CC BY
37
УДК 616.31-02-07:616.379-008.64
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.3.214854
С.А. Шнайдер 1,
СТАН ТКАНИН
ПОРОЖНИНИ РОТА В ПАЩеНТШ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
В.Я. Скиба 1, О.В. Скиба 1, Г. О. Бабеня 1,
С.Д. Варжапетян 2
2
ДУ «1нститут стоматологи та щелепно-лицево' хiрургiï НАМН Украти» 1 вул. Ршелъевъска, 11, Одеса, 65026, Укра'та
ДУ «Запорiзъка медична академiя пiслядипломноï освти МОЗ Украти» 2 бул. Вттера, 20, Запорiжжя, 69096, Укра'та
SE "The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Sciences of Ukraine" 1 Rishelievska st., 11, Odessa, 65026, Ukraine
SE "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry ofHealth of Ukraine" 2 Vintera boul. 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine e-mail: annababenya@gmail.com
Цитування: Медичш перспективи. 2020. Т. 25, № 3. С. 153-160 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(3):153-160
Kro40Bi слова: цукровий dia6em, слизова оболонка порожнини рота, генералiзований пародонтит, rnpiec 3y6ie Ключевые слова: сахарный диабет, слизистая оболочка полости рта, генерализованный пародонтит, кариес зубов
Key words: diabetes mellitus, oral mucosa, generalized periodontitis, tooth decay
Реферат. Состояние тканей полости рта у пациентов с сахарным диабетом 2 типа. Шнайдер С.А., Скиба В.Я., Скиба А.В., Бабеня А.А., Варжапетян С.Д. Аспекты взаимосвязи соматических и стоматологических заболеваний носят многогранный характер. Двунаправленный взаимоотягощающий характер взаимосвязи соматической и стоматологической патологии проявляется на примере сахарного диабета. Многочисленные исследования свидетельствуют о том, что неконтролируемый сахарный диабет способствует многократному увеличению риска развития кариеса и потери зубов, поражения слюнных желез, тканей пародонта, слизистой оболочки полости рта. Учитывая то, что сахарный диабет затрагивает все основные составляющие этиологии и патогенеза стоматологических заболеваний, актуальной задачей стоматологии является разработка адекватных методов лечения и профилактики стоматологической патологии, обусловленной наличием у пациента сахарного диабета, что невозможно сделать без оценки стоматологического статуса пациентов данной категории. Цель исследования - сравнительная оценка состояния тканей полости рта у больных сахарным диабетом 2 типа и у лиц аналогичного возраста без соматической патологии. Обследовано 70 пациентов в возрасте 34-48 лет, из которых 35 больных сахарным диабетом 2 типа и 35 практически здоровых лиц аналогичного возраста. Набор пациентов с сахарным диабетом проведен на базе Коммунального некоммерческого предприятия «Одесский областной эндокринологический диспансер». Все пациенты были клинически и рентгенологически обследованы. Показано, что распространенность и интенсивность кариозного процесса у лиц с сахарным диабетом не отличалась от контрольной группы, однако в структуре индекса КПУ превалировал компонент «У» (на 40% больше), нуждаемость в протезировании составила 79,1%. Уровень гигиены был на 21,8% хуже. Всем пациентам с сахарным диабетом был поставлен диагноз Генерализованный пародонтит с превалированием больных с обострившимся течением (на 25,7% больше) и прямой зависимостью степени тяжести пародонтита от степени декомпенсации сахарного диабета. Пародонтальные индексы у пациентов с сахарным диабетом были повышены: индекс РМА - на 70,6%, индекс кровоточивости - в 2 раза, индекс Рассела - в 1,9 раза. У 63,6% больных сахарным диабетом отмечались изменения слизистой оболочки полости рта. У 25,7% пациентов отмечалось развитие кандидозного стоматита/глоссита в прошлом. Функциональная активность слюнных желез была снижена на 38,1%. Микрокристаллизация слюны у пациентов с сахарным диабетом представлена, в основном, IV и V классами по Леусу-Кукиной, что свидетельствует о пониженной ее минерализующей способности и максимальном риске развития кариеса зубов.
Abstract. The state of oral mucosa in patients with type 2 diabetes. Shnaider S.A., Skyba V.Ya., Skyba O.V., Babenya H.O., Varzhapetian S.D. Aspects of the relationship between somatic and dental diseases are multifaceted. The bi-directional, mutually aggravating nature of the relationship between somatic and dental pathology is exemplified by diabetes mellitus. Numerous studies indicate that uncontrolled diabetes contributes to a multiple increase in the risk of caries and tooth loss, damage to the salivary glands, periodontium and oral mucosa. Given that
diabetes affects all the main components of the etiology and pathogenesis of dental diseases, the urgent task of dentistry is to develop adequate methods for the treatment and prevention of dental pathology due to the presence of diabetes in the patient, which cannot be done without assessing the dental status of patients in this category. The purpose of the study was a comparative assessment of the state of oral tissues in patients with type 2 diabetes and in people of the similar age without somatic pathology. We examined 70 patients aged 34-48 years, of which 35 patients with type 2 diabetes and 35 healthy individuals of the similar age. Recruitment of patients with diabetes was carried out on the basis of the Communal non-profit enterprise "Odessa Regional Endocrinological Dispensary." All patients were clinically and radiologically examined. It was shown that the prevalence and intensity of the carious process in people with diabetes did not differ from the control group, however, the "M" component prevailed in the structure of the DMF index, the need for prosthetics was 79.1%. Hygiene was by 21.8% worse. All patients with diabetes were diagnosed with generalized periodontitis with the prevalence of an exacerbated course (25.7% more) and a direct dependence of the severity of periodontitis from the degree of decompensation of diabetes. Periodontal indices in patients with diabetes were increased: PMA index - by 70.6%, bleeding index - by 2 times, Russell index - by 1.9 times. In 63.6% of patients with diabetes, changes in the oral mucosa were noted. 25.7% of patients noted the development of candidal stomatitis /glossitis in the past. The functional activity of the salivary glands was reduced by 38.1%. Micro-crystallization of saliva in patients with diabetes is represented mainly by IV and V classes according to Leus-Kukina, which indicates its reduced mineralizing ability and the maximum risk of tooth decay.
Аспекти взаемозв'язку соматичних i стома-толопчних захворювань мають багатогранний характер у зв'язку з тим, що практично Bci захво-рювання внутрштх оргатв лею чи iншою мiрою знаходять вщображення в порожнит рота [6, 13].
Велику групу захворювань порожнини рота представляють симптоматичний стоматит, паро-донтит, карiес, як виникають при порушеннях в ендокриннш системi i, в першу чергу, при цукровому дiабетi [15].
Цукровий дiабет (ЦД) е неухильно прогре-суючим захворюванням i визнаний у свт неш-фекцшною епiдемiею. За даними Мiжнародно! дiабетично! Федерацп (IDF), на сьогодшшнш день у свт натчуеться 382 мшьйони хворих на ЦД, i за прогнозами до 2030 року загальна кшь-кють хворих на ЦД досягне 592 мшьйони [11].
Ешдемюлопчш дослщження ЦД в Укра!ш також свщчать про постшне збшьшення кшь-косн хворих серед населення (на 5-7% щорiчно). Всього в 2017 рощ в Укра!ш натчувалося 1,5 млн хворих на ЦД, понад 8,5 тис. з них - це дгги. Однак фахiвцi вважають, що фактично по-ширешсть ЦД у нашш кра!ш вище в 2-2,5 рази за рахунок недiагностованих випадюв хвороби [10].
ЦД 2 типу е гетерогенним i багатофакторним захворюванням. Захворювання розвиваеться в системi метаболiчного синдрому i е основою для розвитку серцево-судинних захворювань, ура-ження центрально! нервово! системи, нефро- i ринопатп [1, 12].
При дiабетi 2-го типу шсулш виробляеться в нормальних кшькостях або навт у тдвищених, проте мехашзм взаемодп iнсулiну з кттинами оргашзму порушуеться (формуеться резис-тентнють до iнсулiну). Головною причиною шсу-лшорезистентносн е порушення функцш мем-бранних рецепторiв для шсулшу, i, в першу чергу, при ожиршш (основний фактор ризику,
80% хворих на дiабет мають надлишкову масу тша) - рецептори стають нездатними взаeмодiяти з гормоном через змшу !х структури або кшькосн [14].
ЦД е серйозною соцiально-медичною проблемою у зв'язку з його широкою розповсюдже-шстю, постiйно прогресуючим характером мета-болiчних порушень, раннiм розвитком судинних порушень, ураженням слизово! оболонки порожнини рота, наявшстю кандидозу [7, 9].
Гiперглiкемiя чинить подвшний вплив на стан порожнини рота: з одного боку, тдвищення рiв-ня глюкози в ротовш рiдинi сприяе розмноженню мiкрофлори, з шшого - кiнцевi продукти глiколiзу, що утворюються при гшергшкемп, призводять до пiдвищення рiвня медiаторiв запалення [4].
З огляду на те, що дiабет, так чи шакше, зачiпае всi основнi складовi енологп i патогенезу стоматологiчних захворювань: бактерiальну iнвазiю, захиснi властивостi органiзму i тканин порожнини рота, репаративнi властивосн остан-нiх, кровообiг i метаболiзм у них, то актуальним завданням стоматологil е розробка адекватних методiв лiкування i профiлактики стоматоло-пчно! патологil, зумовлено! наявнiстю в пащента ЦД, що неможливо зробити без ощнки стома-тологiчного статусу пащенпв цiеl категорil.
Метою роботи було вивчення стану тканин порожнини рота в пащенпв з цукровим дiабетом 2 типу в порiвняльному аспекп з особами аналогiчного вiку без соматично! патологil.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У клiнiко-лабораторних дослiдженнях взяло участь 70 пащенпв у вщ 34-48 рокiв, з яких 35 хворих на ЦД 2 типу (основна група).
Ще 35 практично здорових ошб аналогiчного вiку склали групу контролю. Критерiями виклю-чення хворих з групи контролю була наявшсть супутньо! соматично! патологi! (особливо в
стади декомпенсаций тривалий прийом лшарсь-ких препарапв, шкiдливi звички тощо.
Ha6ip пaцieнтiв проводився на 6a3i Кому-нального некомерцiйного пiдприeмствa «Одесь-кий обласний ендокринолопчний диспансер» Одесько! обласно! ради. Клiнiко-лaборaторне обстеження стомaтологiчного статусу пащенпв проводилося на 6a3i Державно! установи Институт стоматологи та щелепно-лицево! хiрургп НАМН Укра!ни» (м. Одеса).
Стоматолопчне обстеження пaцieнтiв почина-лося 3i збору анамнезу, ощнки загального стану оргaнiзму, детального клшчного огляду порож-нини рота з метою виявлення пaтологiчних змiн. При вiзуaльному оглядi порожнини рота па-цieнтiв визначали колiр слизово! оболонки, !! зволоженiсть, нaявнiсть нальоту й елеменпв ураження, нaбряклiсть, склaдчaстiсть, консистен-цiю слини, що видiляeться, вщзначали якiсть догляду за порожниною рота.
Стан твердих тканин зубiв оцiнювaли за iндексом КПВ (ВООЗ). Стан ппени порожнини рота ощнювали за допомогою iндексiв Грша-Вермшьйона з урахуванням компонента зубного каменя, Silness-Loe i Stallard [8].
Для ощнки стану тканин пародонта викорис-товували iндекс РМА (у %), пробу Шиллера-Писарева, шдекс кровоточивост ясен (за Мюл-леманом-Коуеллом), пародонтальний шдекс (PI) Рассела, визначали глибину зондування паро-донтальних кишень (ПК) [8].
Стушнь ураження KapiecoM 3y6iB у пацieнтiв з ЦД розподшявся таким чином: превалював ви-сокий i дуже високий стушнь (74,5% i 22,4% вщ-пoвiднo), cеpеднiй cтyпiнь ураження становив лише 3,1%.
Що стосуеться штенсивносп кapioзнoгo про-цесу, то вона теж була щентичною в групах дослщження (14,5±2,0 бала в контрольнш гpyпi, 14,1±1,8 бала в ociб з ЦД), проте cпiввiднoшення компонент «карюзш», «пломбоваш», «вида-
Для ощнки ступеня i характеру деструкщ! юстково! тканини альвеолярних вiдpocткiв i уточнення дiaгнoзy проводили opтoпaнтoмoгpaфiю (ORTHOPHOS XG 3, Sirona, Нiмеччинa, характеристика рентгешвсько! трубки 80 kV, 10 mA).
Пapoдoнтoлoгiчний дiaгнoз установлювали зпдно з клacифiкaцieю хвороб пародонта Дани-левського Н.Ф. [8].
Для ощнки функщонального стану слинних залоз ощнювали швидюсть caлiвaцil за методом Леонтьева В.К., Петровича Ю.А. [2]. Мшера-лiзyючy фyнкцiю слини визначали методом Леуса П.А. [5].
Статистичну обробку отриманих pезyльтaтiв проводили бiocтaтиcтичними методами анатзу на персональному кoмп'ютеpi IBM PC у пакетах лщензшних програм Microsoft Excel 2010 i Statistica 6.1 (StatSoftlnc., Серш-ний № AGAR909E415822FA) у реж^ Windows XP. Розраховували середню арифметичну, стандартне вiдхилення, кoефiцieнт дocтoвipнocтi. При визначенш ступеня ймoвipнocтi припускали точшсть <0,05, Р=95,0%. Кiлькicнi результати у вибipкaх oцiнювaли за допомогою t-критерда Стьюдента для piзнoдиcпеpcних вибipoк [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При проведенш клiнiчнoгo обстеження пащенпв на ЦД була виявлена висока поширешсть кapiecy зyбiв, яка становила 94,8% i не вiдpiзнялacя вщ пoкaзникiв контрольно! групи практично здорових пaцieнтiв (95,7%) (табл. 1).
Таблиця 1
1ндекс Russel, бали
2,10±0,25
3,99±0,25 p=0,001
лет»» зуби в сумарному iндексi КПВ були рiз-ними. Так, в основнiй груш компонент К становив 14,3%, компонент П - 34,3%, компонент В -51,4%. У груш порiвняння компонент К становив 31,5%, компонент П - 57,1% i компонент В -11,4%. Отримаш дан свщчать про те, що в пащенпв з ЦД у структурi iндексу КПВ превалюе компонент В, що говорить про велику кшьюсть вiдсутнiх зубiв (рис. 1).
Стан твердих тканин зуб1в i тканин пародонта в пащ£нт1в з цукровим дiабетом 2 типу (M±m)
Групи пащснтш
Поширен1сть
каргёсу зуб1в, %
КПВ, бали
1ндекс РМА, %
1ндекс крово-точивост1, бали
Глибина ПК, мм
Контрольна група
Основна група (ЦД 2 типа)
95.7
94.8
14,50±2,0 14,10±1,8
37,64±8,5
64,20±9,4 р=0,039
1,05±0,10
1,99±0,17 p=0,00001
0,82±0,09
4,93±0,6 p=0,00001
Прим1тка. р - показник вiрогiдностi, розрахований по вщношенню до контрольно! групи.
видалеш
Контрольна група
Основна група (ЦД) Рис. 1. Структура шдексу КПВ у пащенив рпних груп спостереження
У результатi виникнення вторинно! адентп в oci6 з ЦД привертае увагу !х висока потреба в протезувант та реставраци зубiв. Потреба в протезуваннi становила 79,1%: у незтмному протезуваннi - 26,8%, у зшмному - 24,7%, у зшмному i незнiмному - 23,71%.
Визначення ппешчного стану порожнини рота пащенпв з ЦД виявило недостатнш рiвень догляду за порожниною рота. Так, задовiльною i доброю гшена була в 52,5% пащенпв (що було на 21,8% ошб менше, нiж у контрольнiй груш з
аналопчним рiвнем гiгiени), у 43,9% хворих ппена порожнини рота вщповщала показникам незадовiльноi та погано! (на 18,2% бшьше контрольно! групи) (табл. 2).
За результатами клшко-рентгенолопчного вивчення стану тканин пародонта вшм 100% пащентам з ЦД був поставлений дiагноз Генера-лiзований пародонтит (ГП): у 57,1% хворих дiагностувалася початковий - I стутнь ГП, у 32,5% пащенпв - I-II стутнь ГП, у 10,4% - II-III стутнь тяжкосн ГП.
Таблиця 2
Стан Нпени порожнини рота в пац1ент1в з цукровим д1абетом 2 типу
Ршень гЫени порожнини рота, % 1ндекси гЫени (M±m)
Групи пащентш
хороший (0-0,6 балш) задовшьний (0,7-1,6 5ал1в) незадовшьний (1,7-2,5 балш) поганий (2,6 и бшьше балш) silness-loe, бали stallard, бали
Контрольна група 25,7 48,6 22,9 2,8 0,93±0,08 0,98±0,10
Основна група (ЦД 2 типа) 20,0 32,5 32,5 11,4 1,86±0,30 р=0,0038 1,82±0,40 р=0,04
Примпка. р - показник BiporiqHOCTi, розрахований по вщношенню до контрольно!' групи.
У контрольнш груш структура захворювань пародонта була такою: хрошчний катаральний пнлвгг був д1агностований у 45,7% пащенпв, ГП початкового - I ступеня - у 28,6% обстежених, ГП I, I-II ступеня - у 25,7% оаб.
Що стосусться перебшу ГП, то в основнш груш загострення ГП д1агностували в 45,7% ошб, у контрольнш груш захворювання пародонту в стадн загострення були в 20,0% пащенпв.
Була виявлена пряма залежшсть ступеня тяжкосп ГП вщ ступеня декомпенсацп ЦД. При обстеженш пащенпв з компенсованим i субком-пенсованим ЦД кiлькiсть осiб з ГП III ступеня тяжкостi становила 5,7%, серед хворих з деком-пенсованим ЦД - 19,8% (рис. 2).
При зборi анамнезу пащенти вщзначали кро-воточивiсть ясен тд час чищення зубiв протягом багатьох роюв, запах з рота, швидке утворення зубного нальоту, набряклiсть, яскраво-червоний колiр ясенного краю, вiдкладення зубного каменя, больовi вiдчуття в яснах.
При шдекснш оцiнцi стану тканин пародонта в ошб з ЦД виявлеш високi значення iндексу РМА (64,2±9,4%), що свiдчить про тяжкий стутнь симптоматичного гшпвпу (р=0,039).
1ндекс кровоточивостi у хворих на ЦД був у 1,89 раза вище, шж у пацiентiв без соматично! патологи (p=0,00001). Показник шдексу PI (Rus-sel) (3,99±0,25 бала, p=0,001) свiдчив про се-редньотяжкий i тяжкий стутнь ГП у пащенпв основно!групи.
Поряд з патолопею пародонта в 63,6% хворих на ЦД вщзначалися змши слизово! оболонки порожнини рота - набряк, точковi крововиливи на пiднебiнних дужках i внутршнш поверхнi нижньо! губи, сухють i атрофiя сосочкiв язика, ерозiя слизово! оболонки щоки. 25,7% пащенпв з ЦД вщзначали розвиток кандидозного стома-титу/глоситу в минулому.
Одним з найбшьш раншх i частих проявiв ЦД е порушення секреторно! функцп слинних залоз, що призводить до ксеростомп, що супро-воджуеться скаргами на сухють у порожнит рота.
При вивченнi функщонально! активностi слинних залоз у вшх обстежуваних пацiентiв з ЦД була встановлена гiпосалiвацiя, пов'язана зi структурно-функщональними змiнами судин слинних залоз. Пащенти вщзначали сухють у порожнинi рота. При оглядi вiдзначалися в'яз-кють i невелика кiлькiсть ротово! рщини. Швидкiсть салiвацiï в основнiй груш становила 0,39±0,02 мл/хв., у контрольнш груш -0,63±0,04 мл/хв., що було на 38,1% бшьше (р=0,0001).
Мшрокристашзащя слини в пащенпв з ЦД представлена, в основному, IV i V класами за Леусу-Кукшою, що свщчить про знижену ïï мiнералiзуючу здатнiсть i максимальний ризик розвитку карiесу зубiв.
Таким чином, за результатами проведеноï порiвняльноï оцiнки стоматолопчного статусу хворих на ЦД та ошб аналогiчного вiку без соматично1' патологи встановлено, що гшер-глiкемiя призводить до бiльш тяжкого перебшу захворювань пародонта, знижуе функцiональну активнють слинних залоз, що спiвпадае з даними, отриманими Kilmukhametova Yu.H. зi спiвавт. [13], Sadeghi R. зi спiвавт. [15]. Що стосуеться показниюв карiозного процесу, то його поширенють та iнтенсивнiсть були майже однаковими в груш порiвняння i в ошб з ЦД, що ствпадае з даними Sadeghi R. зi спiвавт. [15], проте привертае увагу встановлений нами факт превалювання видалених зубiв над карiозними та пломбованими в ошб з ЦД.
При призначенш хворим на ЦД засобiв для лшування й профiлактики стоматологiчноï патологи слщ враховувати виявленi порушення в
тканинах порожнини рота та патогенез !х роз-витку, що безпосередньо пов'язаний з наявшстю соматично! патологи, а саме ЦД, а планування стоматологiчного лiкування в ошб з ЦД рекомендовано проводити тшьки пiсля консуль-таци з ендокринологом.
Результати дослщження можуть слугувати теоретичною та методолопчною основою для пошуку та розробки мультифункцiональних ко-ректорiв та схем профiлактики i лшування стоматолопчно! патологи у хворих на ЦД.
ГП III ст.
5,7 %
ГП II ст. 31,4 %
ГП I ст.
62,9 %
Пащенти з компенсованим або субкомпенсованим ЦД
42,9 %
Пащенти з декомпенсованим ЦД Рис. 2. Структура захворювань пародонта в пащенив з ЦД залежно ввд ступеня компенсаци ЦД
ВИСНОВКИ
1. Наявнють у пащента цукрового дiабету 2 типу е ризиком розвитку або обтяження за-пально-дистрофiчних захворювань пародонта.
2. Тяжкiсть генер^зованого пародонтиту в пацiентiв з цукровим дiабетом безпосередньо залежить вiд ступеня компенсацп соматичного захворювання.
3. Проведенi клшко-лабораторш обстеження хворих на ЦД свщчать про те, що пацiенти ще! групи потребують не тiльки регулярно! диспан-серизацп та профiлактики стоматолопчних ускладнень дiабету в порожнинi рота, а й постш-ного терапевтичного й ортопедичного лшування стоматологiчноï патологи, що виникла.
4. Виявлеш порушення активносп слинних залоз, мiнералiзуючоï функцп слини, низький рiвень гiгiени порожнини рота i бшьш агре-сивний перебн запально-дистрофiчних захворю-вань пародонта можуть лягти в основу розробки нових методiв лiкування i профiлактики стоматолопчних захворювань.
5. Якщо в пащенпв дiагностовано генерал> зований пародонтит II-III ступеня тяжкосп з вираженою гiпосалiвацiею, то рекомендована консультацiя лiкаря-ендокринолога з дослщжен-ням iндексу цукру в кровь
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Волкова Е. А., Малыгина О. Ф. Сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания. Актуальный подход к модификации образа жизни и лечению пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. Consilium Medicum. 2019. Т. 21, № 1. С. 74-80. DOI: https://doi.Org/10.26442/20751753.2019.1.190273
2. Детская терапевтическая стоматология: национальное руководство / под ред. В. К. Леонтьева, Л. П. Кисельниковой. Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2017. 952 с.
3. Зубов Н. Н., Кувакин В. И. Методы многомерного статистического анализа данных в медицине: учеб. пособие / под ред. доц. Н. Н. Зубова. Санкт-Петербург: ООО "Литография Принт", 2017. 348 с.
4. Кленовська С. В. Пор1вняльш аспекти тереби кандидозного стоматиту у пащенпв, хворих на цукровий д1абет. East European Science Journal. 2018. Vol. 37, No. 9, part 2. Р. 22-26.
5. Леус П. А. Индикаторы стоматологического здоровья. На что они указывают? Совр. стоматология. 2015. № 1. С. 4-7.
6. Наумова В. Н., Туркина С. В., Маслак Е. Е. Взаимосвязь стоматологических и соматических заболеваний. Волгоград. научно-мед. журнал. 2016. № 2. С. 25-28.
7. Немцова В. Д. Сахарный диабет и внезапная смерть: решенные и нерешенные вопросы. Ceim медицини та бюлогп. 2015. Т. 50, № 2. С. 206-211.
8. Терапевтична стоматолопя: у 4 т. Том 3. За-хворювання пародонта: тдручник / М. Ф. Дани-левський та т.; ред. А. В. Борисенко. Ки!в: Медицина, 2018. 624 с.
9. Цитовський М. Н. Сгатистичний, клшчний та морфолопчний аспекти впливу цукрового дiабету на стан серцево-судинно! системи. Наук. eicHUK Ужгород. yHieepcumemy. (Серiя «Медицина»). 2017. Т. 55, Вип. 1. С. 168-177.
10. Цукровий дiабет. Мiжнародний досвщ. Проблеми та можливосп в Украшк Резолющя заедания «круглого столу» Комитету з питань охорони здоров'я Верховно! ради Укра!ни. Ки!в, 2018. URL: //komzdrav.rada.gov.ua/uploads/documents/30887.pdf
11. American Diabetes Association. Diabetes Care. 2015. Vol. 38, No. 1. P. S1-594.
12. Global report on diabetes / WHO, 2018. 84 р. URL: https://apps.who .int/iris/bitstream/handle/10665/20 4871/9789241565257_eng.pdf?sequence=1
13. Kilmukhametova Yu. H., Batig V. M., Basista A. S. Periodontal diseases on the background of various somatic pathologies. Deutscher Wissenschaftsherold. 2018. No. 3. Р. 26-29. DOI: https://doi.org/10.19221/201838
14. Mehmet E. Okur, Ioannis D. Karantas, Panoraia I. Siafaka. Diabetes Mellitus: a Review on Pathophysiology, Current Status of Oral Medications and Future Perspectives. Acta Pharm. Sci. 2017. Vol. 55, No. 1. DOI: https://doi.org/10.23893/1307-2080.APS.0555
15. Sadeghi R., Taleghani F., Mohammadi S., Zo-hri Z. The effect of diabetes mellitus type i on periodontal and dental status. J. Clin Diagn Res. 2017 Jul. (Vol. 11, No. 7). P. ZC14-ZC17.
DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2017/25742.10153
REFERENCES
1. Volkova EA, Malygina OF. [Diabetes mellitus and Consilium Medicum. 2019;21(1):74-80. Russian. cardiovascular diseases. Actual approach to lifestyle doi: https://doi.Org/10.26442/20751753.2019.1.190273 modification and treatment of patients with type 2 diabetes].
2. Leontev VK, Kiselnikova LP. [Pediatric Therapeutic Dentistry: National Guide]. Moskva: GEOTAR-Media; 2017. p. 952. Russian.
3. Zubov NN, Kuvakin VI, editors. [Methods of multivariate statistical data analysis in medicine: a training manual]. Sankt-Peterburg: OOO "Litografiya Print"; 2017. p. 348. Russian.
4. Klenovska SV. [Comparative aspects of candidiasis in patients with diabetes mellitus]. East European Science Journal. 2018;9(37 part 2):22-26. Ukrainian.
5. Leus PA. [Dental health indicators. What they point to?]. Sovremennaya stomatologiya. 2015;1:4-7. Russian.
6. Naumova VN, Turkina SV, Maslak EE. [The relationship of dental and somatic diseases]. Volgogradskiy nauchno-medicinskiy zhurnal. 2016;2:25-28. Russian.
7. Nemtsova VD. [Diabetes mellitus and sudden death: resolved and unresolved issues]. Svit medytsyny ta biologii. 2015;2(50):206-211. Russian.
8. Danylevskyi NF, et al. [Therapeutic dentistry: in 4 volumes - Vol. 3. Periodontal disease: a textbook]. Borysenko AV, editor. Kyiv: Medytsyna; 2018. p. 624. Ukrainian.
9. Tsytovskyi MN. [Statistical, clinical and morphological aspects of the flow of cerebral diabetes to the camp of the heart-ship system]. Naukovyi visnyk Uzhgo-
rodskogo universytetu: Medycyna. 2017:1(55):168-77. Ukrainian.
10. [Resolution of the round table meeting of the Health Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine "Diabetes. International experience. Problems and opportunities in Ukraine"]. Kyiv; (2018). Ukrainian. Available from: http://komzdrav.rada.gov.ua/uploads/documents/30887.pdf
11. American Diabetes Association. Diabetes Care. 2015;38(1):1-594.
12. Global report on diabetes, WHO, 2018:84. Available from:
https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/204871/9 789241565257_eng.pdf?sequence=1
13. Kilmukhametova YuH, Batig VM, Basista AS. Periodontal diseases on the background of various somatic pathologies. Deutscher Wissenschaftsherold. 2018;3:26-29. doi: https://doi.org/10.19221/201838
14. Mehmet E Okur, Ioannis D Karantas, Panoraia I Siafaka. Diabetes Mellitus: A Review on Patho-physiology, Current Status of Oral Medications and Future Perspectives. Acta Pharm. Sci. 2017;55(1). doi: https://doi.org/10.23893/1307-2080.APS.0555
15. Sadeghi R, Taleghani F, Mohammadi S, Zohri Z. The effect of diabetes mellitus type i on periodontal and dental status. J Clin Diagn Res. 2017 Jul;11(7):ZC14-7. doi: https://doi.org/10.7860/JCDR/2017/25742.10153
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 25.11.2019
♦
