CC BY
19
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504.056: 656: 630*11 Ст. викл. С.В. Зубик, канд. техн. наук -
Львiвський НАУ; гол. лкничий Д.В. Лучка -К-Бузький ДЛГП "Галсмльлк";
асист С.В. Янишин; асист О.Й. Гнатик - Львiвський НАУ
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ВИКИД1В АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБ1В НА СТАН ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ВЗДОВЖ АВТОШЛЯХ1В
Дослщжено проблему забруднення атмосферного пов^я викидами автотранспорту, стан захисних люових смуг вздовж автошляхiв, встановлено показник забруд-неностi автошляхiв як частку пошкоджених насаджень у захисних лiсових смугах.
Ключов1 слова: захиснi лiсовi насадження, викиди автотранспортних засобiв, пошкодження деревних насаджень, показник забрудненостi автошляхiв.
Senior teacher S.V. Zubyk - Lviv national agrarian university; main forester D.V. Luchka - AFEC "Halsillis"; assist. S.V. Yanyshyn;
assist. O.Yo. Hnatyk - Lviv national agrarian university
An estimation of the influencing of the troop landings of vehicles is on the forest planting along motorways
Explored problem of contamination of atmospheric air by the products of emission of motor transport, explored the state of forest defences zonal along motorways, it is set that the percent of the damaged planting in forest defences zonal determines the index of mud-diness of motorways
Keywords: protective forest planting, troop landings of vehicles, damage of the arboreal planting, index of contamination of motorways.
Створення захисних люових насаджень мае вже досить тривалу юто-рда. Ще наприкшщ XIX ст. було створено перш1 насадження [1, 2], призначе-ш для огородження поштових траков з метою зменшення сшгових наношв. Дещо шзшше почали проводитись дослщження, спрямоваш на шдвищення стшкосл насаджень та ефективност захисних смуг.
Функци захисних люових насаджень вздовж транспортних шлях1в спрямоваш на зменшення чи послаблення негативних наслщюв природних чи антропогенних явищ. До найважлив1ших належать огороджувальш захис-ш функци (вщ замет1в сшгу, шску); протиерозшнц вггроломнц шумопоглина-льнц сашгарно-еколопчнц естетичш.
Сьогодш особливо важливою е санггарно-еколопчна функщя деревних насаджень. Внаслщок штенсивного руху автотранспорт вносить значну частку забруднювальних речовин в атмосферне повггря. Зокрема, у Льв1всь-кш обл. частка викид1в забруднювальних речовин автотранспортними засо-бами становить [3] майже половину загального обсягу викид1в (рис. 1). I, в цшому, спостер1гаеться тенденщя до зростання обсягу викид1в практично вЫх основних вид1в забруднювальних речовин (табл. 1) [3] протягом остан-шх роюв.
Нащомальммй лкотехшчний унiверситет УкраТмм
Табл. 1. Динамша викидiв забруднювальнихречовин автомобтьним
транспортом на територи Львiвсько'i областi
Назва забруднювально! речовини Обсяг викид1в, тис. т
2004 2005 2006
Оксид вуглецю 68,500 68,823 71,586
Вуглеводт 11,800 11,756 12,050
Оксиди азоту 6,200 6,317 7,031
С1рчистий аигвдрид 0,500 0,542 0,640
Речовини у вигляд1 суспензованих твердих частинок 0,500 0,510 0,629
Разом 87,5 87,8 92,0
2004 2005 2006
Рис. 1. Викиди забруднювальних речовин автотранспортними засобами на територи Львiвсько'i областi
За даними управлшня екологи та природних ресур-Ыв у Львiвськiй обл. на автот-расах област з вщбраних [3] 13449 проб, у 3566 пробах ви-явленi перевищення ГДК забруднювальних речовин, що становить 26,5 %. Найвищий рiвень забруднення атмосфе-ри продовжуе спостер^атися на автодорогах м. Львова (46,6 % проб з перевищенням ГДК), м. Червонограда (28,7 %), Го-
родоцького (25,0 %), Мостиського (24,0 %), Сокальського (20,6 %) Жида-чiвського (20,0 %), Перемишлянського (18,6 %), Золочiвського (17,6 %), Пе-ремишлянського (16,3 %) районiв. Львiвська обл. мае одну з найбшьш розви-нутих в державi транспортних мереж. Загальна довжина автошляхiв Львiвсь-ко! областi - 8 тис. км, зокрема з твердим покриттям - 7,4 тис. км. Тобто, як-що умовно подiлити обсяг забруднювальних речовин на довжину автошля-хiв, то протягом року на вiдрiзку автошляху довжиною 1 м автомобшьний транспорт викидае 11,8-12,5 кг забруднювальних речовин.
Кшьюсть забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферу у складi вiдпрацьованих газiв залежить вщ низку чинникiв: рельефу дороги, и технiчного стану, режимiв руху, техшчного стану автомобiля, зокрема, дви-гуна. Наприклад, обсяг оксиду вуглецю рiзко зростае у процесi прискорення i гальмування, викиди оксидiв азоту максимальш при вiдношеннi повiтря - па-ливо 16:1. Вiдпрацьованi гази мютять декiлька десяткiв компонентiв, допус-тимий вмют основних з яких наведено в табл. 2 [4].
Саштарно-еколопчна функщя захисних лiсових смуг полягае [5] в акумулюванш деревними породами шюдливих речовин, не допускаючи !х подальшого розповсюдження. Автомобiльнi викиди розповсюджуються i тран-сформуються в атмосферi за певними закономiрностями. Твердi частинки розмiром бiльше 0,1 мм осщають на пiдстилаючих поверхнях в основному внаслщок ди гравiтацiйних сил. Частинки, розмiр яких менше 0,1 мм, а також газовi домiшки у виглядi СО, СхНу, КОх, ЗОх розповсюджуються в атмосферi
шд впливом процеЫв дифузп. Частина забруднювальних речовин повггря, таких як оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводнi або свинець, головним чином накопичуються поряд з джерелами забруднення, тобто уздовж шосейних дорiг, вулиць, iнша частина, наприклад, двоокис вуглецю - транспортуеться на велик вiдстанi вiд мiсця емюй, трансформуеться в процесi перенесення. Перешкоди, наприклад у виглядi лiсового масиву чи смуги, повггряш маси обтжають, унас-лiдок чого частина домшок поглинаеться насадженнями. За рiзними даними, найкрашд поглинаючi властивостi мають тополя, верба, клен, в'яз, ясен.
Табл. 2. Граничний вмкт та ГДК основних шшдливихречовин
Назва речовини Граничний вмшт основних шквдливих речовин у ввдпрацьова-них газах двигутв Гранично допустим! кон-центрацй шквдливих речовин в атмосфер! населених пункив, мг/м3
бензинових дизельних максимальна разова середньо-добова
Оксид вуглецю (СО), % 10 0,3 3,0 1,0
Вуглеводт (СтНт), % 2 0,5 — 1,5
Оксиди азоту (КОх), % 0,6 0,2 — 0,04
Двоокис шрки (8О2), мг/м3 0,003 0,015 0,5 0,5
Сажа (С), мг/м3 100 2000 0,15 0,05
Альдегвди (ЯСНО), % 0,2 0,05 — —
Сполуки свинцю (РЬО4), мг/м3 60 — — 0,0003
Канцерогени (бенз (а) трен), мкг/м3 25 10 — 0,0001
Для ощнки саштарно-еколопчно! функцп деревних насаджень доцшь-но використати методику, запропоновану в [6], зпдно з якою дерева акуму-люють шкiдливi речовини, не допускаючи 1х розповсюдження, що спричиняе захворювання i навiть загибель дерев. Сумарна частка уражених (пошкодже-них) дерев може слугувати показником забрудненостi автошляхiв.
Однак, треба зазначити, що захисш деревш насадження, розташоваш вздовж автомобшьних шляхiв, потребують реконструкцй, значно кращого i систематичного догляду, тому на 1х прикладi неможливо адекватно ощнити ступiнь негативного впливу викидiв автотранспортних засобiв. Значно кра-щим е стан узлюь, що прилягають до автомобiльних дорiг i знаходяться у межах люових масивiв. З метою вивчення пошкодженостi деревних насаджень дослщжувались дiлянки, розташованi у межах люових масивiв (табл. 3) вздовж автошляхiв Е-40 (бiля с. Запиив) та А-258 (бiля с. Сшець та с. Реме-шв) на територй Кам'янка-Бузького району Львiвськоl областi (рис. 2). Варто зазначити, що навантажешсть автомобiльних дорiг приблизно однакова.
Незважаючи на те, що в узлюсях проводяться систематичнi саттарт рубання та доглядовi рубання все ж можемо простежити наявшсть певного негативного впливу, з тенденщею до зниження iз збiльшенням вiдстанi вщ дорожнього полотна (рис. 3).
Основна частина уражених дерев представлена такими деревними породами, як дуб, осика та сосна. Осика уражаеться осиковим трутовиком, сосна - сосновою губкою. Дуже висока частка всохлих гшок сосни i дуба. Най-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
бiльшою проблемою е всихання дуба звичайного, що спостер^аеться у 62 кварталi. Зпдно з [7], можемо припустити, що причиною всихань е захворю-вання дуба судинним мжозом або ж грибок Mikozzhira, який перебувае у ко-реневiй системi й знаходиться в симбюзному зв'язку з рослиною. Грибок М1-kozzhira дуже чутливий до кислотность Встановлено [7], що у тих випадках, коли рiвень грунтових вод у межень шдвишуеться до 1 м, а 1х мшерашзова-нiсть та кiлькiсть хлор-йону в грунтах перевишуе вiдповiдно 10 г/л i 0,05-0,06 %, дубовi насадження всихають.
Рис. 2. Розташування до^джуваних смуг
Табл. 3. Таксацшна характеристика видШв, на яких розташоваш
досл'кджуваш смуги
Досль джувана смуга Квартал л • ^ « к и Склад наса-джень Вк, ро- к1в Висота, м £ 1 ° • ^ Клас бо-ттету Повнота Тип ль сорос-линних умов
1 33 33 6Дз3Лпд1Гз 55 20 26 1 0,5 С2
2 72 1 8Гз1Лпд1Дз+Гз 50 18 20 2 0,65 Д3
3 62 14 8Дз1Сз1Гз+Ос 50 19 18 1 0,65 С2
4 62 15 10Дз+0с+Гз 50 18 18 1 0,6 Д2
Iiiuii видн пошкоджень (мехашчш, внаслщок дп природних чиннишв (cHir, BÎTep)
Рис. 3. Види пошкоджень та ктьтсть пошкоджених дерев
Для nopÎB^HM результатiв дослiджень було обстежено смугу насаджень, розташованих неподалж 72 кварталу за межами люового масиву У за-хиснш смузi (рис. 4) частка ушкоджених насаджень значно вища: велика частка дерев, пошкоджених грибковими та раковими утвореннями.
3? 30
Рис. 3. Пошкодження дерев у захиснш Рис. 4. Сумарна частка пошкоджених смузц розташованй дерев як показник
за межами лкового масиву забрудненост1 лкового масиву
Нащоиальиий лкотехшчиий уиiверситет Украши
У процес створення вуличних посадок вздовж автомобшьних шляхiв звичайно необхiдно враховувати газостшюсть деревних рослин. Згiдно з [5], високий стушнь стiйкостi мають шьм, дуб пiвнiчний, вiльхи чорна та Ыра, каркас, шелюга червона, стрея, лох вузьколистий, дещо нижчий серед хвой-них: модрини: европейська, Сукачова, сибiрська i японська, ялiвець козаць-кий, туя, тис, дуб звичайний, тополя канадська, ясен зелений, в'яз, верби Ыра i козяча, яблуня, груша, акащя жовта, бузок, самшит. Водночас, необхщно враховувати й тип умов мюцезростання мiсцевостi. А в цьому випадку, як ета-лон для створення захисних смуг за межами люових масивiв доцшьно вико-ристовувати насадження, що розташоваш на узлiссях у межах люових маси-вiв й зростають у близьких едафiчних умовах.
Як висновок, можемо шдсумувати: дослiдження стану люових насаджень, розташованих на узлюсях вздовж автомобiльних шляхiв, може слугу-вати показником забрудненостi, завантаженостi автомобильного шляху i, водночас, результати дослщжень можна використовувати як еталонш у процесi проектування чи реконструкци iснуючих захисних насаджень.
Л1тература
1. Огиевский В.В., Рубцов Н.И. Лесные культуры и лесные мелиорации: Учебник для лесотехн. вузов. - М.: Высш. шк., 1960. - 450 с.
2. Уход за лесом и лесные полосы: Переводы из иностранной литературы/ Под ред. Г.Р. Эйтингена. - М.: Изд-во иностр. л-ры, 1957. - 303 с.
3. Еколопчний паспорт Льв1всько*1 область - Льв1в: Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Льв1вськш обласп, 2007. - 142 с.
4. Гутаревич Ю.Ф., Зеркалов Д.В., Говорун А.Г., Корпач АО., Мержиевська Л.П. Еколопя та автомобшьний транспорт: Навч. пос. - К.: Арютей, 2006. - 292 с.
5. Мелехов И.С. Лесоведение: Учебник для вузов. - М.: Лесн. пром-сть, 1980. - 408 с.
6. Зяблов С.Ф., Серватииский В.В., Адмаев О.В., Гаврилеико Т.В., Ерофеев Ф.А. Явления коергизма при оценке экологической безопасности на автомобильных дорогах// Вестник КрасГУ. - Красноярськ. - 2004. - С. 143-150.
7. Болтеиков Ю.О., Булат А.Г., Усцький I.M. Пошук та використання штам1в гриба -гливи звичайно'1 (Pleurotus ostreatus) у бюлопчному захист соснових насаджень, уражених ко-реневою губкою// Лювництво i агролюомелюращя. - Харюв: "С.А.М.". - 2004, вип. 107. -С. 225-229.
УДК 504.064 Асист. У.П. Новак - НЛТУ Украти, м. Льв1в
РОЛЬ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ В КОНТЕКСТ 1НТЕГРАЦН УКРАШИ ДО CBITOBOÏ ОРГАНIЗАЦIÏ ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто важливiсть екологiчного аудиту в контекст штеграцп Украши до Св^ово!' оргашзацп торгiвлi. Висвiтлено проблему конкурентоспроможносп втиз-няно!' економiки та позитивний вплив на не'! здшснення екоаудиту. Розкрито роль екологiчного аудиту в умовах залучення швестицш та отримання пiдприемствами кредитiв.
Ключов1 слова: еколопчний аудит, Св^ова органiзацiя торгiвлi (СОТ), навко-лишне середовище.
