CC BY
13
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.16
5. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 264 с.
6. Сапожников А.П. Методические указания по изучению и морфологической характеристике лесных подстилок / А.П. Сапожников. - Хабаровск : Изд-во ДальНИИЛХ, 1988. -21 с.
7. Чорнобай Ю.М. Вивчення та морфометрично-функщональне визначення тдстилок у природних екосистемах / Ю.М. Чорнобай. - Львiв : Вид-во ДПМ НАНУ, 1995. - 50 с.
8. Чорнобай Ю.М. Трансформащя рослинного детриту в природних екосистемах / Ю.М. Чорнобай. - Львiв : Вид-во ДПМ НАНУ - 2000. - 352 с.
9. Чорнобай Ю.М. До класифжаци тдстилок у рослинних угрупованнях Карпат / Ю.М. Чорнобай, Й.В. Царик // VI з'1'зд УБТ (1-3.06.1977, Донецьк). - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - С. 327-328.
10. Chornobai Y.M. Functional-Setlementary classification of the urban detritus / Y.M. Chor-nobai // First Intern. Conf. On Soils of Urban, Industr; Traffic and mining areas: Proceed. Essen., 2000. - Vol. 1. - P. 259-263.
11. Czornobaj Ju. Do klasyfikacji próchnic roslinnych w ekosystemach / Ju. Czornobaj // Szata Roslinna Polski w procesie przemian : mater. konf. i sympos. 50 Zjazdu Pol. Tow-wa Bot. - Kraków : Wyd-wo Inst. Bot. PAN, 1995. - S. 71-73.
12. Prusinkiewicz Z. Polska nomenklatura i morfogenetyczna klasyfikacja próchnic lesnych na tle glównych wspólczesnych tendencji w swiatowym gleboznawstwie lesnym / Z. Prusinkiewicz // Próchnica gleb lesnych : mater. konf. - Torun. - 1979. - S. 291-304.
Чернобай Ю.Н. Принципы классификации подстилок и фитодет-рита в условиях антропизации
Представлены адаптированные к региональным горным условиям Карпат номенклатурные и классификационные критерии растительных подстилок. В условиях тотальной антропизации и урбанизации горных земель значительное место занимают органические фоссильные образования, как синантропные и синурбийные компоненты общего детритного покрова горной страны. Определены главные задачи фито-детритной инвентаризации экосистем и основные направления их применения в хозяйственной и природоохранной оценке земель Карпатского региона.
Ключевые слова: подстилка, детрит, номенклатура, классификация, экологическая оценка почв, инвентаризация объектов природы.
Chernobay Yu.M. The principles of classification of litters and fito-detrytus in condytion anthropization
An adapted to regional conditions of the Carpathian mountain nomenclature and classification criteria of the litters. In terms of total anthropization and urbanization of mountain lands a significant place had occupy fossyls organic formation, as synanthropic and synurbian komponets of the general detrytal cover of mount country. Identifies of the key tasks fitodetrytus inventory of ecosystems and main directions of their application in management and natural protection assessment of Carpathian region lands.
Keywords: litter, detritus, nomenclature, classification, ecology assessment of soil inventory of objects of nature.
УДК 574+312.432/437 Проф. С.1. Кукурудза, канд. географ. наук;
доц. О.Р. Перхач, канд. географ. наук - Львiвський НУ м. 1вана Франка
СОЦЮЕКОЛОГ1ЧШ ПАРАМЕТРИ ПЕРЕДГ1РСЬКИХ ТА Г1РСЬКИХ М1СТ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Виконано сощоеколопчний аналiз площ, населення, зелених насаджень, обсяги використання питно! води та викидiв забруднювальних речовин для 12 мют перед-прсько! та прсько! частин Львiвщини. Результати аналiзу можуть бути враховаш у розробленш антидепресивних заходiв.
1. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи Ухнього регулювання
157
Нацюнальний лкотехшчний yнiверситет УкраУни
Ключовi слова: пepeдгipcька i гipcька зoни, мюта, люднicть, зeлeнi наcаджeння, питна вoда, викиди забpyднювальниx peчoвин.
Iнтeнcивний eкoнoмiчний poзвитoк пepeдгipcькoï та гipcькoï частин Львiвcькoï oбл., щo тpиваe впpoдoвж ocтаннix cтoлiть, зyмoвив пoгipшeння eкoлoгiчнoгo cтанy ландшафтнoгo piзнoманiття. Активний poзвитoк цьoгo pe-гioнy пoв'язаний пepeважнo з видoбyванням, збагачeнням та пepepoблeнням piзнoманiтниx мiнepальниx pecypciв - нафти, газу, cipки, калiйнoï i кам'янoï coлi, бyдiвeльниx матepiалiв та iншиx кopиcниx кoпалин. Згoдoм у виpoбни-чий пpoцec бyлo залyчeнo пiдпpиeмcтва eнepгeтичнoï, нафтoпepepoбнoï, xi-мiчнoï та багатьox iншиx cфep виpoбництва, а та^ж iнтeнcифiкацiï тpанcпop-ту, лicoвoгo та ciльcькoгo гocпoдаpcтв, щo пpизвeлo дo значнoгo пoгipшeння якocтi пpиpoднoгo дoвкiлля - забpyднeння пoвiтpя, пoвepxнeвиx i пiдзeмниx вoд та фун^в тoкcичними peчoвинами, poзвиткy epoзiйниx пpoцeciв, збщ-нeння флopиcтичнoгo та фаyнicтичнoгo piзнoманiття.
Найбiльший антpoпoгeнний тиcк на пpиpoднe дoвкiлля чинять мicькi пoceлeння. Мicта, poзташoванi в гopаx, мають cвoю cпeцифiкy. Apeали poз-ceлeння пpиypoчeнi дo мiжгipниx кoтлoвин i вyзькиx, пepeважнo глибoкo вpi-заниx, piчкoвиx дoлин. Клiмат, пopiвнянo з piвнинними тepитopiями, e cyвo-piшим, а значна poзчлeнoванicть peльeфy - oбмeжye мoжливocтi ciльcькoгoc-пoдаpcькoгo викopиcтання зeмeль.
Виxoдячи з xаpактepy пpиpoдниx yмoв пiвдeннo-заxiднoï чаcтини Львiвcькoï oбл., у нiй мoжна видiлити пepeдгipcькy та гipcькy чаcтини. rip№-ка - да пiвнiчнo-cxiдний макpocxил Укpаïнcькиx Каpпат, а пepeдгipcька - те-peдгip'я цьoгo макpocxилy шиpинoю в дeкiлька дecяткiв кiлoмeтpiв. Мeжeю мiж гipcькoю i пepeдгipcькoю чаcтинами e opiero^^ iзoлiнiя абcoлютнoï ви-тоти S00 м н.p.м. Отжe, у пepeдгipcькiй cмyзi poзташoванo дeв'ять мют - Дpo-гoбич, Стpий, Бopиcлав, Самбip, Тpycкавeць, Стeбник, Мopшин, Дoбpoмиль, Хиpiв, а в гipcькiй - Стаpий Самбip, Скoлe i Typra. Загалoм, oб'eктoм дocлi-джeння e 12 пepeдгipcькиx i гipcькиx мют Львiвcькoï oбл.
Icнyють piзнi клаcифiкацiï мicькиx пoceлeнь за люднicтю, аге найго-шиpeнiшoю e видiлeння такиx гpyп: мeншe нiж S0000 ocí6 - малi мicта, S0000-100000 - cepeднi i пoнад 100000 - вeликi мicта. Виxoдячи зi cпeцифiки peгioнy, ваpтo виoкpeмити такoж групу дyжe малиx (дpiбниx) мicт з читель-нicтю наceлeння мeншe шж 10000 ocí6. Таким чинoм, у пepeдгipcькiй i ripc^ кiй чаcтинаx Львiвcькoï oбл. видiлeнo тpи ^упи мicт: cepeднi мicта - Дpoгo-бич i Стpий, влаcнe мат мicта - Бopиcлав, Самбip, Tpycкавeць, Стeбник i ду-жe мат мicта - Typка, Скoлe, Стаpий Самбip, Мopшин, Дoбpoмиль i Хиpiв (табл. 1). Як бачимo, з ycix мicт cepeднi та влаcнe малi мicта poзташoванi у пepeдгipcькiй чаcтинi Львiвcькoï oбл., а дyжe малi мicта - як в пepeдгipcькiй, так i в rip^Rm чаcтинаx.
З табл. виднo, щo cтанoм на 1.01.2011 p. найбшьша кiлькicть наceлeн-ня e в Дpoгoбичi (77,6 тиc. ocí6), наймeнша - у Хиpoвi (4,1 тиа ocí6). Нинi дe-мoгpафiчна сттуащя в пepeдгipcькiй та гipcькiй чаcтинаx Львiвcькoï oбл. poз-виваeтьcя ^гатив^, щo зyмoвлeнo пepeважнo пpиpoдним cкopoчeнням нате-лeння. Найбiльшe cкopoчeння наceлeння за пepioд 2001-2011 pp. ^o^epi-
1S8
Збiрник наyково-теxнiчниx праць
СО щ о ¡5 XI 1 5 || Добромиль I || Моршин | о н £ о р о» ■3' || Сколе | н -с тз « р || Стебник | || Трускавець | О р о» ■3' || Борислав | || Стрий | || Дрогобич | § о н о
00 ю о о 00 00 00 Час заснування
^ о ю о ю ^ о ^ 00 к> ю К-сть оиб станом на 01.01.01 р., тис. ос1б
^ ю ю о о К-сть ос1б станом на 01.01.11 р., тис. ос1б
о о о V + о о о + о к> у-1 о (О к> Динамжа чисельност населения пор1вняно з 2001 р., тис. оиб
ю ъ к> ^ ю ю 00 V о ю 00 о Щшьшсть населения, ос1б/га
00 ю ^ 00 о о о'т | 00 о у-1 о о 00 ю ю о 00 ю о о 11548,0 |3763,0| 11698,0 о заг. зем. илоща, га Я и о §
7722,9 о 00 о 00 о о 1160,01 1255,01 ^ к> о о ю V 11263,7| |1393,4| |1005,7| |1976,9| забуд. земт, га р ►ч р
о ю ю 00 ^ 00 о загальна, га я к й
3197 - 00 00 ^ о громад, корис., га §й »'3 3 3
ю 116,7/9,2|| о к> |24,8/2,2|| 118,7/4,5|| ^ ОЧ о 113,2/1,3|| |75,9/74,0|| |10,1/1,б|| "чо ирииадае на особу м2 гром, кор.
£
. о
§
§ о
• 3" а_
' а
вь
а. ТО
к а г»
а
я а
® а
л >& 2.
©V ТО «д.
ТО
Ö > Q 2
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Площа зелених масивiв серед дослiджуваних мiст найбшьша в Борис-лавi (2663 га), а найменша - у Старому Самборi (66 га), Хировi (97 га) та Стебнику (98 га). Отже, зменшення площi лiсiв у мютах е одним iз факторiв зростання захворюваностi. Але цього чинника чомусь часто не враховують у перспективних (генеральних) планах розвитку мют, а головнi архiтектори -шд час забудови, керуючись при цьому насамперед економiчними розрахун-ками [1, 2, 5].
Забруднення повпря в мютах призводить до гострих хрошчних зло-якiсних захворювань печiнки, легешв, серця, вроджених вад розвитку, брон-хiальноl астми та рiзних невролопчних ушкоджень. Останнiми роками вики-ди шюдливих речовин у повiтря дещо зменшились, що пояснюеться значним скороченням виробництва. Серед передпрських i прських мiст Львiвськоl обл. викиди забруднювальних речовин в атмосферне повiтря вщ пересувних джерел забруднення в 2010 р. були найвищими в Дрогобичi - 5888 т (з них автотранспортом - 5873 т), дещо меншi в Стрию - 2842 (2786 - вщ автотранспорту), та Бориславi - 2023 т (2013 - вщ автотранспорту). Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повиря вщ стацiонарних джерел були найбшьшими в Дрогобичi - 2,1 тис. т, i Стрию - 0,7 тис. т.
У розрахунку на км2 викиди забруднювальних речовин в атмосферне повпря вщ стащонарних джерел забруднення залишаються найвищi у мютах Дрогобичi - 48,1 т/км2, Стрию - 43,0 т/км2 та Моршиш - 29,6 т/км2. У розрахунку на особу цей показник зову ж таке е найвищим у Дрогобичi (21,4 кг/особу), Стрию (12,1 кг/особу), а також Бориславi (10,3 кг/особу) [1, с. 28-31].
Велике значення для здоров'я людини мають кшьюсть спожито! свь жо1 води та 1! яюсть. Щороку в свiтi 4 млн дггей помирае вiд бактерiального забруднення води. Проте, навiть наявнють достатньо! кiлькостi води не га-рантуе 11 безпеки для здоров'я: досить часто водш джерела слабо захищеш вiд забруднення, а яюсть води не вщповщае санiтарним нормам. Тому системи водопостачання повинш постшно перебувати пiд суворим контролем саштар-но-ешдемюлопчно! служби. У 2010 р. найбшьше свiжоl води серед мют пе-редпрсько! i прсько! частин Львiвськоl обл. було спожито у Стрию - 5,0 млн м3 та Дрогобичi - 4,7 млн м3, дещо менше - у Трускавщ - 2,7 млн м3, та Бо-риславi - 1,2 млн м3 [1, с. 16-22].
Передпрська частина, належить до найбшьш промислово розвинених територiй Львiвськоl обл. Цшком очевидно, що з дiяльнiстю велико! юлькос-тi промислових об'екпв, а також з вiдносно щшьним заселенням пов'язанi значнi обсяги нагромаджених вiдходiв - твердих, рiдких i газоподiбних. Зни-ження забруднення атмосферного повиря, поверхневих i пiдземних вод, за-безпечення населення якiсною питною водою, належна утилiзацiя промислових i побутових вiдходiв, регулювання розвитку ерозшних, зсувних та селе-вих процешв - ось далеко неповний перелж геоекологiчних проблем, що ю-нують у цих мiстах.
Природш передумови безпосередньо впливають на функцюнування систем розселення, а через останш - на сукупнiсть демографiчних процеив. Показник територiальноl концентрацп населення певною мiрою свiдчить про
160
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
характер розмщенння населених пункпв на територп, що лiмiтуeться особ-ливостями рельефу, грунпв, pi4K0B0l мережi та бiоти. Представлен тут со-цiоекологiчнi параметри дають змогу глибше вникнути в демографiчнi та еколого-економiчнi процеси мiських поселень передпрсько! та прсько! зон Львiвщини з метою якнайкращого обгрунтування i застосування антидепре-сiйних заходiв.
Л1тература
1. Довкiлля Львiвщини : стат. зб. - Львiв, 2011. - 104 с.
2. Ковтун В.В. Города Украины : экономико-географический справочник / В.В. Ковтун, А.В. Степаненко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1990. - 280 с.
3. Кукурудза С.1. Соцюеколопчш параметри найбшьших мют Укра!ни / С.1. Кукурудза // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лгавницьга дослiдження в Укра!ш (VI-i Погребнякiвськi читання). - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 151-155.
4. Львiвська область. Адмшютративно-теритс^альний подш / матер. пiдгот. Ф. Алейш-ком. - Львiв, 2005. - Ч. 1. - 146 с.
5. Чисельшсть наявного населення Укра!ни на 1 ачня 2011 року // Державний ком^ет статистики Укра!ни / вiдп. за випуск Г.М. Тимошенко. - К., 2011. - 114 с.
Кукурудза С.И., Перхач О.Р. Социоэкологические параметры предгорных и горных городов Львовской области
Выполнен социоэкологический анализ площадей, населения, зеленых насаждений, объемы использования питьевой воды и выбросов загрязняющих веществ для 12 городов предгорной и горной частей Львовской области. Результаты анализа могут быть использованы при разработке антидепрессионных мероприятий.
Ключевые слова: предгорная и горная зоны, города, население, зеленые насаждения, питьевая вода, вредные выбросы.
Kukurudza S.I., Perhach O.R. The socioecological parameters of foothill and mountainous cities in Lviv Region
We completed socioecological analysis of the areas, population, green plantations, extent of utilizing drinking water and pollutant emissions for 12 cities in the foothills and mountainous part in Lviv Region. The results can be used in elaborating the antidepression activities.
Keywords: foothill and mountain areas, cities, population, green plantations, drinking water, pollutant emissions.
УДК 631.6.02 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук, доц. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
РОЛЬ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ЗМЕНШЕНН1 ГРУНТОВО-ЕРОЗШНО1 СКЛАДОВО1 ЗАБРУДНЕННЯ ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто позитивний вплив люових насаджень у запоб^анш забрудненню та замуленню техногенних озер Малого Полюся.
Ключовг слова: техногенш озера, водна ерозiя, лiсовi насадження.
Вступ. Сучасна стратепя охорони природи полягае у збереженш ди-намiчноl еколопчно! рiвноваги за активно! участ природного потенщалу у виршенш еколопчних завдань певних репошв. Найконфлжтн^ ситуацп мiж зростаючим антропогенним впливом i стабЫзуючими властивостями природних систем виникають на територiях, що тдлягали техногенному
1. Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи 1'хнього регулювання
161
