ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Ганна Чемерис; Ганна Брянцева; Олександр Брянцев

Scientific journal

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION Has been issued since 2013. Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видаеться з 2013.

p-ISSN 2413-1571 e-ISSN 2413-158X

DOI: 10.31110/2413-1571 https://fmo-journal.org/

I DOI 10.31110/2413-1571-2021-032-6-008

УДК [37.091.313:004:005.591.1]:7.012 |

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАИН-ОСВ1ТИ У КОНТЕКСТ1 СТРАТЕГИ ЦИФРОВО1 ТРАНСФОРМАЦП ОСВ1ТИ I НАУКИ УКРАШИ

WAYS TO IMPROVE DESIGN EDUCATION IN THE CONTEXT OF THE STRATEGY OF DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE

Ганна ЧЕМЕРИС

3anopi3bKuü нац'юнальний ушверситет, Украша [email protected]

https:fforcid.crg/0000-0003-3417-9910

Ганна БРЯНЦЕВА

3anopi3bKuü нац'юнальний ушверситет, Украша [email protected]

https:fforcict.crg/00Q0-00g0-9689-1197

Олександр БРЯНЦЕВ u

Запорiзький нац'юнальний ушверситет, Украша [email protected]

https:fforcid.crg/00Q0-00g3-1220-Q653

Hanna CHEMERYS

Zaporizhzhia National University, Ukraine [email protected] https:ddorcif.orgd1111-1113-3417-9911

Hanna BRIANTSEVA

Zaporizhzhia National University, Ukraine [email protected] https:ddorcif.orgd1111-1112-9689-8&97

Olexandr BRIANTSEV s

Zaporizhzhia National University, Ukraine [email protected] https:ddorcif.orgd1111-1112-9221-1653

АНОТАЦ1Я

ABSTRACT

Формулювання проблема. У статтi розглядаеться цифрова трансформац/'я та i'i вплив на вдосконалення сучасно) дизайн-осв/'ти у закладах вищо)' осв/'ти Укра)ни. Метою досл'дження е анал/'з цифрово)' трансформацп осв/'ти в Укра)нi, досл'дження iнтернацонального досв/'ду цифрово)' трансформацп дизайн-осв/'ти та окреслення шлях/в вдосконалення укра)нськоï дизайн-осв/'ти з урахуванням тенденцп до цифрово)'трансформацп.

Матер1али i методи. Для виршення поставлених завдань у досл'дженнi комплексно застосовано загальнi (системний, 1'нструментальний та функцюнальний п1'дходи, д1'алектичний та пор'вняльний анал1'з, синтез та систематизац'я для досл1'дження педагог'чно)', науково-техн1'чно)' та методичноï л1'тератури), спец/'альнi (спостереження та анал'я осв1'тньо)' практики) та загальнолог1'чн1' методи (екстраполяц'я, iндукц'я та дедукц'я для формулювання висновк1в) наукового досл1'дження, що дозволило досл1'дити сучасний стан, оц'нити практичнi результати цифрово)' трансформацп iнтернацональноï дизайн-осв1'ти, визначити проритетн шляхи вдосконалення укра)'нсько)' дизайн-осв1'ти в контекстi стратег!')' цифрово)' трансформацп осв1'ти i науки та науково схарактеризувати )')'потенцал.

Результати. Стратег1'я цифрово) трансформацп осв1'ти i науки Укра)ни передбачае вдосконалення дизайн-осв1'ти у таких напрямах: вплив на доб1'р форм, метод1в та засоб1в орган1'зацп навчання в напрямку в!'ртуал1'зацп осв1'тнього процесу; вплив на зм1'ст осв1'тн1'х програм профеа'йно)' п1'дготовки майбутн1'х дизайнер1'в; використання iмерсивних технолог1'й навчання.

Висновки. За результатами досл1'дження п1'дтверджено, що цифровi осв'1тн'1 ресурси вимагають в1'д студент1'в креативности вм1'ння критично мислити та здатностi гнучко передбачувати результати дизайн-проектування в умовах неол1'берально)' економ1'ки нетворку. Для вдосконалення форм, метод1в i засоб1в провадження дизайн-осв1'ти обфунтовано доц'тьнкть використання LMS-платформ, веб1'нарних серв!'а'в, месенджер1в, електронно)' пошти, серв!'а'в швидкого тестування та опитування, конструктор1в 1'нтерактивних завдань. Зважаючи на розвиток цифрових технолог1'й у арт-сфер1' та 1'нновац1'йну д'мльнкть у практиц дизайну рекомендовано хмарнi серв1'си (типу InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), використання QR-кодiв та iмерсивних технолог1'й на прикладi Unity3D, в1'дв1'дування в1'ртуальних галерей та музе)в. Перспективним бачиться впровадження дизруптивних технолог1'й у дизайн-практику.

Formulation of the problem. The article considers the digital transformation and its impact on the improvement of modern design education in higher education institutions of Ukraine. The aim of the study is to analyze the digital transformation of education in Ukraine, study the international experience of digital transformation of design education and outline ways to improve Ukrainian design education, taking into account the trend towards digital transformation.

Materials and methods. To solve the tasks in the study comprehensively used general (systemic, instrumental and functional approaches, dialectical and comparative analysis, synthesis and systematization for the study of pedagogical, scientific, technical and methodological literature), special (observation and analysis of educational practice) and general methods (extrapolation). , induction and deduction to draw conclusions) of scientific research, which allowed to study the current state, evaluate the practical results of digital transformation of international design education, identify priority ways to improve Ukrainian design education in the context of digital transformation of education and science and scientifically characterize its potential.

Results. The strategy of digital transformation of education and science of Ukraine provides for the improvement of design education in the following areas: influence on the selection of forms, methods and means of organizing education in the direction of virtualization of the educational process; influence on the content of educational programs of professional training of future designers; use of immersive learning technologies.

Conclusions. The study confirmed that digital educational resources require students to be creative, think critically and be able to flexibly anticipate the results of design in a neoliberal economy. To improve the forms, methods and means of design education, the expediency of using LMS-platforms, webinar services, messengers, e-mail, quick testing and survey services, designers of interactive tasks is substantiated. Given the development of digital technologies in the art field and innovative activities in design practice, cloud services (such as InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), the use of QR codes and immersive technologies such as Unity3D, virtual galleries and museums are recommended. The introduction of disruptive technologies in design practice is promising.

Для

цитування:

For

citation:

Чемерис Г., Брянцева Г., Брянцев О. Шляхи вдосконалення дизайн-осв™ у контекст стратеги цифрово''' трансформацп осв™ i науки Украши. 0i3UKO-математична oceima, 2021. Том 32. № 6. С. 49-56. DOI: https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008

Чемерис, Г., Брянцева, Г., & Брянцев, О. (2021). Шляхи вдосконалення дизайн-освгги у контекст стратеги цифрово' трансформацп осв™ i науки Украши. 0i3uno-математична oceima, 32(6). 49-56. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008

Chemerys, H., Briantseva, H., & Briantsev, O. (2021). Ways to improve design education in the context of the strategy of digital transformation of education and science of Ukraine. Physical and Mathematical Education, 32(6), 49-56. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008

Chemerys, H., Briantseva, H., & Briantsev, O. (2021). Shliakhy vdoskonalennia dyzain-osvity u konteksti stratehii tsyfrovoi transformatsii osvity i nauky Ukrainy [Ways to improve design education in the context of the strategy of digital transformation of education and science of Ukraine]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education, 32(6), 49-56. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008

2 Corresponding author

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: д/'джитал/'зац/'я; цифрова трансформац/'я; дизруптивнi технологи; вища осв/'та; дизайн-осв/'та; профес/'йна п/'дготовна майбутн/'х дизайнер/в.

KEYWORDS: digitalization; digital transformation; disruptive technologies; higher education; design education; professional training of future designers.

ВСТУП

Постановка проблеми. Позитивна динамта економмного розвитку свтового та укра'нського ринку дизайнерських послуг, яка спостер^аеться впродовж останых рокiв, активiзуe тенденцию зростання та розвитку ринку предметного дизайну як штернацюнального явища в УкрашГ Також в реалiях розвитку сучасного свп7 та динамiчностi потреб ринку прац в умовах шформац^ного суспiльства цифрова трансформацiя стае закономiрним етапом розвитку системи освiти в цтому та дизайн-освiти, зокрема. У сучасних закладах вищо' освiти (ЗВО) створюеться електронне середовище, яке охоплюе всiх учасни^в процесу - вщ ректора до випускника закладу, i всi етапи - в^д вступу абп^ен^в до якiсного удосконалення освiтнiх програм, якi забезпечують професiйну тдготовку майбутнiх фахiвцiв, зокрема, й дизайнерiв. Водночас треба зазначити, що цифровiзацiя не позбавляе мистецьку освiту шдивщуальних, особистiсних та практико-орiентованих пiдходiв.

Вщповщно до зрушень на ринку пращ здiйснюеться реформування загальногалузевого контексту, концептуальних положень та основних вимог до оргаызаци сучасно' дизайн-освiти, якi знайшли висвiтлення в низцi законодавчих докумен^в Укра'ни (Нацiональна стратегiя 1ндустрп 4.0, Проект Концепцп цифрово' трансформацй освти i науки на перiод до 2026 року та ш.).

Зважаючи на стратегiю цифрово! трансформацй вищо' освiти, важливо вiднайти оптимальнi та ефективн шляхи вдосконалення системи дизайн-освти з урахуванням ефективного формування професшно важливих навичок майбутнiх дизайнерiв. Зважаючи на результати системного дослщження стану розвитку дизайну в Украшу яке було проведено агенщею економiчного розвитку PPV Knowledge Networks в рамках проекту «Мониторинг розвитку дизайну в Укра!нЬ> програми «УКМ: Укра'нський культурний монтер» за пiдтримки Укра'нського культурного фонду у 2019 р. (Стан розвитку дизайну в Украшу 2019), виокремлено ряд проблем сучасно!' дизайн-освти Укра'ни:

- дизайнерам-практикам бракуе бiзнес-компетентностей, при цьому i формальна i неформальна освiта не придiляють 'м достатньо' уваги; наявна освiта недостатня для розумшня дизайнерами потреб ринку та ведення бiзнесу;

- слабка техычна база формально' освiти, використання застарiлих технологiй, унiверсальнiсть спецiальностi, мала ктьюсть спецiалiзацiй;

- чималий обсяг навчальних годин обшмають мистецькi дисциплши в академiчному поданнi без врахування динамти дизайн-змiн;

- завелика у програмах пщготовки частка теоретично'' складово', через що виникае реальна загроза невщповщносп пiдготовки випускникiв потребам ринку;

- невиправдана шструмет^за^я навчальних матерiалiв освiти через зацiкавленiсть у швидкому комерцiйному результатi i як небажаний наслщок - фрагментарнiсть отриманих знань.

За цих умов постае нагальна потреба переосмислення контексту сучасно' дизайн-освiти зважаючи на цЫ цифрово'' трансформацй' освти та науки Укра'ни та ''' узгодження з екосистемою ринку дизайнерських послуг, зокрема через iмплементацiю у навчальний процес дизруптивних технологш (Мунк & Гтен, 2020; Гтен, 2019).

Анал1з актуальних досл1джень. Проблематика дослщження зумовила здiйснення аналiзу публтацм сучасних закордонних вчених, якi розглядали шляхи та проблеми цифрово' трансформацй' в сусптьст^ та освт (Kane et al., 2015; Snow al., 2017; Morakanyane al., 2017; Westerman al., 2014; Bharadwaj al., 2014; Hess, Matt al., 2016; Singh & Hess, 2017; Klötzer & Pflaum, 2017; Matt al., 2015 та ш.). Окремi питання цифрово' трансформацй' освiтньо' полтики, висвтлеы у працях (Смирна, 2021; Чемерис & Брянцев, 2021; Чемерис & Брянцева, 2021; Chemerys et al., 2021). Для дослщження сучасного стану рiвня цифровiзацi'' у дизайн-освт було розглянуто доробок провiдних науковцiв у царин дизайну, а саме теоретичнi основи мистецько' i, зокрема, дизайнерсько' освти висвiтленi в працях £. Антоновича, В. Даниленка, В. Кардашова, О. Олексюк, О. Отич, В. Прусака, О. Рудницько', В. Тименка; вплив мистецтва на розвиток особистосп в педагопчному процесi був предметом уваги дослщжень таких вчених, як I. Зязюн, Г. Васянович, О. Гончаренко, Н. Ничкало, В. Ф^оль; у контекст мистецько' освiти проблема дизайну висвтлюеться в наукових доробках £. Маркова, Л. Масол, Н. Миропольсько', О. Ростовського, О. Рудницько', Г. Тарасенка. Питання використання шформацмних технолопй у дизайн освiтi знайшли вщображення у дослiдженнях (Black, 2002; Browning, 2006; Degennaro & Mak, 2002-2003; Flood & Bamford, 2007; Gude, 2007; Leonard & Leonard 2006; Lu, 2005; Mayo, 2007). Здмснений аналiз доробку вчених уможливив висновок щодо наявност потреби в пошуку оптимальних шляхiв вдосконалення укра'нсько' дизайн-освти з урахуванням стратеги цифрово' трансформацй' освгти i науки.

Мета статт е дослiдження шляхiв трансформацй дизайн-освти з урахуванням свiтових тенденцiй до цифрово' трансформацй' освти.

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

З огляду на загальносвтову тенденцiю дистанцiйна освiта е важливим елементом довгострокового стратегiчного розвитку та цифрово' трансформацй' закладiв вищо' освти. Впровадження цифрових технологiй впливае не лише на шновацп в оснащены навчального процесу закладу освгти, а й на модерызащю освiтньо'' дiяльностi, необхiдно'' в умовах глобалiзацi'' сучасного наукового свп^у.

За результатами аналТзу щечного звтту про стан дистанц^ного навчання у вищм освт США («Ten Years of Tracking Online Education in the United States») у 2002 роц менш ыж половина респондент з академiчного середовища США вважали дистанцiйну освпу необхщною умовою для розвитку ЗВО. У 2012 роц вже майже 69,1% представни^в навчальних закладiв США вщзначили, що дистанцiйна освiта е важливим елементом довгострокового стратепчного розвитку ЗВО. Частка

студенев, ям взяли хоча б один дистанц^ний курс, у 2013 роц становить 32% вщ загально'|' кiлькостi респондентiв (Allen & Seaman, 2013). За даними Мiжнародноï ради вiдкритоï та дистанцiйноï освгти (The International Council for Open and Distance Education (ICDE)), 1нституту ЮНЕСКО для безперервного навчання (UIL) (The UNESCO Institute for Lifelong Learning (UIL)) та StudyPortals (SP) европейський освiтнiй ринок демонструе схожi тенденцп. За даними звiту «Вплив дистанцiйноï освiти на навчання дорослих» (Impact of Distance Education on Adult Learning) лише 20% закладiв вищо'|' освiти бвропи, якi брали участь в опитуваны, не пропонують жодних дистанцiйних курсiв, 9% пропонують отримання виключно дистанцiйноï освiти. Слщ зазначити, що майже всi Скандинавськ унiверситети пропонують форму дистанцiйноï освти. Половина закладiв вищо'|' освiти бвропи впроваджуе дистанцмний формат як доповнення до основного навчального процесу, ще 20% будують навчання на основi змiшаноï моделi, яка набувае дедалi бiльшоï популярностi (EADTU).

Однак через карантины заходи з 2019-2020 н.р. дистанции технологи оргаызаци навчального процесу стали едино можливими. Державною службою якосп освiти Украши було проведено дослщження щодо стану використанням технолопй дистанцiйного навчання в умовах запровадженого загальнонацюнального карантину. В анкетуваннi було задiяно 28391 респондентiв - 22367 здобувачiв вищо'|' освiти та 6024 науково-педагопчних працiвникiв ЗВО всiх титв та форм власностi. За результатами опитування бто виявлено, що майже 45% опитаних викладачiв використовували дистанции технологи регулярно або за планом, майже 40% Ыколи користувалися ними i 15% опитаних взагалi не використовували дистанции технологи для оргаызаци навчального процесу до впровадження карантинних обмежень (SQE, 2020). Зокрема, до звтту Нацiонального агентства iз забезпечення якосп освiти увiйшли результати дослщження провадження дистанцiйноï практики в мистецько освiтi. Згiдно з матерiалами звпу було виявлено, що працiвники вищо'|' мистецько'|' освiти, якi вимушено були поставлен в умови вiртуального спткування зi студентом у процесi дистанцмного навчання, змiнили ставлення не лише до практики трансляцп знань, а й до особиспсно забарвленого вiдчуття дистанци мiж собою, сво'|'ми емоцiями та шдивщуальыстю студента. Тобто дистанцiя збереглася, але набула вiртуального характеру. Це не суперечить тенден^ям у комунiкативних процесах, як в Ыформацмному просторi, так i, власне, мiжлюдських стосункiв (Смирна, 2021).

При цьому дизайн-освтта мае справу не сктьки зi смисловими, як з принципово просторовими явищами у навчаны, тому певною мiрою опираеться вiртуальнiй дистанци мiж викладачем i студентом, адже спрямовуе зусилля на актуальне зняття дистанци, тобто перетворюе просторовi смисли на змктов^ а не навпаки (Degennaro & Mak, 20022003; Gregory, 2009).

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Для вирiшення поставлених завдань у дослiдженнi комплексно застосовано взаемопов'язан методи наукового дослщження, а саме: загальнi (системний, шструментальний та функцiональний пiдходи, дiалектичний та порiвняльний аналiз, синтез та систематизащя для дослiдження педагогiчноï, науково-технiчноï та методично)' лiтератури), спецiальнi (спостереження та аналiзу освiтньоï практики) та загальнолопчы методи (екстраполяцiя, iндукцiя та дедук^я для формулювання висновкiв проведеного дослщження). Обранi методи дослiдження дозволили дослщити сучасний стан, оцiнити практичнi результати цифрово!' трансформацй iнтернацiональноï дизайн-освiти, визначити прюритеты шляхи вдосконалення украшсько'|' дизайн-освiти в контекстi стратеги цифрово'1' трансформацй освiти i науки та науково схарактеризувати ÏÏ потенцiал.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Першим кроком на шляху вдосконалення системи дизайн-освти е перегляд форм, методiв та засобiв, що використовуються для оргаызацп освiтнього процесу в напрямку його вiртуалiзацiï. Цифровi технологи е дiевим механiзмом рiзнобiчного розвитку закладу освiти та освiтнього процесу, а спектр сучасних цифрових ресурав надае можлив^ь здiйснювати освiтнiй процес дистанцмно за iндивiдуальним навчальним планом в будь-який час (за принципом 7/24 - ам дыв на тиждень i 24 години на добу) i будь-де та надають можливкть керувати власними результатами навчання, вибудовуючи власну навчальну траекторю в тому числГ для здобувачiв з обмеженими можливостями. Це в свою чергу трансформуе со^альну парадигму жит^яльносп людей - вщкривае можливостi для отримання та вдосконалення знань, розширення сво'|'х професiйних компетентностей та перепщготовку в будь-який момент свого життя. Сучаснi цифровi ресурси та шформацмно-комунтацмы технологи забезпечують швидкий обмiн остаными розробками, досвiдом та знаннями, надають можлив^ь дистанцiйного i змiшаного навчання, розширюють цифровi бiблiотеки, пiдвищують академiчну мобiльнiсть та розширюють спiльнi дослщження, iнтегрують у мiжнародний науковий та освiтнiй простiр, дозволяючи адаптуватися до сучасних соцюкультурних та економiчних умов i зберегти сво'|' унiкальнi якосп та конкурентнi переваги, формуючи едине електронне iнформацiйно-освiтне середовище. Практика дистанцшного та змiшаного навчання створюе поле необмежених освiтнiх можливостей, що покращуе якiсть освiти кожноУ людини, незалежно вщ мiсця проживання та навичок, але вщповщно до ÏÏ штереав та можливостей.

Дизайн-освiта потребуе особиспсного контакту викладача зi здобувачем освгти пщ час освiтнього процесу. Цифрова трансформащя дизайн-освiти не позбавляе здобувачТв цього контакту, а, навпаки, дозволяе уникнути втрат часу, який зазвичай йде на пщготовку до групових занять на користь практично!' пщготовки. Студент, займаючись самостiйно тривалим пошуком, може швидко засво'|'ти теоретичний матерТал, вiдвiдати цифрову бiблiотеку, ознайомитися з прикладами робп- сучасних прогресивних дизайнерiв, отримати рекомендацiï викладача дистанцiйно, при цьому витрачаючи втьний час на концентровану практичну д1яльысть. Студенти можуть вибирати курси вщповщно до власних потреб, з огляду на авторитет i практичний доробок викладача, популярност дизайн-напрямку, актуального штересу тощо. Основними критерiями позитивного впливу цифровiзацiï на навчальний процес е пщвищення навчальних досягнень здобувачiв, активiзацiя проектноУ д1яльносп та самостiйна наукова та творча робота студенев, пiдвищення фахового штересу до профтьних дисциплш.

Для ефективно'|' органiзацiï освГтнього процесу у попередых дослiдженнях (Чемерис & Брянцев, 2021) було визначено программ засоби, ям е унiверсальними для органiзацiï цифрового осв1тнього середовища. Найбiльшу

популярысть серед закладiв вищо'|' осв1ти для формування цифрового осв1тнього середовища мали LMS-платформи, а саме LMS Moodle. Також було ви значено доцтьы програмнi засоби для проведення онлайн-лекцм i консультацiй (Google Meet, Hangouts, Skype, Zoom, BigBlueButton), для швидкоУ комунiкацiï та консультацй месенджери (Messenger, Viber, WhatsApp), для пщготовки штерактивних завдань (Learning Apps, Miro) та для органiзацiï зворотного зв'язку (Kahoot, Triventy, Mentimer).

Однак, зважаючи на низку особливостей орга^заци осв1тнього процесу пщготовки майбутнiх дизайнерiв, варто враховувати специфiку окремих компонен^в освгтньоу програми та здiйснювати доб1р доцтьних програмних засобiв вузькоУ фахово'1' спрямованостi. Наведемо можливост застосування дiбраних програмних засобiв вщповщно до осв1тых компонентiв на прикладi освгтньоу програми "Графiчний дизайн" (Чемерис & Брянцев, 2021; Чемерис & Брянцева, 2021): для орга^заци навчання ОК "Веб-дизайн", "UI/UX дизайн" можна використовувати хмарний сервк Figma або сервiс InVision для створення елеметчв iнтерфейсу.

При опануванн ОК "3D моделювання" та "Гейм дизайн" доцтьним е використання хмарних 3D-систем, а саме Fusion 360, безкоштовний додаток Autodesk Tinkercad, шструмент FormIt для створення 3D-ескiзiв чи для моделювання Ярового оточення. Для пщтримки процесу дистанцiйного або змшаного навчання для викладання осв1тых компонентiв "1сторгя мистецтв", "1сторгя дизайну" та "Арт проекти" доцтьно використовувати доступ до вiртуальних та штерактивних музе'|'в i експозицiй (в перюд пандемп значна кшьшсть свтэвих музе'|'в, таких, як Лувр, Париж, Франтя; Музей Соломона Гуггенхайма, Нью-Йорк, США; Нацюнальна галерея мистецтв, Вашингтон, США; Британський музей, Лондон, Великобритаыя; Нацюнальний музей природноУ ¡сгори, Вашингтон, США; Метрополтен-музей, Нью-Йорк, США; Нацiональний палац-музей, Тайбей, Тайвань; МузеУ Ватикану, Рим, ^лгя забезпечили вiртуальне представлення власних експозицм). Зокрема цiкавим для профеайно'|' пщготовки майбутнiх дизайнерiв е проект Google Arts & Culture - штернет-платформа, яка надае доступ до понад 35 000 арт-творiв з високою роздтьною здатыстю, панорамних зйомок ¡з залiв музе'|'в та мае розвинену потужну базу вiзуальних кросворд1в на знання мистецьких твор1в (Чемерис & Брянцев, 2021).

Другим кроком на шляху вдосконалення системи дизайн-освти в контекст цифрово!' трансформацй е перегляд зм1сту професiйноï пщготовки майбутых дизайнерiв з урахуванням динамти змш сучасного ринку працi, виклиюв цифрово!' економiки та потреб цифрового сусптьства. Тому, зважаючи на стратепю цифрово!' трансформацiï вищо!' освгти важливо вщнайти оптимальнi та ефективнi шляхи вдосконалення системи дизайн-освiти з урахуванням ефективного сформування профеайно важливих навичок майбутых дизайнерiв.

Орiентирами у трансформацмних процесах змктовносл вищо!' освгти в цтому та дизайн-освiти зокрема стають свтовг стандарти, згщно з якими у дизайн-освт доцтьно активно використовувати програмоваы, iнтерактивнi та проблемнi методи навчання. Серед проблемних методiв навчання особливе мкце посiдають методи проектно-орiентованого навчання, що надають змогу залучати студенев до процесу набуття фахових знань, умшь i навичок за допомогою дослщницько! дгяльносп. Дослщницька дгяльысть базуеться на комплексних, реальних техычних проблемах i ретельно опрацьованих завданнях. Пщ час проектно! д1яльносп майбутнi дизайнери мають можливгсть вттювати авторськi задуми у формг дизайнерських проектв. Це дозволить студентам оволод1ти знаннями та сформувати навички у практична дгяльносп, пройти технологiчний алгоритм вщ зародження iнновацiйноï iдеï до створення цысного продукту, а також навчитися презентувати його. Тому, наприклад, розглядаючи проектну д1яльысть для опанування тривим1рного моделювання, майбутн дизайнери мають поеднати набут знання з таких дисциплш, як "Рисунок", "Живопис", "1стор1я мистецтв i архiтектури", "Основи композици", "Основи кольорознавства" та "Пластична анатомiя".

Використання iнтерактивних методiв можливе з використанням QR кодгв (Quick Response Code, 2D Code) та сприйняттям/поданням Ух як елементв дизайну. Поширення qr-кодгв стало можливим завдяки мобтьним технологiям, зокрема, використанню смартфону в осв1тньому процесi (за допомогою камери та мобтьного додатку): для Android - це 2D-код, Barcode Scanner, Barcode2file, Elinext UPC, Google Goggles, I-Nigma, ixMAT Scanner, NeoReader, QuickMark, QR Droid; для Java - Kaywa Reader, I-Nigma, UpCode; для Symbian OS - BeeTag, I-Nigma, Kaywa reader, NeoReader, Nokia barcode reader, UpCode, QuickMark; для Windows Mobile - I-Nigma, QuickMark та ¡н.

Швидкого поширення набули iмерсивнi технологи («Х-реальностей» (XR) або середовищ з додатковим ефектом присутносп), внаслщок чого актуалiзувалися технологiï вiртуальноï (Virtual Reality, VR), доповнено! (Augmented Reality, AR) i зм^ано! реальностi (Mixed Reality, MR). Це потужн технологи, ям дозволяють замiнити реальне життя на сприйняття вiртуального життя, штучним чином стимулюючи нашi почуття i обманюючи наше тто в прийнятт шшо! версй' реальностi (LaValle, 2017). Доповненою реальыстю називаеться технологiя, що створюе тюз1ю взаемодiï цифрових 3D-компонентiв з фгзичним середовищем (при цьому створюеться вщчуття, що тривимгрн об'екти насправдi ¡снують). У той час як пщ вiртуальною реальнiстю розумiеться процес створення повыстю цифрового свгту, в який може зануритися користувач, вiдмiна технологiй доповнено! реальностi в тому, що вони поеднують реальний свп- з вiртуальними артефактами, об'ектами або даними. Хоча доповнена та вiртуальна реальысть часто групуються через Ух очевидну схож1сть, доповнена реальысть, як правило, робить бтьший акцент на вдосконаленн ¡снуючих середовищ, а не на зануренн користувача в абсолютно новк Технологiя вiртуальноï реальност найкраще пщходить для використання у вщео^рах i проектуваннi застосункiв для рiзноманiтних гаджетiв, а також останым часом набула широкого розповсюдження у дизайн полiграфiчноï продукци, реклами, моушн-графти тощо. Зважаючи на це можливо стверджувати, що обiзнанiсть майбутнiх дизайнерiв з технологiями XR значно пщвищить Ух конкурентоздатнiсть на ринку прац^ що вказуе на актуальнiсть iмплементацiï вивчення iмерсивних технологiй у процес профеайно! пщготовки дизaйнерiв. На доцтьысть використання iмерсивних технологiй вказуе всесвiтнiй прогноз на 2020-2025 рр. у звт Goldman Sachs' (2016), де продемонстровано приркт ринку iмерсивних технолопй за р1зними сегментами. Зважаючи на бурхливий розвиток iмерсивних технологiй у сучасному дiджитaлiзовaному сус^льс^ зазначимо, що !х доцтьно впровадити в освт-ий процес, як зaсiб iнновaцiйних комуншацм, як зарекомендували себе як найбтьш перспективнi, та тaкi, що будуть активно розвиватись у нaйближчi часи (Chemerys et al., 2021a; Chemerys et al., 2021b). В якосп нaйбiльш перспективного середовища для роботи з доповненою та вiртуaльною реальностями розглядаемо платформу Unity3D у поеднанн з набором програмного забезпечення Vuforia SDK, який включае iнструменти iмерсивних технологiй та пiдтримуеться на мобтьних пристроях: планшетах, смартфонах та окулярах AR для iOS, Android та UWP (Windows).

Зaгaльнa тeндeнцiя pинку вipтуaльнoï i дoпoвнeнoï peaльнocтi як iннoвaцiйниx iнcтpумeнтiв кoмунiкaцiï cпpичинилa пoштoвx дo poзвитку вaкaнтниx пpoпoзицiй нa pинку пpaцi тa пpoпoзицiй кoнкуpeнтocпpoмoжниx зapплaт як oднa з нaйбiльш виcoкooплaчувaниx iндуcтpiй. Цe cвoeю чepгoю cпpичинилo пepeдумoви дo peopгaнiзaцiï змicту нaвчaння мaйбутнix дизaйнepiв. Пiдвищeння пpибутку пpи викopиcтaннi зaзнaчeниx тexнoлoгiй, мaкcимaльнe зaлучeння увaги, нoвизнa у викopиcтaннi, пepcпeктиви тa мoжливocтi в дизaйнi peклaми, пoлiгpaфiчниx видaнь тa мapкeтингу - цe лишe чacтинa вiд уcix мoжливиx пoзитивниx eфeктiв вiд викopиcтaння дoпoвнeнoï i вipтуaльнoï peaльнocтi у пpoфeciйнiй дiяльнocтi мaйбутнix дизaйнepiв. ^му нaпpиклaд, в пpoцeci вивчeння o^imboro кoмпoнeнту "Мультимeдiйнi тexнoлoгiï" нeoбxiднo звepтaти увaгу нa вивчeння мoжливocтeй iмepcивниx тexнoлoгiй у якocтi cтвopeння iлюcтpaцiй з дoпoвнeнoю peaльнicть для iлюcтpувaння книжкoвoгo видaння, peклaмнoï пpoдукцiï TOrn,o.

Oтжe, cтpaтeгiя цифpoвoï тpaнcфopмaцiï oœi™ i нaуки Укpaïни пepeдбaчae вдocкoнaлeння дизaйн-ocвiти у тaкиx нaпpямax: вплив нa дoбip фopм, мeтoдiв тa зacoбiв opгaнiзaцiï нaвчaння в нaпpямку вipтуaлiзaцiï ocвiтньoгo пpoцecу; вплив нa змicт ocвiтнix пpoгpaм пpoфeciйнoï тдготовки мaйбутнix дизaйнepiв, викopиcтaння iмepcивниx тexнoлoгiй.

ОБГОBОPЕННЯ

З мeтoю пiдгoтoвки фaxiвцiв у гaлузi дизaйну, якi будуть зaтpeбувaними нa pинку пpaцi, гoлoвним зaвдaнням 3BO e: нaвчити здoбувaчiв вчитиcя тa бути гoтoвими дo змiн i poбoти зi cклaдними пpoeктaми; швидкo oпaнoвувaти пpoгpecивнi пpaктики тa cучacнi cпeцiaлiзoвaнi пpoгpaмнi зacoби; бути здaтними дo caмoocвiти тa ocвoeння cумiжниx пpoфeciй; вiдcтeжуючи тeндeнцiï pинку пpaцi. Змicт ocвiти у 3BO пoвинeн бути пoбудoвaний тaким чинoм, aби пepeвищувaти нaявну нoмeнклaтуpу кoмпeтeнтнocтeй для зaбeзпeчeння випepeджувaльнoï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки.

Бaзуючиcь нa здiйcнeнoму дocлiджeннi вiдзнaчaeмo пepcoнaлiзaцiю ocвiти тa ïï вapiaтивнicть з фopмувaнням iндивiдуaльнoï o^i™«^ тpaeктopiï. Ця пepeвaгa зумoвлeнa пepeвaгaми цифpoвoгo ocвiтньoгo cepeдoвищa, упpaвлiння тa кoнтpoлю зa ocвiтнiм пpoцecoм, a тaкoж poзшиpeнням мoжливocтeй oтpимaти пдну тa якicну ocвiту для o^poraro кoлa людeй, нeзaлeжнo вiд ïx пoпepeдньoгo piвня ocвiти тa здiбнocтeй. Мoжливicть peaлiзaцiï пpoблeмниx мeтoдiв нaвчaння iз зaлучeнням iнтepaктивниx pecуpciв. Пacивнe cпpийняття iнфopмaцiï нa лeкцiяx зaмiнюeтьcя ocoбиcтим зaлучeнням cтудeнтiв дo нaвчaльнoгo пpoцecу пpoблeмними зaвдaннями, кeйcaми тa iншими фopмaми нaвчaння в цифpoвoму ocвiтньoму cepeдoвищi. Викopиcтaння cучacниx тa пpoгpecивниx ocвiтнix цифpoвиx зacoбiв нaвчaння, зaпpoвaджeниx шляxoм цифpoвoï тpaнcфopмaцiï oœi™, дoзвoляe якщo нe виpiвняти уcпiшнicть, тo пoмiтнo пiдвищити ïï. Зaвдяки цифpoвiй тpaнcфopмaцiï вищa ocвiтa нaбувae шиpoкoгo пoшиpeння. Пiдвищeння cтупeня caмocтiйнocтi тa вiдпoвiдaльнocтi здoбувaчiв пiд 4ac викoнaння зaвдaнь. Oпaнувaння cтудeнтaми нaвичoк poбoти з cучacними пpoгpaмними зacoбaми тa oпaнувaння дизpуптивними тexнoлoгiями, rn,o пiдвищить кoнкуpeнтocпpoмoжнicть, як мaйбутнix дизaйнepiв. Рoзшиpeння мoжливocтeй дo мiжнapoднoï мoбiльнocтi зa дoпoмoгoю зacoбiв диcтaнцiйнoгo нaвчaння. Цифpoвa тpaнcфopмaцiя тa cучacнi кoмунiкaцiйнi тexнoлoгiï cпpияють пiдвищeнню aдaптaцiï зaклaду вищoï миcтeцькoï ocвiти дo цiльoвoï aудитopiï тa кoнкуpeнтocпpoмoжнocтi нa pинку ocвiтнix пocлуг.

Звaжaючи нa тe, щo для cтaлoгo poзвитку дизaйн-ocвiти тa зaпoбiгaння дeвaльвaцiï дизaйнepcькoï твopчocтi нeoбxiднa iннoвaцiйнa cпpямoвaнicть у пpoцeci вибудoви змicту ocвiтньoгo пpoцecу пepcпeктивним бaчитьcя дocлiджeння впливу дизpуптивниx тexнoлoгiй нa eвoлюцiю пpaктики дизaйну. Зoкpeмa, у дocлiджeннi (Гapдaбxaдзe, 2019) дизpуптивнi тexнoлoгiï poзглядaютьcя як "iннoвaцiйнi тexнoлoгiï, щo дiють pуйнiвнo нa тpaдицiйнi пpoцecи, вeдуть дo дeвaльвaцiï пeвниx пpoфeciйниx кoмпeтeнтнocтeй i нaвiть змшюють дeякi гaлузi eкoнoмiки, aлe нaтoмicть нecуть людству нeбaчeнi paнiшe мoжливocтi". У визнaчeннi, нaвeдeнoму у npa^ (Бecapaб тa iн., 2019) дeфiнiцiя "дизpуптивнi тexнoлoгiï" poзглядaeтьcя як cучacнi тexнoлoгiчнi тeндeнцiï, зумoвлeнi пpoцecaми глoбaлiзaцiï, тa являють coбoю ключoвими дpaйвepaми ïï здiйcнeння; знaxoдятьcя в тicнoму взaeмoзв'язку з iннoвaцiями i зaлeжaть вiд ïx впливу нa piвeнь якocтi, як icнуючoï, тaк i iннoвaцiйнo-нoвoï пpoдукцiï. Toму пiд 4ac пepeгляду змicту пpoфeciйнoï пiдгoтoвки пepcпeктивним бaчитьcя aктивнa iмплeмeнтaцiя дизpуптивниx тexнoлoгiй у пpaктику нaвчaння. Нaпpиклaд, oпaнувaння ocвiтньoгo кoмпoнeнту "Tpивимipнe мoдeлювaння" мoжe бути opieнтoвaнo нa вивчeння тexнoлoгiï тpивимipнoгo дpуку.

BИCНОBKИ TA ПЕPCПЕKTИBИ ПОДДЛЬШОГО ДОCЛIДЖЕННЯ

Цифpoвa тpaнcфopмaцiя дизaйн-ocвiти в cучacнoму cвiтi e нeзвopoтнoю, тoму пoтpeбуe пильнoï увaги пpoфeciйнoï cпiльнoти для пoдaльшoгo ïï вдocкoнaлeння. Пoпpи нeминучi нeдoлiки cиcтeми oœi™, викopиcтaння цифpoвoгo ocвiтньoгo cepeдoвищa у миcтeцькiй ocвiтi пiдтвepдилo cвoю eфeктивнicть, щo вiдкpивae нoвi пepcпeктиви для poзвитку дизaйн-ocвiти i дoзвoляe вивecти вiтчизняну дизaйн-ocвiту нa якicнo нoвий piвeнь.

Цифpoвe cepeдoвищe oб'eктивнo cпoнукae cтудeнтa упopядкoвувaти нaявнi у ньoгo pecуpcи дaниx пiд влacнi пoтpeби, paцioнaльнo й уcвiдoмлeнo opieнтувaтиcя в пoтoкax цифpoвoï iнфopмaцiï, кpитичнo ïï oцiнювaти й викopиcтoвувaти, oбpoбляти тa iнтeгpувaти в умoвax змiнeнoгo Чинникaми, якi визнaчaють зpocтaння

нaвчaльниx дocягнeнь мaйбутнix дизaйнepiв, e iннoвaцiï, щo cкepoвують cтудeнтiв дo cianoro i вoднoчac нeпepepвнoгo poзвитку, удocкoнaлeння пpoфeciйниx кoмпeтeнтнocтeй, oвoлoдiння нoвими видaми дiяльнocтi. Цифpoвi ocвiтнi pecуpcи вимaгaють вiд cтудeнтiв кpeaтивнocтi, вмiння кpитичнo миcлити тa здaтнocтi гнучкo пepeдбaчувaти peзультaти дизaйн-пpoeктувaння в умoвax нeoлiбepaльнoï eкoнoмiки нeтвopку. Цифpoвa тpaнcфopмaцiя пopoджуe дocтупнicть iнфopмaцiï в piзниx ïï фopмax, пepeдуciм вiзуaльнiй, rn,o змeншуe нeпpoдуктивнi i чacoзaтpaтнi пoшуки aктуaльнoгo тa цiкaвoгo кoнтeнту, вoднoчac icтoтнo, у paзи збiльшуючи швидюсть йoгo пocтoбpoбки. Цифpoвa тpaнcфopмaцiя дизaйн-ocвiти poзшиpюe cпeктp тexнoлoгiй, якi oпaнoвують cтудeнти, a дocтупнicть нaвчaльниx мaтepiaлiв у диcтaнцiйнiй фopмi нaдae мoжливicть нaвчaтиcя в будь-який зpучний 4ac.

У дocлiджeннi нa ocнoвi пpaктичнoгo дocвiду тa тeopeтичниx дocлiджeнь oпиcaнo мoжливocтi зacтocувaння cучacниx пpoгpaмниx зacoбiв для фopмувaння цифpoвoгo ocвiтньoгo cepeдoвищa мaйбутнix дизaйнepiв в умoвax диcтaнцiйнoгo aбo змiшaнoгo нaвчaння. Для вдocкoнaлeння тa пepeгляду фopм, мeтoдiв i зacoбiв пpoвaджeння дизaйн-ocвiти булo oбгpунтoвaнo дoцiльнicть викopиcтaння LMS-плaтфopми Moodle тa ïï мoдулiв; вeбiнapниx cepвiciв Google Meet, Skype,

Zoom, Moodle BigBlueButton; месенджерiв Messenger, Hangouts, Viber, WhatsApp; електронно! пошти; cepBiciB швидкого тестування та опитування Kahoot, Triventy, Mentimer; конструктори штерактивних завдань Learning Apps та Miro. Зважаючи на розвиток цифрових технолопй у арт-сферi та шновацмну дiяльнiсть у практик дизайну для перегляду з/^сту дизайн-освiти було запропоновано профеайно орieнтовaних хмарних серв^с^в InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt; застосування технологiй QR-кодiв; вивчення iмерсивних технологiй на приклaдi Unity3D у поeднaннi з набором програмного забезпечення Vuforia SDK; вiдвiдувaння вiртуaльних галерей та музе!в. Окресленi шляхи вдосконалення форм, зaсобiв, методiв та з/^сту дизaйн-освiти за рахунок впровадження дизруптивних технологи нададуть можливкть штеграци зaклaдiв вищо!' мистецько! освiти у мiжнaродний нaуково-освiтнiй простiр та сприятимуть розвитку укра!нсько! економiки.

Напрям подальших дослiджень доцiльно спрямувати на перегляд освiтнiх програм з метою оргаызацп нових моделей дизaйн-освiти, якi базуються на цифровiй трансформацй.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бесараб, С.О., Клименко, С. М., & Люшенко, О. I. (2019). Дизруптивш шноваци як драйвери четверто! промислово! революци. Strategies for Entrepreneurship for Sustainable Development of Small and Medium-Sized Innovative Entrepreneurship : International Conference (c. 97-101). Riga : Baltic International Academy. https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/35683

2. Гардабхадзе, I. А. (2019). Креатившсть дизруптивних технолопй як тренд-фактор управлшня сталим розвитком постцифрового сусшльства. ТраекторП сталого розвитку укра)нського сустльства: oco6ucmicmb i кульутра : зб. наукових доп. V м1жнар. наук.-практ. конф. (с. 22-26). Мaрiуполь : МДУ. http://91.250.23.215/jspui/bitstream/123456789/1402/1/traektorii_stalogo_2019_ch1.pdf

3. Гтен, П. (2019). Культура та 1нш'1 фундаментал'1зми. Харшв: 1ST Publishing.

4. Iнформaцiйно-aнaлiтичнa довщка про результати опитування щодо стану використання технолопй дистанцтного навчання у закладах вищо! освiти Укра'ни (2020). Державна служба якостi осв!ти Украни (SQE). https://old.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/hovyny/1214-rezultaty-opytuvannya-shchodo-dystantsiynoho-navchannya-u-zakladakh-vyshchoyi-osvity-v-umovakh-karantynu

5. Мунк, М., & Гтен, П. (2020). Близькiсть. Мистецтво та освiта тсля COVID-19. Харшв: 1ST Publishing.

6. Нацюнальна стратепя 1ндустрм 4.0. Ключовi технологи цифрових трансформацш. https://industry4-0-ukraine.com.ua

7. Про Нацюнальну програму шформатизаци: Закон Укра)ни вiд 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-вр

8. Проект Концепцп цифрово! трансформацй освiти i науки на перiод до 2026 року. Мiнiстерство осв!ти i науки Укра)ни. https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya

9. Смирна, Л. (2021). Дистанцшна практика в мистецькш освт. Р'чний звiт Нац'юнального агентства 1з забезпечення якостi вищо)' освти / За заг. ред. С. Квта та О. Еременко. К. : Нацюнальне агентство iз забезпечення якосп вищо! освiти. https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/Рiчний-звiт-2020.pdf

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Стан розвитку дизайну в Укра!ш (на приклaдi грaфiчного та предметного дизайну). Звт за результатами досл'дження (2019). https://uaculture.org/wp-content/uploads/2020/01/232708_analitychnyj-zvit_monitoryng-rozvytku-dyzajnu-v-ukrayini.pdf

11. Укра!на 2030Е — кра!на з розвинутою цифровою економiкою (2018). Укра)нський нститут майбутнього. https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html

12. Цифрова адженда Укра!ни - 2020. Цифровi тренди. Концептуальш засади. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf

13. Цифрова стратепя Укра!ни 2020: успiшнa штегращя кра!ни у глобальний ринок (2017). Новини економки i законодавства. https://ckp.in.ua/events/16407

14. Чемерис, Г., & Брянцев, О. (2021). Добiр програмного забезпечення для формування цифрового осв^нього середовища майбутшх дизaйнерiв в умовах змiшaного навчання. Педагогка формування творчо)особистост '1 у вищiй iзагальноосвтнй школах: зб. наук. пр., 78, 261-265. Зaпорiжжя: КПУ. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.78.47

15. Чемерис, Г., & Брянцева, Г. (2021). Фронезис як системоутворювальний фактор дизайн-освп"и. Педагог'1ка формування творчо)' особистост'1 у вищiй i загальноосв'1тн'1й школах: зб. наук. пр., 76(3), 151-155. Зaпорiжжя: КПУ. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.76-3.27

16. Allen, I. E., & Seaman, J. (2013). Changing course: Ten years of tracking online education in the United States. Babson Park, MA: Babson Survey Research Group and Quahog Research Group. http://www.onlinelearningsurvey.com/reports/changingcourse.pdf

17. Bharadwaj, A., Omar, A. El Sawy, Pavlou, A. Paul, & Venkatraman, N. (2013). Digital Business Strategy: Toward a Next Generation of Insights. MIS Quarterly, 37 (2), 471-482. https://misq.org/misq/downloads/download/editorial/581/

18. Black, J. (2002). Topsy-turvy teacher-student relationships: An examination of digital multimedia teaching and learning. Dissertation Abstracts International, 63, 6.

19. Black, J., & Browning, K. (2011). Creativity in Digital Art Education Teaching Practices. Art Education, 64(5), 19-34. https://doi.org/10.1080/00043125.2011.11519140

20. Browning, K. (2006). Digital applications in elementary visual arts: A case study in Ontario and Newfoundland schools. Canadian Review of Art Education, 33(1), 25-41.

21. Chemerys, H., Briantsev, O., Briantseva, H., & Vynogradova A. (2021). Combined Capabilities of AR Technology and POP-UP Constructions for Designing Books for Children. Yearbook of Moving Image Studies «Augmented Images: Trilogy of Synthetic Realities II». Marburg : Buechner Verlag.

22. Chemerys, H., Vynogradova, A., Briantseva, H., & Sharov S. (2021). Strategy for Implementing Immersive Technologies in the Professional Training Process of Future Designers. Journal of Physics: Conference Series, 1933, art. no. 012046. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1933/1/012046

23. Degennaro, A., & Mak, B. (2003). A diffusion model for computer art in education. Journal of Educational Technology Systems, 31(1), 5-18. https://doi.org/10.2190/B69J-FDFR-UKBY-4LEL

24. Distance education in European higher education (2014). Report 1 (of 3). https://idealprojectblog.files.wordpress.com/2013/11/ideal_report_final.pdf

25. European Association of Distance Teaching Universities (EADTU). https://eadtu.eu/

26. Flood, A., & Bamford, A. (2007). Manipulation, simulation, stimulation: The role of art education in the digital age. International Journal of Education through Art, 3(2), 91-102. https://doi.org/10.1386/eta.3.2.91_1

27. Gregory, D. (2009). Boxes with fire: Wisely integrating learning technologies into the art classroom. Art Education, 62(3), 47-54. https://doi.org/10.1080/00043125.2009.11519020

28. Gude, O. (2007). Principles of possibility: Considerations for a 21st-century art & culture curriculum. Art Education, 60(1), 6-17. https://doi.org/10.1080/00043125.2007.11651621

29. Hess, T., Matt, C., Benlian, A., & Wiesböck F. (2016). Options for Formulating a Digital Transformation Strategy. MIS Quarterly Executive, 15(2), 103-119.

30. Horn, M. (2011). Keynote Speaker. Disruptive Class: How Disruptive Innovation Will Change the Way the World. NBOA, Symposium Report. https://www.nboa.org/HigherLogic/System/DownloadDocumentFile.ashx?DocumentFileKey=e247025f-65d9-4c61-a853-c8c4febe1119

31. Kane, G. C. (2015). Is Your Business Ready for a Digital Future? MIT Sloan Management, 56(4), 37-44. https://sloanreview.mit.edu/article/is-your-business-ready-for-a-digital-future/

32. Kane, G. C., Palmer, D., Phillips, A. N., Kiron, D., & Buckley N. (2015). Strategy, not technology, drives digital transformation. MIT Sloan Management. https://sloanreview.mit.edu/projects/strategy-drives-digital-transformation/

33. Klötzer, Ch., & Pflaum, A. (2017). Toward the Development of a Maturity Model for Digitalization within the Manufacturing Industry's Supply Chain. Proceedings of the 50th Hawaii International Conference on System Sciences (HICSS) 2017, At Hilton Waikoloa Village, HI, USA, 50, 4210-4219. https://doi.org/10.24251/HICSS.2017.509

34. LaValle, S. M. (2017). Virtual Reality. Cambridge: Cambridge University Press.

35. Leonard, L., & Leonard, P. (2006). Leadership for technology integration: Computing the reality. The Alberta Journal of Educational Research, 52(4), 212-224.

36. Lu, Li-Fen (2005). Preservice art teacher negative attitudes and perceptions of computer-generated art imagery: Recommendations for preservice art education programs. Visual Arts Research, 31(1), 60, 89-102.

37. Matt, Ch., Hess, T., & Benlian, A. (2015). Digital Transformation Strategies. Business & Information Systems Engineering, 57(5), 339-343. https://doi.org/10.1007/s12599-015-0401-5

38. Mayo, S. (2007). Implications for art education in the third millennium: Art technology integration. Art Education, 60(3), 45-51. https://doi.org/10.1080/00043125.2007.11651644

39. Morakanyane, R., Grace, A., & O'Reilly, Ph. (2017). Conceptualizing Digital Transformation in Business Organizations: A Systematic Review of Literature. Proceedings of the 30th Bled eConference Digital Transformation -From Connec2013№ 2016)ting Things to Transforming Our Lives. Bled, Slovenia. https://doi.org/10.18690/978-961-286-043-1.30

40. Singh, A., & Hess, T. (2017). How Chief Digital Officers Promote the Digital Transformation of their Companies. MIS Quarterly Executive, 16(1), 1-17.

41. Snow, Ch. C., Fjeldstad, 0. D., & Langer, A. M. (2017). Designing the digital organization. Journal of Organization Design, 6, art.no. 7. https://doi.org/10.1186/s41469-017-0017-y

42. The Education Commission Report (2015). The Learning Generation. https://report.educationcommission.org/the-four-transformations/

43. Virtual & Augmented Reality Augmented - Understanding the Race for the Next Computing Platform | Goldman Sachs' Jan. 2016. https://www.goldmansachs.com/insights/pages/technology-driving-innovation-folder/virtual-and-augmented-reality/report.pdf

44. Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading Digital: Turning Technologyinto Business Transformation. Harvard Business Review Press.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

1. Besarab, S. O., Klymenko, S. M., & Lyushenko, O. I. (2019). Dyzruptyvni innovatsiyi yak drayvery chetvertoyi promyslovoyi revolyutsiyi [Disruptive innovations as drivers of the fourth industrial revolution]. Strategies for Entrepreneurship for Sustainable Development of Small and Medium-Sized Innovative Entrepreneurship : International Conference, Riga : Baltic International Academy, 97-101. https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/35683 (in Ukrainian).

2. Hardabkhadze, I. A. (2019). Kreatyvnist' dyzruptyvnykh tekhnolohiy yak trend-faktor upravlinnya stalym rozvytkom posttsyfrovoho suspil'stva [Creativity of disruptive technologies as a trend factor in managing sustainable development of post-digital society]. Traiektorii staloho rozvytku ukrainskoho suspilstva: osobystist i kulutra : zb. naukovykh dop. V mizhnar. nauk.-prakt. konf. — Trajectories of sustainable development of Ukrainian society: personality and culture: coll. scientific add. V International scientific-practical conf. (pp. 22-26). Mariupol: MSU. http://91.250.23.215/jspui/bitstream/123456789/1402/1/traektorii_stalogo_2019_ch1.pdf (in Ukrainian).

3. Gilen, P. (2019). Culture and other fundamentalisms. Kharkiv: IST Publishing. (in Ukrainian).

4. Informatsiyno-analitychna dovidka pro rezul'taty opytuvannya shchodo stanu vykorystannya tekhnolohiy dystantsiynoho navchannya u zakladakh vyshchoyi osvity Ukrayiny [Information and analytical information on the results of the survey on the state of use of distance learning technologies in higher education institutions of Ukraine] (2020). Derzhavna sluzhba yakosti osvity Ukrayiny - State Service for Education Quality of Ukraine. https://old.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/hovyny/1214-rezultaty-opytuvannya-shchodo-dystantsiynoho-navchannya-u-zakladakh-vyshchoyi-osvity-v-umovakh-karantynu (in Ukrainian).

5. Munch, M., & Gilen, P. (2020). Intimacy. Art and education after COVID-19. Kharkiv: IST Publishing. (in Ukrainian).

6. Natsional'na stratehiya Industriyi 4.0. Klyuchovi tekhnolohiyi tsyfrovykh transformatsiy [National Industry Strategy 4.0. Key technologies of digital transformations]. https://industry4-0-ukraine.com.ua (in Ukrainian).

7. Pro Natsional'nu prohramu informatyzatsiyi: Zakon Ukrayiny vid 4 lyutoho 1998 № 74/98-VR [On the National Informatization Program: Law of Ukraine of February 4, 1998 № 74/98-VR]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/98-Bp (in Ukrainian).

8. Proekt Kontseptsiyi tsyfrovoyi transformatsiyi osvity i nauky na period do 2026 roku [Draft Concept of digital transformation of education and science for the period up to 2026]. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy - Ministry of Education and Science of Ukraine. https://mon.gov.ua/ua/news/koncepciya-cifrovoyi-transformaciyi-osviti-i-nauki-mon-zaproshuye-do-gromadskogo-obgovorennya (in Ukrainian).

9. Smyrna, L. (2021). Dystantsiyna praktyka v mystets'kiy osviti [Distance practice in art education]. Richnyy zvit Natsional'noho ahent^stva iz zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity - Annual report of the National Agency for Quality Assurance in Higher Education / Za zah. red. S. Kvita ta O. Yeremenko. K. : National Agency for Quality Assurance in Higher Education. https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/PiMHMM-3BiT-2020.pdf (in Ukrainian).

10. Stan rozvytku dyzaynu v Ukrayini (na prykladi hrafichnoho ta predmetnoho dyzaynu). Zvit za rezul'tatamy doslidzhennya [The st ate of design development in Ukraine (on the example of graphic and subject design). Report on the results of the study]. https://uaculture.org/wp-content/uploads/2020/01/232708_analitychnyj-zvit_monitoryng-rozvytku-dyzajnu-v-ukrayini.pdf (in Ukrainian).

11. Ukrayina 2030E — krayina z rozvynutoyu tsyfrovoyu ekonomikoyu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy] (2018). Ukrainskyi instytut maibutnoho — Ukrainian Institute of the Future. https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (in Ukrainian).

12. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020. Tsyfrovi trendy. Kontseptualni zasady [Digital Agenda of Ukraine - 2020. Digital trends. Conceptual principles]. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (in Ukrainian).

13. Tsyfrova stratehiya Ukrayiny 2020: uspishna intehratsiya krayiny u hlobal'nyy rynok [Ukraine's Digital Strategy 2020: Success ful Integration of the Country into the Global Market] (2017). Novyny ekonomiky i zakonodavstva — Economics and legislation news. https://ckp.in.ua/events/16407 (in Ukrainian).

14. Chemerys, H., & Briantsev, O. (2021). Dobir prohramnoho zabezpechennya dlya formuvannya tsyfrovoho osvitn'oho seredovyshcha maybutnikh dyzayneriv v umovakh zmishanoho navchannya [Selection of software for the formation of digital educational environ ment for future designers in a blended learning environment]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii izahalnoosvitniishkolakh: zb. nauk. pr. - Pedagogy of formation of creative personality in higher and general education schools: coll. Science, 76(3), 151-155. Zaporizhzhya : CPU. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.78.47 (in Ukrainian).

15. Chemerys, H., & Briantseva, H. (2021). Fronezys yak systemoutvoryuval'nyy faktor dyzayn-osvity [Fronesis as a system-forming factor of design education]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh: zb. nauk. pr. - Pedagogy of formation of creative personality in higher and general education schools: coll. Science, 76 (3), 151-155. Zaporizhzhya : CPU. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021.76-3.27 (in Ukrainian).