CC BY
142
УДК502.5:504.05 Ст. викл. Ю.В. Книш, канд. техн. наук;
магктрант М.Л. Котй - НЛТУ Украти, м. Львiв
ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ ШК1ДЛИВИХ ВИКИД1В АВТОТРАНСПОРТУ У НАВКОЛИШН6 СЕРЕДОВИЩЕ
Проаналiзовано негативний вплив викидiв автотранспорту на навколишне середо-вище та оргашзм людини. Виявлено найбiльш шкiдливi хiмiчнi сполуки в процесi зго-ряння дизельних i бензинових двигунiв та встановлено !хню дiю на живi органiзми. Вiдзначено, що вмiст забруднювачiв у викидах дизельних двигунiв ютотно переважае вмiст вуглеводнiв у викидах бензинових двигушв. Натомiсть у викидах дизельних дви-гунiв iстотно переважае вмют сажi, що свiдчить про те, що використання дизельних двигушв е бшьш еколопчним, порiвняно з бензиновими. Запропоновано заходи для зменшення шкщливого впливу автотранспорту. Зокрема для виршення екологiчних проблем, пов'язаних з автотранспортом, варто забезпечити жорсткiшi еколопчш норма-тиви щодо конструкци нових моделей автомобшв та двигунiв, а також залучати гро-мадськiсть, зокрема молодь до виршення цього питання.
Ключовг слова: автотранспорт, навколишне середовище, хiмiчнi сполуки, шкщли-вi викиди, еколопчна проблема.
Сьогодш збшьшуеться еколопчне навантаження на навколишне середовище, внаслщок викид1в промислових шдприемств та використання двигушв внутршнього згорання, якими оснащеш сучасш автомобЫ. Ця проблема пось дае ключове мюце у виршенш еколопчних проблем, адже викиди автотранспорту забруднюють повггря, попршують стан навколишнього середовища та негативно впливають на здоров'я людей, спричиняючи р1зномаштш захворю-вання, ураження серцево-судинно! системи, дихальних шлях1в тощо.
Мета роботи - визначити альтернативш шляхи зменшення викид1в автотранспорту в навколишне середовище.
Завдання:
• провести поршняння вмюту забруднювач1в у бензинових та дизельних викидах
двигушв;
• визначити основш недолшп використання автотранспорту;
• зосередити увагу громадськосп на основних еколопчних проблемах сучаснос-
■п, зокрема на шюдливосп викид1в автотранспорту;
• запропонувати нов1 методи зменшення викид1в автотранспорту.
Розвиток сучасного сустльства не можливий без автомобЫзацп. Авто-мобшьний транспорт вдаграе важливу роль у нащональнш економщ нашо! кра!ни 1 його прогрес значною м1рою визначае устхи вих шших галузей. Зрос-тання урбашзацп 1 збшьшення парку транспортних засоб1в з двигунами внут-ршнього згорання (ДВЗ) породжують небезпеку значного забруднення пов1тря-ного басейну, передушм густонаселених райошв.
У нашш краш проблема охорони навколишнього середовища мае загаль-нодержавне значения. У мютах, де концентращя транспортних засоб1в максимальна, транспорт переважно е одним з основних джерел забруднення. Таким чином, зменшення шкщливих викид1в рухомим складом автомобшьного транспорта е актуальною нащонально-економ1чною 1 сощальною проблемою. Отже, питання рацюнального використання автотранспорту та шляхи зменшення його шкодливого впливу на навколишне середовище та людину залишаеться вщкритим.
Для спалювання палива в теплових машинах витрачаеться велика кшь-кiсть кисню. Згоряння палива майже школи не бувае повним, тому вщбуваеться забруднення пов^ря золою, пластiвцями сажi та шшими шкiдливими елемента-ми. Енергетичнi установки викидають в атмосферу щорiчно 230-290 млн м3 золи i 60 млн м3 оксиду сiрки, 400 млн т оксиду вуглецю, 250 млн т хлору, фтору, свинцю, ртутi та iнших шюдливих речовин.
Вiдповiдно до наших до^джень встановлено, що вмiст забруднювачiв у викидах дизельних двигушв iстотно переважае вмiст вуглеводнiв у викидах бензинових двигушв. Натомють, у викидах дизельних двигушв ютотно переважае вмют сажi, що свiдчить про те, що використання дизельних двигушв е бшьш еколопчним, порiвняно з бензиновими (рис. 1). Шд час роботи автомо-бiльних двигунiв внутрiшнього згоряння джерелами викидiв шкiдливих речовин е: вщпрацьоваш гази; картернi гази; випаровування зi системи живлення.
I ГДК, мг/м
ю
2 а
X О
££ а а
00
Бензашрен, мг/м Сажа, г/м3 Вуглеводш, % Окиси азоту, % Окис вуглецю, %
0 12 3 4
Вмют забруднювальних речовин у викидах двигушв
(середньодобова) И Вмют забрудниюв у викидах дизельних двигушв □ Вмют забрудниюв у викидах бензинових двигушв
Рис. 1. Порiвняльнi показники вмшту забруднювачiву викидах бензинових та дизельних двигушв
Серед цих джерел основним е вщпрацьоваш гази, як мають складний хь мiчний склад. У вщпрацьоваш гази входить бiльше 1000 рiзних шкiдливих речовин, як негативно впливають на людину i довкiлля, 200 з них розтзнано. Основним е оксид вуглецю (СО), вуглеводш (загальна формула СтНп), оксиди азоту (загальна формула КОх), альдегiди (загальна формула ЯСНО), сполуки сiрки (основна - двооксид сiрки БО2), твердi частини (сажа - С), канцентроген-нi речовини, до яких належать складнi ароматичнi вуглеводш полщикмчно! бу-дови (основний елемент, якого найбшьше, - бенз(а)пiрен - С2ОН12), сполуки свинцю (РЬО4).
Основш з цих речовин призводять до непоправних наслщюв. Серед них:
Оксид вуглецю порушуе газообмiн в оргашзм^ Вмiст СО у повiтрi 0,01 % з тривалютю дп бшьше одше! години спричиняе головний бшь, попр-шення реакцп та зменшення працездатностi. Бiльшi концентрацп та тривале вдихання призводить до серцево-судинних захворювань, розвитку атеросклерозу, враження центрально! нервово!' системи, iнфаркту мiокарда, розвитку леге-невих захворювань.
Вуглеводнi сполуки - серед них найбшьшо! загрози завдають арома-тичнi вуглеводнi олефшового ряду, тобто ненасиченi вуглеводнi етилового ряду. Характерною особливiстю дп вуглеводнiв на органiзм людини е 'х вплив на центральну нервову систему. О^м цього, вуглеводнi спричиняють виникнення серцево-судинних захворювань, аритмш серця, порушення шлунково-кишково-го тракту, викликають змiни у складi кровi.
Численними дослщженнями встановлено, що один з вуглеводшв - ети-лен - негативно впливае на рослини, спричиняючи симптоми раннього старiння, хронiчнi ураження, вщпадання клiтин та плодiв, припинення росту. Основними альдегидами, що надходять в атмосферу з вщпрацьованими газами, е формальде-гiд i акроле!н, якi шкодливо впливають на органи дихання i слизовi оболонки.
Сажа 1 канцерогенш речовини. Частинки сажi затримуються у легенях, спричиняючи алерпю. На сво!й поверхнi сажа адсорбуе велику кшьюсть вугле-водних сполук, зокрема полiциклiчних ароматичних вуглеводнiв, серед яких найнебезпечшший бенз(а)пiрен, що здатний спричинити раковi пухлини, пере-важно рак легешв.
Оксиди азоту N0 i N02 здатнi глибоко проникати в легеш, спричиняючи пошкодження 1х тканин. За високо! концентрацп можливi виникнення хро-нiчних рестраторних захворювань i навiть смертельнi випадки. Тривалий вплив N02 призводить до хлорозу рослин (передчасного старшня).
Сполуки арки. Сiрчистий газ 802 - основний токсичний продукт сполук шрки, що надходять у атмосферу з вщпрацьованими газами. Вiн вражае органи дихання, змiнюе склад кров^ погiршуе iмунiтет, порушуе бшковий обмiн речовин в органiзмi. Висока концентращя 802 в атмосферi спричиняе гострий бронхгг, задишку, можливу смерть внаслщок рефлекторного спазму горла.
Сполуки шрки 802, 803, Ы2803 i Ы2804 завдають значно! шкоди люовому i сiльському господарствам - вони окислюють Грунт. Пiдвищують вразливiсть рослин до захворювань. О^м цього, щ речовини е основними складовими смогу i "кислотних" дощiв.
Сполуки свинцю. Наявнiсть сполук свинцю в атмосферному повiтрi мiст здебiльшого пов'язана з вщпрацьованими газами бензинових двигунiв, яю працюють на етилованому бензинi. Етилова рщина спалюеться в камерах зго-ряння двигунiв, утворюючи неорганiчнi сполуки - оксиди i солi, яю аерозолями викидаються в атмосферу. Зважеш частки розпорошуються у навколишньому середовищг Значна частина сполук свинцю осщае на землю поблизу автомо-бшьних дорiг.
Аерозолi потрапляють в оргашзм людини пiд час дихання, ^зь шкiру i разом з !жею. Вони спричиняють порушення функцiй оргашв травлення, нерво-во-м'язово! системи i мозку. Поряд iз тим, шкiдливi впливи транспорту на дов-юлля не обмежуються лише викидами рiзних сполук в атмосферу. Ширший спектр цих впливiв i шляхiв зменшення 1х негативно! дл схематично можна представити в наступнш послiдовностi (рис. 2).
Викид автотранспорту мають ютотний вплив на екосистеми. Наслщки впливу викидiв автотранспорту на екосистеми:
• забруднення атмосфери, водних об'ектiв [ земель, змша х1тчного складу Грунтш;
• видiлення теплоти в довкшля тд час роботи ДВЗ [ установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;
• створення високих рiвнiв шуму [ в1браци;
• можливоста активаци несприятливих природних процесiв, таких як: водна еро-зiя, заболочення мюцевосп, утворення сольових потокв, зсувiв [ обвал1в;
• зростання захворювань людей, тварин, заподiяння великих матер1альних збит-кiв на природш екосистеми;
• порушення грунтово-рослинного покрову 1 зменшення врожаиноси сшьсько-господарських культур.
Рис. 2. Штдливий вплив транспортних засобiв на довклля i шляхи його зменшення
Серед невщкладних заход1в щодо покращення еколопчного стану навко-лишнього середовища доцшьно видшити таю:
• встановлення в мштах швидкост автомобильного транспорту 60 км/год, за яко! шльюсть вихлопних газ1в наИменша;
• проектування об'1'зних шлях1в для транзитного транспорту;
• створення дорожтх розв'язок на двох чи трьох р1внях з метою зменшення кшь-кост зупинок перед св1тлофорами, коли р1зко зростае викид газ1в;
• оснащення нових автомобшв ефективними системами 1 пристроями зниження викид1в (катал1тична неИтрал1защя, автомати пуску 1 прогр1вання, системи уловлювання пари пального);
• зб1льшення парку автомобшв 1 автобушв, як працюють на газопод1бному паль-ному;
• припинення випуску 1 використання етилового бензину, виробництво пального та мастил, як зб1льшують негативниИ вплив двигутв внутршнього згоряння на навколишне природне середовище;
• розроблення та впровадження нових титв двигутв внутршнього згоряння з тдвищеними економ1чними характеристиками;
• розроблення нових вид1в еколопчно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енерги.
Вщповщно до проведених нами дослщжень з метою зменшення негативного впливу на довкшля необхщно:
• забезпечити прюритеттсть розвитку у великих мютах Укра1ни пасажирського транспорту загального користування на електротяз1 з послвдовним скороченням автобусного сполучення;
• забезпечити жорсткш1 еколопчн нормативи щодо конструкцй нових моделей автомобЫв та двигушв;
• розробити та впровадити систему сертифжаци автомобшш та двигушв щодо вимог еколопчно! безпеки i контролю за ix вдаовщшстю сертифжатам;
• розробити комплекс технологш, методик та техшчних засобiв для оцшки еко-лопчно1 безпеки автомобшш тд час ix експлуатаци;
• розробити комплекс технологш i теxнiчниx засобiв для оцiнки та захисту дов-кшля вiд забруднення у виробничих зонах автотдприемств;
• залучати громадсьюстъ, зокрема молодь, до виршення такого роду еколопчних проблем.
Висновки:
1. Шд час роботи автомобшьних двигушв внутршнього згоряння видшяеться бшьше 1000 р1зних шюдливих речовин, яю негативно впливають на люди-ну i довкшля.
2. Викиди дизельних двигунiв внутрiшнього згорання е менш шкiдливими, порiвняно з бензиновими двигунами внутрiшнього згорання.
3. Для того, щоб зменшити шкiдливi викиди автотранспорту, варто застосову-вати заходи, серед яких ключовим е переxiд на альтернативш види палива (енергiя сонця, електроенергiя).
4. Для вирiшення еколопчних проблем, пов'язаних iз автотранспортом, варто забезпечити жорстк^ екологiчнi нормативи щодо конструкцй нових моделей автомобЫв та двигушв, а також залучати громадсьюсть, зокрема молодь, до виршення цього питання.
Л1тература
1. Прежко В.В. Еколопчний словник : навч. поабн. / В.В. Прежко та in. - Харкiв : Вид-во ХДАМГ, 1999. - 416 с.
2. Злобш Ю.А. Основи екологл / Ю.А. Злобш. - К. : Вид-во "Л1бра", 1998. - 249 с.
3. Корсак К.В. Основи екологл / К.В. Корсак, О.В. Плахотшк. - К. : Вид-во МАУП, 2000. -
238 с.
4. Кучерявий В.П. Еколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг". - 500 с.
5. ВоронцоваТ.В. Основи життед1яльност : тдручник / Т.В. Воронцова, Н.В. Мацебула, I.A. Ретк. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - 236 с.
6. Гутаревич Ю.Ф. Еколопя та автомобшьний транспорт : навч. пошбн. / Ю.Ф. Гутаревич, Д.В. Зеркалов, А.Г. Говорун, А.О. Корпач, Л.П. Мержиевська. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Арютей", 2008. - 296 с.
7. Денисов В.Н. Проблемы екологизации автомобильного транспорта / В.Н. Денисов, В.А. Рогалев. - СПБ. : Изд-во ЭКО, 2004. - 194 с.
Кныш Ю.В., Копий М.Л. Пути уменьшения вредных выбросов автотранспорта в окружающую среду
Проанализировано негативное влияние выбросов автотранспорта на окружающую среду и организм человека. Выявлены наиболее вредные химические соединения в процессе сгорания дизельных и бензиновых двигателей и установлено их действие на живые организмы. Установлено, что содержимое загрязнителей в выбросах дизельных двигателей существенно преобладает содержимое углеводородов в выбросах бензиновых двигателей. Зато в выбросах дизельных двигателей существенно преобладает содержимое сажи, что свидетельствует о том, что использование дизельных двигателей является более экологическим, в сравнении с бензиновыми. Предложен ряд мероприятий для уменьшения вредного влияния автотранспорта. В частности, для решения экологических проблем, связанных с автотранспортом, стоит обеспечить более жесткие экологические нормативы относительно конструкции новых моделей автомобилей и двигателей, а также привлекать общественность, в частности молодежь, к решению данного вопроса.
Ключевые слова: автотранспорт, окружающая среда, химические соединения, вредные выбросы, экологическая проблема.
Knysh Yu.V., Kopiy M.L. Some Ways to Reduce Harmful Automobile Emissions into the Environment
The negative influence of automobile emissions into the environment and a human organism is analysed. The most harmful chemical compounds in the process of combustion of diesel and petrol engines are investigated; their influence on living organisms is defined. The content of pollutants in the emissions of diesel engines is determined to substantially prevail the content of hydrocarbons in the emissions of petrol engines. But, in the emissions of diesel engines the content of soot is more substantial, that testifies that the use of diesel engines is more ecological compared to petrol. Some measures to reduce harmful automobile influence are offered. In particular, more strict environmental regulations concerning the construction of new models of cars and engines should be provided in order to solve ecological problems caused by automobiles, and also to attract public, especially young people to this issue.
Key words: motor transport, environment, chemical compounds, harmful emissions, ecological problem.
УДК504.064.3:556 Астр. Т.П. Осташа1 - Львыський НУ
ветеринарноЧмедицини та бютехнологш гм. С.З. Гжицького
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОН1ТОРИНГУ ВПЛИВУ ПТАХОФАБРИК ЛЬВШЩИНИ НА ПОВЕРХНЕВ1 ВОДИ БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЗАХ1ДНИЙ БУГ
Проанал1зовано необидшсть налагодження системи спостережень 1 контролю за забрудненням водних об'екпв шдприемствами агропромислового комплексу. Обгрун-товано дощльшсть отримання шформацп про природну ягасть води та 11 змш унаслщок антропогенного навантаження птахофабрик Льв1всько! област на поверхнев1 води р> чок басеИну Захщного Бугу. Сформовано шформацшну базу впливу птахофабрик Льв1всько! област на ягасть природних вод малих р1чок басеИну Захщного Бугу. Вста-новлено фактори еколопчних загроз об'екпв птах1вництва на гщролопчш параметри басеИну р1чки ЗахщниИ Буг.
Ключовг слова: мониторинг, водш ресурси, поверхнев1 води, гранично допустим1 концентрацп.
Актуальнiсть теми. У сучасних умовах розвитку економжи Укра!ни дослщження у сфер1 анал1зу И прогнозування якосп поверхневих вод та !х ощн-ки з еколопчно! точки зору е необхщними. ЯюсниИ стан поверхневих вод та Иого оцшку потр1бно враховувати при водопостачанш, мелюрацп, комунально-му, сшьському та рибному господарств1, виробництв1 промислово! продукцп, рекреацп, санаторно-курортному розвитку тощо. Сьогодш вщчуваеться потреба в довщково-шформацшних матер1алах яюсного стану поверхневих вод для при-родоохоронних 1 водогосподарських оргашзацш, шших вщомств з питань охо-рони та ращонального використання 1 вщтворення водних ресуршв [1, 2].
Вступ. Мошторинг вод е складовою частиною державно! системи мош-торингу навколишнього природного середовища 1 е системою спостережень, за якою здшснюеться ощнка стану вод та прогнозування Иого змш з метою роз-
1 Наук. керiвник: проф. Р.П. Параняк, д-р с.-г. наук
