CC BY
13
УДК 616-056.257-06:612.821.33]-053.2 DOI: 10.22141/2224-0721.15.6.2019.185409
Сорокман T.B.Q, Макарова О.В. , КолесникД.1.
ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна
Стан мелатонш-асощйованоТ гормонально! системи в д^ей i3 надмiрною масою тiла
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(6):469-474. doi: 10.22141/2224-0721.15.6.2019.185409
Резюме. Актуальнсть. Надм'рна маса тла (НдМТ) може бути першим кроком до ожирння. Для боротьби з ц'ею глобальною пандем'ею вивчаються механiзми, що лежать в основ ': патогенезу ожирмня i пов'язаних :з нимхрониних. захворювань. У цьому контекст': розглядаеться дисфункц'я жировоi тканини, що проявляемся у виглядi зм:н профлю адипок:н:в, секреция деяких :з них знаходиться п:д циркадним контролем. Ця регуляц:я може бути, принайми: частково, опосередкована мелатон:ном. Мета: дослдити стан мелатонн-асоцйованоiгормональноiсистеми в дтей :з надм:рною та нормальною масою тла. Матер'али та методи. Проведено одномоментне епщемюлопчне обстеження дитячо'1 популяцп 7-18 роюв п:д час проф'лактичних. огляд:в у школах м. Чернвцi та Черн:вецько':' областi (936 оаб). Первинний скринмг включав опитування, антропометрю та оцмку ф'зичного розвитку. Серед 936 ос'б вобрано для детального до^дження 60 ос'б :з надмiрною масою тла. Групу пор:вняння становили 55 здорових оаб :з нормальною масою тла (НМТ). Д1:агноз НдМТ встановлювали при iндексi маси тла (1МТ), який перевищуе 85-й перцентиль, але е меншим 95-го перцентиля зпдно з вiково-статевими номограмами. Нормальну масу тла д'агностували при значеннях 1МТ, якi становлять вд 5-го до 84-го перцентиля. При оцiнюваннi сироваткових концентрацй мелато^ну, адипонектину, лептину, резистину й оментину-1 використовували комерцйно доступы'! набо-ри для iмуноферментного аналiзу на аналiзаторi Model 680 Microplate Reader. Статистичний аналiз даних виконано з використанням пакета прикладних програм Statistica 10.0. Результати. Серед ос'б :з НдМТ переважали хлопчики, к'льюсть яких становила 32 (53,3 %). Надмiрна маса тла найчаслше рееструвалася серед хлопчиюв старше 17 роюв (59,4 %) та у д1вчаток 15-16 роюв (64,2 %, рф < 0,05). За результатами дослдження встановлено, що дли :з НдМТ мають в':рог':дно нижч'1 показники мелатонну та дисбаланс ме-латонiн-асоцiйованих гормон!в. Показники лептину i резистину знаходилися в межах референсних значень в обох групах та в ус'х. в'кових. пдгрупах, р'вень адипонектину був статистично значимо нижче в па^енш :з НдМТ, а р 'вень оментину-1 мав тенденцию до зниження. Гормональний дисбаланс поглиблюеться в м!ру на-ростання маси тла. Висновки. Встановлено, що дли :з НдМТ мають в 'ропдно нижчi показники мелатонну та дисбаланс мелатошн-асо^йованих. гормомв.
Ключовi слова: дти; надмiрна маса тла; мелатонн; адипонектин; лептин; резистин; оментин-1
Вступ
Ожиршня i його медичш наслщки е основными проблемами охорони здоров'я в усьому свт [1—3]. Скорочення поширеност та розробка нових страте-гш лжування ожиршня i його медичних ускладнень, безсумшвно, е прюритетом громадсько! охорони здоров'я. Немаловажним е той факт, що у бшьше
нiж 60 % хворих ожиршня бере свш початок саме в дитячому вщ1 [4]. Надм1рна маса тша (НдМТ) може бути першим кроком до ожиршня. Для боротьби з щею глобальною пандем1ею вивчаються меха-шзми, що лежать в основ1 патогенезу ожиршня 1 пов'язаних 1з ним хрошчних захворювань. Жирова тканина — це орган, що складаеться з адипоципв,
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Ваашвна, доктор медичних наук, професор, кафедра пед1атрГГ та медичноТ генетики, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 6642667.
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail:
[email protected]; phone +38 (050) 6642667.
Full list of author information is available at the end of the article.
матриксу сполучно! тканини, нервово! тканини, стромоваскулярних клiтин i макрофагiв [5] та ви-конуе важливу ендокринну функщю i секретуе по-над 600 бюлопчно активних молекул — адипокшв [6]. Адипокiни беруть участь у регуляци численних процесiв, включаючи лшщний обмiн, апетит i енер-гетичний баланс, чутливють до iнсулiну, ангюгенез, артерiальний тиск, гемостаз i коагуляцго, iмунiтет i запалення [7].
На 23-му щорiчному науковому конгресi Амери-канська асоцiацiя ендокринологiв запропонувала розробити новi пiдходи до дiагностики та класифь каци ожирiння, якi повинш базуватися на наявностi та характерi ускладнень, пов'язаних iз цiею патоло-гiею [8]. Науковим пщГрунтям для створення тако! класифiкацГi мае стати визначення критерив про-гресування ожиршня та розвитку його ускладнень залежно вiд гормональних та метаболiчних параме-трiв. У цьому контекстi розглядаеться дисфункцiя жирово! тканини, що проявляеться змшами профь лю адипокiнiв, зокрема у пщвищенш рiвнiв лептину та резистину i зниженнi вивiльнення адипонектину й оментину-1 [9—12]. Порушення патерну секреци адипокiнiв було пов'язано iз хронiчним запальним станом i тдвищеним оксидативним стресом, якi спостерiгаються при ожиршш [13]. Багато мета-болiчних процесiв у жировiй тканинi, включаючи експресш i секрецiю деяких адипокшв, знаходять-ся пiд циркадним контролем [14, 15]. Ця регуляцiя може бути, принаймш частково, опосередкована мелатоншом (N-ацетил-5-метокситриптамiном) — iндоламiном, що секретуеться в основному тнеа-лоцитами i е похiдним триптофану. Його синтез/се-крецiя найбшьш висока пiд час темново! фази циклу свiтло/темрява [16]. Мелатонш е важливим хроно-бютиком, який бере участь у регуляци внутршньо-го бiологiчного годинника, що оргашзовуе сезоннi i циркаднi ритми [17]. Як хронобюлопчний агент, мелатонш також бере участь у регуляци обмшу ре-човин i енергетичного балансу в органiзмi [18, 19].
Мета: дослщити стан мелатонш-асоцшовано! гормонально! системи в дггей iз надмiрною та нормальною масою тша.
Матерiали та методи
Дослщження здшснювалося в три етапи. На пер-шому етапi проведено одномоментне епщемюло-гiчне обстеження дитячо! популяцГ! 7—18 роюв пiд час проведення профшактичних оглядiв у школах м. Чершвщ та Чершвецько! областi (936 оаб). Ви-бiрка дiтей формувалася поетапно в процес ран-домiзацГi методом стратифжовано! випадково! 10% репрезентативно! вибiрки. Первинний скринiнг включав опитування, антропометрго (рiст, маса тша, iндекс маси тша (1МТ), окружнiсть тали (ОТ), окружнють стегон (ОС), спiввiдношення ОТ/ОС) та ощнку фiзичного розвитку. Фiзичний розвиток оцiнювали за центильними таблицями. Нормаль-ну масу тiла (НМТ) дiагностували, керуючись наказом Мшстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд
27.04.2006 р. № 254 в редакц!! наказу МОЗ Укра!ни вiд 03.02.2009 р. № 55 «Про затвердження протоко-лiв лiкування дiтей з ендокринними захворюван-нями». Серед 936 оаб вiдiбрано для детального до-слiдження 60 осiб i3 надмiрною масою тiла. Групу порiвняння становили 55 здорових оаб i3 нормальною масою тша. Дiагноз НдМТ встановлювали при 1МТ, який перевищуе 85-й перцентиль, але е мен-шим 95-го перцентиля згщно з вжово-статевими номограмами. Нормальну масу тша дiагностували при значеннях 1МТ, яю становлять вщ 5-го до 84-го перцентиля.
Зважування проводилося на вагах Bodi Fat Analiser BF-662W iз визначенням процентного вмю-ту жирово! маси. Окружнють тали вимiрювали мар-кованою сантиметровою стрiчкою на серединi вщ-станi вiд нижнього краю реберно! дуги до гребеня клубово! юстки, ОС вимiрювали на рiвнi вертлюпв стегнових кiсток, точнiсть вимiрювання становила 0,005 м. Величину ОТ трактували згiдно з центиль-ними номограмами.
Програма детального обстеження на другому етапi складалася з вивчення анамнестичних даних (генеалопчний, соцiальний, акушерський анамнез); використовувалися вщомосп з амбулаторних карт (форма № 112) i iсторiй хвороби (форма № 003/0); за необхвдносп дгги були проконсультованi вузькими спецiалiстами — окулютом, неврологом, ендокри-нологом, алергологом, гастроентерологом, отоларингологом.
Критер1ями невключення в дослщження були: НдМТ внаслщок iнших ендокринних захворювань (гiпотиреоз, гшеркортицизм, гшошту!таризм i iншi види); НдМТ внаслщок травм гшоталамо-гшофь зарно! дшянки, ожирiння внаслiдок генетичних синдромiв.
Зразки кровi збирали вранцi (о 8-й годиш) пiсля голодування протягом ночi з серединно! лжтьово! вени в полiпропiленовi пробiрки (6 мл). Для ощн-ки сироваткових концентрацiй мелатоншу (Cloud-Clone Corp., Х'юстон, Техас, США), адипонектину (Human Adiponectin ELISA, BioVendor, Брно, Че-хiя), лептину (Human Leptin, ELISA, BioVendor, Брно, Чехiя), резистину (Human Resistin, ELISA, BioVendor, Брно, Чехiя), оментину-1 (Human Omentin-1 ELISA; BioVendor, Брно, Чехiя) вико-ристовували комерцiйно доступнi набори для iму-ноферментного аналiзу на аналiзаторi Model 680 Microplate Reader та застосовували вщповщно до шструкцш виробника.
Клiнiчне дослщження проводилось iз дотриман-ням передбачених у таких випадках заходiв безпеки для здоров'я пащента, захисту його прав, людсько! гiдностi та морально-етичних норм вщповщно до принципiв Гельсшсько! деклараци прав людини, Конвенци Ради бвропи про права людини i бюме-дицини, вщповщних законiв Укра!ни; дозволу ко-мюи з бiоетики ВДНЗ Укра!ни «Буковинський дер-жавний медичний ушверситет», протокол № 2 вщ 05.03.2019 р.).
Статистичний аналiз даних виконано з викорис-танням пакета прикладних програм Statistica 10.0. Результати поданi у виглядi середнього значення i стандартного вщхилення (М ± с). Характер розпо-дiлу визначали за допомогою критерiю Колмогорова — Смирнова. Для порiвняння величин при !х нормальному розподiлi використовували t-критерiй Стьюдента. Вiдмiнностi вважалися статистично значущими при р < 0,05.
Результати
Розподш дiтей за вiком та статтю наведений у табл. 1. Серед оаб iз НдМТ переважали хлопчики, кшьюсть яких становила 32 (53,3 %). Аналiзуючи вiк обстежених пащенпв, ми встановили, що НдМТ найчастше рееструвалася серед хлопчикiв старше 17 роюв (59,4 %) та у дiвчаток 15—16 рокiв (64,2 %, рф < 0,05).
У 66,6 % випадюв у дiтей iз НдМТ встанов-лено змiни з боку серцево-судинно! системи, у 58,3 % — шлунково-кишкового тракту. Порушен-ня ритму i провiдностi зареестровано у 66,6 %, змь ни морфометричних параметрiв серця — у 58,3 %, артерiальна гiпертензiя — у 25 %. Порушення ритму характеризувалися синусовою тахiкардiею (47,5 %) i тахiаритмiею (52,5 %). Порушення про-вщносп — неповною блокадою нiжок пучка Пса i синдромом ранньо! реполяризацп шлуночкiв (12,5 %). У 22,5 % випадюв зареестрованi ЕКГ-ознаки навантаження на мюкард лiвого шлуночка. Змiни морфометричних i гемодинамiчних пара-метрiв виявлялися мiтральною, трикуспiдальною регурптащею i розширенням легенево! артерп при збшьшенш дiастолiчного i систолiчного роз-мiрiв серця. При проведеннi добового монггору-вання артерiального тиску визначена тенденщя
до збiльшення середнього i мiнiмального значень систолiчного артерiального тиску, шдексу артерь ально! гшертензп при порiвняннi з показниками дiтей iз нормальною масою тiла. Найчастiше у дь тей iз НдМТ траплялися функщональш розлади шлунково-кишкового тракту (51,4 %) та бЫарно! системи (28,5 %).
За результатами дослщження встановлено, що дгги iз НдМТ мають вiрогiдно нижчi показники ме-латоншу та дисбаланс мелатонiн-асоцiйованих гор-мошв (табл. 2).
Що стосуеться вмюту гормонiв жирово! ткани-ни, то показники лептину i резистину знаходилися в межах референсних значень в обох групах та в уах вжових пiдгрупах, однак рiвень адипонектину був статистично значимо нижче в пащенпв iз НдМТ, а рiвень оментину-1 мав тенденцiю до зниження. Визначено також, що в дггей iз НМТ з вiком рiвень мелатонiну знижуеться (найнижчi показники за-реестрованi в дiтей 17—18 роюв — 18,40 ± 0,97 нг/л проти 21,50 ± 0,62 нг/л у дггей 7—8 рокiв; р < 0,05), а вмют адипонектину, лептину, резистину тдвищу-еться (рис. 1).
Обговорення
Для бгльш детального аналiзу отриманих ре-зультатiв пащенти були проаналiзованi за значен-ням 1МТ, тому що цей чинник здшснюе вагомий внесок у змши спостережуваних нами параметрiв. Згiдно з рис. 2, у дггей з 1МТ в межах 90-94-го перцентиля показники мелатоншу, адипонектину були дещо нижчими, а iнших гормошв жирово! тканини — дещо вищими щодо таких у дiтей з 1МТ, що знаходиться в 85-89-му перцентилi. Тобто гор-мональний дисбаланс поглиблюеться в мiру нарос-тання маси тiла.
Таблиця 1. Вкова та статева характеристика обстежених дтей '¡з НдМТ
Стать Вж (роки)
7-10 11-14 15-18
Хлопчики, n 4 12 16
Дiвчатка, n 3 11 14
Всього, n 7 23 30
Таблиця 2. Показники мелатонну та мелатонiн-асоцiйованих гормонв у дтей '¡з надм'рною масою тла
Гормон BiK (роки)/групи д^ей
Д^и i3 НдМТ Д^и з НМТ Дiти i3 НдМТ Д^и з НМТ Дiти i3 НдМТ Д^и з НМТ
7-10, n = 17 11-14, n = 43 15-18, n =55
Мелатонш, нг/л 18,80 ± 0,66* 22,80 ± 1,13 16,20 ± 0,78* 21,80 ± 1,06 14,30 ± 0,54* 20,80 ± 0,97
Адипонектин, мг/л 2,77 ± 0,26* 3,12 ± 0,22 2,61 ± 0,16* 3,23 ± 0,11 2,56 ± 0,12* 3,28 ± 0,16
Лептин, нг/мл 34,80 ± 1,61 30,90 ± 1,96 36,80 ± 1,12 33,50 ± 1,66 39,80 ± 1,43 35,80 ± 1,39
Резистин, нг/мл 5,61 ± 1,16 4,82 ± 1,12 6,17 ± 1,06 5,23 ± 1,02 6,64 ± 0,99 5,89 ± 1,11
Оментин-1, нг/мл 456,33 ± 53,07 461,21 ± 47,23 468,37 ± 51,74 477,37 ± 57,74 472,56 ± 36,12 482,02 ± 44,28
Примтка: * — р 'зниця в показниках дтей iз НдМТ та НМТ в 'рог'щна (p < 0,05).
Резистин, нг/мл
Лептин, нг/мл
Адипонектин, мг/мл
Мелатоын, нг/мл
0 10 20 30
40
Рисунок 1. Вмст гормонв жирово) тканини у дтей
Оментин-1, нг/мл
Резистин, нг/мл
Лептин, нг/мл
Адипонектин, мг/л
Мелатоын, нг/л
■ 1МТ 90- -94
■ 1МТ 85- -89
"I-1-1-1-1-1
0 100 200 300 400 500
Встановлено прямий кореляцшний зв'язок м1ж рiвнем лептину й 1МТ (г = 0,3706; р < 0,05) i зво-ротний м1ж мелатонiном (г = —0,7436; р < 0,01), адипонектином (г = —0,4315; р < 0,01) та 1МТ у дь тей iз надмiрною масою тiла. В дослiдженнях [17] також встановлена зворотна кореляц1я м1ж рiвнем мелатонiну та iндексом маси тша. В лiтературi обго-ворюеться питання про те, що мелатонiн може бути причетним до патогенезу ожиршня, з урахуванням активацГi процесiв перекисного окислення лiпiдiв на фонi зниження його секрецп [20, 21]. Доведена участь мелатоншу в розвитку аберацш харчово1 по-ведiнки, зокрема синдрому шчно1 обжерливостi, що вiдiграе важливу роль у розвитку ожирiння [22]. На сьогодш залишаються дискутабельними питання щодо зв'язку м1ж рiвнями циркулюючих гормонiв жирово1 тканини та iнсулiнемiею, чутливiстю тканин до шсулшу [23—27].
Мелатонiн-асоцiйованi гормони жирово1 тканини е потенцшними кандидатами на роль мар-керiв пiдвищеного ризику розвитку ожирiння та, можливо, коморбщно1 патологи, зокрема серце-во-судинних захворювань у пацiентiв iз надмiрною масою тша. Однак !х роль у розвитку ожиршня та коморбщно1 патологи все ще залишаеться дискута-бельною.
Висновки
Встановлено, що дiти iз надмiрною масою тiла мають вiрогiдно нижчi показники мелатонiну та дисбаланс мелатонш-асоцшованих гормонiв. Розу-мiння механiзмiв м1жгормонального взаемозв'язку може стати основою для оптимiзацli дiагностично-лiкувальних пiдходiв при наданнi допомоги пащен-там iз НдМТ, розробки ефективних профшактич-них програм для дiтей.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв та власно1 фшансово1 зацiкавленостi при пiдготовцi дано! статп.
Рисунок 2. Показники гормонв жировоi тканини в дтей залежно вд 1МТ
References
1. Ball GDC, Savu A, Kaul P. Changes in the prevalence of overweight, obesity, and severe obesity between 2010 and 2017 in preschoolers: A population-based study. Pediatr Obes. 2019 Nov;14(11):e12561. doi: 10.1111/ijpo.12561.
2. Javed A, Jumean M, Murad MH, et al. Diagnostic performance of body mass index to identify obesity as defined by body adiposity in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Pediatr Obes. 2015 Jun;10(3):234-44. doi: 10.1111/ijpo.242.
3. Swinburn BA, Sacks G, Hall KD, et al. The global obesity pandemic: shaped by global drivers and local environments. Lancet. 2011 Aug 27;378(9793):804-14. doi: 10.1016/S0140-6736(11)60813-1.
4. Psaltopoulou T, Tzanninis S, Ntanasis-Stathopoulos I, et al. Prevention and treatment of childhood and adolescent obesity: a systematic review of meta-analyses. World J Pediatr. 2019 Aug;15(4):350-381. doi: 10.1007/s12519-019-00266-y.
5. Trayhurn P. Adipocyte biology. Obes Rev. 2007 Mar;8 Suppl 1:41-4. doi: 10.1111/j.1467-789X.2007.00316.x.
6. Kershaw EE, Flier JS. Adipose tissue as an endocrine organ. J Clin Endocrinol Metab. 2004 Jun;89(6):2548-56. doi: 10.1210/jc.2004-0395.
7. Aguilar-Valles A, Inoue W, Rummel C, Luheshi GN. Obesity, adipokines and neuroinflammation. Neuropharmacology. 2015 Sep;96(Pt A):124-34. doi: 10.1016/j.neuro-pharm.2014.12.023.
8. The American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology. 2014. Available from: https://www. aace.com/files/2014.
9. De Ferranti S, Mozaffarian D. The perfect storm: obesity, adipocyte dysfunction, and metabolic consequences. Clin Chem. 2008 Jun;54(6):945-55. doi: 10.1373/clinchem.2007.100156.
10. Leal Vde O, Mafra D. Adipokines in obesity. Clin Chim Acta. 2013 Apr 18;419:87-94. doi: 10.1016/j.cca.2013.02.003.
11. Ray I, Mahata SK, De RK. Obesity: An Immunometa-bolic Perspective. Front Endocrinol (Lausanne). 2016 Dec 12;7:157. doi: 10.3389/fendo.2016.00157.
12. Vincent HK, Taylor AG. Biomarkers and potential mechanisms of obesity-induced oxidant stress in humans. Int J Obes
(Lond). 2006Mar;30(3):400-18. doi: 10.1038/sj.ijo.0803177.
13. Gómez-Santos C, Gómez-Abellán P, Madrid JA, et al. Circadian rhythm of clock genes in human adipose explants. Obesity (Silver Spring). 2009 Aug;17(8):1481-5. doi: 10.1038/ oby.2009.164.
14. Johnston JD. Adipose circadian rhythms: translating cellular and animal studies to human physiology. Mol Cell Endocrinol. 2012 Feb 5;349(1):45-50. doi: 10.1016/j. mce.2011.05.008.
15. Reiter RJ, Tan DX, Galano A. Melatonin: exceeding expectations. Physiology (Bethesda). 2014 Sep;29(5):325-33. doi: 10.1152/physiol.00011.2014.
16. Hardeland R, Madrid JA, Tan DX, Reiter RJ. Me-latonin, the circadian multioscillator system and health: the need for detailed analyses of peripheral melatonin signaling. J Pineal Res. 2012 Mar;52(2):139-66. doi: 10.1111/j. 1600-079X.2011.00934.x.
17. Bonnefont-Rousselot D. Obesity and oxidative stress: potential roles of melatonin as antioxidant and metabolic regulator. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets. 2014;14(3):159-68. doi: 10.2174/18715303146661406041514 52.
18. Cipolla-Neto J, Amaral FG, Afeche SC, Tan DX, Reiter RJ. Melatonin, energy metabolism, and obesity: a review. J Pineal Res. 2014May;56(4):371-81. doi: 10.1111/jpi.12137.
19. Walecka-Kapica E, Chojnacki J, St^pieñ A, Wachows-ka-Kelly P, Klupinska G, Chojnacki C. Melatonin and female hormone secretion in postmenopausal overweight women. Int J MolSci. 2015 Jan 5;16(1):1030-42. doi: 10.3390/ijms16011030.
20. Bonnefont-Rousselot D. Obesity and oxidative stress: potential roles of melatonin as antioxidant and metabolic regulator. Endocr Metab Immune Disord Drug Targets. 2014;14(3):159-68. doi: 10.2174/18715303146661406041514 52.
21. de Luxan-Delgado B, Caballero B, Potes Y, et al. Melatonin administration decreases adipogenesis in the liver of ob/ob mice through autophagy modulation. J Pineal Res. 2014 Mar;56(2):126-33. doi: 10.1111/jpi.12104.
22. Tanofsky-Kraff M, Yanovski SZ, Wilfley DE, Marma-rosh C, Morgan CM, Yanovski JA. Eating-disordered behaviors, body fat, andpsychopathology in overweight and normal-weight children. J Consult Clin Psychol. 2004 Feb;72(1):53-61. doi: 10.1037/0022-006X.72.1.53.
23. Mirzayi K, Hossein-Nejad A, Shamari M, Shahbazi S. Evidence of the role of ANGPTL6 in resting metabolic rate and its possible application in the treatment of obesity. Minerva En-docrinol. 2011 Mar;36(1):13-21.
24. Schoppen S, Riestra P, Garcia-Anguita A, et al. Leptin and adiponectin levels in pubertal children: relationship with anthropometric variables and body composition. Clin Chem Lab Med. 2010May;48(5):707-11. doi: 10.1515/CCLM.2010.142.
25. Shibata R, Ouchi N, Takahashi R, et al. Omentin as a novel biomarker of metabolic risk factors. Diabetol Metab Syn-dr. 2012 Jul 26;4(1):37. doi: 10.1186/1758-5996-4-37.
26. Wanders D, Plaisance EP, Judd RL. Lipid-lowering drugs and circulating adiponectin. Vitam Horm. 2012;90:341-74. doi: 10.1016/B978-0-12-398313-8.00013-0.
27. Halabis M, Dziedzic M, Warchulinska J, Kaznowska-Bystryk I, Solski J. Omentin - a new adipokine with many roles to play. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences. 2015 Sep;28(3): 176-180. doi: 10.1515/cipms-2015-0067.
28. Hossein-nezhad A, Mirzaei K, Alatab S, Ahmadivand Z, Najmafshar A. Circulating Omentin-1 in Obesity and Metabolic Syndrome Status Compared to Control Subjects. EndocrinolMe-tabolSyndrome. 2012;S1:008. doi:10.4172/2161-1017.S1-008.
OTpuMaHo/Received 14.06.2019 Pe^H30BaH0/Revised 02.07.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 02.09.2019 ■
Information about authors
Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; e-mail: [email protected]; ORCID iD: https:// orcid.org/0000-0001-7615-3466.
Olena Makarova, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-8397-6599. Dmytro Kolesnik, student of medical faculty 1, State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
^рокман Т.В., Макарова О.В., КолесникД.И.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Состояние мелатонин-ассоциированной гормональной системы у детей с избыточной массой тела
Резюме. Актуальность. Избыточная масса тела (Изб-МТ) может быть первым шагом к ожирению. Для борьбы с этой глобальной пандемией изучаются механизмы, лежащие в основе патогенеза ожирения и связанных с ним хронических заболеваний. В этом контексте рассматривается дисфункция жировой ткани, проявляющаяся изменениями в профиле адипокинов, секреция некоторых из них находится под циркадным контролем. Эта регуляция может быть, по крайней мере частично, опосредована мелатонином. Цель: исследовать состояние мелато-нин-ассоциированной гормональной системы у детей с избыточным и нормальным весом. Материалы и методы. Проведено одномоментное эпидемиологическое обследование детской популяции 7—18 лет во время профилак-
тических осмотров в школах г. Черновцы и Черновицкой области (936 человек). Первичный скрининг включал опрос, антропометрию и оценку физического развития. Среди 936 человек отобраны для детального исследования 60 детей с избыточной массой тела. Группу сравнения составили 55 здоровых лиц с нормальной массой тела (НМТ). Диагноз ИзбМТ устанавливали при индексе массы тела (ИМТ), превышающем 85-й перцентиль, но меньше 95-го перцентиля согласно возрастно-половым номограммам. Нормальную массу тела диагностировали при значениях ИМТ от 5-го до 84-го перцентиля. При оценивании сывороточных концентраций мелатонина, адипонектина, лептина, резистина и оментина-1 использовали коммерческие наборы для иммуноферментного
анализа на анализаторе Model 680 Microplate Reader. Статистический анализ данных выполнен с использованием пакета прикладных программ Statistica 10.0. Результаты. Среди лиц с ИзбМТ преобладали мальчики, число которых составляло 32 (53,3 %). Избыточная масса тела чаще регистрировалась среди мальчиков старше 17 лет (59,4 %) и у девочек 15-16 лет (64,2 %, рф < 0,05). По результатам исследования установлено, что дети с ИзбМТ имеют достоверно более низкие показатели мелатони-на и дисбаланс мелатонин-ассоциированных гормонов. Показатели лептина и резистина находились в пределах
референсных значений в обеих группах и во всех возрастных подгруппах, уровень адипонектина был статистически значимо ниже у пациентов с ИзбМТ, а уровень оментина-1 имел тенденцию к снижению. Гормональный дисбаланс углублялся по мере нарастания избыточной массы тела. Выводы. Установлено, что дети с ИзбМТ имеют достоверно более низкие показатели мелатонина и дисбаланс мелатонин-ассоциированных гормонов. Ключевые слова: дети; избыточная масса тела; мелато-нин; адипонектин; лептин; резистин; оментин-1
T.V. Sorokman, O.V. Makarova, D.I. Kolesnik Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
The state of the melatonin-associated hormonal system in children with overweight
Abstract. Background. Overweight (OW) may be the first step to obesity. The mechanisms underlying the pathogenesis of obesity and chronic diseases associated with it are being studied to combat this global pandemic. In this context, dysfunction of adipose tissue is considered, which manifests itself in the form of changes in the profile of adipokines, the secretion of some of them is under circadian control. This regulation may, at least, be partially mediated by melatonin. Objective: to study the state of the melatonin-associated hormonal system in children with OW and normal weight (NW). Materials and methods. A onetime epidemiological survey of the children population aged 7—18 years was conducted during preventive examinations in schools in Chernivtsi and Chernivtsi region (936 people). Primary screening included questioning, anthropometry, and assessment of physical development. A total of 60 people with OW were selected from 936 individuals for a detailed study. The comparison group included 55 healthy subjects with NW. Diagnosis of OW was established if body mass index was greater than 85th percentile, but less than 95th percentile according to age-sex nomograms. NW was diagnosed with body mass in-
dex values ranging from 5th to 84th percentiles. For evaluation of serum concentrations of melatonin, adiponectin, leptin, resistin, and omentin-1, commercially available immunoassay kits for the Model 680 Microplate Reader were used. Statistical data analysis was performed using the Statistica 10.0 application package. Results. Among those with OW, boys were dominant — 32 (53.3 %). OW was most often registered among boys over 17 years of age (59.4 %) and girls aged 15—16 years (64.2 %, p < 0.05). According to the study, children with OW have significantly lower melatonin levels and imbalance of melatonin-associated hormones. Leptin and resistin indices were within the reference values in both groups and in all age groups, the level of adiponectin was statistically significantly lower in patients with OW, and the level of omentin-1 tended to decrease. Hormonal imbalance deepens with increasing body mass. Conclusions. It has been established that children with overweight have significantly lower melatonin levels and imbalance of melatonin-associated hormones. Keywords: children; overweight; melatonin; adiponectin; leptin; resistin; omentin-1
