Склад підстилок штучних лісових насаджень у Південній частині Криворіжжя Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 634.0.232 + 634.0.1

H. Ю. Шевчук Криворпький ботатчний сад HAH Украти

СКЛАД П1ДСТИЛОК ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ У П1ВДЕНН1Й ЧАСТИН1КРИВОР1ЖЖЯ

Вивчена бюмаса i фракцшний склад пастилок штучних лкових насаджень у весня-ний першд у твденнш частит КриворЬкжя. З'ясовано, що запаси i фракцшний склад пастилок залежать вщ вжу насаджень i типу деревостою.

Studied biomass and factious composition of the artificial forest .planting beddings in a spring period in south part of Krivoy Rog. It is found out, that supplies and factious composition of beddings depend on age of planting and types of trees.

Вступ

Бюгеоценози e елементарними ланками бюсфери. Ix складов! компоненти ri-сно пов'язаш м1ж собою. Одним ¡з основних ланцюпв, що з'еднуе фшщеноз та грунт, е опад [5].

JlicoBa шдстилка е одним з найважливших структурних компоненте люового бюгеоценозу в степу, яка часто в Ухньому жита вщграе провщну роль [11]. Вона також зв'язуе абютичш i бютичш компоненти лкового бз'огеоценозу в цтсну систему [1]. Ще Г.Ф. Морозов [6] зазначав, що лгс е найбшылим Грунтоутворювачем, головним чином завдяки пщстилщ i юнматичним умовам, яю утворюються пщ його настом i визначають характер перегнивання мертвого опаду. В1д швидкост! розкла-ду тдстилки в значнш Mipi залежить штенсивнють i емюсть обмшу хш1чних еле-менпв, характер впливу фшщенозу на грунтов! умови [7].

Дослщженню л1совоУ тдстилки в степовш зон1 присвячеж роботи С. В. Зонна [4], А. С. Скородумова [9], А. П. Травлеева [10], Г. Г. Постолаки [8], А. А. ДубиноУ |2: 3| та in.

Метою даноУ роботи було вивчення структурно'У оргашзацп шдстилок, а саме бюмаси та фракцшного складу.

Об'екти i методи дослщжень

Досл1дження проводились у люових насадженнях Володимирського, Загра-д1вського i Широювського люництв.

Володимирське люництво розташоване на вододш М1Ж р1чками Гнгулець i Bi-сунь бшя с. JlicoBe Казанювського району МиколаУвськоУ облает!. Грунта - швденш чорноземи. Штучш насадження представлен! р!зними типами л icy, в яких були за-кладеш ключов! дшянки. Pi3HOBiKOBi насадження: дшянка 1 - молод! насадження гледичи колючоУ (25 роюв); дшянка 2 - середньовжов! насадження гледич!У колю-чоТ (35-40 рок!в); дшянка 3 - cnuii насадження гледичц колючоУ (>50 роюв); дшянка 4 - молод! насадження дуба звичайного (20-25 рок!в); дшянка 5 - середньовшов! насадження дуба звичайного (40 роюв); дшянка 6 - епш насадження дуба звичайного (>50 роюв); дшянка 7 - cnini насадження робшп звичайноУ (40 роюв).

Заградгвське лкництво розташоване б!ля с. Заград!вка Високопшьського району ХерсонськоУ облает! на аренах р!чки 1нгулець. Досл!джувалися штучн! насадження з сосни кримськоУ в!ком 25 роюв (дшянка 8), як! зростають на дерново-борових грунтах.

© Шевчук Н. Ю., 2005

Вiсник Днiпропетровського унiверситету. Бiологiя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

Широювське люництво (Широк1вський район, Дншропетровська область) включае штучн! люов! насадження. Дшянки були закладенк 9 - насадження сосни кримськоТ та звичайно'1 (50-60 роюв); 10 - дубняк жовтоакащевий (30-35 роюв); 11 - дубняк жовтоакащево-бересклетовий (30-35 роюв). Грунти на 9 дшянщ дерново-боров1, а на 10 та 11 - чорноземи пiвдeннi.

Повторшсть вщбору зразюв була 10-кратна. Визначалась абсолютно суха ма-са пщстилки та и фракцшний склад у весняний перюд.

Результати та 1х обговорення

Кшькють 1 склад люовоТ пщстилки знаходяться у тюшй залежносп вщ типу деревостою, типу еколопчноУ структури, типу люорослинних умов, наземного по-криву \ фауни. Але виршальне значения в нагромадженш пщстилки штучних лк1в степу мае тип деревостою [5]. Також запас \ потужшсть гпдстилки збшыиуеться ще \ з в^ком насаджень. Це проходить за рахунок гальмування розкладу оргашчно\' ре-човини на фаз1 гум1ф1каци.

1з вс!Х дшянок найбшьше пщстилки накопичуеться в сосняках, менше - в на-садженнях гледичн колючоУ, дубняка жовтоакащевому та дубняка жовтоакащево-бересклетовому, ще менше - в насадженнях дуба звичайного та в стлих насаджен-нях робшн звичайно'1.

Таблиця 1

Бюмаса пщстилки штучних лгсових насаджень у весняний перюд (абсолютно суха речовина, г/м2)

№ ддлянки Статистичш показники

M ± m a V, % P, %

1 97,44±4.79 547,04±26,55 15,147 83,970 15.5 15,4 16 1,5

2 93.46±4,26 556,51±30,39 13.464 96,092 14,4 17,3 IA 1,7

3 68,81±5,03 794,99+50,13 15,904 158,535 23,1 19,9 2^3 2,0

4 72,03±4,56 199,83±19,01 14,430 60,123 20.0 30,1 Ш 3,0

5 138,11+8,36 428,68±3 8,62 26,443 122,139 19.1 28,5 L2 2,8

6 99,64±9,21 332,65±38,32 29,133 121,164 29.2 36,4 Ш 3,6

7 65,26±4,99 376,40+21,92 15.766 69,304 24.2 18,4 M 1,8

8 141,42+15,28 532,34±79,80 48.323 252,339 34.2 47,4 M 4,7

9 170,80+23,59 712,48+119,66 74,603 378,397 43.7 53,1 M 5,3

10 89,22±8,45 525,26+65,42 26,714 206,862 29.9 39,4 M 3,9

11 93,65+24.32 474,99±46,24 76,906 146,235 82.1 30,8 M 3,1

Примтка: назви дшянок (1-11) наведеш у тексп; чисельник - верхшй горизонт; знаменник - нижшй горизонт; М ± m - середне арифметичне та похибка; а - середне квадратичне вщхилення; V - коефод-ент Bapiauii; Р - показник точносп

Загальна маса та по горизонтах (нижшй горизонт) у гледичи колючо! збшь-шуеться з висом насаджень i найбшьший п показник вщмгчений на 3 дшянц1

Вiсник Днiпропетровського утверситету. Бiологiя, еколопя.

Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia 287

Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

(863,8 г/м2) (табл.1). Протилежна тенденщя виявлена в насадженнях дуба звичайно-го, де маса шдстилки досить висока не в спших насадженнях (432,29 г/м2), а в сере-дньовкових (566,79 г/м2), що пов'язано з добре сформованим тдлгском з домшу-ванням Cotinus coggygria Scop. У спших насадженнях роб'ти звичайноГ бюмасов! показники пщстилки невисок! (441,66 г/м2), що обумовлено невеликим листовим опадом.

Досить висока маса шдстилки вщм!чена в сосняках (8-9 дшянки), але велика маса опаду спостерггаеться на 9 дшянш (883,28 г/м2), що пов'язано з р1зним вжом насаджень (табл. 1). Дуже висок! показники бюмаси пщстилки в сосняках, nopieroi-но з !ншими породами, пояснюються стшюстю хвоУ сосни кримськоУ та звичайноТ до Ail мезофауни.

Фракцшний склад пщстилки е показником специфжи и розкладу. У склад! тдстилок Bcix вивчених насаджень 3i значною вар!абельшстю, зумовленою р)зним в!ком та типом насаджень, переважае фракщя перехщна до детритноУ - труха (табл. 2). ГУ найб!льша вщносна масова частка притаманна деревним насадженням дшянок 2, 7, 8, 10 i 11, що е наслщком швидкого розкладу оргашчноТ речовини.

Таблица 2

Фракшйний склад пщстилки штучних л!сових насаджень у весняний першд

Ha Участь, %

дшянки Маса, г листя плки плоди труха трава черешки кора хвоя шишки

1 1081,47 6413,1 4L9 10,9 11.7 5,9 ы 2,1 Ш 75,8 12 5,3 Ш - - -

2 1065,71 6516,52 Slî 1,2 8Jj 5,0 6& 1,2 Ш .90,0 11,7 2,6 UA - - -

3 770,54 8972,82 Ж5 5,4 12,0 4.6 6Д 2,7 20,1 78,2 11,0 7,7 Ш. 1,2 ьз 0,2 - -

4 803.89 2232,77 Ж0 16,0 11,3 L9 13,2 67,7 M 2,6 - 0~5 - -

5 1532,84 4882,5 ш 2,0 ш 9,9 L2 2,0 Ш 85,8 ол — M 0,3 - -

6 1147,89 3775.84 17,0 22.9 15,7 оТз 14,2 65,5 0J 0,3 - И 1,2 — —

7 .ш 13,2 5,3 22.4 1,2 Ш 72,9 âi 20,0 40 M 0,6 - -

8 1597,99 6239,23 - 16,9 3,3 - M 93,8 - - 4^6 1,6 66,7 2£ 1,3

9 2077,87 7785,45 - 22.0 5,0 - Î2 85,6 - - 9А 5,9 40.6 23J 3,5

10 32J> 1,4 38.3 8,8 ей MA 87,8 ой L0 0,1 hi 0,6 - -

U 1058,17 5136.87 Ш 21,1 5,6 М 0,3 44,5 91,4 u 1,6 10 0,1 5J? 0,9 - -

ПримШка: назви дшянок (1-11) наведен! у текст; чисельник - верхнш горизонт; знаменник - нижнш горизонт

Дещо менша частка характерна для листовоУ фракцп. Максимальний цей по-казник у шдетилщ насаджень з дуба звйчайного, що пояснюеться складом листа: воно мютить дубилып речовини (танши), яю уповшьшоють розкладання пщстилки. Трохи менша частка листовоУ фракцн - в насадженнях гледичи колючоУ та дубняка жовтоакащевого, а ще менша - в спших насадженнях робшп звичайноУ i дубняка жовтоакац!ево-бересклетового, що пов'язано з р!зним складом опаду. В сосняках

288

Вюник Дтпропетровського унiверситету. Бiологiя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

фракщя хво'1 найбшьша на 8 дшянщ (66,7%), що обумовлено бшьшою стшкштю хвоУ сосни кримсько'1 до Д11 деструкцшного комплексу.

Фракщя кори е незначною, а подекуди зовам вщсутня (дшянки 1-2) 1 лише на 9 дшянщ цей показник е досить вагомим (15,3%), що пояснюеться здатшстю породи збшылувати юлыасть вщмерло!' кори. Для деструкцшного комплексу кора, на вщм1ну вщ листово1 фракци, е не найкращою кормовою базою.

Отже з проведених дослщжень можна зробити висновки, що запаси 1 фрак-цшний склад пщстилок штучних люових насаджень залежать вщ впсу насаджень та типу деревостою.

Б1блюгра<|нчш посилання

1. Добровольский И. А. Особенности формирования лесной подстилки искусственных лесных ценозов степи в условиях промышленного загрязнения атмосферного воздуха Н Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. - Днепропетровск: ДГУ, 1986.-С. 96-101.

2. Дубина А. А. Лесная подстилка как компонент естественных лесных биогеоценозов юго-востока Украины и гырнецовых лесов Молдавии: Автореф. дис... канд. биол. наук. -Днепропетровск: ДГУ, 1972.

3. Дубина А. О. Л ¡сова шдстилка як компонент природяих люових бюгеоценоз1в твден-ного сходу Укра'ши // Бюгеоценолопчш дослщження на Укранп (природш 1 штучт екосистеми, IX структурно-функщональш особливосп та ращональне використання): Тези доп. I респуб. наради (28-30 жовтня 1975). - Льв1в, 1975. - С. 69-70.

4. Зонн С. В. Влияние леса на почвы. - М.: Изд-во АН СССР. - 1954.

5. Зонн С. В. О некоторых проблемах взаимодействия леса и почв //Биологические исследования степных лесов, их охрана и рациональное использование. - Днепропетровск, 1982.-С. 3-22.

6. Морозов Г. Ф. Учение о лесе.-М.-Л., 1930.

7. Парпан В. 1. Л ¡сова шдстилка в широколистяно-соснових культур-бюгеоценозах малого ПОЛ1ССЯ УРСР // Бюгеоценолопчш досшдження на УкраГш (природш 1 штучш екосистеми, IX структурно-функщональш особливосп та ращональне використання). - Льв)в, 1975.-С. 95-96.

8. Постолака Г. Г. Опад и лесная подстилка в дубравах Молдавии: Автореф. дис... канд. биол. наук. - Кишинев: КГУ, 1971.

9. Скородумов О. С.'Вплив лкових насаджень на грунта в степу. - К.: Вид-во Укр. ака-демпс-г наук, 1959.

10. Травлеев А. П. Лесная подстилка как структурный элемент лесного сообщества в степи: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Днепропетровск: ДГУ, 1961.

11. Цветкова Н. Н. О термоизоляционной роли подстилок лесных биогеоценозов Приса-марья / Н. Н. Цветкова, О. Г. Мирош, Л. Д. Воловик // Вопросы степного лесоведения и охраны природы. - Днепропетровск, 1976, вып. 6. - С. 44-49.

Надшита до редколеги 28.03.05

289

BicHUK ^mnponeTpoBCBKoro ymBepcHTeTy. Eionorn, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Sena Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua