CC BY
45ЗНЯТТЯ ФІЗИЧНОЇ ТА ЗОРОВОЇ ВТОМИ ТЕХНІЧНИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ НА КОМП’ЮТЕРІ
Радченко Л.В., Панов С.Ф Національний авіаційний університет, м. Київ
Анотація. У статті висвітлюється питання наукового обґрунтування рекомендацій щодо зняття фізичної втоми , передбачення можливих комп ’ютерних небезпек у процесі роботи за комп ’ютером майбутніх перекладачів. Акцентовано увагу на аспекті надання культурологічних знань з одночасним формуванням у майбутніх перекладачів валеологічного мислення. Сьогодні у вищих навчальних закладах використовуються, крім загальновідомих, і такі форми фізичної культури як неспеціальна фізкультурна освіта, рекреація і реабілітація. Адже через негативні аспекти надмірного захоплення комп ’ютеризованим життям значна частина сучасної молоді непомітно втрачає найголовнішу цінність людини - здоров’я.
Ключові слова: фізична підготовка, валеологія, шкідливий вплив комп ’ютера.
Аннотация. Панов С.Ф., Радченко Л.В. Снятие физической и зрительной утомляемости технических переводчиков в процессе работы на компьютере. В статье освещается вопрос научного обоснования и рекомендаций относительно снятия физической усталости, возможных компьютерных рисков для здоровья будущих переводчиков. Акцентировано внимание на аспектах предоставления культурологических знаний с одновременным формированием у будущих переводчиков валеоло-гического мышления. На сегодняшний день в высших учебных заведениях используются, кроме общеизвестных, и такие формы физической культури как неспециальное физическое образование, рекреация и реабилитация. Ведь через негативные аспекты чрезмерного увлечения компьютеризированной жизнью значительная часть современной молодежи незаметно теряет самую главную ценность человека - здоровье.
Ключевые слова: физическая подготовка, валеология, вредное влияние компьютера.
Annotation. Panov S.F., Radchenko L.V. Removal of physical and eye fatigue of technical translators in the process of work with computer. The article deals with the scientific ground recommendation concerning physical tiredness, predicting some possible computer danger in the process of future translators work with the computer. The attention is drawn to the aspect of culturological knowledge of future translators and valeological thinking formation. On todays in higher educational institutions are used, except for well-known, and such forms of physical training as nonspecial physical formation, recreation and rehabilitation. In fact through negative aspects of excessive hobby for the computerized life the significant part of modern youth imperceptibly loses the most important value of the person - health.
Key words: physical training, valeology, harmful influence of the computer.
Вступ.
Актуальність проблеми дослідження обумовлює необхідність розробки активних методів сучасної прикладної фізичної підготовки студентів
© Радченко Л.В., Панов С.Ф., 2009
через негативні аспекти надмірного захоплення комп’ютеризованим життям. У формуванні загальної культури студентів фізична культура виступає як важливий базовий компонент. Через негативні аспекти надмірного захоплення комп’ютеризованим життям значна частина сучасної молоді непомітно втрачає найголовнішу цінність людини - здоров’я. Сьогодні у вищих навчальних закладах використовуються, крім загальновідомих, і такі форми фізичної культури як неспеціальна фізкультурна освіта, рекреація і реабілітація [3]. Тому серед аспектів надання культурологічних знань має бути й формування в сучасної молоді валеологічного мислення.
Аналіз досліджень і публікацій науковців дає важливі дані про сутність сучасної системи фізичного виховання студентської молоді, яка має у своїй основі приоритетну оздоровчу, професійно-прикладну та екологічну спрямованість [1, 2, 3, 4]. Соціальне замовлення на майбутнього технічного перекладача передумовлює не тільки глибину професійних знань з обраної спеціальності, а й достатній рівень фізичних кондицій, як основи високої працездатності особистості. Сучасна прикладна фізична підготовка студентів та її організація і зміст дозволяють вирішувати широке коло спеціальних завдань валеологічного напряму. Ця підготовка органічно пов’язана з усіма основними напрямами системи фізичного виховання: розвиваючої, виховної, освітньої й оздоровчої роботи.
Робота виконана у відповідності до плану НДР національного авіаційного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті полягає у висвітленні питання наукового обґрунтування та практичних рекомендацій щодо зняття фізичної втоми у процесі роботи за комп’ютером та реалізації валеологічного мислення майбутніх перекладачів, навчання їх будувати взаємодію з комп’ ютером на прикладі сучасної прикладної фізичної підготовки, що дає змогу оптимі-зувати процес виховання студентів. З огляду на це серед аспектів надання культурологічних знань має бути й формування в сучасної молоді валеологічно-го мислення. На допомогу прийде обговорення теми „Мистецтво бути здоровим” в рамках курсу „Переклад”, яка має на меті попередити про необхідність усвідомлення негативних аспектів захоплення електронними засобами масової комунікації [5].
Результати досліджень.
Сьогодні у професійній підготовці технічних перекладачів неможливо обійтися без використання комп’ ютерно-інформаційних технологій, що потребує значної уваги до фізичного виховання і здоров’язбереження студентів. Відомо, що робота перед екранами електронних дисплеїв протягом кількох годин є перевантаженням для організму людини, що може привести до розвитку професійних захворювань.
Основними факторами шкідливого впливу комп’ютера на організм людини є: електромагнітні поля й випромінювання, електронне розгортання зображення та його мерехтіння на екрані, тривала
нерухлива поза користувача, що викликає м язово-кісткові порушення.
Комп’ютери й численна побутова техніка є потужними джерелами невидимих електромагнітних полів, які не відчуваються людиною. Сидячи перед екраном, користувач піддається дії багатьох видів різних випромінювань. До них відносяться: видиме світло, ультрафіолетові промені, електромагнітне випромінювання дуже низької частоти і електромагнітне випромінювання наднизької частоти. Завжди залишається актуальною проблема слабкого рентгенівського випромінювання, що проникає через бічні й задні частини комп’ютера.
Біологічний вплив електромагнітного поля залежить від довжини хвилі, інтенсивності, тривалості й режимів впливу, розмірів і анатомічної будови органа, що піддається впливу. Електромагнітні поля міліметрового діапазону поглинаються поверхневими шарами шкіри, сантиметрового -шкірою й прилягаючими до неї тканинами, дециметрового - проникають на глибину 8-10 сантиметрів. Механізми порушень, які відбуваються в організмі під впливом електромагнітного поля, обумовлені їх специфічною і тепловою дією.
Специфічний вплив електромагнітно-
го поля обумовлений біохімічними змінами, що відбуваються в клітинах і тканинах. Найбільш чутливими є центральна й серцево-судинна системи. Спостерігаються порушення умовно-рефлекторної діяльності, зниження біоелектричної активності мозку, зміни міжнейронних зв’ язків. Можливі відхилення з боку ендокринної системи. У зв’язку з цим для загальної клінічної картини хронічного впливу електромагнітного поля характерні: головний біль, стомлюваність, погіршення самопочуття, гіпотонія, брадикардія (рідкий пульс), зміна провідності серцевого м’яза.
Тепловий вплив електромагнітного поля характеризується підвищенням температури тіла, локальним виборним нагріванням тканин, органів, клітин внаслідок переходу електромагнітного поля в теплову енергію.
Електростатичне поле виникає в результаті опромінення потоком заряджених частин. Потенціал поля для користувача комп’ ютерною технікою може стати наслідком шкірних захворювань, розвитку катаракти, псування контактних лінз.
Електромагнітні поля, що характеризуються магнітною й електричною складовими, діють як силовий потік, відбиваючий світло та ін. Електромагнітне поле має здатність біологічного, специфічного й теплового впливу на організм людини.
Розглянемо проблему біологічного впливу на користувача комп’ютера світлового потоку й відбитого світла. Світловий потік падає на екран монітора й відбивається від нього. Одночасно екран монітора випромінює електромагнітне поле у видимій частині спектра. Оскільки вектори лінійної поляризації світлового потоку, відбитого від екрана й видимої сфери спектра, збігаються, у результаті інтерференції цих двох світлових потоків відбувається посилення загальної амплітуди світлового по-
току, що проявляється у зниженні контрастності й появі відблисків. Подібні впливи викликають втому очних м’язів й згодом можуть стати причиною ко -роткозорості.
Впровадження комп’ютерних технологій у наше життя неминуче позначається на здоров’ї. Сьогодні цілком впевнено можна говорити про сукупність захворювань, про справжній комп’ютерний вірус, що вразив значну частину населення планети.
Психологи стверджують: щоденне спілкування з комп’ютером змінює характер. Користувач стає замкнутим, дратівливим і його не цікавить навколишнє суспільне та особисте життя.
Сучасний перекладач здебільшого читає не відбиті тексти, як при звичайній роботі з папером, а дивиться на джерело світла - дисплей. Його очі перебігають із аркуша на екран і навпаки. Тисячі разів на день наш зір повинен перебудовуватися з одного способу читання на інший. Ми бачимо не тільки очима, але й мозком. Перша проблема - оператор повинен перевести зображення, перекручене кривизною поверхні екрана монітора в картинку зрозумілу й звичну для людини. При цьому мозок сприймає зображення на дисплеї як розпливчасте
1 м’язи кришталика увесь час скорочуються, намагаючись його сфокусувати. Інша проблема - екран постійно мерехтить. Наша свідомість не встигає це фіксувати. Але зір отримує додаткове навантаження. Додайте сюди ще один „очний біль”: екран монітора світиться з інтенсивністю освітлювального приладу, діапазон яскравості між зображенням на ньому й навколишніх предметах перевищує ту межу, до якої готовий наш зоровий аналізатор. Все це викликає сильну втому очних м’язів, порушення кровообігу в очах.
На стан здоров’я користувача персонального комп’ ютера впливають такі шкідливі фактори, як тривале незмінне положення тіла, що викликає м’язово-кісткові порушення; постійна напруга очей, вплив радіації (випромінювання від високовольтних елементів схеми дисплея й електронно-променевої трубки); вплив електростатичних і електромагнітних полів, що може приводити до шкірних захворювань, появі головних болів і дисфункції багатьох органів.
Типові відчуття, які дають про себе знати під кінець робочого дня у користувачів персонального комп’ ютера головний біль, різь в очах, тягнучі болі в м’язах шиї, рук і спини, сверблячка шкіри і т.д. Ці нездужання, що повторюються день у день приводять до мігрені, безсоння, часткового зниження зору, сколіозу, шкірних запалень та інших небажаних явищ.
Статистика без особливого оптимізму засвідчує, що в працюючих за монітором від 2 до 6 годин на добу функціональні порушення центральної нервової системи відбуваються в середньому в 4,6 рази частіше, ніж у людей „далеких” від комп’ютера. Хвороби серцево-судинної системи - в
2 рази частіше, хвороби верхніх дихальних шляхів у 1,9 рази. Близько 60% користувачів персонального комп’ ютера страждають захворюваннями серцево-
судинної системи й мають проблеми із зором, в 40% - хвороби шлунково-кишкового тракту, 10% страждають різного роду шкірними захворюваннями.
Робота із клавіатурою комп’ютера нагадує гру піаніста й вимагає значної напруги м’язів кисті й пальців, тому при тривалій і монотонній роботі на клавіатурі знижується чутливість периферичних нервових закінчень на пальцях рук. До того ж вестибулярний апарат неадекватно реагує на зміни положення голови й тулуба. Людині важко зберігати рівновагу, з’являються неприємні відчуття й шум у вухах. Поступово такі реакції стають усе більше вираженими й повторюються все частіше. Потім приходить млявість, починаються судоми кистей рук, губиться тонка координація рухів пальців. Таким чином, м’язові розлади є не причиною, а наслідком нервової регуляції й більше глибоких нейродегене-ративних процесів.
З огляду на це виникає необхідність зняття фізичної втоми, передбачення можливих комп’ютерних небезпек у процесі роботи за комп’ютером майбутніх перекладачів, акцентується увага на аспекті надання культурологічних знань з одночасним формуванням у майбутніх перекладачів валеологічного мислення. Так, під час вивчення теми „Мистецтво бути здоровим” доцільним є пояснення необхідності рухової активності, раціонального харчування, загартування як профілактичних засобів оздоровлення в будь-якому віці. Надається можливість зорієнтуватися у великій кількості оздоровчих систем для того, щоб сформувати вале-ологічне мислення.
Основним засобом системи фізичної підготовки є фізичні вправи. Вони запозичені з багатого арсеналу основних, підвідних і спеціальних вправ різних видів спорту, загальної фізичної підготовки, фізичної реабілітації і трудової діяльності. Ефективні також прийоми комплексного формування психофізичних якостей і прикладних навичок, які імітують різні ситуації і нервово-психічну напругу, що зустрічається в роботі перекладачів.
Надаємо приклади вправ для очей та м’язів тіла, запропоновані вітчизняними і зарубіжними фахівцями.
КОМПЛЕКС № 1
Вправа 1. Положення сидячи. Закрити очі, розслабити м’язи лиця, вільно, без напруження відкинутися до спинки стільця, руки покласти на стегна - 10 - 15 секунд.
Вправа 2. Закрити очі. Виконати самомасаж надбрівних дуг і нижньої частини зіниць, роблячи пальцями легкі кругові рухи, що погладжують, від носа до скронь - 20 - 30 секунд. Посидіти з закритими очима 10 - 15 секунд.
Вправа 3. Руки зігнуті перед грудьми. Кисті щільно з’єднати, схрестивши пальці. Повернути кисті пальцями вперед. Повторити 4 - 6 разів. Опустити руки вниз і потрясти розслабленими кистями.
Вправа 4. Руки зігнуті в ліктях, долоні розгорнуті назовні. Виконати щиглики пальцями по черзі, починаючи з вказівного пальця (щоразу перед щигликом великий палець зверху). Те ж саме у
зворотному порядку. Повторити 2 - 3 рази. Опустити руки вниз і потрясти кистями.
Вправа 5. Опустити голову на груди і випрямити, потім злегка нахилити назад. Повторити 4 - 6 разів. Темп повільний.
Вправа 6. Дивитися вдалину перед собою -
2 - 3 секунди. Перевести погляд на кінчик носа на
3 - 5 секунд. Повторити 6 - 8 разів.
КОМПЛЕКС № 2
Вправа 1. Дуже повільно виконати круговий рух головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повторити 3 - 4 рази.
Вправа 2. Самомасаж потиличної частини голови і шиї - погладжування, кругові рухи, розтирання. Усі рухи виконувати подушечками пальців зверху вниз.
Вправа 3. Міцно замружитися на 3 - 5 секунд, потім відкрити очі на 3 - 5 секунд. Повторити 6 - 8 разів.
Вправа 4. Руки на поясі. Напружено звести лікті вперед. Відвести лікті назад, прогнутися. Повторити 2 - 3 рази.
Вправа 5. Ліва рука на поясі, праву кисть - на голову; напружуючи м’ язи, повернути тулуб праворуч. Розслаблюючи м’язи, повернутися у вихідне положення. Те ж саме - в іншу сторону. Повторити
2 - 3 рази.
Вправа 6. Стежити очима за повільним опусканням, а потім підніманням руки на відстані 40 -50 см від очей. Повторити 10 - 12 раз, змінюючи руки.
Висновки.
Стресові стани, які переживає людина будь -якої професійної діяльності, є стимулюючими факторами виникнення практично всіх захворювань. Тому необхідно у вищому навчальному закладі навчити майбутніх технічних перекладачів дбати про своє здоров’я, нести відповідальність за неправильний спосіб життя, шкідливі звички, що набувають-ся під час роботи з комп ’ ютером, розглядати питання щодо зняття фізичної втоми у процесі роботи за комп ’ ютером, знаходити компроміс між бажаннями і можливостями формування культури здоров’ я.
Перспективи подальших досліджень вбача-ємо у вивченні інших проблем зняття фізичної та зорової втоми технічних перекладачів у процесі роботи на комп ’ютері.
Література:
1. Лубышева Л.И. Концепция физкультурного воспитания: методология развития и технология реализации // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1996. -№1. - С. 5-11.
2. Пономарев Н.И. Физическая культура как элемент культуры общества и человека. - СПб, 1996. - 284 с.
3. Бальсевич В.К, Интеллектуальный вектор физической культуры человека (к проблеме развития физкультурного знания) // Теория и практика физической культуры. - 1991. - №7. -С. 37-41.
4. Виленская М.Я. Студент как субьект физической культуры // Теория и практика физической культуры. - 1999. - №10. - С. 2-5.
5. Танась М., Беднарек Ю. Кемп ’ютерні небезпеки нашого часу. // Науковий світ. - №5. - 2003.- С. 8-10.
Надійшла до редакції 10.04.2009 р.
