Сокільський гімнастичний рух у Львові у 1867-19э9 роках Текст научной статьи по специальности «История и археология»

УДК 796.03/438.32

Мелех Р.Б., доцент, заслужений тренер Украши © Льегеський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнопогш ¡мет С.З.Гжицького

СОК1ЛЬСЬКИЙ Г1МНАСТИЧНИЙ РУХ У ЛЬВОВ1 У 1867-19Э9 РОКАХ

Встаноелено, що сокыьський рух у Льеоег розпочаеся 7 лютого 1867 року. Соктьський рух поряд гз поширенням здорового способу життя серед городян своею метою ебачае формуеання держаеницьких iдей серед льеге 'ян е умоеах Аестро-Угорськог гмперп.

Ключовi слова: сокшьстео, рух, осередок, статут, Льеге.

У Львовi на вулищ Стрийськш бия будинку Податково1 адмшютраци у Львiвськiй област повстав давно очжуваний пам'ятник мюькому спортивному товариству '"Сокш-Батько". По вулищ Руськш на колишнш будiвлi страхового товариства "Дшстер" вщновлено меморiальну таблицю першому головi спортивного товариства "Сокш" Василю Нагiрному (1848-1921). Саме йому належить iдея створення спортивного товариства "Сокш" загально-крайового масштабу в Галичиш. У такiй формi небайдужа громадськiсть Львова, врешт> решт вшанувала та вiддала належне першш суспiльнiй шституци Галичини, яка своею основною метою при створенш та подальшш дiяльностi вбачала саме формування державницьких настро!в серед галичан в умовах Австро-Угорсько! монархи,

Започаткували "Сокшьський рух" у слов'янськiй Gвропi професор естетики i стародавнiх мов Кардового (Празького) ушверситету Мирослав Тирш (1832-1865) та його тесть 1ндржж Фтаер (1822-1865). Скликавши 16 лютого 1862 року установчi збори вони виголосили мету та завдання новостворювано! громадсько! оргашзаци в межах Чехи та запропонували майбутнiм членам товариства ширити iдею "сокiльства" помiж всiх слов'янських народiв у формi створення l! осередкiв. Через рiк перший осередок виник у Словени, який створили мiсцевi хорвати та словенцi давши йому назву "Швденний "Сокiл". В Коронному краю Галичини та Володимири СОКШЬСЬКИЙ осередок був створений лише у 1867 рощ. Членами Львiвського мюького осередку стали в основаному городяни слов'янських нащональностей - русини (украшщ), поляки та чехи. Статут Львiвського мкького "Сокола" влада зарееструвала 7 лютого 1867 року, а 25 березня на загальних зборах новостворено1 громадсько1 оргашзаци у Львовi обрали ll президента. Ним став радник мкько1 управи Львова та лжар за фахом И.Мшлерет. Фшансування громадсько1 оргашзаци з назвою "Сокш" взяла на себе Львiвська мюька управа у формi матерiальних допомог для здшснення дiяльностi товариства. Австоро-Угорська влада очоливши "Севiльський рух" убезпечила себе вщ не

© Мелех Р.Б., 2009

333

передбачуваних дш небажано1 оргашзаци та поставила тд повний контроль та залежшсть нащонально-визвольш прагнення львiвських городян. За 25 роюв дiяльностi членство в мiському "СоколГ" виросло тiльки в 6 разiв i склало на кiнець 1892 року 792 чоловки, тобто в середньому за рж зростало на 25 оЫб i це в мкт населення якого становило понад 130 тисяч мешканщв. Можна твердо констатувати, що це було мктечкове товариство провладного характеру в час, коли низи та верхи об'еднались навколо державотворчо! ще1, коли народи Свропи зрозумiли переможнiсть ще1 позици. Взiрцем для слов'янських народiв стани ггалшщ та нiмцi, якi перем^аш внутрiшню та зовнiшню рутину зумши вщновити свою державшсть.

Рис. 1. Емблема Сок1льського г1мнастичного руху у Львов1

Пiсля завершення навчання на бущвельному факультетi Цюрiхськоl полiтехнiки та пращ в Цюрiхському будiвничому Урядi до Львова у серпнi 1882 року повертаеться повний сил та енерги iнженер Василь Нагiрний. Перебуваючи у центрi Свропи впродовж 10 роюв вiн не тiльки здобув фах, але й здобув неоцшений досвiд у сферi оргашзаци пiдприемшшько-економiчних установ та iромадсько-гiмнастичних товариств. Саме вш першим створив та очолив слов'янське товариство "Славiя" у Цюрiху. П1Д впливом 1вана Франка шипе статут та стае засновником товариства "Народна торпвля", а в 1884 рощ разом iз доктором Костем Левицьким засновуе руське (украшське) тдприемницьке товариство "Зоря". Поим видае часопис "Нове зеркало" та стае заступником голови "Просвгги". Паралельно працюючи над створенням економiчноl незалежностi украшсько1 громади Галичини (страхове товариство "Днiстер", "Крилошанський Банк", "Народна Гостинниця") вiн разом iз адвокатом Володимиром Лаврiвським розпочинае дiяльнiсть щодо створенню всекрайового галицького "Сокола". Саме цей гордий птах як в дохристиянсьм

334

часи, так i в час творення ново! ютори вважався символом волi та незалежносп й тому став уособленням боротьби за державшсть.

Рис. 2. Емблема нацшнального визвольного руху Галичини

У великому залi Народного дому, що на вулицi Театральнiй, 17 липня 1892 року зiбралися представники 3i вае! Галичини на установчi збори з метою створення Всекрайово! сокшьсько! оргашзаци. Головували на зборах делегат з мкта Бучача Онуфрiй Гещв та адвокат Володимир ЛаврiвськиЙ, а секретарями були Сильвестр Кричевський та доктор Олександр Кулачковський. Шсля тривалих дебаив остаточно вирiшили створити галицький "Сокш" та доручили Володимиру Лаврiвському подати на реeстрацiю тiльки доопрацьований "Устав". Мкцева влада два рази постль вiдмовляла у прийняттi статуту на реестрацш через те, що не в ii iнтересах було мати двi однойменнi оргашзаци. Погодившись зi всiма змiнами ЛаврiвськиЙ таки змусив владу 8 грудня 1892 року взяти статут до розгляду. Тшьки 26 липня 1893 року Австршське мшктерство внутрiшнiх справ погодилось затвердити статут шсля внесення доповнення згщно якого дiяльнiсть товариства поширювалася також i на Буковину, а Галицьке намiсництво змушене було 3 серпня 1893 року вiдповiдно зарееструвати його пiд № 62583. У грудш 1893 року Василя Напрного обирають головою Всекрайового "Сокола", all лютого 1894 року вщбулися першi загальнi збори товариства на яю прибуло 90 представникiв з рiзних регiонiв Галичини на яких була прийнята програма становлення та розвитку оргашзаци. Через десять рокiв свое! дiяльностi товариство в схiднiй частиш Коронного краю Галичини i Володимири мало уже 974 сокшьсью осередки (це майже кожне трете село) та бшя 35 тисяч активних члешв. Для порiвняння в рядах чеського "Сокола" перед Першою свгговою вiйною налiчувалося 75 тисяч члешв, яю вступили в ряди впродовж 50-лггньо1 дiяльнiсть. В середньому за рш членство галицького "Сокола" зростало на 3500 осiб, тодi як в Чехи рiчний зрiст

335

складав всього 1,5 тисячi соколiв. Динамжа шире!шя "Сокшьства" в схiднiй частинi Коронного краю Галичини i Володимири була у два рази вищою чим у родоначальниюв "Сокiльського руху". Лiдером щодо членства та кiлькостi створених сокшьських осередкiв стала Стрийщина, яка значно випередила iншi регiони Галичини. Саме Стрийська земля дала Укра!ш Нестора та Осипа Нижанювських, Степана Бандеру, браив 1вана, Олександра та Фшарета Колессiв, якi сформувались на сокшьських щеях. На заклик Головно! Укра1нсько! Ради викликаний початком Першо! свггово! вiйни вiдгукнулось понад 28 тисяч галицьких соколят, якi згодом сформували Легiон Укра!нських Сiчових Стрiльцiв, що став прообразом сучасних Укра!нських Збройних Сил.

На щеях Володимира Антоновича, 1вана Франка, Михайла Грушевського, Юлiана Бачинського, Василя Нагiрного, 1вана Боберського, Свгена Коновальця, Степана Бендери, яю були вихованнi й сповiдували европейсью загальнодержавнi цiнностi було збудовано тдвалини сучасно! Укра1нсько! державностi. Саме едшсть iнтелектуального верху та патрiотично налаштованих низiв вихованих на сокiльських щеях (Галичина, Буковина, Закарпаття, Подiлля, Слобожанщина, Одещина та Кубань) сотворила силу, яка 22 ачня 1918 року та 1919 року вщновила 1000-лггтню державнiсть Укра!ни.

Головами спортивного товариства "Сокш" з 17.07.1892 до 17.09.1939 роюв буди:

1. 12.1893-01.11.1900-шженер Василь Нагiрний

2. 01.11.1900-17.11.1901 -лiкарВолодимирГукевич

3. 17,11.1901 -28.08.1908-урядовець Альфред Будзиновський

4. 28.08.1908- 21.11.1918- професор Ьан Боберський

5. 21.11.1918- 10Л 1.1920-урядовецьМиколаЛевщький

6. 10.11.1920 -18.11.1920 - адвокат Степан Шухевич

7. 18.11.1920-24.03.1922-адвокатМихайло Волошин

8. 24.03.1922-23.04.1933 -економктМиколаЗаячювський

9. 23.04.1933 - 22.04.1934 - шженер 1ван Свiрський

10.22.04.1934 - 17.09.1939 - шженер Михайло Хронов'ят

Л1тература

1. Трофим'як Б.£. Фiзичне виховання i спортивний рух у Захщнш Укра!ш (з початку 30-х роюв XIX столггтя до 1939 р.). - К., 1997. -421с.

2. Трофим'як Б.£. Пмнастично-спортивш оргашзаци у нащонально-визвольному рус Галичини (друга пол. XIX - перша пол. XX стол^тя). -Тернопшь: Економiчна думка, 2001. - 695с.

3. Вацеба О.М. Нариси з ктори Захщно - Укра!нського спортивного руху. - 1вано-Франювськ: Лiлея - НВ, 1997. - 232с.

4. Лев Христина, Лев Василь, Фшевич Наталка. Напрш, Леви: iсторiя родшш. - К.: Скiфiя, 2000. - 165с.

5. Блаптка Анна. Спортивно - руханкове товариство "Сокш-Батько" у Львова - Львiв: Основа, 1996. - 267с.

Стаття надшшла до редакцИ 17.04.2009

336