CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия: География. Том 23 (62). 2010 г. № 1. С.118-129. УДК: 504:61+911:3
ШУМОВЕ, 1НФ ОРМАЦ1ЙНЕ ТА ЕЛЕКТРОМАГН1ТНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ТЕХНОГЕННИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦШ У ГЕОСИСТЕМАХ ВЕЛИКИХ MICT Дронова О.Л.
Iпетитут географиНАН Украти, Kuie, Украша, E-mail: (Iron о villa п as. go г. и а
У статп зроблена спроба обгрунтувати в1днесення вплитв вщ шумового, електромагншюго та шформацшного навантаження, властивого м1сцям значно! концентранп населения, до фактор1в ризику надзвнчайних ситуацш техногенного походження. Розглядаються насл1дки таких вшптав на людину та 6ioTy з акцентом на просторовий розвиток великих мгст.
Kmnoei слова: шум, електромагштне випромшювання, шформащйне забруднення, геосистема, ризик, надзвичайна ситуащя.
ПОСТАНОВА ПРОБЛЕМИ
Наприкшщ XX, на початку XXI ст. значно змшились умови, що спричинюють виникнення ризиюв надзвнчайних снтуац1й. Серед них все бшыпу вагу мають no6i4Hi явища, пов'язан1 з виробничою д1яльшстю людини, умовами II ж итт е д i я л ь н о ст i. пересуванням у npocTopi тощо. Метою дано! стата е намагання обгрунтувати вщнесення вплив1в вщ шумового, електромагштного та ¡нформац1йного навантаження, властивого мюцям значно! концентрацй' населения, до фактор ¡в ризику надзвнчайних ситуацш техногенного походження через визначення наслщюв таких вплив1в на людину i 6iory, опрацювати систематику ¡снуючих пщход1в до виявлення джерел таких вплив1в та акцентувати увагу на ¡снуючу проблему, пов'язану з просторовим розвитком великих Mi ст.
ИЕЗ ЯСОВАИ1 РАННИЕ ЧАСТИНИ ЗАГАЛЬНО! ПРОБЛЕМИ
Причинно-HaaiidKoei зв'язки виникнення надзвичайних ситуацш у геосистем I
Еколопчш ризики у геосистем!, що виникають внаслщок дп окремих небезпечних фактор1в, або i'x поеднання, призводять до виникнення надзвичайних ситуацш. тобто до стану, коли стшю взаемозв'язки в геосистем! порушуються, що спричинюе, як правило, негативний вплив на складов! геосистеми i, основне, порушуе нормальш умови життя на окремш тсритор^'.
Визначенню поняття «надзвичайна ситуац1я» та «катастрофа» присвячено багато дослщжень [1, 5, 9, 11, 13, 15, 19, 21, 22 та ш.]. Зокрема в Украш загальноприйняте визначення та класифшащю надзвичайних ситуац1й оф1ц1йно затверджено на державному piBHi у Класиф1катор1 надзвичайних ситуац1й МНС Украши 1998 р. [14] та у Державному класиф1катор1 надзвичайних ситуацш Держстандарту Украши 2002 р. [6]. Згщно останнього, надзвичайна ситуащя - це
порушення нормальных умов життя та д1яльносп людей на об'екп або тсриторп. спричинеш аварию, катастрофою, стихшним лихом, етдем1ею, ешзоопею, ешфштею, великою пожежею, застосуванням засоб1в ураження чи ¡ншою небезпечною под1ею, що призвели до загибел1 людей 1 значних матер1альних втрат. У даному визначенш фактично вже фшсуються певш порушення, як наслщок прояву невластивих природ! процсав [ явищ, що вщбуваються на тсриторп. Використовуючи геосистемний шдхщ, шд надзвичайною ситуащею (НС) пропонуеться розу\пти стан певно! геосистеми з порушеними саморегуляцшними функщями та роз1рваними взаемозв'язками м1ж II складов ими, що проявляеться в результат! рсалпацп певного виду небезпеки чи навантаження \ може спричинити, чи спричинюе втрату та збитки компонент!в природи, людсью втрати, збитки здоров'ю людей, порушення якосп та умов життедяльносп сустльства.
Пщ геосистемою роз\лпеться комплексне тсритор1альнс утворення взаемодточих складових шдсистем (природно!, сощально! та сконо\пчно!'). поеднаних еднютю тсриторп та цшями розвитку, що виникають в результат! еволюцшно! взаемодн природи \ сустльства у конкретних географ1чних умовах. Диспропорщя та напружешеть у взаемозв'язках сощально-сконо\пчних та природних складових призводить до виникнення НС [13,19].
В результат! виникнення НС в геосистем!, II негативний вплив стае вщчутний уам II складовим - живим орган¡змам та людиш {II д1яльностг
Тсхногснш фактори спричинюють виникнення НС двома шляхами - через постшну безперервну \ довготривалу д1ю. або через раптове ¡мпульсивнс збурення (вибух, пожежа, тощо.), що, в обох випадках, чи в 1х комбшацп, призводить до попршення сколопчного стану властивостей компонент!в природи. У таких випадках ризиколопчний ряд для геосистеми можна вщобразити як на Рис. 1.
В результат! постшно! довготривало! д1яльносп людини, геосистема Земл1 вже мае порушен! регуляцшш зв'язки у бюсфсрк що прискорюе виникнення стану НС глобального р1вня. На локальних р1внях такий стан е особливо активпованим у великих мюышх агломеращях, де серед ¡нших техногенних фактор ¡в ризиклв варто вщмтгги фактори шумового, ¡нформацшного та слсктромагштного навантаження.
Вплив шумового фактору на оргатзм людини
Шуми рпного характеру I шумовий дискомфорт все бшыпе впливають на стан I розвиток геосистем. В першу чергу 1х вплив вщчувае людина. Як незмшний атрибут науково-тсхн¡много прогресу I процесу урбашзаци, шум викликае дсстабЫзащю у стан! людського оргашзму та його загальну дезоргашзащю, д1е на ¡мунну систему I послаблюе ошршеть захворюванням. Ланцюг шумових стрсав супроводжуе людину вдома, на робочому мющ, на вщпочинку. Досить часто людина навпъ не замислюеться над протиприродшетю шуму, спричиненого техшчними джерелами. Зони акустичного дискомфорту створюються будь-яким видом транспорту, промисловим чи комунальним шдприемством, центрами диово!' активность побутовою техшкою в квартирах. Джерелами шуму е гучномовш пристро!, юрби людей I окрем1 особи.
За сво1м впливом на орган¡зм людини шум е фактором техногенного ризику безперервно! дп. Ид час роботи в умовах виробничого шуму, кл ль клеть помилок, що
трапляються при прийнятп рппень, зростае бшыпе, шж на 50%. За останш 30 роюв у вах великих мютах шум збшыпився на 12-15 дБ, а субъективна гучнють виросла в 3-4 рази. Шум знизив продуктившсть пращ на 15-20%, суттево шдвшцив рют захворюваносп населения. Експерти вважають, що у великих мютах шум скорочуе життя людини на 8-12 роюв 1 це за самими позитивними прогнозами [2].
Рис. 1. Ризиколопчний ряд техногенного походження.
Якщо на 100 тисяч сшьських мешканщв припадае 20-30 тих, хто погано чуе, то в мютах ця цифра збшыпуеться в 5 раз1в. За даними статистики, жител1 великих мют втрачають гостроту слуху вже з 30 роюв (у нор\п - вдв1ч1 п1зн1ше) [8]. Частота захворювань серцево-судинно! системи у людей, що живуть в шумних районах у кшька раз1в вища, а ¡шсм1чна хвороба серця у них зустр1чаеться у три рази часпшс.
Пщ впливом шуму попршуеться сон та сприйняття нових знань i шформаци. Дтг стають биьш агресивними та нервовими.
Для позначення комплексного вплнву шуму на люднну медики ввели термш -"шумова хвороба". Симптомами ще! хвороби е головний бшь, нудота, драт1вливють, яю досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням слуху. До шумово! хвороби схильш бктышсть мешканщв великих мют, якл постшно отримують шумовi навантаження. Наприклад, нормативы! piBHi звуку в децибелах для мешканщв житлових квартал ¡в становлять 55 вдень i 45 вночг Однак pi3Hi джерела техногенного шуму вносять вагомий вклад у звукове середовище Mi ста: л1таки, яю низько летять, - до 100 дБ, автобуси - до 89, легюш автомобЫ - до 71, трамва! - до 90, емптепроводи - 83, пральш машини - 74-76 дБ [8]. У сучасних мюьких районах 3i значним рухом транспорту ртснь шуму близький до небезпечно! межл у 80 децибел. За таких обставин виникае сколопчний ризик техногенного походження, пов'язаний з негативними наслщками шуму для здоров'я населения та збитками у сощально-економ1чнш сфер1.
Шум д1е не тшьки на орган ¡зм людини. У мюьких умовах тривалють життя дерев коротша, шж в сшьсьюй упсцсвосп. Головною причиною цього е вплив штенсивного шуму. При дп шуму в 100 дБ рослини виживають 10 дшв. При цьому швидко гинуть кв1ти i уповшьнюеться picT рослин. Жив1 оргашзми реагують на шум д1ями, що призводять часом до незворотних наслщюв (змша ареал ¡в проживания, зменшення вщцв тощо).
Звук - це ф1зична власти в ¡сть планети Земля. Явище звуку ¡снувало на Зсм л i завжди i людина завжди використовувала властивост1 середовища як провщника, носля звуюв. Життя людини супроводжувалося звуками природного походження, в абсолютнш типа воно неможливе. Р1вень шуму природного середовища складае 3060 дБ. Шуми природного походження (шум листя, дощу, струмка, моря та ш.) д1ють на орган ¡зм людини благод1йно, протягом багатьох скшть вони сформували i певну слухову систему. За статистикою, люди, яю працюють у суттево незм1нених геосистемах, рщше, н1ж мешканщ великих мют, хвор1ють нервовими i серцево-судинними хворобами. Доведено, що шелест листя, сшв птах ¡в. дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровче впливають на нервову систему.
IcHVKwi дослщження пщтвердили, що бюлопчно Bei особливост1 звукових сигналт. на яи здатна жива ¿стота, у тому числ1 i людина, е генетично закршленими. Будь яю звуков! сигнали 61олог1чних вид1в призначеш для виконання комун1кац1йних функц1й. За природою, сила звукового сигналу мае бути такою, щоб вш був чутний суаду. який наближаеться до кордону тсриторп господаря. Використання звукових сигнал1в i розвиток музично! культури людського сусшльства, що весь час вдосконалювалася у npoucci накопичення культурно! спадщини, визначаеться спадково закр1пленими позитивними емощями людини [4].
У давнину людина, господар тсриторп. отримувала задоволення вщ власних звукових сигналт. вщ сигнал1в родич1в, чи cboix собак. Yci породи собак, яю вивела людина мають здатн1сть голосно гавкати саме з шею метою - щоб задовольнити свого господаря. Bei звуки, породжеш людиною, у свош ochobI мають шетинктивне прагнення повщомити сусщам про зайнят1сть тсриторп i упередити тим самим
вторгнення пред став ниюв шшо! громади на цю територ1ю. 3 другого боку, щ звуки повинш бути такими, щоб не виходити далеко за мсжл тсриторп господаря, сусщи мають ix почути тшьки коли наближаються до корд ошв.
Так генетично закладено, що кожен господар отримуе задоволення, коли вш чуе титьки CBoi' звуки, або, принаймш, звуки cboix пщошчних-домочадщв. Сторонш звуки попереджають про вторгнення на територ1ю господаря i е сигналом до мобшзацп для II захисту вщ непрошених гостей. Нездатшсть господаря зупинити чужорщш звуки свщчить про його нездатшсть захистити свою територда i ев i й |э iд. тобто про його слабюсть, н с ко н ку р с нт н о с и р о м ож н i ст ь та неповноцшшеть. що, у свою чергу, призводить до пригшченого та депресивного стану.
Bei щ генетично закршлеш потреби у звукових сигналах втрачають свш сенс 3i збиьшенням ццльносп населения i скороченням особистих територш проживания. Звуков! сигнали в умовах сучасно! цившзацп перетворюються на шумове забруднення, що е головною причиною дискомфорту життя сучасно! людини. Саме пов'язаш з шетинктивною потребою протир!ччя щодо використання звукових сигнал!в у cboix квартирах, машинах, дачах, мюцях вщпочинку i вщеутнютю достатньо! плопц шдивщуально! територн призводить до значного навантаження на житств.
Д'ш шформацШного навантаження
Ще б1льш небезпечним е забруднення навколишнього середовища звуковими сигналами, що несуть у co6i певну шформащю. Якщо до звичайного техногенного шуму людський органпм готовий адаптуватися використовуючи генетичн1 програми адаптацп до природних шум1в, наприклад, в ¡тру. шторму, урагану, то шформацшне навантаження, яке накладаеться на шум i спрямовуеться на здатн1сть людського мозку сприймати ¡нформащю. навпъ яка його не стосуеться, призводить до особливо негативних результапв, що виражаються у втомк драт1вливост1, головних болях, ослабленн1 ¿муштету. Особливо гнгеюча д1я ¡нформац1йного звукового навантаження вщбуваеться у тиху погоду у мюцях вщпочинку - на дачах, у nici чи парку.
Винайдення радю i телебачення, сучасно! вщео i аудютехшки е видатним досягненням цившзацп, значения якого важко переоц1нити. Але у сучасному занадто ущ1льненому евт неправильне використання цих досягнень, що йде всупереч 3i спадковою генетичною програмою людини, е значною загрозою псих!чному i б1олог1чному здоров'ю людей.
Звукове шформацшне забруднення не залежить вщ сили звуку. 1нформащя перестае впливати на людину тшьки тсцц коли вона стае зовам нечутною для людського вуха. Це пов'язано з тим, що людина шетинктивно прислуховуеться до зм1стовних звукових сигнал1в, осклльки вкладена в них ¡нформац1я може бути важливою для не! з II точки зору. Чим raxinie сигнал, тим бшыпе напружуеться людина, намагаючись до нього прислухатися. Отже, на вщмшу вщ шуму, шформацшне звукове забруднення е навантаженням на нервову систему людини завжди, не залежно вщ сили звуку [3].
Емоцшний стан людини залежить вщ полярносп сприйнято! шформаци. Наприклад, вш попршуеться коли людина чуе песимютичш прогнози, або бачить картини насильства, якими зараз переповнеш телев1зшш канали. Кожен вид музики, або шшо1 шформацп. нав язано!' ззовш примусово формуе у людини певний емоцшний фон 1 стан психши, який об'ективно не завжди сшвпадае з II настроем у даний момент. Якщо людина не готова переходити до нового емоцшного стану, шформацшш звуки, яи мають невщповщне смоцшнс забарвлення викликають рпкл негативш емоцн.
Суперечки мгж благом 1 шкодою в1д шформацшного забезпечення, зокрема, посилюються на сучасному яклсно новому, поспндустр1альному сташ ¡снування людсько! цившзацп, який описуеться теоретичною концепщею «шформацшного суспшьства», коли головними продуктами виробництва стають шформац1я 1 знания, а тсхнолопчним пщгрунтям суспшьства виявляються не шдустр1альш, а шформацшш 1 тс л с кому н 1 каш й н 1 технологи. Таким чином, шформацшне суспшьство можна визначити як суспшьство, у якому шформашя е головним економ1чним ресурсом, а шформацшний сектор виходить на перше мюце за темпами розвитку, за кшыастю зайнятих, за долею кашталовкладень 1 за долею ВВП (наприклад, доля шформацшного сектору у ВВП США - 40%).
Неможливо псрсоцшити значения шформацшних рссурав мереж1 1нтернет, зокрема, найбшыпо! енциклопедп в ¡сторн цившзацп, створено! у 2001 рощ. В1ртуальна \Vikipedia сьогодш нараховуе 10 млн. публн<ацш на 250 мовах, нею безкоштовно користуеться понад 340 млн. чоловп< у всьому евт, 1 це тшьки початок. Завдяки цьому ресурсу кожна людина мае найвищий р1вень свободи, отримавши вшьний доступ до суми вах знань людства [23].
3 другого боку, потенцшний р1вень можливостей 1нтернету як шетрументу управлшня глобальними 1 локальними процесами через маншулювання евщомютю користувач1в набагато вищий, шж це може здаватися з першого погляду. Недаремно створення всесвтгьо! комп'ютерно! мережл було зумовлено потребами вшськового сектору. Характеризуючи 1нтернет як «вшьне середовище» 1 «вектор демократизаций теор1я шформацшного суспшьства недооцшюе той факт, що головними завданнями ще! тсхнологй' були саме вщдалений контроль над об'ектами 1 управлшня шформацшними потоками навпъ в умовах «глобального збою» шформацшно! мереж1 Земл1, тобто в умовах ядерно! вшни.
У сучасних дослщженнях активно вивчаеться вплив шформацшно-комушкацшних проектов на р1вень шформацшно! безпеки держави [12, 16], але мало уваги придшяеться наслщкам шформацшного навантаження на стан людини 1 б1оти.
Термш «шформацшне забруднення» почав використовуватися з 2003 року, але дискусн щодо негативного впливу надм1рних об'ем1в шформацп з яких необхщно вишукувати потр1бш факти, розпочалися ще у 1971, привертаючи увагу до пор1вняння результата шформацшно! рсволюцп. що розпочалася у кшш XX стол ¡тля з результатами промислово! рсволюцп У1П-1Х столиъ. За значениям 1 впливом на психосоматичний стан людини шформацшне забруднення прир1внюеться деякими авторами [25, 26, 29] до сколопчного забруднення внаслщок промислового виробництва, шкода вщ нього завдае под1бних збитклв.
Людина використовуе шформащю з метою прийняття piuiCHb. здшснення вибору та пристосування до обставин i ситуацш. Однак, надлишок ¡нформацп може спричинити зниження якосп прийнятих рппень. Також це заважае людиш прислухатися до свое! ¡нту'щп i виршшти питания на пщсвщомому piBHi, що, зазвичай, призводить до бшып в1рних результата. Зайва ¡нформащя спричинюе виникнення у людини своерщного стану фрустрацп, характерною ознакою якого е дезоргашзащя свщомосп та д1яльностг У такому емоцшному сташ людиш важко вирйпувати будь-яю питания.
Су час Hi технологи загострили проблему зайво! ¡нформацп. Однак, не тшьки вони е причиною шформацшного забруднення. Будь-яка ¡нформащя. факти, що нараз1 HcnoTpioHi. лишш i вщволшають нас вщ стану та дп. яку ми виконуемо на даний момент можна вважати шформацшним забруднювачем.
Зайва шформащя, котра продукуеться торпвсльними компашями з використанням агресивних маркетингових стратегш для знаходження потенцшних покупщв свое! продукцн, найчаспше нав'язуеться людиш у в игл яд i реклами по телебаченню чи радю. Саме ui джерела масово! ¡нформацп останшм часом е паралельно i джерелами ¡нформацшного забруднення. Нерщко, з метою управлшня масовою думкою i людською свщомютю шд час трансляцп певних рекламних чи пропагандистсысих теле- та радюпрограм використовуються агресивш i не зовс1м етичш методи психолопчного маншулювання свщомютю i техшки нейролшгвютичного програмування (НЛП) [24], д\'л яких направлена на пщсвщомють того, хто И сприймае.
1нформацшне перенавантаження засобами спшкування, у зв'язку з розвитком теле кому н i кацшних технолог! й XXI столитя, нараз1 досягае свого критичного р1вня. Комп'ютерш комушкацшш програми - електронна пошта, яку, як правило, переповнюють СПАМ повщомлення, засоби оперативно! пере силки повщомлень (instant messaging) типу ICQ, Skype, MSN та mini комушкатори, звичайно, вщграють свою позитивну роль, допомагаючи людям швидке та зручне сшлкування у реальному 4aci. Але вони майже повшетю вщняли у людини можливють зосередитися на po6ori та на cboix думках, побути на самоп, зрозумпп с во!' власш почуття. За дослщженнями Nielsen Norman Group [28] перерва у po6ori спещалюта у сфер1 анал1зу i обробки ¿нформацп на одну хвилину, пов'язана з надходженням будь-якого шформацшного повщомлення у реальному 4aci, призводить до втрати продуктивное^ пращ на 10-15 хвилин, протягом яких вщновлюеться ментальний контекст i робочий ритм.
Oicpivi того, ховаючись у в1ртуальному евт людина втрачае можливють жити повноцшним реальним життям, втрачае радють дотику та живого спшкування.
Останшми роками в шформацшному вплив1 на здоров'я людини посилилась д\'л через використання мобшьних телефошв. Саме вони е одними з головних подразниклв спокою та р1вноваги людини. Особливо це стосуеться мюць вщпочинку, адже маючи при co6i телефон людиш важко розслабитися навпъ за межами Mi ста. Психолопчна залежнють вщ засобу зв'язку, який з часом перетворився на предмет престижу виражаеться у нес по ко!' i тод1, коли вш мовчить - виникае нервозшеть, «а чому це меш н1хто не телефонуе?».
Медики звертають увагу на зростання кшькосп випадюв тендинпу - запалення сухожилля пальшв у д1тей, спричиненого постшним натисканням клавш мобшьного телефону. Психологи i педагоги попереджають, що захоплення SMS-повщомленнями небезпечно, таке захоплення (як i захоплення комп'ютерними irpaMn) може перерости в хворобливу тягу i породити додатюш неврози. Англшсью вчсш стверджують, що д1ти стали ripnie спати через мобшьш телефони. Багато з них беруть ïx з собою навпъ у л1жко, продовжують грати у irpn на anapari та посилати один одному SMS-повщомлення, i тому ripnie засинають, сон д1тей бшып нсспокшний.
Окремо варто зауважити про електромагттне випромшювання вщ техшчних засоб1в, що можна вщнести до фактор ¡в бюлопчно!' дп. осклльки воно чинить негативний вплив на здоров'я людини, тварин та рослинний cbît.
Природне середовище завжди перебувало пщ впливом електромагштних пол ¡в (ЕМП). U,i поля називаються фоновим випромшюванням та спричинеш природою, включаючи електромагштне поле Землг 3 розвитком науки й техшки фонове випромшювання значно посилилося. Антропогенш ЕМП значно перевищують природний фон i останшм часом перетворилися на небезпечний фактор еколопчного ризику.
Проблема ЕМП вщ мобшьних телефон!в та, базових станщй-ретранслятор1в провайдер1в, питания ïx негативного впливу на здоров'я людини е пщ увагою cbîtoboï спшьноти вже досить тривалий час, але доел науковщ не прийшли до едино! думки. Результата дослщжень е досить суперечливими за причиною короткого юторичного npo\ii>KKy часу використання цих комушкацшних засоб1в та вщеутшетю достатньо1 кллькост1 статистичних даних. 1ншою проблемою, в1рогщно, може бути те, що у деяких випадках виевплення реальних даних може бути не випдним з точки зору отримання певних прибутклв зац1кавленими сторонами.
О крем i дослщження pîbhîb ЕМП, створюваних засобами мобильного стшьникового зв'язку, евщчать, що щ показники, як правило, перевершують граничнодопустим1 величини. При вщповщному норматив! на piBHi 100 мкВт/см2 Motorolla Star MCI-4E12, наприклад, генеруе 125,0 мкВт/см2 , NOKIA NHE-6BX-117,0, Philips TCO - 104 мкВт/см2 [18].
До 70 % електромагштного випром1нювання ст1льникового телефону поглинае тшо користувача. В зош до 1м навколо нього р1вснь випромшювання сягае 5,0-100,0 мкВт/см2, дозволяючи класифпчувати ïï як зону ризику; Tino людини, що перебувае на в¡дстанi до 1,5 м вщ користувача, поглинае електромагштне випром1нювання в обсяз1 до 50% того р1вня. що й користувач [18].
Японськими дослщниками статистично доведено руйн1вний вплив електромагштного випромшювання прилад1в на структуру води [27]. Доктор Масару Емото ще у 1994 рощ почав дослщи, пов'язаш з впливом р1зноман1тних шформацшно-снсргстичних навантажень на воду. Иого досл1джсння довели, що властивостА води змшюються в1дпов1дно до накладено! на не! ¿нформаци. Пщ ¡нформац1ею маеться на уваз1 не новини, чи повщомлення, що генеруються телепрограмами чи радюпередачами, або породженими газетними чи журнальними статтями. Зм1на характеристик води зал ежить у першу чергу вщ енергетичного
заряду - позитивного чи негативного, сумного чи радюного, який надае та чи шша шформащя.
Дослщи японського вченого полягали у замороженш води i спостереженш за кришталиками криги, сшжинками, що утворювалися у npoucci замороження. При танснн1 криги з пщвищенням температури, заморожена гранула води починае перетворюватися на кристал. Форми кристал1в кардинально вщр1зняються один вщ одного у залежносп вщ шформацп. яка надходила до не! з боку стороншх фактор ¡в - музики, молитви, чи ел ¡в промовлених, або написаних на пашрщ та налшлених на емкост1 з водою. Окр1м того, статистичний анал1з дозволяе стверджувати, що я клеть води вщображена у форм1 цих кристал1в.
Дослщження довели, що форми кристал ¡в. а, отже, i я клеть води змшюються 3i змшою характеру шформацп, що впливае на воду. Позитивш, лагщш i добр1 слова, наприклад «дякую», «любов», створюють кристали правильно! форми. На шформащю позитивного змюту вода постшно реагувала створенням чггких i гармоншних структур. I навпаки, слова негативного змюту запоб1гали утворенню кристал1в.
Реакщя води не залежить вщ мови, на яклй надаеться ¡нформащя. вона передае змют, суть, енергетичне насичення сказаного. Можливо, вода може заглянути в душу людини, яка написала, або промовила слово. I це не дивно, адже ми сам1 на 70% складаемося з води.
Людина реагуе на енергетичний заряд шформацп, яку вона отримуе так само, як вода у дослщах Масару Емото. Можливо, хвороби ф1зичного тша е не що шше, як рсакщя водного середовища у людському оргашзм1 на негатив. Вода може бути своерщним шдикатором внутршнього духовного стану i гармони у дупл людини.
Масару Емото емшрично дов1в насклльки руйшвним е також випромшювання, зокрема, стшьникових телефон1в, телев1зор1в, СВЧ ninoK i комп'ютер1в для структури та якост1 води. В1дповщно, тривалий безперервний вплив ЕМП на людину, особливо в умовах поганого самопочуття, депресивних настро1в та ослаблено! ¡мунно! системи, може сприяти розвитку захворювань людського оргашзму.
При довготривалому вплив1 ЕМП, зокрема вщ ст1льникових телефон1в, можливий розвиток дегенеративних процсств центрально! нервово! системи, раку кров!, пухлин мозку, гормональш захворювання. Особливо небезпечн1 ЕМП для д1тей, ваг1тних, людей з захворюванням центрально! нервово! системи. Випромшювання впливае на ¿мунну, ендокринну та статеву системи, збшыпуе ризик виникнення ракових пухлин, може змшювати структуру ДНК. Окр!м того мобшьш телефони, через неправильне використання, можуть також спричинити головш болк вивихи кист! рук та пальщв [7, 10, 20].
Вплив стшьникових телефошв виявляеться негативним не тшьки на людину. Будь-який живий орган1зм, рослина чи тварина, реагуе на шформацшно-снсргстичш навантаження под1бним чином. Наприклад, починаючи з 2006 р. в США та в Сврош був вщзначений феномен масового вимирання бджолиних родин, названий «Безладна загибель колошй» (Colony Collapse Disorder, CCD), у результат! якого, на сьогодшшнш день, на захщному узбережжл США загинуло 60 % популяцп бджлл.
на схщному - 70 %. У Сврош також вщбуваеться масова загибель бджлл. В ЬПмсччиш. Швсйцарп. 1спанп, Португалп. 1талп й Грецп вщзначено 40 % скорочення популяци.
1снуе гшотеза, що серед шших можливих фактор ¡в впливу на популяци бджш, таких як пестициди, паразита, парниковий ефект 1 генетично модифшоваш продукти, е робота стшьникового зв'язку: електромагштне випромшювання мобшьних телефон ¡в 1 базових станцш порушуе роботу природного мехашзму ор1ентацп бджлл у простор!. У результат^ бджола, що вилетша з вулика, не може знайти дорогу д од ому [30].
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗРОБОК У ДАНОМУ НАПРЯМКУ
Фактори шумового, шформацшного та електромагштного навантаження е провщними серед шших довготривалих 1 безперервних техногенних фактор ¡в ризику НС у мюцях значно! концентрацп населения. У результат! 1х дй' порушуеться, у першу чергу, емощйна стшклсть. ошршеть людського оргашзму, що, у свою чергу спричинюе ряд його дисфункцш. Складнють виявлення прямого впливу цих фактор ¡в на складов! геосистеми, зокрема на людину 1 жив\ оргашзми, полегшуеться проведениям розрахунклв кореляцшних звязклв м1ж джерелами навантаження, 1х потужшетю та станом психосоматичного здоров'я населения. Бюлопчний вплив можливо прослщити пров1вши корелящю з уперше зареестрованими випадками захворюваност!, особливо ди-ей. Для впуалпацп результата доцшьно використовувати методи просторового зображення.
Анал1з результата наукових дослщжень св1дчить, що на психосоматичний 1 бюлопчний стан людини впливають значною м\рою II власш смоцшш рсакцп. що проявляються, у першу чергу, в рпних формах сшлкування. Сприяють попршенню стану здоров'я також шуми, що супроводжують будь-яку виробничу, або сощальну д1яльнють та рпш форми в!брацш 1 випромшювання. Такий стан речей потребуе щлеспрямованих дш сусшльства у кллькох напрямах, зокрема: а) посилення правового забезпечення дотримання вщповщних умов виробничо! 1 дозвшьно! д1яльност1 людини; б) пщвищення жорсткосп техшчних норм до роботи техшчних пристро1в, транспортних заход ¡в. побутово! техшки з метою зменшення 1х шумових та ¿нших несприятливих для живого оргашзму характеристик; в) посилення наукових обгрунтувань при розробщ правил 1 норм мютобудування 1 1х дотримання (наукове обгрунтування при плануванш мюько! забудови, транспортних розв'язок 1 «екранування» дорщ буд1вництво будинклв ¡з звукопоглинаючими властивостями, озеленения в мшрорайонах мют). Надзвичайно важливою проблемою з точки зору географи е вщелщковування просторових аспект ¡в накладання рпних пол ¡в шумового 1 електромагштного навантаження в регюнах мюта. Саме в цих зонах мюта вплив на людину значно посилюеться.
Зважаючи на значний вплив шформацшного забруднення, вважаеться доцшьним поступове евщоме зменшення вживання суспшьством паперових носп'в шформацп агресивного спрямування - газет, рекламних буклета, листаок та ш. Зокрема це е важливим беручи до уваги те, що виробництво паперово! продукцп е головною складовою св1тового споживання пром полово!' деревини, виробництво
яке»! забезпечуеться вирубуванням .liciß. в результат! чого вщбуваеться знищення i'x бюсферних функщй (за даними FAO [31] у 2008 р. на Земл1 було зрубано 3,4 млрд. кубометр ¿в nicy).
Доречною також е необхщнють шдвищення культури надання шформаци, використання потужностей 3MI для проведения просвтшцько! д1яльност1, зокрема, наприклад, свпоглядно!, природозбер1гаючо! тематики. Щодо сприйняття ¡нформацп та реагування на не1, вважаеться в1рогщним, що замислившись над цим питаниям i навчившись в i дел i д ко ву ват и cboi рсакцп. спостер1гати за ними, людина здатна робити свщом1 вибори вщносно р1вшв насичення себе цим аспектом зовшшнього ев ¡ту. що, безумовно, мае свш вплив на II внутршнш ев ¡т.
Список liiepaiypii
1. Арманд А.Д. Рукотворные катастрофы / Арманд А.Д. //Изв. Российской АН. - 1993.
- № 5. (Серия география)
2. Безпека життед1яльносп / [Гйд ред. Я. Бедр1я] - Льв1в:"Аф1ша", 1998.
3. Горшков В.Г. Звуковое информационное загрязнение окружающей среды / Горшков В.Г., Макарьева А. М. // Экология и образование. М.:, 2001. - № 3-4. - С. 10-16.
4. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости жизни / Горшков В.Г. - М: ВИНИТИ. 1995 - XXVIII, - 472 с.
5. Безпека регюшв Украши i стратепя и гарантування / [Данилишин Б.М., Степаненко A.B., Ральчук О.М. та ш] К.: Наукова думка, - 2008. - 390 с. - (Природно-техногенна (еколопчна) безпека, Том 1.)
6. Державний класш|нкатор надзвичайних ситуацш (ДК 019-2001). - К.: Держстандарт Украши, 2002.
7. Денисов С.Г. «Внимание! Электромагнитная опасность и защита человека» / Денисов С.Г.-М.:МГУ, 2002
8. Безпека життед1яльносп: Курс лекцш. / [Жел1бо С.П.. Чмир A.I., Троян B.C., Савшов G.O.] - 1ршнь: Академ ¡я ДПС Украши, 2001. - 356 с.
9. Зербшо Д. Д. Еколопчш катастрофи у евт та в Укра!ш / Зербшо Д. Д., Гжегоцький М.Р.
- Льв1в: БаК, 2005. - 280 с.
10. 1льченко М., Кравчук С. Мобшьний зв'язок i науков1 досл1дження. http://www.ult.lviv.ua/engine/print.php?newsid=428&news_page=l.
11. Качинський А.Б. Еколопчна безпека УкраУни: системний аналп перспектив покращення / Качинський А.Б. - К.: Н1СД, 2001. - 312 с.
12. Коршлов Д.1. Вплив шформацшно-комушкацшних проектов у мережт 1нтернет на р1вснь шформащйно! безпеки Украши / Коршлов Д.1. //Стратепчна панорама. - 2009.
- № 4. - С.152-161.
13. Географический подход к теории катастроф / [ Котляков В. М., Трофимов A.M., Хузеев Р. Г. и др.] // Изв. Российской АН., 1993. - № 5. - (Серия География)
14. Класифшатор надзвичайних ситуацш в Укра!ш // Мппстерство надзвичайних ситуацш та у справах захисту населения вщ насладив Чорнобильсько! катастрофи. - К., 1998.
15. Лисиченко Г.В. Природний, техногенний та еколопчний ризики: аналп. оцшка, управл1ння / Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л., Хмшь Г.А. - К.: «Наукова думка», 2008.
- 544 с.
16. Морозов И.Л. Глобальные кибернетические системы как фактор безопасности демократического транзита. 2002. - http://morozov.vlz.ru/library/bezo.htm
17. Мягков С.М. Проблемы географии риска / Мягков С.М //Вестник МГУ. - 1992. №4.
- С. 3-8. - (Серия Геграфия)
18. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього середовища в Укршш у 2006 рощ. Мшприроди Украши. - 280 с.
19. Руденко Л.Г., Дишлик О.П., Дронова О.Л., Чабанюк B.C. Г1С аналпу можливостей виникнення надзвичайних ситуацш в Укршш (сутшсть i технолопчш ршення). Просторовий анал1з природних i техногенних ризишв в Укршш: 36. Наукових праць. К., 2009,-272 с.
20. Сотовые телефоны, http://electromag.by.ru/sar.html.
21. Тур чин А.В. Структура глобальной катастрофы. Риски вымирания человечества в XXI веке. / Турчин А.В.- М.:, 2008. - 527 с. - (Серия "Диалоги о будущем")
22. Изучение и анализ территориальных чрезвычайных ситуаций и территориальных катастроф / Шанталинский А.К. - Казань: Изд-во «ДАС», 2001. - С.166-180. - (Теория и модели социально-экономического развития территориальных систем: Сб. науч. тр. каф-ры географии и геоэкологии Казанского гос. ун-т.)
23. Щербак Ю. От «нулевых» к «десятым». Об украинских итогах прошлого десятилетия и прогноз на следующее. / Щербак Ю. - Газета «День», - № 1, - 12.01.2010.
24. Bandler, Richard & John Grinder. Reframing: Neurolinguistic programming and the transformation of meaning. Moab, UT: Real People Press. - 1983.
25. Cai, K. and Zhang, C., 1996. Towards a Research on Information Pollution. Proceedings of the IEEE International Conference on Systems, Man, and Cybernetics, 3124-3129.
26. Capurro, R., 1990. Towards an Information Ecology. In: I. Wormell, ed. Information and Quality. London: Taylor Graham, pp. 122-139.
27. Masara E. The True Power of Water: Healing and Discovering Ourselves. Amazon Sales Rank. 2005. - 196 p.
28. Nielsen, J., 2003. IM, Not IP (Information Pollution). ACM Queue, 1(8), pp 75-76
29. Nayar, M.K., 2004. Information Integrity (1*1). Total Quality Management & Business Excellence, 15(5), pp. 743-751.
30. Swiss Reinsurance Company. Economic Research & Consulting. Facts and Figures. http://www.swissre.com/pws/research%20publications/sigma%20ins.
31. FAO statistics website. -http://faostat.fao.org/site/626/DesktopDefault.aspx?PageID=626#ancor.
Дронова E. Л. Шумовые, информационные и электромагнитные нагрузки как фактор риска техногенных чрезвычайных ситуаций в геосистемах больших городов / Дронова E.JL //
Ученые записки Таврического нацюнального университета им. В.И. Вернадского. Серия: География. -2010. - Т. 23 (62). -№ 1. -С.118-129.
В статье представлена попытка характеризовать влияния шумового, электромагнитного и информационного загрязнения, свойственного местам концентрации населения, как фактор риска развития чрезвычайных ситуаций техногенного происхождения. Рассматриваются последствия такого влияния на человека и биоту с акцентом на пространственное развитие больших городов.
Ключевые слова: шум, электромагнитное излучение, информационное загрязнение, геосистема, риск, чрезвычайная ситуация.
О. L. Dronova The noise, informational and electromagnetic pressure as factor of risk of the anthropogenic emergency situations in big city geosystems /О. L. Dronova // Scientific Notes of Taurida V. Vernadsky National University. - Series: Geography. - 2010. - Vol. 23 (62). № 1. - P. 118-129.
The goal of the article is to substantiate the big cities noise, informational and electromagnetic loading as factor of risk of anthropogenic emergency situations. The consequences of these influences for human beings and biota are considered in the article with emphasis on spatial development of cities.
Key words: noise, electromagnetic radiation, informational pollution, geosystem, risk, emergency situation
Поступила e редакцию 12.01.2010 г.
