CC BY
13
УДК 564.75.05: 057.1.056
Маслянко Р.П., д.б.н., професор, Романович М.С., к.вет.н., доцент, Флюнт Р.Б., к.вет.н., доцент, Божик Л.Я., к.вет.н., ти.викладач ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицького
СИНДРОМ 1МУНН01ДИСФУНКЦ11 В ПРАКТИЦ1 ЕПВООТОЛОГ1В
У cmammi подат Mamepianu щодо патогенезу, клгнгки, дгагностики та лшування синдрому iмунног дысфункцИ оргашзму тварин. Видтено критерп д1агностыкы даного синдрому та основт nidxodu до його mepanii та профыактики.
Ключое1 слова: iмунна дисфункщя, diasnocmuKa, патогенез, лшування.
Синдром ¿мунно! дисфункцп (С1Д) - недостатньо вщомий практичним лжарям патолопчний стан, описаний вперше пщ такою назвою в 1984 рощ [25]. Найбшьш характерною ознакою С1Д е пригшчення оргашзму, зниження продуктивное^ та пщвищення чутливост1 до захворювань. За останш роки встановлено, що розвиток цього синдрому законом1рно супроводжуеться формуванням вторинного ¿мунодефщиту та суттевим зниженням функцюнально! активное^ кл1тинно! ланки ¿мунного захисту, зокрема Т-хелиерних л1мфоцит1в i натуральних кшер1в [1,2,7,19]. У США створено Нацюнальний центр по вивченню Chronicle I. - CFIDS Associate [21]. С1Д -патолопя в достатнш Mipi ч1тко окреслена, хоча вважаеться ще немае достатшх пщетав для видшення ii' в якост1 особливо! нозолопчно! форми [3].
По проблем! етюлоги та патогенезу С1Д кнують pi3Hi точки зору. Найбшьш тиск нтозами в даний час може вважатися гшотеза активаци персистуючо! BipycHoi' шфекци [15], причому в якост1 одного i3 етюлопчних агент1в вказують особливо на л1мфотропний Bipyc Epstein-Barr [20].
Останшм часом встановлено, що СЩ частше рееструеься в еколопчно несприятливих perioHax, з високим р1внем забруднення оточуючого середовища ксенобютиками чи радюнуклещами [11,18]. Щ фактори виявляють ¿муносупресивну дш на оргашзм, що сприяе актив1заци персистуючо! BipycHoi' шфекци з ураженням р1зних функцюнальних систем [14, 24].
Представники цього амейства BipyciB виявляють виражену тиск нтоза дш, стимулюючи утворення шфекцшних ¿мунних комплекав, здатних ушкоджувати ¿мунокомпетентш кл1тини, в тому числ1 СДЧ + Т -л1мфоцити, сприяючи актив1заци тиск нтозами реакцш [12, 23].
В патогенез! СЩ, поряд з хрошчною шфекщею та зв'язаною з нею штоксикащею, важливе значения мае також генетична схильшсть, яка може бути зв'язана з дефектами з боку ¿мунно! системи [2, 5, 19]. Однак ця проблема вимагае подальшого вивчення. За нашими даними в патогенез! С1Д поряд з ¿мунолопчними розладами [12, 14], ктотну роль вадграють симптоми метабол1чно! ендогенно! штоксикаци.
© Маслянко Р.П., Романович М.С., Флюнт Р.Б., Божик Л.Я., 2013
118
За даними [5, 10, 15, 18], висока частота СЩ характерна для областей Украши з пщвищеним в результат! Чорнобильско! катастрофы р1внем радюактивного забруднення оточуючого середовища. Можна припускати, що радюнуклеотиди при тривалому надходженню в оргашзм, навпъ у невеликих дозах, ведуть до дисфункцп ¿мунно! системи, що сприяе активаци персистуючих в1русних агешгв.
Спещальш дослщження, проведен! в р1зних регюнах з високим р1внем забруднення оточуючого середовища викидами та вщходами пщприемств вугшьно!, х1м1чно1, металургшно! промисловост1, дозволили виявити високу частоту С1Д серед людей 1 тварин р1зного вку [11, 14, 17].
Початок клшчних прояв1в С1Д, як правило, зв'язано з перенесениям захворювань ресшраторного та шлунково-кишкового тракту. За вЫею в1рогщшстю, для запуску патогенетичних мехашзм1в потр1бно послаблюючий вплив шфекцшного агента на ¿мунну систему. Тому, в першу чергу, зверталося увагу на збшьшення, чутлив1сть чи легку хворобливють деяких груп л1мфатичних вузл1в. .Шмфовузли пом1рно ущшьнеш, не зв'язаш з оточуючими тканинами, легко перекатуються пщ пальцями. 1х збшьшення шод1 стае надм1рним.
За нашими спостереженнями, у хворих тиск при С1Д практично постшно збшьшена селезшка, вона м'яка, еластична, чутлива при пальпаци [12]. Печшка звичайно визначаеться по краю реберно! дуги або виступае на 12см ¿з тиск нто'я [12].
Наявшсть л1мфаденопати, збшьшення селезшки, поряд з постшним пщвищенням температури без сумшву свщчить про шфекцшний характер СЩ.
У клмчному плаш саме щ ознаки дозволяють вщр1знити СЩ ввд звичайно! астен!!, яка може виникати теля перенесених д1арей I шших тиск нт захворювань (так званих постшфекцйних астенш).
У частини телят, з наявшстю С1Д, вщм1чаеться також виснаження вщ 4 до 10 кг, кол1р слизових оболонок блщий, анем1чний.
Д1агностика С1Д в клмчному аспект^ за даними л1тератури I наших власних спостережень, повинна здшснюватися з врахуванням наступних критерив:
• початок хвороби безпосередньо теля захворюванням д1ареею або рестраторними шфекщями тиск нтозам етюлоги;
• наявшсть загально! слабкост1, профузного проносу, попршення апетиту, зневоднення оргашзму;
• поява ришту, кон'юнктив1ту, ларинпту, сльозотеч1, слиновидшеня, задишки;
• част1 повторш д1ре!, кашель, пригшчення, виснаження, тварини трудно пщдаються лшуванню;
• утримання в еколопчно несприятливих умовах з високим забрудненням оточуючого середовища ксенобютиками, пестицидами, отрутох1мшатами, радюнуклщами.
3 врахуванням пол1морфност1 кшшчно! картини С1Д та недостатньо! специф1чност1 його симптоматики потр1бно здшенювати диференщальний д1агноз даного патолопчного стану з хрошчними шфекщями (СИТД,
119
токсоплазмоз, бруцельоз, хронюсепсис, цитомегалов1русна шфекщя), шфекцшним мононуклеозом, л1мфомами, отруення малими дозами важких метал1в i шшими патолопчними станами.
Без рацюнального та ефективного лжування С1Д нерщко набувае тенденцш до прогресування i може привести до втрати продуктивное^ та пщвищення чутливост1 оргашзму до захворювань. Описаш окрем1 випадки спонтанного видужання при СЩ, однак вони, як правило, пов'язаш з ютотним полшшенням умов утримання хворих, переездом Í3 еколопчно забруднених зон у благополучну мкцевкть з пор1вняно чистим м1крокл1матом i рацюнальними умовами живлення [3,13].
У бшьшост1 випадюв С1Д збер1гаеться протягом багатьох pokíb i íctotho попршуеться загальний стан хворих, особливо в зв'язку з безустшним проведениям л1кування i неоднозначним судженням лкар1в вщносно д1агнозу захворювань [3, 10]. По cyri багато л1кар1в ще не знають про кнування самого
С1Д.
В якост1 ÍMyH0K0peKT0pÍB при С1Д запропоновано застосування створених в шститут! ¿мунологп МОЗ нових препарата - кемантану та бромантану, яю активують енергетичш здатност1 оргашзму та одночасно володшть против1русною, антиоксидантною та нейро1мунорегуляторною актившстю [2, 3]. Серед украшських препарата, яю поеднують в co6i против1русний, ¿мунотропний i антиоксидантний ефекти слщ вщм1тити ам1зон i тиск нт, застосування яких у комплекснш терапи С1Д виявилося перспективним [8, 17].
С повщомлення про позитивний вплив рослинних препарата з адаптогенною д1ею на показники ¿муштету на загальний стан оргашзму людини i тварин з С1Д . Так, призначення бюлопчно активно! добавки Unade Gato, яка представляв собою екстракт кори дикоростучо! лози Uncaria Tomentosa (котячий коготь), що росте в трошчних вологих лках Швденно! Америки сприяе зменшенню у хворих С1Д вщчуття пригшчення, пщвищення продуктивное^ та стану здоров'я [7]. Цей препарат виявляе також позитивний вплив на стан ¿мунно! системи, особливо на функцш Т-л1мфоцита окремих субпопуляцш, пщвищенню вмкту ¿муноглобулмв класу G та зв'язаних з ними захисних антитш, а також знищенню циркулюючих ¿мунних комплекав [7].
В po6oTÍ [9] розроблено комплекс препарата адаптогенно! та ¿муномоделюючо! ди, що виявляе сприятливий вплив на стан оргашзму з СЩ та сприяють лжвщацп ¿мунних порушень у пащента з даним синдромом. В основу даного комплексу покладено шдивщуально пдобрана сорбцшна детоксикащя з застосуванням сучасних фотосорбента. Щ препарата створеш на о снов i в1тчизняних кремнеземних ентеросорбента (типу полкорбу, ентеросгелю та силларду П) з дуже високим р1внем сорбцшно! активное^, як1 сприяють виведенню Í3 оргашзму С1Д середньо молекулярних пептид1в i шших токсичних субстанцш, як1 вщносяться до «середшх молекул», ¿,таким чином, лжвщують стан «метабол1чно! штоксикаци». Експериментальш даш та результата клмко - тиск нтозам дослщжень показують, що для усшшно! реал1заци дй адаптогенних препарата i ¿мунокоректор1в вкрай необхщно перш за все лжвщувати синдром ендогенно! (метабол1чно!) штоксикаци, зокрема,
120
вившьнити поверхневий рецепторний апарат ¿мунокомпетентних кл1тин вщ блокуючи його ¿мунних комплекав i шших токсичних агент1в.
В подальшому при л1куванш та медичнш реабЫтацп хворих СЩ слщ пщбирати активш дози ¿мунокоректор1в з обов'язковим визначенням чутливост1 до них ¿мунокомпетентних кл1тин Т- i В-л1мфоцит1в р1зних субпопуляцш хворих в тестах in vitro, а також макрофапв, яю першими розтзнають патогенних агент1в. Поряд з препаратами ¿мунокорегуючо! при лжуванш С1Д слщ з ycnixoM застосовувати також адаптогенш препарати рослинного походження в шдивщуально пдабраних композицшх, основу яких звичайно складають екстракти кореня солодки, радюли розово! (золотого кореня) i axiHei' пурпурно!. Умовою ycnimHoro проведения л1кування та ¿мунореабштацп хворих С1Д е шдивщуальний пщб1р препарат1в i i'x доз у загальн1й nporpaMi терапи даного ¿мунодисфункц1йного синдрому.
Л1тература
1. Арцимович Н.Г. Синдром хронической усталости и иммунной дисфункции // Н.Г. Арцимович // Междун. Журн. Имунореабилитации / -1996.-N2.-C. 38-44.
2. Арцимович Н.Г. Синдром хронической усталости и иммунной дисфункии / Н.Г. Арцимович, А.В. Корнев // Имунология. - 1994.-N6.-C. 68-69.
3. Арцимович Н.Г. Синдром имунной дисфункции / Н.Г. Арцимович, А.В. Чугунов // Журн. Невропатол. тиск нт. - 1994.-N5.-C. 46-49.
4. Арцимович Н.Г. Нарушениа нейроимунного взаимодействия при синдроме хронической усталости и имунной дисфункции / Н.Г. Арцимович, Т.С. Галушина // Сиб. Вестн. Психиатр. Инаркол. - 1997.-N3-C.//-12.
5. Бариляк И.Р. Экология, иммунитет и состояние здоров'я населения Украины / И.Р. Бариляк, Ф.М. Фролов // Укр. Пробл. Акуш. И гинекол. Клин. Имунологииимед. Генетики. / Ки!в, Луганськ. -1998.-вип.2.-С. 179-190.
6. Возианов Л.И. Характеристика показателей и синдром повышеной утомлености у тиск н г. Киева / Л.И. Возианов, Г.Н. Дранник // Врач. Дело. -1991.-И11.-С.- 14-17.
7. Волкова Л.И. характеристика показателей иммунитета у больных синдромом хронической усталости и имунной дисфункции / Л. И. Волкова // Сиб. Вести. Психиатр. Наркол. // 1997.-N3.-C. 48-49.
8. Волянский Ю.Л. Иммунологические нарушения при синдроме хронической усталости и перспективы их коррекции / Ю.Л. Волянский, З.М. Фролов // Акт. Пробл. Акуш. Гинекол. Клинич. Имунол. И мед. Практики // 1998.-В.2.-С. 211-221.
9. Громашевская Л.Л. «Средние молекулы» Как один из показателей «Метаболической интоксыкации» в организме / Л.Л. Громашевская// Лаб. Практика. - 1997.-N1.-C. 11-16.
10. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и алергология / Г.Н. Дранник // Одесса. Астропринт.-1999.-С. 191-202.
11. Кореева И.С. Особенности влияния загрязнения окружающей среды на здоровье промышленных городов донецького региона / И.С. Кореева, И.Г. Чудова // Довкшля та здоров'я, -1997.-N3.-C. 33-35.
121
12. Маслянко Р.П. 1мунш фактори захисту оргашзму телят проти кишкових шфекцш / Р.П. Маслянко, Д.М. Левювський // Наук. Вкник ЛНУВМ таБТ. - т.14,(52).-С. 231-236.
13. Маслянко Р.П. Фактори патогенност1 опортушстичних ентеробактерш в оргашзм1 тварин i i'x роль в розвитку д1аре! / Р.П. Маслянко, М.С. Романович, Р.Б. Флюнт, Л.Я. Божик // Наук. Вкник ЛНУВМ та БТ.-С. 244249.
14. Маслянко Р.П. 1мунопатогенез шфекцшного ироцесу у тварин / Р.П. маслянко, Р.Б. Флюнт, М.С. Романович // Наук. Вкник ЛНУВМ та БТ.-2009.-t.11.-(42).-N3.-C. 90-96.
15. Фролов В.М. Персистенция тиск нт (механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты) / В.М. Фролов // Винница, из-во Винниц. Мед. Ин-ба им. Н.И. Пирогова.-1995.-233с.
16. Фролов В.М. Синдром хронической усталости и иммунной дисфункции / В.М. Фролов // Журн. Практик. Bpa4a.-1997.-N6.-C. 12-24.
17. Фролов В.М. Синдром хронической усталости и имунной дисфункции / В.М.Фролов // Пробл. Эколог. Та медич. Генет. И клин. Иммунол.-1999.-вип.4.-С. 202-222.
18. Фролов В.М. Иммунологические, макроциркуляторные нарушения в состоянии органа зрения при синдроме хронической усталости и имунной дисфункции / В.М. Фролов, A.M. Петруня // Пробл. Еколог. Та мед. Генетики и клш. 1мунологи. 36. Наук. Праць.- Кшв - Луганськ - Харюв. - 1998.-вип.4.-С. 157-167.
19. Чурина Е.Г. Функциональное состояние естественной цитотоксичности при синдроме хронической усталости и иммунной дисфункции / Е.Г. Чурина, В.В. Климов // Сиб. Вест. Психиатр. И наркол.-1997.-N.-3.-C. 42-44.
20. Buchwald D. The post - infections chronic fatigue syndrome as a limbic encepha*opathy / D. Buchwald / Epstein Barr Virus and Humond Disease. NY. Press.-1999.-P. 419-427.
21. Goldstein J. A. The diagnosis of chronic fatigue syndrome as a limbic encephalopathy / J.A. Goldstein // The CFJDS Chronic J. CFJDS Association.-1992.-P. 20-34.
Summary
R.P. Maslianko, M.S. Romanovich, R.B. Flunt, L.J. Bogik
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after S.Z.
Gzhytskyj
The warials conserning pathogenesis, clinic, diagnostics and treatment of Chronic fatigne syndrome and immune disfunction are submitted. The criterionsof diagnostics of the syndrome are given and basic тиск нтоз to its therapy characterized.
Рецензент - д. б. н., професор Куртяк Б.М.
122
