CC BY
159э
2013
ü
Змагання в системі підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад
Передерій А.В.
Львівський державний університет фізичної культури
Анотації:
Метою дослідження є характеристика змагань як компоненту системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад. Визначено, що специфіка системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад полягає у спрямованості на демонстрацію спортивних результатів. Визначено, що досягнення результатів має сприяти соціальній адаптації та реабілітації спортсменів. Відсутність переважання суто спортивно-результативної складової зумовлює і специфічну роль змагань в системі підготовки. Розроблено класифікацію видів змагань. Охарактеризовано специфічні риси ознайомчих (навчальних), підготовчих та умовно-відбіркових змагань. Виділено специфічні характеристики кваліфікаційних та основних змагань у Спеціальних Олімпіадах. Визначено, що змагання мають важливе значення для розвитку спортивних навичок, створення рівних можливостей для конкуренції. Визначено, що змагання є кращим засобом перевірки спортивних навичок атлета, визначення прогресу та створення стимулу для особистісного росту.
Ключові слова:
Спеціальні Олімпіади, система, тренування, специфічний, змагання.
Передерий А.В. Соревнования в системе подготовки атлетов Специальных Олимпиад. Целью исследования является характеристика соревнований как компонента системы подготовки спортсменов Специальных Олимпиад. Определено, что специфика системы подготовки спортсменов Специальных Олимпиад состоит в направленности на демонстрацию спортивных результатов. Определено, что достижение результатов должно способствовать социальной адаптации и реабилитации спортсменов. Отсутствие преобладания чисто спортивно-результативной составляющей предопределяет и специфическую роль соревнований в системе подготовки. Разработана классификация видов соревнований. Охарактеризованы специфические черты ознакомительных (учебных), подготовительных и условно-отборочных соревнований. Выделены специфические характеристики квалификационных и основных соревнований в Специальных Олимпиадах. Определено, что соревнования имеют важное значение для развития спортивных навыков, создание равных возможностей для конкуренции. Определено, что соревнования являются лучшим средством проверки спортивных навыков атлета, определения прогресса и создания стимула для личностного роста.
Специальные Олимпиады, система, тренировка, специфический, соревнования.
Perederiy A.V. Competition in the training of the athletes of Special Olympics. The aim of the study is to characterize the competition as part of the system of training athletes of Special Olympics. It was determined that the specificity of the system of training athletes of Special Olympics is to focus on the demonstration of athletic performance. Determined that the results should contribute to the achievement of social adaptation and rehabilitation of athletes. Lack of dominance purely sports-effective component and determines the specific role of competition in the training. The classification of types of competitions. Characterized by specific features of the study (teaching), training and conditional qualifiers. Identified specific characteristics of qualifying and main events in the Special Olympics. It was determined that the competitions are important for the development of athletic skills, the creation of equal opportunities for competition. It was determined that the competitions are the best means of verifying the athlete athletic skills, measuring progress and providing incentives for personal growth.
Special Olympics, system, training, specific, competition.
Вступ.
Спеціальні Олімпіади, що започатковано в 1968 році в США з ініціативи Юніс Кеннеді Шрайвер, нині є потужним міжнародним спортивним рухом, що визнаний МОК [3, 4, 13]. Науковий пошук проблематики спеціального олімпійського руху охоплює широке коло питань історичного (Бріскін 2004, 2006, Приступа Є.Н. 2003, 2005, Когут І.О. 2008, Римар О.В. 2002, Матвє-єв 2002), організаційного (Мудрік В.І. 2001, Бріскін Ю.А. 2004, Евсеев С.П. 2007), світоглядного характеру [8, 11, 16, 18, 19]. Дослідження ж нозологічно-детермінованих складових системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад носять фрагментарний характер. Це визначення дидактичних особливостей проведення тренувальних занять з особами, які мають відхилення розумового розвитку [6], методика навчання гімнасток в русі Спеціальних Олімпіад [1, 2], вплив занять ковзанярським спортом на стан атлетів з вадами інтелекту [7], корекція змісту тренувальних програм Спеціальних Олімпіад (Павлось О. Контроль общей физической и технической подготовленности спортсменов с нарушением интеллекта / Павлось О. // Cultura fizica : hrobleme stiintifice ale invatamantului si sportului : Materiale conf. st. intern. a doctoranzilor / col. red. : Danail S. [et al.] . -Ch. : Editura USEFS, 2012. - P. 252 - 256.) [14] та ін..
В попередніх дослідженнях обґрунтовано концепцію системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад
© Передерій А.В., 2013 doi: 10.6084/m9.figshare.691022
на основі бінарного чинника, що визначає її структуру та спрямованість: змагання, що спрямовані на демонстрацію спортивних результатів, досягнення яких має сприяти соціальній адаптації та реабілітації спортсменів (Передерій А.В., 2013). Метою системи спортивної підготовки за програмами Спеціальних Олімпіад є забезпечення максимально можливого для конкретного атлета рівня соціальної адаптації через покращення фізичної, технічної, тактичної, психологічної, теоретичної підготовленості шляхом тренувальної та змагальної діяльності в обраному(них) виді(ах) спорту.
Система підготовки складається з двох підсистем: персоніфікованої та процесної. При збереженні певної структурної ідентичності з олімпійським спортом, система підготовки в Спеціальних Олімпіадах має специфічне змістовне наповнення. Персоніфікована підсистема представлена тріадою: АТЛЕТ-тренер-мікросоціум. Процесна підсистема системи підготовки спортсменів в Спеціальних Олімпіадах об’єднує змагання, тренування та відновлення, в процесі яких відбувається навчання, розвиток, виховання та соціальна адаптація атлетів. Наявність процесу соціальної адаптації та специфічне значення змагань є відмінними рисами структури системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад.
Робота виконується відповідно до теми 1.4 Теоретико-методичні засади розвитку спорту інвалідів Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 роки згідно
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Наказу N 4525 від 20.12.2010 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є характеристика змагань як компоненту системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад.
Результати дослідження.
Виходячи із сутності спортивної діяльності, центральне місце в процесній підсистемі системи підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад посідають змагання. Саме змагання виступають мотивом для систематичної тренувальної діяльності. Рівень та значущість змагань, особливості виду спорту чи модифікованого виду змагальної діяльності визначатимуть вимоги до підготовленості атлета, рівня його фізичних та технічних можливостей. Відповідно до фундаментальних принципів Спеціальних Олімпіад, змагання мають важливе значення для розвитку спортивних навичок, створення рівних можливостей для конкуренції, є кращим засобом перевірки спортивних навичок атлета, визначення прогресу та створення стимулу для особистісного росту [4, 5].
Слід зазначити, що роль змагань в системі підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад суттєво відрізняється від їх ролі в олімпійському спорті. В Спеціальних Олімпіадах використовується, так звана, нетрадиційна модель змагальної діяльності, що передбачає відсутність остаточного визначення результатів, фіксації рекордів, загального ранжування місць та загального нагородження спортсменів. Реалізація цієї моделі забезпечується процедурою дивізіонування та обумовлена відсутністю спрямованості діяльності на досягнення максимально можливого спортивного результату [4]. Також важливою є теза нормативних документів Спеціальних Олімпіад (www.specialolympics.org), що це організація систематичних цілорічних тренувань та участі в змаганнях. Тобто наголошується на нерозривності процесів тренувань та змагань, що мають спільну мету - розвиток атлета [12]. Разом з тим, слід підкреслити, що повною мірою реалізувати завдання Спеціальних Олімпіад виключно тренувальними засобами обраного(их) виду(ів) спорту неможливо.
Спеціальні Олімпіади висувають наступні вимоги до змагань, що проводяться на різних рівнях (місцевими, національними акредитованими програмами чи регіональні та всесвітні змагання):
Ігри та турніри повинні пропонувати змагання (види спорту, спеціальні види змагальної діяльності тощо) для спортсменів усіх рівнів здібностей. В командних видах спорту кожен член команди повинен мати достатньо можливостей для участі в змаганнях.
Ігри та турніри повинні пропонувати кожному спортсменові рівні шанси на успіх під час змагань. Кожен вид змагань має бути структурований шляхом розподілу на дивізіони за рівнем майстерності (на основі точної реєстрації попередніх досягнень), віком та статтю.
Враховуючи важливість конкуренції, необхідність змагань для здобуття практичного досвіду, кожна
акредитована програма повинна проводити змагання періодично та достатньо часто.
Кількість учасників змагань, склад делегацій регулюється квотами. Міжнародні Спеціальні Олімпіади мають виключне право встановлювати обов’язкові квоти, що визначають загальний склад делегацій спортсменів, тренерів та інших осіб, які будуть скеровані акредитованою програмою для Всесвітніх ігор та інших змагань, що санкціоновані Міжнародними Спеціальними Олімпіадами.
В Загальних правилах Спеціальних Олімпіад передбачено відповідні критерії переходу атлета на вищий рівень змагань: місцева програма - національні ігри - регіональні ігри - Всесвітні ігри. Акредитовані програми повинні діяти відповідно до встановлених процедур у визначенні обставин переходу атлета з будь-яким рівнем здібностей на наступний рівень конкуренції в рамках Спеціальної Олімпіади.
В змаганнях Спеціальних Олімпіад усіх рівнів встановлено спеціальні правила нагородження учасників, що виступають потужним засобом мотивації та стимулювання конкуренції. Нагороджуються усі учасники дивізіону. Атлети, які посіли 1-3 місця - медалями відповідного ґатунку, атлети, які посіли 4-8 місці - відповідними почесними стрічками. Учасники змагань, які порушили процедуру дивізіонування, були дискваліфіковані або не завершили змагання, нагороджуються стрічками учасників.
Реалізуючи зазначені вимоги, акредитовані національні програми проводять протягом року достатню кількість змагань. Місцеві програми проводять змагання на рівні клубів, шкіл, осередків, міст та областей. Календар Спеціальної Олімпіади Великої Британії, наприклад, на 2012 рік включав 43 турніри (http://www.specialolympicsgb.org.uk/). Річний календар офіційних змагань Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Спеціальна Олімпіада України» та її осередків включає не менше 10-12 турнірів з найбільш популярних в країні видів спорту (легка атлетика, футбол, баскетбол, лижні гонки та ін.. ) та міжнародних змагань за календарем міжнародних Спеціальних Олімпіад (www.specialolympics.org.ua/ ). Збільшення кількості змагань на усіх рівнях є одним з найважливіших завдань руху Спеціальних Олімпіад. Загалом, в русі Спеціальних Олімпіад проводиться щорічно 50000 змагань, що в середньому складає 136 змагань на день в різних акредитованих національних програмах (www.specialolympics.org). Результати міжнародних опитувань Спеціальних Олімпіад показують, що обов’язковим є 2-4 разова участь атлетів в змаганнях протягом року. Кращого спортивного та адаптаційного ефекту досягають атлети, які беруть участь у змаганнях протягом року 5-8 разів. Разом з тим, в системі підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад відсутня чітка диференціація змагань за метою та завданнями, як це прийнято в олімпійському спорті (підготовчі, контрольні, відбіркові, модельні або підвідні, основні) [9, 15].
Э 2013
и
На наш погляд, в Спеціальних Олімпіадах доцільно виділяти ознайомчі (навчальні) змагання. Навчальні змагання - це змагання, що проводяться в межах обов’язкових базових тренувальних програм (орієнтовно на 6-му та 8-му тижнях тренувальної програми) та використовуються для ознайомлення з правилами та умовами проведення змагань, нормами поведінки учасників, процедурою визначення результатів, технікою безпеки, розподілом обов’язків між членами команди в ігрових видах спорту та в партнерських змаганнях тощо [5, 10, 17]. Такі змагання проводяться між спортсменами однієї команди (школи) чи зі спортсменами сусідньої школи. Вони мають відбуватися в дружній звичній атмосфері.
Переважна більшість змагань, в яких беруть участь атлети Спеціальних Олімпіад, мають подвійну мету. З точки зору суб’єктно (особистісно)-орієнтованої мети, це головні змагання, адже кожен учасник прагне якнайкраще розкрити свій потенціал та показати максимально можливий для нього результат. В той же час, з боку процесно-орієнтованої мети - це підготовчі змагання, тому що незалежно від рангу змагань та рівня результатів, що в них досягається, відповідно до принципів Спеціальних Олімпіад саме змагання найбільш ефективно реалізують основну мету діяльності - вдосконалення та демонстрація вмінь, навичок і талантів атлетів, розвиток їх здібностей і можливостей.
Також, доцільним є виділення ще одного виду змагань - умовно-відбіркові. Як відомо, відбіркові змагання проводяться для визначення складу збірних команд, відбору спортсменів на змагання вищого рангу. Відмінною особливістю таких змагань є умови відбору: завоювання певного місця або виконання контрольного нормативу, який дозволить виступати на головних змаганнях. Відбірковий характер можуть носити як офіційні, так і спеціально організовані змагання. Умовний характер цих змагань випливає з норми Спеціальних Олімпіад щодо кількісних квот учасників (атлетів або команд) змагань вищого рангу. Необхідна та ефективна процедура дивізіонування природно збільшує кількість переможців та призерів, які є претендентами на участь в змаганнях вищого рангу. За правилами Спеціальних Олімпіад, якщо кількість дивізіонів та, відповідно, переможців в них перевищує кількість учасників змагань вищого рангу за квотою, склад команди визначається жеребом. Таким чином, досягнення певного результату чи місця ще не гарантує включення в збірну команду.
Також, в Спеціальних Олімпіадах змагання можна поділити на кваліфікаційні та основні. Кваліфікаційні змагання охоплюють процедуру дивізіонування. Залежно від специфіки виду спорту та способу визначення переможців існують різні підходи до дивізіонування. У видах спорту з об’єктивно-метрично вимірюваним результатом в кваліфікаційних змаганнях (при дивізіонуванні) спортсмени виконують змагальну(і) вправу(и). Показники учасників фіксуються, оцінюються за низхідною. Як відомо, відповідно до принципу рівності, розбіжність спортивних
показників між кращим та гіршим спортсменом одного дивізіону не повинна перебільшувати 10 % (15 % у разі неможливості забезпечення 10% дивізіонуван-ня) [3]. Принциповою особливістю кваліфікаційних змагань в інших за способом визначення результатів видах спорту є те, що спортсмени виконують окремі частини змагальних вправ, а не змагальну вправу в цілому. В кваліфікаційних змаганнях з командних видів спорту команди беруть участь у скороченому варіанті змагань з офіційного виду спорту. Команди-суперники визначаються за показниками, що подаються разом із реєстраційними документами. Таким чином, в командних змаганнях розподіл за рівнем майстерності проводиться із використанням командних показників та (або) результатів кваліфікаційних змагань.
Наприклад, в змаганнях з нозологічно-детермінованого виду спорту - хокею на підлозі - прийняті наступні правила проведення кваліфікаційних змагань [17]. Змагання проходять в два етапи. Перший етап передбачає проведення змагань з індивідуальної майстерності спортсменів команди. В хокею на підлозі для цього використовуються наступні тести: кидки по воротах, передача, ведення, кидки на точність, захист.
Підсумковий результат визначається як сума результатів в кожному з п’яти видів програми. Протокол змагань в індивідуальній майстерності подається в суддівську колегію змагань вищого рангу, яка на підставі цих результатів попередньо формує дивізіони за правилом 10% (15%). Необхідно підкреслити, що на будь-якому рівні змагань (шкільний, районний, міський тощо) цей етап є попереднім, остаточне формування дивізіонів проводить кваліфікаційна комісія на другому етапі змагань. На цьому етапі кваліфікаційна комісія проглядає кваліфікаційні матчі, тривалістю не менше 6 хвилин, що проводяться за коловою системою в тому чи іншому попередньо сформованому дивізіоні. В цих матчах кожна команда має забезпечити участь усіх гравців команди, результати яких подано в протоколі змагань з індивідуальної майстерності. Кваліфікаційна комісія приймає рішення, що:
• певна команда за своєю підготовленістю відповідає грі даного дивізіону;
• певна команда за своєю підготовленістю не відповідає грі даного дивізіону та переводиться в нижчий дивізіон;
• певна команда за своєю підготовленістю не відповідає грі даного дивізіону та переводиться в той чи інший вищий дивізіон.
Після остаточного розподілу на дивізіони в кожному з них за коловою системою проводяться основні змагання.
Аналогічні підходи використовуються у змаганнях з футболу. Команди можуть бути розподілені на дивізіони відповідно до оцінки командних навичок, що представляються до початку змагань. В цю комплексну оцінку входять результати усіх гравців команди з наступних тестів: ведення м’яча по прямій (дриблінг), контроль і пас, удар по воротах. Результати кожного гравця, отримані при виконанні даних тестів, мають
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
бути передані представникам організаційного комітету змагань вищого рангу всіма командами. Тести оцінки командних навичок розроблені для формування попереднього уявлення про рівень команд, що будуть брати участь у змаганнях, що дозволить організаторам сформувати попередні дивізіони для участі у кваліфікаційному раунді змагань. Дані тести використовуються як доповнення при проведенні кваліфікаційних ігор.
В змаганнях з баскетболу прийнята наступна процедура підготовки та проведення кваліфікаційних змагань. До початку змагань головний тренер повинен надати у відповідній формі результати трьох тестів оцінки баскетбольних навичок кожного гравця: підбір м’яча, дриблінг, кидки в кошик. Тести використовуються тільки для оцінки гравців/команд і не є видами програми, що припускають вручення медалей і стрічок.
Головний тренер, також, повинен визначити п'ятьох кращих гравців своєї команди за критерієм гри на майданчику і відзначити їх імена в загальному списку команди. Командний результат визначається шляхом додавання результатів семи кращих гравців з наступним поділом суми на 7. Спочатку команди групуються в дивізіони відповідно до командних результатів в тестах оцінки баскетбольних навичок. Класифікаційний раунд ігор проводиться з метою завершення процесу поділу на дивізіони. У рамках класифікаційного раунду команди повинні зіграти одну чи більш ігор, причому тривалість кожної гри повинна складати не менш шести хвилин. У грі повинні взяти участь усі члени команди.
Правило 10% не застосовується у видах спорту, що вимагають суддівської оцінки (фігурне катання, стрибки в воду, кінний спорт тощо), однак розподіл на дивізіони відбувається відповідно до рівня майстерності спортсменів, що також визначається у кваліфікаційних змаганнях. Суддівська колегія на підставі оцінки фрагментів змагальних композицій або окре-
мих змагальних вправ визначає рейтинг спортсменів та формує дивізіон.
Усі інші змагання проводяться як основні, тобто з визначенням переможців, призерів та спортсменів, які посіли місця у відповідному дивізіоні від 4 до 8. Важливо, що результати, продемонстровані атлетами у кваліфікаційних змаганнях, не повинні бути меншими більше як на 10 % (15 %) від результатів основних змагань. Більша різниця в результатах кваліфікаційних та основних змагань (на користь останніх) може свідчити про маніпуляції з дивізіонуванням та призвести до дискваліфікації атлета. Уся відповідальність за скасування результату змагань в такому випадку лежить на тренерові.
Висновки.
Змагання в системі підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад, на відміну від інших напрямів адаптивного спорту в олімпійському русі, характеризуються відсутністю спрямованості діяльності на досягнення максимально можливого спортивного результату. Відповідно до філософських засад спеціального олімпійського руху, змагання мають важливе значення для розвитку спортивних навичок, створення рівних можливостей для конкуренції, є кращим засобом перевірки спортивних навичок атлета, визначення прогресу та створення стимулу для особистісного росту.
В системі підготовки атлетів Спеціальних Олімпіад виділяють ознайомчі (навчальні), підготовчі за процесно-орієнтованою метою та, одночасно, головні за суб’єктно (особистісно)-орієнтованою метою, та умовно-відбіркові змагання. Також, змагання Спеціальних Олімпіад можна класифікувати на кваліфікаційні та основні.
Перспективи подальших досліджень пов’язані із характеристикою інших складових системи підготовки: персоніфікованої підсистеми, тренування та відновлення як компонентів процесної підсистеми.
Література
1. Бармин ГВ. Современное состояние спортивной гимнастики в специальном олимпийском движении / Бармин Г.В., Бегидова Т.П., Королев П.Ю // Адаптивная физическая культура, 2007. -№1. - С.17-19
2. Бегидова Т.П. Программированный метод обучения гимнасток в движении Специальной Олимпиады / Бегидова Т.П. // Адаптивная физическая культура, 2007. - №4. - С.37-39
3. Бріскін Ю. А. Спорт інвалідів : [підруч. для ВНЗ фіз. виховання і спорту] / Ю. А. Бріскін. - К., Олімп. література. - 2006. - 263 с. -ЮВК 966-7133-79-6.
4. Брискин Ю.А., Передерий А.В., Евсеев С.П. Адаптивный спорт // [Текст] /- М., Советский спорт. - 2010. - 316 с. - ^ВК 978-59718-0460-4.
5. Брискин Ю.А. Организация соревнований среди спортсменов с отклонениями интеллектуального развития // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Науч. моногр. /Под ред. С.С. Ермакова. - Х., ХГАДИ (ХХПИ). - 2005. - №6.- С. 72-78.
6. Гончаренко Є. Особливості фізичного розвитку спортсменів 1719 років з відхиленнями розумового розвитку / Євген Гончаренко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2009. - №2.
- С.17-20
7. Ильин В., Рубцова Н., Скоросов К. Влияние занятий конькобежным спортом на детей 12—14 лет с отклонениями умственного развития // Наука в олимпийском спорте, 2006. - №
1. - С.55-60.
References:
1. Barmin G.V., Begidova T.P., Korolev P.Iu. Adaptivnaia fizicheskaia kul’tura [Adaptive physical education], 2007, vol.1, pp.17-19
2. Begidova T.P. Adaptivnaia fizicheskaia kul’tura [Adaptive physical education], 2007, vol.4, pp.37-39.
3. Briskin Iu. A. Sport invalidiv [Disabled sports], Kiev, Olympic Literature, 2006, 263 p.
4. Briskin Iu.A., Perederij A.V., Evseev S.P Adaptivnyj sport [Adaptive sports], Moscow, Soviet sport, 2010, 316 p.
5. Briskin Iu.A. Organizaciia sorevnovanij sredi sportsmenov s otkloneniiami intellektual’nogo razvitiia. Fizicheskoe vospitanie studentov tvorcheskikh special’nostej [Physical education of students of creative disciplines], Kharkov, KSADA Publ., 2005, vol.6, pp. 7278.
6. Goncharenko Ie. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2009, vol.2, pp.17-20
7. Il’in V, Rubcova N., Skorosov K. Nauka v olimpijskom sporte [Science in Olympic Sport], 2006, vol.1, pp.55-60.
8. Karpenko L. Nauka v olimpijskom sporte [Science in Olympic Sport], 2006, vol.1, pp. 38-44.
9. Keller V.S., Platonov V.M. Teoretiko-metodichni osnovi pidgotovki sporsmeniv [Theoretical and methodological basis of sportsmen preparation], Lvov, Ukrainian Sports Association Publ., 1992, 269 p.
З 2013
Ц
8. Карпенко Л. Деятельность организации ’’Специальные Олимпиады” в современном обществе // Наука в олимпийском спорте, 2006. - № 1. - С. 38-44.
9. Келлер В. С., Платонов В.М. Теоретико-методичні основи підготовки спорсменів. - Л., Українська Спортивна Асоціація.
- 1992. - 269 с.
10. Лыжные гонки: Программа развития спортивных умений и навыков. Официальные правила соревнований. - М., Советский спорт. - 1993. - 80 с.
11. Матвєєв С. Проблеми гуманізму в сучасному спорті / Сергій Матвєєв, Лідія Радченко, Ірина Когут, Тарас Данько// Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2009. - №2. - С.33-38
12. Материалы тренировочного семинара “Спешиал Олимпикс Интернешнл”. - М., Советский спорт. - 1991. - 80 с.
13. Мудрік B.I. Спеціальні Олімпіади. Special Olympics. - К., Hopa-прінт. - 2001. - 52 с.
14. Павлось О. О. Структура та зміст авторської тренувальної програми Спеціальних Олімпіад з баскетболу / Павлось О. О., Передерій А. В. // Вісник Запорізького національного університету : Збірник наукових праць. Фізичне виховання та спорт. - Запоріжжя, Запорізький національний університет. -
2012. - С. 140 - 148.
15. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - К., Олимпийская литература. - 2004. - 808 с.
16. Росвал Г., Даментко М. Современное состояние и направления исследований по программе Специальных Олимпиад // Наука в олимпийском спорте, 2006. - № 1. - С. 20-22.
17. Хоккей на полу: Программа развития спортивных умений и навыков. Официальные правила соревнований. - М., Советский спорт. - 1993. - 76 с.
18. Gregg M.J., Hrycaiko D., Mactavish J.B., Martin G.L. A mental skills package for Special Olympics athletes: A preliminary study // Adapted Physical Activity Quarterl, 2004. - vol. 27(1). - pp. 4-18.
19. Valkova H. The development of indices of motor competence and social behavior of participants and non-participants in the Special Olympics movement // Acta Universitatis Palackianae Olomucensis Gymnica, 1998. - vol.28. - pp. 53-59.
Информация об авторе:
Передерий Алина Владимировна: [email protected]; Львовский государственный университет физической культуры; Ул. Костюшко
11, г. Львов, 79000, Украина.
Цитируйте эту статью как: Передерій А.В. Змагання в системі підготовки атлетів спеціальних олімпіад // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -
2013. - № 4. - С. 55-59. doi:10.6084/m9.figshare.691022
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 27.01.2013 г. Опубликовано: 30.04.2013 г.
10. Lyzhnye gonki: Programma razvitiia sportivnykh umenij i navykov. Oficial’nye pravila sorevnovanij [Cross-country skiing: Program development of sports skills. Official competition rules], Moscow, Soviet sport, 1993, 80 p.
11. Matvieiev S., Radchenko L., Kogut I., Dan’ko T. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2009, vol.2, pp.33-38
12. Materialy trenirovochnogo seminara “Speshial Olimpiks Interneshnl” [Proceedings of the training workshop “Special Olympics International”], Moscow, Soviet sport, 1991, 80 p.
13. Mudrik B.I. Special’ni Olimpiadi [Special Olympics], Kiev, Nora-print, 2001, 52 p.
14. Pavlos’ O. O., Perederij A. V. Struktura ta zmist avtors'koyi trenuval'noyi programi Special'nikh Olimpiad z basketbolu [The structure and content of the author’s training program of Special Olympics Basketball], Zaporizhzhia, 2012, pp. 140 - 148.
15. Platonov V.N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte [The system of preparation of sportsmen in Olympic sport], Kiev, Olympic Literature, 2004, 808 p.
16. Rosval G., Damentko M. Nauka v olimpijskom sporte [Science in Olympic Sport], 2006, vol.1, pp. 20-22.
17. Khokkej na polu: Programma razvitiia sportivnykh umenij i navykov. Oficial’nye pravila sorevnovanij [Floor Hockey: Program development of sports skills. Official competition rules], Moscow, Soviet sport, 1993, 76 p.
18. Gregg M.J., Hrycaiko D., Mactavish J.B., Martin G.L. A mental skills package for Special Olympics athletes: A preliminary study. Adapted Physical Activity Quarterl, 2004, vol.27(1), pp. 4-18.
19. Valkova H. The development of indices of motor competence and social behavior of participants and non-participants in the Special Olympics movement. Acta Universitatis Palackianae Olomucensis Gymnica, 1998, vol. 28, pp. 53-59.
Information about the author:
Perederiy A.V.: [email protected]; Lvov State University of Physical Culture; Kostyushko str. 11, Lvov, 79000, Ukraine.
Cite this article as: Perederiy A.V. Competition in the training of the athletes of Special Olympics. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.4, pp. 55-59. doi:10.6084/m9.figshare.691022
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 27.01.2013 Published: 30.04.2013
