CC BY
68Зміст програм домашньої реабілітації для дітей 4-7 років, хворих на рецидивний бронхіт
Юлія Арєшина
Інститут фізичної культури Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Аннотации:
Обґрунтовано важливість включення етапу домашньої реабілітації до комплексних реабілітаційно-відновних
технологій та програм для дітей 4-7 років. Обґрунтування наведено з теоретичної та практичної точок зору. Визначено орієнтовний зміст програми домашньої реабілітації для даного контингенту дітей. Програми повинні забезпечити вплив на двох рівнях: місцевому та загальному; на рівні дихальної та імунної систем. Наведено аналіз програм домашньої реабілітації дітей. Представлено дані про готовність більшості батьків займатися вдома з дітьми.
Ключевые слова:
діти, рецидивний бронхіт, домашня реабілітація, програма.
Арешина Ю.Б. Содержание программ домашней реабилитации для детей 4 - 7 лет, больных на рецидивный бронхит. Обоснована важность включения этапа домашней реабилитации в комплексные реабилитационные восстановительные технологии и программы для детей 4 - 7 лет. Обоснование приведено с теоретической и практической точек зрения. Определено ориентировочное содержание программы домашней реабилитации для данного контингента детей. Программы должны обеспечить влияние на двух уровнях: местном и общем; на уровне дыхательной и иммунной систем. Приведен анализ программ домашней реабилитации детей. Представлены данные о готовности большинства родителей заниматься с детьми дома.
дети, рецидивирующий бронхит, домашняя реабилитация, программа.
Areshina U.B. Maintenance of the programs of home rehabilitation for the children of 4 - 7 years old, patients on a recurrent bronchitis. Importance of including of the stage of home rehabilitation is grounded in complex rehabilitation restoration technologies and programs for the children of 4 - 7 years old. A ground is resulted from the theoretical and practical points of view. Reference maintenance of the program of home rehabilitation is certain for this contingent of children. The programs must provide influence on two levels: local and general; at the level of the respiratory and immune systems. The analysis of the programs of home rehabilitation of children is resulted. Most given about readiness parents are presented to read with the children of house.
children, recurrent bronchitis, home rehabilitation, program.
Вступ.
За даними епідеміологічних досліджень, з 1998 до 2008 року кількість пульмологічних захворювань у дітей збільшилася у 3,6 рази. Зростання їх розповсюдженості відбулося переважно за рахунок гострих та рецидивних форм патології дихальних шляхів. Серед даної групи захворювань одне з чільних місць належить бронхітам. Вони входять до групи найчастіших причин, з яких звертаються до педіатрів.
Однією з даної групи патологій, які є цікавими для дитячих пульмонологів, є рецидивний бронхіт (РБ). Є відомості, що з віком може відбутися перетворення цьогозахворювання на більштяжкі - бронхіальнуастму (БА) або хронічний бронхіт (ХБ) [1]. У економічно розвинених країнах проблема боротьби з хронічними респіраторними захворюваннями (ХРЗ), до яких відносять, зокрема, БА та ХБ, є однією з пріоритетних проблем медицини та фізичної реабілітації, тому що якість життя пацієнтів, які мають дані захворювання є низькою, що становить загрозу благополуччю країни в цілому [5; 6]. Звісно, захворювання на РБ у дитячому віці - не є єдиною причиною появи ХРЗ, проте кожна можливість зменшити розповсюдженість даної групи захворювань є важливою, оскільки дані статистики не є заспокійливими. Так, згідно даних ВОЗ, у 2005 році від ХРЗ у всьому світі загинуло 4 млн. людей, якщо ж не вжити спеціальних заходів, то у наступні 10 років смертність зросте на 30% [6].
Згідно сучасним уявленням, рецидивний бронхіт (РБ) - це захворювання бронхів із повторенням епізодів гострого бронхіту, які повторюються 2-3 рази на рік протягом 1-2 років і протікають на фоні гострих респіраторних інфекцій. Тривають вони 2 тижні і
© Арєшина Ю., 2009
більше. У періоді ремісії наявні порушення імунної та ендокринної систем [4]. РБ зустрічається у дітей різного віку, але найчастіше - у періоді від 4 (3) до7 (8) років. Суттєвим э той факт, що у дітей з РБ порушується як місцевий імунітет (тобто імунітет власне дихальних шляхів, бронхіального дерева), так і імунний захист усього організму, який уже не в змозі забезпечити стійкість до мікробної агресії [3]. Тобто під час розробки реабілітаційних технологій та програм обов’язково повинна приділятися увага зміцненню загального імунітету та імунітету дихальних шляхів.
Проблемою імунореабілітації дітей при РБ займалися такі автори, як Ю.К. Больбот, С.В. Аліфанова, Л.Ш. Дудченко, В.В. Лейкіна та ін. Ними було досліджено та розроблено особливості використання ряду фармакологічних препаратів з метою підвищення імунітету у дітей з РБ, доведено ефективність їх застосування. Проте проблема використання натуральних засобів з метою підвищення імунітету ними не розглядалася.
Щодо розробок відновлювальних технологій та програм, які базувалися б на природних засобах, то слід зазначити, що вони існують, але призначені або здебільшого для більш широкого контингенту - дітей, які часто та довго хворіють (ЧДХ) на респіраторні захворювання (О.М. Мятига, 2004). Тобто, мало враховуються особливості основного захворювання, на які особливо можна було б звернути увагу під час проходження курсу фізичної реабілітації при лікуванні у стаціонарі та під час домашніх занять з батьками.
Разом з тим існують спеціальні програми з ЛФК для підлітків із бронхітами та пневмоніями (В. С. Чепурна, 2003). Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які страждають на РБ, таких програм або технологій не розроблено.
Важливою проблемою є розробка адекватних технологій відновлення здоров’я дітей з РБ з урахуванням синдромно-патогенетичного принципу на підставі загальнометодологічного підходу до фізичної реабілітації даної категорії реабілітантів [5].
Одним із суттєвих невивчених моментів залишається відсутність чітко структурованих програм для дітей з респіраторними захворюваннями, зокрема РБ. Подібні програми мають залучати дитину, яка страждає на РБ, до процесу оздоровлення у різних умовах, у яких вона може перебувати: стаціонар лікарні, дошкільні освітньо-виховні заклади, домашнє середовище. І якщо у перелічених вище наукових дослідженнях і наводяться певні дані щодо реабілітації (фізичної чи медикаментозної) дітей в умовах лікарень, у шкільних чи дошкільних освітніх закладах, оздоровлення на санаторно-курортному етапі реабілітації (О.О. Га-лаченко, 2008), то про використання домашньої реабілітації як одного з найважливіших факторів впливу на дітей з РБ не йдеться.
Робота виконана за планом НДР кафедри фізичної реабілітації Інституту фізичної культури СумДПУ ім. А.С. Макаренка за темою «Теоретико-методологічні та організаційно-методичні проблеми здоров’я, фізичної реабілітації та корекційної педагогіки».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є визначення потреби у дітей, які страждають на РБ, та їх батьків у програмах домашньої реабілітації, а також визначення змісту та структури таких програм.
Організація дослідження. З метою визначення стану розвитку домашньої реабілітації у родинах у дітей, які страждають на РБ, було проведено опитування та анкетування.
Опитування проводилося серед батьків дітей 4-7 років, хворих на РБ, які перебувають на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (всього 78 осіб). При опитуванні пропонувалося відповісти на такі питання:
• чи виконуються оздоровчі процедури вдома, якщо так - то наскільки регулярно та які саме;
• чи хотіли б батьки отримувати після проведеного курсу фізичної реабілітації додатково методичні рекомендації для домашньої реабілітації у вигляді брошур та підтримувати контакт з реабілітологом.
Анкетування проводилося на базі Сумського спеціального дошкільного навчального закладу (ясла-сад) №20 «Посмішка» серед батьків дітей 5-6 років, які часто та тривало хворіють (серед них 23 дитини, які мають РБ). Анкети включали, зокрема такі питання:
• чи проводяться у сім’ ї заходи щодо запобігання захворювань дихальних шляхів;
• якщо подібні заходи проводяться, то наскільки регулярно і що включають;
• чи потрібні батькам домашні програми для занять з дітьми, які мають РБ;
• чи готові батьки до систематичного виконання домашніх реабілітаційно-оздоровчих процедур та співпраці з реабілітологом.
Результати дослідження.
Під час проведення опитування були отримані такі дані. Усі опитувані відповіли, що перебувають на стаціонарному лікуванні не вперше та кожного разу їм призначають курс фізичної реабілітації.
З метою підтримання нормального стану здоров’я дитини спеціальних заходів вживають 55 опитуваних батьків (70,5 %). З них користуються природними засобами оздоровлення - 32 опитуваних (41 % від загальної кількості опитаних), при чому 25 осіб (32,1 %) стверджують, що виконують оздоровчі рекомендації постійно. 23 чоловіки з опитуваних (29,5 %) використовують переважно фармакологічні препарати з метою зміцнення імунітету у період розповсюдженості респіраторних захворювань (восени та навесні), до загартування, масаж та фізичні вправи використовують епізодично.
Висловили побажання отримувати програми для проведення елементарних реабілітаційних процедур вдома 72 опитуваних (92,3 %), з них 28 осіб (35,9 %) мають досить обмежене уявлення про особливості використання та оздоровчі ефекти засобів фізичної реабілітації при РОБ у дітей. Ті ж 72 опитуваних висловили готовність займатися вдома проведенням реабілітаційно-оздоровчих заходів. 6 опитуваних
(15,4 %) зайняли нейтральну позицію щодо отримання подібних програм, при цьому ніхто з опитаних не висловив відверто негативного ставлення до даної пропозиції.
В результаті анкетування, проведеного серед батьків дітей які мають РБ, були отримані наступні відповіді. Заходи, спрямовані на підтримання належного стану здоров’я у дітей, проводять постійно та регулярно у 12 родинах (52,2 %), виключно у осінньо-зимовий та зимово-весняний період - у 7 родинах (30,4 %), проводять такі заходи зрідка у 2 родинах (8,7 %), повністю покладаються на поради лікарів щодо лікування дитини (переважно медикаментозне лікування) також у 2 родинах (8,7 %).
Зміст оздоровчо-реабілітаційних процедур включає ряд популярних методів від вживання вітамінів та природних речовин, які мають протизастудні властивості (часник, цибуля) до фізіотерапії та санаторнокурортного лікування. Не відповіли на питання щодо змісту оздоровчо-реабілітаційних заходів, хоча й зазначили, що проводять їх 5 осіб (21,7 %). Цікаво, що жоден з опитаних батьків не відмітив в арсеналі домашніх відновних процедур виконання фізичних вправ, проведення елементарних процедур масажу та дотримання належних харчових звичок (обмеження вживання певних продуктів).
Щодо наявності потреби у програмах домашньої реабілітації були отримані наступні дані. Відповіли на запитання позитивно 19 батьків (82,6 %). Вони висловили своє бажання проводити вдома оздоровчі процедури за можливості контакту з реабілітологом. Висловили своє небажання отримувати подібні програми 4 батьків (17,4 %), при чому двоє з них вдаються до нечастого проведення оздоровчо-реабілітаційних процедур, один опитуваний повністю покладається на призначення лікарів, а ще один стверджує, що дитина
приймає біологічно активні добавки відомої фірми з метою профілактики респіраторних захворювань.
Отримана інформація свідчить про низьку обізнаність батьків дітей, хворих на РОБ, у сфері оздоровлення та фізичної реабілітації; недостатню інформованість їх щодо використання натуральних засобів відновлення та підтримання здоров’я своїх дітей; невисоку ефективність реабілітаційних процедур, які проводяться під час перебування дитини на стаціонарному лікуванні, з точки зору попередження рецидивів РБ; наявність потреби у проведенні роз’яснювальних бесід щодо правил використання та позитивних ефектів процедур фізичної реабілітації, а також наданні конкретних практичних рекомендацій для домашніх занять.
Тож, переконавшись у необхідності створення спеціальних програм домашньої реабілітації для дітей, які страждають на РБ, було розроблено орієнтовну домашню програму, яка включає коло натуральних засобів. При розробці програми було враховано недостатні знання батьків у сфері застосування таких потужних засобів оздоровлення, як фізична культура, масаж, дієтотерапія.
Розроблена орієнтовна програма домашньої реабілітації для дітей з РБ містить блок-схему програми та короткі теоретичні відомості про особливості перебігу захворювання, його можливі наслідки для подальшого життя дитини за відсутності цілеспрямованих реабілітаційно-оздоровчих впливів, а також про засоби, які було включено до даної програми, можливості їх саногенетичного впливу при РБ. Доступно для пересічного мешканця обґрунтовано необхідність використання представлених засобів. Після цього наведено докладні практичні рекомендації щодо використання кожного із природних засобів, які входять до змісту програми. Наприкінці програми на окремому аркуші надано контактну інформацію реабілітолога, до якого батьки можуть звернутися за роз’ясненнями та додатковою інформацією щодо використання реабілітаційно-оздоровчих засобів для дитини з РБ.
Розглянемо природні засоби, які є складовими програми домашньої реабілітації для дітей з РБ. Тож, програма містить 4 розділи-блоки:
1. Лікувальна фізична культура (ЛФК), яка включає короткі розминочні комплекси, вправи для розвитку серцево-судинної та дихальної систем, фізичні вправи хатха-йоги (асани), дихальні вправи хатха-йоги. Особливістю практичних рекомендацій, наданих для виконання вправ ЛФК є використання особливого виду дихання, який полягає у вольовій ліквідації глибокого дихання (за К.П. Бутейком), особливо під час розминки, виконання асан та дихальних вправ хатха-йоги. Іще однією важливою складовою комплексів ЛФК є вправи, запозичені з цигун-терапії, які допомагають нормалізувати енергетичний баланс у тілі людини.
2. Загартування, яке використовується у вигляді місцевих загартовуючих процедур, спрямованих на стопи. Такий вибір пояснюється тим, що, по-перше, згідно індивідуальній конституції кожної людини (яку визначають східні фахівці у сфері оздоровлення), не всім підходять інтенсивні холодові процеду-
ри, навіть за умови дотримання всіх відомих принципів загартування. А по-друге, побоюваннями батьків застосовувати загальні процедури із загартовуванням холодом. Тому запропонувавши саме місцеві процедури, ми прагнули підвищити частку батьків, які залучать своїх дітей до загартування.
3. Су-джок терапія. Це метод, розроблений південно-корейським вченим, професором Пак Чже Ву, полягає у забезпеченні цілеспрямованого впливу на спеціальні рефлекторні зони кисті та стопи, пов’язані з певними органами та ділянками тіла [7]. У роботі з дітьми застосовувалися тільки рефлекторні зони кисті з метою більш адекватного сприйняття процедур су-джок терапії. У розробленій програмі домашньої реабілітації наведено рекомендації щодо мануального впливу на необхідні рефлекторні зони (зокрема, з допомогою спеціальних паличок), а також використання насіннятерапії (накладання насінин на ділянки визначених рефлекторних зон).
4. Дієтотерапія. Особливістю практичних рекомендацій з харчування стало пояснення обрання належного раціону харчування з позицій стародавньої медичної, оздоровчої системи Сходу - Аюрведи. Згідно Аюрведі, розрізняють 3 основних типи індивідуальної конституції людини, які одночасно є основоположними життєвими принципами (вата - вітер, пітта - вогонь, капха - слиз), нормальний баланс яких забезпечує збереження здоров’ я, а дисбаланс - призводить до виникнення хвороб. Такі життєві принципи мають певну вікову, добову та сезонну динаміку, а також можуть збільшуватися або зменшуватися в залежності від їжі, яку вживає людина[2]. Знаючи про захворювання, які може викликати зростання того чи іншого життєвого принципу в організмі людини, і про особливості співвідношення життєвих принципів і різних продуктів харчування, можна цілеспрямовано змінювати свій раціон з метою запобігання певних захворювань. Дані ідеї лягли в основу рекомендацій щодо харчування у розробленій програмі домашньої реабілітації для дітей з РБ.
До даної програми також було включено розділ, який стосується можливостей використання засобів фізичної реабілітації при загостренні РБ або при звичайних застудних захворюваннях. Крім того, наведено список літератури, яка рекомендована до ознайомлення батькам дітей з РБ.
Дана програма покликана допомогти вирішити завдання, які висуваються Всесвітнім альянсом проти респіраторних захворювань (ВАРЗ), а саме забезпечити зміцнення здоров’я та профілактику рецидивів РБ. Наявність у програмі короткої теоретичної частини та надання контактних даних реабілітолога допомагає вирішити іще одне завдання ВАРЗ - забезпечення інформаційно-роз’яснювальної роботи на підтримку практичних кроків у боротьбі з респіраторними захворюваннями [6].
Висновки.
У ході проведеного дослідження теоретично та практично доведено необхідність включення домашньої реабілітації до комплексних реабілітаційно-
відновних технологій та програм для дітей з РБ. Встановлено, що до складу домашніх реабілітаційних програм мають входити такі засоби, які при комплексному застосуванні здатні забезпечити вплив на двох рівнях: місцевому та загальному, а також на рівні дихальної та імунної систем.
Визначено недостатній рівень розробленості програм домашньої реабілітації для дітей з РБ та наявність потреби у таких програмах і готовність займатися вдома у переважної більшості батьків даного контингенту дітей.
Коротко описано орієнтовний зміст програми домашньої реабілітації для дітей з РБ 4-7 років.
Перспектива подальших наукових досліджень у даному напрямку полягає у створенні та перевірці ефективності комплексної реабілітаційної технології для дітей, які страждають на РБ, яка включала б домашню реабілітацію, що проводилася б згідно описаній програмі.
Література:
1. Антипкин, Ю.Г. Рецидивирующий бронхит у детей: дискуссионные вопросы / Ю.Г. Антипкин // Здоров’я України. Медична газета. - 2008. - №18/1. - С. 19-21.
2. Аюрведа - искусство и наука жить //Украинский пульмонологический журнал. - 2002. - №4. - С. б9 - 72.
3. Казмирчук, В. Е. Рецидивирующая бронхолегочная патология у детей: ошибки в диагностике и лечении с позиции клинического иммунолога [Електронний ресурс] / В.Е. Казмирчук // Клиническая иммунология, аллергология, инфектология. - 2008. - № 5/2. Режим доступу: http://immuno.health-ua.com/article/229.html.
4. Костроміна, В.П. Раціональна антибіотикотерапія бронхітів у педіатричній практиці [Електронний ресурс] / В.П. Костроміна, О.О. Речкіна // Клиническая иммунология, аллергология, ин-фектология. - №2. - 2007. Режим доступу: http://immuno.health-ua.com/article^.html.
5. Лапшин, В.Ф. Особливості клініко-функціонального стану дітей з рецидивуючим бронхітом в стадії ремісії / В.Ф. Лапшин, Т.Д. Задорожна, Т.Р. Уманець, В.Є Хоменко, О.І. Пустовалова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - №2. - 200б. - С. бб - 70.
6. Мир, в котором все люди могут легко дышать. [Електронний ресурс] // Інформаційна брошура ВОЗ. - ВОЗ, 2008. Режим доступу: http://www.who.int/respiratory/gard/events/Flyer%20RUS%20 final.pdf.
7. Пак Чже Ву. Су Джок семянотерапия / Пак Чже Ву. - М.: Су Джок академия, 2007. - 140 с.
Надійшла до редакції 25.10.2009р.
Арешина Юлия Борисовна [email protected]
