Подібність таксономічного складу культурфітоценозів Криворіжжя Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Evtushenko E. O.

Similarity of cultured phitocenozes taxonomic composition of Kryvorogia

УДК 581.5

E. О. Свтушенко Криворгзъкий державный педагоглчний yuieepcumem

подгешсть ТАКСОНОМ1ЧНОГО СКЛАДУ КУЛЬТУРФИОЦЕНОЗЮ КРИВОР1ЖЖЯ

Викладено результати дослщження культурфггоценоз1в, ф|тоценоз«в кургашв та балок. Проаналповано под1бн!сть природных фггоценоз1в, культурф1тоценоз1в i агроф1тоценоз1в. Вияв-лено просторову обумовлешсть показниюв под|бносп анал1зусмих рослинних угруповань.

The resalts of cultured phitocenozes, rafter's and barrow's phitocenozes investigation are given. The similarity of natural phitocenozes, cultured phitocenozes and agrophitocenozes have been analysed. The space's cause of phitocenozes similarity's inexes have been revealed.

Вступ

Jlicoei культурф1тоценози i культурбюгеоценози e невщ'емним компонентом степового ландшафту. Вони створювалися на ochobî щей степового лшорозведення, започаткованих В. В. Докучаевим [4], Г. М. Висоцьким [2] i розвинутих О. Л. Бель-гардом [1] у вигляд1 широко! програми степового люознавства.

CTenoei люи в умовах еколопчно'У i географгчноУ невщповщносп постшно зна-ходяться пщ натиском природноУ степовоУ рослинносп та бур'яновоУ флори, яка змшила природну в умовах оброблюваних людиною земель i культивування сшьсь-когосподарських рослин.

Поряд 3i штучними люовими насадженнями, суцшьнютъ простору сшьсько-господарських упдь, представлених р1зними типами агрофггоценсшв, переривають також кургани (висоти), балки, терновники, яю е осередками природноУ рослинносп з pi3HHM ступеней порушеностг

Займаючи невелик! площ1, ц1 компоненти агроландшафту вщграють певну роль у формуванш агробюгеоценоз1в, а саме видового складу агрофггоценоз1в, вна-слщок розповсюдження д!аспор розмноження.

Таксоном1чна под1бшсть культурф1тоценоз1в (в основному люосмуг, штучних степових л1с1в) i агрофшщеноз^в майже не була об'ектом детал1зованих досль джень.

Метою робота е анализ под1бност1 складу рослинних угруповань полезахисних люосмуг, кургашв, балок i агрофкоцежшв, обумовлений можливютю проникнення в них невластивих вид1в внаслщок поширення fliacnop розмноження.

Матер1али та методика дослыдження

Для досягнення мети об'ектами дослщження були обраш: агроф1тоценози як рослинш угруповання, сформован! на оброблюваних людиною землях; кургани та балки з тершвниками - як парцели агробюгеоцежшв; полезахисш люосмуги - як л1Сов1 культурфгеоценози.

Район доапдження охоплював територоо степовоУ зони, розташовану за 4060 км на захщ вщ м. Кривого Рогу. Флористичний склад агроф1тоценоз1в, люосмуг, балок встановлювався шляхом опису пробних дшянок po3MipoM 10x10 м. Рослин-н1сть кургатв (висот) вивчалась на пробних дшянках розм1ром 5x5 м, розташова-них у середшх частинах схиппв pi3Hoï експозицп. Виконано 82 описи рослинност!

© CBTyweHKO E. O., 2005

49

BicHHK ^mnponeTpoBctKoro yHiBepcHTeTy. Eionorn, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

агроф1тоценоз1В i 40 опишв рослинносп кургашв, люосмуг, балок. Гкдабтсть видового складу та складу родин ощнювали за формулою П. Жаккара, обчислювали та-кож середне арифметичне коефщ1ен-пв под1бност1 та його похибку X ± Sx, коефщь ент Bapiauii V. На ochobí використання коефвдента Жаккара та алгоритму максимального кореляцшного шляху побудовано дендрит i видшено кореляцшш плеяди, що виражають ступень подгбнос™ видового складу флор кургашв [6].

Грунти району дослщження - чорноземи звичайш малогумусш мaлoпoтyжнi вщ сильно- до слабозмитих легкоглинистих (агрофшщенози, люосмуги) та чорно-земно-лугов1 важкосуглинист! та легкоглиниеп (балки).

Результата та íx обговорення

У склад! рослинних угруповань кургашв виявлено 95 вщцв, об'еднаних у 81 рщ та 27 родин. За кшькютю вид!в родини складають такий ряд убування: Asteraceae (18 род!в, 21 вид), Fabaceae.(8 род!в, 9 вид1в), Lamiaceae (8 род1в, 9 ви-д1в), Brassicaceae (8 род1в, 8 вщцв), Rosaceae (6 род i в, 7 вид i в), Роасеае (7 род!в, 7 ви;пв), Scrophulariaceae (2 роди, 4 види), Apiaceae (3 роди, 3 види), Euphorbiaceae (1 рщ, 3 види), Amaranthaceae (1 рщ, 2 види), Caryophyllaceae (1 рщ, 2 види), Malvaceae (2 роди, 2 види), Chenopodiaceae (2 роди, 2 види). Ihiiií родини мають у своему склад1 по 1 роду та 1 виду. Родини Asteraceae, Brassicaceae, Роасеае, Euphorbiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae присутш у склад!' рослинних угруповань bcíx обстежених кургашв. KpiM трав'янистих вид)в, у склад! рослинних угруповань кургашв виявлено також деревш та чагарников1 вйди - Armeniaca vulgaris Lam., Prunus spinosa L., Pyrus communis L., Rosa canina L. (родина Rosaceae) та Ulmus carpinifolia Rupp. ex G.Suckow. (Ulmaceae), Fraxinus excelsior L. (Oleaceae). Як правило, деревш та чагарников1 види розташоваш у невеликих вирвах, заглиби-нах, що залишилися з чашв В1йни чи являють собою розрип та закинут!- лисяч1 но-ри, переважно на схилах швшчноУ та схщноУ експозицш або на вершинах кургашв.

Комплекс специф1чних умов юнування кургашв, а саме: положения на найви-щих дшянках плакоргв, висоти. що коливаються вщ 2 до 7 м над прилеглою герито-pieio, конусопод1бна форма, вщсутшсть значного антропного навантаження, спе-цифнш гщролопчний, температурний, шсоляцшний, вгсровйй режим и, характер розподшу атмосферних опад1в, можлйвють проходження повного життевого циклу рослинами - обумовлюе формування на схилах pÍ3Ho'í експозици рослинних асоща-шй. що мають вщмшш таксоном1чн1 та екоморф1чш характеристики.

Анал1з под1бносл видового складу пробних дшянок, розташованих на схилах pÍ3Ho"í експозици (niвдень, níbhí4, схщ, захщ), виявив значш коливання коефщ1ента Жаккара - вщ 0,04 (швдень - схщ) до 0,67 (захщ - схщ). За середнши значениями коефвдента, вирахуваними для дшянок, розташованих на певному охи л i кожного з 7 обстежених кургашв, можна скласти такий ряд убування: nÍBHÍ4 - схщ ( J=0,349±0,064, при V=48,47%), захщ - схщ (0,34±0,073, V=56,42%), твтч - захщ (0,324±0,044,V=35,51%), швдень - захщ (0,314±0,061, V=51,66%), швдень - схщ (0,313±0,063,V=53,16%), niBHi4 - швдень (0,297±0,054, V=48,49%). Найменше ва-piboíotb значения коефвдента Жаккара для дшянок, розташованих на схилах г/íbhí-чно1 та захщно'1 експозицщ, найбшьше - для дшянок захщно'1 та схщно'1 експози-щй.

Для кожного кургану вирахували середньоарифметичну величину коефвдешчв под1бностк яка вщображас, на нашу думку, cxyniiib гомогенносп рослинного по-криву дшянок, розташованих на схилах pÍ3Ho'í експозици. За цим показником най-бшьш однорщним е рослинний покрив кургану № 1 з абсолютною висотою 110 м

BicHHK ^mnponeTpoBCBKoro yHiBepcHTeTy. Eionom, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

(вщносна висота 3 м, оточення - послв соняшнику) - середня становить 0,481±0,046, коеф!щент вартцГУ 23,36%. Наступним за зменшенням середньо'У е курган № 2 з абсолютною висотою 117 м (вщносна висота 2,5 м, межуе з пос1вами соняшнику та кукурудзи) - X =0,418±0,045,У=26,42%. Курган № 3 б ¡ля с. 1вашвка мае вщносну висоту 4 м, оточення - чорний пар, середня становить 0,403±0,035, У=21,19%. Курган № 4 бшя дороги с. Валове - с. Христофор1вка мае вщносну висоту 4 м, розташований в межах пос1ву соняшнику за 10 м в!д шосейно! дороги, середня становить 0,272±0,027, У=24,26%. 1шш три кургани № 5, № 6, № 7 розташо-ваш в л¡нпо на вщсташ 25-35 м один вщ одного на територ1У зрошувально'У Ывозмь ни, в межах поаву озимо! пшениц!. Вщносна висота кургашв у напрямку вщ штучно!' люосмуги до центра поля становить: курган № 5 - 2,5 м, № 6 - 3,5 м, № 7 -4,5 м. Середш коефвденпв Жаккара вщповщно до висот - 0,168±0,057, У=83,46%; 0,3±0,046, У=37,89%; 0,217±0,061, У=68,50%.

Маючи спшьш риси морфологи, будови, розмщення в простор!, певну спорщ-ненють еколопчних умов, кургани, однак, обумовлюють юнування рослинност1, флористична под1бшсть яко'У невисока (табл. 1). Найменпи значения коефвдента Жаккара - 0,141 - зафжсовано для рослинноеп кургану № 1 та кургану № 5, роз-ташованого поблизу с. Христофор!вка, найвшщ значения - для кургашв №№ 1 та 2 -0,381. Для кожного кургану розраховано середнш показник гощбноеп видового складу з шшими курганами, який дозволяе виявити найбшьш видоспециф1чний характер рослинност! та найбшьш типовий для обстежених кургашв. Так, найменше середне значения коефщгента Жаккара мае курган № 5 - 0,234±0,034, при У=35,73%. Наступними в ряду зростання середнього показника под1бност1 е курган № 4 бшя с. Христофор1вка (0,257±0,028, при У=26,74%), курган № 6 (0,285±0,037, N/=31,76%), курган № 3 бшя с. 1ватвка (0,296±0,026, при У=21,54%), курган № 2 (0,309±0,017, при У=13,51), курган № 1 (0,332 ±0,016, при У=11,49%) та курган № 7 (0,335 ±0,013, при У=9,34%).

Таблиця 1

Под1бшсть видового складу рослинност! кургашв

Кургани L 1 2 5 6 7 3 1вашвка 4 Христофортка

1 X 0,381 0,268 0,347 0,327 0,349 0,317

2 0,381 X 0,263 0,319 0,302 0,317 0,274

5 0,268 0,263 X 0,191 0,370 0,171 0,141

6 0,347 0,319 0,191 X 0,375 0,319 0,208

7 0,327 0,302 0,370 0,375 X 0,327 0,306

3 (с.1вашвка) 0,349 0,317 0,171 0,319 0,327 X 0,295

4 (с.Христофортка) 0,317 0,274 0,141 0,208 0,306 0,295 X

Курган № 5, поряд з найменшим середшм показником под!бносп видового складу з шшими курганами, також мае i найвищий показник Bapiaui! коефщ1ент1в Жаккара. Курган № 7 - з найвищим середтм показником сгальноси видового складу мае найнижчий показник вар1ацй, тобто найменип коливання показниюв под1бност! з видовим складом ¡нших кургашв.

Рослиншсть кургашв за флористичною под!бшстю утворюе дендрит (рис. 1), в якому видшяються кореляцшш плеяди - три групи кургашв з вщносно високими значениями коефнцента Жаккара: кургани №№ 1 та 2; кургани №№ 5,6,1 - розта-шован1 на одному полц кургани №№ 1, 6, 3 (поблизу с. 1вашвка). Найслабший pi-вень зв'язку мае рослиншсть кургану №4, що розташований мгж с. Валове та с. Христофор1вка. В якост1 центрально'У ланки кореляцшних зв'язюв виступае курган № 1, формуючи тип структури кореляцшних плеяд, близький до з1рчасто! та ланцюгово'У.

Вюник Днiпропетровського унiверситету. Бюло^, екологiя. ^ ^

Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.

Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.

2005. 13(1).

ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

Псдобшсть складу родин рослинних угруповань кургашв е показником сталос-Ti Ух шнування та ступеня антропного впливу, який може проявлятися у скошуван-ш, випал! тощо.

3

.............{-Р>349 -i-------

2- - 0,381 - -1 -10,340 - - 6 - - 0,37} - - 7 - - 0,370 - - 5

1 с---------------1

------ _ ----------- -к... ------------ --------

I 0,317 '4

Рис. 1. Дендрит под1бност! рослинносп кургашв

Загальною тенденщею при пор1внянш под1бност1 рослинних угруповань е вини показники коефщ1ента Жаккара для складу родин, шж видового складу фп-о-ценоз1в (табл. 2).

Таблиця 2

Под1бшсть складу родин рослинное-п кургашв

Кургани 1 2 5 6 7 3 4

1 X 0,933 0,500 0,474 0,545 0,529 0,737

2 0,933 X 0,474 0,450 0,522 0,588 0,789

5 0,500 0,474 X 0,500 0,571 0,389 0,391

6 0,474 0,450 0,500 X 0,619 0,529 0,435

7 0,545 0,522 0,571 0,619 X 0,455 0,625

3 0,529 0,588 0,389 0,529 0,455 X 0,55

4 0,737 0,789 0,391 0,435 0,625 0,55 X

Найнижче значения коефщента Жаккара становить 0,389 для кургашв №№ 5 та 3, найвищий показник под1бност1 складу родин спостер1гаеться для кургашв №№ 1 та 2.

Слщ вщмп-ити вщсутшсть загальноТ тенденци для показншав под1бност1 складу вцщв та родин - рослиннгсть курган ¡в може маги високу шдабшсть на piBHi ви-Д1В та низьку - на piBHi родин i навпаки. г' *

У степов! й зош природна рослиннють залишаеться, KpiM курган ¡в, також у балках та тершвниках. Вщстань вщ навколишшх селищ та наявнють пиишв доступу визначае стугпнь дигреси рослинного покриву. Дослщжеш балки характеризуются перюдичним викошуванням рослинного покриву та вщсутшстю стравлювання сшьськогосподарською худобою. Межа з поЫвами знаходиться переважно на вщ-CTaHi 15-25 м вщ тальвепв балок. Балки, як правило, ор1ентоваш в npocTopi з шв-ноч1 на швдень. У склад1 рослинних угруповань балок поряд з трав'янистими вияв-леш також чагарников1 i деревш види - Prunus spinosa L., Rosa canina L., Crataegus ucrainica Pojaric., Amygdalus nana L. (родина Rosaceae) - переважно у вигляд1 заро-стей та Acer tataricum L. (Aceraceae), Eleaegnus argentea Pursch. (Elaeagnaceae), Fraxinus excelsior L. (Oleaceae), Sambucus nigra L. (Caprifoliaceae) - поодиноко або невеликими трупами. Загалом у складi рослинних угруповань балок виявлено 87 вид1в, що належать до 77 род1в та входять до складу 30 родин. За кшькютю видав родини складають такий ряд убування: Asteraceae (21 рщ, 24 види), Rosaceae (8 ро-Д1В, 9 вид1в), Lamiaceae (7 род1в, 7 видов), Fabaceae (5 родт, 5 в ид ¡в), Роасеае (5 род ¡в, 5 вщцв), Apiaceae (4 роди, 4 види), Scrophulariaceae (2 роди, 4 види), Caryophyllaceae (2 роди, 3 види), Amaranthaceae (1 рщ, 2 види), Euphorbiaceae (1 рщ, 3 види), Dipsacaceae (1 рщ, 2 роди), Ranunculaceae (2 роди, 2 види). 1нип родини мають у своему склад1 по 1 роду та 1 виду.

52 Вюник Дтпропетровського утверситету. Бюлопя, еколопя.

Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology.

Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol.

2005. 13(1).

ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

Штучш люонасадження представлен! полезахисними люосмугами pÍ3Horo вжу та конструкцп. Переважають насадження 40-50-р!чного вжу продувно! та ажурно"! конструкци. Головш та супутш породи дерев представлен! видами Quercus robur L. (родина Fagaceae), Robinia pseudoacacia L. (Fabaceae), Fraxinus excelsior L. (Oleaceae), Acer tataricum L. (Aceraceae), Eleaegnus argentea Pursch. (Elaeagnaceae), чагарники ■ Prunus spinosa L., Rosa canina L. (Rosaceae), Swida alba (L.) Opiz. (Cornaceae). Показник проективного покриття трав'янистого ярусу мае ч!тку зале-жшеть вщ евгаюво! структури л!сосмуги - дшянки з тшьовою структурою мають проективне покриття 10-15% та моно- або маловидовий склад трав'янистих угру-повань переважно з Роа angustifolia L., Ely frigia repens (L.) Nevski. (родина Poa-ceae). Найвищий показник проективного покриття - 85-90% - спостер!гаеться на узб!ччях люоемуг. Узб1ччя - мюце виростання як типових сегетальних, рудераль-них, так i степових рослин - Amaranthus retroflexus L., Ambrosia artemisifolia L., Artemisia absinthium L., Artemisia austriaca Jacg, Artemisia vulgaris L., Bromus arvensis L, Bromus secalinus L., Chenopodium album L., Chondrilla juncea L., Chondrilla latifolia Bieb., Echinochioa crusgalli (L.) Beauv., Elytrigia repens (L.) Nevski., Euphorbia stepposa Zoz., Euphorbia virgultosa Klok, Falcaría vulgaris Bernh, Lactuca serriola Tomer., Lathy-rus tuberosus L, Setaria glauca (L.) Beauv., Setaria viridis (L.) Beauv. Загалом у склад! рослинних угруповань полезахисних люоемуг виявлено 53 види, що належать до 47 pofliß та входять до складу 19 родин. За кшьюстю вид1в родини складають такий ряд убування: Asteraceae (13 род i в, 16 вщцв), Роасеае (6 род1в, 8 вид!в), Fabaceae (6 род!в, 6 вид!в), Brassicaceae (3 роди, 3 види), Rosaceae (2 роди, 2 види), Lamiaceae (2 роди, 2 види), Apiaceae (2 роди, 2 види), Euphorbiaceae (1 р!д, 2 види), Polygonaceae (2 роди, 2 вида). Ihjiií родини мають у своему склад! по 1 роду та 1 виду.

Таким чином, найбгльша юльюсть багатовидових родин (14) виявлена у склад! рослинних угруповань кургашв, найменша (9) - у склад! полезахисних люоемуг, у склад! рослинносп балок - 12 багатовидових родин. Загалом на пробних дшянках виявлено 139 вид!в, що належать до 3 8 родин.

Пор!вняльний анал!з видового складу рослинних угруповань виявив, що найб!-льшу под!бн!сть за коефвдентом Жаккара мають кургани та балки, найменшу - л!-сосмуги та балки, середш значения - кургани та люоемуги (табл. 3). Такий ряд убування може бути обумовлений, на нашу думку, ступеней порушеност! рослинного покриву i, як наслщок, можливютю проникнення сегетальних та рудеральних вид!в Í3 агроф!тоценоз!в у культурфггоценози.

Тадлиця 3

rio.iiÖHicTb видовою складу курган!в, балок, лкосмуг

балки кургани люоемуги

балки X 0,480 0,250

кургани 0,480 X 0,276

люоемуги 0,250 0,276 X

Ряд убування показнимв под!бност! на р!вш родин аналог!чний ряду убування на р1вн! вид!в (табл. 4).

Таблиця 4

Под1бн1сть складу родин кургашв, балок, лкосмуг

балки кургани Л1сосмуги

балки X 0,541 0,441

кургани 0,541 X 0,533

люоемуги 0,441 0,533 X

BicHHK ^HinponeTpoBCLKoro yHiBepcmeTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

Значно переважаючи mini рослинш угруповання за площею поширення, агро-ф)'тоценози мають под1бний кшьюсний видовий склад. У склад1 агроф1тоценоз1в виявлена рослиннють 141 виду, яю належать до 106 род1В та 32 родин. На даному eTani, у склад1 ecix рослинних угруповань району дослщжень, виявлено об'екти 201 виду, що входять до складу 44 родин. Шщбшсть загального видового складу агро-фггоцежшв та рослинних угруповань курганов, балок та лгсосмуг становить 0,39, на piBHi родин цей показник значно вищий i становить 0,568. Показники под1бност1 видового складу провщних, за кшькютю вщйв, родин агроф1тоцешшв та оточую-чих ix рослинних угруповань становлять такий ряд убування: Asteraceae - 0,577 (загальна кшьшсть вщйв - 45), Fabaceae - 0,529 (загальна кшькють вщцв - 17), Lamiaceae - 0,454 (11 вщйв), Scrophulariaceae (6 вщйв), Роасеае (-18 вщцв) - по 0,333, Polygonaceae - 0,286 (7 вщцв), Brassicaceae - 0,278 (18 в ид iß), Rosaceae -0,091 (11 вид ¡в). Найменше значения коефвдента Жаккара виявлено для родини Rosaceae, яка представлена переважно деревними видами, нехарактерними для аг-роф1тоценоз1в.

Визначення показ HHKiB под1бност1 агроф1тоценоз]'в та фгащеноз{в курган iß е важливим аспектом дослщження чинниюв, що обумовлюють проникнення рослин 1з одних рослинних угруповань в шшг

У межах поля Щ площею 92,9 га, на якому розташований курган № 1, у nocißi соняшнику бер]'зковий агроф^оценоз мав под1бшсть до рослинност] кургану на piBHi 0,149. У наступному рощ под1бшсть видового складу бер!зково-резедового агроф¡тоценозу на пару та рослинносп кургану за коефодентом Жаккара становила 0,25. Под!бшсть загального (за 2 роки дослщжень) видового складу поля та кургану становить 0,2. На захщ, через природний бар'ер - полезахисну лшосмугу, розташо-ване поле IV площею 120 га. Подхбшсть видового складу бер!зково-осотового агроф ¡тоценозу з nociBOM соняшнику цього поля та рослинносп кургану становить 0,146. У наступному рощ цей же агрофтщеноз на пару мав показник под1бносп 0,256. IIofliÖHicTb загального видового складу поля та кургану становить 0,231. Таким чином, вииц показники под1бност1 виявлеж для рослинних угруповань кургану та агрофпх)ценоз5в, що формуються на полях, яю перебувають тд чорним паром без культурних рослин, тобто для шдикаторних агрофггоценозТв [5]. *

1

ИМ

Я

65Ö

Польовг сшозшва №1 .

""jfapMOftt

-I" • . ' fw

Схема 1. Розташування об'еючв дослщження

JlicocMyra, розташована м!ж полями III та ГУ i opiem-ована з niBH04i на гпв-день, е суттевою перешкодою на шляху пануючих вггргв [3]. Агрофппценоз поля

BicHHK ^mnponeTpoBctKoro yHiBepcHTeTy. Eionom, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua

III, розташованого з завпряного боку люосмуги (на схщ вщ люосмуги, курган № 1), мае поддбность з рослинним угрупованням штучного люонасадження на piRHÎ -

0.308. а агрофпоценоз поля IV, розташованого з навпряного боку люосмуги (на захщ вщ люосмуги) - 0,217 (схема 1). Найвицц коефоденти под1бносп мають угру-повання люосмуги та кургану - 0,333 та агрофггоценоз1в, розташованих по обидва боки люосмуги - 0,326.

Таким чином, наявнють кургану та розташування з завпряного боку люосмуги пщвищуе р1вень под!бност1 культурфпчщенозу i агрофггоценозу.

Висновки

1. Серед об'екпв дослщження найсильшшого впливу агроф1тоценоз1в зазнають рослинш угруповання люосмуг, що визначаеться високими показниками под1бносп та значним проективним покритгям трав'янистих угруповань, розташованих на уз-6Î44Î люосмуг.

2. Найбшьшого натиску невластивих даним угрупованням вщцв зазнають люо-смуга та розташований з ïï зав1тряного боку агрофпоценоз, при наявност! кургану як додаткового джерела надходження /цаспор розмноження рослин.

3. Гкдобнють видового складу шдикаторних агрофпоценоз1в (культурш рос-лини вщсутш) i фшщеноз1в кургану вища, нЬк реальних агрофшщеноз1в (наявш: культурш рослини i бур'яни) i рослинних угруповань кургану, що дозволяе розгля-дати шдикаторш агрофшщенози як першу стадио вщновлювально! сукцесн.

4. Вщмшнють екоморф¡много складу агрофп?оценоз1в та кулыурф1тоценоз1в виявлена на piBHÏ родини Rosaceae (коефвдент спшьност1 - 0,091), представлено! переважно фанерофггами та хамефггами.

5. На схилах кургашв формуються рослинш угруповання, вщмшш за таксоно-mîmhhm складом. Найвищий показник под!бност1 характерний для дшянок, розташованих на схилах швшчно! i схщно! експозицш. Для кургашв виявлена р1зна сту-шнь однорщност! pocjiHHHOCTi та вщмшш середш показники noflioHOCTi видового складу та складу родин. За дендритом под1бност1 виявлено 3 кореляцшш плеяди, представлен! курганами, що мають досить висок! показники подШноеп складу рослинних угруповань. Особливютю екоморф!чного складу рослинносп курган ¡в е присутнють фанерофтв i хамефтв (деревних та чагарникових вид!в).

6. У рослинних угрупованнях балок родини Asterасеае i Rosaceae мають найвищий показник насиченосп видами.

Б!блюгра<|ичт посилання

1. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. -М.: Лесная промышленность, 1971.

2. Высоцкий Г. Н. Избранные труды. - М.: Сельхозгиз, 1962.

3. Географ1я Украшсько!' PCP // За ред. М. Д. ГПстуна. - К.: Вища школа, 1982. - С. 26-27.

4. Докучаев В. В. Русский чорнозем // Избр. соч.: в 3 т. - М.: ОГИЗ, 1948. - Т. 1.

5. Шанда В. И. К теории и практике агробиогеоценологии // Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель. - Днепропетровск: ДГУ, 1986. - С. 104-109.

6. Шмидт В. М. Математические методы в ботанике: Учеб. пос. - JL: Изд-во Ленинград, ун-та, 1984.

Hadiuuma до редколеги 14.02.05

55

BicHUK ^HinponeTpoBCLKoro ymBepcmeTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2005. 13(1). ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online www.ecology.dp.ua