CC BY
109
Вісник ПДАБА
УДК 69.05
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИБОРУ КОМПЛЕКТУ ОПАЛУБКИ ДЛЯ МОНОЛІТНОГО БУДІВНИЦТВА І ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
ОПАЛУБНИХ РОБІТ
А. М. Березюк, к. т. н., проф., В. Т. Шаленний, д. т. н., проф., І. Ф. Огданський, к. т. н., доц.,
К. Б. Дікарев, к. т. н., доц., Є. В. Зубкова, студ.
Ключові слова: опалубка, монолітний залізобетон, темп будівництва, витримка бетону.
Постановка проблеми. У даний час поряд із виробництвом будівельних конструкцій і виробів заводської готовності подальший розвиток одержують зведення будинків і споруд із монолітного залізобетону, дерев'яних конструкцій для малоповерхового і котеджного будівництва, реконструкція будинків і т. ін. Практика підтвердила перевагу будівництва житлових і громадських споруд, окремих елементів і конструкцій у монолітному і збірно-монолітному виконанні.
Монолітне будівництво дозволяє реалізувати його ресурсозберігальну можливість, підвищити якість і архітектурну виразність окремих будинків і комплексів. Техніко-економічний аналіз показує, що в цілому ряді випадків монолітний залізобетон виявляється більш ефективним за витратами металу, сумарною трудомісткістю і приведеними витратами. Його застосування може бути раціональним у першу чергу в районах зі складними геологічними умовами, при підвищеній сейсмічності, у місцях, де відсутні чи недостатні потужності повнозбірного будівництва, слабкий розвиток мережі доріг.
При зведенні будинків і споруд у щитових опалубках спосіб бетонування вибирають з урахуванням конструкцій будинків, обсягу монолітного залізобетону, що укладається, необхідної інтенсивності зведення монолітних будинків, повторюваності монолітних конструкцій. Усі засоби механізації погоджують у загальному технологічному потоці і балансують за продуктивністю. Вибір тих чи інших засобів механізації багато в чому залежить від застосовуваної системи опалубки, темпів робіт, термінів твердіння бетону, розмірів будинків і споруд та ін.
Аналіз досліджень. Застосування сучасних опалубних систем у монолітному будівництві значно підвищує технологічність будівництва. Терміни, якість зведення конструкцій багато в чому визначаються застосовуваною опалубкою. Опалубні системи повинні відповідати пропонованим до них вимогам щодо конструктивної міцності, надійності і довговічності, мати високі механічні властивості. [2]
Залежно від призначення, опалубки повинні відповідати вимогам щодо припустимих навантажень і прогинів. До опалубних систем також пред'являються високі вимоги щодо точності виготовлення і надійності. Якісні опалубки можливо виготовляти тільки на сучасному устаткуванні, використовуючи передові технології.
Зведення монолітних цивільних будинків з відносно тонкостінними немасивними конструкціями у цілодобовому режимі - негативна риса сучасного швидкісного монолітного будівництва. Характерний темп зведення становить 3 - 4 поверхи на місяць влітку і взимку, що дозволяє забезпечувати необхідні техніко-економічні показники будівництва в сучасних умовах [3]. При цьому неминуче скорочуються терміни витримування монолітних конструкцій (1,5 -
2 доби) до досягнення розпалубної міцності і виникає гостра необхідність підвищення оборотності високоякісних і дорогих опалубних систем.
Всі ці обставини слід ураховувати у процесі вибору опалубки для об'єкта, який починається
3 розробки графіка зведення типового поверху. При цьому аналізуються чинники:
- заданий темп зведення монолітних конструкцій на типовому поверсі і, відповідно, на захватці;
- кількість захваток бетонування на типовому поверсі і їх розміри, які залежать від реальної наявності опалубки, людських і матеріальних ресурсів;
- ймовірні терміни теплової обробки і витримування бетону у вертикальних і горизонтальних конструкціях з урахуванням заданих календарних термінів будівництва та реальних кліматичних умов;
- можливість проведення додаткових технологічних та інженерних заходів для прискорення оборотності опалубки;
- необхідний запас елементів опалубки. [1]
32
№ 3 березень 2011
Мета статті - проаналізувати основні принципи вибору опалубки для монолітного будівництва.
Виклад основного матеріалу. Заданий темп зведення монолітних конструкцій. При цілодобовому і всесезонному зведенні об'єктів монолітного будівництва, особливо багатоповерхового, уявляється доцільним установлювати єдиний темп на весь термін будівництва. Це дозволить на тривалий період рівномірно розподілити людські ресурси і обладнання, відпрацювати оптимальні технологічні прийоми виконання процесів.
Середню тривалість зведення типового поверху слід планувати за 7 днів (4 поверхи в місяць), 8 днів, 9 днів, 10 днів (3 поверхи на місяць). При цьому можливе деяке прискорення темпів будівництва в літній час. Будь-яке скорочення термінів зведення конструкцій типового поверху дозволяє значно прискорити зведення каркасу і будівлі в цілому.
Розміри прийнятої захватки. Зведення поверху в монолітному будівництві є, як правило, фіксованим етапом. Виробництво подальших робіт може проводитися тільки після документального приймання нижчого поверху авторським та технічним наглядом. Тому поверх може бути прийнятий як захватка, проте слід ураховувати, що в цьому випадку поверхові комплекти опалубки для вертикальних і горизонтальних конструкцій не будуть використовуватися під час зведення відповідно горизонтальних і вертикальних конструкцій.
Економічно і технологічно доцільним може вважатися поділ поверху на приблизно рівні (за площею та обсягами бетону, що укладається) частини - захватки. Часто це 1 / 2 поверху, можливо, 1 / 3 або 1 / 4. Іноді в протяжних будівлях за захватки беруть секцію зі сходово-ліфтовим блоком.
Час витримування бетону в опалубці. Розділ 2 БНіП [4] визначає мінімальну міцність бетону незавантажених вертикальних монолітних конструкцій під час розпалублення (з умов збереження форми) 0,2 - 0,3 МПа. Це правило стосується твердіння бетону в літніх умовах (при t > 5 °С). У зимових умовах (при t < 5 °С) міцність бетону без протиморозних добавок до завершення витримування повинна бути не нижче критичної (тобто допускає подальше замерзання), в тому числі:
- в конструкціях, що експлуатуються всередині будівель, - не менше 5 МПа;
- в конструкціях, що піддаються атмосферним впливам у процесі експлуатації, для класу В7,5; В10 - не менше 50 % проектної міцності, класу В12,5; В25 - не менше 40 % проектної міцності, класу В30 і вище - не менше 30 % проектної міцності ;
- для конструкцій, що піддаються після закінчення витримування змінному заморожуванню і відтаванню - 70 % проектної міцності (що часто відбувається в цивільному цілорічному монолітному житловому будівництві);
- для бетону з протиморозними добавками до моменту охолодження бетону до температури, на яку розрахована кількість добавок, - не менше 20 % проектної міцності.
Розпалублення незавантажених горизонтальних конструкцій може проводитися при досягненні бетоном міцності 70 % від R28 при прольотах до 6 м і 80 % при прольотах більше 6 м. Якщо в процесі зняття опалубки в прольоті перекриття встановлюються проміжні опори, міцність бетону може бути знижена. При цьому допускається рівень міцності бетону перекриттів, кількість, розташування і спосіб установки проміжних опор визначаються проектом виробництва робіт (ПВР) і узгоджуються з проектною організацією.
Мінімальна міцність бетону під час розпалубки завантажених конструкцій, у тому числі з урахуванням навантаження від вищерозміщеного свіжоукладеного бетону, також визначається ПВР і узгоджується з проектною організацією.
Додаткові технологічні та інженерні заходи для прискорення оборотності опалубки. Для прискорення оборотності опалубки можуть використовуватися такі методи:
- інвентарне утеплення опалубки, перш за все вертикальної, такими матеріалами як пінополістирол, піноплекс, пінополіетилен, жорсткі мінераловатні плити;
- застосування попередньо розігрітих бетонних сумішей з використанням ефекту «гарячого термоса»;
- збільшення кількості тепла, що вводиться за рахунок більш частого розташування нагрівальних проводів (до 500...600 Вт/м);
- застосування гріючих опалубних систем, перш за все при бетонуванні колон;
- створення загальних або локальних тепляків у межах поверху для досягнення під перекриттям температури 5...20 °С за рахунок застосування різних теплогенераторів і брезентових, у тому числі утеплених, завіс;
33
Вісник ПДАБА
- різні прийоми розпалубки, що дозволяють знизити перепад температур зовнішнього повітря і відкритої поверхні бетону до нормованого рівня за БНіП 3.03.01-87 (табл. 6, п. 8);
- контрольований місцевий і загальний додатковий обігрів конструкцій, в яких бетон досяг критичної міцності;
- пристрій пароізоляції і інвентарного теплового захисту по верху перекриттів;
- застосування жорстких і гнучких термоактивних покриттів бетону;
- використання в бетонних сумішах спеціальних хімічних добавок.
Облік необхідного запасу елементів опалубки. Оскільки при зведенні поверху будівлі практично неможливо сформувати абсолютно рівні захватки, то поелементний комплект опалубки слід розраховувати для більшої (базової) захватки з обов'язковим коригуванням його складу стосовно інших захваток. У зв'язку з коригуванням у комплект слід увести ті елементи, які не увійшли до розкладки елементів для базової захватки.
Необхідно звернути увагу на комплектацію огороджувальних пристроїв, виносних майданчиків, сходів і переходів.
Особливо слід ураховувати безпечні умови встановлення та зняття елементів по периметру будівлі, таких як бортові елементи перекриттів і балконів, зовнішні щити опалубки і т. п. За відсутності у прийнятій опалубній системі необхідних пристроїв вони повинні розроблятися або на основі даної опалубної системи, або індивідуально для конкретного будинку.
У цілому, враховуючи необхідність періодичного ремонту опалубки (після 80 - 100 обертів для водостійкої ламінованої фанери), можна рекомендувати збільшення комплекту опалубки, включаючи кріплення і супутні елементи, на 10 - 15 %. При підборі комплекту опалубки необхідно враховувати подвійну кількість стійок переопирання, якщо не проводиться більш точний розрахунок їх установки на поверхах, що знаходяться під бетонованим перекриттям.
Підготовка монолітного будівництва. Слід сказати, що інженерна підготовка монолітного будівництва пов'язана зі значними стартовими витратами на оснащення, і перш за все на опалубку. Тому вибір оптимального комплекту опалубки для заданого будівництва є серйозним економічним завданням. Недоукомплектованість неминуче призведе до порушення технологічного ритму будівництва й збільшення термінів зведення монолітного каркасу.
Для вибору відповідної технології зведення будівлі необхідно провести порівняння комплектів опалубки різних систем і графіків виконання робіт для різних варіантів поділу типового поверху будівлі на захватки бетонування. Основними критеріями для прийняття рішення будуть одноразові витрати на придбання або оренду опалубки, собівартість використовуваних основних будівельних машин і обладнання, а також економічний ефект від скорочення термінів зведення монолітної частини будівлі.
У реальних виробничих умовах, купуючи комплект опалубки відповідної системи, який на даному будинку може мати 50 - 100 оборотів, необхідно враховувати його подальше використання на інших будівництвах.
У той же час слід мати на увазі, що розвивається тенденція до організації у фірмах -виробниках опалубки та їх представництвах в інших країнах орендних підприємств, які на замовлення підрядників комплектують опалубку для конкретної будівлі, здають її в оренду і надалі організують необхідний ремонт, догляд та її зберігання. У цьому випадку, природно, стартові витрати на оснащення для зведення окремого монолітного будинку можуть бути помітно знижені.
Технологічне проектування опалубних робіт. Установка опалубки здійснюється відповідно до опалубних креслень, що розробляються на окремі конструкції, захватки і ділянки бетонування. Враховується наявність опалубки та її комплектуючих, конструкції з'єднань і підсилення елементів опалубки при складанні необхідних просторових форм. При цьому умови міцності, незмінюваності і стійкості опалубки під дією бетонної суміші, технологічних навантажень і устаткування в період бетонування та витримування конструкцій повинні бути перевірені розрахунком.
Складання опалубних креслень та специфікацій. Опалубні креслення включають такі основні елементи:
- загальні плани типового поверху з розміткою меж захваток і ділянок бетонування вертикальних і горизонтальних конструкцій із зазначенням місць улаштування робочих швів;
- план установки щитів або укрупнених панелей опалубки стін на поверсі або окремої захватки, накладений на контури вертикальних конструкцій з маркуванням щитів або панелей і зазначенням місць або кроку установки розкосів;
34
№ 3 березень 2011
- план розкладки панелей опалубки перекриттів на поверсі або окремої захватки, виконаний на контурному плані перекриття;
- плани розкладки балок перекриття опалубки, співвіднесені з межами плит і контурами стін і колон на захватці або поверсі, з маркуванням балок і вказівкою кроку установлення головних і другорядних балок;
- план розташування стійок під головними балками (часто може бути суміщений з планом розкладки балок) із маркуванням стояків;
- розрізи, деталі та вузли, що ілюструють конструктивні рішення складання опалубки в кутах, місцях розташування балок перекриття, облаштування робочих швів, місцях установки щитів по зовнішньому краю зовнішніх стін, а також використовуються нестандартні елементи із зазначенням основних розмірів і текстовими поясненнями, необхідними для здійснення прийнятого рішення.
Практична робота з формування креслення опалубки починається з креслення контурного масштабного плану монолітних залізобетонних конструкцій (стін і колон або перекриття) у тонких лініях. Цей план є основою для подальшого графічного моделювання розташування щитів, на ньому вказують осі будівлі та основні розміри.
Виділивши окремі конструктивні фрагменти, можна приступати до вибору і розкладки щитів, пошуку рішень щодо заповнення можливих зазорів між крайками щитів на стиках і в кутах, укрупнення фрагментів опалубки, якщо це можливо.
Опалубні креслення формуються поєднанням масштабних зображень щитів і опалубних панелей з контурами конструкцій на плані або розрізі. На кресленнях щити і панелі маркують, а їх розміри вказують у специфікації елементів опалубки.
Проектування опалубної панелі окремої стіни слід починати з розміщення кутових щитів у місцях перетину стін - це найскладніші місця. Далі розташовують інвентарні прості щити між кутовими щитами. На торцях стін опалубка може виступати за контур стіни в плані з розміщенням торцевих обмежувальних щитів або коробів між суміжними щитами. Одночасно виявляють некратні місця і приймають рішення про їх заповнення.
У загальному вигляді при проектуванні опалубки стін слід обходитися малим числом типорозмірів щитів, використовувати укрупнення панелей з урахуванням вантажопідйомності крана.
Проектування опалубки перекриттів починається з розкладки типових панелей або листів фанери на плані поверху або захватки. При цьому слід якомога повніше заповнювати площу по контуру перекриття мінімальним числом типових панелей або щитів. Некратні місця зазвичай утворюються в місцях розміщення колон, по скошених або округлених краях перекриттів на балконах, лоджіях або в еркерах. Якщо в таких місцях не розташовані монолітні стіни, то необхідна конфігурація краю перекриття утвориться за допомогою бортових елементів на консольних виступах опалубки перекриття за контури будівлі. При наявності контурних стін виготовляють спеціальні щити необхідних обрисів із фанери або інвентарних опалубних панелей.
Після розкладки опалубних панелей перекриття приступають до розміщення балок. При цьому слід стежити, щоб крок балок забезпечував мінімальні прогини палуби під впливом бетонної суміші. Розміщення і крок головних балок установлюються з урахуванням допустимих навантажень на другорядні балки (вказані в каталогах елементів опалубки). При цьому рекомендується використовувати мінімальну кількість типорозмірів балок.
Для вибору кроку стояків опалубки перекриття визначають навантаження на балки від бетонної суміші і обладнання, а потім відповідно до несучої здатності стійок з урахуванням конструктивних міркувань - крок розміщення стійок під головними балками.
Процес розкладання і розташування щитів опалубки відбувається на масштабному плані і контролюється за допомогою найпростіших перевірних розрахунків довжини (ширини) панелі, що складається. Будь-яких спеціальних правил виконання цієї роботи не встановлено, але при виконанні процесу розкрою щитів за допомогою комп'ютера можна отримувати значний виграш у часі та якість виконання проектної роботи. Для цього використовуються спеціальні програми розкрою опалубки, які поки недоступні при виконанні навчальних робіт.
У практичній роботі можна замовляти розробку опалубних креслень і специфікацій у представництвах фірм - виробників опалубки в Україні. Плани поверхів або захваток викреслюються або скануються. У ряді випадків необхідні графічні заготовки конструктивів можуть надаватися кафедрою, яка видала завдання на курсове проектування.
35
Вісник ПДАБА
Специфікації елементів опалубки складають після розкладки щитів, балок і стійок. Форми таблиць специфікацій вказуються у методичній літературі до курсового проектування.
У специфікації слід вносити такі елементи:
- щити або панелі опалубки із зазначенням типорозмірів і кількості;
- кутові щити й елементи стінової опалубки (тип, кількість);
- накладні ригелі, балки, шини (тип, приблизну кількість);
- розкоси опалубки стін і колон (тип і кількість);
- балки опалубки перекриттів (тип і кількість);
- стійки опалубки перекриттів (тип і кількість);
- елементи огороджень опалубки перекриттів.
Кількість елементів, що зазначені у специфікаціях опалубок, визначається з урахуванням числа використовуваних комплектів опалубок і наближених до коефіциента запасу елементів: щити і панелі палуби - 1,3; кутові щити - 1,1; накладні ригелі - 1,3; розкоси - 1,2; підмощування та риштування - 1,3; балки - 1,3; стійки - 1,5 ... 2; елементи огорож - 1,1.
Розрахунки опалубки (виписка із БНіП 3.03.01-87, розд. 2 «Опалубні роботи»). При розрахунку опалубки, риштувань і кріплень повинні прийматися такі нормативні навантаження:
- Вертикальні:
а) власна маса опалубки і риштувань, що визначається за кресленнями. При влаштуванні дерев'яних опалубок об'ємну масу деревини слід приймати: для хвойних порід - 600 кг/м3, для листяних порід - 800 кг/м3;
б) маса свіжоукладеної бетонної суміші, яка приймається для бетону на гравії або щебені з каменю твердих порід, - 2 500 кг/м3; для бетонів інших видів - за фактичною вагою;
в) маса арматури повинна прийматися за проектом, а за відсутності проектних даних -100 кг/м3 залізобетонної конструкції;
г) навантаження від людей і транспортних засобів при розрахунку палуби, настилів і безпосередньо елементів риштувань, що підтримують їх - 2,5 кПа; палуби або настилу при розрахунку конструктивних елементів - 1,5 кПа;
д) навантаження від вібрування бетонної суміші - 2 кПа горизонтальної поверхні (враховуються тільки за відсутності навантажень за п. "г");
- Горизонтальні:
е) нормативні вітрові навантаження - відповідно до БНіП 2.01.07-85;
ж) тиск свіжоукладеної бетонної суміші на бічні елементи опалубки - за таблицею 1.
Т а б л и ц я 1
Тиск свіжоукладеної бетонної суміші на бічні елементи опалубки
Засіб ущільнення Розрахункові формули для визначення максимального бокового тиску бетоної суміші, кПа Межі застосування формули
1 2 3
За допомогою вібраторів: Р = Н Р = у(0,27 + 0,78) К К2
внутрішніх Н < R v < 0,5 v > 0,5 за умови, що H > 1 м
зовнішніх H < 2R1 v < 4,5 v > 4,5 за умови, що Н > 2 м
36
№ 3 березень 2011
У таблиці IP- максимальний бічний тиск бетонної суміші, кПа; у - об'ємна маса бетонної суміші, кг/м3; Н - висота укладеного шару бетонної суміші, що передає тиск на опалубку, м; v - швидкість бетонування конструкції, м/год; R, RI - радіуси дії відповідно внутрішнього і зовнішнього вібратора, м; КІ - коефіцієнт, що враховує вплив консистенції бетонної суміші (для жорсткої і малорухомої суміші з осадкою конуса 0...2 см - 0,8; для сумішей з осіданням конуса 4...6 см - 1; для сумішей з осіданням конуса 8 ... 12 см - 1,2); К2- коефіцієнт для бетонних сумішей з температурою 5 ... 7 °С - 1,15; 12 ... 17 °С - 1,28 ... 32 °С - 0,85.
з) навантаження від струсів, що виникають при укладанні бетонної суміші в опалубку бетонованої конструкції, - відповідно до таблиці 2.
Т а б л и ц я 2
Навантаження від струсів при укладанні бетонної суміші в опалубку бетонованої
конструкції
Спосіб подачі бетонної суміші в опалубку Г оризонтальне навантаження на бокову опалубку, кПа
І 2
Спуск по лотках і хоботах, а також безпосередньо з
бетоновозів 4
Вивантаження з бункерів ємністю, м3:
від 0,2 до 0,8 4
більше 0,8 6
і) навантаження від вібрування бетонної суміші - 4 кПа на одиницю вертикальної поверхні опалубки (вказані навантаження повинні враховуватися тільки за відсутності навантажень за п. "з").
При зовнішній вібрації несучі елементи опалубки (ребра, перегородки, хомути і т. п.), їх кріплення та з'єднання повинні додатково розраховуватися на місцеві впливи вібраторів. Навантаження приймаються відповідно до закону гідростатичного тиску.
Розрахункові коефіцієнти і поєднання навантажень. При розрахунку елементів опалубки і риштувань за несучою здатністю зазначені нормативні навантаження необхідно множити на коефіцієнти перевантаження, наведені в таблиці 3.
Т а б л и ц я 3
Коефіцієнти перевантаження
Елементи опалубки Види навантажень на опалубку, риштування і кріплення для розрахунку
за несучою здатністю за деформацією
1. Опалубка плит і склепінь і конструкції, що її а + б + в + г а + б + в
підтримують
2. Опалубка колон зі стороною перетину до 300 мм і стін ж + и ж
товщиною до 100 мм
3. Опалубка колон зі стороною перетину більш 300 мм і ж + з ж
стін товщиною більш 100 мм
4. Бокові щити коробів балок, прогонів і арок ж + и ж
5. Днища коробів балок, прогонів і арок а + б + в + д а + б + в
6. Опалубка масивів ж + з ж
Установка і приймання опалубки, розпалубка. Комплектність опалубки на об'єкті визначається забезпеченням умов витримування укладеного бетону на захватках, ділянках бетонування і в окремих конструкціях при застосовуваному темпі обороту опалубки.
37
Вісник ПДАБА
Розпалубка монолітних конструкцій здійснюється після досягнення бетоном мінімально необхідної міцності. При установці проміжних опор у прольоті перекриття при частковому або послідовному видаленні опалубки міцність бетону може бути знижена. У цьому випадку міцність бетону, вільний проліт перекриття, число, місце і спосіб установки опор призначаються у ПВР. Зняття всіх типів опалубки слід проводити після попереднього відриву її від бетону. Очищення та змащування опалубки при розбиранні виконуються з дотриманням загальних правил виробництва бетонних робіт.
Висновок. Отже, проаналізувавши основні принципи вибору опалубки, можемо виділити такі чинники: заданий темп зведення монолітних конструкцій на типовому поверсі і, відповідно, на захватки; кількість захваток бетонування на типовому поверсі і їх розміри, які залежать від реальної наявності опалубки, людських і матеріальних ресурсів; ймовірні терміни теплової обробки і витримування бетону у вертикальних і горизонтальних конструкціях з урахуванням заданих календарних термінів будівництва та реальних кліматичних умов; можливість проведення додаткових технологічних та інженерних заходів для прискорення оборотності опалубки; необхідний запас елементів опалубки. Технологічне проектування опалубних робіт складається з опалубних креслень і специфікацій; розрахунку опалубки; установки, приймання опалубки і розпалубки.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Афанасьев А. А. Технология возведения зданий и сооружений / А. А. Афанасьев. -М. : Стройиздат, 1990. - 285 с.
2. Дикман Л. Г. Организация и планирование строительного производства / Л. Г. Дикман. - М. : АСВ, 2003. - 214 с.
3. Кирнев А. Д. Технология возведения зданий и сооружений из монолитного железобетона, инженерного назначения и в особых условиях строительства / А. Д. Кирнев. -Ростов н/Д. : Феникс, 2008. - 182 с.
4. СНиП 3.03.01 - 87. Несущие и ограждающие конструкции. - М. : Стройиздат, 1988. -67 с.
УДК 666.972.691.175
ВЛИЯНИЕ ДОБАВОК ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ НА ХИМИЧЕСКУЮ СТОЙКОСТЬ ПОЛИМЕРБЕТОНОВ
А. Н. Березюк, к. т .н., проф., Н. И. Ганник, к. т .н., доцент, А. В. Гавриш, к .т. н., доцент, А. П. Мартыш, к. т. н., доцент, А. Н. Гайдар, асп.
Ключевые слова: полимербетон, поверхностно-активные вещества, фотокапиллярный эффект, водопоглощение, смачиваемость.
Актуальность проблем. Перед металлургами и химиками Украины стоит проблема применения эффективных материалов, которые обладали бы высокой химической и термической стойкостью и в то же время были дешевыми.
Полимербетоны на основе термореактивных смол отвечают этим требованиям. Основными компонентами этих бетонов являются отходы промышленности, что способствует их утилизации и соответственно решению экологических проблем, поэтому актуальность данной статьи не вызывает сомнения и хотелось бы, чтобы все материалы, изложеные в ней получили практическое применение.
Анализ исследований и публикаций. Проблема разработки эффективных строительных материалов для применения в областях агрессивной среды всегда стояла перед исследователями и производственниками. Поэтому вопросами исследования и усовершенствования полимербетонов всегда уделяли внимание как зарубежные, так и отечественные научные школы.
Исходя из анализа исследований, можно сделать выводы:
1) для полимермастик на основе фурановых смол, наполненных андезитовой мукой и мукой из боя кислотоупорного кирпича, скорость диффузии растворов кислот и воды примерно в два раза выше, чем для не наполненных композиций;
38
