CC BY
10
3. Григорюв B.C. ФЫансова математика [текст] пщручник / B.C. Гри-ropKiB, 0.1. Ярошенко, П.О. Нмфоров. - Чернвцй ЧНУ, 2011. - 488 с.
4. Жебчук Р.Л. Бюджетний потенция: суть, структура та взаемозв'язок з бюджетним плануванням / Р.Л. Жебчук // Науко-вий вюник Черывецького уыверситету: Зб. наук. праць. Вип. 694695. Економка. - Чернвцй ЧНУ, 2014. - 180 с.
5. Зенченко C.B. Бюджетный потенциал региона и методические подходы к его оценке / C.B. Зенченко // Региональные проблемы преобразования экономики №1(14). - Махачкала: РАН ИСЭИ ДНЦ, 2008.
6. Кремень В.М. ФЫансова статистика [текст] навч. посй. / В.М. Кремень, 0.1. Кремень. - К.: «Центр учбово] лтератури», 2014. - 368 с.
7. Миронченко С., Терехов А. Методы оценки доходного потенциала бюджетов региона и муниципальных образований // Микроэкономика, 2007. - №5. - С. 31.
8. Про бюджетну класиф^ацш. Наказ Мастерства фЫансв Укра'1'ни №11 вщ 14.01.2011. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article%3Fart_ id=356065&cat_id=355990
9. Решина Г., Воциш А. Бюджетний потенфал мюцевого само-врядування в реал^ацп принципа репонально'] пол!тики в Лат-вп // Актуальн проблеми економки. - 2014. - №3(153). -С. 292-298.
УДК 336.743.4
0.1. ЗИКОВА,
acnipaHT, 1нститут м1жнародних вщносин, Ки'вський нацюнальний унверситетiм. Тараса Шевченка
Системы ризики фшансово! доларизацм
У статт проведено аналiз структурних та нститу^йних складових недосконалост фнансових систем кран з ринками, що формуються, як детеpмiнант макpоекономiчно'í нестабльност та фiнанcовоí доларизацН. В робот виявлено кореля-u/йну залежн '!сть рвня фiнанcовоí доларизацН' з групою системних ризиюв та встановлено и пряму залежн>сть в>д iнфля-цйного ризику, ризику дефолту та суверенного ризику. Також у рамках портфельного п!цходу до виявлення фактоpiв фнансовоi доларизацН' автором проведено доспдження ризику довipи до монетарноi полтики, кредитного ризику та цi-нового ризику при формуванн хеджованого портфелю валют MVP.
Ключов! слова: фнансова долариза^я, пстерезис доларизацН', нфля^я, державний борг, ризик суверенного дефолту, портфель з мiнiмальною варацею.
О.И. ЗЫКОВА,
аспирантка, Институт международных отношений, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Системные риски финансовой долларизации
В статье проведен анализ структурных и институциональных составляющих несовершенности финансовых систем в странах с формирующимися рынками как детерминант макроэкономической нестабильности и финансовой долларизации. В работе определена кореляционная зависимость уровня финансовой долларизации с рядом системных рисков и установлена ее прямая зависимость от инфляционного риска, риска дефолта и суверенного риска. Также в рамках портфельного подхода к выявлению детерминант финансовой долларизации автором проведено исследование риска доверия к монетарной политике, кредитного риска и ценового риска при формировании хеджированного портфеля валют MVP.
Ключевые слова: финансовая долларизация, гистерезис долларизации, инфляция, государственный долг, риск суверенного дефолта, портфель с минимальной вариацией.
O. ZYKOVA,
Ph.D. student, Institute of International Relations, Taras Shevchenko Kyiv National University
Systemic risks of financial dollarization
The article is devoted to the analysis of the structural and institutional components of the imperfection of the financial systems of the emerging economies. It refers to the determinant of the macroeconomic instability and financial dollarization. Moreover, the article reflects the correlation between systemic risks and the level of financial dollarization, reveals its direct dependence on the inflation risk, default risk and sovereign risk. Within the portfolio approach in determination of the factors of financial dollarization the author provides analysis of the monetary credibility gap risk, credit risk and price risk that may arise while forming the hedged MVP portfolio.
Keywords: financial dollarization, dollarization hysteresis, inflation, public debt, sovereign default risk, Minimum Variance Portfolio.
Постановка проблеми. Л^ералваци руху каглталу та пе-рехщ до плаваючих курав створили передумови для швидкого розвитку млжнародних валютних та фЫансових ринюв. 1з збть-шенням ¡нтеграцп свггово]' торпвл1 i ринюв капггалу стало важче ухвалювати ршення про виб^ оптимального режиму валютного курсу, який би повною м^ою вщповщав сучасним реалЬ ям i забезпечував прискорення економнного розвитку кра'Гни. Неоднозначн наслщки для фЫансових систем, як пов'язан з! зрушеннями в напрямах, структур! та швидкост руху потоюв капггалу, призвели до появи феномену доларизацм.
Анализ досл'щжень та публкащм з проблеми. Проблема доларизацм актива i доларизацм зобов'язань як од-ночасне i взаемопов'язане явище розглядаеться в роботах Г. Кальво та П. Гвщотт (1989), А. Айзе та Е. ЛевНбят (1998), Г. Де Нколо, П. Хоногана та А. Айзе (2003), К. Рейн-харда, К. Рогоффа та М. Савастано (2003). Так, А. Айзе та Е. ЛевНбят дослщжують питання рюноважно]' доларизацм, що обертаеться навколо паритету процентних ставок i портфеля мУмально]' варюцп (MVP). Т. БалЫьйо, Г. Кальво та К. Вег визначають приток капралу як фактор зростання фЬ
36 Формування ринкових вщносин в УкраУнм № 11 (162)/2014
© 0.1. ЗИКОВА, 2014
нансово' доларизаци в перюди стаб^заци економки. Одьлею з ключових тем досл1дження науковцв Ф. Вюра, М. Холлан-да та М. Резенде е аналв кореляци рюня ¡нфляци, доларизаци та в¡дношення боргу до ВВП. Також емтрично досл¡джено кореляц¡ю ¡нфляци з р¡внем доларизац¡í у працях Е. ЛевНбя-т¡ (2006), Г. Де Н¡коло (2005), Е. Бача (2007, 2009). Вчен М. Савастано (1992) та Е. ЛевНбят (2006) дослщили вплив ¡нституц¡йних фактор¡в на пщвищення р¡вня доларизаци.
Низка вггчизняних науковц¡в, серед яких В. Стельмах, О. Береславська, В. Козюк, В. Шевчук, Н. Гребеник ¡ В. Геець, прид¡ляли значну увагу дослщженню процес¡в ф¡нансовоí доларизаци з метою визначення напрямв розвитку моне-тарно'1' пол¡тики щодо подолання негативних наслщюв цьо-го феномену.
Метою статт'1 в ¡дентифкацт та анал¡з структурних та ¡н-ституц¡ональних системних ризик¡в доларизаци активв та пасив¡в, визначення шлях¡в хеджування портфеля валют.
Виклад основного матерюлу. Глобальна фЫансова ¡н-теграц¡я на ™ покращення макроеконом¡чноí ситуаци в кра-¿'нах з ринками, що формуються, посилюе ¿хню спроможн¡сть до нагромадження суверенних та приватних борпв, транс-формуючи на структурному рвы проблему доларизаци акти-в¡в у доларизаци пасив¡в.
Недосконал'ють финансово! системи. Вразливють фЫан-сово' системи кра'н, що розвиваються, та кра'н з ринками, що формуються, полягае в и внутр¡шн¡й недосконалост¡.
На рвы фЫансово''' галуз¡ доларизац¡я може бути пояснена з погляду ппотези «першородного гр¡ха» (оп1д1па!в1п). Ппо-теза була запропонована Р. Хаусманом та Б. ЕйхенгрЫом у 1999 роц [6, с. 3]. Вони визначають ппотезу «першородного гр^а» як недосконалють нац¡онального ф¡нансового ринку, яка не дозволяв видавати м^народы позики у внутршый валют¡ або позичати на мюцевому ринку на довгостроковий перюд. Д¡йсно, в б¡льшост¡ кра'н, що розвиваються, фЫан-совий ринок ще насттьки слабкий, що м¡сцев¡ позичальни-ки внасл¡док високих ризиюв не мають можливост¡ позичати на тривалий перюд. Кр^ того, дефщит внутр¡шн¡х заоща-джень такий великий, що значний обсяг фЫансових ресурс^ можна привернути т¡льки з-за кордону. В таких умовах ус ¡нвестицмы проекти в кра'У матимуть або валютний (дже-рела ф¡нансування - зовышы, а джерела доход¡в - внутрш-н¡), або тимчасовий (довгостроков¡ проекти ф¡нансуються за рахунок короткострокових позик) диспаритет. Диспаритети не ¡снували б, якби банки ¡ ф^ми хеджували свою валютну ¡ термЫову позиц¡ю. Проте проблема полягав в тому, що кра-|'на, чий зовшшшй борг деном¡нований в ¡ноземнм валют¡, за визначенням не здатна страхувати сво' ризики, оск¡льки вщ-сутн¡й контрагент, який м¡г би узяти 'х на себе [6, с. 11].
Таким чином, фЫансова доларизацт в неминучим результатом нездатност ф¡нансового сектору хеджувати сво' ризики, яка утримув його на низьюй стади економ¡чного розвитку.
Зовышы запозичення в ¡ноземн¡й валют публнного та приватного сектор¡в в наслщком монетарно' нестабтьнос-т¡, що справляв деструктивний вплив на розвиток фЫан-сово' системи. Однак практика багатьох кра'н показув, що зростання зовышых запозичень публ¡чного та приватного секторю може в¡дображати виникнення бтьш сприятливих глобальних тенденц¡й, як¡ здешевлюють варт¡сть кап¡талу,
пор¡вняно з локальними умовами. Звщси глобальн¡ факто-ри фЫансово' доларизаци можуть посилювати ¡нтерес до за-стосування ¡ноземно' валюти в операцтх з кап¡талом через рвного роду канали приватних банювських запозичень.
Р¡шення уряду щодо валютно' структури державних запозичень не завжди продиктоване внутршыми монетарни-ми проблемами. Недостатня глибина нацюнального ринку капггалв спонукав до виходу на зовышш ринки. Внутр0-н¡ запозичення в ¡ноземый валют¡, як правило, свщчать про ризикову ф¡скальну полггику. Так¡ умови генерують макро-економнну нестаб¡льн¡сть ¡ посилюють доларизац¡ю через очкування девальваций Досв¡д Мексикансько' кризи 1994 року, росмського дефолту 1998 року, краху аргентинсько' валютно' ради у 2001 роц позначений сптьним моментом - доларизац¡Eю внутршых публ¡чних запозичень на-передодн¡ обвалу валютних курсв. З ¡ншого боку, зростання частки внутршых доларизованих запозичень уряду корес-пондув з практикою реал^аци програм макроеконом¡чноí стабтваци на основ¡ ф¡ксованого курсу, що було характерно у 1990-х роках. Врахування негативного досвщу тих рок¡в та структуры реформи змЫили розум¡ння необхщност розвитку внутр¡шн¡х запозичень у нацюнальый валют¡.
Р¡вень в¡дкритост¡ фЫансово' системи в важливим чинни-ком, що пояснюв ф¡нансову доларизац¡ю. Як правило, бтьш фЫансово в¡дкрит¡ економки з меншою к¡льк¡стю обмежень на рух капралу мають б¡льший рюень доларизаци депозит¡в через 1'х пщвищену здатн¡сть як взяти, так ¡ надати кредити за кордоном, збтьшуючи закуп¡влю валютних актив¡в вгтчиз-няними ¡нвесторами. 0кр¡м того, б¡льша мобтьнють катта-лу п¡двищуE чутлив¡сть портфелю вггчизняних резидента до ¡ноземних валютних курсв [1, с. 19-21].
Важливу роль у дослщжены фЫансово''' доларизаци вщЬ грав розвиток ринку цЫних папер¡в у нац¡ональн¡й валют¡. Е. ЛевНбят та Е. Бача у сво'х працях показали, що чим бтьш розвиненим в ринок цЫних паперв у нац¡ональн¡й валют¡ т° чи ¡ншо' кра'ни, тим бтьшою в його ф¡нансова глибина. I чим бтьшою в ця глибина, тим меншою в ктьюсть банювських актив¡в в ¡ноземн¡й валют¡, як правило, за умови, що ринок актива у нацюнальнм валют¡ розвивавться [14, с. 34-36].
1нфляц1йН ризики. Доларизацт економки завжди т¡сно пов'язана з ¡нфляцюю. 0кр¡м того, деяк досл¡дження пщтвер-джують той факт, що рвень доларизаци залишавться вщнос-но високим нав¡ть п¡сля того, як темпи ¡нфляци зменшуються. У цьому випадку ¡нфляцт та ризик настання ¡нфляци поясню-ють причини виникнення та розгортання процесу доларизаци. Багато кра'н засвщчили, що навгть за умов зниження р¡вн¡в ¡нфляци збергався високий попит на депозити, деномЫоваы у долари США, або доларов¡ активи, або зобов'язання США. Причиною цьому слугував ризик повернення ¡нфляци.
У науковм л¡тератур¡ ¡снув дек¡лька пояснень так званому пстерезису доларизаци - збереження високого рвня дола-ризацГ' нав¡ть за умов зниження ¡нфляци [15, с. 7].
Традиц^ы теори валютного зам¡щення стверджують про укор¡нення «пам'ят¡» ¡нфляцГ'' минулих перюдю [17, с. 2]. Рв-н¡ ¡нфляцГ'' попередн¡х пер¡од¡в викликають висою ¡нфляц¡йн¡ оч¡кування ¡ доларизаци платеж¡в нав¡ть п¡сля багатьох ро-к¡в макроеконом¡чноí стаб¡льност¡. 0кр¡м того, П. Гвщотп та К. Родргес пояснюють г¡стерезис доларизацГ'' як наслщок «ф¡к-
совано'У вартосп переходу на ¡ншу валюту» [7, с. 1-2]. Вщпо-вщно до пщходу валютного замщення перех¡д вщ нацюналь-но'У до ¡ноземно'У валюти як засобу платежу, що в результатом високоУ внутр¡шньоУ ¡нфляци, в дорогим ¡ довготривалим про-цесом. Таким чином, доки вигоди вщ переходу до твердо''' ¡ноземно'У валюти не компенсують пов'язан¡ з цим витрати, на-ц¡ональна ¡нфляцт може коливатися, не викликаючи жодних змЫ у р¡вн¡ доларизаци. Портфельний п¡дх¡д ¡накше пояснюв г¡стерезис доларизаци. У цм модел¡, якщо волатильнють ¡н-фляцп' залишавться високою в порвняны з волатильн¡стю валютного курсу, пстерезис може статися нав¡ть за умови, що у краУ'н в¡дсутн¡ насл¡дки попередн¡х економ¡чних диспропор-цм. Емп¡ричн¡ результати А. Айзе ¡ Е. ЛевНбят п¡дтверджують цю ппотезу. Використовуючи дан¡ про волатильн¡сть ¡нфляци ¡ волатильн¡сть валютного курсу за попередн роки, автори розрахували частку доларових активв в MVP ¡ переконали-ся, що вона наближавться до показника поточно'У доларизаци п'ялрки найб¡льш доларизованих економ¡к в Латинсьюй Аме-риц¡ - Аргентини, БолвУ, Мексики, Перу та Уругваю. Бтьш тзы прац¡ виявили позитивний зв'язок м¡ж часткою долар¡в США в MVP ¡ р¡внем доларизаци. Ц результати показують, що ц¡льов¡ показники ¡нфляци в поEднанн¡ з режимом втьно-го плавання валютного курсу повинн поступово скорочувати фЫансову доларизац¡ю [12, с. 323-347].
Серед факторв, що пояснюють г¡стерезис доларизаци, можна назвати також слабк ¡нститути (тобто в¡дсутн¡сть до-в¡ри до стаб^зацмного плану уряду] ¡ фЫансову адаптац¡ю (тобто розвиток нових фЫансових ¡нструмент¡в]. 0ск¡льки створення нових фЫансових продукт¡в в дорогими ¡нвести-цтми, в¡тчизнян¡ агенти будуть продовжувати використову-вати ц¡ ¡нструменти, тим самим зменшуючи попит на нацю-нальну валюту. 0кр^ того, ст¡йк¡ притоки капралу у зв'язку з¡ зростанням дов^и - особливо прям¡ ¡ноземн ¡нвестици - спричиняють зростання фЫансово'У доларизаци' в пер¡оди стаб^зацп' економки [2, с. 7-8; 4, с. 12-13].
У деяких випадках ефект пстерезису може пояснювати-ся психолопчними факторами, наприклад недов¡рою насе-лення до полггики стабтвацп', що проводиться урядом ¡ цен-тральним банком.
Ризик суверенного дефолту. Враховуючи, що доларизацт збергавться навпъ п¡сля зниження ¡нфляци, можна висунути г¡потезу, що таку тенденцю можна пояснити високим р¡внем державного боргу ¡ суверенних ризик¡в. Важливо оцЫити, на-ск¡льки релевантним в ризик дефолту до ризику ¡нфляци. Клю-чова ппотеза полягав в тому, що висока заборгованкть у по-Eднанн¡ ¡з системними ризиками, такими як мЫливкть ¡нфляци ¡ ризик дефолту за борговими зобов'язаннями, пояснюв збе-
реження фЫансово'У доларизаци, навггь пкля того, як ¡нфляцт зменшилась. Той факт, що доларизацт збергавться ¡ залишавться високою, незважаючи на скорочення ¡нфляци, можна пояснити тим, що зростаю^ рвы внутршньо'У державно'' забор-гованосл зб¡льшують ризик суверенного дефолту, особливо в економках з¡ слабкою ¡нвестицмною позиц¡Eю. Висока державна заборгованкть породжув занепоковння серед ¡нвес-торв з приводу можливого настання урядового дефолту, що, своею чергою, призводить до формування очкувань настання ¡нфляци, навпъ в умовах наявно'У низько'У ¡нфляци.
Науковц¡ Ф. В¡Ëра, М. Холланд та М. Резенде створили ви-б¡рку з 79 краУ'н п'яти континент¡в - Африки, Пвннно'У Америки (за винятком Сполучених Штатв), Пвденно'У ¡ Центрально!' Америки (надал¡ - Америка], Азп та бвропи - за перюди 1991-1998 та 1999-2006 роюв. Дана ви&рка включав краУ'ни, що розвиваються, в яких значна частка активв та зобов'язань утримуються в ¡ноземый валют¡, а ¡нфляц¡я е три-валою та високою (Аргентина, Болвт ¡ Перу]. Також до виб^-ки включен¡ краУ'ни, що пщтримують велику частину своУ'х вну-тршых банк¡вських депозит¡в в ¡ноземн¡й валют (фЫансова доларизац¡я], в основному в доларах США, навгть п¡сля того, як висока ¡нфляцт була подолана [18, с. 1700].
Варто вщзначити, що за даними емтричного аналву, дола-ризац¡я зросла в фй груп¡ краУ'н нав¡ть п¡сля того, коли ¡нфляцт знизилася (див. табл.]. Починаючи з 1999 року, незважаючи на керування ¡нфляцюю, рвень доларизаци зрю, досягнувши у середньому 29,5% в Америк (за винятком США]. Таю краУ'ни, як Уругвай ¡ БолЫя, залишалися високо доларизованими, з утриманням бтьш ыж 80% своУ'х активв в ¡ноземн¡й валюл, хоча ¡нфляц¡я значно знизилася з 1997 року.
Тринадцять краУ'н ¡з виб^ки показали, що доларизац¡я зросла на 1,6 процентного пункту (п.п.] в роки зниження ¡н-фляци. 0кр¡м того, 50 з 79 краУ'н показали збтьшення доларизаци на 1 п.п. або бтьше в роки, коли ¡нфляц¡я знизилася принаймн на 1 п.п.
У тих кра'Унах, де р¡вень ¡нфляци не мав сильно'' кореляци з рвнем доларизаци, вчен провели оцЫку рол¡ волатильнос-т¡ ¡нфляци. Волатильнкть ¡нфляци' в пер¡оди 1991-1998 ¡ 1999-2006 рок¡в показув дуже незначне зниження в уах чотирьох репонах, у той час як доларизован депозити ви-росли на понад як 3 п.п. у кожному репон з¡ зростанням за-гального рвня доларизаци' на 10,5 п.п. та на 30% - рюня депозитно'У доларизаци. Частка долара в MVP також змен-шувалася в уск чотирьох рег¡онах у перюди 1991-1998 ¡ 1999-2006 рок¡в.
Темпи ¡нфляци знизилися в уах репонах, у той час як доларизацт депозита збтьшилася. 3 огляду на низьк р¡вн¡ ¡н-
Середня шфлящя, pieeHb доларизаци та вщношення боргу до ВВП, %
Peгiон та кiлькicть краж Доларизоват депозити, 1991-1998 1нфляфя, 1991-1998 Борг/ВВП, 1991-1998 Доларизоват депозити, 1999-2006 1нфляфя, 1999-2006 Борг/ВВП, 1999-2006
Латинська, Пвннна, П¡вденна, Центральна Америка (22] 27,6 15,9 54,5 30,7 5,9 55,6
Африка (4] 32,8 13,4 71,4 36,2 4,2 68,6
Азт (25] 22,1 7,9 56,1 27,2 3,8 60,8
Бвропа (28] 23,4 15,7 50,1 26,7 6,5 45,9
Джерело: [16; 19].
фляци пpичинoю пiдвищeнoï фiнанcoвoï дoлаpизацiï eкoнo-мки в циx кpаïнаx мoжe 6ути дepжавна забoproванicть, щй в майбyтньoмy мoжe викликати виcoкy iнфляцiю. Piвнi дep-жавнoï забoproванocтi, щo вимipюeтьcя як вiднoшeння вну-тpiшньoro дepжавнoгo бopry дo BBП, зpocли y кpаïнаx Aмe-pики та Aзiï, а в кpаïнаx 6вpoпи та Aфpики забoproванicть змeншилаcь y 1999-2006 porax пopiвнянo з пepioдoм 1991-199B po^ [1B, c. 1700].
Пюля зниження тeмпiв iнфляцiï oбcяrи нoмiнoваниx в ^o-зeмнiй валютi дeпoзитiв залишаютьcя значними чepeз ви-cow пoказники вiднoшeння бopry дo BB^ ocoбливo в отеку-лятивнiй eкoнoмiцi. Bиcoкий дepжавний бopr пpизвoдить дй oчiкyвання дeфoлтy. Дoлаpизацiя е pацioнальнoю вiдпoвiддю на майбyтню iнфляцiю, пoв'язанy з oчiкyваннями iнвecтopiв дeфoлтy, в кpаïнаx з виcoким piвнeм забopгoванocтi. Toмy, ocкiльки питання дeфoлтy тicнo пoв'язанe з питанням Ыфля-цп, вiдтiк капiталy пpизвoдить дo знецЫення валюти, а такoж викликае Ыфля^ю чepeз канал валютнoro кypcy.
Ыоюю змiннoю в пoяcнeннi пocтiйнoï дoлаpизацiï е мЬ pа cyвepeннoro pизикy, яка вказye на piвeнь iнвecтицiйнoï пpивабливocтi фаТни, вiдoбpажаючи cпpийняття pизикy, щй мiжнаpoднi аreнтcтва викopиcтoвyють, аби oцiнити cyвe-peннi дepжави. Дocлiджyючи poль фiнанcoвoï дoлаpизацiï i cиcтeмнoгo pизикy y визначeннi peальнoï пpoцeнтнoï ставки rpyпи кpаïн, вчений E. Бача викopиcтoвyвав цю змЫну як визначальний пoказник pизикy cyвepeннoгo дeфoлтy пopяд iз дoxoдoм на душу наceлeння [3, c. 35B]. Дepжави, якi ще не дocягли cтатycy виcoкoro iнвecтицiйнoro piвня, пpeдcтав-ляють вищi pизики cyвepeннoro дeфoлтy, нiж тi, якi e ^ec-тицiйнo poзвинeними. Tаким чинoм, мiжнаpoднi аreнтcтва та iнвecтopи вважають iнвecтицiйнo пoвнoцiннy eкoнoмiкy як таку, i^o здатна викoнати cвoï фiнанcoвi зoбoв'язання, заo-xoчyючи кyпiвлю нацioнальниx (вiтчизняниx) активiв у мюце-вiй валют та зменшення дoлаpизацiï.
Дeфiцит дepжавнoгo бюджету мoжe бути пoкpитий за pа-xyнoк пiдвищeння пoдаткiв, eмiciï rpoшeй абo запoзичeння за pаxyнoк дepжавниx oблirацiй. Eмiciя rpoшeй (у данoмy ви-падку - мoнeтизацiя бopry] i ceньйopаж мoжyть викликати Ыфля^ю нeкoнтpoльoванoro piвня. Tака пpактика була пo-шиpeна пo вcьoмy cвiтy, ocoбливo в тиx кpаïнаx, якi пepeжили вiйни абo зниження цЫ на eкcпopт. Ц oбcтавини cтвopюють нeoбxiднicть фiнанcyвання дeфiцитy дepжавнoгo бюджету за pаxyнoк випycкy Tporneé, вpаxoвyючи низьку залeжнicть Ы-вecтopiв вiд ^oix oблirацiй. Oкpiм tord, баrатo кpаïн Латин-Aмepики вдалиcя дo маcoвиx rpoшoвиx eмiciй для пo-кpиття витpат, cпpичинeниx низьким пoпитoм на внyтpiшнi oблiгацiï, щo не дoзвoлилo пoкpити витpати, викликанi 6op-roвими зoбoв'язаннями та збтьшенням внyтpiшньoro бopry. Tим не менш дeякi дocлiджeння пoказyють, !o зниженню Ы-фляци в дeв'янocтi poки cлiдyвалo зменшення ceньйopажy як у poзвинeниx кpаïнаx, так i в eкoнoмiкаx з pинками, !o фop-мyютьcя. Дж. Xoкiнc пoказав, щo ceньйopаж знизивcя пpo-тяпэм B0-90-x poкiв у такиx кpаïнаx, як Kитай, Фiлiппiни, Бpазилiя, Meкcика та Beликoбpитанiя [B, c. 75]. Oкpiм тoro, як зазначили Г. Де Hiкoлo, П. Xoнorан та A. Aйзe, зниження piвнiв Ыфляци малo вплив на poзвитoк внyтpiшнix фЫанм-виx pинкiв. Aвтop пoказав, щo 1 п.п. збiльшeння piвня Ыфля-цп викликае cepeднe зниження фiнанcoвoï глибини eкoнoмi-
ки на 0,5 п.п. Ця фЫанмва глибина викликала збтьшення випycкy oблirацiй ypядoм у 90-тi poки [5, c. 20-22].
Зriднo з riпoтeзoю, виcyнyтoю вченими Ф. Biepа, M. ^ллан-дoм та M. Peзeндe, випуж дepжавниx oблirацiй для фiнанcy-вання дepжавниx витpат мoжe reнepyвати oчiкyвання зpoc-тання цiн в eкoнoмiцi, пiдвищyючи pизик, з яким cтикаютьcя iнвecтopи пpи кyпiвлi активiв в нацюнальый валютi (pизик май-бyтньoï Ыфляци]. Якщo нацioнальнi та ^земн iнвecтopи poзy-мiють, щo oблiгацiï ypядy нecyть pизик i щщэ ypяд мoжe не ви-ганувати ^oí зoбoв'язання за oблirацiями, iнвecтopам не виcтачатимe cтимyлiв для здiйcнeння iнвecтицiй у нацioнальнi активи, навпъ якщo пoтoчнi piвнi Ыфляци будуть низькими. Tа-ким чинoм, дepжавнi oблirацiï пoвиннi cпpийматиcя як ^едит-ний pизик навiть за yмoв низькoï iнфляцiï, тoмy зменшення пo-казника cпiввiднoшeння бopry дo BBП i бюджетна кoнcoлiдацiя мають важливе значення для cтвopeння надiйнoro пpавoвoгo та iнcтитyцiйнoro cepeдoвища для iнвecтopiв [1B, c. 1701].
Xeджyвaння pизикiв пpи фiнaнcoвiй дoлapизaцiï. Банюв-^ка cиcтeма xаpактepизyeтьcя фiнанcoвoю дoлаpизацieю, гали icтoтна чаcтка не тiльки фiнанcoвиx активiв, а й паcивiв мае нoмiнал в iнoзeмнiй валютi. A. Aйзe дocлiджye фiнанco-ву дoлаpизацiю як явище, щo виниклo в нацioнальниx yмoваx у peзyльтатi piвнoваги на кpeдитнoмy pинкy мiж кpeдитopа-ми i пoзичальниками, якi oптимiзyють на валютнiй кoмпoзи-цiï кpeдитниx yroд [9, c. 5-9]. B eкoнoмiцi взаeмoдiють такi eкoнoмiчнi агенти: 1] ypяд, включаючи oprани гpoшoвo-кpe-дитнoï пoлiтики та opгани пpyдeнцiйнoгo нагляду; 2] iнвec-тopи, кoтpi не налаштoванi на pизик та Ывестують у гаpан-тoванi дeпoзити змiшанoгo типу (дeпoзити в нацюнальнм та iнoзeмнiй валютi]; 3] кopпopацiï, нeйтpальнi дo pизикy, якi за-пoзичyють як у нацioнальнiй, так i в ^земн^ валютi для фЬ нанcyвання пpoeктiв; 4] банки, яю виcтyпають пocepeдникoм мiж кopпopацiями та iнвecтopами [10, c. 4].
B eкoнoмiцi pаптoвi xвилювання peальниx та капiтальниx pаxyнкiв мають негативний вплив на piвнoвагy peальнoгo валютнoгo кypcy, cпpичиняючи завищений абo занижений валютний ^pc. Biдoбpажаючи аcимeтpичнicть цiнoвoï нее-лаcтичнocтi, нeдooцiнка oдpазy виpiшyeтьcя шляxoм пiднят-тя цiн, у той чаc як пepeoцiнка мoжe yпoвiльнитиcь завдяки cтpиманiй мoнeтаpнiй пoлiтицi в питаннi девальвацГ| валют-нoгo кypcy. Tак, пepeoцiнка валютнoгo ^pcy пpoдoвжye фop-мyватиcя дo ™x пip, пoки вpeштi-peшт вoна не буде пpипи-нена завдяки o^po^ нoмiнальнiй дeвальвацiï [11, c. 4].
Ризик нeдoвipи дo мoнeтapнoï пoлiтики. Moнeтаpна пoлi-тика вcтанoвлюeтьcя пюля виявлення шoкy i тoдi, гали йo-му вже не мoжна заpадити. Opгани мoнeтаpнoï пoлiтики, ба-зyючиcь на ycвiдoмлeннi шoкy, пoвиннi виpiшити, чи ваpтo пpoдoвжyвати пiдтpимyвати валютний кypc на йoгo пoтoч-нoмy piвнi, чи пpoвecти oбeзцiнeння задля тoгo, щoб дocягти piвнoважнoгo peальнoгo валютнoгo кypcy. Bибip_пopoгoвo-to значення девальвацГ| (devaluationthreshold], S базуеть-cя на пopiвняннi пiдтpимyючиx ефек^в вiд нeдeвальвацiï та девальвацГ|. Чедевальвафя включае втpатy активiв вiд пе-peoцiнки та мoжливi фiнанcoвi втpати, cпpичинeнi cлабкoю eкoнoмiчнoю активнicтю. Девальва^я вiдoбpажаe занeпo-кoeння ypядy з пpивoдy фiнанcoвиx пoтpяciнь, iндyцiйoваниx девальва^ею, абo iнфляцiйниx наcлiдкiв вiд девальваций кo-ли мoнeтаpнiй пoлiтицi бpакye дoвipи [10, c. 5].
Чим вищою е криза дов1ри до монетарно'' пол1тики, тим вищою буде очкувана ¡нфляцмна складова девальвацп, V, i отже тим вищими будуть негативн¡ насл¡дки, пов'язан з девальвацию.
Якщо хвилювання щодо монетарно'' стабтьност повн¡стю переважають над хвилюваннями щодо фЫансово'' стабть-ност¡, порогове значення девальвацп е екзогенним до дола-ризац¡í. Якщо ж хвилювання щодо фЫансово'' стаб¡льностi повн¡стю переважають над хвилюваннями щодо монетарно'' стабтьносл, порогове значення девальвацп входить до функци доларизаци, ¡ тут мають мюце три можлив¡ сценарп:
1) коли недевальвацт ¡н¡ц¡юe дефолт, керiвнi органи про-ведуть девальвац¡ю, як ттьки виникне необх¡дн¡сть запобк-ти дефолту;
2) коли девальвацт ¡нщюе дефолт, кер¡вн¡ органи вжива-тимуть заходiв з утримання девальвацп' в ™ м¡р¡, яка необ-хщна для уникнення дефолту;
3) якщо виник дефолт, незалежно вщ того, девальвована валюта чи ы, хвилювання щодо фЫансово'' напруги зводять-ся наывець ¡ уряд проводить девальвацп [11, с. 8].
Цновий ризик та премп за нацюнальною валютою. У ви-падку коли доходи вщ реалГзацп проекту е достатньо висо-кими, щоб л¡кв¡дувати кредитний ризик, слщ визначити кре-дитну безризикову номЫальну в¡дсоткову ставку R*^.,^ яку мае маржинальний кредитор або позичальник в еко-ном¡ц¡ з монетарним правилом S. 0ск¡льки позичальники е нейтральними до ризику, паритет вщсоткових ставок повинен пщтримуватись ¡ гарантувати, що оч¡кувана реальна кредитна безризикова ставка, r*, е единою для будь-яко'' кредитно'' комбЫаци. Припускаючи, що ¡снуе досконала мо-б¡льн¡сть кап¡талу, та виключаючи ризик кра'ни, гарантуеть-ся, що номЫальна кредитна безризикова ставка за доларом США е такою ж, як ставка за доларом США, . До того ж для будь-яко'' кредитно'' комбЫаци прир¡внюються оч¡кувана реальна кредитна безризикова ставка до номЫально'' ставки, встановлено'' для очкуваних оц¡ночних вартостей доход¡в та витрат, спричинених девальвацию та ¡нфляц¡eю [10, с. 6].
Таким чином, ¡ноземна валюта мае негативну премю вЬ дображаючи оц¡ночну варт¡сть доход¡в у разi номЫально'' девальвацп'', в той час як нацюнальна валюта мае позитивну премю в¡дображаючи оцЫочну варт¡сть витрат (спричинених ¡нфляц¡eю) за т° ж умови. Нижча номЫальна варт¡сть ¡но-земно'' валюти вщносно нацюнально'' частково пояснюеться асиметричн¡стю монетарно'' пол¡тики, яка може вводити поправку на переоцЫку (ревальвац¡ю) валютного курсу через номЫальну девальвац¡ю, але нколи - на недооц¡нку (деваль-вац¡ю) через подорожчання валюти. Тому обирають ¡ноземну валюту, яка стае односторонне пар¡ (one-sidedbet): '"' вартють пор¡вняно з нац¡ональною валютою може лише пщыматись, але не знижуватись. Цей фактор виступае основною детер-м¡нантою високо'' доларизаци в економУ з наявним кредит-ним ризиком. Нацюнальна валюта е неповноц¡нною порвня-но з ¡ноземною через недостатнм р¡вень довГри до монетарно' полггики. Чим нижчим е рвень довГри (чим вище е V), тим вищою е номЫальна вартють нацюнально'' валюти, вщобража-ючи вищу вГрогщнють ¡нфляцмних втрат [13, с. 8].
Вчений вводить альтернативу нацюнальнм валют - портфель з комбЫафею валют, для якого -Я; = V, де - доларова
частка в портфелГ маржинальних кредитора (marginallender] чи маржинальних позичальниюв (marginalborrower), V -очкувана ¡нфляцмна складова девальвацп. Дохщ даного портфеля е ¡нварГантним (незмЫним) до наслщюв девальвацп, осктьки доходи за активами в ¡ноземнм валют в момент девальвацп компенсуються витратами за активами в нацю-нальнм валют.
R*MVP=R,,(y>d)=r'. (1.12)
Цей повнютю хеджований портфель отримав назву Minimum Variance Portfolio (MVP) - портфель ¡з мУмаль-ною варГацюю i вщповщае MVPs як композитивнм валют. Для V = 0 ставка MVP дорвнюе вщсотковм ставц за нацю-нальною валютою. Таким чином, MVP можна розглядати як абсолютно надмний замЫник нацюнальна валют, що за-хищае ¡нвестора вщ ¡нфляцмних втрат, викликаних девальвацию валюти. 3 боку позичальниюв, коли цЫа зростае на величину V пюля обезцЫення, MVP також виступае в ролг валюти, в яку «деномЫованЬ> 'х цЫи, а отже тако'', що мУмЬ зуе невщповщност в баланс [12, с. 323-347].
3а вщсутност схильност до ризику ¡нвестори та позичальники опкуються лише очкуваними доходами. 0сктьки останн коригован за паритетом вщсоткових ставок, учас-ники фЫансового ринку е ¡ндиферентними до комбЫацп валют. 0днак коли ¡нвестори схильн до ризику, 'м варто обрати портфель, який найкращим чином дозволить 'м забезпечи-ти максимальний дохщ Якщо 'хн фЫансовГ та нефЫансовг доходи е некорельованими, це зменшуе вГрогщнють обран-ня комбЫаци з найменш волатильними доходами. Мае пе-реважати комбЫацт MVP, а доларизацт мае визначатись за часткою ¡ноземно'' валюти MVP (Д = v). Це основний ви-сновок в робот А. Айзе та Е. ЛевНЗят [12, с. 323-347]. До-ларизацт MVP може бути виражена як коварвцт рвня цЫи та номЫального валютного курсу, подтена на варГацГю (ко-ливання) номЫального валютного курсу; або, аналопчно, як показник стандартного вГдхилення валютного курсу та рГв-ня цЫи, встановлюючи 'х кореляцГю. Варто зауважити, що рЬ вень доларизацГ'' не залежить вщ ймовГрностГ змГни режиму. ВЫ залежить лише вщ очкувано'' монетарно' полГтики, що проводиться у зв'язку з потрясЫнями валютного курсу.
Коли нефЫансовий та фГнансовий доходи е корельовани-ми, ¡нвестори надають перевагу таюй комбГнацГ', за яко'' надхо-дження е вищими, коли нефЫансов! доходи е нижчими. Якщо нефЫансовий дохГд матиме негативну кореляцГю з валютним курсом (девальвацГя ствпадае зГ скороченням випуску виро-блено'' продукцГ'), це стане поштовхом до використання ¡ноземно'' валюти як «зони безпеки», вище рГвня MVP. 0днак у цГй моделГ за вщсутност! кредитного ризику ситуацГя протилежна. Дохщ вщ реалГзацГ'' проекту (випуск продукци та прибуток) зростае з обезцЫенням валюти. ЗвГдси ефект «зони безпеки» буде пщтримуватись нацюнальною валютою, а не ¡ноземною.
Кредитний ризик та поpоговi значення дефолту. Розглянемо сценарм, за якого ¡нвестори е нейтральними до ризику, коли корпораци можуть збанкрутувати, але банки тримають достат-нГй рГвень капггалу, щоб залишитись платоспроможними за прояву шоку будь-яко'' величини. Нехай номГнальна
кредитна ставка,_пов'язана з комбЫацГею валют S та монетар-ною полГтикою S за ¡снування кредитного ризику. НомЫаль-
н¡ ставки мають зрости, щоб включити очкуван кредиты ви-трати, що е функц¡eю монетарноУ' пол¡тики, комб¡нац¡ю валют та профть доход¡в в¡д реалваци проекту. Вс¡ зазначен¡ фактори е ендогенними (внутр¡шн¡ми]. Дефолт може виникнути або через девальвац¡ю, яка ¡нщюе оц¡ночн¡ втрати високо доларизовано-го кредиту (наприклад, через валютний ризик], або через пере-оцЫку валюти (наприклад, вщсутнкть обезц¡нення], що знижуе р¡вень доходу в¡д реалваци проекту нижче можливо отримано-го за кредитною ставкою. В цьому останньому випадку дефолт настае через поеднання кредитних ризиюв - кредитний ризик, викликаний випуском продукци, та кредитний ризик, виклика-ний в¡дсотковою ставкою [11, с. 18].
У раз¡ дефолту, спричиненого девальвацию, дох¡д за по-зикою в ¡ноземн¡й валют, р, е нижчим за дох¡д за безризи-ковою ставкою, але вищим за дохщ при вщсутност девальваций . MVP повинна компенсувати шляхом пропозици вищого доходу, ыж ставка в ¡ноземн¡й валют за вщсутнос-т¡ девальваций Позика за MVP не наражаеться на валютний ризик, але е бтьш «дорогою», а отже б¡льше наражаеться на ризик вщсотково'У ставки в раз¡ в¡дсутност¡ девальваций
Чим бтьш чутливими е доходи в¡д реалЬацп проекту до переоц¡нки валюти (чим вищим е //], тим бтьше простору розкриваеться для ризику вщсотково'У ставки та випуску продукци, осктьки доходи будуть нижче рвноважного р¡вня. Зростання 8 мае подгний ефект; побоювання коливань валютного курсу сприяе скороченню простору для розгортання валютного ризику, проте розширюе прост¡р для ризику вщ-сотковоУ ставки. Нац¡ональна валюта п¡длягаe бтьшому на-раженню на валютний ризик, аыж MVP, через той факт, що вартють нацюнально'У валюти зменшуеться п¡д д¡eю ¡нфляци за умови проведення обезцЫення валюти (отже, номЫальна в¡дсоткова ставка е вищою] [10, с. 10].
РВноважна доларизаи/я. Якщо монетарна полгтика вщо-бражае агреговану доларизаци, ¡ндив¡дуальн¡ агенти при-ймають УУ як таку (наприклад, через колективний виб^], коли формують своУ портфел¡.
При досконал¡й ¡нформаци та несхильност до ризику кредитний ризик е повн¡стю ¡нтернал¡зованим та банки оцЫю-ють своУ кредити таким чином, щоб мУмвувати очкуван л¡кв¡дац¡йн¡ витрати, наприклад кредитний ризик. Таким чином, перевага надаеться високодоларизоваый комбЫацп на противагу низькодоларизованй якщо валютний ризик пер-шоУ е нижчим за ризик вщсотково'У ставки друго'У.
Висновки
Ф¡нансова доларизаци е насл¡дком недосконалост¡ фЫансо-во'У системи, що проявляеться в недостатнм глибин¡ фЫансово-го ринку, нерозвиненост ринку ц¡нних папер¡в в нацюналы-лй ва-лют¡, нездатност¡ ф¡нансового сектора хеджувати своУ ризики.
Результати оцЫки чинник¡в доларизаци св¡дчать про мож-лив¡сть боротьби з нею за допомогою таких важелв, як пщ-тримка високих ставок прибутковост¡ в нацюнальый валют¡, передбачуван¡сть валютного курсу ¡ стаб¡льн¡сть ¡ зовс¡м не обов'язково зниження темпю ¡нфляци. Стимулювання високих процентних ставок не е переважним ¡нструментом еконо-мнно'У (грошово-кредитною] пол¡тики, оск¡льки висок¡ ставки можуть негативно впливати на реальний сектор економки, призводять до перерозподту в структур¡ доларизаци на ко-
ристь зам¡щення валют. Передбачуван¡сть валютного курсу i стаб¡льн¡сть ¡нфляци також можуть взаемно виключати один одного: якщо пщ передбачуван¡стю валютного курсу розумЬ ти його стаб¡льн¡сть i п¡дтримку стаб¡льного валютного курсу, цтком в¡рог¡дним результатом може стати змЫа ¡нфляци.
Виб¡р пол¡тики на користь дедоларизаци залежить в¡д осно-воположних причин доларизаци. У випадку коли такий вибiр вщображае р¡вновагу MVP (який е ймов¡рн¡шим для економк з пом¡рною ¡ стаб¡льною доларизацюю], пол¡тика мае концен-труватися на пщвищенн дов¡ри до монетарноУ полiтики через ¡нституц¡йн¡ реформи ¡ створення потенцвлу. Плаваючий валютний курс або бтьш гнучкий курс надае бтыхи можливостi для центральних банюв, щоб продемонструвати своУ навички в управлЫы, вибудовуючи тим самим довiру. Пол¡пшення до-в¡ри монетарноУ полiтики не може бути достатн¡м, щоб змюти-ти економ¡ку в¡д рiвноваги високоУ доларизацУУ (або зворотноУ динамки доларизаци]. 0^м того, зм¡на режиму монетарноУ полiтики е складним процесом, коли занепокоення з приводу фЫансово'У стаб¡льност¡ н¡велюють монетарну пол¡тику.
Список використаних джерел
1. Arteta C. Exchange Rate Regimes and Financial Dollarization: Does Flexibility Reduce Bank Currency Mismatches? / C. Arteta// International Finance Discussion Papers 738 US Board. - 2002. - 34 p.
2. Balino T. Monetary Policy in DollarizedEconomies / T. Balino,
A. Bennet, E. Borensztein. - Washington DC: IMF. - IMF Occasional Paper No. 171. - 1999.
3. Bacha E. A panel-data analysis of interest rates and dollarization in Brazil / E. Bacha, M. Holland, F. Gonзalves.- RevistaBrasileira de Economia 63. - 2009. - 20 p.
4. Calvo G. Currency Substitution in Developing Countries: AnIntroduction / G. Calvo, C. Vegh. - Washington DC: IMF. - Working Paper WP/92/40. - №40.- 1992. - 33 p.
5. De Nicolo G.Dollarization of the Banking System:Good or Bad? / G. De Nicolo, P. Honohan, A. Ize. - IMF Working Paper No. 03/146. -2003. - №146. - 43 p.
6. Eichengreen B. Exchange Rates and Financial Fragility /
B. Eichengreen, R. Hausmann // NBER WP №7418. - 1999. - 54 p.
7. Guidotti P. Dollarization in Latin America: Gresham'sLaw in Reverse? / P. Guidotti, C. Rodriguez. -BuenosAires: Universidad del
C.E.M.A. - February 1992. - №81. - 21 p.
8. Hawkins J. Central bank balance sheets and fiscal operations / J. Hawkins // BIS Papers. 2003. - №20. - 13 p.
9. Ize A. Dollarization of Financial Intermediation: Causes and Policy Implications / A. Ize, E. Levy Yeyati. - IMF Working Paper. - 1998. - №28. - 48 p.
10. Ize A. Financial Dollarization Equilibria: A Framework for Policy Analysis / A. Ize. - IMF Working Paper №186. - 2005. - 30 p.
11. Ize A. Prudential Responses to De Facto Dollarization / A. Ize, A. Powell. - Washigton D.C.: IMF WP/04/66. - №66. - 2004. - 42 p.
12. Ize A. Financial Dollarization / A. Ize, E. Levy Yeyati // Journal of International Economics. - Vol. 59. - №2. - 2003. - 25 p.
1 3. Ize A. Financial De-Dollarization: Is It for Real? / A. Ize. -Washington DC: IMF. - WP/05/187. - 2005. - №187. - 31 p.
14. Levy-Yeyati E. Financial Dollarization: Evaluating the Consequences / E. Levy-Yeyati // Centre for Economic Policy Research. - 2005. - 60 р.
1 5. Oomes N. Network Externalities and Dollarization Hysteresis: The Case of Russia / N. Oomes. - Washington: IMF - IMF Working Paper №96. - 2003. - 35 p.
16. Rennhack R. Financial dollarization in Latin America / R. Rennhack, M. Nozaki // IMF Working Paper №7. - 2006. -34 p.
17. Savastano M. Dollarisation in Latin America: Recent Evidence and SomePolicy Issues / M. Savastano. - Washington DC: IMF. -Working Paper WP/96/4. - 1996. - №4. - 19 p.
18. Vieira F. A. Financial dollarization and systemic risks: New empirical evidence / F. A. Vieira, M. Holland, M. F. Resende// Journal of International Money and Finance. - 2012. - №31. - 20 p.
19. Mi^HapoflHa ^¡HaHCOBa CTaTUCTUKa MB® (IFSIMF). [E^eK-TpoH. pecypc] - Pe^uM flocTyny: http://elibrary-data.imf.org/ FindDataReports.aspx?d=33061&e=169393
В.В. ЩЕРБ1НА,
acnipaHT кафедри аудиту та економ\чного анал\зу, Нацональний унверситет державно¿податково'1 служби Украни
Оргашзащя процесу прогнозування доход1в бюджету за законодавством краж свропейсько! сшвдружност
У статт розкрито доcвiд пpовiдниx европейських кран з розробки середньострокових бюджетних планiв. Встановлено ключовi iндикатоpи ефективност оргашзащ процесу прогнозування доходв бюджету, розкрито систему бюджетних правил та обмежень, що д/ють у кранах БС, представлено напрями запозичення ефективного закордонного досвщу з урахуванням втчизняно¿ економ '1чно'1 специфки.
Ключов! слова: середньострокове бюджетне планування, прогнозування доходв бюджету, бюджетн правила та об-меження, макpоекономiчнi показники.
В.В. ЩЕРБИНА,
аспирант кафедры аудита и экономического анализа, Национальный университет государственной налоговой службы Украины
Организация процесса прогнозирования доходов бюджета по законодательству стран европейского содружества
В статье раскрыт опыт ведущих европейских стран в разработке среднесрочных бюджетных планов. Установлены ключевые индикаторы эффективности организации процесса прогнозирования доходов бюджета, раскрыта система бюджетных правил и ограничений, действующих в странах ЕС, представлены направления заимствования эффективного зарубежного опыта с учетом отечественной экономической специфики.
Ключевые слова: среднесрочное бюджетное планирование, прогнозирование доходов бюджета, бюджетные правила и ограничения, макроэкономические показатели.
VV. SHCHERBINA,
postgraduate student auditing and economic analysis of the State Tax Service University
Budget revenue forecasting: application of the european commonwealth law
The article deals with international experience leading European countries to develop a medium-term budget plans. Established key performance indicators of revenue forecasting process, revealed a system of budgetary rules and restrictions in force in the EU, represented by the effective direction of borrowing foreign experience considering domestic economic circumstances.
Keywords: state financial control, the system of financial control, management, national economy.
Постановка пpoблeми. B yмoваx cyчаcниx coцiальниx та eкoнoмiчниx пepeтвopeнь, щщэ в^увают^я в дepжавi, пocи-люeтьcя нeoбxiднicть yдocкoналeння peгyлювання бюджет-ниx дoxoдiв. Дoцiльним тагаж стае визначення eкoнoмiчнoï cyrnoCTi пpoгнoзyвання платeжiв та ^ixmx дepжавниx збopiв як cкладoвoï ^стеми фopмyвання дoxoднoï частини бюджету, вдocкoналeння iнcтитyцiйнoгo cepeдoвища бюджeтнoгo пpoгнoзyвання.
Фiнанcoвo-eкoнoмiчна ^иза 200B po^ за деюлька мЬ cяцiв виявила ^абю cтopoни бтых^^ eкoнoмiк ^ггу. Де-як з ниx ще дoтeпep пepeбyвають у глибoкiй peцeciï. У^аТна не стала винятгам. Oкpiм пpoблeм iз poзвиткoм пpoмиcлo-вocтi, залученням iнвecтицiй, cкopoчeнням oбcягy peзepвнo-ro фoндy дефщит дepжавнoгo бюджету 2014 poкy cтанoвить вже 6B,6 млpд. гpн., абo 4,5% BBП [1].
У вiдпoвiдь на cвiтoвy eкoнoмiчнy кpизy 6вpoпeйcька кoмi-ciя poзpoбила peкoмeндацiï щoдo вcтанoвлeння фicкальниx пpавил та ïx заcтocyвання на cepeдньocтpoкoвy пepcпeктивy.
Дана пpактика дала пoмiтний ефект у 6вpoпeйcькoмy Coю-зi, значнo пoкpащивши фicкальнy пoзицiю бiльшocтi дepжав, !o впpoвадили cepeдньocтpoкoвe планування та пpoгнoзy-вання на закoнoдавчoмy piвнi, зpoбили йoгo oбoв'язкoвим. Tаким чинoм вдалocя дocяrти oбмeжeння piвня дeфiцитy, взяти пщ кoнтpoль зpocтання дepжавнoгo 6opt0, ефективнй пepepoзпoдiлити пoтoки дepжавниx гаш^в. Cамe тoмy такий дocвiд заcлyгoвye на детальне вивчення в ганте^т мoжли-вocтi йoгo заcтocyвання в Укpаïнi.
Aналiз дoслiджeнь та публ~1кац}й з пpoблeми. Пи-тання фopмyвання та вдocкoналeння тeopiï i пpактики бю-джeтнoгo пpoцecy займають вапэме мicцe в наyкoвиx дo-cлiджeнняx такиx вчeниx, як M. Aфанаcьeва, T. eфимeнкo, I. Запатpiна, C. Лoндаpт, B. Oпаpiн, K. Павлюк, Ю. Паciчник, B. Cyтopмiна, B. Фeдocoв, Я. Чyгyнoв, C. Юpiй та iн. Boднoчаc oкpeмi а^екти викopиcтання заpyбiжнoгo дocвiдy у вггчиз-нянoмy бюджeтнoмy пpoцeci залишаютьcя нeдocтатньo дo-cлiджeними та пoтpeбyють пoдальшиx poзpoбoк.
42 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 11 (162)/2014
© B.B. ЩЕРБ1НА, 2014
