CC BY
338
УДК 372.36 Ольга ПОЛСВ1КОВА
ШЛЯХИ ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ ПЕРШОКЛАСНИК1В
Автор cmammi аналгзус шляхи збагачення словникового запасу першокласниюв у контекстг педагоггчног тноватики.
Автор статьи анализирует пути обогащения словарного запаса первоклассников в контексте педагогической инноватики.
The author of the article analyses the ways of enrichment the first year pupils' dictionary in the context of pedagogical innovation in education.
Сучасна школа першого ступеня — це результат важливих змш, що ввдбулися в систем! в1тчизняно! осв1ти протягом останшх роюв i сприяли появ1 педагопчно! шноватики — вчення про створення, оцшювання, освоения i використання педагопчних новашй [2, с. 3]. Дослщжуючи трискладовий процес — процес створення, засвоення i застосування нововведень, науковщ виокремлюють значупцсть po.ii вчителя в застосуванш шновацшних технолопй. У цьому контексп актуальним е анал1з використання педагогом ефективних шлях ¡в розв'язання навчально-виховних завдань початково! ланки осв1ти, зокрема завдань формування мовно! особистоси молодшого школяра, де чшьне viicue nocuae робота над семантикою с. пв р1дно! мови.
На заход! дослщження педагопчно! ¡нноватики ведуться з кшця 50-х роюв XX стол1ття i близько 15 роюв — у нашш крапп. Серед учених, яю здшснюють науков1 розвщки у зазначеному напрямку, 1пльне viicue займають npaui I. Беха, Л. Даниленко, I. Дичювсько!, М. Кларша, О. Пехоти, О. Попово1, Л. Подимово!, А. Пр1гожина, В. Сластьонша, А. Хуторського.
Р1знопланово розглядалася науковцями i проблема збагачення словникового запасу д1тей молодшого шюльного в1ку: в лшгвютичному (Л. Булаховський, В. Горпинич, I. Ковалик, М. Плющ, В. Русашвський та ш.), психолопчному (Л. Виготський, П. Гальперш, Д. Ельконш, О. Леонтьев та iH.), психофЫолопчнохту (М. Кольцова, М. Красногорський, I. Павлов та iH.), л1нгводидактичному (А. Арушанова, М. Вашуленко, Т. Рамзаева, Т. Потоцька, О. Хорошковськата ¡н.) аспектах.
Подальших наукових досл1джень вимагають актуальн1 аспекта робота 3i словом у LiiKCui першого ступеня, яка в1дкрита для глобальних ¡нновац1йних процеав i пос1дае важливе viicue в един1й систем! навчання i виховання, що склалася в наш1й крашг
Мета cmammi: анал1з шлях1в збагачення словникового запасу першокласниюв у контексп педагопчно! ¡нноватики.
Досягненню поставлено! мети, на нашу думку, сприятиме розв'язання таких завдань:
- з'ясування основних вимог (принцишв) лексично! роботи, прийом!в семантизаци незнайомих дп"ям сл!в й ефективносп використання словниково-семантичних вправ;
- дослвдження методики роботи 3i словниками в аспект! збагачення словникового запасу першокласниюв;
- визначення методичних умов, що забезпечують результативне використання «Тематичного словника школяра» на уроках навчання грамота;
- розробка уроку-презентаци «Тематичного словника школяра».
Процес збагачення словникового запасу учшв початкових клаав вимагае анал!зу основних вимог (принцишв) лексично! роботи, з'ясування прийом!в семантизаци незнайомих дп"ям олв та ефективносп використання словниково-семантичних вправ.
Принципи методики збагачення словникового запасу молодших школяр!в ураховують специфжу слова як одинищ мови: безпосередшй зв'язок слова i3 зовшшшм свпюм, його значеннев! (семантичн!) зв'язки з !ншими словами, особливост! лексичного значения слова в оточенш з шшими словами й у р!зних функц!онально-значенневих типах мовлення. В!дпов!дно до цих особливостей слова вид!ляють таю принципи методики збагачення словникового запасу учшв:
- сшввщнесення слова I реально! дшсносп (предмета або малюнка цього предмета) у тлумаченш лексичного значения слова (екстралшгвютичний принцип);
- з'ясування значения слова в його родо-видових, синош\пчни\ й антош\пчни\ зв'язках, у його структурно-семантичних вщносинах и спорщненими словами (парадигматичний принцип);
- анал1з слова в його оточенш з шшими словами з метою виявлення валентних зв'язюв (синтагматичний принцип);
- дослщження вживаност! слова у певних стилях (функцюнальний принцип);
- включения слова в контекст словосполучення, речения, складного синтаксичного цшого (контекстуальний принцип).
Перший 1 другий принципи сприяють семантизаци ел ¡в. четвертий 1 п'ятий — актуалпацп. Третш принцип однаково важливий 1 для ссмантизацм, 1 для акту ал наш! ел ¡в.
Методика початкового навчання украшсько! мови нал1чуе чимало прийо\пв ознайомлення учшв з новим словом 1 його значениям: демонстрування предмета чи малюнка (для ел ¡в ¿з предметним значениям); з'ясування значения слова за тлумачним словником; використання контексту; доб1р синош\пв; доб1р антош\пв; доб1р до слова родово! назви або до родово! назви — окремих його видових назв; пояснения слова з опорою на його видову чи родову ознаку; морфемний або елементарний словотворчий аналп: етимолопчний анагпз; переклад слова шшою мовою, яку знають учш даного класу [1, с. 213-214; 3, с. 129-130].
Отже, прийоми ознайомлення учшв з семантикою слова рпномаштш. але виб1р способу !х семантизаци зумовлений конкретними дидактичними завданнями, а головне — доцшьшетю використання кожного з них.
Контекст нерщко створюе ¡люз1ю розумшня змюту слова. Тому варто шдбирати такий контекст, щоб вш забезпечував хоча б найбшып загальне уявлення про значения слова — знания про те, яко! групи предмепв, явищ, процеав, якостей стосуеться предмет, ознака, д1я, позначен! цим словом. Для бшып ч!ткого розум!ння змюту слова й активного користування ним не варто обмежуватися лише опорою на контекст. Вузький д!апазон мае ! застосування наочност! п!д час пояснения змюту слова. Обмежен!сть цього способу знаходиться в прямому зв'язку з характером семантики слова: наочно можна представити лише конкретш предмета, явища й дуже незначною м!рою — процеси та якосп. За допомогою наочних засоб!в не можна пояснити и! вщтшки значения слова, и! його вживання. Застосування наочност! особливо виправдуе себе на уроках читання, коли вчитель знайомить дггей !з застаршою лексикою.
Значно ширше застосування знаходить зютавлення нев!домого слова з ввдомим, наявним у словниковому запас! школяра ! добре знайомим йому. 3 щею метою використовуються синошми й антон!ми. 3!ставлення необхщне й у словотворчому анал!з! слова. Сутшсть цього способу полягае в перенос! значения ввдомого слова на невщоме — або за под!бшстю значень, яюцо залучаються синон!ми, або за протилежшетю, якщо використовуються антошми. Найб!льш доцшьний такий порядок роботи: учитель називае синошм (антон!м) ! вказуе на те загальне, що е у значенш обох сл!в. Шсля цього учням пропонуеться вказати значения незнайомого слова або тшьки в!дт!нок значения, спираючись на змют в!домого слова. Така робота здшснюеться п!д кер!вництвом учителя: в!н мае вчасно шдказати вщтшки значень нового слова, яю неможливо з'ясувати з! зм!сту в!домого.
Важливе значения мае лопчне визначення поняття, яке позначае предмет (явище, процес, яюсть). За допомогою цього способу розкриваеться змют слова, а також виявляються його родова ! видова характеристики. Обидв! ц! сторони поняття, зм!ст якого розкриваеться, ч!тко визначають лексичне значения слова.
Виб!р способ!в семантизац!! слова залежить, по-перше, в!д того, в активний або пасивний запас воно вводиться; по-друге, вщ типу лексичного значения слова. Слова, призначеш для введения в активний словниковий запас учня, вимагають не т!льки роз'яснення !хнього зм!сту, але ! розкриття лексично! сполучуваност!, а також сфери стилютичного вживання. Щоб слово увшшло в активний запас учн!в, необхщно з'ясувати
його лексичну сполучувашсть (валентшсть) [ сферу стмистичного вживання. 3 щею метою слщ за пояснениям слова показати типи ел ¡в. з якими розглянуте слово вступае у семантичний зв'язок. Вщсутшсть тако! роботи е одшею з причин лексичних помилок. Доб1р ел ¡в. з якими вступае у сполучення дослщжуване слово, може здшенювати як учитель, так 1 са\п учш. Школяр1 наводять приклади вживання цього слова у сполученш з ¡ншими словами.
Кожей п названих способ1в семантизаци мае обмежеш можливосп. Найчаспше пояснения лексичного значения слова будуеться на основ1 поеднання двох 1 бшыпе способ1в 1 залежить це вщ типу лексичного значения слова: конкретне воно чи абстрактне, мотивоване або невмотивоване, пряме чи переносне, емоцшно забарвлене або емоцшно незабарвлене, нейтральне або стшпстично забарвлене. Так, для конкретних мотивованих ел ¡в ¿з прямим значениям досить використовувати мотивацшний анал1з цього слова 1 наочшеть. Абстрактш слова семантизуються за допомогою лопчного визначення та мотивацшного анал1зу (якщо розглядаеться похщне слово).
3\пст роботи п семантизаци ел ¡в ми вбачаемо не тшыш у з'ясуванш 1х лексичного значения, але й у вихованш уваги школяр1в до незнайомих ел ¡в. що формуеться у процесс виконання вправ шдручника та написания перекал в.
Систематична робота в зазначеному напрямку призводить до того, що учш починають фшеувати свою увагу на незнайомих словах 1 мають змогу з'ясувати 1х значения в р1зних джерелах.
Програма з рщно1 мови [5] вимагае вщ учителя здшенення систематично! словниково! роботи, що мае забезпечити необхвдну лексичну п1дготовку учн1в.
Збагачення словникового запасу першокласниюв у пер1од навчання грамоти передбачае застосування ц1лого ряду спещальних, в1домих у методиц1 початкового навчання мови прийо\пв: уведення додаткового лексичного матер1алу до вправи з букваря; доб1р складних за семантикою ел ¡в у речения для розбору; виконання словниково-лопчних вправ; доб1р ел ¡в на орфограф1чне правило; складання з потр1бними словами словосполучень або речень; складання зв'язних текст ¡в за опорними словами.
В орган наци словниково-семантично! роботи доречним е використання рпних тип1в словниюв: тлумачного, у якому мютяться тлумачення значень ел ¡в; словника синош\пв. призначення якого полягае в тому, щоб дати вчителев1 лексичний мат ер ¡ал. необхщний для орган1зац11 роботи з розширення запасу синош\пв у мовленн1 учн1в, розкрити значения ел ¡в; словника антош\пв; фразеолопчного словника, що допоможе школярам удосконалити культуру мовлення, збагатить 1хн1й словниковий запас образними виразами; зб1рок присл1в'1в, приказок, загадок, скоромовок, яю сприятимуть формуванню позитивного ставлення до евпу, збагаченню почутт1в дитини, II мови й мовлення.
«Тематичний словник школяра» [4] — довщковий навчальний пособник, що хпетить понад 2000 сл!в, яю згруповано у 87 тем. Ця навчальна книга, окр!м можливостей використання з метою формування орфоешчних та орфограф1чних навичок, розрахована на збагачення, уточнения й активпашю словника молодших школяр1в у загальнш систем! навчання р1дно! мови. У добор! ел ¡в варто враховувати так! критери: 1) практична значупцеть слова, тобто його роль у шзнавальнш 1 \ювленнев1й д1яльност1 учшв у процес1 оволод1ння курсом рщно! мови; 2) частота вживання, регулярне використання слова в мовленневш практищ школяр1в у зв'язку з вивченням програмового матер1алу; 3) семантична доступшсть — критер1й, що нацшюе враховувати здатшеть учн1в осмислити сутн1сть явища, яке позначаеться словом; 4)яюсна повноцшшеть слова — з точки зору семантичного, експресивного, сгил1сгичного, граматичного й орфограф1чного аспект! в.
Прийоми роботи 1 змютовна сторона завдань необмежен1. «Значения ел ¡в у словнику розкриваеться за темами ¡сторичного. краезнавчого, народознавчого, природознавчого, мовознавчого, мистецтвознавчого, спортивного, побутового та шшого характеру» [4, с. 3].
Прийоми роботи можуть бути спрямоваш на вироблення таких у\пнь: розташовувати слова за абеткою; шукати у словнику слова одше! тематики; знаходити помилки в алфав1тному розташуванн1 сл1в: яке слово «заблукало»; указувати кшька букв перед буквою
«еф», кшька букв теля «ем»; указувати плеть останшх л1тер алфавпу, п'ять букв теля «де», «пе», «ер» 1 т. ш.
Особливо! уваги заслуговуе процес засвоення дпъми струкгури словниково! стагп. У шй теля вихщного слова в квадратних дужках подаеться правильна л1тературна вимова, переклад росшською мовою. 3 абзацу розкриваеться лексичне значения слова. У деяких випадках теля тлумачення слова подано си нон ¡ми. Значна кшыасть ел ¡в шюстрована прикладами. Це — художт тексти, у яких вживаеться заголовне слово. Часто це слово описуеться у фор\п загадки, казки, народно! теш, прикмети, л!чилки, скоромовки, присл!в'я, приказки або см!шинки.
Зупинимося на методичних умовах, що забезпечують результативне використання «Тематичного словника школяра» на уроках навчання грамоти. Правильний виб!р мюця словниково! роботи у структур! уроку рщно! мови залежить в!д майстерносп вчителя. Словник може використовуватися в будь-якш частин! уроку, коли виникне необх!дн!сть уточнити або розширити значения слова. Найчаспше це колективна робота вам класом з уточнения лексичного ! граматичного значень слова, що знадобиться учням у майбутшй творчш робот!. Можна ввести дану лексему у словниковий диктант, теля перев!рки якого уточнити значения слова за словником.
Найбшып розповсюдженою все-таки е шдивщуальна робота, насамперед з тими учнями, яю ранппе зак!нчили вправу або завдання шдручника. Завдання за словником повинно бути коротким, лопчно пов'язаним !з вправою п!дручника ! мати вих!д у мовленневу практику.
ГПдбираючи слово для лексично! роботи, варто врахувати спрямован!сть на майбутню творчу роботу, особливост! вимови, написания, багатозначшеть слова, його синон!м!чний ряд, антошм!чш пари. Коли слово засвоене, тобто учень запам'ятав його вимову ! написания, знае значения (або кшька значень), вм!е п!д!брати синошми, можна переходити до поеднання малих форм. I тод! мовлення вихованця стае в!льним. Л!кв!дувавши скуисть школяра, вчитель мае змогу працювати над недосконалим дитячим висловлюванням, знову ! знову звертаючись до словника.
1ншою методичною умовою, що забезпечуе ефективну роботу з! збагачення словникового запасу учшв за допомогою «Тематичного словника школяра», е врахування внутршньопредметних зв'язюв у процес! роботи над словом. Це реальний шлях усв!домлення понять ! водночас розвитку операц!йних умшь школяр!в. Уважне читання словникових статей мае забезпечити уевщомлення молодшими школярами взаемозв'язку лексичного значения слова, його фонетичних ознак ! граматико-орфограф!чних значень. 1накше вимовлене слово не буде зрозумше грамотн!й людин!, воно «р!затиме слух». Зв'язки усв!домлюються ! встановлюються дпъми поступово, п!д час вивчення граматики, правопису та словотвору.
Важливою методичною умовою, що забезпечуе результатившеть використання «Тематичного словника школяра» на урощ, е розвиток емоцшних процеав особистост!. Маеться на уваз! не просто показ малюнюв або застосування розповщей, що формують !нтерес до слова! мови в цшому. Йдеться про багатство переживань, пов'язаних !з п!знанням самого слова, правильшетю його розум!ння, точн!стю вживання в мов! у р!зних значениях, умшням зам!нити слово !ншим, б!льш точним, виразним. Такий емоц!йний п!дйом постшно мае бути на уроках рвдно! мови.
Словников! статт! «Тематичного словника школяра» е штегруючими ланками, що поглиблюють, уточнюють и сам! понягтя з р!зних навчальних предмет!в, ознайомлюють !з нев!домими значениями, ознаками. Усе це формуе розумов! операц!!, поповнюе словниковий запас, розвивае мовлення, збагачуе учня знаниями, виховуе особистють.
Досить часто теля виконання завдань букваря пропонуегься розкрити значения деяких словосполучень. «Тематичний словник школяра» тут служить довщковим поабником.
Читаючи статтю словника, д1ти \пркують шд кер1вництвом учителя, уточнюючи лексико-семантичш вщтшки слова. Це дуже важливо для виховання 1 розвитку молодших школяр1в. П1д час шдготовки до творчо! роботи педагог заздалегщь актив1зуе лексику учшв: уточнюеться значения слова, аналпуються його ¡стотш ознаки, пряме 1 переносне значения, якими близькими за змютом словами можна замшити слово, можна чи ш вжити протилежш за змютом слова, стшю словосполучення.
Наведемо авторську розробку конспекту уроку-презентаци словника в 1 класт
Тема. Розвиток артикуляцшно-вимовних умшь. Словниково-лопчш вправи. Презентащя «Тематичного словника школяра» К. Прищепи та В. Лук'яненка.
Мета: розвивати артикуляцшно-вимовш в\пння. мислення школ яр ¡в; збагачувати словник учшв; заохочувати до самонавчання через роботу з доввдковою лпературою; вчити працювати разом; ознайомити з першим словником молодших школяр ¡в; виховувати гуманш почуття.
Обладнання: «Тематичний словник школяра», казковий будиночок, шдиввдуальш картки п завданнями кожному учнев1, таблички з чистомовками, лист вщ пана Морока, паспорт словника, звукозапис-звернення книжки.
Хгд уроку
I. Оргамзсщшна частина
— Сьогодш на урош навчання грамоти в нас у клаа з'явився ось такий будиночок. Меш дуже хочеться д1знатися, хто в ньому живе. А вам? То ж давайте довщаемось. А що ж треба зробити, перш и ¡ж увшти?
— Треба постукати, подзвонити.
— Легенько стукаемо середшм пальчиком право! руки. А тепер двома. Спробуемо вслма. нехай думають, що дощик ¡де. Ихто не виходить...
II. Основна частина
1. Артикуляц1йно-ви\ювн1. творч1 вправи: вправи на розвиток фонематичного слуху, самостшна робота; робота з чистомовками; вправи з римування.
2. Словниково-лопчш вправи. Робота в парах. Перев1рка.
3. Презентащя книги.
— Ось { складш завдання здолали. Тихше! Я чую, як скриплять двер1 (звукозапис). Дивпъся, вони вщчиняються!
3.1. Звернення книжки до д1тей.
— Здрастуйте, д1ти! От я \ з вами! Дякую, що так старанно й наполегливо йшли на зустр1ч и мною. Так багато завдань виконали. Я ваш перший словник. Я проведу вас дал1 сво1ми стор1нками у крашу краси р1дного слова. Допоможу вам правильно писати, вимовляти слово, розтлумачу його значения, дам переклад росшською мовою. У меш ви знайдете в1рпп, загадки, скоромовки, л1чилки, присл1в'я та приказки, де е згадуване слово. Стагп у словнику роз\пщен1 за алфавпом п обов'язковим наголосом.
— Послпхшться наш1й госп, привпайте II1 запросить на гостину до нашо! осел!, у це примщення, в нашу другу дохпвку. А це що?
— Паспорт.
3.2. Вщомосп про словник.
— А що таке паспорт?
— Це особистий документ.
— Подивимося, що у ньому. Народився у 1997 рощ. Мюце народження — \iicTO Кш'в, вул. Обсерваторна, 23. Вш — син автор1в Катерини Степан ¡вн и Прищепи та Василя Григоровича Лук'яненка.
4. Робота з! словником.
— А зараз сюрприз. Загляньте до сво1х портфелиюв 1 подивпъся, чи немае там чогось новенького? (Ддти виймають словники.)
4.1. Розгляд книжки.
4.2. Читання роздшу «Абетка» учнями.
4.3. Перегляд роздшу «Книга».
4.4. Читання окремими учнями тлумачення ел ¡в за власним вибором. III. Заключна частина
5. Пщсумок уроку.
— Хто виявився мешканцем казкового будиночка? Вш вам подобаеться? Що було щкавого? Що було нового? Дякую вам за роботу на урощ! (Репортаж.)
Таким чином, у npoueci роботи над збагаченням словника першокласника поряд п навчальним завданням реал1зуеться i практична мета розвитку мовлення молодших школ яр ¡в. За допомогою словника дитина вчиться використовувати лексичш засоби мови у власному мовленш. Отже, з одного боку, вона збагачуе й уточнюе власний словниковий запас, а з шшого, — починае вчитися користуватися cboim словниковим запасом у мовленш — робити це лексично точно, граматично правильно, виразно, тонко вщчувати значеннев1 вщтшки слова.
Перспективи подалыпих дослщжень вбачаемо у з'ясуванш шлях1в забезпечення наступносп мiж дошкшьною та початковою ланками осв1ти в реал ijauii завдань збагачення словника д1тей 5-7 роюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вашуленко М. С. Украшська мова i мовлення в початковш школ1: методичний поабник / М. С. Вашуленко. — К.: Освп-а, 2006. — 268 с.
2. Дичювська I. М. 1нновацшш педагопчш технологи: навчальний помбник / I. М. Дичювська.— К.: Академвидав, 2004. — 351 с.
3. Методика викладання украшсько! мови: навч. помбник / за ред.. С. I. Дорошенка. — К.: Вища школа, 1992. —398 с.
4. Прищепа К. С. Тематичний словник школяра / К. С. Прищепа, В. Г. Лук'яненко. — К.: Гала, 1997. — 336 с.
5. Програми середньо! загальноосвпиш! школи. 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006. — С. 12-78.
УДК 378:159.9:331.101.3 Наталя БОДНАР
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ГРАФ1ЧНИХ НАВИЧОК МОЛОДШИХ
ШКОЛЯР1В
На ocnoei аналгзу науково-методично'1 лтератури у cmammi розглядаютъея особливостг формування графгчних навичок молодших школяргв; аналгзуються труднощг, яю виникаютъ у процеа формування навичок письма; з'ясовуютъся причини ix виникнення; запропоновано вправи, яю сприяютъ подоланню визначених утруднень.
На основе анализа научно-методической литературы в статье рассматриваются особенности формирования графических навыков младших школьников; анализируются трудности, возникающие при формировании навыков письма; определены причины их возникновения и предложены упражнения, способствующие преодолению данных трудностей.
The article based on an analysis of scientific and methodical literature discusses peculiarities of graphic skills of younger students, examines the difficulties involved in the formation of writing skills, identified the reasons for their occurrence, and suggested exercises to overcome these difficulties.
У молодшому опальному Biui учш починають опановувати писемну знакову систему, важливу i для ycniniHoro навчання, i для подалыпо1 трудово! д1яльносп. Необхщною умовою оволодшня шею системою е формування графшних навичок. Зпдно з Державним стандартом початково! загально! осв1ти формування граф1чних навичок, техшки письма е важливою складовою початкового навчання. Необхвдно прагнути, щоб письмо молодших школяр1в було охайним, розб1рливим, оскшьки це мае не лише суто практичне значения, а й значний виховний та розвивальний потеншал.
Зазначимо, що граф1чн1 навички не зводяться лише до виконання системи вправ, яю необх1дн1 для формування у школ яр ¡в автоматизованих умшь графшно зображати за
