CC BY
13
Л
Т. М. Левченко
канд. с.-г. наук, ННЦ«1нститут землеробства НААН»
Т. О. Байдюк
наук. cniBpoöiTHHK, ННЦ«1нституту землеробства НААН»
СОРТИ КОРМОВОГО ЛЮПИНУ СЕЛЕКЦП ННЦ «ИНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН» ТА OKPEMI ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГИ IX ВИ РОЩУ ВАН НЯ
Анотащя. В ННЦ «1нститут землеробства НААН» створено б'тьш н'ж 30 сорт'т люпину, що в/др/зняються високою врожайн/стю зерна та зелено/ маси, слйюстюдо фузар'юзу, низьким вм'ютом алкало'щ'т, п'щвищеним вм'ютом б'тка й жиру та ¡нше. В Державному реестр/ сорт/в рослин Украши на 2017 piK знаходяться 7 сорт/в люпину б/лого / 3 сорти жовтого селекц'п 1нституту землеробства.
Визначення ефективносл дп герб'щид'т на знищення бур'ян'т в постах люпину е актуальним питаниям. Вивчали ефективнють дп' р'вн их герб'щид 'т, що були п 'щ '1браш з урахуванням складу д/ючо/ речовини, строк'т / cnocoöiB внесения, рекомендац/й науково^досл 'щних установ р/зних краш.
Ключовг слова: сорти люпину б/лого / жовтого, селекция, врожайн/сть, скоростигл'ють, фузарюз, антракноз, проте'ш, герб'щиди.
О. Н. Вересенко
науч. сотрудник, ННЦ «Институт земледелия НААН» Т. М. Левченко
канд. с.-г. наук, ННЦ «Институт земледелия НААН» Т. А. Байдюк
науч. сотрудник, ННЦ «Институт земледелия НААН»
СОРТА КОРМОВОГО ЛЮПИНА СЕЛЕКЦИИ ННЦ «ИНСТИТУТ ЗЕМЛЕДЕЛИЯ НААН» И ОТДЕЛЬНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ ТЕХНОЛОГИИ
Аннотация. Широкое внедрение новых сортов люпина даст возможность обеспечить животноводство полноценными высокобелковыми кормами, повысить рентабельность сельскохозяйственного производства и сберечь плодородие почв. Люпин - это культура, которая требует при выращивании чистых, не засоренных площадей, поэтому определение эффективности действия гербицидов по уничтожению сорняков является актуальным заданием.
Целью исследований было создание сортов люпина белого и желтого, которые отвечают заданным параметрам (.безалкалоидные, скороспелые, высокопродуктивные, с улучшенными кормовими качествами и прочее) и изучение эффективности действия гербицидов.
Методы исследований: полевые, лабораторные, статистические. Селекционная работа по созданию новых сортов люпина проводится по полной схеме селекционного процесса. Исходный материал получаем методом гибридизации. В основу селекции положен метод улучшающего индивидуального отбора за комплексом ценных признаков. Отделом селекции и семеноводства зернобобовых культур создано более 30 сортов люпина. В Государственном реестре сортов растений Украины на 2017 год находяться 7 сортов люпина белого и 3 сорта желтого селекции ННЦ «Институт земледелия НААН». Все сорта относятся к группе скороспелых: продолжительность вегетационного периода от фазы всходов до спелости составляет 100 - 118 дней у сортов люпина белого и 90 - 100 дней у желтого. Как наиболее скороспелые следует отметить сорт люпина белого Сэрпнэвый и желтого Свитязь. Наиболее высокой зерновой продуктивностью отличаются сорта люпина белого Чабанськый (до 5,0 т/га) и желтого Агат Полисся (до 2,8 т/га). У, люпина желтого маса 1000 семян равняется 100 - 110 г^ у белого - 290 -330 п Урожайность зеленой массы у обоих видов люпина высокая и составляет: желтый - 60,0 - 70,0 т/га, белый - 50,0 - 60,0 т/га. Поражение фузариозом на инфекционном фоне у сортов люпина белого не превышало 2,5 %, а у желтого - 4,2 %. Таким образом все сорта можно зачислить в группу устойчивых и высокоустойчивых. Оценка сортов люпина показала довольно высокое поражение антракнозом, степень распространения которого составляла от 20,4 % до 35,5 %. Содержание протеина в зерне люпина белого составляет 37,0 - 40,0 %, а желтого - 39,0 - 41,0 %. За показателями високого содержания жира следует отметить сорта люпина белого Вэрэснэвый и Макаривськый (9,0 - 10,0 %).У,всех сортов люпина желтого содержание жира в зерне
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2017
О. М. Вересенко
наук. cniBpoöiTHHK,
ННЦ «1нститут землеробства НААН»
e-mail: omveres@ukr.net
УДК 633.367:631.527:632.954
составляло 7,0 - 8,0 %. Новые сорта люпина отличаются низким содержанием алкалоидов: в зерне - 0,03-0,09 %, в зеленой массе - до 0,03 %.
С целью определения эффективности действия по уничтожению сорняков на посевах люпина белого сортов Чабанськый и Сэрпнэвый изучали следующие препараты: Трефлан (действующее вещество трефлуралин); Фронтьер Оптима (диметенамид-П); Юпитер (имазетап); Харнес (ацетохлор); Прометрекс (прометрин); Стомп 330 (пендиметалин) и баковые смеси Трефлан + Юпитер; Харнес + Юпитер; Прометрекс + Юпитер. Учет количества сорняков проводили через 30 дней после внесения гербицидов. Наилучшие результаты получены на варианте с внесением баковой смеси Харнес + Юпитер: в среднем за три года уничтожение сорняков достигало 80,0 %. Хорошие результаты показало внесение баковой смеси Прометрекс + Юпитер (уровень гибели сорняков составлял 75,0 % на сорте Сэрпнэвый и 80,0 % на сорте Чабанськый) и гербицида Харнес в чистом виде (уровень гибели сорняков - 79,0 %). Не установлено негативного влияния данных преператов на развитие растений и снижения урожайности зерна люпина.
Ключевые слова: сорта люпина белого и желтого, селекция, урожайность, скороспелость, фузариоз, антракноз, протеин, гербициды.
O. M. Veresenko
Researcher, NSC "Institute of Agriculture NAAS", Kiev, Ukraine T. M. Levchenko
PhD of Agricultural Sciences, NSC "Institute of agriculture NAAS", Kiev, Ukraine T. O. Baydyuk
Researcher, NSC "Institute of Agriculture NAAS", Kiev, Ukraine
VARIETIES OF FODDER LUPINE OF NSC "INSTITUTE OF AGRICULTURE OF NAAS" AND SOME ELEMENTS OF TECHNOLOGY FOR THEIR CULTIVATION
Abstract. The widespread introduction of new varieties of lupine will give an opportunity not only to provide complete highprotein animal feeds and increase the profitability of agricultural production, but also to maintain soil fertility. The aim of the research was to create varieties of lupine white and yellow, which meet the given parameters (non-alkaloid, early maturing, highly productive, with improved fodder qualities, etc.) and study the effectiveness of herbicide action. Research methods: field, laboratory and statistical. Breeding work on creation of new varieties of lupine is conducted on full scheme of selection process. Source material obtained by the method of hybridization. The basis of selection on the method to improve individual selection for complex economically valuable characteristics.
The Department of Selection and Seed Growing of Leguminous Crops created more than 30 varieties of lupine. In the State register of plant varieties of Ukraine for 2017 there are 7 varieties of white lupine and 3 varieties of yellow lupine, That were breeding at Institute of agriculture. In the table 1 show the characteristics of the best varieties on the basic economic-valuable signs. All varieties of our selection of lupine belong to the group of early ripening. Duration of the vegetative period from the phase of full germination to maturity is 100-118 days in the cultivars of white lupine and 90-100 days in yellow lupine, so all these varieties can be used as predecessors for winter crops. The period from germination to beginning of flowering shorter for white lupine, it blooms for 7 - 10 days earlier than yellow. The duration of the period flowering - ripening is highly dependent on weather conditions: hot and dry weather leads to faster maturation, and cool and wet leads to lengthening of the growing season. /\s the most precocious among the varieties of white lupine should be noted the variety Serpneviy and among the varieties of yellow - Svitiaz. At the highest grain productivity the stand out varieties of white lupine Chabanskiy (up to 5,0 t/ ha) and yellow lupine Agate Polissya (up to 2,8 t/ha). Mass of 1000 seeds of yellow lupine is 100 - 110 g, and white lupine is 290 - 330 g. Yield of green mass in both species of lupine high: yellow lupine - 60,0 - 70,0 t/ha, white lupine - 50,0 - 60,0 t/ha. The defeat of Fusarium varieties of white lupine did not exceed 2,5 % and the maximum percentage of infected plants of yellow lupine was 4,2. Thus all varieties can be attributed to the group of stable and highly stable. Evaluation of varieties of lupine, white and yellow on infection showed high infection by the Anthracnose, the prevalence of which ranged from 20,4 % to 35,5 %. Amount of protein in grain varieties of white lupine is 37 - 40 % and yellow lupine is 39 to 41 %. The high fat content, which improves the feeding value of grain, it can be noted the varieties of white lupine Veresneviy and Makarivskiy (9 - 10 %). The fat content in all varieties of yellow lupine in the grain was 7 to 8 %. New varieties of white and yellow lupine are characterized by a low content of alkaloids in grain - 0,03-0,09 %, in the green mass to 0,03 %.
In order to determine the effectiveness of the action for the destruction of weeds in white lupine crops, Chabansky and Searpnevy studied the following preparations: Treflane (active substance trifluralin); Frontier Optima (dimetenamide); Jupiter (imazeatap); Harnes (acetochlor); Prometrex (promethrin); Stomp 330 (pendimethalin) and tank mixes Treflan + Jupiter; Treflan + Jupiter; Harnes + Jupiter; Prometrex + Jupiter. Counting the amount of weeds to determine the effectiveness of herbicides was carried out 30 days after their introduction (fig. 2). The best results on the effectiveness of reducing the total inhibition on the crops of both varieties of lupine were obtained with the addition of a tank mix Harnes + Jupiter, over three years, the destruction of weeds reached 80%. Good results showed the introduction of the tank mixture Prometrex + Jupiter (the average death rate of weeds in the years of research was 75% on the Serpneviy variety and 80% on the Chabanskiy variety) and Harnes herbicide in its pure form (on average in both varieties, the death rate was equal 79.0%). /\s a result of the conducted studies, the negative influence of these herbicides on plant development and reduction of yield of lupine seeds has not been established.
Key words: varieties of white and yellow lupine, breeding, yield, earliness, Fusarium, Anthracnose, protein, herbicide.
Люпин бший \ жовтий е цшною високобшковою кормовою та сидеральною культурою. Важливе значения для сшьськогосподарського виробництва об-умовлено його високою кормовою цшшстю, вщносно низькою енергоемшстю вирощування, р1зномаштшстю використання (зелений корм, силос, зерно та ¡нше) \ невибагливютю до умов вирощування. Ушкальною бюлопчною особливютю люпину е його висока азотфксувальна здатшсть. При вирощуванш вш не потребуе внесения х1мнних азотних добрив, а шля-
хом засвоювання азоту з пов1тря, залишае теля себе в фун^ 80 - 100 кг/га бюлопчно-чистого азоту [1, 2]. Кр1м того, люпин не тшьки пщвищуе родючють фунту, але й покращуе його с£нзичний, х1мнний \ с£нтосаштарний стан. Збагачуючи фунт азотом \ сполуками фосфору та кал1ю, що легко засвоюються, люпин значно збшьшуе продуктившеть авозмш, тому вш е добрим попередником для багатьох культур, перш за все для озимих зернових \ картопл1 [3, 4]. Скоростигл1 сорти люпину бшого \ жов-того не потребують використання десикантш для при-
В1СНИК УМАНСЬКОГО HАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
15
скорення достигання, а гмдвищена стшюсть проти хвороб дозволяв вирощувати його без застосування фунпцидш [5, 6]. Отже, широке впровадження нових сортш люпину дасть можливкть не тшьки забезпечити тваринницт-во повноцшними високобшковими кормами, пщвищити рентабельшсть сшьськогосподарського виробництва, але й зберегти родючють фунту.
В УкраТш в 1980 - 1990-х роках насшницью посши люпину займали бшьш 100 тис. га, а поави на корм -300 тис. га. Ниш, на жаль, посшш площ1 люпину були суттево зменшеш, що не вщповщае важливому значению ц1еТ культури. На даному етат в господарствах зростають поавш площ1 пщ ц1ею високобшковою культурою, вже значно збшьшилась потреба в насшш, тому необхщно створення \ впровадження нових сортш, що вщповщають вам сучасним вимогам виробництва, а також розробка сучасних агротехнолопчних заходш його вирощування [7].
Мета дослщжень. СелекцЫ люпину бшого \ жовто-го кормового напрямку, що вщповщають заданим параметрам: безалкалоТдш, скоростигл1, високопродуктивш, з покращеними кормовими якостями зерна \ зелено! маси, стшю до хвороб та несприятливих погодних умов, придатш до вирощування за ресурсозбер1гаючими технологами. Вивчення ефективносп дп гербщидш по знищенню бур'янш на посшах люпину.
Методи дослщжень. Польов1, лабораторш, статистичш. Селекцшна робота з1 створення нових сортш люпину проводиться за повною схемою селекцшного про-цесу. Вихщний матерел одержуемо методом пбридизацп. В основу селекцп покладено метод полтшувально ¡ндивщуального добору за комплексом господарсько-цшних ознак. В селекцшних \ розсадниках первинного насшництва матерел вирощуеться методом «пед1ф». Оцшювання селекцшного матер1алу на стшюсть до хвороб проводиться на штучному ¡нфекцшному фош.
Результати дослщжень. Дослщження ¡з селекци люпину бшого \ жовтого кормового в 1нститул землеробства була розпочат1 в 1960 роц1 з1 збору та вивчення колекци св1тового генофонду. Першочерговими задачами було ви-ведення безалкалоТдних, скоростиглих сорт1в, стаб1льних за продуктившстю \ тривал1стю вегетац1йного перюду. Як ефективний метод створення нового вихщного матер1алу був використаний метод ¡ндукованого мутагенезу за до-помогою ф1зичних \ х1м1чних мутаген1в [8]. За перюд ро-боти ствроб1тниками в1дд1лу селекцИ' \ нас1нництва зер-нобобових культур створено б1льш шж 30 сорт1в люпину, що вщр1зняються високою врожайн1стю зерна \ зелено! маси, стшюстю до фузар1озу, низьким вмютом алкалоТд1в, п1двищеним вм1стом бшка \ жиру та ¡нше. Актуальними на даний час залишаються завдання створення сортш з покращеними кормовими якостями, пщвищеними адаптив-ними властивостями, стшких до хвороб.
В Державному реестр1 сорт1в рослин УкраТни на 2017
p¡k знаходяться 7 сортш люпину бшого i 3 сорти жовтого селекци 1нституту землеробства. В табл. 1 наведена характеристика кращих copTÍB за основними господарсько-цшними ознаками. Bei сорти люпину вщносяться до групп скоростиглих. Тривалють вегетацшного nepiofly в1д фази повних cxofliB до достигання становить 100 - 118 fl¡6 у copTÍB люпину б1лого та 90 - 100 д1б у жовтого, тому Bei ц1 сорти можна використовувати як попередники для озимих культур. Перюд вщ сходш до початку цвтння б1льш коротший у люпину бшого, bíh зацв1тае на 7 - 10 д1б ран1ше, н1ж жовтий. Тривалють пер1оду цв1т1ння - достигання значно залежить вщ погодних умов: жарка та посушлива погода призводить до прискорення достигання, а прохолодна i волога - до подовження вегетацп. Як найбшьш скоростиглий серед сортш люпину бшого cnifl BiflMÍTHTH сорт Серпневий, а серед сортш жовтого -Св1тязь.
За найвищою зерновою продуктившстю видшяються сорти люпину бшого Чабанський (до 5,0 т/га) i жовтого Агат Полюся (до 2,8 т/га). Врожайшсть зерна у люпину бшого значно вища, шж у жовтого. Проте люпин жовтий вщр1зняеться найменшою вибагливютю до родючосп фунтш. Bíh здатний давати достатньо bhcokí врожаТ зерна i зелено! маси на низькопродуктивних кислих фунтах легкого гранулометричного складу, що не придатш для вирощування ¡нших сшьськогосподарських культур.
Врожайшсть зелено! маси у обох видш люпину ви-сока i становить: люпин жовтий - 60,0 - 70,0 т/га, люпин бший - 50,0 - 60,0 т/га. Слщ зазначити, що зелена маса люпину жовтого бшьш шжна i соковита та довше не rpyöiiuae nifl час достигання рослин.
У люпину жовтого маса 1000 насшин 100 - 110 г, форма насшня - округла, сплюснута, забарвлення оболон-ки насшня у copTÍB Св1тязь i Агат Полюся - крапчасте, а у сорту Бурштин - темно-крапчасте ¡3 бшим твмюяцем (рис.1). У люпину бшого насшня крупне, округло-кутастоТ форми, забарвлення бше, з кремовим вщтшком. Маса 1000 насшин становить 290 - 330 г.
Одшею ¡3 найбшьш поширених i шкодочинних хвороб люпину е фузарюз, який призводить до зниження схожосп насшня, недорозвинення та загибел1 рослин пщ час вегетацп'. Оцшювання стшкосп сортш до фузарюзу проводиться на штучному фузарюзному фош, що ство-рений з використанням високовфулентних штам1в гриб1в роду Fusarium. Ураження фузарюзом copTÍB люпину б1лого не перевищувало 2,5 %, а максимальна частка уражених рослин у люпину жовтого становив 4,2%. Отже, bc¡ сорти можуть бути вщнесеш до групи стшких та високостшких.
Найб1льш небезпечною хворобою bcíx вид1в люпину е антракноз, збудник якого гриб Colletotrichum lupine. Ураження люпину ц1ею хворобою спостер1гаеться впро-довж усього перюду вегетацп'. В етф1тотшш пер1оди вегетацп' розвиток антракнозу на посшах люпину може досягати 90 - 100 %, що призводить до значного зни-
Таблиця 1
Господарська характеристика copTÍB люпину бшого i жовтого, 2014-2016 pp.
Сорт Тривалють nepiofly вегетацИ', д1б Врожайшсть, т/га Маса 1000 насшин, г Уражешсть хворобами, %
зерна зелено!' маси фузарюз Антракноз
Люпин бший кормовий
Вересневий 108-115 3,0-3,5 50,0-55,0 290-310 1,2-1,8 20,4-26,5
Серпневий 100-105 3,5-4,2 50,0-58,0 290-310 1,5-2,2 26,1-29,8
Макаршський 110-115 4,0-4,5 55,0-62,0 310-320 1,2-2,0 22,3-25,0
Чабанський 112-118 4,5-5,0 55,0-60,0 320-330 2,0-2,5 20,9-30,9
Люпин жовтий кормовий
Бурштин 95-100 2,0-2,5 60,0-65,0 100-110 2,2-3,0 30,2-35,5
Св1тязь 90-95 2,0-2,3 65,0-70,0 105-110 3,5-4,2 26,5-30,5
Агат Полюся 92-97 2,2-2,8 60,0-65,0 100-105 3,0-3,8 29,8-31,4
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА 16
Рис. 1. Забарвлення оболонки насшня у люпину жовтого сор-пв Бурштин \ Св1тязь та люпину бшого сорту Чабанський
ження або нав1ть до повноТ втрати врожаю насшня. Оцшювання сортш люпину бшого \ жовтого показала до-сить високу уражешсть антракнозом, сгупшь поширення якого становила вщ 20,4 % (сорт люпину бшого Верес-невий) до 35,5 % (сорт люпину жовтого Бурштин). Методом ¡нфрачервоноТ спектрометр^' на ¡нфрачервоному анал1затор1 ШЯ 5уз1епБ 4500 був проведений анал1з по визначенню вмюту в зерш сортш люпину бшого та жовтого: протешу, жиру, кл1тковини та ¡нших речовин (табл. 2). Вмют протеТну в зерш сортш люпину бшого становить 37,0 - 40,0 %, а люпину жовтого - 39,0 - 41,0 %. Слщ вщзначити, що в поршнянш з ¡ншими зернобобовими культурами бшковий комплекс люпину вщр1зняеться ви-соким вмютом незамшних амшокислот, меншою кшьюспо ¡нпб1торш трипсину \ легшою перетравшстю для тварин, тому що майже повшстю розчиняеться у вод1 \ розчинах нейтральних солей. Вмют протеТну бшьш високий в зерн1 люпину жовтого, проте за рахунок врожайносп значно вищий вихщ протеТну з гектару отримано у сортш люпину бшого. Розрахунок виходу протеТну ¡3 врожаем
зерна показав максимальне значения в сорту люпину бшого Чабанський (2,0 т/га). За показниками високого вмюту жиру, що покращуе кормову цшшсть зерна, можна вщм1тити сорти люпину бшого Вересневий \ Макаршський (9,0 - 10,0 %). У вах сортш люпину жовтого вмют жиру в зерш становив 7,0 - 8,0 %.
Одним ¡3 недолшв люпину, як кормовоТ культури, е високий вм1ст у зерш неперетравноТ кл1тковини, б1льша частина якоТ вм1щуеться в оболонц1 насшня. В зв'язку з цим для покращення кормових якостей люпину важливе значения набувае селекцт на створення форм з тонкою оболонкою. Разом з тим кл1тковина сприяе перистальтиц1 шлунково-кишкового тракту та полегшуе доступ до кормовоТ маси травних союв, тому добре збалансовано за вмютом поживних речовин зерно люпину повинно вм1щувати й оптимальну частку кл1тковини.
Нов1 сорти люпину бшого \ жовтого вщр1зняються низьким вмятом алкалоТдш: в зерн1 - 0,03 - 0,09 %, в зелен1й маа - до 0,03 %. Однак, для усп1шного створення кормових сортш необхщно на вс1х етапах селекцшного
Бюх!м1чний склап зевна соптт люпин«' бшого \ жовтого. 2014 - 2016 ■■ Таблиця 2 1 1.
Сорт Вм1ст у зерн1, % Вихщ протеТну ¡3
алкалоТди протеТн жир кл1тковина врожаем зерна, т/га
Люпин бший кормовий
Вересневий 0,07 38 - 39 9-10 12 - 13 1,1 - 1,4
Серпневий 0,05 39 - 40 8-9 11 - 12 1,4-1,7
Макаршський 0,09 37 - 38 9-10 12 - 13 1,5 - 1,7
Чабанський 0,09 38 - 39 8-9 11 - 12 1,7 - 2,0
Люпин жовтий кормовий
Бурштин 0,05 40 - 41 7-8 10 - 11 0,8 - 1,0
Св1тязь 0,03 39 - 40 7-8 11 - 12 0,8 - 0,9
Агат Полюся 0,05 40 - 41 7-8 11 - 12 0,9 - 1,1
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
17
процесу поспино проводити аналои з визначення вм1сту алкалощ1в у селекцшному матер1алк Правильно оргашзовати насшництво кормових сорт1в люпину також неможливо без проведения суворого контролю за р1внем засм1ченосп поав1в алкалоТдними рослинами, особливо в первинних ланках.
На жаль, впровадження нових сорт1в у виробництво стримуеться недостатшм р1внем насшництва. Одним ¡3 ос-новних елемешпв технологи вирощування с.-г. культур, в тому числ1 \ в розсадниках насшництва, е використання х1м1чних засоб1в боротьби з бур'янами. Люпин - це культура, яка потребуе при вирощуванш чистих незабур'янених площ. Повшьний темп росту на початку вегетацм призво-дить до швидкого розвитку бур'яшв \ пригшчення ними роспин люпину. Тому визначення ефективносп дм р1зних гербщид1в по знищенню бур'яшв на поавах люпину е ак-туальним питаниям. Люпин дуже чутливо реагуе на внесения гербщид1в, тому треба використовувати таю препа-рати, як\ ефективно зменшують забур'янешсть поав1в \ в той же час не чинять негативного впливу на р1ст й розви-ток роспин люпину. Гербщиди були шдКЗраш з урахуван-ням складу д1ючоТ речовини, строюв \ способ1в внесения, рекомендацш науково-дослщних установ. Вивчали ефектившсть дм наступних препарате: Трефлан (д1юча речовина трифлуралш, доза внесения - 1,5 л/га, строк внесения - до авби); Фронтьер Опт1ма (диметенамщ-П, 1,0 л/га, тспя авби, до сход1в); Юттер (¡мазетап, 0,75 л/ га, по сходах); Харнес (ацетохлор, 2,0 л/га, тспя авби, до сход1в); Прометрекс (прометрин, 3,0 л/га, тспя авби, до сход1в); Стомп 330 (пендиметалш 4,0 л/га, тспя авби, до сход1в) та баков1 сум1ш1 Трефлан + [Оттер (1,2 + 0,5 л/га, тспя авби, до сход1в); Трефлан + Юттер (1,2 + 0,5 л/га, по сходах); Харнес + Юпп-ер (1,0 + 0,5 л/га, тспя авби, до сход1в); Прометрекс + Юттер (2,0 + 0,5 л/га, тспя авби, до сход1в) на поавах люпину бтого сорт1в Чабанський \ Серпневий. Облк юлькосп бур'ян1в з метою
визначення ефективносп дм герб1цид1в проводили через 30 д1б п1сля Тх внесения (рис.2).
Найкращ1 результати за ефективн1стю зниження загальноТ забур'яненост1 на nocieax обох copTiB люпину отримано у BapiaHTi дослщу з внесениям баковоТ cyMiuii Харнес + Юп1тер. На поавах обох copTiB в середньому за три роки знищення бур'яшв досягало 80 %. Також xopouii результати показало внесения баковоТ cyMimi Прометрекс + Юттер (р1вень загибел1 бур'ян1в у середньому за роки дослщжень становив 75 % на copTi Серпневий i 80 % на copTi Чабанський) та герб1циду Харнес у чистому вигляд1 (в середньому на обох сортах р1вень загибел! бур'яшв був 79,0 %). В результат! проведених дослщжень також не встановлено негативного впливу даних препарате на розвиток роспин i зниження врожайносп нас1ння люпину.
Висновки. 1. Сорти селекци ННЦ «1нсгитут зем-леробства НААН» вщносяться до групи скоросгиглих: тривал1сть вегетац1йного пер1оду вщ сход1в до достигання становить 100 - 118 д|б у люпину бтого i 90 - 100 Д1б у жовтого, тому Тх можна використовувати як попередники для озимих культур.
2. За найвищою зерновою продуктившстю видтено сорти люпину бтого Чабанський (до 5,0 т/га) i жовтого Агат Пол1сся (до 2,8 т/га). Врожайшсть зеленоТ маси у обох вид1в люпину висока i становить: жовтий - 60,0 -70,0 т/га, бтий - 50,0 - 60,0 т/га.
3. Ураження фузарюзом copTiB люпину бтого не пере-вищувало 2,5 %, а жовтого - 4,2 %, Bei вони вщносяться до групи стшких та високостмких.
4. Hobi сорти вщрвняються покращеними кормовими якостями зерна. BMicr протешу в зерн1 люпину бтого становить 37,0 - 40,0 %, а люпину жовтого - 39,0 - 41,0 %, жиру вщповщно - 8 - 10 % i 7 - 8 %. Для нових copTiB також характерним е низький вм1стом алкалощ1в: в зерн1 - 0,03-0,09 %, в зелен1й Maci - до 0,03 %.
5. Наикращ! результати за ефективн1стю зниження
1. Харнес + Юттер
2. Харнес
3. Прометрекс + Юп'!тер
4. Прометрекс
5. Стомп 330
6. Юп}тер
7. Фронтьер Оплма
8. Трефлан + Юп"!тер ( по сходах)
9. Трефлан + Юп"!тер (>до сход'ш)
10. Трефлан
Рис. 2. Ефектившсть дм гербщид1в, 2013 - 2015 pp.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №2, 2017
18
загальноТ забур'яненосп на nocieax люпину отримано у вар1анту дослщу ¡з внесениям баковоТ cyMimi Харнес + ЮгМтер: в середньому за роки дослщжень знищення бур'яжв досягало 80 %. Не встановлено негативного впливу цих препарат^ на розвиток рослин ¡ зниження врожайносп наання люпину.
/Нтература
1. Такунов И. П. Люпин в земледелии России / И.П.Такунов //- Брянск: Придесенье, 1996. - 372 с.
2. Таранухо Г. И. Люпин: биология, селекция и технология возделывания / Г.И.Таранухо //Учебное пособие.- Горки : БГСХА, 2001.- 112 с.
3. Исаева Е.И. Разноротационные севообороты с люпином и соей и их эффективность в полевом кормопроизводстве / Е.И.Исаева, А.И.Артюхов // Кормопроизводство. - 2012. - №5.- С.8-10.
4. Яговенко Л.Л. Особенности влияния способов использования люпина на плодородие почвы и продуктивность севооборота / Л.Л.Яговенко, Г .Л. Яговенко // Люпин, его возможности и перспективы. - Брянск: Читай город, 2012. - С.16-23.
5. Купцов Н.С. Люпин (генетика селекция, гетерогенные посевы) / Н.С.Купцов, И.П.Такунов // - Брянск, 2006. - 576 с.
6. Лукашевич М.И. Перспективы селекции кормового люпина / М.И.Лукашевич // Кормопроизводство. - 2004. - №1. -С. 17-18.
7. Русаков Д.А. Продуктивность и азотфиксирующая способность люпина в зависимости от применения гербицидов в Северо-Западном регионе России // Д.А.Русаков - Автореферат дисерт. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук// Немчиновка, 2008. -23с.
8. Левченко Т.М. / Основш етапи селекцм люпину / Левченко Т.М., Солодюк
H.В., Корншчук М.С., Головченко О.В. // Сборник наукових праць 1нституту землеробства УААН. - К., 2003.- С. 110-121.
References
I. Takunov I. P., (1996) Lupine in agriculture of Russia. Brjansk: Pridesen'e, 1996. - 372 p. (In Russian).
2. Taranuho G. I., (2001) Lupine: biology, breeding and cultivation technology. Uchebnoe posobie - Gorki: BGSHA, 2001 - 112 p. (In Russian).
3. Isaeva E.I., Artjuhov A.I., Resortation crop rotation with lupine and soy and their effectiveness in field fodder production. Forage Production. 2012. - №5.-P.8-10. (In Russian).
4. Jagovenko L.L., Jagovenko G.L., Peculiarities of the influence of methods of use of lupine on soil fertility and productivity of crop rotation. Lupine, its opportunities and prospects. Brjansk: Chitaj gorod, 2012. - P.16-23. (In Russian).
5. Kupcov N.S., Takunov I.P., (2006) Lupine (genetics, breeding, heterogeneous crop). Brjansk, 2006. - 576 p. (In Russian).
6. Lukashevich M.I. Prospects of breeding fodder lupine. Forage Production. 2004. - №1. -P. 17-18. (In Russian).
7. Rusakov D.A., (2008) Productivity and nitrogen-fixing ability of lupine depending on the use of herbicides in the North-West region of Russia. Abstract. For the academic degree of Cand. S.-. Sciences. Nemchinovka, 2008. -23s. (In Russian).
8. Levchenko TM., Levchenko TM., Solodyuk N.V., Korniychuk M.S., Holovchenko O.V. (2003) Principal stages of selection lupine. Collection of scientific works of the Institute of agriculture UAAS. - K, 2003.- P. 110-121. (in Ukrainian).
В. А. Доронш
доктор с.-г. наук,
професор, 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв) e-mail: vladimir.doronin@tdn.org.ua
УДК 633.63: 631. 531.12
В. В. Дрига
астрантка,
¡институт бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
Ю. А. Кравченко
кандидат с.-г. наук, с.н.с., 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
В. В. Доронш
МОЛОДШИЙ
науковий cniBpo6¡THHK, 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН (КиТв)
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ М1СКАНТУСУ ЗАЛЕЖНО В1Д ЯКОСТ1 САДИВНОГО МАТЕ Р1 АЛ У
Анотац'т. У статп' висв/'тлеш' питания особливостей росту та розвитку б'юенергетично/ культури м'юсантусу та приживлюваносл ризом залежно вщ якост/' садивного матер\алу - кшькосл бруньок на ризомах, що висаджуються. Дослщженнями з'ясовано, що чим бшьше бруньок на ризом1, тим вищий вщсоток )'х приживлюваносл. У середньому за три роки найвища приживлюван1сть - 57% була у ризом, яю мали 9 /' бшьше бруньок. У ризом з 4-8 бруньками вона була нижчою. Найнижча приживлюван/'сть - 36 % була за висаджування ризом з 1-3 бруньками. Виявлено, що на приживлюван/'сть ризом значно впливали погодн/' умови. Так, в 2016 р. вона була найнижчою в ус'/х вар1антах, що зумовлено надм/'рним зволоженням грунту /' утворенням ц'ших водяних блюдець, що призвело до вимокання та загнивания висаджених ризом. М'/скантус погано сприймае високий р '/вень грунтових вод /' надм '/рне зволоження, а в 2016 р. за кв '/тень випало опад'/в 139,1%, а за травень 137,9 % вщ середнього багатор1чного показника. Виявлено, що в уах фазах розвитку культури наростання висоти рослин, площ/' асим 'шяшйно)'поверхн '1 листюв, кшькосл листю'в, кшькосл пагон'/в проходило ¡нтенсивн'ше за сад/'ння ризом, що мали 9 /' бшьше бруньок. За сад'1ння ризом з 4-8 бруньками ц! показники та кож були значно вищими, н!ж в контрол/' (сад1ння ризом з 1-3 бруньками) але /'стотно/ р '1зниц '1, пор '/вняно з вар '/антом, де висаджували ризом з 9 /' бшьше бруньками не було.
За сад/ння ризом з 1-4 бруньками (контроль) м '/ж висотою рослин, площею листюв, к'шьюстю листюв, кшьюстю пагон 'т, кшьюстю бруньок на ризом'1 та масою кореневища виявлен/' прям'! сильн/' кореляц'/йн/' зв'язки, коеф'/щент кореляцп становив, в 'щпов 'щно - 0,95, 0,91, 0,58, 063 та 1,00. Аналоп'чн1 результати отриман1 за висаджування ризом, що мали
№2, 2017 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ С АД IВ Н И ЦТВА
19
