CC BY
23
Конгреси, ^Mno3iyM^ школи / Congresses, Symposiums, Schools
боль.
суставы. позвоночник
УДК616.71-003.84
DOI: 10.22141/2224-1507.2.22.2016.75762
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМИ ОСТЕОПОРОЗУ: УКРАШСЬКО-ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ ОБМ1Н ДОСВ1ДОМ LATEST FINDINGS IN THE FIELD OF OSTEOPOROSIS: UKRAINIAN-PORTUGUESE DIALOGUE
На сторшках нашого видання ми постшно висв^люемо дiяльнiсть УкраТнськоТ' асощаци остеопорозy. Особливо приемно кожного разy розповiдати про yспiхи команди украТнських наyковцiв, якi займаються проблемою остеопорозу, на мiжнародномy рiвнi. Протягом останых рокiв членами УкраТнськоТ асофаци остеопорозy пiд керiвництвом ÏÏ президента — керiвника вiддiлy кл^чноТ' фiзiологiï та патологи опорно-рухового апаратy ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», керiвника УкраТ'нського науково-медичного центру проблем остеопорозу, д.м.н., проф. В.В. Поворознюка — було проведено багато мiжнародниx конференцiй як в УкраТ'ы, так i за кордоном, члени асофаци е постшними учасниками та лекторами мiжнародниx конгреав та конференцiй з питань остеопорозу та захворювань опорно-рухового апарату. Одне з недавых визначних досягнень — отримання проф. В.В. Поворознюком нагороди Miжнародноï асощаци кл^чноТ' денситометр^' за лщерство та досягнення в цш галyзi, урочисте вручення якоТ' вщбулося 4 червня в м. Голуей (lрландiя).
Три роки тому розпочалося ствроб^ництво УкраТнськоТ асофаци остеопорозу з португальськими колега-ми. Усi ц роки професор ендокринологи Mário Rui Mascarenhas (медичний факультет yнiверситетy Лкабона, Santa Maria Hospital) та президент Португальського товариства остеопорозу та метаболiчниx захворювань ки сток (Portuguese Society of Osteoporosis and Bone Metabolic Diseases — SPODOM) Ana Paula Barbosa — постшы учасники та лектори наукових медичних заxодiв, що проводить УкраТ'нська асощащя остеопорозу пщ керiв-ництвом проф. В.В. Поворознюка. Пщ час одыеТ' iз зyстрiчей украТнських та португальських наyковцiв на зимо-вiй школi з остеопорозу в м. Яремче виникла щея проведення украТ'нсько-португальськоТ' конференци з питань остеопорозу, яку устшно було реалiзовано 21-22 червня 2016 року в м. Лкабоы (Портyгалiя) спiльними зусил-лями ПортугальськоТ' та УкраТнськоТ асощацм остеопорозу та особисто професорами Mário Rui Mascarenhas, Ana Paula Barbosa та В.В. Поворознюком. Ткна ствпраця та зацкавленкть в обмiнi професшним досвiдом сприяли дрyжнiй та пщнесенш атмосферi, що панувала пiд час усього перебування делегаци украТнських нау-ковцiв у Лiсабонi. Вiд УкраТнськоТ' асофаци остеопорозу в цiй конференци взяли участь 12 вчениx-лiкарiв рiзниx спецiальностей, якi займаються вивченням проблем остеопорозу. Членами украТ'нськоТ' делегаци було представлено 10 усних та 3 постеры доповд
^м того, 23 червня украТ'нськ та португальськ колеги, якi займаються вивченням проблем дефщиту та недостатностi вiтамiнy D, провели сптьне робоче засiдання, на якому обговорювали вплив порушень статусу в^амшу D на рiзнi системи оргаызму, використання сучасних методiв дiагностики та лiкyвання.
Пiсля закiнчення конференци делега^в УкраТнськоТ асощаци остеопорозу очкували декiлька приемних сюрпризiв, що свщчать про визнання високого наукового рiвня Т'х дiяльностi та важливiсть украТ'нсько-порту-гальського спiвробiтництва. Але ж дозвольте розповкти все по черзи..
The mid-summer season (21-22 of June) witnessed the First Ukrainian-Portuguese conference on osteoporosis in Lisbon (Portugal). Cooperation of Ukrainian and Portugal medical scientists in the fruitful effort of studying osteoporosis started three years ago. Since then, Mario Rui Mascarenhas, Professor of Endocrinology at the Medical Faculty of the University of Lisbon, Santa Maria Hospital, Lisbon, Portugal, and Ana Paula Barbosa, President of the Portuguese Society of osteoporosis and metabolic bone diseases (SPODOM), have been attending and making reports at the international conferences conducted by Professor Vladyslav Povoroznyuk, President of the Ukrainian Association of Osteoporosis, in Yaremche, Donetsk, Lviv, and Kyiv. All this time the Ukrainian and Portuguese colleagues have been exchanging views on medical care for patients with osteoporosis, especially with comorbid endocrinological diseases in situ. The cooperation has resulted in the idea of organizing the Ukrainian-Portuguese conference on osteoporosis. Fortunately this dream quite recently came true — the First Ukrainian-Portuguese conference on osteoporosis was organized by the united efforts of Mario Rui Mascarenhas, Ana Paula Barbosa and Vladyslav Povoroznyuk. At the meeting the Ukrainian Association of osteoporosis was represented by 12 medical scientists and physicians of different specialties, equally interested in osteoporosis, making 10 oral and 3 poster presentations.
Besides that, on June 23rd, the Ukrainian and Portuguese colleagues held a workshop on the deficiency and insufficiency of vitamin D and the impact of vitamin D status on various systems of human organism and modern methods of diagnostics and treatment.
The conference's highlight was the Honorary Awards Ceremony, crowning three days of engaging talks devoted to the issues of utmost importance in the field of medicine.
Ешдемюлопя остеопорозу в Португалй' та УкраТш
Дaнi, предстaвленi на секцй' з епiдемiологiï остеопорозу, продемонстрували вaжливiсть цього захворювання та його ускладнень як у Португалй', так i в Укрш'ш.
Професор Jose Antonio Pereira da Silva (Faculty of Medicine, University of Coimbra, Coimbra, Portugal) за-значив, що частота випaдкiв остеопоротичних переломiв у Португалй' e однieю з найнижчих серед eвропейських кра-1'н. Проте, зпдно з результатами дослiдження А. Marques et al. (2013), частота переломiв стегново'1 кiстки в порту-гaльськiй популяцй' зростae з року в рш (з 2006 до 2010 року спостерталося зростання з 9725 випадыв до 10 918 випад-кiв на рiк) i e вищою в жшок, шж у чоловiкiв. Згiдно з оцш-кою FRAX, найнижча частота переломiв стегново'1 кустки спостерiгaeться у вшовш грyпi 40—44 роыв, найвища — у вшэвш грyпi 95—100 роыв. Середнi витрати, пов'язaнi з переломами, становлять 13 434 eвро за перший рш i 5985 eвро за другий рiк тсля перелому (Marques А. et al., 2015). Переломи стегново'1 ыстки в португальсьый популяцй' асощ-юються зi значним рiвнем смертностi: 26,9 % пaцieнтiв по-мирають протягом 2 роив тсля перелому. Також перелом стегново!' истки значно впливae на яысть життя пaцieнтa. Так, при оцшщ iндексy EQ-5D встановлено, що в перший мюяць тсля перелому його рiвень був е^валентним ви-значенню «прше вiд смерта». Протягом 1 року спостерта-лося значне його покращання, але все одно вш зберiгaвся на рiвнi, значно нижчому за базовий.
Ешдемюлопчш дaнi щодо остеопорозу та остеопоротичних переломiв в Украши представив у свош доповiдi професор В. В. Поворознюк (ДУ «1нститут геронтологи ¡меж Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», Укра'шський науковий центр проблем остеопорозу, м. Кив, Укра'ша). Середня тривaлiсть життя в чоловiкiв в Укрaïнi становить 65,2 року, у жшок — 75,3 року; 15,7 % людей — вшом 65 роыв i старше. Прогнозyeться, що до 2050 року 39 % населения Украши буде у вщ 60 роыв i старше (для порiвнян-ня: у 2006 рощ частка населення старше вщ 60 роыв дорiв-нювала 21 %). Професор В.В. Поворознюк продемонстру-вав результати етдемюлопчних дослiджень, яы проводи-лися членами Украшсько'1 aсоцiaцiï остеопорозу останшми роками. За даними ультразвуково'1 денситометрй', в укра-шських жшок у постменопаузальному перiодi нaйбiльшою частота остеопорозу (53 %) e у вщ 80—89 роыв. У вшэвш груш 50—59 роыв частота остеопорозу дорiвнюe 13 %, у жь нок 60—69 роыв — 25 %, 70—79 роыв — 50 %. Частота ос-теопенй' e найбтьшою (64 %) у вшовш грут 60—69 роыв. У жшок 50—59 роыв вона становить 53 %, у жшок вшом 70-79 роыв — 46 %, а в груш 80-89 роыв — 47 %. У чоло-вшв найбтьшою частота остеопорозу (за даними рентге-швсько'1 денситометрй') e у вщ 80-89 роыв (11,8 %), най-нижчою (5,6 %) — у вщ 60-69 роыв. Частота остеопенй' в чоловтв 50-59 роыв дорiвнюe 22,0 %, у вшовш груш 6069 роыв — 14,9 %, у чоловшв 70-79 роыв вона становить 37,9 %; у груш 80-89 роыв — 29,4 %. Показник TBS у по-перекових хребцях (Lj-L4) в украшських жшок рiзного вь ку (вiковi групи старше вiд 40 роыв) був найвищим у гру-m 40-49 рокiв та значно знижувався з вiком. Найнижчим показник TBS був у вшовш грyпi 70-79 роыв. У чоловтв
Epidemiology of osteoporosis in Portugal and Ukraine
Reports in the section devoted to epidemiology of osteoporosis demonstrated that the problem of osteoporosis and its complications was a focus of attention both in Portugal and in Ukraine.
Prof. Jose Antonio Pereira da Silva (Faculty of Medicine, University of Coimbra, Coimbra, Portugal) reported that Portugal had one of the lowest osteoporotic fracture incidences among the European countries. However, according to A. Marques et al. (2013), hip fracture incidence rates demonstrate an annual increase (from 9725 incidences per year in 2006 to 10 918 in 2010) and are higher in women than in men. According to the FRAX model evaluation, the lowest incidence of hip fracture was observed in the 40—44 yrs group and the highest rate — in the 95—100 yrs group. Mean individual fracture-related costs were 13,434 Euro for the first year and 5985 Euro for the second year following the fracture (Marques A. et al., 2015). Hip fractures in Portugal are associated with a significant mortality: 26.9 % patients died within 2 years after fracture. The results also demonstrated a heavy impact of hip fracture on the quality of life. The EQ-5D index 1 month after the fracture was reported to be «worse than death». After 1 year, there was a considerable recovery rate, but the life quality remained significantly below baseline levels.
Prof. Vladyslav Povoroznyuk (D.F. Chebotarev Institute of Gerontology NAMS of Ukraine, Ukrainian Scientific-Medical Centre for the Problems of Osteoporosis, Kyiv, Ukraine) presented epidemiological data on osteoporosis and osteoporotic fractures in Ukraine. Prof. V. Povoroznyuk noted that the average life expectance of Ukrainian men was 65.2 years, while ofwomen — 75.3 years, and about 15.7 % of people were (more than) 65 years old. According to the medical prognosis, by 2050 about 39 % of population in Ukraine would be 60 years old and over (for comparison, in 2006 the proportion of the population over 60 had been 21 %). Prof. V. Povoro-znyuk presented results of various epidemiological studies carried out by the Ukrainian Association of Osteoporosis in recent years. According to the ultrasound densi-tometry, the largest proportion of osteoporosis was determined in the age group of 80—89 yrs (53 %). In the 50—59 yrs group it was 13 %, in 60—69 yrs group — 25 % and in 70—79 yrs group — 50 %. The largest proportion (64 %) of osteopenia in postmenopausal women was in the age group of 60—69 yrs. In the age group of 50—59 yrs it amounted to 53 %, in 70—79 yrs group — to 46 % and in 80—89 yrs group — to 47 %. As for the Ukrainian men of different ages, the highest proportion of osteoporosis (according to X-ray densitometry) was determined in men of 80-89 yrs (11.8 %), the lowest (5.6 %) — in men of 60-69 yrs. The prevalence of osteopenia was 22.0 % in men of 50-59 yrs, 14.8 % in in the age group of 6069 yrs, 37.9 % in the age group of 70-79 yrs and 29.4 % in the age group of 80-89 yrs. Trabecular bone score (TBS) at the lumbar spine (Lt-L4) in the Ukrainian women of different ages (age groups over 40 years old) was the
найнижчий piBeHb показника TBS зареестровано у вiковiй rpyni 60—69 роыв, найвищий — у rpyni 40—49 роыв. В ycix вшових групах (вщ 30—44 до 75—89 роыв) у чoлoвiкiв з ос-теопоротичними вертебральними переломами показники TBS (Lj-L4) були значно нижчими, нiж у чoлoвiкiв контрольно!' групи (без вертебральних пеpелoмiв), i зменшува-лися з вiкoм.
Пoшиpенiсть дистальних пеpелoмiв кусток пеpедплiччя залежно в1д вiку та статi дoслiджувалася в мешканшв Центрального pеrioну Украши. Було встановлено, що у вщ старше вiд 45 poкiв частота пеpелoмiв була вищою в жшок, нiж у чoлoвiкiв. Найвища частота пеpелoмiв у жiнoк рее-струвалася у вiкoвiй груш 70—74 роки (120 на 10 000 ошб на рш). Пiд час оцшки частоти пеpелoмiв кусток передптч-чя залежно вщ пори року було встановлено, що як у чоло-вшв, так i в жшок ушх вiкoвих груп найвищим цей показ-ник був у грудш.
Генетика остеопорозу
Професор Manuel Bicho (Lisbon, Portugal) навiв ре-зультати деяких генетичних дослщжень з остеопорозу, проведених у португальськш популяцй'. Вш зазначив, що метою дoслiджень з генетики остеопорозу е визна-чення poлi спадкoвoстi в pегулюваннi мшерально! щшь-нoстi кiсткoвoï тканини (МЩКТ), а також poлi якос-ri мiкpoаpхiтектуpи кiстки у ризику пеpелoмiв. Серо-тoнiн (5HT) — це нейpoмедiатop, що пpигнiчуе проль ферацш oстеoбластiв i формування кiсткoвoï тканини. Синаптична та позаклггинна концентрацп' 5НТ регулю-ються специфiчним транспортером серотоншу (5HTT, SLC6A4). Транспортер сеpoтoнiну лoкалiзуеться в 17p11.2 pегioнi,opганiзуеться в 14 екзошв i мае 31kb. Вш мае два пoлiмopфнi pегioни: один знаходиться в про-мoтеpi (5HTTLPR), другий — в iнтpoнi 2 (5HTTVNTR). У дoслiдженнi асoцiацiï пoлiмopфiзму 5HTT гена 5HTTVNTR i 5HTTLPR з остеопорозом була визначена шдвищена частота генотишв 12/10 i 12/12 у груш остеопорозу (92,1 проти 81,7 %). Також було встановлено шд-вищений ризик розвитку остеопорозу. В шшому досль дженш було встановлено, що генотипи BB/BC/AC ма-ють збiльшений piвень кисло!' фосфатази й знижений pi-вень лужно'1 фосфатази в pазi нормально! МЩКТ i збшь-шений piвень холестерину i ЛПНЩ у pазi остеопорозу. МЩКТ пов'язана з модулящею аpтеpiальнoгo тиску через анпотензинперетворюючий фермент (АПФ) на молекулярному або бioхiмiчнoму piвнi. Особи зi зниженою МЩКТ i нoсiйствoм I алелi мають у 1,885 раза збшьше-ний ризик розвитку гшертензй'. Активнiсть АПФ змен-шуеться при зниженш МЩКТ, але е збшьшеною в нор-мотензивних oсiб зi зниженою МЩКТ. У загальнiй популяцй' було встановлено асощащю мiж пoлiмopфiзмoм Hp i piвнем ЛПНЩ. У жшок Hp1.1 або Hp1.3 продемон-стровано вищий piвень ЛПНЩ. Рiвень ЛПНЩ також був вищим у гpупi oсiб з остеопорозом пopiвнянo з гру-пою оаб з нормальною МЩКТ.
Генетичнi фактори ризику остеопорозу в украш-ськш популяцй' були poзглянутi в доповщ акаде-мжа В.В. Безрукова (ДУ «1нститут геронтологи iMe-Hi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», Укра'ша). 1с-нують двi oснoвнi групи генетично обумовлених захво-
highest in the group of 40—49 yrs, however it significantly declined with age and was the lowest in the age group of 70—79 yrs. TBS in the Ukrainian men was the lowest in the age group of 60—69 yrs and the highest — in 40— 49 yrs group. TBS values (Lt-L4) in Ukrainian men with/ without vertebral fractures revealed that in all age groups (from 30—44 to 75—89 yrs) of men with osteoporotic vertebral fractures the TBS values were significantly lower than in men of control group and decreased with age. Distal forearm fracture prevalence was studied in the central region of Ukraine depending on age and sex. It was determined that in the age groups over 35 yrs the frequency of fractures was higher in women compared with men. The highest frequency of forearm fracture in women was determined at 70—74 yrs (about 120 per 10 000 persons a year). Seasonal frequency rate showed that both in men and women of all age groups the highest rate of forearm fractures had been in December.
Genetics of osteoporosis
Prof. Manuel Bicho (Lisbon, Portugal) presented a few results of osteoporosis genetic studies in a sample of the Portuguese population. He noted that studies of the genetics of osteoporosis were intended to define the role of heredity in BMD regulation, as well as the role of quality of the bone microarchitecture in the risk of fractures. Serotonin (5HT) was a neurotransmit-ter that inhibited proliferation of osteoblasts and bone formation. 5HT synaptic and extracellular concentrations were strictly regulated by a specific serotonin transporter (5HTT, SLC6A4). Serotonin transporter was located in 17p11.2 region and was organized into 14 exons and had 31Kb. It had two polymorphic regions: one located in the promoter (5HTTLPR), and one — in intron 2 (5HTTVNTR). In the study of association of 5HTT gene polymorphisms — 5HTTVN-TR and 5HTTLPR — with osteoporosis, the increased frequency of genotypes 12/10 and 12/12 in the osteoporosis group was determined (92.1 vs 81.7 %), together with increased risk for developing osteoporosis. Another study showed that genotypes BB/BC/AC increased acid phosphatase and decreased alkaline phosphatase in case of normal BMD and increased cholesterol, LDL and acid phosphatase in case of osteoporosis. BMD was related to the modulation of blood pressure by ACE at a molecular or biochemical level. Subjects with a reduced BMD and carriers of I allele had a risk of 1.885 times for the development of hypertension. ACE enzymatic activity decreased in individuals with reduced BMD and HTA but increased in normotensive individuals with a reduced BMD. In population at large, association between Hp polymorphism and LDL levels was found. Female Hp1.1 or Hp1.3 showed higher levels of LDL. LDL levels were also higher in osteoporotic group compared with the group of normal BMD levels.
Genetic risk factors for osteoporosis in Ukrainian population were presented in the report of Academician Vladyslav Bezrukov (D.F. Chebotarev Institute of Gerontology NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine). First of all it was noted, that there were two major groups of
Зл'ва направо: проф. M. Bicho, акад. В.В. Безруков, проф. A.P. Barbosa, проф. 1.П. Мазур,
проф. M.R. Mascarenhas
Проф. Л.П. Мартинюк та к.м.н. Лар.П. Мартинюк К.м.н. Т.А. Карасевська
Нагородження проф. В.В. Поворознюка та к.м.н. Н.1. Дзерович за найкращу доnовiдь,
представлену на конференцп
Проф. В.В. Поворознюка та д.м.н. Н.1. Балацьку обрано почесними членами Португальського товариства остеопорозу
та метабол'мних захворювань к'кток (SPODOM)
рювань: генетичнi захворювання (розвиваються майже у 100 % випадыв генетичних порушень) i хвороби iз сь мейною схильнiстю (вони виникають тiльки в pазi наяв-ност iнших фактopiв ризику). Мoдифiкацiя одного гена може стати причиною багатьох захворювань, а причиною одного захворювання можуть бути змши в багатьох генах. Наприклад, пoлiмopфiзм гешв мДНК може спри-чинити мiтoхoндpiальнi захворювання, iшемiчну хворобу серця, цукровий дiабет (ЦД), хворобу Парынсона, хворобу Альцгеймера; пoлiмopфiзм гена IL-6 може при-зводити до iмунoдефiциту, серцево-судинних захворювань та остеопорозу. Водночас пoлiмopфiзм генiв APO CIII, ЮР-IR, TH-INS-Fok1, P13KCB, YTHDF2 може асоцшватися з цукровим дiабетoм 2-го типу. Таы гени, як WNT (трансмембранш бiлки), LRP5/6 (бiлки рецеп-тopiв, пов'язаних з лiпoпpoтеïдами низько'1 щiльнoстi), BMP (кiсткoвi мopфoгенетичнi бтки), Sost, RUNX2, Col 1A1 (ген колагену типу 1), VDR (ген рецептора вггамь ну D), OPG (остеопротегерин) вщграють важливу роль у розвитку остеопорозу. У дослщженш пащенпв з остеопорозом в УкраТш (обстежено 141 жiнку з остеопорозом i 103 жшок без остеопорозу) встановлено зв'язок поль мopфiзму 60890 A/G гена рецептора вггамшу D та 1546 T/G пoлiмopфiзму гена Col 1А1 з ризиком розвитку остеопорозу. Кpiм того, виявлено, що GG-генотип гена Col 1А1 (1546 T/G) пов'язаний з бшьш високим ризиком пеpелoмiв i остеопорозу. GT-генотип гена Col 1А1 (1 546 T/G) асоцшеться з низькою МЩКТ. ТТ-генотип гена SOST (rs1513670) пов'язаний з бшьш високим ризиком розвитку остеопорозу й пеpелoмiв, ТТ-генотип гена OPG (rs6993813) — з шдвищеним ризиком розвитку остеопорозу. Результати дослшження продемонстрували переваги використання генетичних теспв для виявлен-ня схильност до остеопорозу в укра'шсьый популяцй'. Пoдальшi дослщження мають бути спpямoванi на ген-деpнi/iндивiдуальнi вiдмiннoстi, вiкoвi патерни модифь кацiй генiв, пoмнoжувальнi ефекти piзних генних моди-фiкацiй.
Мшеральна щшьшсть кктковоТ тканини
Остеопороз е значною клiнiчнoю проблемою в пащен-пв iз ревматощним артритом (РА). У таких пащентав ризик пеpелoмiв збiльшений у 2 рази пopiвнянo з ризиком у загальнiй популяцй'. К.м.н. Т.А. Карасевська (Нащональ-ний медичний унiвeрситeт iMeHi О.О. Богомольця, м. Ки-ÏB, Украша) представила результати дослщження стану кiсткoвoï тканини та фактopiв ризику розвитку остеопорозу в 134 пащенпв (вшом 30—79 poкiв) з РА (середня трива-лiсть захворювання — 9,1 ± 7,6 року), яке було виконане на базi Украшського науково-медичного центру проблем остеопорозу. Було встановлено вipoгiдне зниження TBS (на piвнi lj-l4) i МЩКТ (у piзних частинах скелета) у пащен-тiв старше за 50 роыв, у хворих iз тpивалiстю захворювання понад 10 роыв МЩКТ була значно нижчою на piвнi попе-рекового вщдшу хребта, шийки стегново'1 кустки i кiстoк пе-pедплiччя. Були видiленi фактори ризику розвитку остеопорозу в пашентав з РА: тривалють захворювання понад 10 роыв, тривалють постменопаузального пеpioду понад 5 роыв, зниження фiзичнoï активност та лiкування глюко-кортикощами.
gene-related diseases: the genetic diseases (they had almost 100 % realization) and diseases with familiar predisposition (they were realized only in case of presence of other risk factors). Modifications in one gene might cause many diseases and one disease may be associated with changes in many genes. For example, the polymorphisms of mtDNA genes could cause mitochondrial diseases, diabetes mellitus (DM), Parkinson and Alzheimer diseases, polymorphism in the IL-6 gene involved in bone metabolism and CV disease. On the other hand, polymorphisms of APO CIII, IGF-IR, TH-INS-Fok1, P13KCB, YTHDF2 genes might be associated with diabetes type 2. Such genes as WNT (transmembrane proteins), LRP5/6 (low density lipoprotein receptor-related proteins), BMP (bone morphogenetic proteins), Sost, RUNX2, Col 1A1 (collagen type 1 gene), VDR (vitamin D receptor gene), OPG (osteoprotegerine) were playing an important role in development of osteoporosis. In the study of patients with osteoporosis in Ukraine (141 women with osteoporosis and 103 women without osteoporosis were examined) the association of polymorphism 60890 A/G of vitamin D receptor gene and 1546 T/G polymorphism of Col 1A1 gene with the risk of osteoporosis development were found. Also it was estimated that GG genotype of Col 1A1 gene (1546 T/G) was associated with higher fracture risk and osteoporosis. GT genotype of Col 1A1 gene (1546 T/G) was associated with low BMD. TT genotype of SOST gene (rs1513670) was associated with higher risk of osteoporosis and fracture. And TT genotype of OPG gene (rs6993813) was associated with higher risk of osteoporosis. The results showed the benefits of using genetic tests to identify predisposition to the osteoporosis in Ukrainian population. Further studies should be aimed at gender/individual differences/similarities of the changes, age pattern of gene modifications, additive or multiplying effects of various genes modifications.
Bone mineral density
Osteoporosis is a major clinical problem in patients with rheumatoid arthritis (RA). Such patients have a 2-fold increased risk of fragility fractures as compared to those in general population. Tatyana Karasevs-ka (Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine) presented results of examination of the state of bone in 134 patients (aged 30—79 yrs) with rheumatoid arthritis (mean duration of the disease — 9.1 ± 7.6 years) to determine the risk factors of bone loss. Decrease of TBS (Lj-L4) and BMD (at different skeletal sites) with age was estimated; the significant values being in patients over 50 yrs. Patients with disease duration of more than 10 years had a significantly decreased BMD of lumbar spine, femoral neck and radius total. Physical disability was recognized as an independent risk factor of osteoporosis in patients with RA. In conclusion, the following risk factors of osteoporosis in patients with RA were selected: duration of the disease of more than 10 years, duration of the postmenopausal period of more than 5 years, decreasing physical activity and treatment with glucocorticoids.
Взаемозв'язку МЩКТ та метаболiчного синдрому (МС) була присвячена доповщь к.м.н. Лар.П. Марти-нюк (Тернотльський державний медичний ушверсигет iMeHi 1.Я. Горбачевського, м. Тернопiль, Укра'ша). У ряд дослiджень доведена превентивна роль ожиршня що-до остеопорозу (Crepaldi G. et al., 2007; Lu L.J. et al., 2008; Reid I.R. et al., 2009), але також продемонстровано, що де-якi компоненти метаболiчного синдрому, а також МС у щ-лому можуть бути факторами ризику розвитку остеопорозу (Kim K.C. et al., 2010; Gonelli С. et al., 2014; Ishii S. et al., 2014). Метою дослщження, що було проведене на клшч-нш базi Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу, була оцшка МЩКТ, показника TBS i часто-ти низькоенергетичних переломiв у жшок з ожиршням та МС. У дослiдженнi взяла участь 651 жшка вiком 50—79 ро-кiв (усi ж1нки знаходилися в постменопаузi). Першу групу становили 325 ж1нок без ожирiння, другу групу — 192 па-щентки з ожирiнням, до третьо! групи були включенi 134 особи з МС. Результати дослщження продемонстрували, що МЩКТ була значно вищою в усгх дiлянках скелета в групах жiнок з ожирiнням та МС порiвняно з МЩКТ у жь нок першо! групи (без ожиршня). Отже, було тдтвердже-но даш iнших дослiдникiв про вплив маси тла на МЩКТ. Проте не виявлено значних вщмшностей у частот виник-нення низькоенергетичних переломiв у хворих з ожиршням i МС порiвняно iз пацiентами без ожиршня. Це мо-же пояснюватись бiльш низькими значеннями показника TBS у хворих на МС та ожиршня порiвняно з групою жшок без ожирiння. Цi данi пщтверджують, що ожирiння й ме-таболiчний синдром е факторами ризику розвитку остеопорозу й остеопоротичних переломiв.
Реакщя скелета на перелом е важливою проблемою в науковому та практичному аспекта. Бтьшють дослiдникiв звертають увагу на змiни в травмованш i/або контралате-ральнiй кiнцiвцi. Даш дослщжень системно! реакци скелета при рiзних типах переломiв е недостатшми та супе-речать один одному. К.м.н. А.В. Макогончук (Вшницький нащональний медичний унiверситет iменi М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'ша) представив результати дослщження можливого впливу перелому стегново! кустки на втрату мь нерально! щiльностi in vivo з використанням рiзних моделей переломiв. Були виконанi поперечний перелом дiафi-за стегново! кустки в щурiв, стабiлiзований штрамедуляр-ним штифтом (n = 20), i перфорований перелом метадiафi-за без iммобiлiзацi! (п = 20). Контрольну групу (n = 20) становили неопероваш тварини. На 30-й день шсля перелому в щурiв iз перфорованим метадiафiзарним переломом було зареестроване пщвищення МЩКТ у бiльшостi дтя-нок скелета, за винятком статистично значущого (р < 0,01) зменшення МЩКТ нижшх кiнцiвок. Це може бути пояснено збтьшенням активност ремоделювання в корти-кальнiй ыстщ в ураженiй та, ймовiрно, протилежнш кш-цiвцi. У щурiв з переломом дiафiза, фiксованим за допо-могою штифта, спостерiгалася iнтенсивна втрата кiстково! маси в усiх дтянках скелета. Разом з пiдвищеним ремоде-люванням кiстки це зниження МЩКТ може бути поясне-не бтьшим використанням кальцiю та мiнералiв, необхщ-них для формування истково! мозол^ якi е значно бтьши-ми в разi перелому дiафiза. Цей факт був пщгверджений статистично значущим (р < 0,001) збтьшенням МЩКТ
The association of BMD and metabolic syndrome was discussed in the report by Larysa Martynyuk (I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine). A number of studies prove the preventive role of obesity on osteoporosis (Crepaldi G. et al., 2007; Lu L.J. et al., 2008; Reid I.R. et al., 2009). However, it was also demonstrated that other components of metabolic syndrome (MS) as well as a general MS presence were common risk factors of osteoporosis (Kim K.C. et al., 2010; von Gonelli S. et al., 2014; Ishii S. et al., 2014). The aim of the study conducted on the clinical base of Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis, was to evaluate BMD, TBS and frequency of low energy fractures in women with obesity and MS. The study involved 651 women aged 50-79 years (all women going through a postmeno-pausal period). First group (CG) included 325 women without obesity, second group (OB) involved 192 patients with obesity, third group — 134 women with MS. Results showed that BMD was significantly higher at all the skeletal sites in groups of patients with OB and MS compared to women without obesity. Thus, the study confirmed the findings of other researchers about the impact of body weight on BMD. However, significant differences in the incidence of low-energy fractures in patients with obesity and metabolic syndrome compared with those without obesity were absent. Those results could be explained by the lower TBS values in the patients of MS and OB groups compared with a group of women without obesity. The data proved that obesity and metabolic syndrome were risk factors of osteoporosis and osteoporotic fractures.
The reaction of skeleton to the fracture is an important problem in both a scientific and a practical aspect. The majority of investigators pay attention to the changes in the injured or/and contralateral extremity. Data on systemic reaction of skeleton to various types of fractures remains poor and contradictory. Andrii Mako-gonchuk (National Pirogov Memorial Medical University, Vinnitsa, Ukraine) presented results of investigation into possible effects of femur fracture on bone mineral loss in vivo, using different fracture models. A midshaft tranverse femur fracture in rats stabilized with an intramedullary pin (n = 20) and a perforated meta-diaphysis fracture without immobilization (n = 20) were carried out. Control group (n = 20) was represented by non-operated animals. On the 30th day after fracture, rats with a perforated metadiaphysis fracture had an increasing BMD at most skeletal sites except a statistically significant (P < 0.01) decrease of legs' BMD. This reduction could be explained by an increase in bone remodeling activity within a cortical bone at the affected and probably opposite limb. In rats with a midshaft pin-fixed fracture, intensive loss of bone mass at all skeletal sites was observed. Along with an increased bone remodeling, this decrease of BMD could probably be explained by an increased consumption of calcium and recruitment of bone mineral needed for callus formation which is considerably larger in case of midshaft fracture. The fact was confirmed by a statistically significant
нижшх кiнцiвoк. Отже, тип перелому й poзмip кiсткoвoï мoзoлi впливають на тяжысть посттравматично'1 остеопе-нй' в щуpiв з piзними переломами стегна.
Оцiнка TBS
Шд час науково'1 секцй', присвячено'1 оцшкам показни-кiв TBS та МЩКТ, проф. Mario Rui Mascarenhas i проф. В.В. Поворознюк обговорювали даш недавшх дoслiджень з цих питань, проведених у Португали', Укpаïнi та шших крашах.
Проф. Mario Rui Mascarenhas (Medical Faculty of the University of Lisbon, Santa Maria Hospital, Lisbon, Portugal) представив результати вивчення показника TBS у португальськш популяцй'. У дослщженш якосп ыстково'1 тканини (за показником TBS) у 39 жшок у постменопау-зальному перюда вiкoм 66,5 року й у 33 чоловшв вiкoм 61,2 року (Mascarenhas et al., 2013) не було встановлено значимо!' кореляцй' мiж показниками TBS i piвнями виамшу D i ТТГ. Але було зареестровано низький показник TBS у жь нок у постменопаузальному перюда та в чoлoвiкiв з низь-ким piвнем 25(OH)D. Було вщзначено негативний вплив стаpiння на яысть кiсткoвo'i тканини. Кiсткoва маса й pi-вень статевих стерощв у чoлoвiкiв пoвiльнo знижуються з вшом, але вплив андpoгенiв на вкхга змiни МЩКТ, за да-ними лiтеpатуpи, е суперечливим. Зв'язок мiж якiстю ыстково'1 тканини в поперековому вщдш хребта (за показником ТBS) i МЩКТ хребта й стегна, а також piвня тестостерону вивчався в груш 80 здорових дорослих чоловтв вь ком 53,5 ± 16,6 року (Mascarenhas et al., 2012). Було встановлено слабку кореляцш мiж TBS хребта й МЩКТ; це означае, що показник TBS характеризуе iншi властивосл кiсткoвo'i тканини, шж МЩКТ. Якiсть кiсткoвo'i тканини, оцшена за показником TBS, залежала вщ росту, маси тiла, шдексу маси тiла i вiку. Кpiм того, було зроблено висно-вок, що тестостерон певною мipoю впливае на якiсть ыстково'1 тканини (за TBS). Дшсно, чoлoвiки з низьким piв-нем загального тестостерону мали тенденцiю до зниження МЩКТ i якосп ыстково'1 тканини й, як результат, rip-шу мiцнiсть кiстки. У дoслiдженнi кореляцй' мiж показником TBS хребта й остеокальцину в 46 чоловтв вiкoм 31,9— 83,8 року встановлено, що особи з низьким piвнем остеокальцину в кpoвi мають тенденцш до зниженого показ-ника TBS (Mascarenhas et al., 2015). В шшому дослщжен-ш вивчався вплив чoлoвiчoгo гiпoгoнадизму на яысть ыстково'1 тканини (за показником TBS) (Mascarenhas et al., 2012). Корелящя мiж МЩКТ хребта й TBS подтвердила, що показник TBS характеризуе iншi властивoстi ыстки, нiж МЩКТ. Зниження обох показниыв (TBS та МЩКТ) пiдтвеpдилo негативний вплив гшогонадизму на мiцнiсть ыстково'1 тканини, що може пiдвищувати ризик остеопо-ротичних пеpелoмiв. У жшок як з остеопоротичними переломами в анамнез^ так i без них даш про мшроархлек-туру ыстки за показником TBS хребта е недостатшми. Для пopiвняння мшроархиектури кiсткoвo'i тканини (за TBS) на piвнi поперекового вщдту хребта з МЩКТ хребта й для оцшки кореляцй' мiж TBS i МЩКТ було проведене досль дження за участю 79 жiнoк у постменопаузальному rop^i з тяжкими формами остеопорозу й переломами й 76 жшок у постменопаузальному перюда без остеопоротичних пере-лoмiв (Mascarenhas et al., 2014). Результати продемонстру-
(P < 0.001) increase of legs' BMD. Thus, the type of fracture and size of callus affected the severity of post-traumatic osteopenia in rats with different femur fractures.
TBS evaluation
At the section on TBS and BMD evaluation, prof. Mario Rui Mascarenhas and prof. Vladyslav Povo-roznyuk discussed data of recent studies in Portugal, Ukraine and other countries.
Prof. Mario Rui Mascarenhas (Medical Faculty of the University of Lisbon, Santa Maria Hospital, Lisbon, Portugal) presented results of TBS evaluation in Portuguese population. In the study of bone quality by TBS in 39 post-menopausal women (66.5 years) and 33 men (61.2 years) (Mascarenhas et al., 2013) there was no significant correlation detected between TBS data and vitamin D and iPTH levels. However, low TBS values were estimated in men and post-menopausal women with low 25(OH)D. The negative influence of ageing on the bone quality was noted.
The bone mass and sexual steroids in adult males seemed to decline slowly with the aging process, but the impact of the androgens on the age-related BMD alte-rations in the male were controversial. The relationship between the lumbar spine bone quality as assessed by the TBS and the BMD at the spine and at the hip, as well as the testosterone levels, were evaluated in a group of 80 normal adult men (age 53.5 ± 16.6 yrs) (Mascarenhas et al., 2012). A weak correlation estimated between spine TBS and BMD, meaning that the TBS measured other bone properties than the BMD. Bone quality assessed by the TBS was influenced by height, weight and BMI and, to a larger extends, by age. It was also concluded that testosterone might influence bone quality (TBS). Indeed, normal men with a low total testosterone plasma levels tended to have both diminished BMD and bone quality and thus a weaker bone strength. In the investigation (Mascarenhas et al., 2015) of correlation between spine TBS and osteocalcin (46 men of age 31.9—83.8 years) men with low osteocalcin blood levels tended to have reduced spine TBS. In another study (Mascarenhas et al., 2012) the impact of male hypogonadism on the bone quality (by TBS) was evaluated. The correlation between spine BMD and TBS had confirmed that TBS measured different bone properties than BMD. The reductions in both BMD and TBS had suggested an important negative impact in the bone strength of hypogonadal men, which might be associated to an increased osteoporotic fracture risk.
Data about the bone microarchitecture by spine TBS were scarce in women with and without osteoporotic fractures. To compare the lumbar spine bone microarchitecture (by TBS) with the spine BMD and to evaluate the correlation between the spine TBS and the BMD, the study of 79 post-menopausal women with severe osteoporosis and osteoporotic fractures and 76 post-menopausal women without osteoporotic fractures was organized (Mascarenhas et al., 2014). As a result, spine TBS was significantly reduced in
вали значне зниження показника TBS у жшок з остеопо-ротичними переломами. Проте встановлено перехрещен-ня значень МЩКТ в обох групах, без чггко! диференща-ци за критер1ем наявност1 чи вщсутносл перелом1в. У до-сл1дженн1 якост ыстково! тканини в поперековому вщдь л1 хребта (за TBS) у жшок з ожиршням i чоловтв з шсуль норезистентн1стю (Mascarenhas et al., 2015) спостер1галося значне зниження TBS у цих групах пащенпв.
Також проф. Mário Rui Mascarenhas зупинився на тем1 впливу ожиршня на МЩКТ. Вш зазначив, що взаемозв'язок м1ж ними остаточно не визначений, проведет достижения показують дещо суперечлив1 результати. Проте в деяких до-сл1дженнях у дорослих з ожиршням встановлено бтьш ви-соку МЩКТ у проксимальному в1дд1л1 стегна. З метою ви-вчення впливу маси тла, 1ндексу маси тла, загально! жи-рово! маси, концентраций шсулшу в кров1 й шдексу НОМА на TBS та р1вшв в1там1ну D у чолов1к1в було проведене дослщження за участю 63 нормальних дорослих чолов1к1в (в1к 55,0 ± 12,3 року) без хрошчних захворювань, як1 б могли впливати на масу к1стково! тканини. Результати дослщження пщтвердили гшотезу про те, що маса тла, загальна жиро-ва маса, шсулшорезистентшсть обернено пропорц1йно ко-релюють з показником TBS i вщграють безпосередню роль у метабол1зм1 ыстково'! тканини. Щ дан1 дозволяють зроби-ти висновок, що ожиршня й концентрашя вггамшу D у кро-в1 можуть впливати на як1сть ыстково'! тканини, яка визна-чаеться за показником TBS.
Проф. В.В. Поворознюк (м. Кив, Украина) представив результати оцшки зм1н TBS з вшом i рол1 TBS у прогно-зуванн1 ризику перелом1в за даними лггератури та власних дослщжень. У досл1дженн1 R. Defour et al. (2013), проведе-ному на когорта 5942 французьких ж1нок (вшом 45—85 ро-к1в), л1н1йне зниження TBS (L1-L4) на 14,5 % було встанов-лене м1ж вшовими групами в1д 45 до 85 роив (6 % у вщ1 до 65 роив i 8,5 % у вщ1 старше шж 65 роив). С. Simonelli et al. (2013) вивчали зм1ни TBS у L1-L4, пов'язан1 з в1ком, у жь нок у США. Було встановлено значне зниження показни-ыв TBS. Показник TBS (L1-L4) знижувався на 16 % м1ж вь ковими групами 45 i 90 роив. У великому одномоментному дослщжент за участю 29 407 жшок старше за 50 роыв 1з провшци Ман1тоба (Канада) спостер1галися пов'язан1 з в1ком зниження МЩКТ i TBS у поперековому вщдь л1 хребта. Ж1нки з остеопоротичними переломами хребта й стегново! истки мали значно нижч1 базов1 показни-ки TBS i МЩКТ у поперековому вщдш хребта, шж особи без перелом1в (Leslie W.D. et al., 2013). Негативна ко-реляц1я м1ж TBS L2-L4 i в1ком (r = —0,39, р < 0,001) спосте-р1галася в 4907 л1ванських жшок вшом в1д 20 до 90 роыв (El Hage et al., 2013). В одномоментному анал1з1 показни-ыв TBS у Lj, L2, L3, L4, проведеному в двох медичних центрах в Укра!ш та 1спанй', у чолов1к1в встановлено значне зменшення TBS 1з вшом. Рееструвалося л1н1йне зниження на 13,5 % TBS у Lj-L4 м1ж 40 i 90 роками в чолов1к1в, тод1 як у жшок спостер1галося зниження на 16,7 %. На вщмшу в1д жшок, не було зниження TBS у чоловтв вшом понад 65 роыв (Povoroznyuk V., Del Rio L., Di Gregorio S. et al., 2014). Асощацгя TBS iз ризиком переломiв вивчалася в дослщжент «випадок—контроль» у 135 жiнок у постменопа-уз1, 45 з яких мали рентгенологiчно пiдтвердженi переломи (Pothuaud L. et al., 2009). Жшки з переломами будь-яко!
the osteoporotic fracture group of women. Nevertheless, there was an overlap of the BMD values in both groups, without a clear differentiation of women with and without osteoporotic fractures. In the study of bone quality by the lumbar TBS, in a group of women with obesity and in a group of adult men with resistance to insulin (Mascarenhas et al., 2015) there was found a significant reduction of TBS.
Prof. Mario Rui Mascarenhas observed the effect of obesity on bone mineral density. He noted that the correlation was not very clear, because studies had shown some conflicting results. Nevertheless, in obese adults the results of several studies had shown a higher BMD at the proximal femur. To investigate the contributions of weight, body mass index (BMI), total body fat mass, blood insulin concentration and homeostasis model assessment (HOMA) to the TBS and vitamin D values in a group of men, 63 normal adult men (age 55.0 ± 12.3 yrs) without chronic diseases influencing the bone mass were examined. The results of the study supported the hypothesis that weight, total body fat mass, insulin and insulin resistance were inversely associated with TBS values and played a direct role in bone metabolism. Moreover, those data suggested that obesity and blood vitamin D concentrations might have an important influence on the bone quality assessed by TBS.
Prof. Vladyslav Povoroznyuk (Kyiv, Ukraine) presented the results of TBS evaluation changing with age and TBS role in fracture risk assessment according to the recent literature and results of independent research. In the study of R. Defour at al. (2013) on cohort of 5942 white French women (age 45-85 yrs), a linear decline of 14.5 % in Lj to L4 TBS was seen between 45 and 85 years of age (6 % before 65 yrs and 8.5 % after the age of 65). C. Simonelli et al. (2013) had investigated cross-sectional age-related changes in TBS of Lt-L4 in non-Hispanic white US women. A significant decrease was found in TBS values obtained for all lumbar vertebral combinations; Lt to L4 TBS decreased by 16 % between 45 and 90 yrs of age. In a large cross-sectional study of 29,407 women over 50 yrs from the province of Manitoba (Canada) age-related declines in lumbar spine BMD and TBS were also observed. Women with major osteoporotic spine and hip fractures had significantly lower LS TBS and BMD at baseline than non-fractured subjects (Leslie W.D. et al., 2013). A negative correlation between L2-L4 TBS and age (r = -0.39, p < 0.001) was observed in 4907 Lebanese women from 20 to 90 yrs of age (El Hage et al., 2013). In a cross-sectional analysis from two facilities in Ukraine and Spain TBS values obtained for all lumbar vertebral combinations (L1, L2, L3, L4) decreased significantly with age in men. There had been a linear decline of 13.5 % in TBS at Lt-L4 between 40 and 90 yrs of age in men whereas a decline of 16.7 % was observed in women. Conversely to women, there was no modification of TBS decline rate after 65 yrs in men (Povoroznyuk V., Del Rio L., Di Gregorio S. et al., 2014). Association of TBS with fracture risk was researched in a case-control study of 135 post-
локатзацй' мали вipoгiднo нижчi показники TBS пopiвня-но з контрольною групою. У недавньому дослщженш, про-веденому В.В. Поворознюком iз спiвавт. за участю197 чо-ловтв у вiцi 45—89 роив (основна група — 52 особи з переломами хребта, контрольна група — 145 чоловшв без пе-pелoмiв), в усiх вiкoвих групах (45—59, 60—74, 75—89 роив) у чоловшв з остеопоротичними переломами хребта показники TBS були значно нижчими, шж у чоловшв контрольно! групи, i показники TBS знижалися з вшэм. Отже, за даними останшх дослщжень, TBS значно зменшуеться з вiкoм. Показники TBS е нижчими у жшок, яы мають низь-кoенеpгетичнi переломи, але в яких результати обстежен-ня за допомогою DXA не вказують на остеопороз або на-впъ oстеoпенiю. У жшок у пoстменoпаузi показник TBS, як i МЩКТ поперекового вщдшу хребта, е предиктором ризику пеpелoмiв. Комплексна oцiнка результапв вимipю-вання МЩКТ i показника TBS значно полшшуе прогно-зування пеpелoмiв пopiвнянo з тим, якщо брати до уваги тiльки МЩКТ або тльки показник TBS.
Ендокринш захворювання та остеопороз
Також на конференци' придтялася увага темi розвитку остеопорозу в пащентав з ендокринними захворюваннями.
Проф. Ana Paula Barbosa (Endocrinology University Clinic of the University of Lisbon, Endocrinology, Diabetes and Metabolism Department, Santa Maria Hospital, Lisbon, Portugal) розповта про вплив гшертиреозу на исткову тканину. Вона зауважила, що в пащенпв з гшертиреозом ускладнення з боку юстково! та серцево-судинно'1 систем е достатньо поширеними, особливо серед ошб лiтньoгo вiку. Патoлoгiчнi змши скелета включають зниження МЩКТ i збтьшення ризику остеопоротичних пеpелoмiв. Доведено, що гшертиреоз е причиною вторинного остеопорозу та фактором ризику пеpелoмiв стегново'1 кiстки в жшок. Кpiм того, oстеoпopoтичнi переломи асоцшються з ризиком пе-редчасно'1 смерта, особливо в лiтнiх людей. У дорослих шс-ля досягнення тку тстково! маси надлишок гopмoнiв щи-тoпoдiбнoï залози може призвести до збтьшення ыстково'1 резорбцй', проте мехашзми ix впливу на скелет встановлеш ще не повною мipoю. T3 вважаеться важливим регулятором цiлiснoстi юстково'1 тканини й кiсткoутвopення, а Т4 сти-мулюе активнiсть oстеoкластiв. Ремоделювання ыстково'1 тканини прискорюеться, у той час як перюд формування ыстково'1 тканини скорочуеться, у pезультатi чого мае мю-це незавершене замщення новими кiсткoвими клiтинами i втрата мiнеpалiзацi'f кiстки. Було пiдpаxoванo, що близь-ко 10 % мiнеpалiзoванo'f кiстки втрачаеться за один цикл ремоделювання. Кpiм того, ТТГ е негативним регулятором ремоделювання юстково'1 тканини, шпбггором ист-коутворення, життездатносл oстеoкластiв i диференща-цй' остеобласлв. Недавнi дoслiдження показали, що низь-кий piвень ТТГ, по суп, може призвести до остеопорозу й низькоенергетичних пеpелoмiв. Також oписанi гшеркаль-цiемiя, гiпеpкальцiуpiя i негативний баланс кальцш при ri-пеpтиpеoзi. Втрата маси тта i змiни з боку шлунково-киш-кового тракту (зниження кишково'1 абсорбцй' кальцiю й порушення метабoлiзму вiтамiну D) також були пов'язаш зi зменшенням знежирено'1 маси, що призводило до бшьш високого ризику крихких пеpелoмiв. У молодих i старих португальських пацiентiв з ендогенним гшертиреозом, як
menopausal women, of whom 45 had radiographical-ly confirmed fractures (Pothuaud L. et al., 2009). Women with all types of fractures had significantly lower TBS values than controls. In the recent study of V. Povoroznyuk et al. 197 men aged 45—89 yrs (basic group — 52 men with vertebral fractures, control group — 145 men without fractures) were examined. In all age groups (45—59 yrs, 60—74 yrs, 75—89 yrs) of men with osteoporotic vertebral fractures the TBS values were significantly lower than in men of control group and were decreased with age.
Thus, according to the data of recent studies, TBS significantly decreased with age; TBS results were lower in women who sustained a fragility fracture but in whom DXA did not indicate osteoporosis or even osteopenia; in postmenopausal women TBS predicted fracture risk as well as lumbar spine BMD measurements; combination of any BMD measurement with TBS significantly improved fracture prediction compared with BMD and TBS alone.
Endocrine diseases and osteoporosis
The connection between osteoporosis and endocrine disorders was also discussed during the conference.
Prof. Ana Paula Barbosa (Endocrinology University Clinic of the University of Lisbon, Endocrinology, Diabetes and Metabolism Department, Santa Maria Hospital, Lisbon, Portugal) told about influence of hyperthyroidism on bone. She noticed that heart and bone complications were relatively common in patients with hyperthyroidism, especially among the elderly. Regarding the adult skeleton, several anomalies were described, namely a reduced BMD and a higher osteopo-rotic fracture risk. Indeed, hyperthyroidism had been recognized as an important cause of secondary osteoporosis and a risk factor for hip fracture in women. Moreover, those osteoporotic fractures were associated with a risk of precocious mortality, namely in the elderly. In adult life, after the acquisition of peak bone mass, the excess of circulating thyroid hormones could lead to an increase in bone resorption, however, the mechanisms involved in their skeletal action were far from totally clarified. While T3 was considered an important regulator of the bone tissue integrity and of the bone formation, T4 could stimulate directly or indirectly the activity of os-teoclasts. Bone remodeling accelerated while the bone formation period decreased, resulting in an incomplete substitution with new bone cells and loss of mineralized bone. It was estimated that about 10 % of mineralized bone was lost per cycle. Furthermore, TSH was a negative regulator of bone remodeling, inhibiting the formation, survival of osteoclasts and differentiation of osteoblasts. Recent studies had shown that low TSH levels, per se, could lead to osteoporosis and fragility fractures. Hypercalcemia, hypercalciuria and a negative balance of calcium were also described. The weight loss and the gastrointestinal changes (decrease in intestinal calcium absorption and modified vitamin D metabolism) were associated to the reduction of the body lean mass, thus inducing a higher risk of fragility fractures. In old and young Portuguese patients with endogenous hyperthy-
у чоловтв, так i в жшок, спостерЬалося значне зниження МЩКТ у рiзних дтянках скелета й збiльшення часто-ти остеопорозу/низька МЩКТ. До того ж у молодих пор-тугальських чоловтв, хворих на гiпертиреоз, вiдзначалася тенденщя до збiльшення частоти остеопоротичних верте-бральних переломiв. У групi постменопаузальних жшок з гiпертиреозом порiвняно з контрольною групою встановлено бтьш високу частоту низько'1 МЩКТ у вшх дiлянках скелета, а також остеопорозу. При субклшчному гшерти-реозi в постменопаузальних жшок встановленi значимi ко-реляцй' не тiльки маркерiв, але й деяких гормонiв, залуче-них у процеси метаболiзму ыстково'1 тканини.
Впливу цукрового дiабету на ысткову масу придiлив ува-гу у свош доповiдi проф. Mario Rui Mascarenhas (Lisbon, Portugal). Поширенють обох захворювань — й цукрового дiабету, й остеопорозу — на даний час можна вважати еш-демieю. За статистикою, вiд цукрового дiабету кожнi 7 секунд помирае 1 людина, кожнi 30 секунд з'являеться но-вий остеопоротичний перелом. Поширенють ЦД серед на-селення 20—79 роыв у Португалй' становить 13,0 %, остеопорозу — 10,2 %. Негативний вплив ЦД на ысткову тканину реалiзуeться за деылькома мехашзмами. Гiперглiкемiя викликае збiльшення виведення кальцiю iз сечею та при-гнiчення утворення ыстково'1 тканини; кiнцевi продукти глiколiзування можуть впливати на мiцнiсть ыстки; у ра-зi тривалого ЦД його судинш ускладнення призводять до зменшення кiстковоï маси й тдвищення ризику перело-мiв. Усi щ ефекти обумовлюють низьку МЩКТ i пщви-щення ризику переломiв стегново!' ыстки (в 6,3—6,9 раза вище, шж у осiб без ЦД), а також мшро- й макросудин-нi ускладнення можуть збiльшити ризик переломiв через ix вплив на ысткову тканину або через шдвищений ризик падшня. Втрата кiстковоï тканини, обумовлена нейропа-тieю, може збтьшити ризик переломiв стопи й гомтки. Встановлено, що чоловiки вiком > 60 роыв iз ЦД 2-го типу при тривалосп захворювання > 10 роыв мають пщвище-ний ризик розвитку остеопорозу (Mascarenhas M.R. et at., 2010). Також ЦД пов'язаний з низьким показником TBS у поперековому вщдш хребта (Leslie WD., 2013). Крiм того, ЦД 2-го типу призводить до пщвищеного ризику перело-мiв рiзно'f локалiзацi'i (Bond, 2006).
Також проф. M.R. Mascarenhas придтив увагу питан-ню впливу деяких протидiабетичниx препарапв на ыстко-ву тканину. Було доведено потенцшно позитивний вплив метформшу на МЩКТ i переломи, а також позитивний ефект аналопв GLP-1 i iнгiбiторiв DPP-4 на МЩКТ i потенцшно позитивш ефекти цих препарапв щодо профь лактики переломiв. Також встановленi негативнi ефекти пазолщиндюшв на МЩКТ i переломи. Щодо таких ефек-тiв препаратав сульфонiлсечовини даних мало. Заынчую-чи доповщь, проф. M.R. Mascarenhas сказав деклька слiв про зниження ыстково'1 маси, профiлактику остеопорозу й остеопоротичних переломiв у хворих iз ЦД i метаболiч-ним синдромом. Таким пащентам рекомендованi модифь кацiя способу життя, перебування на сонцi, прийом каль-цiю i вiтамiну D, iнгiбiторiв резорбцй' кiстково'i тканини i/або PTH 1-34 або PTH 1-84.
Доповiдь проф. В.В. Поворознюка (м. Кив, Укра'ша) була присвячена остеопорозу в чоловiкiв. 20 рокiв тому цш темi придiлялася незначна увага, але зараз вона е серйоз-
roidism, both men and women, significant decreases in the BMD at several skeletal regions and an increase in the prevalence of osteoporosis/low BMD were observed. Moreover, in young Portuguese men with hyperthyroid-ism, a trend for an increase in the prevalence of osteopo-rotic vertebral fractures detected by VFA was found. In a group of postmenopausal women with hyperthyroidism compared to a control group, a significantly higher prevalence of reduced BMD at all skeletal sites and also of osteoporosis was detected. Regarding subclinical hyperthyroidism in postmenopausal women, significant correlations not only in bone turnover markers but also in some of the hormones implicated in bone metabolism was estimated.
The influence of diabetes mellitus on the bone mass was a focus of Prof. Mario Rui Mascarenhas' (Lisbon, Portugal) presentation. It was noted that both diabetes melli-tus and osteoporosis had become the expanding epidemic. According to statistics, every 7 seconds 1 person died from DM, every 30 seconds a new osteoporotic fracture occurred. The prevalence of DM among people of 2079 yrs in Portugal was 13.0 %, and osteoporosis — 10.2 %. DM had a negative impact on bone by various mechanisms. Hyperglycemia caused the increasing urine calcium loss and bone formation inhibition; advanced glycosy-lation end products might affect bone fragility; in cases of a long standing DM, vascular lesions led to a low bone mass and increased risk of fractures. All those effects resulted in a low BMD and increased risk of hip fracture (6.3-6.9 times higher than in non-diabetics), as well as micro - and macro-vascular complications might increase fracture risk by their effects on bone or by association with an increased risk of falling, and neuropathy-related local bone loss might increase fracture risk at foot and ankle. It was estimated that type 2 DM men aged > 60 years old, duration > 10 years had an increased risk for osteoporosis (Mascarenhas M.R. et al., 2010). The low free androgen index might suggest the presence of a risk factor for osteoporosis in males with type 2 DM. Also diabetes was associated with higher BMD at all sites as well as lower lumbar spine TBS in unadjusted and adjusted models (Leslie W.D. et al., 2013). Type 2 DM also resulted in an increased risk of fractures at multiple sites (Bond, 2006). Prof. M.R. Mascarenhas paid attention to the influence of some anti-diabetic drugs on bone. The potentially positive effect of metformin on BMD and on fractures, as well as positive effect of GLP-1 analogues and DPP-4 inhibitors on BMD and potentially positive effects of those medications on fractures were proved. Negative effects of thiazolidinediones on BMD and fractures were estimated. There were few data about sulphonylureas' influence. In conclusion, Prof. M.R. Mascarenhas mentioned reduced bone mass, osteoporosis and osteoporot-ic fractures prevention in patients with DM and metabolic syndrome. Lifestyle changes, sun light exposure, calcium and vitamin D supplements, bone resorption inhibitors or/and PTH1-34 or PTH1-84 were recommended to those groups of patients.
Prof. Vladyslav Povoroznyuk (Kyiv, Ukraine) presented the lecture about osteoporosis in men. He noted that 20 years ago the problem had been generally unre-
ною проблемою охорони здоров'я, хоча поширенють остеопорозу в чоловшв значно менша, шж у жшок. У до-слщженш показника TBS i МЩКТ в украТнських чоловь ыв з вертебральними переломами (Поворознюк В.В., Му-сiенкo А., 2015) продемонстровано значно нижчий показник TBS в основнш груш пopiвнянo з контрольною гру-пою в ушх вiкoвиx пiдrpупаx (30—44, 45—59, 60—74, 75—89 роыв). Також в основнш груш було встановлено нижчу МЩКТ у поперековому вщдш хребта i проксимальному вщдш стегновоТ ыстки. У 2012 рощ в рекомендащях това-риства ендокринолопв iз клшчноТ практики були сформу-льоваш пpактичнi рекомендацй' з менеджменту остеопорозу в чоловшв (Watts N.B. et al.). Був запропонований кль шчний мониторинг МЩКТ хребта i стегна за допомогою DXA кожш 1—2 роки для оцшки вщповщ на лiкування. Якщо показники МЩКТ досягають плато, частоту вимь рювань МЩКТ можна зменшити. Також запропоновано контроль метабoлiзму ыстково'1 тканини через 3—6 мюящв пiсля початку лiкування з використанням маркера ыстково'1 резорбцй' (наприклад, вмiсту C-телопептиду колагену I типу або N-телопептиду колагену I типу в сироватщ або сеч^ для антирезорбтивно'1 терапй' та маркера ысткоутво-рення (наприклад, N-телопептиду проколагену I типу в сироватщ) для анабoлiчнoï терапй'. Що стосуеться профь лактики остеопорозу, в pекoмендацiяx запропоновано чо-лoвiкам з ризиком розвитку остеопорозу споживати 1000— 1200 мг кальцш на день, в iдеалi — з харчових джерел або ж у виглядi препарапв кальцiю. Чoлoвiкам з низьким piвнем вiтамiну D рекомендуеться приймати препарати вггамшу D до досягнення piвня 25(OH)D у сиpoватцi кpoвi щонай-менше 30 нг/мл. Кpiм того, чоловшам з ризиком остеопорозу рекомендована фiзична активнiсть протягом 30—40 хв за один сеанс, три або чотири сеанси на тиждень. Для лшу-вання остеопорозу в чоловшв використовуються бюфос-фонати, стронцш ранелат, деносумаб та iн.
Саркопешя в украïнськiй популяцй'
Саpкoпенiя е oднiею з актуальних проблем, яы активно вивчаються oстаннiми роками.
К.м.н. Н.1. Дзерович (ДУ «1нститут геронтологи' шеш Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», Укра'шський науко-во-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кшв, Украина) представила данi дoслiджень щодо саркопени в украТнських жшок лггаього вiку. Саpкoпенiя е геpiатpичним синдромом, що часто спостериаеться в ошб лiтньoгo та старе-чого вшу, зменшуе ïx фiзичнi здiбнoстi, впливае на якiсть життя й у результата збтьшуе частоту падшь. Першим параметром, який було запропоновано для диагностики сар-копенй' на oснoвi oцiнки маси скелетних м'язiв, був iндекс апендикулярноТ м'язовоТ маси. На даний час вш широко використовуеться в piзниx краТнах для дiагнoстики сарко-пенй' (Pagotto V. et al.). У бтьшосл дослщжень для визна-чення порогових точок для низькоТ апендикулярноТ скелет-ноТ маси використовують такий же пщхщ, як i для остеопорозу. Люди лггаього вiку з апендикулярною скелетною ма-сою менше вщ двох стандартних вщхилень вщ середньо-го значення в молодш pефеpентнiй популяцй' (18—39 роыв) вважаються такими, у яких е саркопешя. Пopoгoвi значення для шдексу апендикулярноТ скелетноТ м'язовоТ маси, ви-значеного за допомогою DXA, дopiвнюють 7,26 кг/м2 для
cognized, but nowadays it became an important public health problem, although the prevalence of osteoporosis in men was significantly lower than in women. The evaluation of TBS and BMD in Ukrainian men with vertebral fractures (Povoroznyuk V., Musienko A., 2015) had shown a significantly lower TBS in basic group as compared to the control group in all age subgroups (30— 44, 45-59, 60-74, 75-89 yrs). Lower BMD of lumbar spine and of the proximal femur was also found in a basic group.
Recommendations for management of osteoporosis in men were formulated in the Clinical Practice Guidelines of the Endocrine society in 2012 (Nelson B. Watts, Robert A. Adler et al.). Clinical monitoring of the BMD by DXA at spine and hip every 1-2 yrs was suggested to assess the response to treatment. If the BMD reached a plateau, the frequency of BMD measurements might be reduced. Also the measurement of bone turnover marker was to be taken at 3-6 months after initiation of treatment using a bone resorbtion marker (such as serum C-telopeptide of type I collagen or serum or urine N-telopeptide of type I collagen) for antiresorp-tive therapy and bone formation marker (such as serum procollagen I N-telopeptide) for anabolic therapy. As for the osteoporosis prevention, the Guidelines recommended to men with a risk of osteoporosis to consume 1000-1200 mg of calcium daily, ideally from dietary sources or with calcium supplements. It was suggested to men with low vitamin D levels to receive vitamin D supplementations to achieve blood 25(OH)D levels of at least 30 ng/ml. Men at risk for osteoporosis should participate in weight-bearing activities for 30-40 min per session, three or four sessions per week. Bisphosphonates, strontium ranelate, denosumab ets. were recommended for treatment of osteoporosis in men.
Sarcopenia in Ukrainian population
Sarcopenia is one of burning health-care problems on the scientific and clinical agenda in the recent years.
Nataliia Dzerovych (D.F. Chebotarev Institute of Gerontology NAMS of Ukraine, Ukrainian Scientific-Medical Centre for the Problems of Osteoporosis, Kyiv, Ukraine) told about her own experience in studying sarcopenia in the Ukrainian elderly women. She emphasized that sarcopenia was a geriatric syndrome often observed in the elderly and senile patients which reduced their physical abilities, affected their quality of life, and as a result increased the incidence of falls. The first index proposed for diagnosing sarcopenia according to the muscle mass was the Appendicular muscle mass index, still widely used in different countries (Pagotto V. et al.). Most studies determined the cut-off points for low appendic-ular skeletal muscle mass by an approach similar to that of osteoporosis. Older persons with an appen-dicular skeletal muscle mass of less than two standard deviations from the mean of a young reference population (18-39 yrs) were considered sarcopenic.
чоловшв i 5,5 кг/м2 для жшок за методом Baumgartner (дослщження Rosetta). В останн роки iндекс апендикулярно1 скелетно!' м'язово!' маси нижче вщ двадцятого проценти-ля вiд середнього значення референтно!' групи широко ви-користовуеться для встановлення порогово! точки сарко-пенй' (Cruz-Jentoft A.J., 2010). Вiдомо, що саркопешя асо-цiюeться з рiзними захворюваннями, пов'язаними з вiком, ожиршням, метаболiчним синдромом, серцево-судинни-ми захворюваннями (Won Park S., 2014). Надмiрнi енерго-затрати, вiдсутнiсть фiзичноï активносл, xронiчнi запаль-нi процеси, шсулшорезистентшсть i змiни гормонального статусу можуть призвести до розвитку так званого сарко-пенiчного ожиршня (Stenholm S. et al., 2008). Деяк досль дження пiдтвердили, що яысть та структура м'язiв вiдрiзня-ються в пацieнтiв з ожиршням та без нього. З метою оцш-ки знежирено!' маси, сили та функцй' скелетно!' мускулату-ри й частоти саркопенй' було обстежено 390 здорових жь нок-добровольцiв вшом 20—87 роыв. Особи iз системни-ми захворюваннями (ендокринними, захворюваннями ни-рок, печшки та iн.) i з 1МТ понад 30 кг/м2 були виключе-нi з дослщження. Уш жшки були розподiленi на вiковi групи: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69, 70-79, 80-89 роив. Апендикулярну скелетну масу (АСМ) вимiрювали на рiв-нi вшх чотирьох ынщвок за допомогою DXA. 1ндекс апен-дикулярно1 скелетно!' маси (1АСМ) розраховували за формулою: АСМ/зрют (кг/м2). Також вимiрювали силу у верх-нix кiнцiвкаx за допомогою кистьово!' динамометрй' та оць нювали функцiональнi можливостi скелетно'1' мускулатури (швидысть ходи). У результатi проведеного дослщження було встановлено прогресивне зниження АСМ у жшок вшово1 групи 50-59 роыв (зменшення на 1,7 %) та жшок 80-89 роыв (зменшення на 10,2 %). Значне зменшення сили скелет-них м'язiв встановлено в вшових групах 60-69, 70-79, 8089 роыв i значне зниження швидкосп ходи — у вшових групах 50-59, 60-69, 70-79, 80-89 роыв. Значення 1АСМ, як вщповщають пороговим точкам низько1 м'язово!' маси < 5,5 кг/м2 (згщно з рекомендащями EWGSOP, 2010), зареестро-ван в 12,7 % украшських жшок вшом вiд 65 роыв i старше; < 5,7 кг/м2 (< 20-го процентиля) — 16,9 %; < 4,8 кг/м2 (два стандартних вщхилення) — 1,7 %. Встановлено, що частота саркопенй' в украшських жшок вшом 65 роыв i старше (за алгоритмом EWGSOP, 2010) становить 21,3 % та по-ступово збтьшуеться з вшом — iз 3,7 % у вшовш груш 6069 роыв до 18,4 % у вшовш груш 70-79 роыв i 30,8 % у вшо-вш груш 80-89 роыв.
Вплив хрошчних захворювань на стан kïctkoboï тканини
Janine Correia (USF Oriente, Lisbon, Portugal) представила доповщь «Хвороба Парынсона i остеопороз. Який зв'язок?». Було зазначено, що обидвi щ xронiчнi хвороби пов'язанi з вшом, зв'язок мiж ними, особливо в пщвище-ному ризику переломiв, продемонстрований у рядi досль джень. Глобальне лонгiтудинальне дослiдження остеопорозу в жшок (GLOW) (за участю 52 960 жшок) подтвердило, що хвороба Парынсона е серйозним фактором ризику переломiв порiвняно з шшими факторами, яы було про-аналiзовано. У PubMed i Коxранiвськiй бiблiотецi було знайдено тiльки три статл за ключовими словами «хвороба Парынсона» й «остеопороз». У пащенпв iз хворобою Пар-
The cut-off points for an appendicular skeletal muscle mass index measured with DXA were 7.26 kg/m2 for men and 5.5 kg/m2 for women by Baumgartner method (Rosetta study). In the recent years, the lower 20th percentile of appendicular skeletal muscle mass index from the mean of the reference group was widely used to establish the cut-off points of sarcope-nia (Cruz-Jentoft A.J., 2010). Sarcopenia was known to be associated with various age related disorders, obesity, metabolic syndrome, cardiovascular diseases (Won Park S., 2014). Excess energy intake, physical inactivity, low-grade inflammation, insulin resistance and changes in hormonal status might lead to the development of the so called «sarcopenic obesity» (Stenholm S. et al., 2008). Several studies confirmed that muscle composition and quality differed in patients with and without obesity. To evaluate the normative data of lean mass, skeletal muscle strength/function and frequency of sarcopenia in the healthy Ukrainian women 390 healthy women-volunteers aged 20-87 years were examined. Subjects with systemic disorders (endocrine, renal, hepatic etc.) and with a BMI of over 30 kg/m2 were excluded. All women were divided into the following age-dependent groups: 20-29, 30-39, 40-49, 5059, 60-69, 70-79, 80-89 yrs. Appendicular skeletal mass (ASM) was measured at all the four limbs by the DXA method. The Appendicular skeletal mass index (ASMI) was calculated according to the formula: ASM/height (kg/m2). Handgrip strength and skeletal muscle performance (gait speed) were also assessed. It was observed the progressive decreasing of ASM in Ukrainian healthy women from age group 50-59 yrs (1.7 % less) to the age group 80-89 yrs (10.2 % less). The significant decreasing of skeletal muscle strength was observed in age groups 60-69, 70-79, 80-87 yrs and significantly decreasing gait speed — in age groups 50-59, 60-69, 70-79, 80-89 yrs. The ASMI values corresponding to a cutoffs of low muscle mass in Ukrainian women aged 65 yrs and older were: <5.5 kg/m2 (EWGSOP-guidelines) — 12.7 %; < 5.7 kg/m2 (< 20th percentile of sex specific Ukrainian population) — 16.9 %; < 4.8 kg/m2 (two SD below the mean of young Ukrainian females aged 20-39 yrs) — 1.7 %. The frequency of sarcopenia in Ukrainian women aged 65 yrs and older (using EWGSOP-suggested algorithm, 2010) was 21.3 %, it progressively increased with age — from 3.7 % in age group 6069 yrs to 18.4 % in age group 70-79 yrs and 30.8 % in age group 80-89 yrs.
Consequences of chronic diseases on bone
Janine Correia (USF Oriente, Lisbon, Portugal)
presented the report «Parkinson disease and osteoporosis: What is the relationship?». She noted that both chronic diseases were associated with age. Several studies reported the association between Parkinson disease (PD) and osteoporosis, particularly regarding the increased risk of fractures. The Global Longitudi-
кшсона були дoведенi наявнють низько1 МЩКТ, низьких piвнiв вгтамшу D i пiдвищенoгo ризику пеpелoмiв. Змен-шення кютково!' маси при xвopoбi Паpкiнсoна, iмoвipнiше за все, викликане обмеженою фiзичнoю активнiстю. Жь ноча стать, тpивалiсть i тяжкють хвороби Паркшсона, ли-нiй вш i низька МЩКТ асoцiювалися з тяжким остеопорозом. Щ факти свщчать про важливiсть скpинiнгу на осте-опороз пацiентiв з хворобою Паркшсона. У статтi V. Lyell et al., надрукованш в 2015 рощ в журнал! «Age and aging», запропоновано алгоритм для оцшки ризику пеpелoмiв, менеджменту стану кютково!' тканини в пацiентiв з хворобою Паркшсона та пов'язаних з нею рухових poзладiв. В алго-pитмi беруться до уваги piвнi кальцiю та вiтамiну D, кшь-кiсть пoпеpеднix падiнь i пеpелoмiв, проводиться розраху-нок 10-piчнoгo ризику великих остеопоротичних перело-мiв та пеpелoмiв стегново!' кустки. У раз!, якщо ризик пере-лoмiв е високим, рекомендуеться призначати антирезорб-тивну тератю, а в pазi низького ризику рекомендована повторна його оцшка час вщ часу за допомогою FRAX i на-станов National Osteoporosis Guidelines Group (NOGG).
Слщ додати, що в Укрш'ш також проводиться досль дження мшерально!' щiльнoстi кютково!' тканини та ви-значення статусу вiтамiну D у пащентав з хворобою Паркшсона пiд кеpiвництвoм проф. В.В. Поворознюка в рамках сшвпращ Украшсько1 асoцiацiï остеопорозу та Укра-1нсько1 асoцiацiï з проблеми хвороби Паркшсона (президент — проф. 1.М. Карабань).
Професор Л.П. Мартинюк (Тернотльський державний медичний ушверситет iмeнi 1.Я. Горбачевського, м. Терно-пiль, Украша) у свош дoпoвiдi придтила увагу пpoблемi по-рушень мiнеpальнoгo й кюткового oбмiну у хворих iз хрошч-ною хворобою нирок (ХХН). Вона пщкреслила, що пору-шення метабoлiзму кальцiю i фосфору, порушення гомео-стазу «виамш D — паратгормон (ПТГ)» i порушення кют-кового oбмiну е частими в пащенлв iз ХХН. Тpадицiйнo порушення мшерального й кюткового обмшу у хворих iз ХХН об'еднували п!д теpмiнoм «ниркова oстеoдистpoфiя». У 2005 рощ KDIGO® було запропоновано нову класифшацш, метою створення яко1 було окреме видлення piзниx порушень, що пoв'язанi з ХХН. Професор Л.П. Мартинюк зазначила, що хоча проблема порушень кюткового та мшерального обмшу в пащенлв iз ХХН знаходиться у фокуш уваги клшщис-тiв та науковщв, бiльша частина того, що про не1 вiдoмo, ба-зуеться на дослщженнях, проведених за участю пащенлв, як! знаходяться на гемoдiалiзi. Набагато менше вщомо про щ порушення в пащенлв, стан яких не потребуе проведення гемо-д!ал!зу. Дал! в доповщ було наведено результати дослщження 220 дорослих пащенлв вшом 20—61 роив !з ХХН. 78 (35,5 %) з них мали II—IV стадш ХХН, i 142 (64,5 %) з них були на ге-мощал!з1 Було встановлено, що домшуючими порушеннями мшерального обмшу були гшокальщем!я, гшерфосфатем!я, збтьшення кальцш та фосфору, вторинний гшерпаратире-оз та недостатн!сть 25(OH)D3. Так! порушення мали мюце на раншх стад!ях ХХН, прогресували з! зниженням функцй' нирок (особливо в пащентав, як1 перебували на дал1з^ й при-зводили до втрати к1стково1 маси. Пац!енти з ХХН мали ви-щий ризик зниження МЩКТ пор!вняно !з загальною попу-ляц!ею. Факторами ризику втрати кютково1 маси в пац!ент!в !з ХХН були тривалють ХХН, жшоча стать, лггаш в!к i низька маса тта.
nal Study of Osteoporosis in Women (GLOW) (a cohort of 52 960 women) had found PD to be the strongest contributor to fracture risk compared with other studied factors. In PubMed and Cochrane Library, only 3 articles were found according to the criteria of «PD» and «osteoporosis». Lower BMD, lower vitamin D levels and increased risk of fractures were evidenced in patients with PD. The reduction of bone mass in PD seemed to be mainly caused by limited mobility. Female sex, PD duration and severity, advanced age and low BMD were associated with a severe osteoporosis. Those facts should alert the clinicians about the importance of osteoporosis screening in PD patients. In the article by V. Lyell et al., published in 2015 in the «Age and aging» journal, a PD-specific algorithm for the fracture risk assessment and management of bone health in patients with PD and related movement disorders was proposed. The algorithm considered calcium and vitamin D replacement and maintenance, quantification of prior falls and fractures, calculation of 10-year major osteoporotic and hip fracture risks. If a fracture risk was high, application of fracture risk thresholds and antiresorptive treatment with or without dual X-ray absorptiometry were recommended, and in case of low risk the reassessment with FRAX and application of National Osteoporosis Guidelines Group (NOGG) guidance were suggested.
Prof. Liliya Martinyuk (I. Horbachevsky Ter-nopil State Medical University, Ternopil, Ukraine)
discussed the topic of mineral and bone disorders in patients with a chronic kidney disease (CKD). She emphasized that patients with CKD frequently had disorders of calcium and phosphorus metabolism, abnormalities of vitamin D — parathyroid hormone (PH) homeostasis and bone disorders. Traditionally, the mineral and bone disorders in patients with CKD had been grouped under the term of renal osteodystrophy. In 2005, KDIGO® proposed a new classification in order to distinguish among various disorders associated with CKD. Prof. Liliya Martinyuk noted that much of what was known about mineral and bone disorders in case of CKD was based on knowledge obtained from the dialysis patients and much less was known about those disorders in patients who were not yet on dialysis. She presented data of the study of 220 adult patients with CKD aged 20-61 yrs. 78 (35.5 %) of them had II-IV stages of CKD and 142 (64.5 %) of them were on dialysis. It had been established that dominant disorders of mineral metabolism were hypocalcemia, hyperphosphatemia, increased Ca and P production, secondary hyperparathyroidism and 25(OH)D3 insufficiency. Such disorders occurred at the early stages of CKD and progressed with the decline of renal function, especially in patients on dialysis and resulted in bone loss. Patients with CKD had a higher risk of low BMD compared with population at large. The risk factors of bone loss in patients with CKD were duration of CKD, female gender, older age and lower body weight.
Професор 1.П. Мазур (Нацональна медична академия nic-лядипломно!' оcвiIи iменi П.Л. Шупика, м. Кив, Украина) зу-
пинилася на питаннях взаемозв'язку захворювань пародонту й метаболiзму юстково!' тканини. Вона зазначила, що протягом останнix 25 роив було проведено багато дослщжень, метою яких було визначити роль метаболiчниx захворювань юстково1 тканини у розвитку захворювань пародонту. Доведено зв'язок мiж МЩКТ i актившстю запально-деструктивних процеав у тканинах пародонту, вплив остеопени й остеопорозу на захворювання пародонту, зв'язок мiж м1неральною щтьшстю альвеолярного вщростка i скелета. У дослщженш, яке було проведене Амери-канським центром жiночого здоров'я (NHANES III), було встановлено, що в пащенпв з остеопорозом спостертаеться бiльше прогресування втрати альвеолярного вщростка истки поршня-но з особами без остеопорозу за 3^чний перюд. Це вказуе на те, що остеопороз або низьку системну МЩКТ слщ розглядати як фактори ризику прогресування захворювань пародонту. Також проф. 1.П. Мазур навела данi кпiнiчного дослщження МЩКТ i исткового метаболiзму в пащенпв з пародонтитом, яке було проведене на базi НМАПО меш П.Л. Шупика та Украшсько-го науково-медичного центру остеопорозу. В дослщженш взяли участь 78 оаб зi здоровим пародонтом i 194 хворих з генера-лiзованим пародонтитом. Зниження МЩКТ було встановлено в 47 % жшок з пародонтитом, остеопороз було дагностовано в 7 % жшок. Нормальна МЩКТ мала мюце в 72 % чоловшв з пародонтитом. Остеопороз був визначений у 4 % чоловшв, остео-пен1я — у 24 %. Разом iз тим у вск пащенпв iз загостреним пере-бiгом генералiзованого пародонтиту було зареестровано пору-шення метаболiзму истково1 тканини: активiзацiя процес1в ре-зорбцй' юстково1 тканини та пригнiчене ïï формування. Розба-лансування процесiв ремоделювання истково1 тканини вивча-ли зг1дно iз сучасними лабораторними методами дослщження — бiоxiмiчними маркерами исткового ремоделювання. Це дае можлив^ь персонiфiкованого призначення остеотропних пре-парат1в для лiкування генератзованого пародонтиту. Було доведено, що призначення iбанцроновоï кислоти (150 мг/мюяць протягом 3-мiсячного курсу) в комплекснш терапй' пародонтиту запоб1гае втрап альвеолярного вщростка, нормалiзуe метабо-лiзм истково1 тканини i може сприяти бтьш передбачуваним результатам лiкування пародонтиту.
Слщ зазначити, що майже кожна доповщь як украшських, так i португальських лектор1в заинчувалася активною дискусь ею, присутн з великою зацжавлешстю обм1нювалися науковим досвщом. Але не тльки численнi запитання вщ португальських колег були свщченням визнання високого професшного р!вня украшських науковц1в. Пюля завершення науково1 програми слово взяв голова оргкомитету професор Mario Rui Mascarenhas. Вш подякував усм учасникам та особливо доповщачам за плщ-ну роботу, ц1каве висвiтлення актуальних проблем остеопорозу та оголосив, що оргкомiтет впровадив нагороду за найкра-щу доповщь, представлену на конференци, i дана нагорода при-суджуеться доповщачам з Украши — проф. В.В. Поворознюку та к.м.н. Н.1. Дзерович за доповщь «Саркопеня в украшських ж1нок линього вку», а також Cristina de Mello-Sampayo (Шса-бон) — за доповщь щодо результат дослщження профилактики змш стану истково1 тканини внаслщок дефiциту естрогенiв у щур1в. Але це був не единий урочистий момент.
Президента Украшсько!' асоцiацiï остеопорозуд.м.н. В.В. Поворознюка та д.м.н. Н.1. Балацьку оч1кував приемний сюрприз:
Prof. Iryna Mazur (Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education MH of Ukraine, Kyiv, Ukraine) highlighted the relationship between periodontal diseases and bone metabolism. She noted that during the previous 25 years a lot of studies were conducted to reveal the role of metabolic bone disorders in the development of periodontal diseases. The relation between BMD and activity of inflammatory-destructive processes in periodontal tissues, the influence of osteope-nia and osteoporosis on the periodontal diseases, the relationship between mineral density of alveolar process and skeleton were proved. In the study conducted by the American center of women health (NHANES III), it was indicated that patients with osteoporosis had a greater progression of alveolar bone loss compared with subjects without osteoporosis in a 3-year period, which might prove that osteoporosis or low systemic BMD should be considered as a risk factor for periodontal disease progression. Prof. Iryna Mazur presented data of the independent clinical study of BMD and bone metabolism in patients with periodontitis. 78 patients with healthy periodontal status and 194 patients with a generalized peroidontitis took part in the study. Decreased BMD was determined in 47 % of women with periodontal disease and osteoporosis was diagnosed in 7 % of women. Normal BMD was identified in 72 % of men with peri-odontitits. Osteoporosis was determined in 4 %, osteopenia — in 24 % of men. The administration of ibandronic acid (150 mg/month during three-month course) in a complex therapy of periodon-titis prevented alveolar bone loss, normalized bone metabolism and bone resorbtion and might produce more predictable outcomes of the periodontal treatment.
Nearly all the reports by both the Ukrainian and Portuguese speakers led to discussions and exchange of scientific experience. After the conference came to an end, the chairman of the Organizing committee Prof. Mario Rui Mascarenhas thanked all the participants and especially the speakers for their hard work and interesting lectures. He announced that the Committee established an Award for the best report presented at the conference. This Award was given to the speakers from Ukraine — prof. Vla-dyslav Povoroznyuk and Nataliia Dzerovych — for the report «Sarcopenia in Ukrainian elderly wom-en» and to a speaker from Lisbon — Cristina de Mel-lo-Sampayo — for the report of study results about prevention of bone changes associated with estrogen deficiency in rats.
The next award was given for a significant contribution to the development of Ukrainian-Portuguese collaboration on osteoporosis to the President of the Ukrainian Association of osteoporosis. Prof. Vladyslav Povoroznyuk and Nataliya Balats-ka became honorary members of the Portuguese So-
за вагомий внесок у розвиток украТнсько-португальськоТ ств-пращ з питань остеопорозу В.В. Поворознюка та Н.1. Балацьку було обрано почесними членами Португальського товариства остеопорозу та метаболТчних захворювань исток (SPODOM). Президент SPODOM Ana Paula Barbosa привстала украТнських науковщв !з щею визначною подТею, вручила вщповщш сер-тифжати та зазначила, що ця сходинка е не тльки результатом тюноТ сщвпращ украТнськоТ та португальсько'1 асощацш, визна-нням високого рТвня украТнських науковщв, але й свщченням продовження наукового ствробпництва в майбутньому. Ва учасники висловили сподТвання, що проведения украТнсько-португальськоТ конференцй' з питань остеопорозу стане доброю традищею, а професор В.В. Поворознюк запропонував провести II украТнсько-португальську конференцш в одному з ма-льовничих мкт Украши.
Слщ зазначити, що оргкомитет конференцй' потурбувався про те, щоб протягом вТзиту до Люабона украТнсьи гост! мали змо-гу не тльки подлитися науковим досвТдом, отримати нов! про-фесшш знання, але й познайомитися зТ «сплячою красунею Св-ропи» — чартвним Люабоном — мстом з багатовшэвою iCTopi-ею, столицею oдиiеï з найвпливовших у минулому держав Св-ропи, у володшш якоТ було майже твсвпу. Адже саме звщси вщ-правлялися численш експедицй' на пошуки нових земель, а сла-ветний Васко да Гама проклав шлях !з Свропи до 1ндд. Саме не-вгамовний потяг португальських мореплавщв СередньовТччя до нових вщкритпв призвтв до того, що Португатя стала засновни-ком визначного перюду в iCTopiï людства — епохи великих ге-ографТчних вщкритпв. Нащадки славетних першопрохщниюв, сучасш португальщ теж вщкрип до пошуив усього нового. Саме готовшсть до сщвпращ, вщкрипсть, бажання длитись досвь дом та тзнавати нове сприяли знайомству та подальшому про-фесшному спткуванню кертвниюв та представник1в португаль-ськоТ та украТнськоТ асощацш остеопорозу. Науковщ двох кра-Тн — Украши та Португали, в однш з яких розташований гео-графТчний центр Свропи, а друга е географТчно найзахщшшою краТною Свропейського континенту, за деылька роив побуду-вали мщний професшний мкт, який е шляхом до нових науко-вих знань, обмшу досвщом, тюноТ сщвпращ в галуз! подальшого вивчення проблем остеопорозу та шших захворювань кТстково-м'язовоТ системи. Залишаеться побажати багаторТчного продовження щеТ плщноТ роботи!
П1дготувала Наталя Купрненко ■
ciety of osteoporosis and metabolic bone diseases (SPODOM). The President of SPODOM Ana Paula Barbosa congratulated the Ukrainian scientists upon receiving the honorable Award and noticed that the event signified not only the results of cooperation between the Ukrainian and Portuguese associations, but also was an evidence of future scientific collaboration.
All participants expressed their hope that the Ukrainian-Portuguese Conference on Osteoporosis would become a tradition. Professor V. Povoroznyuk offered to organize and hold the next Ukrainian-Portuguese conference in one of the beautiful Ukrainian cities.
It should be noted that the organizing committee of the conference provided a lot of opportunities for the Ukrainian guests to discover the beautiful Lisbon. This city called «The Sleeping Beauty of Europe» has an ancient history, being the capital of one of the most influential European countries. From the Portuguese shores, numerous discoverers started their expeditions searching for new lands. This is the place where famous Vasco da Gama launched his voyage to India and discovered the route between Europe and Asia. This passion for discovery of the Portuguese explorers resulted in the great era in world history — the Age of Discovery. The descendants of famous discoverers, the modern Portuguese scientists, are also open to everything new. Their willingness to cooperate, to share experiences and obtain a new knowledge have contributed to advantageous communication among members of the Portuguese and Ukrainian associations of osteoporosis. The scientists of two countries — Ukraine and Portugal (the former situated in the geographical center of Europe, and the latter — geographically the western-most country of the European continent) — together have built a solid professional bridge, the road to a new scientific knowledge, shared experience, future collaboration in solving the problem of osteoporosis. Let the great collaboration continue for many years ahead!
Prepared by Nataliia Kuprinenko ■
Ввд редлкц1Т: огляд робочого зашдання з вггамшу D, яке Remark of the Editorial desk: the review of workshop було проведено 23 червня у м. Люабош, буде опублшова- on vitamin D, which was held on June 23 in Lisbon, will ний у наступному номеpi журналу. be published in the next issue.
