Склад мікрофлори урогенітального тракту жінок в нормі та при патологічних ускладненнях Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

М1КРОБ1ОЛОГ1Я

© Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова О. В., Вшнков А. I. УДК 57. 579.61:616-078

1Гончарова С. Ю., 1ГолодокЛ. П., 2Хлопова О. В., 1Вннков А. I.

СКЛАД М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК В НОРМ1 ТА ПРИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕННЯХ

1Днтропетровський нацiональний унiверситет iменi Олеся Гончара (м. Днiпро) 2Лiкувально-дiагностичний центр медичноТ академпмiста Днiпра (м. Днтро)

зуе1!апа honcharova@mail.ru

Роботу було виконано у межах держбюджетноУ теми № 1-294-15, що виконуеться на кафедр1 м1кро-б1олог1У, в1русолог1У та бютехнологп Дшпропетров-ського нац1онального ун1верситету 1м. Олеся Гончара, № державноУ реестрац1У 0115и002385.

Вступ. В даний час шфекцмно-запальш захво-рювання урогештального тракту, обумовлен1 умов-но-патогенними м1кроорган1змами, займають лщи-руюч1 позиц1У в структур! шфекцмноУ патолог1У у жшок репродуктивного в1ку. Частота виникнення таких за-хворювань супроводжуеться вираженими порушен-нями ваг1нальноУ м1крофлори I не мають тенденцп до зниження. Патолопчш стани репродуктивного тракту ж1нок част1ше всього носять пол1м1кробний характер, який пов'язаний з запальними процесами певних груп збудниюв, як1 представляються собою асоц1ацп р1зних умовно-патогених м1кроорган1зм1в.

Мета дослщження - досл1дити склад нормально'! м1крофлори та анал1з умовно-патогенних м1кро-орган1зм1в при патолог1чних ускладненнях.

Об'ект i методи дослiдження. В експеримен-тальному досл1дженн1 був проведений анал1з сп1в-в1дношення нормальноУ та умовно-патогенноУ ае-робноУ I анаеробноУ м1крофлори УГТ ж1нок в норм1 та при дисбюзах.

Для м1кробюлопчного анал1-зу у ж1нок вком в1д 18 до 55 рок1в в1д1брали кл1н1чн1 зразки з тхви та церв1кального каналу. Пос1в бюлопчного матер1алу проводиться на середовища лакто-бакагар, кров'яний агар, агар Шедлера, КА для культивування

2 . . редовище Сабуро [1,4,5]. Пюля культивування здiйснювали щен-тифкацю вирослих колонiй за загальноприйнятими методами [2,3].

Результати дослщження та Ух обговорення. Нами була обстежена гениальна

мiкрофлора 276 жiнок рiзних вкових груп за допомогою культурального методу, як звернулись до лiкаря з рiзними дисбiотичними порушеннями.

За результатами обстеження було встановлено, що серед 276 дослщжуваних па^енток у 32 (11,6%) був виявлений нормоценоз, тому для оцЫки загального стану мiкробiоценозу сечостатевоУ системи жiнок було дослщжено якiсно-кiлькiснi показники представникiв нормальноУ мiкрофлори жiнок рiзного вiку у порiвняннi зi стандартними лабораторними показниками нормоценозу.

На рисунку 1 вказано, що при нормоценозi кшькють Lactobacillus spp. становить 108 КУО/ мл, представниюв родiв Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococuus spp - 104 КУО/ мл, Gardnerella vaginallis - 103 КУО/мл, Prevotella spp. - 102 КУО/мл, Fusobacterium spp., Veillonella spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp. - 103 КУО/мл, Atopobium vaginae - 102 КУО/мл.

При нормоценозi репродуктивного тракту жЫок за допомогою культурального дослщження було проведено iдентифiкацiю представниюв роду Lactobacillus spp. Було встановлено високу частоту видiлення L. crispatus - 51,2%, L. iners -

Рис. 1. Особливост нормальноУ мшрофлори жiноку порiвняннi 3i стандартними лабораторними показниками нормоценозу.

в СО, агар Гарднерела та се-

32,1%, L. gasseri - 19,2% та шшм Lactobacillus spp, - 7,5%. В результат дослiдження було спростовано представлення про провщну роль виду L. acidophilus в пулi молочнокислих бактерм пiхвовоI мiкробiоти, даний вид жодного разу не був щентифкований серед вЫх штамiв.

Для оцшки загального стану мiкробiоценозу при рiзних патологiчних станах спричинених умовно-патогенними мiкроорганiзмами сечостатево! системи жшок та у зв'язку з тим, що дослiдженню пiдцавалися проби, як в нормi мiстять рiзноманiтну мiкрофлору, провiдна рольналежала якiсно- кiлькiснiй оцшц представникiв рiзних видiв мiкроорганiзмiв в асо^ащях, видiлених iз патологiчного матерiалу, i порiвнянню отриманих результатiв з нормальним складом бюценозу репродуктивного тракту.

При доотджены дисбалансiв мiкрофлори, аеробний вапыт був обумовлений порушенням якiсно-кiлькiсного стввщношення представникiв нормально! та умовно-патогенно! мiкрофлори.

На рисунку 2 показано, що при аеробному вапы-т спостерiгаeться зменшення кiлькостi Lactobacillus spp. вщ 108 до 105 КУО/мл. Представники родiв Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. мали тенденцю до збiльшення в кiлькостi вщ 103 до 106 КУО/мл. Кть-кiсть представникiв родiв Gardnerella vaginallis, Prevotella spp., Fusobacterium spp., Veillonella spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp. та A. vaginae залишались вщповщно до нормального значення ктькост мiкроорганiзмiв. Збтьшення титру представниюв родiв Enterobacteriaceae spp., Staphylococcus spp. та Streptococcus spp. пояснюеться етюлопчним значенням даних представниюв мiкроорганiзмiв у розвитку аеробного вагшггу та зниженням кiлькостi представниюв нормально! мiкрофлори урогенiтального тракту жшок Lactobacillus spp.

За результатами культурального дослiдження при бактерiальному вагiнозi в 28,4% БВ був асоц^ йований з L. iners, як займають значне мiсце серед видового рiзноманiття лактобактерiй пiхвового середовища, але у порiвняннi з останнiми не продукують H2O2. L. iners являються важко культивуючими лактобактерiями, тому !х було вияв-лено лише при поЫвах на поживних середовищах з дефiбринованою кров'ю барана.

На рисунку 3 вказано, що при бактерiальному вагiнозi кiлькiсть L.iners становить 107 КУО/мл, представниюв родiв Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococuus spp - 104 КУО/мл, Gardnerella vaginallis - 107 КУО/мл, Prevotella spp., Fusobacterium spp., Veillonella

spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp. - 106 КУО/мл, Atopobium vaginae - 107 КУО/мл.

На 0CH0Bi отриманих результа^в можна припустити, що шдика^я L. iners може свщчити про схильнють до розвитку БВ, а також повторне заселення L. iners пюля етзоду бактерiального вагiнозу може бути фактором ризику розвитку рецидиву. Питання про патогенетичну роль L. iners у розвитку та рецидивах бактерiального вагшозу залишаеться вщкритим.

В окрему групу були видтеы дисбiози викликанi дрiжджоподiбними грибами роду Candida spp. Серед жшок вком вщ 18 до 25 роюв видiленi C. albicans (23,5%) та C. glabrata (8,8%). Серед друго! вково! групи - C. albicans (53%) та C. glabrata (5,8%). Серед жшок 43-55 роюв - C. albicans (8,8%). Значне видтення дрiжджоподiбних грибiв роду Candida spp. у жшок перших двох вкових груп пов'язане з пщвищенням рiвня естрогену та накопиченням велико! ктькост глiкогену, що в свою чергу сприяе збiльшенню числа Lactobacillus spp., яю продукуючи у велиюй кiлькостi кислi метаболiти, змшюють рН у кислий бiк, що сприяе контамшацп мiкрофлори генiального тракту дрiжджоподiбних грибiв роду Candida spp.

Висновки

1. За результатами обстеження було встанов-лено, що серед 276 дослщжуваних пацiенток у 32 (11,6%) виявлений нормоценоз та у 244 (88,4%) жшок дисбюз урогенггального тракту.

Рис. 2. Змши якiсно-кiлькiсного складу представниюв нормально!'та умовно-патогенноГ мiкpофлоpи генiтального тракту при аеробному

вапнт.

Рис. 3. Яюсно-кшьюсш показники збуднимв бактеpiального вагiнозу асоцiйованого з L. iners.

2. Встановлено, що при нормоценоз1 к1льк1сть Lactobacillus spp. становить 108 КУО/ мл, представник1в род1в Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococuus spp - 104 КУО/ мл, Gardnerella vaginallis - 103 КУО/мл, Prevotella spp. - 102 КУО/мл, Fusobacterium spp., Veillonella spp., Mobiluncus spp., Peptostreptococcus spp. - 103 КУО/мл, Atopobium vaginae - 102 КУО/мл.

3. Видова щентиф1кац1я Lactobacillus spp. вияви-ла L. crispatus - 51,2%, L. iners - 32,1%, L. gasseri -19,2%, Lactobacillus spp. - 7,5%.

4. При кандидозних моно1нфекц1ях серед жшок вщ 18 до 25 роюв видтеы C. albicans (23,5%) та C.

glabrata (8,8%). Серед жшок вщ 26-42 роюв - C. albicans (53%) та C. glabrata (5,8%). Серед ж1нок вщ 43 до 55 роюв - C. albicans (8,8%).

Перспективи подальших дослщжень. Отри-ман1 експериментальн1 дан1 представляють прак-тичний штерес, оск1льки дан1, отриман1 в результат! доогмджень, можуть бути використан для подаль-шого анал1зу сп1ввщношення аеробних та анаероб-них м1кроорган1зм1в уроген1тального тракту ж1нок та розробки засоб1в для проф1лактики та л1кування дисб1оз1в уроген1тального тракту ж1нок.

Л^ература

1. Валерський 1.А. Мiкрофлора у HopMi та при захворюваннях урогештального тракту / 1.А. Валерський. - М.: 2001. -215 с.

2. Мавров 1.1. Ушфкащя лабораторних методiв дослiдження в дiагностицi захворювань, що передаються статевим шляхом / 1.1. Мавров, О.П. Белозоров, Л.С. Тацька. - Х.: Факт, 2005. - № 1. - С. 20.

3. Марущенко В.С. Основи пнекологп / В.С. Марущенко. - К.: 1998. - 78 с.

4. Linhares I.M. New findings about vaginal bacterial flora / I.M. Linhares, P.C. Giraldo // Revista da Associacao Medica Brasileira. -2010. - Vol. 56, № 3. - P. 370-374.

5. Mehta A. Microbial flora of the vagina / A. Mehta, J. Talwalkar, C.V. Shetty // Microecology and Therapy. - 1995. - Vol. 23. - P. 1-7.

УДК 57. 579.61:616-078

СКЛАД М1КРОФЛОРИ УРОГЕШТАЛЬНОГО ТРАКТУ Ж1НОК В НОРМ1 ТА ПРИ ПАТОЛОГ1ЧНИХ УСКЛАДНЕННЯХ

Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова О. В., Вшшков А. I.

Резюме. Видтено, щентифковано та проведено анал1з сгмввщношення нормально! та умовно-патогенно! аеробно! i анаеробно! м1крофлори при патолог1чних станах урогенггального тракту у 276 ж1нок вком в1д 18 до 55 роюв за допомогою культурального методу. Одержан в ходi роботи результати показують частоту виявлення умовно-патогенних мiкроорганiзмiв з урогеытального тракту жiнок та стввщношення аеробно! та анаеробно! мiкрофлори при дисбютичних порушеннях. Науково-дослiдна робота представляе практичний iнтерес, оскiльки данi, отриман в результатi дослiджень, можуть бути використан для подальшого аналiзу стввщношення аеробних та анаеробних мiкроорганiзмiв урогенггального тракту жшок та розробки засобiв для профтактики та лiкування дисбiозiв урогенiтального тракту жiнок.

Ключовi слова: дисбюз, мiкрофлора, iдентифiкацiя, урогенiтальний тракт.

УДК 57. 579.61:616-078

СОСТАВ МИКРОФЛОРЫ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ЖЕНЩИН В НОРМЕ И ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЯХ

Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова Е. В., Винников А. И.

Резюме. Выделены, идентифицированы и проведен анализ соотношения нормальной и условно-патогенной аэробной и анаэробной микрофлоры при патологических состояниях урогенитального тракта у 276 женщин в возрасте от 18 до 55 лет с помощью культурального метода. Полученные в ходе работы результаты показывают частоту выявления условно-патогенных микроорганизмов из урогенитально-го тракта женщин и соотношение аэробной и анаэробной микрофлоры при дисбиотических нарушениях. Научно-исследовательская работа представляет практический интерес, поскольку данные, полученные в результате исследований, могут быть использованы для дальнейшего анализа соотношения аэробных и анаэробных микроорганизмов урогенитального тракта женщин и разработки средств для профилактики и лечения дисбиоза урогенитального тракта женщин.

Ключевые слова: дисбиоз, микрофлора, идентификация, урогенитальный тракт.

UDC 57. 579.61:616-078

THE COMPOSITION OF MICROFLORA UROGENITAL TRACT OF WOMEN IN HEALTH AND DISEASE Honcharova S. Y., Golodok L. P., Khlopova O. V., Vinnikov А. I.

Abstract. The purpose of the study was qualitative and quantitative ratio representatives of normal microflora, isolation and identification of microorganisms genitourinary women with pathological complications.

The object of the study was to analyze the correlation analysis of normal and pathogenic aerobic and anaerobic microorganisms urogenital tract of women in various pathological complications.

For the task was applied and culture method. Obtained in the course of the results show incidence of opportunistic microorganisms from urogenital tract of women and the ratio of aerobic and anaerobic microorganisms during dysbiotic disorders.

A survey found that among the 276 patients studied, 32 (11.6%) was found in normotsenoz and 244 (88,4%) women dysbiosis urogenital tract caused by opportunistic aerobic and anaerobic microorganisms. Among 244 women were dysbiotic identifying violations, such as aerobic vaginitis - 20,7%, bacterial vaginosis - 17,4%, vaginal candidiasis - 28,6%, urogenital mycoplasmosis - 9,4% and mixed dysbiosis, aerobic and anaerobic dysbiosis -6,9% and bacterial vaginosis is associated with urogenital mycoplasmosis - 5,4%.

In reproductive tract of women through cultural research conducted identification of the genus Lactobacillus spp. It found a high frequency allocation L. crispatus - 51,2%, L. iners - 32,1%, L. gasseri - 19,2% and other Lactobacillus spp., - 7,5%. The study refuted the idea of the leading role type L. acidophilus pool lactic acid bacteria in the vaginal microbiota, this type has never been identified among all strains.

To assess the general state of microbiota in various pathological conditions caused by opportunistic microorganisms genitourinary and women due to the fact that the research exposed samples, which normally contains a variety of flora, the leading role belonged to the qualitative and quantitative assessment of different types of microorganisms in associations isolated from pathological material.

In the study of imbalances microflora, aerobic vaginitis was due to a violation of qualitative and quantitative ratio representatives of normal and pathogenic microflora. The increase in titer of representatives of the families Enterobacteriaceae spp., Staphylococcus spp. and Streptococcus spp. explained etiological value of these representatives of microorganisms in aerobic vaginitis and decrease the number of representatives of the normal microflora of the urogenital tract of women Lactobacillus spp.

For culture results in bacterial vaginosis in 28,4% of BV was associated with L. iners. which On the basis of the results suggests that L. iners indication may indicate a tendency to develop BV and recolonization of L. iners after an episode of bacterial vaginosis may be a risk factor for relapse. The issue of L. iners pathogenic role in the development and recurrent bacterial vaginosis remains open.

A significant allocation of yeast fungi of the genus Candida spp. women first two age groups is associated with increased estrogen levels and the accumulation of large amounts of glycogen, which in turn increases the number of Lactobacillus spp., Are producing a large number of acidic metabolites, the change in pH the acid side, which contributes to contamination tract microflora brilliant yeasts kind Candida spp.

Research work is of practical interest because the data obtained from the research can be used for further analysis ratio of aerobic and anaerobic microorganisms urogenital tract of women and the development of tools for the prevention and treatment of dysbiosis urogenital tract of women.

Keywords: dysbiosis, microflora, identification, urogenital tract.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

Стаття надшшла 19.11.2016 року