CC BY
29УДК 633.367:632.954:631.53.01 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126518
nociBHÍ якост1 наа'ння люпину 61'лого
• ■ • •• ••• ✓ t • залежно bía фiтoтoкcичнol aíi repoi^fliB
0. М. Вересенко*, Т. М. Левченко, А. В. Гуренко
ННЦ «1нститут землеробства НААН», вул. Машинобуд1вниюв, 26, смт Чабани, Киево-Святошинський р-н, Кшвська обл., 08162, Украина, *e-mail: [email protected]
Мета. Вивчити ф1тотоксичну Д1'ю гербщид1'в та iíx вплив на формування продуктивносп' рослин i nociBHi якосп' нас'ння люпину 61'лого. Методи. Польов' лабораторн' та статистичт. Поа'вт якосл визначали в лабораторних умовах зп'дно з ДСТУ 2240-93. Результати. Найб1льш ефективну фгготоксичну д1ю встановлено в герб1цид1в i бакових сумшей: Харнес, Харнес + Юп1'тер, Прометрекс + Юттер, Прометрекс i Стомп: загибель бур'ян'в - у середньому 79,0; 80,1; 77,4; 75,3 i 69,2% в1'дпов1'дно. Кращу нас1'нневу продуктивнкть отримано на контрольному вар1'ант1' з прополюванням вручну; на вар1'антах 1'з внесенням герб1'циду Харнес i бакових сумшей Харнес + Юп'тер, Прометрекс + Юп'тер продуктивн1'сть рослин сорт'в люпину 61'лого була в межах 91,9-96,7% в1'д контролю. Меншу масу нас'ння з рослини отримано на д1лянках 1'з застосуванням герб1цид1в по сходах (сорт 'Серпневий' - 6,8 г, 'Чабанский' - 7,4 г). Продуктивнкть рослин на вар1ант1 без прополювання i без внесення герб1цид1в була найнижчою i становила по сортах 5,9 та 6,7 г в1дпов1дно. 1з внесенням герб1цид1в по сходах люпину енерп'я проростання вирощеного нас'ння пор1вняно з контрольним вар1антом знизилася приблизно на 2,0%, а за обприскування до появи сход1в значного зниження не спостер1гали. Найнижч1 показники отримано на вар1ант1 без внесення герб1цид1в i без прополювання (в середньому 85,7%). Лабораторна схож1сть нас1ння в ус1х вар1антах в1дпов1дае вимогам ДСТУ (87,0%) для дoбазoвo¿í категорл. Незначне зниження схожосп спостер1гали в нас1ння, отриманого за внесення герб1цид1в по сходах люпину, де вона становила у середньому 92,0%. Маса 1000 нас'нин на вар1антах 1'з внесенням герб1цид1в до появи сход1в дор1внювала 96,8-102,1% в1д контролю. В1дчутн1ше зниження заф1ксовано на вар1антах з обприскуванням по сходах, де показники становили в середньому 93,6% в1д вар1анта з прополюванням. На вар1ант1 без використання герб1цид1в i без прополювання маса 1000 нас'нин була най-меншою. Висновки. Найефективн1ша д1я за знищенням бур'ян'в встановлена у герб1цид1в Харнес, Прометрекс, Стомп, а також бакових сумшей Харнес + Юп'тер, Прометрекс + Юп'тер. Найкращ1 показники продуктивност1 i пос1вних якостей нас1ння отримано на контрольному вар1ант1 з ручним прополюванням, найпрш1 - без внесення герб1цид1в i без прополювання. Застосування герб1цид1в до появи сход1в люпину не мае негативного впливу на поа'вт якосп вирощеного нас'ння, а по сходах призвело до ¿¿х незначного зниження.
Ключов! слова: люпин 61лий, бур'яни, герб1циди, д1юча речовина, продуктивн1сть рослин, поавнi якост1 наання.
Вступ
Бур'яни завдають велику шкоду поывам культурних рослин. На забур'янених полях ввдчутно знижуеться врожайшсть та norip-шуеться якгсть продукцй' с1льськогосподар-ських культур [1].
Для люпину б1лого найбiльш небезпечним е пеpioд початкового розвитку, коли рослини зазнають згубного впливу бур'яшв [2].
Oksana Veresenko
http://orcid.org/0000-0001-7209-4622 Tatiana Levchenko
http://orcid.org/0000-0002-0394-5363 Anatoly Gurenko
http://orcid.org/0000-0003-3129-3996
Люпин мае висом азотфшсувальш та полш-шуючi ^рунтове середовище властивoстi, зав-дяки чому створюються спpиятливi умови в pизoсфеpi для мшерального живлення бур'я-нiв. В1дповвдно бур'яни в пoсiвах люпину починають стpiмкo рости, дoмiнувати в це-нoзi та пpиrнiчувати культуру. За поввдом-ленням Г. П. Романюка [3], пoсiви люпину е одними з найб1льш забур'янених серед ш-ших сiльськoroспoдаpських культур, тому 1х захист розглядаеться серед основних зав-дань у кoмплексi технoлoriчних заход1в oптимiзацii умов для максимальнoro вияв-лення адаптивнoro пoтенцiалу кожного виду й сорту люпину.
Для визначення piвня ефективнoстi гербь цидiв i дoцiльнoстi 1х використання на ви-
робничих пос1вах оц1нюють, насамперед, ре-зультативн1сть контрольованост1 бур'ян1в та р1вень урожайност1 с1льськогосподар-ських культур. Проте, п1д час вирощування р1зних культур, особливо в первинних ланках насшневого процесу, важливо також виявити вплив герб1цид1в на пос1вн1 та вро-жайн1 якост1 нас1ння. Цьому питанню при-свячен1 досл1дження низки науковц1в [410], що вивчали використання герб1цид1в на таких культурах, як пшениця, ячм1нь, со-няшник, соя. Люпин б1лий вир1зняеться шдвищеною чутлив1стю до ди герб1цид1в. Однак питання впливу герб1цид1в на пос1вн1 якост1 люпину вивчено недостатньо, що ви-значае актуальн1сть таких досл1джень.
Мета дослгджепъ — вивчити ф1тотоксичну д1ю герб1цид1в та !х вплив на формування продуктивност1 рослин 1 пос1вн1 якост1 на-с1ння люпину б1лого.
Материали та методика досл1*джень
Досл1дження проводили в 2013-2015 рр. на полях досл1дного господарства «Чабани» ННЦ «1нститут землеробства НААН» (Кш'в-ська обл., Киево-Святошинський р-н), що розташоваш в п1вн1чн1й частин1 зони Л1со-степу Укра!ни.
Грунти досл1дних д1лянок - дерново-серед-ньооп1дзолен1 суп1щан1, вм1ст гумусу - 0,700,84%, рН - 5,3-5,8. Кл1мат у зон1 проведен-ня досл1д1в пом1рно континентальний.
Об'ект досл1дження - ефективн1сть ди герб1цид1в 1 пос1вн1 якост1 нас1ння люпину б1лого. Предмет досл1дження - герб1циди, нас1ння люпину б1лого.
Схема досл1ду включала 12 вар1ант1в: контроль (ручне прополювання); без прополю-вання 1 без внесення герб1цид1в та 10 вар1-ант1в з використанням р1зних герб1цид1в та !х сум1шей. Площа досл1дно! д1лянки стано-вила 14,4 м2, повторн1сть - чотириразова. Вивчали ефективн1сть ди таких препаратов: Трефлан (д.р. трифлурал1н); Фронтьер Опт1-ма (д.р. диметенам1д-П); Юпитер (д.р. 1мазе-тап1р); Харнес (д.р. ацетохлор); Прометрекс (д.р. прометрин); Стомп 330 (д.р. пендиме-тал1н), а також баков1 сум1ш1 Трефлан + Юп1тер, Харнес + Юп1тер, Прометрекс + Юп1тер на посевах люпину белого сортов 'Ча-банський' 1 'Серпневий', що мають р1зн1 тривал1сть периоду вегетаци та р1вень нас1н-нево! продуктивност1 рослин.
Люпин вирощували за загальноприйняти-ми технолог1ями. У процес1 роботи викорис-товували польов1, лабораторн1, вим1рюваль-но-вагов1 та статистично-математичн1 методи досл1джень. Вивчення пос1вних якостей на-
с1ння проводили в лабораторних умовах зг1д-но з ДСТУ 2240-93 Нас1ння с1льськогосподар-ських культур. Сортов1 та пос1вн1 якост1 [11].
Результати дост'джень
Ф1тотоксичну д1ю герб1цид1в у пос1вах люпину оц1нювали шляхом визначення р1вня загибел1 бур'ян1в через 30 д1б п1сля внесення герб1цид1в. За результатами трир1чних досл1джень встановлено, що найкращ! по-казники отримано у пос1вах вар1ант1в 1з ви-користанням герб1цид1в: Харнес, Харнес + Юп1тер, Прометрекс + Юп1тер, Прометрекс 1 Стомп. Загибель бур'ян1в на пос1вах сорту 'Серпневий' становила 80,0; 79,8; 74,5; 72,9 1 72,5%, сорту 'Чабанський' - 78,0; 80,4; 80,2; 77,6 1 65,9% в1дпов1дно (рис.). Най-менш результативним виявився герб1цид Трефлан - у середньому в1дмирало на обох сортах 52,9% рослин бур'ян1в.
Виявлено, що використання герб1цид1в впливае не т1льки на бур'яни, а й на росли-ни люпину, що п1дтверджуеться зм1нами в процесах !х росту й розвитку, та, як насл1-док, у р1внях продуктивност1. У результат1 визначення ваги нас1ння з одн1е! рослини встановлено, що продуктивн1сть рослин на р1зних вар1антах пос1в1в у середньому за три роки становила у сорту 'Серпневий' в1д 5,9 до 9,0 г 1 у сорту 'Чабанський' - в1д 6,7 до 9,9 г. Найб1льшу нас1нневу врожайн1сть по-с1в1в отримано на контрольному вар1ант1 з ручним прополюванням. Проте вар1анти з внесенням герб1циду Харнес, а також бако-вих сум1шей Харнес + Юп1тер, Прометрекс + Юп1тер, де було заф1ксовано висок1 в1дсот-ки загибел1 бур'ян1в, поступалися контрольному вар1анту зовс1м незначно. У сорту 'Серпневий' продуктивн1сть рослин станови-ла 92,3-96,7%, у сорту 'Чабанський' -91,9-94,9% пор1вняно з контролем. Росли-ни люпину на забур'янених д1лянках (без прополювання 1 без внесення герб1цид1в) ви-явилися найменш продуктивними: 65,6% ('Серпневий') 1 67,7% ('Чабанський'). Серед вар1ант1в 1з внесенням герб1цид1в найнижчу масу нас1ння з рослини отримано на д1лян-ках з використанням герб1циду Юп1тер 1 ба-ково! сум1ш1 Трефлан + Юп1тер по сходах: 'Серпневий' - 6,7 1 6,9 г, 'Чабанський' - 7,3 1 7,4 г. Це пояснюеться тим, що на цих д1-лянках спостер1гали пригн1чувальну д1ю герб1цид1в на рослини люпину. Вони в1дста-вали в розвитку як в1д рослин контрольного вар1анта, так 1 у вар1антах 1з внесенням гер-б1цид1в до появи сход1в. Також сл1д в1дм1ти-ти вар1ант з використання герб1циду Стомп, де, незважаючи на досить високий р1вень
Рис. Продуктивнкть рослин люпину та ефективнкть фпотоксично! fliï гербтцидтв (середне за 2013-2015 pp.)
загибел1 бур'яшв, було зафшсовано низьку насшневу продуктившсть рослин люпину.
Величина майбутнього врожаю насшня значною м1рою залежить вiд якосп пос1вно-го матерiалу. Посiвнi якостi насiння - це сукупнiсть рiзниx ознак, що визначають його придатнiсть до сiвби, з яких основними е енергiя проростання, схожмть та маса 1000 насшин. Eнергiя проростання е якгс-ним показником життездатносп насiння. Hасiння з високими показниками енерги проростання дае дружнi сходи, а в подаль-шому розвиненiшi рослини, що мають вищу продуктивнiсть i забезпечують отримання високих урожа'1'в.
Eнергiю проростання визначали в лабора-торних умовах на третю добу пiсля висiву насшня. Eнергiя проростання насiння люпину з д^янок контрольного варiанта з руч-ним прополюванням становила 87,3% у сорту 'Серпневий' i 89,4% - у сорту 'Чабан-ський', у насiння, вирощеного на фон вне-сення гербiцидiв, ïï значення змiнювалися вiдповiдно вiд 85,0 до 88,7% i ввд 87,3 до 90,2% (таблиця). Внесення гербiцидiв по сходах люпину призвело до зниження енерги проростання отриманого насшня, порiв-няно з показниками на дшянках контролю
приблизно на 2,0%. На шших варiантаx, де поиви обприскували до появи сxодiв, ïï значення наближалися до показни^в насiння на контролi. Hайнижчi показники енерги проростання отримано на д^янках варiанта без внесення гербiцидiв i без прополювання (84,5 i 86,9%).
Важливим показником якостi та житте-здатностi також е схож^ть насiння. Лабора-торна сxожiсть у люпину визначаеться за кiлькiстю насшня, що нормально проросло на десяту добу шсля виивання. Згiдно з ви-могами ДСТУ 2240-093 схож^ть кондицш-ного насiння люпину бшого розсадникiв первинного насiнництва (добазовi категори) мае бути не нижче 87,0%.
Визначення рiвня лабораторно'1' сxожостi засввдчило вiдповiднiсть насiння вимогам ДСТУ на поивах усix варiантiв обох сорив. КрашД результати отримано на варiантаx iз використанням гербiциду Харнес i бакових сумшей Харнес + Юштер, Прометрекс + Юпiтер, найнижчi - на почвах варiанта без використання гербiцидiв i без прополювання ('Серпневий' - 91,4%, 'Чабанський' -92,0%). Також зниження рiвня схожосп спостерiгали у разi внесення гербiцидiв на посiваx по сходах люпину (ввдповвдно по
Таблиця
Поа'вн! якосп' нас'ння люпину б!*лого залежно В1'д Д11 гербщидтв (середне за 2013-2015 рр.)
Вартант Норма витрати, л/га Енерп'я проростання Схожтсть Маса 1000 настнин
% % до контролю % % до контролю г % до контролю
Сорт 'Серпневий'
Контроль (ручне прополювання) - 87,3 100,0 93,7 100,0 281 100,0
Без герб1цид1в i без прополювання - 84,5 96,8 91,4 97,5 247 87,9
Трефлан, к.е.* 1,5 86,4 99,0 92,8 99,0 280 99,6
Фронтьер Оплма, к.е.* 1,0 86,1 98,7 92,7 98,9 285 101,4
Харнес, к.е.* 2,0 87,7 100,5 94,0 100,3 272 96,8
Прометрекс, к.с.* 3,0 87,9 100,7 93,6 99,9 278 98,9
Стомп, к.е.* 4,0 86,4 99,0 92,5 98,7 263 93,6
Юптгер, в.р.к.** 0,75 85,2 97,6 92,2 98,3 256 91,1
Трефлан + Юп1тер** 1,2 + 0,5 85,0 97,4 90,9 97,0 260 92,5
Трефлан + Юттер* 1,2 + 0,5 87,5 100,2 93,1 99,4 287 102,1
Харнес + Юттер* 1,0 + 0,5 88,7 101,6 94,2 100,5 275 97,9
Прометрекс + Юттер* 2,0 + 0,5 88,4 101,3 93,8 100,1 283 100,7
Сорт 'Чабанський'
Контроль (ручне прополювання) - 89,4 100,0 93,8 100,0 325 100,0
Без герб1цид1в i без прополювання - 86,9 97,2 92,0 98,1 302 92,9
Трефлан, к.е.* 1,5 88,2 98,7 93,4 99,6 328 100,9
Фронтьер Оплма, к.е.* 1,0 88,2 98,7 93,1 99,3 324 99,7
Харнес, к.е.* 2,0 89,1 99,7 94,5 100,7 320 98,5
Прометрекс, к.с.* 3,0 90,3 101,0 94,1 100,3 322 99,1
Стомп, к.е.* 4,0 88,7 99,2 93,4 99,6 315 96,9
Юпттер, в.р.к.** 0,75 87,3 97,7 92,5 98,6 311 95,7
Трефлан + Юттер** 1,2 + 0,5 87,5 97,9 92,3 98,4 309 95,1
Трефлан + Юттер* 1,2 + 0,5 89,5 100,1 9,41 100,3 328 100,9
Харнес + Юпттер* 1,0 + 0,5 89,7 100,3 94,8 100,1 320 98,5
Прометрекс + Юттер* 2,0 + 0,5 90,1 100,8 94,4 100,6 322 99,1
Н1Ро,о5 фактор сорту 0,3 - 0,3 - 3,4 -
Н1Р005 фактор варт'анта 0,7 - 0,7 - 11,7 -
* внесения т'сля а'вби до сход1'в люпину; ** внесения по сходах люпину.
сортах 90,9-92,2 i 92,3-92,5%). За ручного прополювання hocíbíb схожгсть насшня ста-новила 93,7-93,8%. Загалом рiзниця за по-казниками схожосп нaсiння мiж вaрiaнтa-ми була не надто значною. Miж максималь-ним i мiнiмaльним значеннями вона не пе-ревищувала 3,3% у сорту 'Серпневий' i 2,8% у сорту 'Чабанський'.
Maca 1000 насшин - це показник випов-неносп повiтряно-сухого нaсiння, обчислений у грамах. На формування ще'1 ознаки можуть впливати умови зовн1шнього середовища ви-рощування рослин у посiвaх. В1д маси 1000 нас1нин i запаив поживних речовин у сiм'ядолях залежать якiсть i розвиток сходiв. Чим б1льше i важче нaсiння, тим краще роз-винений зародок, а рослини, що виросли з такого нас1ння, будуть продуктившшими.
Встановлено, що внесення гербщид1в на посiви до появи сходiв люпину в бiльшостi вaрiaнтiв не виявило гстотного негативного впливу на формування маси 1000 насшин. На почвах вaрiaнтiв вона становила 96,8102,1% в1д рiвня, отриманого на дшянках
контролю в сорту 'Серпневий' i 98,5-100,9% у сорту 'Чабанський'. Використання герб^ циду Стомп призвело до ввдчутного знижен-ня показнимв ще']! ознаки - вiдповiдно по сортах на 18 i 10 г, або на 6,4 i 3,1%. Ще ввдчутшше зниження маси 1000 насшин за-фшсовано у вaрiaнтaх з внесенням гербщи-дiв по сходах культури: Юпiтер - 'Серпневий' - 91,1%, 'Чабанський' - 95,7%; Треф-лан + Юштер - 92,5 i 95,1% в1дповвдно по-рiвняно з контрольним вaрiaнтом. На hocí-вах вaрiaнтa без використання гербiцидiв i без прополювання маса 1000 насшин люпину була найменша i становила ввдповвдно по сортах 247 i 325 г, або 87,9 i 92,3%. Слвд ввдмггити, що у сорту 'Серпневий' внесення гербiцидiв зумовило б1льш значш змiни маси 1000 насшин порiвняно з показниками насшня, що сформувалося на дiлянкaх з сортом 'Чабанський'.
Висновки
Вивчення впливу гербiцидiв на продуктив-нiсть рослин i nociBm якостi нaсiння сорпв
люпину б1лого 'Серпневий' i 'Чабанський' не
ВИЯВИЛО В НИХ СуТТеВИХ вВДмШностей.
Hайбiльш в:щчутну фгготоксичну дiю за результатами контролювання сxодiв бyр'янiв виявлено за внесення гербщид:в Харнес, Про-метрекс, Стомп, а також бакових сyмiшeй Харнес + Юштер, Прометрекс + Юштер. За-гибель рослин бyp'янiв становила на поивах обох соpтiв у середньому в:щпов:щно 79,0; 75,3; 69,2; 80,1 i 77,4%.
На почвах контрольного ваpiанта з пропо-люванням вручну отримано найвищу насш-неву продуктившсть рослин культури: 'Серпневий' - 9,0 г, 'Чабанський' - 9,9 г, а на кращих ваpiантаx з гербщидами (Харнес, Харнес + Юштер, Прометрекс + Юштер) -8,4-8,7 i 9,1-9,4 г. Рослини люпину на забур'янених д^янках (без прополювання i без внесення гербщид1в) дали найменшу продуктившсть: ввдповвдно 65,6 i 67,7% ввд показникiв на дшянках контролю.
Встановлено, що внесення гербщиаДв до появи сход:в люпину негативно не вплинуло на наступш поивш якост: отриманого на-сшня. Показники маси 1000 насшин, енер-ги проростання i р:вня схожост: насшня, вирощеного на гербщидному фон:, набли-жалися до яксних показник:в насшня контролю, кр:м вар:анпв :з внесенням гер-бщид:в по сходах, де спостериали знижен-ня ¿х значення на 2-9% залежно в::д ознаки. Найнижч: показники якост: насшня люпину отримано на дшянках вар:анта без внесення гербщид:в i без прополювання.
Використана литература
1. Бублик Л. I., Васечко Г. I., Васильев В. П. та i'h. Дов1'дник 13 за-хисту рослин / за ред. М. П. Л1'сового. Кий'в : Урожай, 1999. 744 с.
2. Купцов Н. С., Такунов И. П. Люпин. Генетика, селекция, гетерогенные посевы. Брянск, 2006. 576 с.
3. Романюк Г. П. Эффективность гербицида Пивот в посевах люпина желтого. Актуальные проблемы борьбы с сорной растительностью в современном земледелии и пути их решения : матер. Междунар. науч.-производ. конф. (Жодино, 17-18 марта 1999 г.). Жодино, 1999. Т. II. С. 164-167.
4. Воронцова Н. В. Урожайность и посевные качества семян ячменя при применении гербицидов и ретарданта в условиях Северо-Запада РСФСР : автореф. дис. ... канд. с.-х. наук : 06.01.09 «Растениеводство» / Ленинградский СХИ. Ленинград, 1990. 15 с.
5. Горелов А. В. Зависимость урожайности и качества семян озимой пшеницы и тритикале от ряда гербицидов и фунгицидов Краснодарского края : дис. ... канд. с.-х. наук : 06.01.05 «Селекция и семеноводство с.-х. растений» / МСХА им. К. А. Тимирязева. Москва, 2012. 139 с.
6. Пальчун И. А. Влияние различных агроприемов на урожайность зерна, кондиционных семян и их посевные качества у озимой мягкой пшеницы на черноземе выщелоченном : дис.
... канд. с.-х. наук : 06.01.09 «Растениеводство» / Кубанский гос. аграр. ун-т. Краснодар, 2009. 209 с.
7. Гутянський Р. А., Огурцов Ю. £., Клименко I. I., Волошина С. М. Урожайн1 властивосп' та поа'вш якосл нас'ння со'' за дп'' су-
nacHMX rep6i^MflÍB. CejieKU,in i HacÍHHUu,meo : MiwBifl. TeMaT. HayK. 36. XapKÍB, 2015. Bwn. 107. C. 170-176.
8. Guimarres R. T., Teixeira I. R., Campos A. J. et al. Physiological Quality of Pigeonpea Seed after Application of Desiccant Herbicides. Am. J. Plant Sci. 2015. Vol. 6, No. 6. P. 826-832. doi: 10.4236/ajps.2015.66089.
9. Daltro E. M. F., Albuquerque M. C. F., Franga Neto J. B. et al. Aplicagao de dessecantes em pré-colheita: efeito na qualidade fisiológica de sementes de soja [Application of preharvest desiccants: Effect on the physiological quality of soybean seeds]. Rev. bras. sementes. 2010. Vol. 32, No. 1. P. 111-122. doi: 10.1590/S0101-31222010000100013.
10. Malaspina I. G. Épocas de aplicado de dessecantes na cultura da soja (Glycine max (L.) Merrill): Teor de água, produtividade e qualidade fisiológica das sementes [Time of application of desiccants in soybean (Glycine max (L.) Merrill): Water content, productivity and physiological quality of the seeds]. Ph.D. Dissertagao / Universidade Estadual de Sao Paulo, Sao Paulo. 2008. 47 p.
11. HaciíHfl ci^bCbKorocnoflapcbKMX KynbTyp. CopTOBi'Ta no-CÍBHÍ AKOCTÍ. TeXHiHHi ÓMOBM : ACTÓ 2240-93. [HMHHMM Bifl 01.07.1994]. Km'íb : AepwcTaHflapT ÓKpai'HM, 1993. 74 c.
References
1. Bublyk, L. I., Vasechko, H. I., Vasylev, V. P., Voitiuk, D. H., & Horbach, V. Ya. (1999). Dovidnyk iz zakhystu roslyn [Handbook of Plant Protection]. M. P. Lisovyi (Ed.). Kyiv: Urozhai. [in Ukrainian]
2. Kuptsov, N. S., & Takunov, I. P. (2006). Lyupin. Genetika, selektsiya, geterogennye posevy [Lupine. Genetics, breeding and heterogeneous plantings]. Bryansk: N.p. [in Russian]
3. Romanyuk, G. P. (1999). Pivot herbicide efficiency for yellow lupine crops. In Aktual'nye problemy bor'by s sornoy rastitel'nost'yu v sovremennom zemledelii i puti ikh resheniya: mater. Mezhdunar. nauch.-proizvod. konf. [Actual problems of weed vegetation control in modern agriculture and ways to solve them] (Vol. II, pp. 164-167). March 17-18, 1999, Zhodino, Belarus. [in Russian]
4. Vorontsova, N. V. (1990). Urozhaynost i posevnye kachestva semyan yachmenya pri primenenii gerbitsidov i retardanta v usloviyakh Severo-Zapada RSFSR [Productivity and sowing quality of barley seeds under use of herbicides and retardant in conditions of the North-West of the RSFSR] (Extended Abstract of Cand. Agric. Sci. Diss.). Leningrad Agricultural Institute, Leningrad, Russia. [in Russian]
5. Gorelov, A. V. (2012). Zavisimost' urozhaynosti i kachestva semyan ozimoy pshenitsy i tritikale ot ryada gerbitsidov i fungitsidov Krasnodarskogo kraya [Dependence of winter wheat and triticale yield on the number of herbicides, fungicides and seed quality on the territory of Krasnodar region] (Cand. Agric. Sci. Diss.). Moscow Timiryazev Agricultural Academy, Moscow, Russia. [in Russian]
6. Palchun, I. A. (2009). Vliyanie razlichnykh agropriemov na urozhaynost' zerna, konditsionnykh semyan i ikh posevnye kachestva u ozimoy myagkoy pshenitsy na chernozeme vyshchelochennom [Agricultural practices and seed sowing quality influence on the winter soft wheat yield grown on the leached chernozem] (Cand. Agric. Sci. Diss.). Kuban State Agrarian University, Krasnodar, Russia. [in Russian]
7. Hutianskyi, R. A., Ohurtsov, Yu. Ye., Klymenko, I. I., & Voloshyna, S. M. (2015). Soybean crop and sowing seeds quality study under the influence of modern herbicides. Selektsia i Nasinnitstvo [Plant Breeding and Seed Production], 107, 170176. [in Ukrainian]
8. Guimarres, R. T., Teixeira, I. R., Campos, A. J., da Silva, G. C., Devilla, I. A., da Silva, A. G., & Timossi, P. C. (2015). Physiological Quality of Pigeonpea Seed after Application of Desiccant Herbicides. Am. J. Plant Sci., 6(6), 826-832. doi: 10.4236/ ajps.2015.66089.
9. DaLtro E. M. F., Albuquerque M. C. F., Franga Neto J. B. et al. Aplicagao de dessecantes em pré-colheita: efeito na qualidade fisiológica de sementes de soja [Application of preharvest desiccants: Effect on the physiological quality of soybean seeds]. Rev. bras. sementes. 2010. Vol. 32, No. 1. P. 111-122. doi: 10.1590/S0101-31222010000100013.
10. Malaspina I. G. Épocas de aplicagao de dessecantes na cultura da soja (Glycine max (L.) Merrill): Teor de água, produtividade e qualidade
fisiológica das sementes [Time of application of desiccants in soybean (Glycine max (L.) Merrill): Water content, productivity and physiological quality of the seeds]. Ph.D. Dissertagao / Universidade Estadual de Sao Paulo, Sao Paulo. 2008. 47 p. 11. Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Sortovi ta posivniyakosti. Tekhnichni umovy: DSTU 2240-93 [Seeds of agricultural crops. Varietal and sowing quality. State Standards of Ukraine 224093]. (1993). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy. [in Ukrainian]
УДК 633.367:632.954:631.53.01
Вересенко 0. H.*, Левченко Т. М., Гуренко А. В. Посевные качества семян люпина белого в зависимости от фитотоксического действия гербицидов // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 1. С. 109-115. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126518
ННЦ «Институт земледелия НААН», ул. Машиностроителей, 26, пгт Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, *е-mail: [email protected]
Цель. Изучить фитотоксическое действие гербицидов и их влияние на формирование продуктивности растений и посевные качества семян люпина белого. Методы. Полевые, лабораторные и статистические. Посевные качества определяли в лабораторных условиях по ГОСТ 2240-93. Результаты. Наиболее эффективное фитотоксическое действие установлено у гербицидов и баковых смесей: Харнес, Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер, Проме-трекс и Стомп: гибель сорняков - в среднем 79,0; 80,1; 77,4; 75,3 и 69,2% соответственно. Лучшая семенная продуктивность получена на контрольном варианте с прополкой вручную на вариантах с внесением гербицида Харнес и баковых смесей Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер продуктивность растений сортов люпина белого была в пределах 91,9-96,7% от контроля. Меньшая масса семян с растения получена на участках с применением гербицидов по всходам (сорт 'Серпневий' - 6,8 г, сорт 'Чабанський' - 7,4 г). Продуктивность растений на варианте без прополки и без внесения гербицидов была самой низкой и составляла по сортам 5,9 и 6,7 г соответственно. С внесением гербицидов по всходам люпина энергии прорастания выращенных семян по сравнению с контрольным вариантом снизилась примерно на 2,0%, при опрыскивании до появления всходов значительного снижения не наблюдали. Самые низкие показатели получены на варианте без внесения гербици-
дов и без прополки (в среднем 85,7%). Лабораторная всхожесть семян во всех вариантах соответствует требованиям ГОСТ (87,0%) для добазовой категории. Незначительное снижение всхожести наблюдали у семян, полученных при внесении гербицидов по всходам люпина, где она составила в среднем 92,0%. Масса 1000 семян на вариантах с внесением гербицидов до появления всходов была равна 96,8-102,1% от контроля. Более ощутимое снижение зафиксировано на вариантах с опрыскиванием по всходам, где показатели составляли в среднем 93,6% от варианта с прополкой. На варианте без использования гербицидов и без прополки масса 1000 семян была наименьшей. Выводы. Наиболее эффективное действие по уничтожению сорняков установлено при применении гербицидов Харнес, Прометрекс, Стомп, а также баковых смесей Харнес + Юпитер, Прометрекс + Юпитер. Наилучшие показатели продуктивности и посевных качеств семян получены на контрольном варианте с прополкой вручную, а худшие -без внесения гербицидов и без прополки. Применение гербицидов до появления всходов люпина не оказало отрицательного влияния на посевные качества выращенным семян, а по всходах привело к незначительному снижению.
Ключевые слова: люпин белый, сорняки, гербициды, действующее вещество, продуктивность растений, посевные качества семян.
UDC 633.367:632.954:631.53.01
Veresenko, 0. M.*, Levchenko, T. M., & Hurenko, A. V. (2018). Sowing quality of the white lupine seeds in dependence on the phytotoxic impact of herbicides. Plant Varieties Studying and Protection, 14(1), 109-115. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.1.2018.126518
NSC "Institute of Agriculture NAAS", 2b Mashynobudivnykiv Str., Chabany, Kyiv-Sviatoshynskyi district, Kyiv region, 08162, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. To study the phytotoxic impact of herbicides and their effect on the formation of plant productivity and sowing quality of white lupine seeds. Methods. Field, laboratory and statistical methods were applied. Seed sowing quality parameters were determined in laboratory conditions in accordance with DSTU 2240-93. Results. The most effective phytotoxic impact was found for herbicides and tank mixture: Harnes, Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter, Prometrex and Stomp: the average levels of weeds death were: 79,0; 80,1; 77,4, 75,3 and 69,2% correspondingly. The best seed yield was obtained in the reference variant with manual weeding and in variants with the applying of Harnes herbicide and tank mixture Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter, where the plant productivity
was within 91.9-96.7% (of the reference variant). Lower seed mass (from the plant) was obtained on the areas with the herbicides applying on the visible sprouts ('Serpnevyi' variety - 6.8 g, 'Chabanskyi' variety - 7.4 g). Plant productivity in the variant without manual weeding and without any herbicide applying was the lowest - 5,9 g and 6,7 g correspondingly. The herbicides applying on the visible sprouts of lupine has led to crop seed germination energy decreasing in comparison with the reference variant by 2.0%. In the variant with herbicides spraying before the visible sprouts appearance, significant reduction was not observed. The lowest results were obtained in the variant without the herbicides use and without manual weeding (on average 85.7%). Laboratory test for seed sprouts
in al! variants corresponds to the requirements of State Standard of Ukraine (87.0%). A slight decreasing of seed sprouts was peculiar for the seeds obtained after herbicides spraying on the visible lupine sprouts (on average 92.0%). The weight of 1000 seeds in the variants with the herbicides use before the visible sprouts appearance was within 96.8-102.1% (in comparison with reference variant). A more significant decreasing observed in the variants with the herbicides spraying on the visible sprouts, where indices were on average 93.6% of the variant with manual weeding. The weight of 1000 seeds was the smallest in the variant without the herbicides use and without manual weeding. Conclusions. The most effective action
for the weeds control is established with the use of the herbicides such as: Harnes, Prometrex, Stomp; and the use of tank mixture such as: Harnes + Jupiter, Prometrex + Jupiter. The best indicators of productivity and seed sowing quality parameters were obtained in the reference variant with manual weeding, and the worst - without the herbicides use and without manual weeding. It was not defined negative effect on the sowing qualities of seeds with the use of herbicides before sprouts appearance. In the variants when herbicides were sprayed on the visible sprouts - it led to a slight negative effect.
Keywords: white lupine, weeds, herbicides, active substance, plants productivity, sowing qualities of seeds.
Hadiuwëa / Received 11.01.2018 nozodxeHO do dpyny/ Accepted 21.02.2018
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2018, vol. 14, no 1
115
