CC BY
9
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСОМ
ПЕРЕВЕЗЕНЬ
УДК 656.212.5
Огар О.М., к. т.н. (УкрДАЗТ) Розсоха О.В., шженер (УкрДАЗТ)
СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ Г1РКОВИХ ГОРЛОВИН
Вступ. Сортувальш пристро! залiзниць Укра!ни не забезпечують потрiбноl якостi сортувального процесу i роботи технiчних засобiв.
На якiсть i ефективнiсть процесу сортування вагошв значно впливае конструкщя гiркових горловин. Авторами встановлено, що типовi гiрковi горловини, якi використовуються на залiзницях Укра!ни, не е досконалими з огляду на збереження ресурЫв [1-2].
Постановка проблемы. В ринкових умовах проблема ресурсозбереження висовуеться на першi позицп у багатьох галузях господарства нашо! кра!ни, у тому чи^ i на залiзничному транспортi, що свiдчить про необхщнють удосконалення конструкци технiчних засобiв з урахуванням сучасних вимог до них.
Значна частина витрат на сортувальних станщях приходиться на технiчне обладнання та виконання технологи переробки вагошв на сортувальних прках. Тому дослщження, спрямоваш на пiдвищення !х ресурсозбереження шляхом удосконалення конструкци гiркових горловин, е актуальними i своечасними.
Пщвищення ресурсозбереження сортувальних гiрок можливе шляхом застосування на !х спускнiй частинi ланцюга малопотужних уповiльнювачiв (ВНУ-2, ВНУ-2М, УВУ-07).
Анал1з до^джень i публЫацш. Проблемi удосконалення конструкци та розрахункам параметрiв гiркових горловин придiлена значна увага, що вщобразилося у рядi праць вiдомих вчених, якими е Образцов В.Н., Страковський 1.1., Луговцов М.Н., Негрей В.Я., Павлов В.С,
Уздш М.М., Gфiменко Ю.1., Савченко I.C., 1вашкевич В.К., Дашков М.Г., Вульфсон Б.Н., Карпов А.М., Абуладзе Л.В. та ш.
Зазначеш автори при розробщ або удосконаленнi методiв розрахунку пркових горловин спиралися на единий на той час критерiй - шдвищення переробно! спроможностi сортувальних прок. Проблема ресурсозбереження на той час не була актуальною.
Формулювання мети (постановка завдання). Метою даних дослщжень е визначення можливост та сфери застосування нових пркових горловин, що запропоноваш авторами, на пiдставi результат моделювання скочування розрахункових бiгунiв у розрахункових сполученнях при застосуваннi рiзних режимiв гальмування вiдчепiв.
Результати моделювання скочування розрахункових биумв з сортувальних гiрок при застосувант на спускнш частим легких титв уповiльнювачiв. Моделювання скочування розрахункових б^ушв у розрахункових сполученнях виконувалось з сортувальних прок, на спускнш частиш яких застосоваш новi горловини [2]. Умови та результати моделювання при використанш на спускнш частит уповiльнювачiв ВНУ-2, ВНУ-2М, УВУ-07 наведет в [3-6]. Основна увага придшена дослщженням впливу конструкцп гiркових горловин на потрiбну потужнiсть парково! гальмово! позици (ПГП).
Результати моделювання скочування розрахункових б^ушв у розрахункових сполученнях дозволили визначити загальну потрiбну кiлькiсть уповiльнювачiв на спускнш частит i на ПГП та сфери застосування нових пркових горловин в залежност вщ числа колш у сортувальному парку i висоти гiрки (таблиця 1).
З таблиц 1 видно, що сфера застосування прково! горловини 2 е найширшою: розповсюджуеться приблизно на 67% випадюв на ГВП i на 50% - на ГСП. Значно вужча сфера застосування пркових горловин 1 i 3: вщповщно у 20% i 13% випадюв на ГВП та у 32% i 18% - на ГСП.
Крiм того, значний вплив на сферу застосування пркових горловин роблять типи вагонних уповiльнювачiв, що застосовуються у горловинах. При використанш уповiльнювачiв ВНУ-2 новi гiрковi горловини можуть застосовуватись при висот гiрки, що знаходиться у дiапазонi вiд 2,8 м до 4,2 м на ГВП i у дiапазонi вiд 2,2 м до 4,6 м на ГСП.
Ширшу сферу застосування пркових горловин забезпечують бшьш потужнi уповiльнювачi (ВНУ-2М i УВУ-07): при висот гiрки, що входить до дiапазону вiд 2,4 м на ГВП i 2,2м на ГСП, до 5 м на ГВП i до 5,4 м на ГСП при використанш уповiльнювачiв ВНУ-2М; до 4,8 м на ГВП i до 5,2 м на ГСП при використанш уповiльнювачiв УВУ-07.
Таблиця 1 - Сфери застосування нових пркових горловин
Тип вагонних повшьнювашв исло колш у эртувальному арку Номер прково! горловини при висот сортувально! прки, м
? о К 2,2 2,4 2,6 2,8 3,0 3,2 3,4 3,6 3,8 4,0 4,2 4,4 4,6 4,8 5,0 5,2 5,4
16 2/2
<М ■ К 18 2/3
20 -/1 2/2 1/2 2/3 2/1 2/2 -/2
т 22 2/2
24
16 1/1 2/2 2/3 2/2 1/2
18 3/2 3/3 3/2
1 20 -/1 1/1 2/1 2/2 3/2 1/2 3/2 2/2 -/3
X т 22 1/3 2/2 2/3 2/2
24
16 2/2 2/ '3 2/2
о 18 3/2 3/3
20 -/1 1/1 2/1 2/2 3/2 2/2 -/2 _
£ 22 2/2 2/3 2/2
24
Примтка - у чисельнику вказаний номер прково! горловини для прок велико! потужност (ГВП), у знаменнику - для прок середньо! потужност (ГСП).
Вибiр конструкци прково! горловини з погляду найменшо! потрiбно! потужностi ПГП залежить вщ висоти гiрки, мтмально! швидкостi розпуску для вщповщного типу гiрки, максимально! допустимо! швидкост входу на гальмовi позицi! (ГП) спускно! частини та ПГП, потужнос^ вагонних уповiльнювачiв та розташування !х по маршруту скочування.
При тдвищенш висоти гiрки збшьшуеться величина гальмування на ПГП, але при мiнiмальних значеннях висот мае мюце тенденцiя пiдвищення потрiбно! потужност ПГП. В даному випадку при витримщ максимального iнтервалу Т0 на останнш роздiловiй стрiлцi iнтервал на шшому лiмiтуючому елементi значно вищий нiж максимальний Т0, тому виникае необхщнють у застосовуваннi iншого режиму гальмування.
Виходячи з проведеного аналiзу, можна стверджувати, що у бшьшосп випадкiв застосування гiрково! горловини 2 забезпечить мшмальш вкладення на мехашзащю сортувально! гiрки з подальшою автоматизащею процесу гальмування. Але оскiльки у решт випадкiв ефективною може виявитись горловина 1 або 3, остаточш висновки про доцшьнють застосування ^е! або iншо! горловини слiд робити тсля
розробки методу ощнки гiркових горловин, який повинен враховувати ^м приведених витрат показники надшност i безпеки функщонування сортувально! гiрки.
Висновки. Результати дослщження нових гiркових горловин дозволяють зробити наступш висновки:
- новi гiрковi горловини можуть застосовуватись на ГСП i ГВП;
- рiвномiрне розташування гальмових позицiй, обладнаних вагонними уповшьнювачами легких типiв, в багатьох випадках е ефективним рiшенням з позицп збереження ресурсiв;
- е необхщнють у розробцi методу оцiнки пркових горловин з метою визначення ращонально! конструкци при певних вихiдних даних.
Список лШератури
1. Огар О.М, Розсоха О.В., Свггличний С.М. Анал1з 1 особливосп конструкци пркових горловин в1тчизняних сортувальних пристро'в // Зб. наук. праць.-Харк1в:УкрДАЗТ, 2007.-Вип.85.-С.57-64.
2. Огар О.М, Розсоха О.В. Напрямки удосконалення конструкцш пркових горловин сортувальних пристро'в з позицп ресурсозбереження // ВосточноЕвропейский журнал передовых технологий.-№ 5/2(29), 2007.-С.54-58.
3. Данько М.1., Берестов 1.В., Огар О.М., Розсоха О.В. Дослщження ефективност застосування нових пркових горловин. // Зал1зничний транспорт Укра'ни. - 2008. - № 1.- С. 18-21.
4. Огар О.М., Розсоха О.В., Федорко 1.П. Ефективнють роботи прок середньо'1 потужносп при застосуванш нових пркових горловин // Зб.наук.праць.-Донецьк: Дон1ЗТ, 2008.-Вип. 14-С. 10-18.
5. Розсоха О.В. Ефективнють роботи сортувальних прок при застосуванш нових пркових горловин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий.-№ 5/3(35), 2008.-С. 51-59.
6. Огар О.М., Лючков Д.С., Розсоха О.В. Ефективнють застосування малопотужних уповшьнювач1в на спускнш частиш нових пркових горловин // Зб.наук.праць.-Харюв: УкрДАЗТ, 2008.-Вип.99-С. 139-151.
