21,1
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 2,99 38,4 21,1
Бюсил 3,03 39,0 21,4
Радостим 3,06 38,9 21,3
Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп (0,25 л/га) + в фазу цвтння (0,25 л/га) Без регуляторiв росту 2,99 38,2 22,0
Бюсил 3,05 40,1 22,3
Радостим 3,06 43,3 21,8
Н1Р0,05 0,15 0,9 0,20
Порiвняно з шшими ознаками вклад варiантiв де застосовувались в комплекс мiкродобрива та ре-гулятори росту рослин в формування урожайностi со! був максимальний в розрiзi усiх досладжуваних нами сорпв.
Досладжено, що в сорту Кордоба максимальна урожайшсть була на варiантах з застосуваниям комбiнацiй препарапв Yara Vita Моно Мол1трак в фазу бутошзацп + Радостим - 3,03 т/га, а за застосування Yara Vita Моно Молпрак двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим становила 3,03т/га та 3,07 т/га. Аналопчно, в сорту со! Естафета нами були отримаш максимальнi параметри урожайностi за поеднання Yara Vita Моно Мол1трак в фазу бутошзацп + Радостим та за внесения Yara Vita Моно Молпрак двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим.
Встановлено, що за обробки рослин регуляторами росту, отримано прибавку за внесення Бюсилу 0,50-0,70 %, а Радостиму 0,80-1,90 %. В
випадку ж обробки рослин мiкродобривами без ви-користання регуляторiв росту ми отримали за застосування Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп прибавку вмюту бшку 1,80-2,20 %, а от за застосування Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп та в фазу цвтння на 1,90-2,40 %.
В цшому ж, якщо аналiзувати варiаити до-сладу, то в сорту со! Кордоба отримано кращi показ-ники за вмiстом бiлку на варiаитах з застосуваниям комбiнацiй препарапв Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп + Радостим - 43,5 %, а за застосування Yara Vita Моно Молпрак в фазу бутошзацп + в фазу цвтння в поеднанш з Бюсил або Радостим - 43,3 % та 46,6 % вадповадно.
Аналiз вмюту жиру показав, що якщо порiв-нювати варiаити досладу з контрольними, без застосування регуляторiв росту, то отримано прибавку за внесения Бюсилу 0,10-0,70 %, а Радостиму 0,20-2,30 %. А от за обробки рослин мжродобри-
вами без використання peryAHTOpiB росту ми отри-мали за однократного застосування Yara Vita Моно Молирак прибавку 0,50-1,60 %, а от за двократного застосування Yara Vita Моно Молтграк прибавку 1,40-2,50 %.
Кращими ж варiантами за вмютом жиру в сорту со! Кордоба було застосуванням комбiнацiй препаратiв Yara Vita Моно Молирак + Радостим -21,3 %, а за застосування Yara Vita Моно Молирак двiчi в поeднаннi з Бюсил або Радостим - 21,5 % та 23,2 % ввдповвдно. А от кращi показники со! Еста-фета
Отже, попри значну роль шших факторiв в технологи вирощування со!, застосування мшродоб-рив та регуляторiв росту не тшьки полiпшуe загаль-ний фiзiологiчний стан рослин а й сприяе форму-ванню вищого рiвня продуктивностi. Що в випадку незначних витрат на препарати та !х застосування е цiкавим для поширення в виробничих умовах.
Молiтрак двiчi та використання з Бюсил, що забез-печувало отримання 22,3 % жиру.
Фактично, попри загальний потенцiал застосування мжродобрив та регуляторiв росту в шдви-щеннi вмiсту бiлку та жиру нами було вiдмiчено сорт специфiчнi особливостi норми реакцй' рослин по накопиченню жиру в насшнг
Аналiз впливу факторiв показуе нам ютотну значимiсть фактору мiкродобрива (33 %), умов ве-гетацiйного перюду (31 %) та сортових особливо-стей (15 %) на формування урожайностi со! (рис. 1).
За результатами визначення впливу на вмют бiлку встановлено iстотну значимiсть фактору умов вегетацшного перiоду (28 %), сортових особливо-стей (21 %), мiкродобрива (18 %) та регулятора росту (17 %) (рис. 2).
були на варшнп поеднання Yara Vita Моно
Рис. 1. Впливу факторiв на урожаймсть coi
Рис. 2. Вплив фактoрiв на eMicm быку в HaciHHi coi
Також мшродобрива та регулятори росту взаемодшли доволi ютотно - на рiвнi 11 %, а от ре-шта взаемодiй факторiв була на доволi незначному рiвнi впливу.
Висновки. Дослвджено, що краща уро-жайнiсть сорту Устя була за поеднання Yara Vita Моно Молирак в фазу бутошзацп та мжродобрива Радостим - 2,88 т/га, та на варiантах застосування Yara Vita Моно Молирак двiчi в поеднанш з регуляторами росту Бюсил, та Радостим - 2,89 т/га та 2,87 т/га. Урожайшсть сорту со! Кордоба на цих же комбшацш препараив становила 3,03 т/га, 3,03 т/га та 3,07 т/га. Також найкращий рiвень продуктив-ност був на даних варiантах отриманий i в сорту со! Естафета.
Встановлено, що кращий вмiст бiлку в сорту Устя отримано за внесення Yara Vita Моно Молiтрак двiчi в поеднанш з регуляторами росту Бюсил, та Радостим - 44,3 % та 46,1 %. А от в сорту со! Кордоба кращi показники були на варiантах Yara Vita Моно Молирак + Радостим - 43,5 %, та Yara Vita Моно Молирак двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим - 43,3 % та 46,6 %. А для сорту Естафета визначено, що внесення Yara Vita Моно Молирак двiчi з Бюсил або Радостим забезпечу-вало отримання 40,1 % та 43,3 % вмюту бiлку в насшш.
Доведено, що за вмютом жиру в насшш сорту Устя кращими були варiанти Yara Vita Моно Молирак за двократного внесення з регуляторами росту Бюсил, та Радостим - 21,1 % та 22,1 %. А от в сорту Кордоба кращi показники отримано за застосування Yara Vita Моно Молирак + Радостим -21,3 %, та Yara Vita Моно Молирак двiчi в поеднанш з Бюсил або Радостим - 21,5 % та 23,2 % вщповвдно. А для сорту Естафета кращим був варiант двократного внесення Yara Vita Моно Молирак та використання з Бюсил, що забезпечив 22,3 % жиру в насшш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Ermantraut, E. R., Hoptsii, T. I., Kalenska, S. M., Kryvoruchenko, R. V., Turchynova, N. P., & Prysiazhniuk, O. I. (2014). Method of selection experiment (crop). Kharkiv: N.p.
2. Moisiienko, V. V., & Didora, V. H. (2010). Agroeconomic substantiation of the role of soybean in
solving the problem of vegetable protein in Ukraine. Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University, 1, 153-166.
3. Mosondz, N. P. (2014). Formation of soybean productivity as affected by agronomical practices under the conditions of the northern part of the Forest-Steppe. Agriculture, 1-2, 74-78.
4. Patyka, M. V., & Patyka, V. P. (2014). Current issues of biodiversity and climate fluctuation. Bulletin of Agricultural Science, 6, 5-10.
5. Petrychenko, V. F., Babych, A. O., & Ivaniuk, S. V. (2006). The role of climatic factors in the formation of breeding policy in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Breeding and Seed Production, 93, 60-67.
6. Petrychenko, V. F., Babych, A. O., & Kolisnyk, S. I. (2005). Ways of increasing the productivity of soya in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Breeding and Seed Production, 90, 50-58.
7. Prysiazhniuk, O. I., & Hryhorenko, S. V. (2018). Status and Prospects of Soybean Production in Ukraine. Scientific support for soy production: challenges and perspectives. Blagoveshchensk: OOO «IPK «ODEON». pp. 264-271
8. Prysiazhniuk, O. I., Hryhorenko, S. V., & Polovynchuk, O. Yu. (2018). Peculiarities of realization of biological potential of soybean varieties depending on technological methods of cultivation in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Plant Var. Stud. Prot., 14(2), 215-223. doi: 10.21498/25181017.14.2.2018.134773
9. Stryzhak, A. M. (2014). Studying the response of soybean of various maturity groups to drought under the conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Breeding and genetics of legumes: modern aspects and prospects: Proc. Int. Sci. Conf. (pp. 224-227). June 23-26, 2014, Odesa, Ukraine.
10. Tarariko, O. H., & Ilienko, T. V. (2015) Predicting the impact of weather conditions on the yield of grain crops. Agriculture, 2, 66-72.
11. Zabolotnyi, O. H. (2006). Problems of increasing the efficiency of soybean production and processing technology. Vinnytsia: Knyha-Veha.
