CC BY
17УДК 633.367: 631.527: 631.53.01 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105411
Факторна модель формування продуктивное^' нас1ння
• •• ✓ •
1 зелено1 маси у рослин люпину б1лого
Т. 0. Байдюк, Т. М. Левченко
ННЦ «1нститут землеробства НААН», вул. Машинобуд]вниюв, 26, смт Чабани, Киево-Святошинський р-н, КиТвська обл., е-таИ: [email protected]
Мета. Вивчити особливост формування врожайносп' наа'ння й зелено!' маси у люпину 61'лого. Виявити системи зв'язк'в м1'ж деякими елементами продуктивност й частку внеску кожного фактора в загальну дисперсш продуктивного потенц'алу для розроблення селекц'йних програм 31 створення сорт'в р1'зних напрям1'в використання. Методи. Польов1, лабораторн' статистичний. Результати. П1'сля обробки первинних даних показник'в елемент1'в структури врожайност нас1'ння й зелено!' маси 1'з множини характеристик рослин, як' вивчали, були вид^лет нов1 основн факто-ри, як1 характеризуються рядом пров1'дних ознак. За показниками нас'ннево! продуктивност' вид1'лено п'ять основних фактор1'в, як1 зумовлюють понад 86% загально! м1'нливост1. Перший фактор описуе продуктивн1'сть б1'чних пагон1'в, дру-гий - продуктивн1'сть центрально!' китиц', трет1'й - перерозпод1'л асим1'лянт1'в м1'ж вегетативними й репродуктивними органами, четвертий - мжроперерозподм асиммянтв у бобах, п'ятий - здаттсть до формування продуктивних боби'в. За анал'зом структури ознак продуктивност' зелено!' маси вид^лено чотири основн фактори, як! описують понад 85% загально!' м!нливост': перший - загальний ркт ! розвиток, другий - продуктивт'сть б'чних пагот'в, трет'й - кормову ц'нт'сть, четвертий - продуктивт'сть центрально!' китиц!. Факторна модель дала змогу визначити провщт ознаки й частку кожно!' системи, що пов'язана з окремим фактором, у формуванн складно!' ознаки загально!' продуктивност' рослин люпину бмого. Висновки. Факторна модель формування продуктивност' наа'ння люпину бмого включае п'ять основних фактор'в. Процес формування вегетативно!' продуктивност' характеризуемся чотирма основними факторами. Факторну модель сорту можна використовувати у процес' добору батьк'вських форм ! оц'нки нового п'бридного матер'алу.
Ключов! слова:люпин 61лий, селекция, факторний анал1з, нааннева продуктивт'сть, продуктивн1сть зеленоТмаси.
Вступ
Для зб1льшення результативносп селек-щйно! роботи 3i створення нових сорив i иб-рид1в, якi мають повною мiрою вiдповiдати зростаючим запитам виробництва, необхвд-но удосконалювати й застосовувати сучасш математично-статистичнi методи оцiнки нового матерiалу. Насамперед це стосуеться оцiнки вiдмiнностi нових селекцiйних форм за ознаками й властивостями, зокрема ыль-шсно! визначеностi таких макроознак, як продуктившсть рослин та 11 складових. Методи статистичного аналiзу в свiтi пiзнання генетично'1 природи шльшсних ознак стали одним з основних засобiв розроблення комп-
Tetiana Baidiuk
http://orcid.org/0000-0001-5320-6799 Tetiana Levchenko
http://orcid.org/0000-0002-0394-5363
лексних селекцшних програм 1 шдвищення ефективност1 селекцшного процесу загалом [1, 2].
Основне завдання селекци вс1х с1льськогос-подарських культур - створення нових висо-копродуктивних сорт1в. Вегетативна й насшне-ва продуктившсть - складна штегральна оз-нака, яка залежить в1д величини 11 деяких структурних елемент1в. Для ощнки р1вня ви-раження багатьох ознак та !хшх взаемозв'яз-к1в найб1льше шдходять методи багатовим1р-ного статистичного анал1зу. Одним з них е факторний анал1з, основна мета якого поля-гае у виявленш гшотетичних величин, або фактор1в, за великою юльюстю експеримен-тальних даних. Факторний анал1з дае змогу побудувати просту структуру, що досить точно ввдображае реально гснуюта у природ1 залеж-носта, впорядкувати даш й стисло описати взае-мов1дносини м1ж змшними [3, 4]. Цей метод анал1зу передбачае замшу опису багатьох ха-
Селекция та наанництво
рактеристик, що вивчають, меншою к1льк1стю показник1в, як1 називають факторами 1 в1доб-ражають най1стотн1ш1 властивост1 явищ. По-тр1бно зазначити, що фактор у цьому раз1 трактуеться як математична величина, отри-мана на основ1 спостережень [5]. Факторний анал1з набув поширення в б1олог1чних 1 с1ль-ськогосподарських науках, зокрема в селекцл вивчення особливостей формування продук-тивност1 рослин, оц1нки нового вих1дного ма-тер1алу за комплексом ц1нних ознак. Цей метод усп1шно використовували так1 науковц1, як Агаркова С. Н., Пухальская Н. Ф., М1сн1ко-ва Н. В., Коломацька В. П. та 1нш1 [6-8] у се-лекц1йн1й робот1 з р1зними культурами.
Мета дослгджепъ - вивчити особливост1 формування врожайност1 нас1ння й зелено! маси у люпину б1лого. Виявити системи зв'язк1в м1ж деякими елементами продуктивной й частку внеску кожного фактора в за-гальну дисперс1ю продуктивного потенц1алу для розроблення селекц1йних програм з1 ство-рення сорт1в р1зних напрям1в використання.
Материали та методика досл1*джень
Досл1дження проводили на досл1дних полях ННЦ «1нститут землеробства НААН» у правобережн1й частин1 п1вн1чного Л1состепу Укра!ни (Киево-Святошинський р-н, Ки!в-ська обл.) у 2013-2016 рр. Грунти - дерново-середньооп1дзолен1 суп1щан1, що м1стять 0,70-0,84% гумусу в орному шар1 (0-20 см). Погодн1 умови вегетац1йного пер1оду люпину за роки проведення досл1джень характе-ризувалися неоднор1дн1стю опад1в та температурного режиму. Найсприятлив1шим за метеоролог1чними умовами був 2016 р., тод1 як 2013 та 2014 рр. характеризувалися як в1дносно сприятлив1. 2015 р1к в1др1знявся недостатньою к1льк1стю опад1в та переви-щенням температурно! норми пор1вняно 1з середньобагатор1чними даними. Предметом досл1джень були колекц1йн1 зразки люпину б1лого, як1 походять з р1зних кра!н св1ту, зокрема з Укра!ни, Рос1!, Угорщини, Португа-л1!, Н1меччини, 1спан1!, Австрали. Для про-ведення факторного анал1зу було в1д1брано 10 кращих колекц1йних зразк1в люпину б1-лого зернового напряму використання 1 12 колекц1йних зразк1в, що в1др1зняються ви-сокою врожайн1стю 1 пол1пшеними кормови-ми якостями зелено! маси. Використовували польов1 та лабораторн! методи проведення досл1джень. Вивчення структурних елемен-т1в, що визначають процес формування вегетативно! й нас1ннево! продуктивност1, зд1йс-нювали в1дпов1дно до Методичних рекомен-дац1й з вивчення генетичних ресурс1в зерно-
бобових культур та зг1дно з М1жнародним класиф1катором СЕВ роду ЬирЬиив Ь. [9, 10]. Для статистичного анал1зу результат1в дос-л1джень використано метод факторного ана-л1зу за допомогою програми 81аИ8Иса-6.0.
Результати досл1'джень
Внасл1док обробки первинних даних по-казник1в елемент1в структури врожайност1 нас1ння серед множини характеристик рос-лин, як1 вивчали, було вид1лено нов1 основн1 фактори, як1 характеризуются рядом про-в1дних ознак. Факторна оц1нка дала змогу оптим1зувати 19 основних ознак, що форму-ють нас1нневу врожайн1сть люпину. Проведений факторний анал1з м1нливост1 цих еле-мент1в структури нас1ннево! продуктивност1 св1дчить, що вар1ювання пов'язано з п'ятьма основними факторами, як1 зумовлюють 86% загально! м1нливост1 вс1х колекц1йних зраз-к1в (табл. 1). У результат1 було розроблено факторну модель формування продуктив-ност1, вид1лено пров1дн1 ознаки, встановлено !хн1 взаемозв'язки з цими факторами, як1 визначаються коеф1ц1ентами кореляц1!. Ос-танн1 характеризують фактори в1дпов1дно до внеску кожно! складово!. Виявлення взаемо-залежност1 елемент1в структури нас1ннево! продуктивност1 дае можлив1сть прогнозува-ти результативн1сть вид1лення перспектив-них форм п1д час проведення оц1нки селек-ц1йного матер1алу.
За характером розпод1лу вид1лен1 фактори можна охарактеризувати так: фактор 1 опи-суе величину продуктивност1 рос лини з до-м1нуючою роллю б1чних пагон1в; фактор 2 -продуктивн1сть центрально! китиц1; фактор 3 характеризуе здатн1сть рослин до перероз-под1лу асим1лянт1в м1ж вегетативними 1 ре-продуктивними органами; фактор 4 - здат-н1сть рослин до м1кроперерозпод1лу асим1-лянт1в у бобах; фактор 5 пов'язаний з можли-в1стю формування р1зно! к1лькост1 нас1нин в одному боб1 центрально! китиц1. Анал1з пер-шого фактора св1дчить, що загальна нас1нне-ва продуктивн1сть рослин люпину великою м1рою залежить в1д розвитку б1чних пагон1в, який визначаеться такими ознаками, як к1льк1сть пагон1в, к1льк1сть боб1в 1 нас1ння, маса боб1в 1 нас1ння. 1хн1й внесок у перший фактор е найб1льшим. Коеф1ц1енти кореляцГ! з першим фактором для таких ознак, як к1льк1сть б1чних пагон1в, к1льк1сть 1 маса бо-б1в, к1льк1сть 1 маса нас1ння з б1чних пагон1в були високими 1 становили 0,851, 0,952, 0,932, 0,951, 0,967 в1дпов1дно.
Так1 ознаки, як к1льк1сть боб1в 1 нас1ння 1з б1чних пагон1в, на в1дм1ну в1д центрально! ки-
Таблиця 1
Факторна модель формування продуктивное™ наа'ння люпину б!*лого (середне за 2013-2016 pp.)
Фактор Пров1'дн1 ознаки Факторн'' навантаження ознак Частка фактора в загальтй дисперсн, %
Фактор 1 Продуктивт'сть 61'чних пагон1в К1льк1'сть 61'чних паготв К1льк1'сть 6об1в з 61'чних паготв Маса боб1'в з б1чних пагон1в К1льк1'сть нас1'ння з б1чних пагон1в Маса нас1'ння з б1чних пагон1в 0,851 0,952 0,932 0,951 0,967 35,5
Фактор 2 Продуктивт'сть центрально'1 китиц1 К1льк1'сть боб1'в з головного пагона Маса боб1'в з головного пагона К1льк1сть нас1'ння з головного пагона Маса наа'ння з головного пагона 0,915 0,937 0,918 0,923 27,3
Фактор 3 Перерозпод1'л асим1'лянт1'в М1Ж вегетативними i репродуктивними органами Господарський коефщ1'ент Коефщ1'ент атракцй 0,899 0,754 9,4
Фактор 4 М1кроперерозпод1л асим1'лянт1в у бобах Коефщ1'ент м1кроперерозпод1лу 0,798 7,1
Фактор 5 Здатнкть до формування продуктивних боб1в К1льк1'сть нас1'нин в одному боб1 з центрально!' китиц' 0,924 6,8
тищ, мають високу мшливгсть. У сприятливих умовах на б1чних пагонах формуеться велика шльшсть боб1в, що призводить до значного збшьшення врожайноcтi наciння. Тому фактор продуктивное^ бiчних пагонiв (фактор 1) най-б1льшою мiрою (35,5%) визначае рiвень загально'! продуктивноcтi рослин. Для створення сор-тiв з високою врожайнicтю нас1жня в селекцш-нш роботi потрiбно використовувати як бать-кiвcькi форми колекцiйнi зразки зi стаб1льним проявом ознак велико! шлькосп й маси бобiв та насшня з бiчних пагонiв.
Другий за значенням фактор (внесок у за-гальну дисперс1ю - 27,3%) в1дображае cтупiнь розвитку i продуктивноcтi центрально! кити-цi, де найб1льший внесок мають таш ознаки, як шльшсть i маса бобiв, кiлькicть i маса насшня з головного пагона з в1дпов1дними кое-фщ1ентами кореляцй: 0,915, 0,937, 0,918, 0,923. Внесок структурних елементiв центрально! китищ у загальну продуктивнicть е досить стаб1льним i менше залежить ввд умов виро-щування. У неcприятливi для вирощування люпину роки врожайшсть формуеться в основному за рахунок насшня з центрально! китищ. Перший i другий фактори е основними, вони роблять найбшьший внесок у формування на-сшнево! продуктивной й разом становлять 62,8% загально'! дисперси.
Третiй фактор включае там проввдш ознаки, як господарський коефiцieнт (ввдношен-ня маси насшня до загально! сухо! бюмаси рослини) i коефiцieнт атракци (вiдношення маси бобiв з наciнням до сухо! маси вих стебел) з коефiцieнтами кореляцй 0,899 i 0,754 ввдповвдно. Видiлення третього фактора
пов'язано з перерозподшом аcимiлянтiв мiж вегетативними та репродуктивними органами. Здатшсть до мiкроперерозподiлу асим^ лянпв у бобах мiж стулками й насшням пiд час достигання ввдображаеться в четвертому факторi, де найбшьший внесок мае коефшД-ент мшроперерозподшу (вiдношення маси наciння до маси стулок бобiв) - 0,798. П'ятий - незалежний фактор, що переважно пов'яза-ний зi здатнicтю шдвищувати продуктив-нicть центрально! китицi за рахунок збшь-шення кiлькоcтi насшин в одному бобi. От-римана факторна структура дае можливicть виявити деяш групи взаемопов'язаних ознак у cиcтемi координат першого i другого фак-торiв (рис. 1). В одну з них входять маса бо-бiв з бiчних пагошв, маса наciння з бiчних пагошв, кiлькicть наciнин з бiчних пагошв, кшьмсть бобiв з бiчних пагошв. 1нша група об'еднуе ознаки головного пагона: маса бобiв з бiчного пагона, кiлькicть бобiв з головного пагона, кшьшсть наciнин з головного пагона, маса насшня з головного пагона. Водно-час ознака «маса 1000 насшин» виявилася протилежною таким характеристикам, як маса насшня, маса рослини та маса соломи.
Люпин бший е цшною кормовою культурою, яка в^а^зняеться рiзноманiтнicтю ви-користання. Вегетативну масу люпину мож-на згодовувати тваринам у cвiжому виглядi, заготовлювати як сшаж, вона також придат-на для виготовлення силосу. Тому селекщя люпину полягае не тiльки в шдвищенш вро-жайноcтi наciння, а також i зелено! маси та полшшення !! якоcтi [11, 12]. Склад ознак, яш потрiбно проаналiзувати за допомогою
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying and Protection, 2017, vol. 13, no 2
18$
Ceлeкцiя ma нaciннuцmвo
1,0
0,8
0,6
0,4
о
I °'2
0,0
-0,2
-1,2
-1,0
-0,8
-0,6
-0,4 -0,2 Фактор 1
0,0
0,2
0,4
0,6
Рио 1. Bзaeмopoзпoдíл 1Q oзнaк зa нacíннeвoю пpoдyктивнícтю люпину бíлoгo в cиcтeмí кoopдинaт пepшoгo í дpyгoгo фaктopíв:
BP - виcoтa poc^^ MHБ - мaca нaciння з бiчниx пaгoнiв; КБП - м'льккть бiчниx пaгoнiв; MP - мaca pocлин; КБГ -кiлькicть бoбiв з гoлoвнoгo пaгoнa; MH - мaca нaciння; КББ - мльккть бoбiв з бiчниx пaгoнiв; KA - кoeфiцieнт aтpaкцiï; MБГ - мaca бoбiв з гoлoвнoгo пaгoнa; KM - кoeфiцieнт мiкpoпepepoзпoдiлy; MББ - мaca бoбiв з бiчниx пaгoнiв; КГ -гocпoдapcький кoeфiцieнт (%); MC - мaca coлoми; 1000н - мaca 1000 нaciнин; KHГ - кiлькicть нaciння з гoлoвнoгo пaгoнa; KHБГ - м'льккть нaciння в 6o6í з гoлoвнoгo пaгoнa; KHБ - кiлькicть нaciння з бiчниx пaгoнiв; KHББ - м'льккть нaciння в 6o6í з бiчнoгo пaгoнa; MHГ - мaca нaciння з гoлoвнoгo пaгoнa бiчнoгo пaгoнa.
фaктopнoгo aнaлiзy, зaлeжить ввд зaвдaння дocлiджeнь. Taк, пiд чac cтвopeння copтiв люпину з виcoкoю пpoдyктивнicтю зeлeнoï мacи ocнoвнa yвaгa пpидiляeтьcя тaким eлe-мeнтaм, як виcoтa pocлин, кiлькicть бiчниx ^гошв, кiлькicть тa мaca бoбiв, oблиcтя-нicть тa iншi, щo й визнaчae пoтpeбy ввeдeн-ня циx oзнaк y мaтpицю дaниx.
Aнaлiз фaктopнoï cтpyктypи oзнaк пpoдyк-тивнocтi зeлeнoï мacи дaв змoгy вид^ити чo-тиpи ocнoвнi фaктopи ^бл. 2). Пepший фaк-тop, шр визнaчae 43,6% мiнливocтi, xapa^e-pизyeтьcя п'ятьмa пpoвiдними oзнaкaми, щo нacaмпepeд зyмoвлюють якicть i пpoдyктив-шоть вeгeтaтивнoï мacи: виcoтa pocлин y фaзy блиcкyчиx бoбiв (0,822), мaca pocлин (0,671), мaca cтeбeл (0,868) i листов (0,899) тa виxiд cyxoï peчoвини з oднoгo retapa (0,618). Цeй фaктop вiдoбpaжae зaгaльний poзвитoк ^o-дyктивнocтi вeгeтaтивнoï мacи.
Дpyгий зa знaчeнням фaктop ^ac^a в зa-гaльнoï диcпepcïï - 19,2%) oпиcye пpoцec фopмyвaння пpoдyктивнocтi бiчниx китиць з нaйбiльшим внecкoм тaкиx пpoвiдниx oзнaк, як кiлькicть бiчниx пaгoнiв, кль-кicть i мaca бoбiв з бiчниx ^гошв, кoeфiцi-енти кopeляцïï якиx з цим фaктopoм cтaнoв-лять 0,856, 0,959 тa 0,918 вiдпoвiднo.
Пpoвiднi oзнaки тpeтьoгo фaктopa зyмoв-люють piвeнь нaкoпичeння cyxoï peчoвини тa пpoтeïнy y вeгeтaтивнiй мaci pocлин люпину. Цeй фaктop xapa^eproye кopмoвi якocтi люпину бiлoгo як виcoкoбiлкoвoï кyльтypи i oпиcye 13,7% зaгaльнoï мiнливoc-тi. Haйбiльший втаток тут мaють тaкi oзнa-ки, як вмют cyxoï peчoвини (0,550) i пpoтeï-ну (0,949) тa виxiд пpoтe'ïнy з oднoгo Te^apa з ypoжaeм зeлeнoï мacи (0,858).
Чeтвepтий фaктop вiдoбpaжae знaчeння poзвиткy цeнтpaльнo'ï китицi y фopмyвaннi
186
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл ПРЛВ на СОРТИ рослин, 2017, Т. 13, №2
Таблиця 2
Факторна структура ознак продуктивное^ вегетативно! маси люпину б!*лого (середне за 2013-2016 pp.)
Фактор Провiднi ознаки Факторн навантаження ознак Частка фактора в загальтй дисперсн, %
Фактор 1 Загальний р1ст i розвиток Висота рослин Маса рослини Маса стебел Маса листя Вих1д сухо! речовини з 1,0 га 0,822 0,671 0,868 0,899 0,618 43,6
Фактор 2 Продуктивтсть б1чних паготв Кльюсть б1чних паготв Кiлькiсть боб1в з б1чних паготв Маса боб1в з б1чних паготв 0,856 0,959 0,918 19,2
Фактор 3 Кормова ц1нн1сть Вм1ст сухо! речовини Вмкт протешу Вих1д протешу з 1,0 га 0,550 0,949 0,858 13,7
Фактор 4 Продуктивтсть центрально! китиц Кльюсть боб1в з головного пагона Маса боб1в з головного пагона 0,882 0,901 8,6
врожаю зелено!" маси. Bíh характеризуеться такими ознаками, як шльшсть i маса 6o6íb з головного нагона (Koe0in;ieHra кореляци -0,882 i 0,901 вщноввдно).
У CTCTeMi координат нершого i другого факторiв ознак нродуктивностi зелено! маси
близькими виявилися кiлькiсть бiчних на-гонiв та кiлькiсть 6o6íb з бiчних нагонiв; вмiст сухо! речовини та вмгст бiлка; вихiд сухо! речовини та маса рослини; маса стебел i маса листов (рис. 2). Висота рослин вияви-лася нротилежною шлькосп бiчних нагонiв,
Рис. 2. Взаеморозпод1'л 13 ознак за продуктивн1*стю зелено! маси люпину б1*лого в систем1 координат першого i другого фактор1*в:
BP - висота рослин; МС - маса стебел; КБП - юльюсть 61'чних паготв; MP - маса рослини; КБГ - юльккть 6061'в з головного пагона; BCP- вм1'ст сухо!' речовини (%); КББ - юльюсть боб1в з 61'чних пагот'в; ВБ - вм1'ст 61'лка (%); МБГ - маса боб1в з головного пагона; ВиСР - вих1д сухо! речовини; МББ - маса бобтв з б1чних паготв; ВиВБ - вих1д б1лка; МЛ - маса листав
Селекция та наа'нництво
шлькосп 6o6iB з б1чних naroHiB та Maci 6o6iB з бiчних naroHiB.
Bнacлiдoк проведеного факторного aнaлiзy встановлено, що е декiлькa незaлежних систем, ям. визнaчaють нaciннeвy й веrетaтивнy nрoдyктивнicть. Фaктoрнa модель дaлa змо-ry вcтaнoвити nрoвiднi oзнaки й 4aCTKy внес-ку кожно'1 системи, що noв'язaнa з окремим фaктoрoм, y фoрмyвaння cклaднoi oзнaки зaraльнoi продуктивносп рослин люпину 6i-лого.
Висновки
Фaктoрнa модель фoрмyвaння продуктив-носп нaciння люпину бiлoro включae п'ять основних фaктoрiв: 1 - продуктивнсть 6i4-них naroнiв, чacткa у зaraльнiй дисперси -35,5%; 2 - продуктившсть центрaльнoi китищ - 27,3%; 3 - перерозподш acимiлянтiв мiж веrетaтивними i репродуктивними орга-нaми - 9,4%; 4 - мшроперерозподш acимi-лянтiв у бoбaх - 7,1%; 5 - здaтнicть до фор-мyвaння продуктивних бoбiв - 6,8%.
Процес фoрмyвaння веrетaтивнoi продук-тивнocтi хaрaктеризyeтьcя чoтирмa основни-ми фaктoрaми: фaктoр 1 вiдoбрaжae зaraль-ний розвиток веrетaтивнoi мacи, чacткa в зa-гальшй дисперси - 43,6%; фaктoр 2 описуе процес фoрмyвaння nрoдyктивнocтi бiчних naroнiв - 19,2%; фaктoр 3 зумовлюе кормову цiннicть - 13,7%; фaктoр 4 хaрaктеризye продуктившсть центрaльнoi китицi - 8,6%.
Метод фaктoрнoro aнaлiзy onтимiзye множи-ну хaрaктериcтик yciх основних oзнaк, що фор-мують nрoдyктивнicть рослин, i вид1ляе нoвi незaлежнi фaктoри. Це дae змогу визнaчити nрioритети в ощнщ cелекцiйнoro мaтерiaлy зa-лежно в1д нanрямy noдaльшoro викoриcтaння тa зменшити о6сяги проведення первинних ощ-нок i aнaлiзiв. Фaктoрнy модель сорту можт викoриcтoвyвaти п1д чac добору бaтькiвcьких форм i ощнки нового riбриднoro мaтерiaлy.
Використана литература
1. SokaL R. R., Rohlf F. J. Biometry. Principles and practice of statistics in biological research. 3rd ed. New York, USA : W. H. Freeman & Co, 1995. 887 p.
2. Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений (адаптация, рекомбиногенез, агробиоценоз). Кишинев : Штиинца, 1980. 587 с.
3. Иберла К. Факторный анализ [пер. с нем. В. М. Ивановой]. Москва : Статистика, 1980. 326 с.
4. Харман Г. Современный факторный анализ. Москва : Статистика, 1972. 489 с.
5. Опря А. Т. Статистика. КиТв : Центр навч. л1'т-ри, 2005. 472 с.
6. Сюков В. В., Шевченко С. Н., Мадякин Е. В. и др. Создание системы сортов пшеницы в разрезе агроэкологического районирования Самарской области. Известия Самарского науч. центра РАН. 2015. Т. 17, № 4. С. 467-472.
7. Коломацька В. П. Факторна структура еколопчноТ пластич-ност пбридпв соняшнику в умовах Лкостепу УкраТни. Селек-
ция i наанництво : мпжвпд. темат. наук. зб. Харм'в, 2012. Вип. 101. С. 75-83.
8. Мисникова Н. В., Корнев А. П. Использование факторного анализа элементов продуктивности у растений жёлтого люпина. Кормопроизводство. 2012. № 5. С. 38-39.
9. Кобизева Л. Н., Безугла 0. М., Силенко С. I. та 1'н. Методичт рекомендацн з вивчення генетичних ресура'в зернобобових культур. Харюв, 2016. 82 с.
10. Степанова С., Назарова Н., Корнейчук В., Леман Хр., Мико-лайчик Я. (сост.). Международный классификатор СЭВ рода Lupinus L. Ленинград : ВИР, 1985. 43 с.
11. Berk A., Bramm A., Böhm H. et al. The nutritive value of lupins in sole cropping systems and mixed intercropping with spring cereal for grain production. Lupins for health and wealth : 12th Int. Lupin Conf. / J. A. Palta, J. D. Berger (eds) (Fremantle, Western Australia, 14-18 Sept. 2008). Canterbury : International Lupin Association, 2008. P. 66-70.
12. Annicchiarico P., Harzic N., Carroni A. M. Adaptation, diversity and exploitation of global white lupin (Lupinus albus L.) landrace genetic resources. Field Crops Res. 2010. Vol. 119. P. 114-124.
References
1. Sokal, R. R., & Rohlf, F. J. (1995). Biometry. Principles and practice of statistics in biological research. (3rd ed.). New York, USA: W. H. Freeman & Co.
2. Zhuchenko, A. A. (1980). Ekologicheskaya genetika kul'turnykh rasteniy (adaptatsiya, rekombinogenez, agrobiotsenoz) [Eco logical genetics of cultivated plants (adaptation, recombi-nogenesis, agrobiocenosis)]. Kishinev: Shtiintsa. [in Russian]
3. Iberla, K. (1980). Faktornyy analiz [Factor Analysis]. (V. M. Ivanova, trans.). Moscow: Statistika. [in Russian]
4. Kharman, G. (1972). Sovremennyy faktornyy analiz [Modern Factor Analysis]. Moscow: Statistika. [in Russian]
5. Opria, A. T. (2005). Statystyka [Statistics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury. [in Ukrainian]
6. Syukov, V. V., Shevchenko, S. N., Madyakin, E. V., Gulaeva, N. V. & Bulgakova, A. A. (2015). Creation of Wheat Varieties System in the Context of Agro-Ecological Zoning of Samara Region. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk [Proceedings of the Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences], 17(4), 467-472. [in Russian]
7. Kolomatska, V. P. (2012). Factor structure of ecological plasticity of sunflower hybrids under conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Selektsia I Nasinnitstvo [Plant Breeding and Seed Production], 101, 75-83. [in Ukrainian]
8. Misnikova, N. V., & Kornev, A. P. (2012). Using factor analysis for the elements of yellow lupine plants' productivity. Kormo-proizvodstvo [Forage Production], 5, 38-39. (in Russian).
9. Kobyzieva, L. N., Bezuhla, 0. M., Sylenko, S. I. Kolotylov, V. V., Sokol, T. V., Dokukina, K. I., ... Vus, N. 0. (2016). Metodychni rekomendatsii z vyvchennia henetychnykh resursiv zernobobovykh kultur [Methodical recommendations on studying genetic resources of leguminous crops]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
10. Stepanova, S., Nazarova, N., Korneychuk, V., Leman, Kh., & Mikolaychik, Ya. (1985). Mezhdunarodnyy klassifikator SEV roda Lupinus L. [CMEA international classifier of Lupinus L. genus]. Leningrad: VIR. [in Russian]
11. Berk, A., Bramm, A., Böhm, H., Aulrich, K., & Rühl, G. (2008). The nutritive value of lupins in sole cropping systems and mixed intercropping with spring cereal for grain production. J. A. Palta, J. D. Berger (Eds), Lupins for health and wealth : 12th Int. Lupin Conf. (pp. 66-70). 14-18 Sept., 2008, Fremantle, Western Australia. Canterbury: International Lupin Association.
12. Annicchiarico, P., Harzic, N., & Carroni, A. M. (2010). Adaptation, diversity and exploitation of global white lupin (Lupinus albus L.) landrace genetic resources. Field Crops Res., 119, 114-124.
188
СОРТОВИВЧЕННЯ ТА охорона ПРАВ Hfl сорти рослин, 2017, Т. 13, №2
УДК 633.367: 631.527: 631.53.01
Байдюк Т. А., Левченко Т. М. Факторная модель формирования продуктивности семян и зеленой массы у растений люпина белого // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 2. С. 183-189. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105411
ННЦ «Институт земледелия НААН», ул. Машиностроителей, 26, пгт Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, e-mail: [email protected]
Цель. Изучить особенности формирования урожайности семян и зелёной массы у люпина белого. Выявить системы связей между некоторыми элементами продуктивности и долю вклада каждого фактора в общую дисперсию продуктивного потенциала для разработки селекционных программ по созданию сортов разных направлений использования. Методы. Полевые, лабораторные, статистический. Результаты. После обработки первичных данных показателей элементов структуры урожайности семян и зеленой массы из множества изучаемых характеристик растений были выделены новые основные факторы, которые характеризуются рядом ведущих признаков. По показателям семенной продуктивности было выделено пять основных факторов, обуславливающих более 86% общей изменчивости. Первый фактор описывает продуктивность боковых побегов, второй - продуктивность центральной кисти, третий - перераспределение ассимилянтов между вегетативными и репродуктивными органами, четвертый - микроперераспределение ассимилянтов в бобах; пятый - способность к
формированию продуктивных бобов. В результате анализа структуры признаков продуктивности зеленой массы выделено четыре основных фактора, которые описывают более 85% общей изменчивости: первый - общий рост и развитие; второй - продуктивность боковых побегов; третий - кормовую ценность; четвертый - продуктивность центральной кисти. Факторная модель позволила определить ведущие признаки и долю каждой системы, связанной с отдельным фактором, в формировании сложного признака общей продуктивности растений люпина белого. Выводы. Факторная модель формирования продуктивности семян люпина белого включает пять основных факторов. Процесс формирования вегетативной продуктивности характеризуется четырьмя основными факторами. Факторную модель сорта можно использовать при отборе родительских форм и оценке нового гибридного материала.
Ключевые слова: люпин белый, селекция, факторный анализ, семенная продуктивность, продуктивность зеленой массы.
UDC 633,367: 631,527: 631.53.01
Baidiuk, T. O., & Levchenko, T. M. (2017). Factor model of formation of seed and green mass productivity in white lupine plants. Plant Varieties Studying and Protection, 13(2), 183-189. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.2.2017.105411
NSC "Institute of Agriculture NAAS", 2b Mashynobudivnykiv Str., Chabany, Kyiv-Sviatoshynskyi district, Kyiv region, 08162, Ukraine, e-mail: [email protected]
Purpose. To study peculiarities of forming yield of seeds and green mass in white lupine. To identify the system of relationships between some elements of productivity and each factor share in the total variance of productive capacity for developing breeding programs to create varieties for different uses Methods. Field investigation, laboratory tests, statistical analysis. Results. After processing initial data that concerned parameters of structural elements of seed and green mass yield among multiplicity characteristics of studied plants, new key factors were identified which were characterized by a number of basic traits. In terms of seed productivity, five key factors were defined that cause over 86% of the total variability. The first factor described the productivity of laterals, the second one - the productivity of the central raceme, the third one - redistribution of assimilates between vegetative and reproductive organs, the fourth one - microredistribution of assimilates in beans;
the fifth one - the ability to form productive beans. Due to the analysis of the structure of green mass productivity traits, four key factors were defined that described over 85% of the total variability: the first factor - the general growth and development; the second one - the productivity of laterals; the third one - feeding value; the fourth one - the productivity of central raceme. Factor model allowed to identify basic traits and share of each system associated with a particular factor in the formation of the complex trait of the general plant productivity of white lupine. Conclusions. The factor model of the white lupine seed productivity formation included five key factors. The process of formation of vegetative productivity is characterized by four key factors. The variety factor model can be used for parental forms selection and assessment of new hybrid material.
Keywords: Lupinus albus, breeding, factor analysis, seed productivity, green mass productivity.
Hadiuuina / Received 15.05.2017 nozodweHQ do dpyKy/ Accepted 7.06.2017
