CC BY
23УДК 631.527: 631.526.4: 631.523.1
СУЧАНИЙ СТАН ТА МЕТОДИ ДЕТЕКТУВАННЯ Б1ОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ РОСЛИН
Б. В. Сорочинський, кандидат б'юлог'мних наук, О.М. Гончар, кандидат спьськогосподарських наук Укранський ¡нститут експертизи сорт 'в рослин, О.О. Данильченко, молодший науковий сп1вроб1тник 1нститут кп'тинноТ б'юлогП та генетичноi ¡нженери НАН Украни
Вступ. Бютехнолопчы (генетично модифковаы) сорти рослин поступово стають реалiями нашого життя. Бютехнолопчы рослини вперше були комерцiалiзованi в 1996 р. i вщщд спостерiгаeться чiтка тенденцiя до зростання площi Tхнiх насаджень. Протягом дев'яти роюв, з 1996 по 2004 pp., загальносвiтова площа вирощування бютехнолопчних сiльгоспкультур виросла в 47 разiв: з 1,7 млн га в 1996 р. до 81 млн га в 2004 р. [1].
Найбтьших темтв приросту загальноТ площi вирощування ГМ (генетично модифкованих) сiльськогосподарських культур було досягнуто в 2004 р. (рис. 1).
Рис. 1 Площi вирощування бютехнолопчних культур
Зростання площi становило 20% до 2003 р., коли бютехрослини (б/т рослини) культивувалися на площi 67,7 млн га. У 2004 р. бютехнолопчы стьгоспкультури вирощували 8,25 млн фермерiв у 17 краТнах свiту ( для порiвняння - у 2003 роц цi показники становили 7 млн фермерських господарств та 18 краТн). За перiод з 1996 по 2004 рр. загальна площа, на яш вирощувались ГМ стьгоспкультури, сягнула 385 млн га у 22 краТнах св^у [1].
Попри те, що в^чизняна наука мае певний доробок i традици в галузi рослинноТ бютехнологи, УкраТна не належить до розвинутих бiотехнологiчних краТн i офiцiйно не культивуе генетично модифковаы сорти рослин для потреб народного господарства. В кiнцi 90-х роюв в УкраТн проводились випробування деяких генетично модифкованих сiльгоспкультур, як були призупиненi через супротив громадськосп, i з того часу офщмним шляхом бiотехрослини в УкраТну не завозились. Однак, вщсутысть врегульованого законодавства i оформленоТ системи бiобезпеки стосовно використання генетично модифкованих органiзмiв, зростаючий масштаб Тхнього використання, лiбералiзацiя позицп щодо них у найближчих кра'шах-сусщах (краТни СС та Росiйська Федера^я) створюють багато передумов для можливого несанкцiонованого використання трансгенних сортiв рослин у рiзноманiтних галузях народного господарства. Враховуючи цi обставини, питання впровадження сучасних i iнформативних методiв детекцп генетично модифiкованих органiзмiв е надзвичайно актуальним.
Сучасний стан та тенденцп свiтового ринку бiотехнологiчних сiльгоспкультур. Якщо краТни, в яких вирощувалися ГМ стьгоспкультури, розташувати в порядку зменшення площi вирощування, то буде такий список: США, Аргентина, Канада, Бразилiя, Китай, Парагвай, ^я, ПАР, Уругвай, Австралiя, Румунiя, Мексика, lспанiя та ФттпЫи. Бiля одыеТ третини (34%) загальносвтовоТ площi бiотехнологiчних сiльгоспкультур (27 з 81 млн га) приходиться на краТни, що розвиваються, i в цих краТнах вони продовжують прискорено наростати.
КраТни, що вирощують на 50 000 га та бтьше бютехнолопчних сiльгоспкультур, класифiкують як бютехнолопчы мегакраТни. У 2003 р. Тх нараховували 10, у 2004 р. до них приеднались Парагвай, 1спаыя, Мексика та ФттпЫи. Список 14 мега-краТн виглядае таким чиномЯ США - 47,6 млн га (59% загальносвтовоТ пло1щ ГМ стьгоспкультурЯ вирощували кукурудзу, бавовник, олiйний ртак та сою), Аргентина-Я 16,2 млн га (20%; соя, кукурудза, бавовник), Канада - 5,4 млн га (6% олмний ртак, кукурудза, соя), Бразилiя - 5 млн га (6%; соя), Китай - 3,7 млн га (5%; бавовник), Парагвай - 1,2 млн га (2%; соя), ^я - 0,Я млн га (1%; бавовник), ПАР - 0,5 млн га (1%; кукурудза, соя,
бавовник), Уругвай - 0,3 млн га (<1%; соя, кукурудза), Австралiя - 0,2 млн га (< 1%; бавовник), Румуыя - 0,1 млн га (< 1%; соя), Мексика -0, 1 млн га (< 1%; бавовник, соя), 1спаыя - 0,1 млн га (< 1%; кукурудза), Фтттни - 0,1 млн га (< 1%; кукурудза) [1] (мал. 2). У 2004 р. бютехнолопчы стьгоспкультури вирощували також Колумбiя (бавовник), Гондурас (кукурудза) та Ымеччина (кукурудза) (Рис. 2).
Ц США Щ Аргентина ■ Канада Щ Бразил1я □ Китай Щ
Парагвай Ш 1нш1 кражи
Рис. 2 Обсяги вирощування бютехнолопчних культур
У 2004 р. продовжувалось зростання площ вирощування основних чотирьох комерцмних бютехнолопчний стьгоспкультур. Бютехнолопчна соя займала 48,4 млн га (60% загальносвтовоТ площi пщ бютехнолопчними стьгоспкультурами) порiвняно з 41,4 млн га в 2003 р. Бютехнолопчна кукурудза вирощувалась на 19,3 млн га (23% площi пщ бютехкультурами), у 2003 р. цей показник становив 15,5 млн га. Це найбтьший прир^ площi (25%) i очiкуеться, що в найближчому майбутньому рiвень приросту бютехнолопчноТ кукурудзи залишиться самим високим, осюльки попит на неТ поспйно зростае. Бiотехнологiчний бавовник вирощувався на 9 млн га (11% площi пщ бiотехкультурами) порiвняно з 7,2 млн га в 2003 р. Бютехнолопчний ртак займав 4,3 млн га (6% загальносвтовоТ площО порiвняно з 3,6 млн га в 2003 р. В цтому, в 2004 р. бютехстьгоспкультури займали 5% вщ 1,5 млрд га загальносвтовоТ посiвноТ площi.
117
В окремих бютехнолопчних кра'пнах, згаданих вище, ГМ рослини складають значну частину пociвiв вщповщно1 ciльгocпкультуpи, Зокрема, в Кита!' площа поаву ГМ бавовнику у 2004 р. становила 3,7 мли га або 66% вщ загально1 плoщi пociвiв (5,6 млн га) ^eï культури. Для Iндiï цей показник (площа пщ бioтexнoлoгiчним бавовником) дopiвнював 6 % (вщ загально!' плoщi в 9 ООО млн га). Аргентина в 2004 р. вирощувала соею на плoщi 14,75О млн га, з них -14,5 млн га (98%)-плoщi пiд ГМ сою, поави трансгенно! кукурудзи займали 55% вщ уcieï плoщi пociвiв у 3,О млн га цieï культури, ГМ бавовник вирощували на 25% вае1 плoщi пociвiв. На плoщi в 22 млн га (22% загально1 плoщi пociвiв) бioтexнoлoгiчна соя вирощувалась в Бразилп. В ПАР пщ б/т кукурудзу вiдвoдилаcь площа в 4ОО млн га (15% вае1 плoщi), пiд б/т сою 7О млн га (5о% вае1 плoщi), пiд бавовник - ЗО млн га (85% вае1 площ^. У cвiтoвиx масштабах за показниками 2ОО4 р площа пociвiв б/т со1 складала 56% вiд загально1 плoщi в 86 млн га, б/т бавовний займав 21% плoщi вщ загальних 32 млн га, площа пociвiв бioтexнoлoгiчнoгo piпаку становила 19% загальносвтово1 плoщi в 23 млн га i б/т кукурудзу вирощували на 14% вщ загально1 плoщi пociвiв в 14О млн га (Рис. 3). Загальна площа вирощування цих традицмних ciльï оспкультур у 2ОО4 р. становила в свтових масштабах 284 млн га, з яких 29% були вщведеы пщ бioтexнoлoгiчнi культури [1].
Кукурудза Соя Бавовник Ртак
□ Загальна площа пociвiв □ Площа пociвiв ГМ copтiв
Рис. З Сшввщношення площ, вiдвeдeниx пiд ГМ та традицшш сорт
11B
Найбiльшi площi (72% або 58,6 млн га ) в 2004 р. були вщведеы пщ бiотехнологiчнi культури (соя, кукурудза, олмний pinaK та бавовник) 3i стiйкiстю до гербщифв. Культури, стiйкi до комaх-шкiдникiв (Bt культури) вирощувались на територп' в 15,6 млн га (19%). Водночас, зросли також пло1щ посiвiв бютехнолопчних бавовнику та кукурудзи з комбЫованими ознаками стiйкостi до геpбiцидiв та шкщниюв (9% або 6,8 млн га поpiвняно з 5,8 млн га в 2003 p.).
Ринкова вар^сть бiотехнологiчних сiльгоспкультуp складаеться з цЫ за продаж нaсiння та лщензмних вiдpaхувaнь за технологи' в цм гaлузi. Загальна вapтiсть свтового ринку бiотехнологiчних сiльгоспкультуp складала в 2004 р. 4,7 млрд долapiв. Для поpiвняння, - свiтовий ринок зaсобiв захисту рослин складав у 2003 р. 32,5 млрд долapiв, а свтовий ринок нaсiння - ЗО млрд долapiв. Загальна вартють ринку б/т культур, починаючи з 1996 p., коли вони вперше почали вирощуватись, становила 24 млрд долapiв. Очiкуеться, що вapтiсть цього ринку в 2005 р. буде бтя 5 млрд долapiв. Загальна вар^сгь уае' бютехнолопчно''' продукци' (продукти харчування для людини, корми для тварин, волокна) в 2003 р. була оцЫена в 44 млрд долapiв [1].
Прогнозуеться, що загальн площi посiвiв б/т сiльгоспкульгуp i кiлькiсть фермерських господарств, що ïx використовують, у подальшому будуть зростати. Передумовою таких пpогнозiв для розвинутих кра!'н, таких як США чи Канада, е поява на ринку б/т культур з новими властивостями, наприклад сшкосл кукурудзи до кореневих шкщниюв, що дозволяе забезпечити бтьш широкий контроль над перетинчастокрилими шкщниками. Передумовою поширення ГМ культур у слаборозвинених кражах е зростаючий попит на продовольство. У свою чергу, Свропейська Комiсiя дозволила в 2004 р. iмпоpт 2 соpтiв бютехнолопчноЧ кукурудзи (лiнiï Bt 11 та NK 603) для застосування ïï в 'жу та як корм для тварин, а 17 гор^в кукурудзи MON 810, яка спйка до шюдниюв, дозволено для вирощування в 25 членах GC, що теж прогнозуе подальший pier площi насаджень ГМ культур у свтових масштабах. Очкуеться, що основний вплив на глобальне поширення б/т стьгоспкультур будуть мати 5 провщних кра'н, що розвиваються (Китай та lндiя в Азп', Бpaзилiя та Аргентина в Латинсьш Амеpицi, Пiвденнa Африка в Латинсьюй Амеpицi), оскiльки вони е лщерами в сво'х pегiонax i придбали вже певний досвщ та знання в цм гaлузi. Найближчим часом також очкуеться подiя, що може суттево вплинути на розвиток бютехнологп. Це - дозвiл i впровадження на територи' Китаю Bt рису, що може мати мюце уже в цьому роцк Така подiя може стати стимулом до поширення бютехнолопчного рису у всiй Азп, а в бтьш широкому аспект - до поширення б/т продовольчих, кормових та луб'яних культур у всьому свт.
Методи детектування генетично модифiкованих рослинi
Сучасн методи молекулярноТ бiологiT дозволяють проводити детектування ГМО за декiлькома критерiями: детекцiя iнтегрований генетичних елементiв на молекулярному piBHi, визначення специфiчноT мРНК, аналiз нових бiлкiв, що синтезуються в модифiкованих рослинах, пошук нових метаболтв або аналiз ГМ рослин за фенотиповими ознаками [2].
Методи оцЫки за фенотиповими ознаками вщносяться до инизькотехнiчнихи засобiв детекцiT i вони дають змогу проаналiзувати наявысть чи вiдсутнiсть специфiчноT ознаки в Гм рослинах (у бтьшосл випадюв це стiйкiсть до гербiцидiв). Проведення таких тес^в вкпючае в себе оцну проростання насiння на середовищ^ що мiстить певний гербiцид та аналiз виживаностi насiння на такому середовищ^ або ж аналiз сшкосл дорослих рослин до специфiчного гербщиду за умови що рослина трансформована геном спйкосп.
lмунодiагностика - напевно, найбтьш поширений метод детекцiT нових бтюв, якi утворюються внаслiдок генетичних модифкацм рослин, основою методу е iдентифiкацiя комплексу антиген-антитiло. Цей метод е високоспецифiчним, однак потребуе вщносно простого пiдготовчого етапу для зразюв, якi мають бути проаналiзованi. Для ефективно'|' оцiнки молекули - мшен (в даному випадку - бтка ГМ органiзму) необхiдно забезпечити умовами, за яких блокування або маскування сайта зв'язування з антиттом виключено. Ефективнють проведення аналiзу також залежить вщ характеристик антигену (розмiру, гщрофобност та третичноT структури).
. Найпоширеншим серед iмунохiмiчних методiв е метод iмуносорбентного аналiзу (ELISA), який включае в себе декiлька етапiв [3]. Зразок, в якому потрiбно визначити маркерну молекулу, фксують на тверду пщложку (наприклад на пластикову плашку, яка зазвичай мае 96 лунок). До фксованого зразка додають антитто, що е специфiчним до маркерное молекули (перше антитiло), потiм промивають лунку для вимивання молекул першого антитта, якi не зв'язались. Пюля цього проводять iнкубацiю з другим антиттом, яке специфiчно зв'язуеться з першим i не взаемодiе з маркерною молекулою. Як правило, до другого антитта приеднаний фермент (лужна фосфатаза, уреаза або пероксидаза), що каталiзуе перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт. На подальшому етап промивають лунку вщ других антитт, що не зв'язались, пюля чого додають незабарвлений субстрат та проводять] ктькюну або якюну оцЫку забарвленого продукту.
Одним з рiзновидiв тесту ELISA е детек^я генетичних модифкацп в рослинах за допомогою Ыдикаторних смужок, що нагадують вживанi у медицин тести на вiгiтнiсть. Принцип методу полягае в
тому, що на мембрану смужки нанесем антитта з високим ступенем спорщненосп до вiдповiдного епiтопу молекули антигена. Мембрана м^ить двi зони зв'язування: одна для чужорщного бiлка, Ыша - для кольорового реагенту. Пюля занурення смужки у розчин з екстрактом зразка, що мiстить чужорщний бiлок, вiдбуваeться зв'язування бтьшоТ частини антитiл з антигеном; частина антитт залишаеться зв'язаною виключно з кольоровим реагентом. Присутысть одыеТ лн пюля проведення аналiзу, свiдчить про негативний результат, а присутысть двох - про позитивний. Цей метод е високоефективним та дае 90% достовiрностi при наявносп менш нiж 0,15% ГМ iнгредiентiв у зразках, що аналiзуються.
Метод полiмеразноТ ланцюговоТ реакцп (ПЛР) вiдноситься до найбiльш поширених та високоiнформативних методiв детекци гМо [3]. За допомогою ПЛР можна детектувати будь-яку частину впровадженоТ генетичноТ конструкций промотор, структурний ген, термЫатор або репортерний ген. ПЛР може бути використана для загального скриынга ГМО: так наприклад вiдомо, що у бтьшосп конструкцiй, якi використовуються в процесi генетичноТ модифкаци рослинного оргаызму, використовуеться або ЗБв-промотор вiрусу мозаТки цвтоТ капусти або елементи регуляци транскрипци гена нонпалiнсинтетази A.tumefaciens (pNOS i tNOS). Бiльш детальна детек^я ГМ рослин потребуе повноТ Ыформаци про структуру впровадженоТ генетичноТ конструкций Загальна схема iдентифiкацiТ ГМО за допомогою методу ПЛР включае в себе деюлька етапiв:
1. Скриынг зразкiв, що аналiзуються, на яюсть ДНК (використовуеться один з геыв "домашнього господарства").
2. Загальне детектування зразкiв на присутнiсть гМо (генетичнi елементи загальнi для бтьшосп генетичних конструкцм).
3. При наявносп позитивного результату попереднього етапу -скриынг специфiчних генiв або конструкцм, що були використаннi для отримання певного виду гМо.
Для проведення ПЛР необхщни
1) два синтетичы олiгонуклеотиднi праймери, комплементарнi дiлянкам з протилежних ланцюгiв, якi фланкують послщовысть -мiшень; Тх 3-гiдроксильнi юн^ пiсля процедури вiдпалювання з ДНК мають бути орiентованi назустрiч один одному;
2) ДНК-мшень (в даному випадку це стосуеться послiдовностi Ытегрованого генетичного елемента);
3) термостабiльна ДНК полiмераза;
4) чотири дезоксирибонуклеотиди.
Проведення ПЛР складаеться з багатократного повторення наступних реакцiй:
1. Денатурацiя. Перший етап ПЛР складаеться з тепловоТ
денатурацп зразка ДНК при 95 °С протягом не менше 1 хвилини. KpiM матрицi ДНК реакцiйна сумш мiстить у надлишку два праймери, Taq-полiмеразу та чотири дезоксирибонуклеотиди.
2. Ренатура^я. Температуру сумiшi повтьно знижують до ~ 55 °С: вiдбуваeться зв'язування праймерiв з комплементарними послщовностями ДНК.
3. Синтез. Температуру сумЫ пiдвищують до ~ 75 °С - величини, оптимально! для Taq-полiмерази. Починаеться синтез комплементарного ланцюга ДНК, що iнiцiюеться З'-гiдроксильною групою праймера.
Внаслщок багаторазового повторення цих трьох етатв вiдбуваеться синтез конкретного сегмента ДНК. Коли ктькють копiй дiлянки ДНК, що аналiзуеться, складае мiльйон та бтьше - Тх можна аналiзувати iз застосуванням фiзичних методiв з УФ або флуоресцентним детектуванням. 1нформа^я про наявнiсть ГМО у зразках отримуеться визначенням присутност або вщсутносл конкретного амплiкону пiсля проведення гель-електрофорезу продуктiв ПЛР.
Кiлькiсне визначення ГМО в зразках проводять за допомогою деюлькох варiантiв ПЛР [3]:
1. Конкурентна ПЛР: один з методiв ктькюно! оцiнки, який дае можлив^ь у присутностi компетитора (конкурента) в пЛр отримувати двi смуги фрагменту ДНК. Один з цих фрагмен^в е контрольним, з вщомою вихщною кiлькiстю матрицi, по якому вщраховуеться кiлькiсть ДНК у зразку, що аналiзуеться.
2. Подвiйна конкурентна ПЛР: вищезазначений принцип
використовуеться для гена "домашнього господарства", гена, специфiчного для ГМО та Тх компетиторiв. Сприяе ктькюному оцiнюванню вiдсотку ГМ матерiалу в експериментальних зразках.
Real-time ПЛР - це система, що базуеться на постмному моыторингу продуктiв амплiфiкацiТ. Цей варiант ПЛР дае можливють проводити коректну оцiнку вихiдного нуклеотидного матерiалу (кiлькiсть копiй, геномних е^вален^в вихщно! матрицi) в будь-який момент часу протягом усього процесу проведення пЛр аналiзу.
Один iз сучасних мещфв детектування ПЛР продуктiв базуеться на використанш зонда - "молекулярного маяка" [4]. Такий зонд складаеться з послщовносп нуклеотидiв, що е комплементарною для ДНК - мшеы, а 5 юнцевих нуклеотидiв взаемно комплементарн та утворюють своерiдну "шпильку". До 5'юнця приеднаний флуоресцентний хромофор, а до З'юнця - нефлуоресцентний хромофор (Ыпбтор). У розчинi при юмнатнм температурi "маяк" мае конф^рацю за яко! флуорофор та Ыпбтор знаходяться в тiсному контактi, i флуоресценцiя флуорофора гаситься. При пбридизацп
зонда з комплементарною послщовыстю ДНК - мшеы, вщбуваеться просторове роздiлення флуорофора i вщбуваеться флуоресцен^я, piBeHb якоТ рееструеться.
Метод мiкроматрицi (Microarray) широко застосовуеться останнiм часом для автоматичного швидкого скринiгу рiвня генноТ експресп та оцiнки рiзних послiдовностей великоТ кiлькостi зразкiв [3,4]. Суть цього методу складаеться в множинних пбридизацмних процесах, як вiдбуваються одночасно у варiантi dot blot (точка), при цьому таких точок може бути дектька тисяч на одиницю площi невеликих розмiрiв. Рiзнi варiацiТ цього методу включають у себе: метод макроматриц (ПЛР продукти, що кореспондують з геномною ДНК або кДНК фiксуються на нейлонових мембранах), ДНК мкрочти та метод мiкроелектронноТ матрицк
На даний момент ДНК чипи для ГМО дозволяють проводити одночасно процедури скриынгу та iдентифiкацiТ рiзних типiв ГМО одночасно. Так, за допомогою вищезазначених чипiв можна проводити аналiз видоспецифiчноТ ДНК рослин та вiрусiв, генетичних конструкцiТ, що е загальними для бтьшосл ГМО та специфiчних впроваджених генетичних елементiв. Також специфiчнi ДНК чипи дозволяють проводити аналiз всiх ГМО, генетичний матерiал яких мiстить CaMV 35S промотор, Nos-термЫатор, bar-ген та pat-ген.
Метод мкроелектронноТ матрицi (розробка "Gene-Scan Europe" у ствпрац з "Clinical Micro Sensors"), покладений в основу функцюнування приладу e-Sensor, на пластинц розмщуе 36 золотих електродiв, якi зв'язан з великою кiлькiстю однонитчастих молекул ДНК, кожна з яких приеднана до молекули провщника. Молекули ДНК на електродах частково кореспондують з фрагментами ДНК ГМ зразюв. При контакт нитки ДНК, комплементарно!' до мшеы, вщбуваеться Тх зв'язування. Ця реак^я утримуе молекулу провiдника близько до поверхн електроду, що змЫюе потiк струму через його поверхню. За допомогою спе^ального пристрою цей пот рееструеться, пюля чого вщбуваеться яюсний та кiлькiсний аналiз зразюв.
Крiм згаданих вище методiв, для детектування ГМ рослин використовують також методи, що дозволяють визначати юнцевий продукт, який синтезуе трансгенна рослина, наприклад, бток або специфiчну жирну кислоту. До таких методiв належить, насамперед, Ыфрачервона спектроскопiя та високоефективна рщинна хроматографiя.
Порiвнюючи ефективностi рiзних методiв детекцiТ ГМО, варто зауважити, що фенотиповi методи оцiнки е недорогим i досить ч^ким засобом щентифкацп ГМ рослин у зразках наання. Точнiсть визначення залежить, насамперед, вщ якостi самого насiння i його здатност до проростання. Недолк даного методу в тому, що для кожного виду ГМ рослин потрiбно розробляти окремi тести. ELISA
бтьш швидкий та менш дорогий метод, ыж ПЛР. Рiзновиди цього методу (ДНК кiти та iндикаторнi смужки) дають напiвкiлькiснi результати присутностi ГМО в зразках, проте мають невисокий пор^ детекци. Недолiком iмуносорбентного аналiзу е наявнiсть певних проблем юльюсного пiдрахунку, тому що ступiнь експреси впроваджених бiлкiв у ГМО варюе залежно вiд типу тканин, що може впливати на визначення частки ГМ матерiалу в аналiзованих зразках. ПЛР методи дають змогу проводити найкоректншу iдентифiкацiю ГМО та мають найвищу чутлив^ь детектування. Якщо межа чутливосл для визначення ГМ со! методом ELISA становить 0,1% у соевому борошы, то для ПЛР цей показник дорiвнюе 0,01% [3]. Переваги методу мiкроматриць у тому, що скриынг та iдентифiкацiя ГМ складае единий етап, на вщмЫу вiд ПЛР. Цей метод дозволяв детектувати, iдентифiкувати та кiлькiсно визначати великий об'ем зразюв одночасно. Бтьше того, метод е найбтьш гнучким, осюльки новi типи генетичних конструкцм можуть бути включенi в процес скриынгу внесенням додаткових послiдовностей.
Висновки.
Правильний вибiр методу е ключовим етапом у детектуваннi генетичних модифкацм в зразках насiння сiльгоспрослин. Водночас, на юнцевий результат можуть впливати також процедура вщбору зразкiв [5] та методи подготовки Тх до аналiзу [3,6], тому валiдацiя (порiвняння) методик, що використовуються в рiзних лабораторiях, е обов'язковою передумовою для проведення таких дослщжень.
Використана л^ература:
1. James С. Preview: Global status of Commercialized Transgenic Crops: 2004. ISAAA Briefs, N32, ISAAA, Ithaca, NY
2. Pan T.-Z. Current status and detection of genetically modified organism //J.Food and Drug Anal.- 2002. - V. 10, N 4.- P. 229-241.
3. Ankham E., Gadani F.,Heinze P., Pijnenburg H., Van den Eede G. Analitical methods for detection and determination of genetically modified organisms in agricultural crops and plant-derived food products // Eur. Food Res.Technol.- 2003., V. 214.- P. 3-26.
4. Miraglia М., Berdal K.G.,Brera C.,Corbisier P. et al. Detection and traceability of genetically modified organisms in the food production chain//Food and Chemical Toxicology.- 2004.- V. 42. - P. 1157-1180.
5. Paoletti C., Dinatelly м.,^у S., Van den Eede G. Simulating kernel lot sampling the effect of heterogeneity on the detection of GMO con-taminations//Seed Sci. and Technology. - 2002. - V. 30.- P. 756-764.
6. Di Bernardo G., Galderisi U.,Cipollaro M.,Cascino F. Methods to
improve the yield and quality of DNA from dried and processed figs // Biotechnol. Prog.- 2005.-V. 21. - P. 546-549.
УДК 631.527:636.082.22; 631.523:636.082.12
Сорочинський Б.В., Гончар О. М., Данильченко О.О. Сучасний стан та методи детектування бютехнолопчних рослин Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 15-125.
Наведена Ыформа^я про поширення та використання в 2004 роц комерцмних генетично модифкованих рослин та проаналiзованi методи ïx детектування.
Ключовi слова: бютехнолопчы рослини, генетичн модифкаци, методи детектування.
УДК 631.527:636.082.22; 631.523:636.082.12 Сорочинський Б.В., Гончар А.Н., Данильченко О.О.
Современное состояние и методы детектирования биотехнологических растений / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 115-125.
Приведена информация о распространении и использовании в 2004 году коммерческих генетически модифицированных растений и проанализированы методы их детекции. УДК 631.527:636.082.22; 631.523:636.082.12 Sorochinsky В., Gonchar О., Danilchenko О. Current state and detection methods for the biotechnological plants / Сортовивчення та Охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 115-125/ Information about the use and distribution of the commercial biotech-nological plants in 2004 have been presented and methods for their detection were analyzed.
