CC BY
36
Вісник ПДАБА
Если подсчитать трудоемкость крановых операций при разборке каменной кладки и производительность труда рабочих, разбирающих кладку, то очевиден вывод, что кран может обслуживать бригаду рабочих в 25 - 30 человек. Понятно, что чем больше рабочих, те меньшая доля крановых затрат приходится на 1 м3 разобранной кладки и тем ниже себестоимость полученного кирпича. Однако в практике строительства бригада редко превышает 10 - 12 человек. Для наиболее распространенного случая разборки каменной кладки, когда марка раствора Мр = 25 кг/см2, Тс =1,9 чел.-час; Тор = 1,8 чел-час; Зп = 16,0 грн/час; Ц = 1,22 грн/шт.; Кшт = 400 кирпичей; Скр = 1060 грн/см.; Р = 10 рабочих, экономический эффект на 1 смену составит Э = 8211 гривень. Кроме того, в расчете экономического эффекта не учитывались экологические выгоды от сокращения объема строительного мусора, который следует вывозить и утилизировать, и социальные выгоды, так как появляются новые рабочие места. Если предусмотреть на стадии проектирования возможность вторичного использования кирпича в здании, которое будет возводиться на месте разобранного, то экономический эффект повысится на 20 - 50 процентов.
Выводы. В результате проведенных исследований установлены математические зависимости между трудоемкостью рабочих операций по разборке кирпичной кладки и маркой раствора этой кладки при различных комбинациях факторов, влияющих на процесс разборки. Это позволяет определить организационно-технологические и технико-экономические показатели процесса разборки кирпичной кладки и рассчитать экономический эффект. Обоснована целесообразность применения строительных технологий, предусматривающих разборку каменной кладки и вторичное использование полученных строительных материалов, вместо технологий разрушения кирпичных стен и вывоза образовавшихся обломков как строительного мусора.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Г алушко В. О. Шляхи підвищення надійності та довговічності житлових будинків / Галушко В. О. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - 228 с.
2. Фоков Р. И. Выбор оптимальных вариантов организации и технологии строительства / Фоков Р. И. - К. : Будівельник, 1969. - 192 с.
3. ДБН В.2.2.-9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення". - К. : Держбуд України, 1999. - 53 с.
4. ЕНиР Сб. Е1. Внутрипостроечные транспортные работы. - М. : Госстрой СССР, 1986. - 29 с.
5. ЕНиР Сб. Е3. Каменные работы. - М. : Госстрой СССР, 1986 - 34 с.
УДК 69.059.14
СХЕМА ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНОГО ВАРІАНТА ЗАСОБІВ ПІДМОЩУВАННЯ ПРИ ЗОВНІШНЬОМУ УТЕПЛЕННІ БУДИНКІВ
А. М. Березюк., к. т. н., проф., К. Б. Дікарев, к. т. н., доц., П. І. Несевря, к. т. н., доц.,
А. О. Скокова, асп., Н. І. Єрмак, студ.
Ключові слова: засоби підмощування, спосіб утеплення, риштування, люлька, автобашти, драбини, помости.
Постановка проблеми. Нові технології швидкого зведення будівельних конструкцій при споруджені будівель та проблеми їх раціонального використання привели до необхідності додаткового утеплення фасадів (як нових, так і тих, що реконструюються). Різноманіття засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків ускладнює їх вибір та раціональне використання.
Мета. Створення варіантної схеми вибору засобів підмощування при зовнішньому утепленні для підвищення ефективності робіт при реконструкції будинків.
Завдання: формування методичної схеми послідовного вибору раціональних систем утеплення.
Виклад основного змісту. Засоби підмощування - це допоміжні пристрої, що застосовуються для створення зручних і безпечних умов виконання робіт на висоті. Вони
54
№ 3 березень 2011
повинні бути інвентарними, розрахованими на багаторазове використання, досить легкими й міцними.
Засоби підмощування класифікуються за типами, способом установки, способом зміни висоти робочого місця, способом зміни фронту робочого місця, за несучою здатністю. За типамизасобу підмощування підрозділяються на риштування, люльки, башти, помости, майданчики.
1. Риштування (хомутові, клинові, рамні, штирьові) - багатоярусна конструкція, призначена для організації робочих місць на різних висотах. Риштування необхідно встановлювати на відстані від стіни, що дорівнює товщині утеплювача плюс 45 см. Кріпильні анкери необхідно встановлювати з невеликим нахилом униз, для запобігання потрапляння дощової води в середину утеплювача.
Встановлення риштувань і правильність їх розміщення виконується згідно з паспортом, комплектувальною відомістю, що додається до нього, і вказівками з експлуатації, а також відповідно до вимог СНиП III-4-80* [1].
1.1 Хомутові риштування - просторово-ярусна система, що вмонтовується з окремих елементів (стійок, зв'язків, хомутів) - (рис. 1) .
Рис. 1. Хомутові риштування
Одним із видів обладнання, вживаного при ремонті і обробці будівель зі складними фасадами, є будівельні хомутові риштування. На відміну від рамних, хомутові риштування мають більш високу міцність і можуть так само використовуватися для кам'яної кладки стін при висоті будівель до 20 метрів.
Хомутові риштування мають просторово-ярусну систему, яка монтується з окремих елементів (стійок, зв'язків, хомутів), що дозволяє їм легко складатися і розбиратися. Тому хомутові риштування вельми мобільні і зручні в переміщенні на будівельних і ремонтних об'єктах.
Універсальні будівельні хомутові риштування дозволяють проводити роботи на об'єктах із фасадами будь-якої складності: колони, балкони, куполи, арки, карнизи. Кріплення елементів хомутових риштувань здійснюється за допомогою поворотних і глухих хомутів, що дозволяє змінювати схеми каркаса залежно від контура будівлі.
Завдяки використанню болтів при складанні хомутових риштувань їх ще називають болтовими, оскільки для фіксації зв'язки застосовують різьбові болти на хомутах. Застосування поворотних і глухих хомутів дає можливість міняти конструкцію каркаса зв'язку з контурами будівлі. І хоча ці хомутові риштування найбільш дорогі, вони мають низку переваг для застосування в будівництві перед іншими видами будівельних риштувань [4].
1.2 Рамні риштування -- незамінне оснащення будівельних майданчиків (рис. 2).
Практично будь-яке масштабне будівництво пов'язане з використанням будівельних риштувань. Приставні рамні риштування є одним із видів стоякових приставних риштувань. Спектр робіт, у яких будівельні рамні риштування можуть використовуватись, досить різноманітний.
Вони використовуються при зведенні, реконструкції, оновленні будівель і споруд, при оздоблювальних зовнішніх роботах і цегляній кладці та інших видах робіт до 100 м висоти. Приставні рамні риштування бувають різних видів, ось, наприклад, характеристика видів, які відрізняються між собою максимальною настановною висотою: ЛСРП-200-20, де максимальна
55
Вісник ПДАБА
висота установки 20 м; ЛСРП-200-30 (максимальна висота установки 30м); ЛСРП-200-60 (60 м); ЛСРП-200-100, де максимальна висота установки 100 м [3].
Рис. 2. Рамні риштування
1.3 Штирьові риштування - зручна каркасно-ярусна конструкція (рис. 3).
Рис. 3. Штирьові риштування
Будівельні штирьові риштування до стіни кріпляться пробками. Нижній ряд стійок штирьових риштувань спирається на башмаки. Настил складається з дерев'яних щитів. Огорожі кріпляться штирями до вушок стійок. Підйом робітників на складені штирьові риштування здійснюється по сходах із поручнями. Жорсткість штирьових риштувань забезпечується установкою діагональних розкосів. Штирьові риштування обладнані заземленням. Будівельні штирьові риштування являють собою каркасно-ярусну просторову конструкцію, яка кріпиться штирями і вушками. Цей вид риштувань широко використовується на багатьох будівництвах України. Перевага штирьових риштувань перед іншими - у в простоті виготовлення, швидкому складанні і зручності експлуатації на простих фасадах. Ще одна незаперечна перевага: штирьові риштування можна застосовувати і на складних фасадах, якщо скомбінувати з елементами хомутових риштувань, оскільки їх конструкція дозволяє змінювати схеми каркасів у широких межах, залежно від конфігурації будівлі [5].
1.4 Клинові риштування - надійність і простота монтажу (рис. 4).
Свою назву будівельні клинові риштування отримали завдяки особливості фіксації елементів конструкції.
Для монтажу будівельних клинових риштувань необхідний тільки молоток, за допомогою якого забивається і розклинюється клин у фланцевому замку. Для зручності на скобі є два спеціальні отвори, в яких поміщається клин.
Фланцевий замок має вісім прямокутних отворів, завдяки цьому будівельні клинові риштування встановлюються під будь-яким кутом, що дозволяє здійснувати монтаж у найскладніших і важкодоступних місцях.
Якщо рамні риштування можна назвати найлегшими, то клинові стоякові риштування не дарма називають універсальними.
Галузі, в яких застосовуються будівельні клинові риштування, вельми різноманітні. Передусім це оздоблювальні висотні роботи, монтажні, фасадні, цегляна кладка. З клинових риштувань споруджують концертні сцени, трибуни для глядачів, сходові трапи. Широко
56
№ 3 березень 2011
використовують будівельні клинові риштування в авіа- та суднобудуванні. З елементів клинових риштувань складають різні стелажі, полиці, навіси для автомобілів, літні тимчасові будівлі.
Рис. 4. Клинові риштування
Так само стоякові клинові риштування використовуються для зведення опорної каркасної системи для опалубки.
2. Люлька - підвісна конструкція, яку закріплюють на гнучкій підвісці з переміщуваним робочим місцем на висоті.
Люлька одномісна ЛОС-100-120 (рис. 5) призначена для підйому робітника, будівельних матеріалів і інструменту при виконанні ремонтних і оздоблювальних робіт невеликого обсягу на зовнішніх стінах будівель і споруд висотою до 100 м. Вона ж може бути використана для навішування водостічних труб і виконання електромонтажних робіт.
Як підйомний механізм використовується фрикційно-барабанна лебідка ЛЕФ-500 з електроприводом, установлювана на каркасі люльки. При включенні лебідки люлька разом із лебідкою за рахунок тертя між направляючими барабанів, що обертаються, і канатом переміщається по вантажному канату.
Рис. 5. Люлька одномісна ЛОС-100-120: 1 — обмежувач підйому; 2 — оголовок із блоком;
3 — каркас; 4 — лебідка; 5 — ловець
Люлька яляє собою зварний каркас із робочим майданчиком. На каркасі встановлена фрикційно-барабанна лебідка, ловець, обмежувач висоти і пульт управління. Люльку підвішують до встановленої на даху або горищі будівлі консолі за допомогою двох канатів вантажного і запобіжного. Вантажний канат одним кінцем сполучений з консоллю, після
57
Вісник ПДАБА
запасування на барабанах лебідки постійно натягнутий вантажем, підвішеним до другого його кінця.
Для роботи на великій висоті зручні навісні люльки, які кріплять гаками до конструкцій, що монтуються. У них можуть розміститися один - два робітники. Навісні люльки встановлюють і переміщують монтажним краном. Самопідйомні люльки застосовують для піднімання робітників, матеріалів, інструментів на робоче місце, їх закріплюють за консолі складально-розбірної металевої конструкції, що закріплюється за конструкції перекриття або утримується за допомогою контрвантажу. Керують підніманням і опусканням люльки з установленого на платформі пульта [6].
3. Автобашти - пристрої, які переміщують уздовж фронту робіт за допомогою колісних опор (рис. 6).
Рис. 5. Автобашта будівельна ВС-18-МС: 1— двоколінчаста стріла; 2 — автомобіль ГАЗ-52; 3 — рама; 4 — люлька: 5 — висувна опора.
Башти, змонтовані на шасі вантажного автомобіля, являють собою повноповоротний підйомник з гідравлічним приводом. Основою несучої конструкції башти є двоколінчаста стріла квадратного перетину, яка може складатися. Коліна шарнірно зчленовані між собою і розташовані в одній вертикальній площині: нижнє коліно — з поворотною рамою, верхнє — з люлькою. Підйом нижнього коліна здійснюється гідроциліндром, що діє на стрілу через систему важеля. Опорна рама встановлена на рамі автомобіля за кабіною і має чотири додаткові гідравлічні висувні опори, що забезпечують стійкість башти при роботі. Башта має гідравлічний привід від двигуна автомобіля. Управляють рухами стріли і додаткових опор з автоматичних пультів.
4. Навісні та переносні драбини. Навісні драбини навішують гаками або на конструкції, або на нижню сходинку драбини, розташованої вище, причому дозволяється навішувати не більше однієї ланки. Нижню частину кожної драбини прив’язують дротом до колони. Для кріплення гаків драбини до стальних колон приварюють короткі стальні кутики.
У залізобетонних колонах кутики приварюють до стальних деталей, а коли їх немає, використовують допоміжні хомути. Переносні драбини призначені як для піднімання робітників до місця монтажу, так і для виконання робіт на невеликій висоті.
58
№ 3 березень 2011
5. Помости - одноярусна конструкція, призначена для виконання робіт, які потребують переміщення робітників. Для тимчасового підтримування окремих конструктивних елементів будівлі застосовують складальні помости, а при монтажних операціях - монтажні.
Помости складаються з платформи із знімними огорожами і полицями, важелів, опорної рами. Платформа зварена з швелерів, які утворюють напрямні для кареток траверси верхніх кінців важелів, закрита сітчастим настилом і забезпечена кронштейнами і виводами для установки полиць і огорож. Важелі коробчатого перетину забезпечені вушками для кріплення до нижньої рами і платформи, траверсами з каретками і стяжками. Опорна рама зварена зі швелерів, які утворюють напрямні для кареток траверси нижнього кінця зовнішніх важелів.
Рис. 7. Поміст східчастий 119 см, 13,70 кг
Запропонована методична схема вибору раціонального варіанта засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків, а також послідовність операцій наведена нижче (рис.8) [2].
1. Вибираємо спосіб зовнішнього утеплення - вентильований або штукатурний. При виборі вентильованої системи утеплення і оздоблення підбираємо тип утеплювача (мінеральні, органічні), тип захисного покриття (природний або штучний камінь, алюмінієві панелі, сайдинг-панелі), тип кріплення утеплювача (дюбелями, клейовий, напилення, по напрямних). При виборі штукатурної системи утеплення і оздоблення підбираємо тип утеплювача (мінеральні, органічні), тип захисного покриття (акрилова або силіконова фарба, штукатурка), тип кріплення утеплювача (дюбелями, клейовий, змішане).
2. Вибираємо тип утеплення. Якщо це «повне утеплення фасаду» - утеплення будівлі з усіх боків та на всю висоту. «Часткове утеплення фасаду» - утеплення головного, тильного фасаду по всій висоті або частково. «Ремонт, чи часткова заміна елементів фасаду» - поточний ремонт, заміна, відчистка, фарбування елементів фасаду в будь-якому його місці.
3. Розглядаємо фактори, які впливають на вибір засобів підмощування:
3.1. Тип та сфера застосування - до якої області будівельних робіт належать ці або інші засоби підмощування;
3.2. Технічні характеристики - представлені фірмами виробниками;
3.3. Надійність конструкції - відповідність нормативним вимогам;
3.4. Трудомісткість монтажу - витрати праці на виробництва усього обсягу монтажу, демонтажу;
3.5. Кількість складових елементів у положенні монтажу;
3.6. Вага конструкції - в положенні монтажу;
3.7. Вартість оренди - вартість, представлена фірмами-виробниками, реалізаторами;
3.8. Покриття металевих частин - порошкове забарвлення, оцинковка, алюміній...;
3.9. Вид настилів - дерев’яні, металеві, алюмінієві.;
59
Вісник ПДАБА
3.10. Зручність транспортування - необхідна кількість механізмів для перевезення засобу підмощування;
3.11. Вимоги до умов зберігання;
3.12. Вартість конструкції, необхідної для повного або часткового заповнення фасаду.
4. Приступаємо до безпосереднього вибору засобів підмощування, враховуючи потрібні висоти. Проведені нами дослідження рекомендацій виробників, вимог із безпеки праці, а також техніко-економічних показників застосування тих чи інших засобів підмощування для різних висот дали змогу встановити раціональні межі їх застосування. В результаті досліджень можемо рекомендувати застосовувати різні засоби підмощування для проведення робіт з утеплення будівель для певних висот:
4.1. Вище 100 м - люльки, промисловий альпінізм;
4.2. Нижче 100 - вище 40 м - риштування (клинові, хомутові, штирьові, рамні);
4.3. До 40 м - авто - башти,
4.4. До 25 м - вбашти - тури,
4.5. Нижче 25 м - драбини та помости.
5. Проводимо оцінку техніко-економічних показників тих або інших засобів підмощування за допомогою удосконаленого методу профілів.
Якщо даний результат влаштовує, за узгодженням із замовником починають робоче проектування. Якщо ж не влаштовує, повертаються до вибору засобів підмощування (див. схему).
Склад бригад для виконання робіт з утеплення стін приймається залежно від конструктивно-технологічних рішень теплозахисту, термінів виконання робіт, засобів підмощування, механізмів для подачі матеріалів і т. п.
Для ефективної організації виробництва робіт рекомендується комплектування бригади фахівцями відповідної кваліфікації, здатними поєднувати виконання підготовчих, загальних і спеціальних робіт з влаштування системи, із забезпеченням безперервності і якісного виконання всіх етапів технологічного процесу.
Рис. 8. Методична схема вибору раціонального варіанта засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків
60
№ 3 березень 2011
Висновок. Запропонована методична схема вибору раціонального варіанта засобів підмощування дає змогу підібрати найбільш відповідну конфігурацію при зовнішньому утепленні, воно стає фінансово доступним і простішим в улаштуванні.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. СНиП III-4-80* “Техника безопасности в строительстве” / Минстрой России. - М. : ГУП ЦПП, 1996. - 88 с.
2. Пат. № 52204А Україна, E04G23/00. Спосіб реконструкції будинків / Большаков В. I., Шаленний В. Т., Мартиненко В. О., Дшарев К. Б., Понізов С. Є., Ніжніковський Г. С., Несевря П. I. - № 2002032086; Заявл. 15.03.02. Опубл. 16.12.02, Бюл. № 12. - 2с., іл.
3. Пат. № 61556А Україна, E04G23/00. Спосіб реконструкції будинків / Большаков В. I., Шаленний В. Т., Папірник Р. Б., Дікарев К. Б., Бережна О.О. - № 2003031868; Заявл. 03.03.03. Опубл. 17.11.03, Бюл. № 11. - 2с., іл.
4. Березюк А. Н., Шаленный В. Т., Дикарев К. Б., Понизов С. Е. Совмещение усиления, утепления, надстройки и (или) пристройки при реконструкции домов первых массовых серий как путь привлечения инвестиций. // Строительство, материаловедение, машиностроение / C6. научн. трудов. Вып.15, Ч.2. - Днепропетровск : ПГАСА, 2002. - С. 4.
5. Березюк А. М., Шаленний В. Т., Дікарев К. Б., Калниш Л. В. Обґрунтування вибору й удосконалення конструктивно-технологічних вирішень з термореабілітації та опорядження зовнішніх стін // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. / Дніпропетровськ : ПДАБА, 2005. № 94. - С. 4 - 10.
6. Шаленный В. Т., Дикарев К. Б., Калныш Л. В., Каменев А. С., Понизов С. Е. Развитие технологий модернизации гражданских зданий на основе организационноинвестиционной модели продления их жизненного цикла // Строительство, материаловедение, машиностроение / C6. научн. трудов. - Днепропетровск : ПГАСА, 2006. - Вып. 37. - С. 516 -521.
61
