CC BY
7Кримський терапевтичний журнал -
OpuaiHanbHi досп'!дження
УДК: 616.379 - 008.64 - 056.52: 616.36 - 07
Стан гепатобЫарноТ системи у хворих на цукровий диабет 2-го типу з ожиршням та без нього
Т.А. Мо1'сеенко, А.К. Журавльова
The state of hepatobiliary system in patients with diabetes mellitus type 2 with coexisting obesity and without it
T.A. Moiseyenko A.K. Zhuravlova
1Хартвський нацональний медичний утверситет, Харюв
Ключовi слова: цукровий дiабет 2 типу, ожиршня, жирова дистрофiя печiнки, холестероз жовчногомiхура, дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв, дисбаланс жовчных кислот
■ ведення
На даний час сформувалось чггке уявлен-ня про зв>язок розвитку ожирiння з функщ-ональним станом органiв травного тракту: органи травлення мають безпосередне вщношення до розвитку ожирiння i одночасно самi е органами-мше-нями. Поширення патологii бiлiарного тракту у хворих на ожиршня становить 41,9%, поширення патологи печшки - 64% [1].
Добре дослщжена роль жовчних кислот (ЖК) як компонент кишково-печiнковоi осi, iх здатшсть забезпечувати пасаж жовчi, в якосп фiзiологiч-них детергентiв полегшувати кишкову абсорбцiю i транспорт лiпiдiв, нутрiентiв i вiтамiнiв. Також ЖК контролюють оптимальне спiввiдношення мiж кишковими бактерiальними комменсалами, регу-люють морфофункцiональнi перетворення компо-нентiв слизовоi оболонки кишечника [2].
Останшм часом доведена роль ЖК як важливих системних метаболiчних iнтеграторiв, що беруть участь в регуляцп метаболiзму жирiв та вуглеводiв [3]. ЖК е сигнальними молекулами, що забезпечу-ють активацiю деяких представниюв суперймей-ства ядерних рецепторiв i запуск контрольованих
цими ядерними рецепторами метаболiчних шляхiв [4, 5, 6].
ЖК е прямими активаторами ядерних pe^nropiB FXR (Farnesoid X receptor), PXR (pregnane X receptor), SHP (short heterodimer partner, короткий гете-родiмерний партнер) та VDR (vitamin D receptor). Ядерний FXR мае пряме вщношення до секрецп жовчi - регулюе експрейю генiв, що беруть участь у захопленш, транспортi, синтезi, метаболiзмi та екс-портi первинних ЖК в гепатоцить ЖК здiйснюють контроль власного синтезу в печшщ за допомогою зворотного пригнiчення FXR. Якщо з ентерогепа-тично! циркуляцп надходить надлишок ЖК i в ци-тозолi гепатоцитiв концентрацiя ЖК пiдвищуеться, активуються FXR i вiдбуваеться пригнiчення синтезу нових ЖК [7].
Ефективними л^андами FXR е гщрофобш токсич-нi ЖК, наприклад ХДХК. Не можуть бути л^андами FXR гщрофыьш ЖК, зокрема, урсодезоксихолева кислота (УДХК). FXR активуе експортну помпу ЖК
1просп. Ленина, 4 Харьков, Харьковская область E-mail: meduniver@khnmu.kharkov.ua
Табл. 1
Основш антропометричн та KniHÏHHi характеристики обстежених хворих
XBopi на ЦД-2
Показники Контр. група n =12 i3 ожир. i3 НАСГ 1 гр n =18 i3 ожир. без НАСГ 2 гр n =16 без ожир. i3 НАСГ 3 гр n =20 без ожир. без НАСГ 4 гр n =18
BiK (в роках) 52,2±2,4 56,5±3,2 50,1±1,9 51,2±3,1 46,2±1,7
Стать Ч-6 Ж-6 Ч-10 Ж-8 Ч-8 Ж-8 Ч-9 Ж-11 Ч -9 Ж-9
1МТ (кг\м2) 24,1±1,8 33,6±2,2 к); 1-3); 1-4) 31,0±1,9 к); 2-3); 2-4) 22,3±1,0 к); 1-3) 21,5±0,8 к); 1-4)
ОТ/ОС 0,81±0,01 0,98±0,02 к); 1-2); 1-4) 0,78±0,04 0,92±0,03 к); 3-4) 0,71±0,02 к); 1-4); 3-4)
Тривалiсть ЦД 8,2±1,4 1-2); 1-4) 2,2±1,0 15,6±1,4 3-4) 3,6±1,2 3-4)
Примгтки:
1. К)- рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi з показниками контрольно!' групи.
2. 1-2) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-Ï та 2-Ï групи.
3. 1-3) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-Ï та 3-Ï групи.
4. 1-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-Ï та 4-Ï групи.
5. 2-3) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 2-Ï та 3-Ï групи.
6. 2-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показниюв 2-Ï та 4-Ï групи.
7. 3-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 3-Ï та 4-Ï групи.
Табл. 2
Показники ехоскопи печшкиу хворих на ЦД-2
Показники Контрольна група, n=12 Хворi на ЦД-2
1 група, n =18 2 група, n =16 3група, n =20 4група, n =18
1 2 3 4 5 6
Передньозаднiй розмiр по lin.medialis 11,5±1,0 16,2±1,1 к); 1-2); 1-4) 12,0±0,8 15,8±0,7 к); 3-4) 12,2±0,6
Передньозаднiй розмiр по lin. medioclavicularis 5,5±0,5 6,9±0,7 к); 1-2); 1-4) 5,9±0,4 7,1±0,8 к); 3-4) 6,0±0,5
Нижньоверхнiй розмiр по lin.medialis 14,5±0,5 18,8±1,5 к); 1-2); 1-4) 14,8±0,3 17,3±1,7 к); 3-4) 15,0±0,5
Нижньоверхнм розмiр по lin. medioclavicularis 10,6±0,5 14,5±0,4 к); 1-2); 1-4) 10,2±0,4 13,9±0,5 к); 3-4) 10,9±0,3
Контури рiвнi, чiткi 12 14 16 17 20
Рухомiсть при диханн пропорцiйна 12 18 16 20 18
Ехогеннiсть середньо!' Ытенсивност 12 0 16 0 18
Ехогеннiсть збiльшена 0 18 0 20 0
Ехогеннiсть неоднорiдна 0 18 0 20 0
Структура однорщна 12 0 16 0 18
Структура неоднорiдна 0 18 0 20 0
Структура дифузно-неоднорщна 0 18 0 20 0
Судинний малюнок не змiнений 12 18 16 20 18
Судини портально!' системи не змiненi 12 18 16 20 18
Печiнковi вени не змiненi 12 18 16 20 18
Bнутрiшньопечiнковi жовчн протоки не змiненi 12 18 16 20 18
Обстеження безболюне 12 18 16 20 18
Примггки:
1. К)- рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi з показниками контрольно!' групи.
2. 1-2) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв першо!' та друго'1 групи.
3. 1-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показниюв першоï та четвертоï групи.
4. 3-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв третьоï та четверто!' групи.
(BSEP), яка здшснюе ïx трансмембранний транспорт в жовч через бтарну мембрану гепатоцшчв. Крiм того, FXR контролюе i ретроградну секрецiю ЖК через базолатеральну мембрану гепатоци™ за допомогою транспортера оргашчних розчинiв (organic solute transporter, OSTa/в) [8]. FXR iндукуе синтез SHP, який пригшчуе захоплення ЖК через базолатеральну мембрану та пригшчуе транскрип-щю гена CYP7A1 (cholesterol 7a-hydroxylase, холесте-рол 7а-гщроксилази) - ферменту, що лiмiтуе синтез ЖК [9].
ЖК здшснюють ключовий регулюючий вплив на метаболiзм холестерину (ХС), триглiцеридiв (ТГ). ЖК пригнiчують у печшщ продукцiю ТГ i лшопроте-ïдiв дуже низькоï щiльностi (ЛПДНЩ) за допомогою активацiï сигнальних шляxiв тих же ядерних рецеп-торiв, якi контролюють синтез ЖК [10].
Ядерний рецептор FXR, основний регулятор синтезу ЖК, також мае пряме вщношення i до метабо-лiзму лшщв i вуглеводiв, регулюе експресiю генiв, що беруть участь у секрецп, транспортi та метабо-лiзмi ХС i ТГ як в гепатоцитах, так i в плазмi [11]. Активащя FXR також запоб^ае накопиченню ТГ i ЛПДНЩ в печшщ, вкцеральнш клiтковинi та плаз-мi. При цьому в печшщ дшсно накопичуеться ХС, який в даний момент «не потрiбен» для синтезу ЖК. Однак одночасно стимулящя FXR активуе екскрещю не етерифжованого ХС в жовч за допомогою пере-носника ABCG5/8 [12].
Доведена роль рецепторiв ЖК FXR у формуванш атеросклерозу [13]. Збыьшення секрецiï ХС гепа-тоцитами одночасно призводить до зменшення се-крецiï первинних ЖК - розвитку бiлiарноï недостат-ностi зi зменшенням вмiсту первинних ЖК. Даний феномен супроводжуе прогресуючий атерогенез у лiтньому вiцi [14].
ЖК також вщграють важливу роль у пщтримщ нормального гомеостазу глюкози [15].
Метою даного дослiдження було визначення стану гепатобтарно!' системи та балансу жовчних кислот у хворих на цукровий дiабет типу-2 з iзольованим перебiгом та у поеднанш з ожирiнням.
Матер1ал та методи
У групу обстежених включали хворих на ЦД-2 у вщ 40-74 роки, що знадходилися на лжуванш в ен-докринологiчному вiддiленнi обласно1' клiнiчноï ль карнi м. Харкова. Всього було обстежено 72 хворих на ЦД-2 (34 пащенти мали ЦД-2 iз супутшм ожирш-ням; 38 - ЦД-2 iз нормальною масою тыа) та 12 здо-рових осiб вiдповiдного вiку.
Групи були реципроктш за вiком (40-74 роюв) та кiлькiстю пробандiв чоловiчоï та жiночоï статi. Ан-тропометричними критерiями ожирiння був iндекс Кетле (1МТ). Фенотипiчний варiант ожирiння визна-чався за спiввiдношенням ОТ/ОС (об'ем талiï/об'ем стегон).
Дiагноз ЦД формулювався вщповщно класифь кацiï порушень глiкемiï (ВООЗ, 1999). Верифжащя
дiагнозу ЦД Грунтувалась на визначеннi показникiв вуглеводного балансу, при вщсутносп виражених клiнiчниx ознак шсулшодефщитносп встановлю-вались особливостi шсулшового балансу - рiвень С-пептиду та iмунореактивного iнсулiну. Обстеженi xворi не мали тяжких супутшх нефропатiй, перене-сених ранiше вiрусниx гепатитiв та алкоголiзму.
Ультразвукове дослiдження (УЗД) жовчного мь хура (ЖМ), жовчовивiдниx шляxiв (ЖВШ) i печiнки здiйснювали методом сущльного динамiчного ска-нування на сканерi SL-450 "Simens" в режимi реального часу. Ехосонографiю проводили вранщ, натще-серце, пiсля шчного голодування при утриманнi вiд протягом 10 годин. Проводилося полшозицшне УЗД ЖМ пацiента в положенш лежачи на спинi; лежачи на лiвому боцi та стоячи. Використовувався прийом затримки дихання у фазу глибокого вдиху. Сканування було полшроекцшне: в поздовжнш, по-перечнш i косiй площинах. З'ясовували структуры особливостi ЖМ, ЖВШ i печшки: визначали форму ЖМ, його величину, стан i товщину його стшки, наявнiсть деформацiï ЖМ, додаткових включень в порожнинi ЖМ, ехоструктуру печiнки. Вимiрюва-лася довжина ЖМ (L) (вщстань вiд шийки до дна); ширина ЖМ (D) i товщина його стшок. Об>ем ЖМ визначали за формулою Weil: V=n (D/2)2 L. Дольовi жовчнi протоки, холедох оглядалися на всьому про-тязь Вимiрювали внутрiшнiй дiаметр протошв без урахування товщини стiнок. Холедох ощнювали в проксимальнiй, ретродуоденальнiй i штрапанкреатич-нiй частинах.
Для ощнки моторно-евакуаторно1' функцiï ЖМ ви-користали метод динамiчноï ехохолецистографiï. Метод дозволяе визначити моторш порушення ЖМ за допомогою УЗ контролю внаслщок динамiчного спостереження за ритмом скорочення ЖМ у стан-дартнi iнтервали часу, що дозволяе встановити варiант дискiнезiï ЖМ. Серiя послiдовниx вимiрiв об>ему ЖМ проводилась з штервалом 15 хвилин протягом 1 години шсля прийому жовчопнного снi-данку, що дозволяе ощнити скорочувальну здатнiсть ЖМ, його розтяжимкть, темп евакуацiï жовчi. Функцiональнi УЗ холекшетичш проби проводили-ся з холешнетичним снiданком Бойдена: 2 сирими яечними жовтками. Шсля стимуляцп' виконувало-ся вимiрювання параметрiв ЖМ, необхщних для обчислення його об>ему в стандартш iнтервали часу. Використовувалася методика вимiрювання об>ему ЖМ через 15-хвилинш iнтервали часу пiсля дачi холешнетичного снiданку (на 15-iй, 30-iй, 45-ш та 60-iй xвилинi дослщження).
Рухова функцiя ЖМ оцiнювалась за коеф^ентом випорожнення: Квип=(Vс)/V0 х 100%; V0 - об>ем ЖМ до прийому пробного жовчопнного снщанку; Vс - об>ем ЖМ пiсля стимуляцп пробним жовчопнним снiданком. Об'ективним критерiем, що характе-ризуе скорочувальну здатшсть ЖМ, е також iндекс скоротносп (1С) - вiдношення максимального i мь нiмального об>емiв ЖМ, зареестрованих при прове-деннi холекiнетичноï проби (IC=V max/V min).
Табл. 3
Показники ехоскопи жовчного Mixypaу хворих на ЦД-2
Показники Контрольна група (n=12) Хворi на ЦД-2
1 група, n =18 2 група, n =16 3 група, n =20 4 група, n =18
Деформа^я контура 0 8 4 1 0
Септалы-ii перегородки 0 8 4 1 0
Потовщення слнки ЖМ 0 14 8 6 2
Пперехогеннюты слнки 0 11 4 2 2
Негомогенний BMicT ЖМ 0 8 4 1 0
Сладж-феномен 0 5 2 0 0
Гiперехогеннiсты перивизикулярних тканин 0 6 2 2 0
Вщсутнюты дихалыних екскурсiй 6 2 0 0 0
Табл. 4
Показники динамiчноi ехолокаци жовчного мiхура (M ± m) у хворих на ЦД-2
Показники Контр. гр., n=12 Хворi на ЦД-2
1 група, n =18 2 група, n =16 3 група, n =20 4 група, n =18
1 2 3 4 5 6
Латентний перюд (хв.) 7,2±0,8 24,1±0,7 к) 22,4±0,8 к) 23,5±0,8 к) 28,4±1,1 к)
Об'ем ЖМ початковий (V0) (см3) 52,4±2,1 80,2±1,3 к) 81,5±1,4 к) 80,0±1,5 к) 62,2±1,2 к)1-4) 3-4)
Об'ем ЖМ на 30 хвилин (V30) (см3) 35,6±1,9 80,3±0,9 к) 82,1±0,7 к) 81,0±1,3 к) 61,1±0,8 к)1-4) 2-4) 3-4)
Коеф. випорожнення ЖМ на 30 хвилин (%) 31,3±1,4 1,2±0,3 к) 1,3±0,2 к) 1,4±0,2 к) ' 1;5±0;2 '
Об'ем ЖМ на 45 хвилин (V45) (см3) 26,5±2,2 72,1±1,4 к) 71,8±1,2 к) 72,9±1,5 к) 52,1±1,7 к)1-4) 2-4) 3-4)
Коеф. випорожнення ЖМ на 45 хвилин (%) 51,8±1,7 10,3±0,4 к) 10,0±0,3 к) 10,8±0,5 к) 15,9±0,5 к)1-4) 2-4) 3-4)
Об'ем ЖМ на 60 хвилин (V60) (см3) 14,6±0,9 76,2±1,4 к) 77,0±1,2 к) 76,6±1,0 к) 47,9±1,1 к)1-4) 2-4) 3-4)
Коеф. випорожнення ЖМ на 60 хвилин (%) 75,3±1,1 15,1±1,2 к) 15,6±1,0 к) 16,2±1,4 к) 22,8±0,5 к) 1-4) 2-4)3-4)
Оба 15,1±1,2 67,2±1,4 к) 65,9±1,2 к) 67,4±1,7 к) 47'2±0:1 к)1-4) 2-4) 3-4)
1ндекс скорочення Vmax /Vmin 2,8±0,03 0,92±0,01 к) 1,03±0,01 к) 0,77±0,01 к) 1,32±0,02 к) 1-4) 2-4) 3-4)
Примггки:
1. К)- р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 з показниками контрольно! групи.
2. 1-4) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показник1в 1-! та 4-! групи.
3. 2-4) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показниюв 2-! та 4-! групи.
4. 3-4) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показник1в 3-! та 4-! групи.
Для верификацп стану ЖМ та ЖВШ застосовува-ли багатофазове дуоденальне зондування (БФДЗ) за методом та Максимова В.А.
Бiохiмiчне дослщження кровi полягало у визна-ченнi АсАТ, АлАТ, тимолово! проби, бтрубшу та його фракцiй, быкових фракцiй сироватки кровi. Визначення рiвня загального ХС, ХС лiпопротеiдiв високо! щiльностi (ЛПВЩ) та хс лпнщ проводилося ензиматичним методом з допомогою бiохiмiчного аналiзатора «Stat fax 1904 plus» та тест наборiв фiр-
ми «Bio Merieux» (Франщя). Для визначення вмкту ТГ використовували тест-систему «Sentinel» (1та-л1я). Визначення вмкту выьних i кон'югованих ЖК у сироватщ кровi проводили хроматографiчним методом Громашевсько! Л.Л., Неборачно В.С. та Щасли-вець В.Н. Глюкозу кровi визначали глюкозооксидаз-ним методом. Для мониторингу вуглеводного обмь ну застосовували показник ГКА - середня ампл^уда коливань глжемп на протязi доби. Визначали рiвень глiкозильованого гемоглобшу (НЬА1с) за допомогою
<^абет-тесту».
Статистична обробка результата дослщження проводилася за допомогою розроблено!' карти хво-рих, адаптовано!' для обробки результатiв за допомогою програми "Microsoft Excel". У таблицях, що вщображають результати власних дослщжень, для кожного показника приводиться середне значення (M) i його помилка (m) та вiрогiднiсть по таблиц Стьюдента.
Результати та ïx обговорення
Пащенти були роздiленi на 4 групи вщповщно наявностi або вщсутносп таких ознак, як надлиш-ково!' або нормально!' маси тiла та неалкогольного стеатогепатозу (НАСГ):
1) хворi на ЦД-2 iз НАСГ i ожиршням (включалися пацiенти, що мали надмiрну вагу 1МТ 25-30 кг/м2 та ожирiння I-II ступеня 1МТ 30-35 кг/м2);
2) хворi на ЦД-2 iз ожирiнням без НАСГ;
3) хворi на ЦД-2 з нормальною вагою i НАСГ;
4) хворi на ЦД-2 з нормальною вагою без НАСГ.
Основш антропометричш i клМчш характеристики представлен на табл. 1.
Вiдзначаетсья зв'язок мiж клiнiчною ознакою на-явносп НАСГ та андрощним типом вщкладення жирово!' клiтковини: достовiрна рiзниця мiж ОТ/ ОС у 1-й та 2-ш групах. Навiть у пащента 3-Ï групи з нормальною масою тiла розподiл клiтковини мав переважно абдомшальний характер, з достовiрною рiзницею ОТ/ОС мiж 3-ю та 4-ю групами.
Хворi на ЦД-2 iз НАСГ незалежно вiд наявностi надлишковоï маси тiла достовiрно мали быьший стаж захворювання.
У хворих iз НАСГ ехоскотчно виявляли збыьшен-ня вертикального i саптального розмiру печiнки на 2-4 см та пперехогеншсть, неоднорiднiсть структу-ри паренхiми печiнки (табл. 2).
Ехоскотчно у хворих на ЦД-2 iз НАСГ виявляли збыьшення розмiрiв печiнки по стандартним лшь ям, у центральнш частинi печiнки визначали чис-ленi дрiбнi ехощiльнi утворення. Контури печiнки залишались рiвними, що свщчить про iнтактнiсть капсули печшки, вiдсутнiсть у нiй запальних явищ.
Для бiльш детального вивчення стану моторно-евакуаторноï i холесекреторноï функцп гепатобь лiарноï системи, виявлення стигмата запального ураження ЖМ i ЖВШ застосовувалося УЗД, яке здшснювалося в два етапи. Спочатку виконувалася оглядова холецистогепатографiя з визначенням основних статичних параметрiв стану гепатобтар-ноï системи кожного пацiента. Потiм шсля снiданку Бойдена (прийнятi всередину 2 сирих жовтка) виконувалася динамiчна холецистосонографiя з визначенням найважливших параметрiв через стандарт-нi штервали часу, що дозволяе об'ективно ощнити руховi порушення ЖМ.
У груш здорових ойб ЖМ визначався в правому верхньому квандрант живота як ехонегативне
утворення грушоподiбноi, овальноi або цилшдрич-ноi форми. Найчаспше зустрiчалася грушоподiбна форма (табл. 3).
При аналiзi даних холецистосонографii хворих на ЦД-2, були виявлеш двi рiзнi клiнiчнi групи з дисю-нетичними порушеннями ЖМ. Хворi на ЦД-2 1-1', 2-1', 3-1' групи в переважнш бiльшостi випадкiв мали ци-лiндричну форму ЖМ, набагато рщше виявлялася овальна форма i як виключення - грушоподiбна. Пащенти 4-!' групи практично з рiвною частотою мали грушовидну, овальну або цилшдричну форми ЖМ.
У пащента 1-i, 2-i та 3-1 групи вiдмiчалася дефор-мацiя контура i септальнi перегородки. Септальнi перегородки були быьш характернi для гшокше-тичних станiв ЖМ, що супроводжуються дистрофiч-ними змiнами м'язового i сполучнотканинного каркаса ЖМ. У хворих 4-i групи наявнiсть деформацп контура i септальних перегородок спостерталася рiдко.
У здорових порожнина ЖМ була выьною i одно-рщною вiд внутрiшнiх структур. Стiнки ЖМ являли собою однорщну лiнiю помiрноi ехогенностi, тов-щиною до 2 мм, зовшшнш i внутрiшнiй контур ЖМ були чпкими i рiвними.
Оглядова ехосонографiя ЖМ дозволяла виявити ознаки холестерозу ЖМ, а саме потовщення стшки ЖМ. Даний симптом найчаспше зустрiчався у пащента Ы та 3-1 групи. Пперехогеншсть стшки ЖМ вь дображала мiру трансформацii м'язових елементiв в сполучнотканинш Даний процес був типовий для хворих Ы та 3-1 групи.
Мiра дисперсностi вмiсту ЖМ дозволяе ощ-нювали ризик трансформацii захворювання у жовчнокам'яну хворобу. Найчастiше негомогенний вмкт ЖМ визначався у пащента Ы та 2-i групи. Ви-ражений сладж-феномен спостерiгався також у хворих Ы та 2-i групи.
Гiперехогеннiсть перивезикулярних тканин i вщ-сутнiсть дихальних екскурсiй ЖМ спостерталися переважно у пацiентiв Ы та 2-i групи. Данi симп-томи були виявами значного залучення в патоло-гiчний процес перивезикулярних тканин i спосте-рiгалися переважно у пащента зi значним стажем захворювання.
Результати динамiчноi холецистосонографii дозволяли ощнити стан моторно-евакуаторно!' функ-цп ЖМ i жовчовивiдних шляхiв (табл. 4).
Хворi 1-!', 2-i, 3-1 групи мали найбiльшi початковi величини об'ему ЖМ. Тривалкть латентного перь оду була збiльшена. Типовим для даних груп був дуже низький темп випорожнення ЖМ: достовiрно знижувалися абсолютш величини об'ему ЖМ i вщ-носнi показники коефiцiента випорожнення ЖМ на 30-й; 45-й i 60-й хвилиш дослiдження. 1ндекс скоро-чення був рiзко знижений у порiвняннi з контролем.
Пацiенти 4-i групи мали достовiрно збiльшенi по-чатковi величини об'ему ЖМ. Достовiрне подовжен-ня латентного перiоду узгоджувалося з подiбними змiнами тривалостi II фази БФДЗ. Характерним для дано!' групи був низький темп випорожнення ЖМ:
Табл. 5
Показники багатофазового дуоденального зондування (M±m) у хворих на ЦД-2 i3 ожиршням та НАСГ
Показники Контрольна група, n=12 Хворi на ЦД-2 I група, n=18
Фаза t v t v
I-холедохова 16,2±0,4 17,0±0,5 17,1±0,5 15,6±0,5
II-закритого сфЫктера Оддi 5,3±0,3 - 10,3±0,5К) -
Ш-вiдкритого сфiнкт. Оддi 4,7±0,2 5,8±0,3 12,1±0,8 К) 17,6±0,7 К)
IV- пюля 1-го подразника 20,8±1,4 38,2±2,1 34,2±1,1 К) 32,7±1,1 К)
IV- пюля 2-го подразника 3,9±0,7 5,1±0,3 32,4±1,2 К) 34,8±1,4 К)
^-млхурова сумарна 25,0±1,3 43,2±2,0 63,9±2,1 К) 62,6±1,1 К)
V-печЫкова 13,1±0,8 19,3±1,2 38,3±1,1 К) 31,4±1,1 К)
Примгтки: t - час у хвилинах; v - об'ем жовчi в мл; К)- достовiрно при порiвняннi щентичних показниюв у хворих i3 контрольною групою (Р<0,05)
Табл. 6
Показники багатофазового дуоденального зондування (M±m) у хворих на ЦД-2 i3 ожиршням без НАСГ
Показники Контрольна група, n=12 Хворi на ЦД-2, II група, n=16
Фаза t v t v
I-холедохова 16,2±0,4 17,0±0,5 16,7±0,3 12,8±0,5 К)
II-закритого сфiнкт. Оддi 5,3±0,3 - 21,2±0,6 К) -
Ш-вiдкритого сфiнкт. Оддi 4,7±0,2 5,8±0,3 11,8±1,2 К) 12,6±0,7 К)
IV- пiсля 1-го подразника 20,8±1,4 38,2±2,1 34,2±1,4 К) 42,4±1,3 К)
IV- пюля 2-го подразника 3,9±0,7 5,1±0,3 15,3±1,0 К) 17,9±1,3 К)
^^хурова сумарна 25,0±1,3 43,2±2,0 51,0±1,7 К) 60,6±1,4 К)
V-печЫкова 13,1±0,8 19,3±1,2 23,1±1,5 К) 25,8±1,4 К)
Примггки: t - час у хвилинах; v - об'ем жовчi в мл; К)- достовiрно при порiвняннi щентичних показниюв у хворих i3 контрольною групою (Р<0,05)
Табл. 7
Показники багатофазового дуоденального зондування у хворих на ЦД-2 без ожиртня iз НАСГ (M±m)
Показники Контрольна група, n=12 Хворi на ЦД-2, III група, n=20
Фаза t v t v
I-холедохова 16,2±0,4 17,0±0,5 15,6±0,7 15,9±0,8
II-закритого сфЫкт. Оддi 5,3±0,3 - 8,1±0,5К) -
III-вiдкритого сфiнкт. Оддi 4,7±0,2 5,8±0,3 13,2±1,2 К) 15,9±0,8 К)
IV- пюля 1-го подразника 20,8±1,4 38,2±2,1 34,8±1,2 К) 33,8±1,1 К)
IV- пюля 2-го подразника 3,9±0,7 5,1±0,3 31,1±1,2 К) 27,1±1,0 К)
^^хурова сумарна 25,0±1,3 43,2±2,0 68,1±1,2 К) 60,1±1,3 К)
V-печЫкова 13,1±0,8 19,3±1,2 40,4±1,6 К) 27,8±1,5 К)
Примгтки: t - час у хвилинах; v - об'ем жовчi в мл; К)- достовiрно при порiвняннi iдентичних показниюв у хворих i3 контрольною групою (Р<0,05)
Табл. 8
Показники багатофазового дуоденального зондування у хворих на ЦД-2 без ожиртня i без НАСГ (M±m)
Показники Контрольна група, n=12 Хворi на IV група ЦД-2 , n=18
Фаза t v t v
I-холедохова 16,2±0,4 17,0±0,5 17,3±0,5 13,1±0,8 К)
II-закритого сфнт. Оддi 5,3±0,3 - 24,0±0,8 К) -
III-вiдкритого сфiнкт. Оддi 4,7±0,2 5,8±0,3 12,1±1,4 К) 14,3±0,6 К)
IV- пюля 1-го подразника 20,8±1,4 38,2±2,1 33,8±1,6 К) 46,7±1,6 К)
IV- пюля 2-го подразника 3,9±0,7 5,1±0,3 14,9±1,2 К) 16,3±1,8 К)
^нмлхурова сумарна 25,0±1,3 43,2±2,0 48,8±2,1 К) 63,1±1,8 К)
V-печЫкова 13,1±0,8 19,3±1,2 25,3±1,7 К) 28,2±1,5 К)
Примаки: t - час у хвилинах; v - об'ем жовчi в мл; К)- достовiрно при порiвняннi iдентичних показниюв у хворих i3 контрольною групою (Р<0,05)
достовiрно вiдрiзнялися вщ норми абсолютнi вели-чини об'ему ЖМ i вiдноснi показники коеф^ента випорожнення ЖМ на 30-й; 45-й i 60-й хвилинi до-слщження. 1ндекс скорочення був достовiрно зни-жений.
Для ощнки стану жовчовидiльноi функцп гепа-тобiлiарноi системи застосовувалося багатофазове дуоденальне зондування (БФДЗ). Для поглиблено! ощнки потенщйних можливостей ЖМ використо-вували послiдовне введення двох стимуляторiв хо-лекiнетичного рефлексу. Як 1-й подразник викорис-товували 30 мл 33% йрчанокисло! магнезii, як 2-й подразник - 50 мл 40% ксилпа.
У хворих 1-! групи мали мiсце ознаки порушення жовчовидiлення, характернi для гшотошчно-ппо-кiнетичноi дискшезп ЖВШ iз ознаками рiзкого зни-ження скорочувально! здатностi ЖМ i недостатнос-тi його функцii (табл. 5).
Показники I фази БФДЗ достовiрно не вiдрiзня-лись вщ контрольних значень, виявлена тенденцiя до зменшення об'ему дуоденального вмкту, отрима-ного пiд час цiеi фази. II фаза БФДЗ була подовже-ною: латентний перiод ЖМ достовiрно збыьшував-ся. У вiдповiдь на введення стандартних холекше-тикiв видыення мiхуровоi жовчi не вiдбувалось, але болю в правому пщребер'!' при цьому не виникало. Для реалiзацii холекшетичного рефлексу вводили 3-iй подразник - 30 мл рослинно! олп. Таким чином тривалiсть фази закритого сфшктера Оддi зростала не внаслщок спазму сфiнктера Оддi, а через рiзке зниження скорочувально! здатностi ЖМ, при якому вщбувалося достатнього збыьшення внутршньо-мiхурового тиску, щоб "вщкрити" сфiнктер Оддi.
Тривалiсть III фази БФДЗ збыьшувалася, можливо, внаслiдок гшертонп сфiнктера Люткенса. Збыьшу-валася й гальгасть жовчi, що видiлилася в цю фазу внаслщок розширення загального жовчного протоку. Найбыьш вираженим синдромом у пащента дано! групи було збыьшення тривалосп IV фази БФДЗ i об'ему видыено! пiд час дано! фази жовчь
Тривалiсть V фази БФДЗ ктотно збiльшувалась, об'ем жовчi порцii "С» достовiрно перевищував
контрольнi показники, що свщчить про виражене розширення внутршньопечшкових жовчних про-токiв i наявшсть залишкових скорочень ЖМ. У пащ-ентiв 1-! групи мало мкце рiзке зниження скорочу-вально! функцп ЖМ та дисфункщя ЖМ в поеднанш з його розширенням.
У хворих 2-! групи також були виявлеш змши характеру жовчовидыення, що вiдповiдають ознакам гiпотонiчно-гiпокiнетичноi дискшезп жовчовивщ-них шляхiв. Показники I фази БФДЗ вщповщали контрольним значенням (табл. 6).
Тривалiсть II фаза БФДЗ була збыьшеною, ракцп на введення стандартних холекiнетикiв не було. Тривалкть III фази БФДЗ та кыьюсть жовчi збыь-шувалася. Тривалкть IV фази БФДЗ та об'ему видь лено! пiд час дано! фази жовчi значно збыьшували-ся. Тривалiсть V фази БФДЗ та об'ем жовчi порцii "С» значно перевищували контрольнi показники, що е ознакою значного розширення внутршньопечшко-вих жовчних протоюв. Достовiрноi рiзницi мiж по-казниками БФДЗ у пащента 1-! та 2-! групи не було.
У хворих 3-! групи були виявлеш ознаки порушення жовчовидыення, типовi для ппотошчно-гшою-нетично! дискiнезii ЖВШ, достовiрних розбiжнос-тей мiж 1-ю, 2-ю та 3-ю групами не було (табл. 7).
Для хворих на ЦД-2 4-! групи була характерною наявшсть ознак зниження моторики ЖМ в поеднанш з вираженим ппертонусом сфшктера Оддь Мало мк-це зменшення об'ему дуоденального вмкту, отрима-ного пщ час I фази БФДЗ (табл. 8).
II фаза БФДЗ була подовжена, у быьшосп хворих не вдавалося отримати порщю В i С жовчi - вщкрит-тя сфшктера Оддi не вщбувалося. Повторш введення пероральних стимуляторiв скорочення ЖМ спри-чиняли болi в правому пiдребер'i. При вщсутносп видiлення жовчi бiльше 30 хвил з метою отримання мiхуровоi i печiнковоi жовчi, а також для усунення больового синдрому проводилася медикаментозна стимуляцiя вiдкриття сфшктера Оддг пацiентам вводили внутрiшньом'язово 40 мг бускопана (2 мл 2% розчини) i пропонували випити 1 таблетку ери-шта (10 мг).
Табл. 9
Показники ензиматичного та блкового балансу у хворих на ЦД-2
Контрольна група (п =12) Хворi на ЦД-2
Показники 1 група, п =18 2 група, п =16 3 група, п =20 4 група, п =18
Альбумлни (%) 56,1± 0,68 41,1 ±2,53 к);1-3);2-3) 53,3± 0,42 к);1-2) 45,5± 0,14 к);1-4);3-4) 52,8± 0,46 к);1-2)
Альбумiнурiя (мг/добу) 30,0±0,31 460,3±5,2 к); 1-2 96,5±4,3 к); 2-3) 430,7±8,1 к); 3-4) 120,4±6,2 к); 3-4)
АсАТ (ммоль/г*л) 0,42±0,04 0,61±0,06 0,49±0,05 0,48± 0,11 0,51± 0,06
АлАТ (ммоль/г*л) 0,46±0,04 0,51± 0,07 0,52± 0,06 0,49± 0,05 0,54± 0,04
Примггки:
1. К)- р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 з показниками контрольно! групи.
2. 1-2) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянш показник1в 1-! та 2-! групи.
3. 1-3) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показниюв 1-! та 3-! групи.
4. 1-4) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показник1в 1-! та 4-! групи.
5. 2-3) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянш показник1в 2-! та 3-! групи.
6. 3-4) - р1зниця достов1рна (р<0,05) при пор1внянн1 показник1в 3-! та 4-! групи.
Табл. 10
Показники вуглеводного та лШдного балансу у хворих на ЦД-2
Показники Контр.гр. n=12 Хворi на ЦД-2
1 група, n =18 2 група, n =16 3 група, n =20 4 група, n =18
ГКН (ммоль/л) 3,85±0,18 10,05±0,13 к); 1-2); 1-4) 5,98±0,24 к); 1-2); 2-3) 8,97±0,16 к); 2-4); 3-4) 5,26±0,21 к); 1-4); 3-4)
ГКП (ммоль/л) 4,79±0,24 14,62±0,45 к); 1-2); 1-4) 8,19±0,29 к); 1-2); 2-3) 13,81±0,29 к); 2-4); 3-4) 8,01±0,19 к); 1-4); 3-4)
ГКА (ммоль/л) 1,46±0,32 4,21±0,39 к); 1-2); 1-4) 1,54±0,20 1-2); 2-3) 4,05±0,27 к); 2-4); 3-4) 1,43±0,22 1-4); 3-4)
Hb А1с (%). 4,72±0,04 11,54±0,32 к); 1-2); 1-4) 7,48±0,15 к); 1-2); 2-3) 10,99±0,21 к); 2-4); 3-4) 7,02±0,11 к); 1-4); 3-4)
Триглiцериди (ммоль/л) 1,22±0,15 2,35±0,19 к); 1-2); 1-4) 1,49±0,12 1,92±0,09 к); 3-4) 1,28±0,07
ХС (моль/л) 5,19±0,34 6,87±0,24 к); 1-2);1-4) 5,56±0,22 6,21±0,31 к); 3-4) 5,25±0,31
ХС ЛПВЩ (ммоль/л) 1,35±0,08 1,02±0,05 к); 1-2);1-4) 1,37±0,07 1,06±0,09 к); 3-4) 1,29±1,1
ХС ЛПНЩ (ммоль/л) 3,3±0,27 4,96±0,28 к); 1-2);1-4) 3,8±0,31 4,65±0,34 к); 3-4) 3,4±0,24
Примгтки:
1. К)- рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi з показниками контрольно! групи.
2. 1-2) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-! та 2-! групи.
3. 1-3) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-! та 3-! групи.
4. 1-4) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показниюв 1-! та 4-! групи.
5. 2-3) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 2-! та 3-! групи.
6. 2-4) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 2-! та 4-! групи.
7. 3-4) - р1зниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 3-! та 4-! групи.
Подовження II фази БФДЗ було передуам стшким спазмом сфшктера Оддь який усувався селективним холеспазмол^иком бускопаном. Також мало мкце зниження скорочувально! функцп ЖМ, що пщтвер-джувалося вщсутшстю видыення м1хурово! жовч1 у вщповщь на введения стандартних холекшетигав.
Тривалкть III фази БФДЗ i об'ем жовч1 порцп А пе-ревищували контрольш показники, що е ознакою перевантаження жовчовивщних шляхiв жовчю та збыьшення об'ему загального жовчного протоку.
Типовим для дано! групи хворих було подовження тривалосп IV фази БФДЗ. Мiхуровий рефлекс був реалiзований тсля послiдовного введення 1-го та 2-го подразниюв. Загальна кiлькiсть отримано! пiд час дано! фази сумарно! порцп жовчi «В» у быьшосп випадкiв була збiльшена, що вщображало наявнiсть дилатацп ЖМ.
Тривалiсть V фази БФДЗ та об'ем жовчi порцп С були збiльшенi. У пащен™ дано! групи важко було диференщювати жовч порцп В i С. Пузирна i печш-кова жовч видыялися практично одночасно, утво-рюючи сумiш без чiтких щентифжацшних ознак. Пiд час V фази БФДЗ продовжувалося подальше ви-порожнення ЖМ, i вiдбувалося випорожнення роз-ширених печiнкових протокiв.
Таким чином, для пащеипв 4-! групи були виявле-нi ознаки зниження скорочувально! здатносп ЖМ при досить високих його функцюнальних резервах
на фон синдрому утрудненого дренажу жовчi по сфшктерно-протоковш системi, що вiдповiдае змь шанiй дискiнезi! ЖМ.
Показники рутинних гепатошдикаторних тестiв (АсАТ, АлАТ, бШрубш i його фракцп) практично вщ-повiдали коливанням фiзiологiчно! норми i, отже, не могли бути репрезентативними дiагностичними критерiями для дiагностики ЖДП (табл. 9).
Рiвень альбумiнiв у сироватщ кровi знижувався у пащеипв 1-! та 3-! групи. В цих групах хворих була збыьшена й добова секрещя альбумiну з сечею, хоча втрата быка не була значною. Ппоальбумшем^ в даному випадку скорше можна пояснити уповыь-ненням синтезу альбумiнiв у печшщ. Мiкроальбу-мiнурiя у пацiентiв 1-! та 3-! групи вiрогiдно пере-вищувала даний показник у хворих 2-! та 4-! групи. Максимальна виражешсть мжроальбумшурп була у пащеипв 1-! групи.
Проводився монiторинг стану вуглеводного обмь ну (табл. 10). Найбыьш високi рiвнi глюкози кровi натщесерце (ГКН) та пiсля rni (ГКП) виявлялись у 1-iй та 3-iй групi хворих. У цих же групах пащеипв були найбiльшi амплiтуди добових кливань глiкемi! (ГКА). Декомпенсацiя вуглеводного балансу мали тривалий характер, що доводиться високими показниками HbA .
1c
Рiвень ТГ був вiрогiдно вищим у 1-ш та 3-iй групах. Вмкт ТГ мiж цими групами суттево не вiдрiзнявся.
Табл. 11
Показники балансу жовчних кислот сироватки кровi хворих на ЦД-2
Показники Контрольна група (п =12) Хворi на ЦД-2
1 група, iз ожир. iз ЖДП п =18 2 група, iз ожир. без ЖДП п =16 3 група, без ожир. iз ЖДП п =20 4 група, без ожир. без ЖДП п =18
Холева ЖК (мкмоль/л) 3,01±0,23 5,10±0,23 к);1-4) 5,33±0,28 к) 6,21±0,18 к) 3,07±0,26 1-4)
Дезокахолева ЖК (мкмоль/л) 6,48±0,39 14,03±0,28 к);1-3); 1-4) 13,67±0,24 к) 19,27±0,84 к);1-3);2-3) 11,45±0,31 к); 1-4); 2-4); 3-4)
Таурохолева ЖК (мкмоль/л) 4,68±0,39 1,82±0,27 к);1-4) 1,63±0,14 к);2-4) 1,43±0,14 к) 4,73±0,28 1-4); 2-4); 3-4)
Глкохолева ЖК (мкмоль/л) 5,04±0,32 3,97±0,30 к);1-4) 3,54±0,27 к) 3,34±0,27 к) 5,38±0,41 1-4)
Глкохенодезокахолева + глкодезокахолева (мкмоль/л) 3,35±0,17 13,15±0,14 к);1-2); 1-4) 8,22±0,19 к) 1-2); 16,56±0,22 к);2-3) 5,17±0,21 к); 1-4); 3-4)
Примггки:
1. К)- рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi з показниками контрольно! групи.
2. 1-3) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-! та 3-! групи.
3. 1-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 1-! та 4-! групи.
4. 2-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показниюв 2-! та 4-! групи.
5. 3-4) - рiзниця достовiрна (р<0,05) при порiвняннi показникiв 3-! та 4-! групи.
Р1вень шшо! атерогенних фракцш лшщв - загаль-ного ХС та хс лпнщ в1рогщно був вищий у 1-ш та 3-ш групах вщносно контролю та груп хворих без ура-ження печшки (2-! та 4-!).
Концентращя у сироватщ кров1 антиатерогенно! фракцп хс лпвг навпаки, була быьш низькою у 1-1й та 3-ш груш вщносно контрольних значень та вм1с-ту ц1е! речовини у пащента 2-! та 4-! груп.
Виявлена корелящя м1ж ГКА та хс лпнщ (т=0,42; Р<0,05) 1 ГКА та ТГ ((т=0,37; Р<0,05) у 1-1й та 3-1й груш. Збыьшення амплпуди добових коливань глже-мп, вщсутшсть стабыьного глжем1чного контролю е одшею з причин порушення лшщного профыю у хворих !з НАСГ. Дисл1п1дем1я, быьш виражена у 1-ш та 3-ш групах, е додатковим фактором, що сприяе ушкодженню судин.
Виявлеш змши показнигав балансу ЖК у сироват-щ кров1 хворих (табл. 11).
Пом1рно пщвищувався вмкт первинно! ЖК холе-во! у хворих на ЦД-2, найбыьшою г1перхолем1я була у пащешчв 1-! та 3-! груп. Р1вень кон'югат1в холево! кислоти зменшувався - вмкт таурохолево! ЖК та глжохолево! ЖК бум найнижчим у пащента 1-! та 3-! груп.
Шдвищувався вмкт вторинно! ЖК дезоксихолево! ЖК, що утворюеться з первинних ЖК пщ д1ею бак-терiальноi флори кишечника. Суттево шдвищувався вмкт суми глщинових кон'югатiв вторинних ЖК глiкохенодезоксiхолевоi+глiкодезоксiхолевоi ЖК.
Первиннi ЖК е быьш гiдрофiльними, нiж вторин-ш, а тауриновi кон'югати ЖК быьш гщрофыьними, нiж глiциновi кон'югати.
Пдрофобш ЖК е гепатотоксичними (лпохоле-ва > дезоксихолева > хенодезоксихолева), в залеж-носп вiд концентрацii вони викликають холестаз,
некроз або апоптоз гепатоцшчв. Пдрофобш (вщ-повiдно лшофыьш) ЖК мають здатнiсть перемща-тись через плазматичш та мiтохондрiальнi мембра-ни та змiнюють стан клггин.
Гiдрофiльнi ЖК мають гепатозахиснi властивосп (урсодезоксихолева > холева).
Таким чином, у хворих на ЦД-2 змшювався баланс ЖК iз домiнуванням гепатотоксичних ЖК - дезокй-холево! ЖК та суми глщинових кон'югата глжохено дезоксiхолевоi+глiкодезоксiхолевоi ЖК.
Висновки
Пiдвищення показника ОТ/ОС, андрощний тип розподiлу пщшюрно-жирово! клiтковини е фактором ризику для НАСГ.
Значна тривалiсть ЦД е фактором ризику наяв-носп НАСГ.
У частини хворих на ЦД-2 1-!, 2-!, 3-! групи групи були виявлеш ехоскошчш ознаки холестерозу ЖМ, найчаспше даний феномен виявлявся у хворих 1-! групи iз ожиршням та НАСГ.
У быьшосп хворих на ЦД-2 НАСГ поеднувалась з дискiнезiею ЖМ по ппотошчно-гшокшетичному та змiшаному типу.
Хворi на ЦД-2 1-!, 2-!, 3-! групи мали найбыьш не-сприятливi порушення моторики жовчовивiдних шляхiв: зниження пропускно! спроможностi сфшк-терного апарату на фош рiзкого зниження скорочу-вально! функцii ЖМ (ознаки гшотошчно-гшокше-тично! дискiнезii ЖМ).
У хворих на ЦД-2 4-! групи мав мкце виражений гшертонус сфiнктера Оддi з ознаками зниження скорочувально! здатносп ЖМ - ознаки змiшаноi дискшезп ЖМ.
У групах хворих на ЦД-2 i3 НАСГ спостер^ають-ся найгiршi показники короткостроково! та довго-строково! компенсацii вуглеводного балансу.
У пащешчв i3 НАСГ (1-а та 3-я групи) був достовiр-но бiльш високий вмiст атерогенних фракцш (ТГ, ХС та ХС ЛПНЩ) i вiдносно контролю, i вiдносно пащен-тiв i3 ЦД-2 та неушкодженою печiнкою.
У хворих на ЦД-2 мае мкце порушення балансу ЖК i3 домiнуванням гепатотоксичних ЖК - дезокй-холево! ЖК та суми глiцинових кон'югатiв глжохено дезоксiхолевоi+глiкодезоксiхолевоi ЖК.
Л1тература
1. ЛазебникЛ.Б. Метаболический синдром с позиции гастроэнтеролога/ Л.Б. Лазебник, ЛА. Звенигородская, Е.Г. Егорова//РМЖ— 2005.-№13 (26).-С.1706-1712.
2. Trauner M. Bile salt transporters: molecular characterization, function, and regulation/ M. Trauner, J. L. Boyer// Physiological Reviews. - 2007.- Vol. 83.- №2.-p. 633-671.
3. Lefebvre P. Role of bile acids and bile acid receptors in metabolic regulation/ P. Lefebvre, B. Cariou, F. Lien, F. Kuipers, B. Staels // Physiological Reviews.- 2009.- Vol. 89.- № 1.-P. 147-191.
4. Chiang J. Y. L. Bile acid r hormone receptors/ J. Y. L. C P. 443-463.
gulation of gene expression: roles of nuclear hiang // Endocrine Reviews.-2008.-Vol. 23.-
6. Chiang]. Y. L. Bile acids: regulation of synthesis/ J. Y. L. Chiang // Journal of Lipid Research.-2009.- Vol. 50.- P. 1955-1966.
7. Chiang J. Y. L. Bile Acid Regulation of Hepatic Physiology III. Bile acids and nuclear receptors // Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol.- 2009.-Vol. 284.- P.349-356.
8. Dawson P. A. The heteromeric organic solute transporter a-B, Osta-Ostfi, is an ileal basolateral bile acid transporter/ P. A. Dawson, M. Hubbert,
J. Haywood// The Journal of Biological Chemistry.-2009.-Vol. 280.-P. 6960-6968.
9. Kerr T. A. Loss of nuclear receptor SHP impairs but does not eliminate negative feedback regulation of bile acid synthesis/ T. A. Kerr, S. Saeki, M. Schneider // Developmental Cell.-2010.- Vol. 2.-P. 713-720.
10. Goldfine B. Modulating LDL cholesterol and glucose inpatients with type 2 diabetes mellitus: targeting the bile acid pathway/B. Goldfine // Current Opinion in Cardiology.-2008.- Vol. 23.- P. 502-511
11. Wang H. Endogenous receptor FXR/BAR / H. Wang, J. Chen, K Hollister et all. // Mol Cell. - 2010.- Vol.3.-P.543-553.
12. Trauner M. Bile acids as regulators of hepatic lipid and glucose metabolism/ Trauner M., Claudel T., Fickert P. // Dig Dis.- 2010.- vol. 28.-№1,- P. 220-224.
13. Hageman J. A Role of the bile salt receptor FXR in atherosclerosis/ Hageman J., Herrema H., Groen A. K. // Arteriosclerosis, Thrombosis, and rr ' ' y.-2010.- Vol. 30.- № 8.-P. 1519-1528.
14. Li T. Overexpression of cholesterol 7a-hydroxylasepromotes hepatic bile acid synthesis and secretion and maintains cholesterol homeostasis/ T. Li, M. Matozel, S. Boehme // Hepatology.-2011.- Vol. 53,- № 3.-P. 996-1006.
15. Nguyen A. Bile acids and signal transduction: role in glucose homeostasis/ A Nguyen, B. Bouscarel// Cellular Signalling.—2008.-Vol. 20.- № 12.-P. 2180-2197.
5. Chiang J. Y. L. Regulation of bile acid synthesis: pathways, nuclear receptors, anamechanisms/J. Y. L. Chiang // Journal of Hepatology.-2008.-Vol. 40.- №3.-p. 539-551.
Состояние гепатобилиарной системы у больных сахарным диабетом 2 типа с ожирением и без него
Т.А. Моисеенко, А.К. Журавлёва
В статье представлены данные обследования 72 больных сахарным диабетом 2 типа, из них 38 пациентов с нормальной массой тела, 34 - с ожирением и 12 здоровых волонтёров. С целью изучения состояния гепатобилиарной системы и баланса жёлчных кислот были оценены клинико-лабораторные и антропометрические данные, сонографические параметры печени, жёлчного пузыря и жёлчевыводящих путей и показатели многофазного дуоденального зондирования. У больных с сахарным диабетом и андроидным типом ожирения наблюдались признаки жировой дистрофии печени. У больных сахарным диабетом со стеатозом печени и избыточной массой тела отмечался холестероз жёлчного пузыря. У большинства больных с поражением печени наблюдалась гипотонически-гипокинетическая дисфункция жёлчевыводящих путей, а больных сахарным диабетом без поражения печени и с нормальной массой тела имел место выраженный гипертонус сфинктера Одди и признаки дискинезии жёлчного пузыря по смешанному типу. У пациентов с поражением печени были наиболее выраженные нарушения углеводного и липидного обменов. Также у больных сахарным диабетом отмечался дисбаланс жёлчных кислот. Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, ожирение, жировая дистрофия печени, холестероз жёлчного пузыря, дискинезия жёлчевыводящих путей, дисбаланс жёлчных кислот
Стан гепатобШарно! системи у хворих на цукровий дiабет 2 типу з ожиршнм та без нього
Т.А. Могсеенко, А.К. Журавльова
В статп представлен дат обстеження 72 хворих на цукровий дiабет 2 типу, з них 38 пащенпв с нормальноюй масою тша, 34 - з ожиршням i 12 здорових волонтер1в. З метою вивчення стану гепатобшарно! системи i балансу жовчних кислот були оцiненi клiнiко-лабораторнi та антропометричш данi, сонографiчнi параметри печшки, жовчного пузиря та жовчовивiдних шляхов i показники багатофазного дуоденального зондування. У хворих на цукровий дiабет з андро!дним типом ожиршня спостерггались ознаки жирово! дастрофц печшки. У хворих на цукровий дiабет зi стеатозом печiнки i надлишковою масою тша вiдмiчався холестероз жовчного мiхура. У бiльшоствi хворих з ураженням печшки спостерггалась гiпотонiчно-гiпокiнетична дисфункщя жовчовивщних шлх1в, а у хворих на цукровий дiабет без ураження печшки та з нормальною масою тша мав мюце виражений гшертонус сфшктера Оддi та ознаки дискшези жовчного мiхура за змшаним типом. У пащенпв з ураженням печшки були найбшьш виражеш порушення вуглеводного i лiпiдного обмiнiв. Також у хворих на цукровий дiабет вiдмiчався дисбаланс жовчних кислот.
Ключовi слова: цукровий дiабет 2 типу, ожиршня, жирова дистрофiя печiнки, холестероз жовчногомiхура, дискшезш жовчовивiдних шляхiв, дисбаланс жовчных кислот
The state of hepatobiliary system in patients with diabetes melli-tus type 2 with coexisting obesity and without it
T.A. Moiseyenko A.K. Zhuravlova
The article presents the data of examination of 72 patients with diabetes mellitus type 2, among them 38 patients had normal body weight, 34 patients had obesity. Also 12 healthy volunteers were examined. In order to study the state of hepatobiliary system and balance of bile acids the following data were analyzed: clinical, laboratory and anthropometric indexes; sonographic parameters of liver, gall bladder and bile ducts; indexes of multiphase duodenal intubation. Patients with diabetes mellitus and android type of obesity had signs of fatty degeneration of liver. Patients with diabetes mellitus comorbid with liver steatosis and excessive body weight had cholesterosis of gall bladder. The hypotonic-hypokinetic dysfunction of bile ducts was observed in majority of patients with liver lesions. The marked hypertonus of Oddi's sphincter and signs of gall bladder dyskinesia of mixed type were found in patients with diabetes mellitus without accompanying liver lesions and normal body weight. The most profound disorders of carbohydrate and lipid metabolism were observed in patients with liver lesions. Also, patients with diabetes mellitus had imbalance of bile acids.
Key words: diabetes mellitus type 2, obesity, fatty degeneration of liver, cholesterosis of gall bladder, biliary dyskinesia, imbalance of bile acids.
