CC BY
12
УДК 316.61:616-053.2-056.257 DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0721.16J.2020.219008
Сорокман Т.В. < , Макарова О.В. ©
Вищий державний навчальний заклад Укра/ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Укра!на
Соматичне та псижчне здоров'я дггей з ожиршням
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2020;16(7):543-550. doi: 10.22141/2224-0721.16.7.2020.219008
Резюме. Актуальнсть. ОжирНня належить до групи психосоматичних захворювань. Уже в дитячому в/ц! при надлишков '1й мас тла визначаються функцональн вдхилення з боку центрально)' i вегетативноi нервових систем, ендокринних залоз, внутр'шн'х. орга^в. Мета: дослдити стан соматичного та псих\ч-ного здоров'я в дтей ¡з надлишковою масою тла та ожир'мням. Матер'шли та методи. Обстежено 325 дтей вiком 13-18 роюв: надлишок маси тла (НдМТ) вдзначався в 75 оаб, ожирння (Ож) — у 45, дефцит маси лла — у 30, нормальна маса тла — у 175 оаб. 1ндекс маси тла о^нювали за стандартизованими перцентильними таблицями (ВООЗ, 2007). Уах дтей о^нювали за особистсним запитальником Айзенка (H. Eysenk), колiрним тестом М. Люшера (М. Luscher), тестом малюнковоi асо^ацп С. Розенцвейга в модифкаци С. Луюна, А. Суворова. Для статистичноi обробки результалв (к'тьк'юний та яксний aнaлiз iз розрахунком cереднiх i вдносних величин, визначення статистичноi значущост за критерieм х2 для абсолютних величин та за методом кутового перетворення Фiшерa рф для вщносних величин) викорис-тано cтaтиcтичнi модулi програми Statistica v.6.0 iз використанням кореля^йного aнaлiзу. Результати. Бльше нж у половини дпей iз НдМТ та Ож установлено порушення в cтaнi соматичного здоров'я: зоб I-II ступеня (46,6 %), функцональн (30,8 %) та структура (22,8 %) порушення жовчного мiхурa, дифузн змi-ни mдшлунковоi залози (100 %), гастродуодент (38,4 %), гастрит (34,1 %), рефлюкс-езофапт (18,8 %), у кожного третього пдлта (33,3 %) вдзначалася недостат^сть нижнього кард'ального cфiнктерa. Половина дтей з Ож мали мтрапсихолопчну спрямовансть, тривожний та егоцентричний тип реак^й, астенодепресивну акцентуа^ю характеру. Вираженсть особистсноi дезадаптаци дтей iз НдМТ та Ож збльшувалась iз прогресуванням захворювання (вдношення шанав 5,63, 95% довiрчий iнтервaл 2,1115,08). Третина дтей з Ож вдчувала рiзномaнiтнi страхи i фобИ. Серед психолопчних титв особистост нтроверЫя (71,1, %) значно переважала над екстравераею (8,8 %) й aмбiверcieю (19,1 %). Висновки. Отриман результати визначають необхiднicть проведения монторингу чинниюв ризику розвитку ожирiн-ня, стану здоров'я дтей iз надлишковою масою тла та ожирiнням i забезпечення медико-психолопчного супроводу з метою збереження здоров'я i пдвищення якост життя. Ключовi слова: ожирння; надлишок маси тла; соматичне та психчне здоров'я
Вступ
За останшми тдрахунками Всесвггаьо! оргашза-ци охорони здоров'я (ВООЗ), кожен третш дорослий мешканець Землi мае зайву масу тша, а кожен деся-тий — страждае вщ ожиршня (Ож) [1, 2]. Сьогодш майже в кожно! п'ято! молодо! особи (18,5 %) дiагнос-товано Ож [3], а 9,5 % шдлггыв мають тяжке ожиршня
(шдекс маси тша (1МТ) > 120 % вщ 95-го перцентиля або > 35 кг/м2) [4]. За [5], у США потенцшно прогно-зуеться нестримне зростання ктькост оаб з Ож до 2030 року.
Етюлопя дитячого ожиршня е багатофакторною з безлiччю складових, включаючи, але не обмежуючись цим, генетику, дефекти розвитку плода та ешгенети-
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Васшвна, доктор медичних наук, професор, кафедра пед1атрГ|"та медичноТ генетики, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: t.sorokman@gmail.com
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD. PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: t.sorokman@gmail.com
Full list of author information is available at the end of the article.
Таблиця 1. Фактори ризику розвитку ожир'1ння
Фактори ризику (можуть поповнюватися)
1ндивщуальш — Переважання надходження енергп над II витратою — Висококалорiйна Ужа — Низью фiзичнi навантаження — Недостатнм або надмiрний сон — Генетика — Анте- та перинатальн фактори — Психолопчш стани(наприклад, депреая, стрес) — Специфiчнi препарати (наприклад, стероУди)
Со^ально-eKOHOMÍ4HÍ — Низька осв^а — Бiднiсть — Екологiя
ку, навколишне середовище, поведiнковi та психосо-цiальнi проблеми, фiзичнi навантаження, лши, хар-чування, фоновi хвороби, культурш та сiмейнi норми [6]. У табл. 1 наведеш основш фактори ризику розвитку Ож.
Особлива роль належить генетичнiй основi Ож. Для виявлення основних генетичних факторiв, що стоять за ожиршням, було використано кiлька пере-дових стратегш дослiдження. Наприклад, показано, що поширеш одномолекулярнi полiморфiзми (single-molecular polymorphisms — SNP) у кшькох генах модулюють ризик ожирiння, хоча кожен iз них мае лише незначний вплив на змшу 1МТ [7—9]. Рiдкiснi варiанти копiй визначаються в пацiентiв iз тяжким Ож у ранньому вщ [10—13]. Нещодавно також було висловлено припущення, що ожиршня може бути
наслiдком ргдкюних генетичних варГанпв [14]. Не-зважаючи на цi досягнення, генетичнi причини та ochobhí молекуляpнi мехaнiзми ожиршня ще недо-статньо вивченi.
Справжнш piвень пошиpеностi надлишково! маси тта (НдМТ) та Ож серед дгтей та пiдлiткiв Укра!ни не-вгдомий, осктьки дaнi офщшно! статистики суттево вiдpiзняються вiд pезультaтiв популяцiйних дослгджень у кра!нах бвропи та свГту. Конституцiйнi особливостi оpгaнiзму дiтей i шдлгттв у деяких випадках усклад-нюють використання 1МТ як методу дiaгностики ожи-piння. На сьогодш вiдсутнi единi мiжнapоднi критерй' класифшаци Ож, у тому числi i дгтей. Зокрема, за рекомендациями ВООЗ 2006 року [15], у дгтей до 24 мюящв дiaгностикa надмГрно! маси тiлa та ожиршня базуеться на сшввГдношенш маси тта до довжини з викорис-танням референтних кривих. Шсля 2-рГчного вшу ви-значення базуеться на 1МТ Гз використанням тaблицi ВООЗ 2006 року [15] Гз показниками до 5 роив та ре-ферентнш системГ ВООЗ 2007 року [16] (табл. 2). Рекомендация щодо використання стандарту ВООЗ базуеться на потребГ запропонувати систему вщтку, що хоча i не е Гдеальною моделлю для оцшки ожиршня, але мае бгльшу чутливють до виявлення дгтей та тдлптав Гз зайвою вагою та Ож.
У США загальноприйнятою мГрою кшшчного скриншгу надмГрно! маси тта або ожиршня в дгтей i пщлптав е вш та коригований статтю 1МТ [17] вгдпо-вгдно до стандарту Центру контролю та профтактики захворювань (CDC) США (табл. 3) [18].
Узагальнена класифшащя маси тта в дгтей та до-рослих наведена в табл. 4 [19, 20].
Оскгльки ожиршня належить до групи психосома-тичних захворювань, у мехашзмГ його виникнення,
Таблиця 2. Д'шгностичш критерй для класиф'каци надлишковоi маси тла та ожир'1ння
Bík 0-2 роки 2-5 pokíb 5-18 pokíb
1ндекс Стввщношення маса/зрют 1МТ 1МТ
Довiдка ВООЗ, 2006 ВООЗ, 2006 ВООЗ, 2007
> 85-го перцентиля Ризик надмiрноí маси Ризик надмiрноí маси Надмiрна маса тiла
> 97-го перцентиля Надмiрна маса тiла Надмiрна маса тта ОжирЫня
> 99-го перцентиля Ожирiння ОжирЫня Ожирiння
Таблиця 3. 1МТ для вково-статевих перцентил'в (пед'атрична класифка^я)
Назва Показник
Дефiцит маси тта < 5-го перцентиля
Нормальна маса тта 5 — < 85-го перцентиля
Надлишок маси тта 85 — < 95-го перцентиля
ОжирЫня > 95-го перцентиля
Ожирiння I ступеня < 120 % вщ 95-го перцентиля
Ожирiння II ступеня 120-140 % вщ 95-го перцентиля або 1МТ 35,0 — < 40,0 кг/м2
Ожирiння III ступеня > 140 % вщ 95-го перцентиля або 1МТ > 40,0 кг/м2
Примтки: 1МТ — iндекс маси тла; МСГО (IOTF) — М'жнародна спец'1альна група з ожиршня; SD — стан-дартне вщхилення; ВООЗ (WHO) — Всесвтня оргашзащя охорони здоров'я; wh, WHZ (маса/зрст; weight-for-height) — вага для зросту; Z — z-оцнка; 1 — в азiатськiй популяцп — 23 — < 27 кг/м2; 2 — в азiатськiй популяцп' — > 27 кг/м2;3 — WHZ: показник Z, заснований на вкових та статевих стандартах зросту д^тей вком 0-60 мсящв;4 — IMTZ—показник Z, заснований на вкових та статевих стандартах зросту дтей вком 5-19 роюв;5 — 1МТ, заснований на вкових та статевих стандартах зросту дтей вком 2-18 роюв;6 — 1МТ, заснований на вкових та статевих стандартах зросту дтей вком 2-19 роюв.
Таблиця 4. Загальш класиф'кацП маси тла в дорослих та дтей
BiK 1ндикатор Норма НМТ Ожиршня
Доро^ > 20 роюв 1МТ (кг/м2) 18,50-24,99 > 25,001 Пеpедoжиpiння: 25,00-29,99 > 30,002 I ст.: 30,00-34,99 II ст.: 35,00-39,99 III ст.: > 40,00
д™
ВООЗ (WHO) 20063 0-60 Mic. 1МТ Z або WHZ > 1 < 2 SD У грут ризику: -2 < 2 SD > 2 < 3 SD > 3 SD
ВООЗ (WHO) 20074 5-19 poKiB 1МТ Z > -2 < 1 SD > 1 < 2 SD > 2 SD
МСГО (IOTF)5 2-18 poKiB Крива зросту для1МТ у вц до 18 poкiв - 1МТ = 25 1МТ = 30
США6 2-19 poKiB 1МТ, перцентиль > 5 — < 85-го > 85 — < 95-го > 95-го
провокування, формування клМчних проявiв, пере-биу i наслщюв величезну роль вщграють особливост особистост хворих, !х реакщя на хворобу. Уже в ди-тячому вщ при НдМТ визначаються функцюнальш вщхилення з боку центрально! i вегетативно! нервових систем, ендокринних залоз, внутршшх оргашв. Над-лишкова маса й ожиршня пов'язаш з попршенням кардiометаболiчного здоров'я, збтьшенням серцево-судинно! смертностi, подальшим навантаженням хворобами в дорослому вщ [21—23], у тому чи^ цукровим дiабетом [24]. Крiм того, дгги та пiдлiтки з Ож мають нижчу яюсть життя порiвняно з дпъми та пiдлiтками з нормальною вагою та страждають вiд згубно! психо-сощально! стигматизаци [25—28]. Нарешта, перехiд вiд тяжкого до помiрного ожирiння або нормально! ваги в дитинствi вiдбуваeться рiдко [29]. Особливо! актуальное набувае запровадження на рiвнi первинно! ланки надання медично! допомоги дитячому населенню заходiв iз раннього виявлення дiтей iз НдМТ, !х облiку та мониторингу стану !х здоров'я з урахуванням ризиыв розвитку захворювань. Важливими заходами щодо ви-рiшення дано! проблеми вщповщно до сучасно! стратеги е статистика стану здоров'я дггей iз надлишковою масою тiла з подальшою органiзацieю профiлактичних та л^вальних впливiв.
Мета: дослiдити стан соматичного та психолопчно-го здоров'я в дггей iз надлишковою масою тла й ожи-рiнням.
Матерiали та методи
Пщ час дослiдження було проаналiзовано медичнi форми 026/о «Медична карта дитини (для дошкольного та загальноосвггаього навчальних закладiв)» 325 дггей вшом 13—18 рокiв: НдМТ в!д^чалась у 75 осiб, Ож — у 45, дефщит маси тала (ДМТ) — у 30, нормальна маса
тта (НмМТ) — у 175 oci6. Методи обстеження включали 36ip анамнезу, антропометрiю (зрют, маса тiла, роз-рахунок 1МТ, окружнiсть тал!! (ОТ), окружнiсть стегон (ОС), сшввщношення ОТ/ОС), лабораторнi та шстру-ментальнi методи обстеження. Фiзичний розвиток ощ-нювали за центильними таблицями. Дiагноз надмiрно! маси тта встановлювали при 1МТ, що перевищуе 85-й перцентиль, але е меншим за 95-й перцентиль згiдно з вшово-статевими номограмами, ожирiння — при зна-ченнях 1МТ, як1 дорiвнюють або ж е вищими в!д 95-го перцентиля. НмМТ дiагностували при значеннях 1МТ, що становлять в!д 5-го до 85-го перцентиля. 1МТ ощ-нювали за стандартизованими перцентильними таблицями (ВООЗ, 2007). Ушх дiтей iз НдМТ та Ож оцшюва-ли за особистiсним запитальником Айзенка (H. Eysenk) (визначення психолопчного типу особистостi та стану емоцшно! стiйкостi дiтей), колiрним тестом М. Люше-ра (М. Luscher) (визначення емоцiйно-динамiчного па-терна особистостi), тестом малюнково! асоцiацi! С. Ро-зенцвейга в модифшаци С. Лукша, А. Суворова (оцшка способу реагування дитини на ситуацш фрустрацй').
Дослiдження схвалено до виконання комiсiею з пи-тань бiомедично'! етики ВДНЗ Укра!ни «Буковинський державний медичний ушверситет» (протокол № 2 в!д 17.10.2019 р.).
Для статистично! обробки результатiв (кшьысний та якюний аналiз iз розрахунком середшх i вiдносних величин, визначення статистично! значущост за кри-терiем х2 для абсолютних величин та за методом куто-вого перетворення Фшера рф для вiдносних величин) використано статистичш модулi програми Statistica v.6.0 та MedStat та online-калькулятор SISA (Simple Interactive Statistical Analysis) iз застосуванням кореля-цiйного та параметричного аналiзу. Середнi величини подаш у виглядi M ± m, де М — середне значення по-
Рисунок 1. Розподл дтей за показниками маситла
казника, т — стандартна похибка середнього; п — об-сяг аналГзовано! групи.
Результати
У зaгaльнiй вибiрцi з 325 осГб НдМТ встановлено в 75 (23,1 %) дггей, Ож — у 45 (13,8 %), ДМТ — у 30 (9,2 %), у решти 175 (53,8 %) — НмМТ. Серед ошб iз НдМТ переважали хлопчики, кiлькiсть яких становила 40 (53,3 %), серед ошб з Ож 1х було 25 (55,5 %). АналГзу-ючи вiк обстежених пaцieнтiв, установили, що НдМТ та Ож нaйчaстiше рееструвались серед хлопчиюв старше 17 роыв (59,4 %) та в дiвчaток 15—16 рокiв (64,2 %, рф < 0,05). ДМТ з однаковою частотою спостерiгaвся серед хлопчиюв та дiвчaток. За даними науково'1 лггера-тури, вважаеться, що ДМТ i Ож чaстiше вiдмiчaються в ошб жшочо! стaтi [4]. Однак у нашому дослiдженнi порушення жирового обмшу в хлопцiв траплялося в 1,2 раза частше, нiж у дiвчaт. Звертае на себе увагу той
факт, що в хлопщв НдМТ i Ож вiдмiчaються майже з однаковою частотою (51,8 та 48,2 % втповтно), а в да-вчат НдМТ рееструеться практично удвiчi чaстiше, нiж Ож, — 65,3 та 34,7 % втповтно (рис. 1).
При aнaлiзi анамнестичних даних встановлено, що порушення харчово'1 поведшки вГдзначалося практично у всгх пaцieнтiв з Ож. У груш шдлгтыв без Ож порушення харчово'1 поведiнки виявленi у 25 % обстежених.
За результатами анамнестичного дослГдження встановлено, що абсолютна бтьшють дггей мала спад-кову обтяжешсть щодо хрошчно!' патологи. У кожно'1 третьо'1 особи родичГ страждали в1д захворювань ге-патобшарно!' системи, птшлунково! залози, оргaнiв шлунково-кишкового тракту. У нашому дослщженш виявлено, що майже 1/5 дггей мала ту чи шшу проблему з масою тта при нaродженнi: у 20 оаб — низька маса тта Г в 3 оаб — великий плт. У пащенпв з Ож частота, з якою вГдмГчалась НдМТ в одного або двох батьыв, була вищою, шж у груп порГвняння: втповтно 42,4 Г 15,8 % (ОЯ 4,33; р < 0,001). Обтяжену спад-ковють на гшертошчну хворобу, цукровий дГабет 2-го типу та шшу ендокринну патологш було виявлено в 59,4 % дггей з Ож Г в 10,2 % дггей групи порГвняння (ОЯ 2,51; р < 0,001).
Серед скарг у дггей з Ож найчастше були тдви-щений апетит (77,7 %), спрага (66,6 %), щдвищення артерГального тиску (51,1 %), запаморочення (24,4 %), носовГ кровотечГ (22,2 %), кардГалги (20,0 %).
Таблиця 5. Частота соматично! патологи в обстежених дтей (%)
Нозолопя Дiти з Ож, n = 45 Д^и з НдМТ, n = 75 Д^и з ДМТ, n = 30 Д^и з НмМТ, n = 175
Зоб 1-11 ступеня 46,6* 37,3 16,6* 33,7
Функцюнальш розлади жовчного ммхура 30,8* 26,6* 16,6 11,4
Структуры змЫи жовчного млхура 22,8* 20,0* 13,3 10,2
Панкреатопатп 97,7* 80,0* 13,3 8,5
Хрошчний гастродуодешт 42,2* 32,0 30,0 25,7
Рефлюкс-езофагiт 30,8* 20,0 - -
Недостатнiсть кардiального сфiнктера 22,8* - - -
Функцюнальний запор 46,6* 26,6* 16,6* 8,5
Жировий гепатоз 20,0* 1,3 - 1,1
Гiпоталамiчний синдром 8,8* 1,3 - -
Артерiальний тиск вище 95-го перцентиля 42,2* 18,4* - 2,2
Вегетосудинна дисфунщя 62,2* 48,0* 13,3 25,7
Цукровий дiабет 2-го типу 4,4* - - -
Порушення толерантност до глюкози 44,4* 6,6 - 2,2
Порушення глюкози натще 8,8* 1,3 - 2,2
Харчова алерпя 37,7* 18,4 6,6 10,2
Порушення постави 44,4* 37,3 36,6 25,7
Плоскостопiсть 37,7* 32,0* 6,6 8,5
Мiопiя рiзного ступеня 51,1* 42,6* - 10,2
Примтка: * — в 'рог'щно щодо показниюв у здорових дтей (p < 0,05).
При оглядГ в них виявлено стрГ!, як! в основному локалГзувалися на внутрГшнГй поверхнГ плечей (14 Гз 45 осГб), стегон (11 Гз 45 осГб), на шырГ боково! поверхнГ живота (9 Гз 45 осГб), бГльше нГж у половини (57,7 %) спостерГгалася поеднана локалГзацГя стрГй. бвнухо'д-нГ риси статури, пно'дний тип ожирГння виявлено в 3 пГдлгткгв чоловГчо! стаи, несправжня гГнекомастГя — в 1 пГдлгтка. У пГдлГткГв жгночо! статГ виявлено прсу-тизм (5 Гз 45 осГб), акне (7 Гз 45 осГб), жирну себорею (6 Гз 45 осГб), що розцшено нами як ознаки андрогено-залежних дермопатГй.
БГльше нГж у половини дГтей Гз НдМТ та Ож вста-новлено порушення в сташ соматичного здоров'я (табл. 5). Зоб 1—11 ступеня пальпаторно встановлено у 28 дггей (62,2 %), при ультразвуковому дослгдженш (УЗД) пгдтверджено збгльшення об'ему щитоподГбно! залози у 21 дитини (46,6 %). Серед них ознаки субкль шчного гГпотиреозу вгдмГчено у 2 пГдлгтюв (4,4 %).
Результати УЗД виявили функцюнальш порушення жовчного мГхура в 30,8 % хворих, структурш змГни жовчного мГхура та порушення лГтогенних властивос-тей жовчГ рееструвалися у 22,8 %, Гз них у 8,9 % осГб ви-являвся бшарний сладж та конкременти в порожниш жовчного мГхура. У всГх обстежених дггей з Ож (100 %) зареестроваш дифузш змГни пгдшлунково! залози.
При проведенш езофагогастродуоденоскопГ! вияв-леш змГни запального та функцГонального характеру. Найчаспше дГагностували гастродуоденГт (38,4 %), гастрит (34,1 %), рефлюкс-езофапт (18,8 %), у кожного третього пГдлгтка (33,3 %) вгдзначалася недостатнють нижнього кардГального сфГнктера.
ЛабораторнГ дослгдження виявили рГзнГ варГанти порушення вуглеводного обмГну в 44,4 % дггей, серед яких пгдвищення рГвня глюкози натще — у 5 осГб (11,1 %), порушення толерантност до глюкози — в 11 осГб (24,4 %), цукровий дГабет 2-го типу — у 2 осГб (4,4 %).
За допомогою кореляцГйного аналГзу встановлено зв'язки мГж збГльшенням 1МТ у дГтей та наявнГстю в них плоскостопостГ (г = 0,21; р < 0,0001), порушення постави (г = 0,29; р < 0,001), розладГв вегетативно! нер-вово!' системи (г = 0,27; р < 0,0001), функцюнальних розладГв жовчовивгдних шляхГв (г = 0,29; р < 0,001), пГдвищення артерГального тиску (г = 0,33; р < 0,001). ЗГ
збiльшенням ступеня ожиршня ризик розвитку захво-рюваностi зростае: функцiональнi розлади жовчного мГхура — вГдношення шансiв 2,5 (95% Д1 1,3—4,7), дис-фyнкцiя пiдшлyнковоi залози — 2,8 (95% Д1 1,9—4,2), розлади постави — 1,9 (95% Д1 1,4—2,3), розлади веге-тативноi нервовоi системи — 2,8 (Д1 1,1—4,6), мiопiя — 2,9 (Д1 1,9—4,2), пiдвищення артерiального тиску — 3,1 (Д1 2,9-4,0).
Тiльки в дiтей iз НдМТ встановлена задовтьна адаптацiя особистостi з домiнyванням iзольованого гармонiйного типу реагування на хворобу i вГдсутшс-тю ознак патолопчно'1' акцентуацй' характеру. Половина дггей з Ож мали iнтрапсиxологiчнy спрямованють, тривожний та егоцентричний тип реакцш, астеноде-пресивну акцентуацш характеру. Вираженють осо-бистюно'1' дезадаптацй' дггей Гз НдМт та Ож зростала з прогресуванням захворювання (ВШ 5,63, 95% Д1 2,1115,08).
У 71,1 % дггей з Ож переважали негативш емоцй', зокрема тривожнють (88,8 %), агресивнють (84,4 %), вГдчуття неповнощнносп (80,0 %), незахищенють (52,1 %), невпевненють у собГ (35,5 %), драпвливють (35,5 %), невмотивована змша настрою (31,1 %). Вар-то вгдзначити, що майже третина дггей з Ож вгдчувала рГзномаштш страхи i фобй' та переживання неминучо'1' невдачГ та неyспiшностi в жит. Звертае на себе увагу тенденцГя до змши типу реакцй' на хворобу зГ зростан-ням ступеня тяжкост захворювання з гармоншно'1' при НдМТ на тривожну при Ож I—II ступеня та неврасте-шчну, шохондричну при III ступеш ожирГння.
Д1га з НМТ та НдМТ характеризувалися оптимГз-мом у настроях, тодГ як дни з Ож, особливо тяжкого ступеня, мали песимютичш настро'1', постшну тривожнють та незадоволенють собою й оточуючими, транс-формацш емоцшно'1' лабтьносп в напади агресй' та роздратування. Ттьки двГ третини дГтей з Ож прагнули до повнощнного лшування та встановлення сощаль-них контакпв.
На рис. 2 наведеш результати дослГдження психолопчних титв особистосп дГтей з Ож. У всГх дГтей з Ож III—IV ступеня вГдзначалася акцентуацГя особистос-ri. Серед психолопчних титв особистост штроверсГя (71,1 %) значно переважала екстраверсш (8,8 %) та ам-бГверсш (19,1 %).
80-
60-
40-
20-
Екстраверая
1нтроверая
Нормальна маса тта
Надлишок маси тiла ОжирЫня
Амбiверсiя
% 50-|
403020100
Курiння сигарет
Вживання алкоголю
Нормальна маса тта Надлишок маси тта Ожиршня
Вживання стимулюючих речовин
Рисунок 2. Частота психолопчних типв особистост д/тей, %
Рисунок 3. Дев1антна приналежнсть друз1в обстежених д/тей, %
0
Обговорення
При аналГзГ результатiв опитування щодо характеристики друзiв виявлено, що бтьшють дiтей з Ож не мали близьких друзiв (57,7 %), одного товариша мали 22,2 % осГб i тiльки 20,0 % дггей вказали, що вони ма-ють багато друзiв. Характеристика друзiв наведена на рис. 3.
Отже, у хворих на ожиршня дггей встановлено вищi показники соматично!' захворюваностi, психолопчш змши рГзних титв i вираженоста, яю прогресують Гз зростанням маси тгла. У разГ збереження наявних тем-тв зростання захворюваносп на Ож прогнозуеться, що до 2025 р. понад 40 % чоловтв i 50 % жшок матимуть надмГрну вагу [30]. Особливо турбуе рГзке пивищен-ня поширеност ожиршня серед дггей i тдлптав [31]. В Укршш поширешсть Ож у дггей, як i в усьому свт, мае тенденцш до зростання, але через недостатню дГагностику патологи' педГатрами, ендокринологами, лшарями загально! практики даний показник залиша-еться низьким [32].
З огляду на юнукш джерела лггератури на розви-ток дитячого Ож сильно впливають таи фактори, як дГета, фГзичне навантаження та сощально-економГчш чинники. Не викликае сумшвГв генетична схильнють до цього захворювання [33], проте в лггературГ це вгдо-бражено недостатньо [34]. Немае даних щодо того, яю спадковГ чинники i фактори середовища найбгльш ш-формативш щодо ризику формування Ож.
У таких дггей шдвищений ризик розвитку захворю-вань, асоцшованих Гз НдМТ [35]. Поширешсть НдМТ залежить вгд статево-вшово!' структури дитячого населения, що необхгдно враховувати п!д час планування програм Гз раннього виявлення дггей Гз НдМТ та профилактики Ож.
Висновки
У дггей, хворих на ожиршня, та меншою мГрою у да-тей Гз надлишковою масою тгла встановлено вГропдш вщхилення в показниках соматичного та психГчного здоров'я. Отримаш результати визначають необхгд-нють проведення мониторингу чинниыв ризику розвитку ожиршня, стану здоров'я дггей Гз надлишковою масою тгла й ожиршням i забезпечення медико-пси-холопчного супроводу з метою збереження здоров'я i пдвищення якост життя.
Конфл^ ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вгдсут-нГсть конфлГкту ГнтересГв та власно! фГнансово! зацГ-кавленостГ при пиготовщ дано! статтГ.
References
1. Wijnhoven TM, van Raaij JM, Spinelli
European Childhood Obesity Surveillance Initiative 2008: weight, height and body mass index in 6-9-year-old children. Pediatr Obes. 2013 Apr;8(2):79-97. doi:10.1111/j.2047-6310.2012.00090.x.
2. Mehranfar S, Jalilpiran Y, Surkan PJ, Azadbakht L. Association between protein-rich dietary patterns and anthropometric measurements among children aged 6 years. Nutr Diet. 2020 Jul;77(3):359-367. doi:10.1111/1747-0080.12609.
3. American Diabetes Association. American Diabetes Association standards of medical care in diabetes-2016. Diabetes Care. 2016;39(1):1-112.
4. Ogden CL, Carroll MD, Kit BK, Flegal KM. Prevalence of childhood and adult obesity in the United States, 2011-2012. JAMA. 2014 Feb 26;311(8):806-14. doi:10.1001/ jama.2014.732.
5. Wang Y, Beydoun MA, Liang L, Caballero B, Kumanyika SK. Will all Americans become overweight or obese? estimating the progression and cost of the US obesity epidemic. Obesity (Silver Spring). 2008 0ct;16(10):2323-30. doi:10.1038/ oby.2008.351.
6. Hales CM, Carroll MD, Fryar CD, Ogden CL. Prevalence of obesity among adults and youth: United States, 20152016. NCHS data brief, no 288. Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics. 2017.
7. da Fonseca ACP, Mastronardi C, Johar A, Arcos-Burgos M, Paz-Filho G. Genetics of non-syndromic childhood obesity and the use of high-throughput DNA sequencing technologies. J Diabetes Complications. 2017 0ct;31(10):1549-1561. doi:10.1016/j.jdiacomp.2017.04.026.
8. Locke AE, Kahali B, Berndt SI, et al. Genetic studies of body mass index yield new insights for obesity biology. Nature. 2015 Feb 12;518(7538):197-206. doi:10.1038/nature14177.
9. Yengo L, Sidorenko J, Kemper KE, et al; GIANT Consortium. Meta-analysis of genome-wide association studies for height and body mass index in ~700000 individuals of European ancestry. Hum Mol Genet. 2018 Oct 15;27(20):3641-3649. doi:10.1093/hmg/ddy271.
10. Pettersson M, Viljakainen H, Loid P, et al. Copy Number Variants Are Enriched in Individuals With Early-Onset Obesity and Highlight Novel Pathogenic Pathways. J Clin Endocrinol Metab. 2017 Aug 1;102(8):3029-3039. doi:10.1210/jc.2017-00565.
11. Serra-Juhe C, Martos-Moreno GA, Bou de Pieri F, et al. Novel genes involved in severe early-onset obesity revealed by rare copy number and sequence variants. PLoS Genet. 2017 May 10;13(5):e1006657. doi:10.1371/journal.pgen.1006657.
12. Wheeler E, Huang N, Bochukova EG, et al. Genome-wide SNP and CNV analysis identifies common and low-frequency variants associated with severe early-onset obesity. Nat Genet. 2013 May;45(5):513-7. doi:10.1038/ng.2607.
13. Serra-Juhe C, Martos-Moreno GA, Bou de Pieri F, et al. Heterozygous rare genetic variants in non-syndromic early-onset obesity. Int J Obes (Lond). 2020 Apr;44(4):830-841. doi:10.1038/s41366-019-0357-5.
14. Sorokman TV, Moldovan PM, Popeliuk NO, Ma-karova OV. Genetic basis of endocrine pathology. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2017;13(4):249-256. doi:10.22141/2224-0721.13.4.2017.106650. (in Ukrainian).
15. WHO Multicentre Growth Reference Study Group. WHO Child Growth Standards based on length/height, weight and age. Acta Paediatr Suppl. 2006 Apr;450:76-85. doi:10.1111/j.1651-2227.2006.tb02378.x.
16. de Onis M, Onyango AW, Borghi E, Siyam A, Nishida C, Siekmann J. Development of a WHO growth reference for school-aged children and adolescents. Bull World Health Organ. 2007Sep;85(9):660-7. doi:10.2471/blt.07.043497.
17. Pankiv V, Pankiv I. Association of vitamin D status with body mass index in adolescents in Ukraine. Romanian Journal of Diabetes Nutrition and Metabolic Diseases. 2018;25(4):377-381.
18. Kuczmarski RJ, Ogden CL, Grummer-Strawn LM, et al. CDC growth charts: United States. Adv Data. 2000 Jun 8;(314):1-27.
19. Skinner AC, Ravanbakht SN, Skelton JA, Perrin EM, Armstrong SC. Prevalence of Obesity and Severe Obesity in US Children, 1999-2016. Pediatrics. 2018 Mar;141(3):e20173459. doi:10.1542/peds.2017-3459.
20. Twig G, Yaniv G, Levine H, et al. Body-Mass Index in 2.3
Million Adolescents and Cardiovascular Death in Adulthood. N Engl J Med. 2016 Jun 23;374(25):2430-40. doi:10.1056/NEJ-Moa1503840.
21. Freedman DS, Mei Z, Srinivasan SR, Berenson GS, Dietz WH. Cardiovascular risk factors and excess adiposity among overweight children and adolescents: the Bogalusa Heart Study. J Pediatr. 2007 Jan;150(1):12-17.e2. doi:10.1016/j. jpeds.2006.08.042.
22. May AL, Kuklina EV, Yoon PW. Prevalence of cardiovascular disease risk factors among US adolescents, 1999-2008. Pediatrics. 2012 Jun;129(6):1035-41. doi:10.1542/peds.2011-1082.
23. Committee on Accelerating Progress in Obesity Prevention; Food and Nutrition Board; Institute of Medicine. Accelerating Progress in Obesity Prevention: Solving the Weight of the Nation. Glickman D, Parker L, Sim LJ, Del Valle Cook H, Miller EA, editors. Washington (DC): National Academies Press (US); 2012May 8. 478p.
24. Twig G, Tirosh A, Leiba A, et al. BMI at Age 17 Years and Diabetes Mortality in Midlife: A Nationwide Cohort of 2.3 Million Adolescents. Diabetes Care. 2016 Nov;39(11):1996-2003. doi:10.2337/dc16-1203.
25. Schwimmer JB, Burwinkle TM, Varni JW. Health-related quality of life of severely obese children and adolescents. JAMA. 2003 Apr 9;289(14):1813-9. doi:10.1001/jama.289.14.1813.
26. Latzer Y, Stein D. A review of the psychological and familial perspectives of childhood obesity. J Eat Disord. 2013 Feb 25;1:7. doi:10.1186/2050-2974-1-7.
27. Goldschmidt AB, Sinton MM, Aspen VP, et al. Psychosocial and familial impairment among overweight youth with social problems. Int J Pediatr Obes. 2010 Oct;5(5):428-35. doi:10.3109/17477160903540727.
28. Lanza HI, Grella CE, Chung PJ. Adolescent obesity and future substance use: Incorporating the psychosocial context. J Adolesc. 2015 Dec;45:20-30. doi:10.1016/j.adoles-cence.2015.08.014.
29. Hruby A, Hu FB. The Epidemiology of Obesity: A Big Picture. Pharmacoeconomics. 2015 Jul;33(7):673-89. doi:10.1007/s40273-014-0243-x.
30. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 128 9 million children, adolescents, and adults. Lancet. 2017 Dec 16;390(10113):2627-2642. doi:10.1016/S0140-6736(17)32129-3.
31. Popkin BM,Adair LS, Ng SW. Global nutrition transition and the pandemic of obesity in developing countries. Nutr Rev. 2012 Jan;70(1):3-21. doi:10.1111/j.1753-4887.2011.00456.x.
32. Kaminskyi OV, Pankiv VI, Pankiv IV, Afanasyev DE. VITAMIN D CONTENT IN POPULATION OF RADIOLOGICAL-LY CONTAMINATED AREAS IN CHERNIVTSI OBLAST (pilot project). Probl Radiac Med Radiobiol. 2018 Dec;23:442-451. doi:10.33145/2304-8336-2018-23-442-451. (in Ukrainian).
33. Guiducci L, Denoth F, Liistro T, Iozzo P. Obesity: the epidemic of the new millennium between genetics and environment. Recenti Prog Med. 2013 Sep;104(9):467-75. doi:10.1701/1331.14733. (in Italian).
34. Reddon H, Gueant JL, Meyre D. The importance of geneenvironment interactions in human obesity. Clin Sci (Lond). 2016Sep 1;130(18):1571-97. doi:10.1042/CS20160221.
35. van Geel M, Vedder P, Tanilon J. Are overweight and obese youths more often bullied by their peers? A meta-analysis on the correlation between weight status and bullying. Int J Obes (Lond). 2014 Oct;38(10):1263-7. doi:10.1038/ijo.2014.117.
OTpuMaHo/Received 29.07.2020 Pe^H30BaH0/Revised 14.09.2020 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 12.10.2020 ■
Information about authors
T. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; e-mail: t.sorokman@gmail.com; https://orcid.org/0000-0001-7615-3466. Olena Makarova, MD, PhD, Associate Professor, Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine; https://orcid.org/0000-0003-3348-2440.
T.V. Sorokman, O.V. Makarova
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Somatic and mental health of obese children
Abstract. Background. Obesity belongs to the group of psychosomatic diseases. Already in childhood with excess body weight, the functional abnormalities of the central and autonomic nervous systems, endocrine glands, internal organs are determined. The purpose was to investigate somatic and mental health status in overweight and obese children. Materials and methods. Three hundred and twenty-five children aged 13—18 years old were studied (overweight (OW) — 75; obesity (Ob) — 45, underweight — 30, normal body weight — 175). Body mass index was estimated using standardized percentile tables (WHO, 2007). All children were evaluated by H. Eysenck Personal Questionnaire, M. Luscher color test, S. Rosenzweig drawing association test modified by S. Lukin, A. Suvorov. The statistical modules of Statistica v.6.0 using correlation analysis were used for statistical processing of the results (quantitative and qualitative analysis with calculation of average and relative values, determination of statistical significance by the criterion x2 for absolute values and by Fisher angular transformation method p^ for relative values). Results. More than half of chil-
dren with OW and Ob have somatic health disorders: goiter I—II (46.6 %), functional (30.8 %), and structural (22.8 %) gallbladder disorders, diffuse pancreatic changes (100 %), gastroduo-denitis (38.4 %), gastritis (34.1 %), reflux esophagitis (18.8 %), in every third teenager (33.3 %) experienced insufficiency of the lower cardiac sphincter. Half of the children with Ob had an intrapsychological orientation, anxious and egocentric type of reactions, asthenodepressive accentuation of character. The expressiveness of personal maladaptation of children with OW and Ob increased with the disease progression (OR 5.63, 95% CI 2.11-15.08). One child in three with Ob had multiple fears and phobias. Among the psychological types of personality, introversion (71.1 %) significantly dominated over extraversion (8.8 %) and ambiversion (19.1 %). Conclusions. The results obtained determine the need to monitor the risk factors for the development of obesity, the health status of overweight and obese children, and provide medical and psychological support to maintain health and improve quality of life. Keywords: obesity; overweight; somatic and mental health
Сорокман Т.В., Макарова О.В.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Соматическое и психическое здоровье детей с ожирением
Резюме. Актуальность. Ожирение относится к группе психосоматических заболеваний. Уже в детском возрасте при избыточной массе тела определяются функциональные отклонения со стороны центральной и вегетативной нервных систем, эндокринных желез, внутренних органов. Цель: исследовать состояние соматического и психического здоровья у детей с избыточной массой тела и ожирением. Материалы и методы. Обследованы 325 детей в возрасте 13—18 лет: избыток массы тела (ИМТ) отмечался у 75 лиц, ожирение (Ож) — у 45, дефицит массы тела — у 30, нормальная масса тела — у 175 лиц. Индекс массы тела оценивали по стандартизированным перцентильным таблицам (ВОЗ, 2007). Всех детей оценивали по личностному опроснику Айзенка (Н. Еувепк), цветовому тесту М. Люшера (М. ЬшсИег), тесту рисуночной ассоциации С. Розенцвейга в модификации С. Лукина, А. Суворова. Для статистической обработки результатов (количественный и качественный анализ с расчетом средних и относительных величин, определение статистической значимости по критерию х2 для абсолютных величин и по методу углового преобразования Фишера рф для относительных величин) использованы статистические модули программы 81а1вИса у.6.0 с использованием корреляционного анализа. Результаты. Более чем у половины детей с ИМТ и Ож установлены
нарушения в состоянии соматического здоровья: зоб 1—11 степени (46,6 %), функциональные (30,8 %) и структурные (22,8 %) нарушения желчного пузыря, диффузные изменения поджелудочной железы (100 %), гастродуоденит (38,4 %), гастрит (34,1 %), рефлюкс-эзофагит (18,8 %), у каждого третьего подростка (33,3 %) отмечалась недостаточность нижнего кардиального сфинктера. Половина детей с Ож имели ин-трапсихологическую направленность, тревожный и эгоцентричный тип реакций, астенодепрессивную акцентуацию характера. Выраженность личностной дезадаптации детей с ИМТ и Ож увеличивалась по мере прогрессирования заболевания (отношение шансов 5,63, 95% доверительный интервал 2,11—15,08). Треть детей с Ож чувствовала различные страхи и фобии. Среди психологических типов личности интроверсия (71,1 %) значительно преобладала над экстраверсией (8,8 %) и амбиверсией (19,1 %). Выводы. Полученные результаты определяют необходимость проведения мониторинга факторов риска развития ожирения, состояния здоровья детей с избыточной массой тела и ожирением и обеспечения медико-психологического сопровождения с целью сохранения здоровья и повышения качества жизни.
Ключевые слова: ожирение; избыток массы тела; соматическое и психическое здоровье
