CC BY
66лосердие”. 1997. - 205 с.
10. Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтролерах / В.В. Сташин, А.В. Урусов, О.Ф. Мо-логонцева. Г.: Энергоатомиздат. 1990. - 224 с.
Надійшла до редакції 28.03.2007р.
СИСТЕМНИЙ ПТДХТД ДО СТВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВУЗІВ
Пилипей Л. П.
Українська академія банківської справи Національного банку України
Анотація. Розглянуті проблеми використання системного підходу при створенні системи ППФП студентів в Українській академії банківської справи Національного банку України. Управління системного типу децентралізації не означає втрати контролю над системою, навпаки звільнення верхніх рівнів від рутинних функцій поточного, навіть оперативного управління надає свободу викладачам, кафедрі фізичного виховання, керівництву вузу і дає можливість сконцентруватися на вирішення стратегічних проблем.
Ключові слова: студенти вузів, системний підхід, ППФП, проектування.
Аннотация. Пилипей Л.П. Системный подход к созданию профессионально-прикладной физической подготовки студентов вузов. Рассмотрены проблемы использования системного подхода при создании системы ППФП студентов в Украинской академии банковского дела Национального банка Украины. Управление системного типа децентрализации не означает потери контроля над системой, наоборот освобождение верхних уровней от рутинных функций текущего, даже оперативного управления дает свободу преподавателям, кафедре физического воспитания, руководству вуза и дает возможность сконцентрироваться на решение стратегических проблем.
Ключевые слова: студенты вузов, системный подход, ППФП, проектирование.
Annotation. Pilipey L.P. The system approach to creation of professional applied physical preparation of students of high schools. The article views the problems of the use of system-approach in PAPT system creation for the students of Ukrainian academy of Banking (National Bank of Ukraine). Management of system type of decentralization does not mean loss of the control over system. Clearing of the top levels of routine functions of the current and operative management gives freedom to teachers, to faculty of physical training, a management of high school. Enables to concentrate on the decision of strategic problems. Keywords: students of institutes of higher, systems approach, PAPT, planning.
Вступ.
Як показують багаточисленні дослідження, постановка проблеми - це вихідний пункт наукового дослідження. Основу структури проблеми складає проблемний об’єкт, проблемні умови і проблемні цілі професійно-прикладної фізичної підготовки. Для синтетичного розуміння складності до створення системи професійно-прикладної фізичної підготовки необхідно підходити з позиції системності.
Система, як відомо, це сукупність пов’язаних між собою елементів, які становлять собою певне цілісне утворення. Систему характеризують наявні інваріативні якості в цілому і окремі компоненти, що її формують. Передусім це
гнучкість, динамічність, варіативність, прогнос-тичність, наступність, цілісність [4].
Принцип цілісності - це методологічна установка, яка потребує в конкретній програмі дослідження, виявлення і аналізу системоутворюючих зв’язків між елементами системи професійно-прикладної фізичної підготовки [17].
Дослідження з цього напрямку показують, що сукупність проблем методології системного дослідження суттєво виходить за межі завдань загальної теорії системи.
Узагальнення системної парадигми, її орієнтованість на будь-яке дослідження і розгляд об’єктів, які допускають системне уявлення, логічний аспект вказаних регулятивних компонентів, показані в цьому дослідженні [13]. Існують чотири сфери сучасних системних досліджень, одна з яких охоплює питання побудови логіки і методології вказаної галузі знань. Тобто вона передбачає дослідження її регулятивів - системної парадигми і принципів, в тому числі їх логічного аспекту. Ми повинні, конкретизуючи логічний аспект системної парадигми структурно-цільового аналізу і синтезу ППФП, базуючись на методологічній функції структурних цілей систем [9], визначити професійно-прикладну фізичну підготовку як систему з логічним підґрунтям конструкції в ході структурно-цільового аналізу і синтезу. Професійно-прикладна фізична підготовка - це система цілей, яка обумовлює погодження з нею макроскопічних якостей професійно-прикладної фізичної підготовки та інших її структур.
Для визначення цієї більш широкої сфери методологічних проблем і використовують термін системний підхід.
Методологічна специфіка системного підходу визначається тим, що він зорієнтований на розкриття цілісності об’єкта і забезпечує виявлення різноманітних типів зв’язків складного об’єкта та зведення їх в одну теоретичну схему.
Одним з основних принципів при вирішенні проблеми створення системи професійно-прикладної фізичної підготовки в широкому розумінні є реалізація системного підходу. Актуальність використання системного підходу полягає в тому, що вирішення однієї проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки постійно блокується невиріше-ністю інших проблем не менш важливих. Тому окремі корекції і нововведення не дають суттєвого ефекту. Постає ще одна важлива проблема - визначити наскільки повно і послідовно здійснюється системний підхід.
Уявлення про складні динамічні системи, які розвиваються протягом тривалого часу, формуються під впливом ряду конкретних наукових дисциплін, таких як еволюційна теорія, теорія відносності, квантова фізика, структурна лінгвістика, а потім - кібернетика і системотехніка. Так, згідно з теорією методологічного дослідження системотехніки визначаються п’ять системних уявлень: мікроскопічне; процесуальне; ієрархічне; функціональне; мак-
роскопічне [1].
Останнім часом з появою синергетики як теорії самоорганізації у відкритих системах, розум -іння системи, яка особливо розвивається, знову потерпає суттєві зміни. Проблема керованого розвитку набуває таким чином форму проблеми самокерованого розвитку [7].
Одним з недоліків підходів до професійно-прикладної фізичної підготовки в теоретичній новизні є відсутність потрібної чіткості при використанні понятійного апарату і можливостей визначити, в якій мірі можна вивчити і пізнати професійно-прикладну фізичну підготовку з позицій системного підходу.
Системного підходу у вигляді суворої методологічної концепції не існує. Він виконує свої евристичні функції і залишається не пов’язаним сукупністю пізнавальних принципів, основна суть яких у відповідній орієнтації конкретних досліджень. Ця орієнтація здійснюється двояко.
По-перше, змістовні принципи системного підходу дають можливість фіксувати недостатність традиційних предметів вивчення для постановки і вирішення нових завдань.
По-друге, поняття і принципи системного підходу суттєво допомагають будувати нові предмети досліджень, задаючи структурні характеристики цих предметів і таким чином сприяючи формуванню конструктивних дослідницьких програм [1].
Не можна сказати, що проблеми системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вузів не були предметом досліджень, але до теперішнього часу методологічною платформою переважної більшості досліджень є аналітичний підхід з акцентом на вивчення окремих особистих проблем в житті без врахування особливостей змісту і структури цілісної професійно-прикладної фізичної підготовки в широкому розумінні.
Цим обумовлено те, що основні складові професійно-прикладної фізичної підготовки (база, організація, науково-методичне забезпечення та ін.) досліджені і представлені нерівномірно. Взаємозв’язок між ними в основному відсутній або являє собою логічні висновки, а не науково обґрунтовану систему.
Кожного дослідника цікавила певна частина системи професійно-прикладної фізичної підготовки у вузі як автономний і складний структурований процес. Наше дослідження повинне включати аналіз структури професійно-прикладної фізичної підготовки, виявлення в рамках її структур всіх складових компонентів взаємодії, а також особливостей функціонування і розвитку.
В науковій літературі не подається повна методологія системного підходу до професійно-прикладної фізичної підготовки, однак зазначається, що обов’язковими складовими системного підходу є аналіз і синтез два протилежних процеси в рамках цілісної системи. В більшості досліджень професійно-прикладної фізичної підготовки системний
аналіз як метод переважає системний синтез. Використовується тільки аналітичний підхід, який має констатуючий характер. Звичайно, аналіз необхідний, але для створення ефективної системи професійно-прикладної фізичної підготовки його недостатньо. Для ефективного розвитку системи професійно-прикладної фізичної підготовки необхідне посилення якостей цілого і його частин, поєднання їх на більш високому рівні.
Моделлю для цільової характеристики побудови професійно-прикладної фізичної підготовки є професіограма, яка виходячи з принципів системного підходу, складається на основі всебічного вивчення конкретної трудової діяльності [5, 7].
До цього часу методологічною платформою більшості досліджень був аналітичний підхід з акцентом на вивченні окремих проблем і питань без врахування особливостей змісту і структури цілісної виробничої діяльності спеціаліста [15].
Це обумовлено тим, що основні розділи процесу професійно-прикладної фізичної підготовки представлені нерівномірно, взаємозв’ язок між ними часто відсутній, наводяться логічні висновки, а не науково доведені факти.
Водночас необхідно враховувати, що більше 50 % студентів мають низький рівень кондиційної фізичної підготовленості [2], а більше половини випускників вузів фізично не спроможні якісно працювати на виробництві [16].
Тому співвідношення загальної фізичної підготовки і спеціального розподілу професійної прикладної фізичної підготовки за конкретною спеціальністю у студентів різних вузів може значно відрізнятися. Однак важливість загальної фізичної підготовки як базової основи для спеціалізованої підготовки буде зберігатися у всіх випадках [6], і тому це вимагає поетапного підходу до професійно-прикладної фізичної підготовки.
Ю. В. Громико у своїй монографії [3] підкреслює, що дослідження, які проводяться в галузі освіти, не визначають стан справ у світі і не перетворюють освіту в предмет практичної дії. Вузькі предметні інтереси вченого стають важливими для розвитку самої наукової культури, але при цьому вони ізольовані, тобто відірвані від розвитку освітньої практики.
Методологи освіти ставлять під сумнів ефективність проектів, які отримані в результаті проведення спеціальних педагогічних експериментів. При організації експерименту, на їх думку, створюються сприятливі і в значній мірі штучні умови для його реалізації. Більш об’єктивною є оцінка ефективності безпосереднього впровадження проекту, при якому зміни педагогічної практики і конфлікти, які виникають при цьому, дають прямий ефект [11].
Дослідження виконане згідно із зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту за темою “Теорети-ко-методичні основи професійно-прикладної фізич-
ної підготовки студентів вищих навчальних закладів” (3.1.8.3 п).
Формулювання цілей роботи.
У зв’язку з вищевикладеним особливого значення набуває подальше наукове обґрунтування, розробка і вдосконалення системного підходу при створенні цілісної системи професійно-прикладної фізичної підготовки. Необхідний пошук нових методологічних підходів до розробки і упорядкування теоретичного і практичного змісту різних напрямів професійно-прикладної фізичної підготовки. Оскільки вона має як особисте (для студента), так і соціально-економічне значення.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи досліджень:
- методи теоретичних досліджень - розробка; обґрунтування, експериментування зі схемами, логіко-історичний аналіз організаційно-управлінської і методичної діяльності;
- методи емпіричних досліджень - контект-аналіз текстів теоретичних і методичних робіт, аналіз практики і процесів, конструювання засобів методичної роботи, анкетування студентів, випускників, спеціалістів, опитування організаторів і педагогів фізичного виховання, включене спостереження в процесі реалізації проектів професійно-прикладної фізичної підготовки, організаційно-педагогічний експеримент в умовах спеціально організованої діяльності, експертна оцінка експериментальної практики.
Отримані фактичні матеріали являють собою основу системного аналізу і синтезу. Педагогічний експеримент проводився у вигляді констатуючого і перетворюючого методів, а також методів математичної статистики.
Результати дослідження та їх обговорення.
На першому етапі системного підходу в процесі дослідження було визнано ефективність системи професійно-прикладної фізичної підготовки.
Системне пізнання і перетворення системи професійно-прикладної фізичної підготовки передбачало: розгляд існуючого об’єкта діяльності в теоретичному і практичному аспектах як системи, тобто як обмеженої множини взаємодіючих елементів. Були проведені теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури, вивчений педагогічний досвід вузів України, СНД, зокрема вузів Києва, Харкова, Львова, Черкас, Москви, Санкт-Петербургу, Астрахані, Томська, Мінська та інш. Проводилося експертне опитування 450 спеціалістів системи Національного банку України і випускників Української академії банківської справи Національного банку України, щорічні анкетування студентів у вересні, починаючи з 1997 р. по 2006 р. Відповіді більше ніж 4500 респондентів дали можливість визначити склад, структуру і організацію елементів і частин системи професійно-прикладної фізичної підготовки, виявити основні напрямки взаємодії між
ними. Визначені також зовнішні зв’язки системи, в т. ч. головні з них. Аналіз літературних джерел і досвід роботи дозволив кваліфікувати причини неефективного функціонування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів. Ці причини можна розподілити на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні - це відсутність модернізованих навчальних планів, програм гуманізації, індивідуалізації, демократизації системи професійно-прикладної фізичної підготовки, невикористання комп’ютерних технологій, дезінтеграція всієї системи фізичного виховання, недостатня матеріальна база навчального процесу, авторитарний вплив викладачів [10].
Внутрішні причини залежать виключно від стану здоров’я і мотивів студентів. Навчальний процес викликає негативні реакції організму, формуючи неприємні відчуття відразу, а в окремих випадках безпосередньо загрожує здоров’ю і життю студента. Неврахування вищевказаного призводить до виснаження адаптаційної енергії [12, 14].
Отримані результати не тільки підтвердили дані інших авторів про низький рівень системного підходу, а і визначили нові принципові фактори. Такі, на перший погляд самостійні компоненти, як спортивна база, кадри, мотиваційний статус професійно-прикладної фізичної підготовки у керівників і студентів, елементи самоуправління і самоорганізації, програми підготовки, місце і час занять, фінансування та ін., при відносній самостійності тісно взаємопов’ язані, інтегровані в загальну особистіс-но-орієнтовану систему професійно-прикладної фізичної підготовки. На основі аналізу кафедра фізичного виховання УАБС НБУ розробила концепцію програми “Здоров’я і ППФП”, яка включає всі складові - систему роботи, програму, фінансування, кадри, матеріальну базу та ін.
В УАБС НБУ розроблена теоретико-методична концепція управління процесом професійно-прикладної фізичної підготовки. Теоретична система управління побудована на кібернетичному підході [2] і в подальшому розвинута на противагу програмуванню у вузькому значенні, а в більш широкому розумінні - не як разовий захід, а як динамічний процес вирішення проблем, що виникають в процесі підготовки спеціалістів економічного профілю.
В результаті цього був розроблений проект системного переходу від аналізу до синтезу системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів академії. При цьому окремі елементи частини цілої професійно-прикладної фізичної підготовки спочатку виділялися в процесі аналізу, а потім підсилювалися і за рахунок організації переходили на більш якісний рівень, знову збиралися і синтезувалися в ціле.
ППФП являє собою складну багатокомпонентну розвиваючу систему, яка включає в себе підсистеми блоків, об’єктів і суб’єктів діяльності, моделі об’єкта і суб ’ єкта професійно-прикладної фізичної підготовки, матеріально-технічне забезпечення,
інформаційне забезпечення, фінансування. Формування мотивації, методична робота, методичне забезпечення, тестування, діагностика, кадрове забезпечення відображені в схемі 1.
Кожен блок системи професійно-прикладної фізичної підготовки складається з елементів із зв’язками, функціональними і змістовними характеристиками для кожного з них. При відносній самостійності вони тісно взаємопов’язані всередині загальної системи професійно-прикладної фізичної підготовки. Між елементами, блоками, підсистемами професійно-прикладної фізичної підготовки
створені такі зв’язки: між елементами; між блоками підсистеми; на рівні системи в цілому.
Отримана інформація забезпечила можливості для ефективної форми взаємодії суб’єктів освітнього процесу, дозволила успішно освоювати програмний матеріал професійно-прикладної фізичної підготовки, здійснити перехід від системи адміністративно-командної і нормативної організації освітнього процесу до особистісно-орієнтованої антропної технології підготовки.
На основі обміну інформацією про бажання займатися певними вправами були визначені на-
Вчена рада
Ректор
Проректори
Декани
Завідувач кафедрою
Кафедра фізичного виховання
Теоретичне
-► Методичне
-► Фінансове
-► Медичне
-► Інформаційне
-► Практичний розділ
-► Наукове
Корекція програм на основі тестування
Анкетування, медогляд
Тестування згідно з державними тестами і ППФП
Навчальний процес на основі антропних технологій
Анкетування. Діагностика. Тестування. Медогляд.
Аналіз практики і наукових досліджень
Гуртожиток
№ 1 по вул.
Прокоф’єва:
манеж, тренаж. 1
зал., наукова «-
лабораторія,
ігрові зали,
басейн
ТТТ навчальний
корпус: спорт.
зал, тренаж, зал,
атлет. зал, зал
для боротьби та «-
шейтнгу
Гуртожитки №
2, 3 по вул.
Якіра: спорт.
зал, тренаж. зал,
спортивний
майданчик
Схема 1. Системний підхід до ППФП в УАБС НБУ
прямки програмного забезпечення і алгоритм розвитку професійно необхідних якостей, розроблені організаційні форми, зміст і режими обраних видів діяльності відповідно до профессіограм економічних спеціальностей. Навчальні групи були сформовані в залежності від видів спорту, рівня підготовленості і спеціальності. Розроблені також моделі для розвитку професійно важливих якостей.
В академії було створено дві спортивні бази
- за місцем проживання студентів і за місцем навчання. В цілому спортивна база академії відповідає сучасним світовим зразкам, обладнана тренажерами з врахуванням вимог до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів економічних спеціальностей.
Під час проведення спортивних заходів формуються елементи самоуправління. Спортивні ігри, масові форми фітнесу, єдиноборств дають можливість моделювати поведінку студентів в умовах екстремальних психофізіологічних режимів. Студенти також організовують змагання, судять, формуються як лідери і особистості, адже сучасні спеціалісти працюють не тільки з технікою, але і з людьми. Осо-бистісно-орієнтований підхід використовується для створення антропно-комфортної навчальної діяльності, яка спрямована на саморозвиток студентів, підготовку їх до подальшої професійної діяльності. Це призвело до збільшення тижневого рухового режиму до восьми годин. Динаміка оцінок у студентів УАБС НБУ з ППФП має позитивну тенденцію і становить 4,3 бали у 2006 році порівняно з 3,6 балів у 1997 році.
УАБС НБУ - це експериментальний майданчик, на якому створювалася система ППФП. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2007 р. № 1 академію визнано кращим вузом за підсумками Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах України.
Висновки:
- методологія побудови ППФП повинна враховувати не тільки сьогоднішній стан і систему виробництва, а й передбачати перспективи розвитку професійних умов і вимог, пов’язаних з НТР і еволюцією розвитку технологій за спеціальностями;
- для того, щоб система ППФП була дієвою, вона повинна самоорганізовуватися, удосконалюватися, підлаштовуватися під будь-які зміни зовнішніх і внутрішніх факторів на основі зворотного зв’язку про зміни в професіограмі за спеціальностями економічного профілю;
- на основі системного дослідження професіог-рам спеціалістів обласних управлінь НБУ за основними фізичними та психофізіологічними показниками визначений рівень адаптації і успішної професійної діяльності спеціалістів економічного профілю, а саме:
• статичної і загальної витривалості м’язів
тулуба і верхнього плечового поясу;
• уміння самостійно оптимізувати психофізіологічний стан органів зору (зорового аналізатора);
• автоматизм функціонування та організації системи ППФП, який створює умови для цілеспрямованої корекції за допомогою елементів самоуправління студентів і антропних особистісно орієнтованих методик ППФП.
Отже, системою ППФП можна керувати децентралізовано. Управління системного типу децентралізації не означає втрати контролю над системою, навпаки звільнення верхніх рівнів від рутинних функцій поточного, навіть оперативного управління “розв’язує руки” викладачам, кафедрі фізичного виховання, керівництву вузу і дає можливість сконцентруватися на вирішення стратегічних проблем.
Враховуючи зміни професійних умов і вимог, пов’язаних з НТР і еволюцією технологій, під час професійної діяльності спеціалістів економічного профілю можна створити ефективну систему ППФП у відповідності з кар’єрними очікуваннями випускників.
Перспективи подальших досліджень. Передбачається проведення експериментальної перевірки алгоритму проектування програми ППФП студентів вузів.
Література
1. БСЭ М. Советская энциклопедия. - 1970. - Т. 24. - С. 14-
16.
2. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. - М.: Наука, 1983. - 343 с.
3. Громико Ю.В. Проектирование и программирование развития образования. - М.: Московская академия развития образования. - 1996. - 546 с.
4. Гершунський Б.С. Философия образования для XXI века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций). - М.: 1998. - С. 48.
5. Дружинин В.В., Конторов Д.С. Проблемы системологии.
- М.: Сов. радио, 1976. - 200 с.
6. Ильинич В.И. Профессионально-прикладная подготовка студентов вузов. - М.: Высшая школа, 1978. - 200 с.
7. Князев Е.Н., Курдьомов С.П. Синергетика как новое мировоззрение: диалог с И. Пригожиным. Вопросы Философии. - № 12. - 1992. - С. 3-20.
8. Климов Е.А. Путь в профессию. - Л. - 1974. - 100 с.
9. Лук’янова Л.М. Логические проблемы системного анализа организационно-технических комплексов и основные направления их решения // Кибернетика и системный анализ. - 2006. - № 3. - С. 140-147.
10. Раєвский Р.Т., Филинков В.И. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов машиностроительных специальностей: Уч. пособие для вузов. - Одесса НПУ
- Краматорск. - 2003. - 100 с.
11. Рышковский В. Принципы проектирования региональной и локальной системы организации физического воспитания школьников / Автореф. дис. док. наук по физическому воспитанию и спорту. - К.: НУФВИСУ, 2002.
12. Селье Г. Очерки об адаптационных синдроме. - М.: Медицина. - 1960. - 130 с.
13. Садовский В.Н. Становление и развитие системной парадигмы в Советском Союзе и ее роли во второй половине XX века // Системные исследования. Методологические проблемы. - М.: Наука, 2001. - С. 7-35.
14. Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта. Теория и методика физического воспи-
тания / Под ред. Т.Ю. Круцевич: Олимпийская литература. - К., 2003. - С. 136-150.
15. Фалькова Н.І. Фізична підготовка студенток економічних спеціальностей з урахуванням їх морфофункціональних особливостей / Автореф. дис. - Львівський ДІФК. - 2002.
- 20 с.
16. Xалайджі С. Соціальне замовлення на професійно-прикладну психофізичну підготовку фахівців енергетичного комплексу // Матеріали IX Всеукраїнської конференції аспірантів галузі фізичної культури і спорту. - Т. 3. - Львів: 2006,- С. 129-134.
17. Щодро М.В. Системно-структурный подход при исследовании ППФП специалистов морского флота // Теория и практика физической культуры. - № 11. - 1988. - С. 3-4.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
РОЛЬ ПОЛІКЛІНІЧНИХ УСТАНОВ В МЕДИЧНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Прихода І.В.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті оговорені основні питання і роль профілактики в реалізації цього напрямку медицини. Розглянуті види профілактики, дана їх коротка характеристика. Наведені практичні засоби реалізації профілактичного напрямку на поліклінічному етапі надання медичної допомоги.
Ключові слова: поліклініка, профілактика, здоров’я. Аннотация. Прихода И.В. Роль поликлинических учреждений в медицинской профилактике (обзор литературы). В статье обсуждены основные вопросы профилактики и роль поликлиники в реализации этого направления медицины. Рассмотрены виды профилактики, дана их краткая характеристика. Приведены практические способы реализации профилактического направления на поликлиническом этапе оказания медицинской помощи.
Ключевые слова: поликлиника, профилактика, здоровье.
Annotation. Prikhoda I.V. Role of polyclinic establishments in medical preventive maintenance (the review of the literature). The main issues of prophylaxis and role of polyclinic in realization of this direction of medical care are discussed in the article. The types prophylaxis and its brief characteristics have been examined. The methods of practical prophylaxis direction on polyclinic stage of medical care are presented.
Key words: polyclinic, prophylaxis, health.
Вступ.
Профілактика (від грецького „prophylaktikos” або латинського „prophylacticus”
- запобіжний) в медицині в цілому розглядається як сукупність заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення держави і є основним принципом охорони здоров’я України. Стан і рівень проведення профілактичних заходів в будь-якій країні відображає характер соціально-економічних, науково-технічних та політичних умов життя суспільства.
Крім загального вищезгаданого визначення, профілактика також включає забезпечення високого рівня здоров’я людини, її творчого довголіття, запобігання конкретним захворюванням або патологічним станам. Це цілісна система заходів,
спрямованих не тільки на первинні причини захворювання, а й на чинники ризику розвитку патологічних процесів. В питання профілактики входить усунення причин виникнення захворювань, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку населення та охорони довкілля.
Робота виконана згідно плану НДР Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.
Формулювання мети роботи.
Метою даної роботи є вивчення сучасного стану проблеми ролі поліклінічних установ в медичній профілактиці методом аналітичного огляду наукової літератури.
Результати дослідження.
Розрізняють профілактику суспільну та індивідуальну, первинну і вторинну [1].
Суспільна або соціальна, профілактика передбачає охорону та зміцнення здоров’ я окремого колективу чи суспільства в цілому. Це система політичних, економічних, законодавчих, виховних, санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та медичних заходів, що їх планово проводять на державному рівні та громадські організації з метою забезпечення всебічного розвитку фізичних і духовних сил громадян, усунення чинників шкідливого впливу на їхнє здоров’ я. Суспільна профілактика спрямована на забезпечення високого рівня здоров’я населення, виключення причин, що призводять до хвороб, створення оптимальних умов для колективного життя, зокрема умов праці, відпочинку, матеріальне забезпечення, житлово-побутові умови, розширення асортименту продуктів харчування і непродовольчих товарів, а також розвиток охорони здоров’я, освіти, культури, фізичного виховання і спорту.
Індивідуальна профілактика включає заходи із запобігання захворювання, збереження і зміцнення здоров’я, які здійснює конкретна особа. Практично, ця профілактика зводиться до ведення здорового способу життя і, головним чином ґрунтується на дотриманні правил особистої гігієни в побуті й на виробництві, заняттях фізичною культурою і спортом.
Первинна профілактика має на меті збереження здоров’ я людей, убезпечення від впливу шкідливих чинників природного і соціального середовища, які можуть викликати патологічні процеси в організмі. Соціальні, гігієнічні та медичні заходи у цьому разі спрямовані на запобігання захворюванням шляхом ліквідації причин і умов їхнього виникнення, на підвищення стійкості організму до несприятливих чинників [2].
Вторинну профілактику розглядають як сукупність заходів з припинення або послаблення патологічних процесів, які вже виникли в організмі. Головне в цьому випадку - запобігти розвитку ускладнень, важким та прогностично несприятливим формам захворювання [1].
Надзвичайно важливим розділом амбула-
