CC BY
23
ISSN 1810-3154. Украинский нейрохирургический журнал, 2013, №1
63
Матерiали конференцш
Чеботарьова Л.Л.
Вщдшення функцiональноí дiагностики, 1нститут нейрохiрургií iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
Секцiя з функцюнально! дiагностики «Впровадження iнновацiйних технологiй дiагностики захворювань нервово! системи» науково-практично! конференцм «Впровадження шновацшних технологiй лабораторно! та функцюнально! дiагностики в роботу закладiв охорони здоров'я» (26 вересня 2012 р., Ки!в, Украша)
Укра!нський нейрох1рург1чний журнал. — 2013. — №1. — С. 63-64.
В межах Програми МНжнародного медичного конг-ресу «Впровадження сучасних досягнень медичноТ науки в практику охорони здоров'я УкраТни» та науково-практичноТ конференцiТ «Впровадження шновацшних технологш лабораторноТ та функцiональноТ дiагнос-тики в роботу закладiв охорони здоров'я» 26 вересня 2012 р. працювала секшя з функцiональноТ дiагностики (ФД) «Впровадження iнновацiйних технологiй дiагнос-тики захворювань нервовоТ системи» тд головуванням проф. О.В. Ткаченко та проф. Л.Л. ЧеботарьовоТ. На засщанш були присутнi 72 учасники.
У доповщ «Сучасний стан пiдготовки спещалю^в з ФД захворювань нервовоТ системи» проф. Л.Л. Чеботарьова (КиТв, ДУ«1нститут нейрохiрургiТ iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни») висв™ила чинники, що сприяли iнтенсивному розвитковi ФД захворювань нервовоТ системи: значш досягнення сучасних нейро-наук; вдосконалення мiкропроцесорноТ техшки; поява принципово нових можливостей отримання надшноТ i точноТ iнформацiТ при використанш сучасних методiв стимуляцiТ нервовоТ системи (зокрема, транскрашаль-ноТ магштноТ стимуляцiТ), а також удосконалена реестращя цих вiдповiдей; цифрова математична обробка, комп'ютерна презентацiя та iнтерпретацiя даних дiагностики. Протягом останнього десятилiття вщзначене iстотне пришвидшення темпiв розвитку парку апаратури для ФД, змшилися форма й зм^т багатьох аспектiв ФД нервових хвороб, розширилися дiагностичнi можливосп iнструментальних методiв.
Проте, в УкраТш склалися надзвичайно неспри-ятливi умови для формування сучасного рiвня ФД захворювань нервовоТ системи, що мае об'ективш й суто суб'ективш причини. 1) Оснащення вiдповiдною апаратурою недостатне. 2) Вщсутня система тдго-товки та перетдготовки фахiвцiв ФД захворювань нервовоТ системи, у т.ч. тдвищення квалiфiкацiТ та перепiдготовки молодших медичних спешалю^в. 3) Вiдсутне адекватне забезпечення нормативними документами субспешальносп «кл^чний нейрофiзiолог» (або «спецiалiст з ФД захворювань нервовоТ системи»). Частково ситуашю рятуе впровадження спешальносп «фахiвець з ультразвуковоТ дiагностики» та вiдкриття приватних невролопчних центрiв.
Незадовiльний стан ФД захворювань нервовоТ системи зумовлюе надзвичайно несприятливi наслiдки.
1) Недотримання св^ових (загальноприйнятих) стандартiв i клЫчних рекомендацiй в неврологiТ, ней-рохiрургiТ, дитячiй неврологiТ, психiатрiТ, нейропсихо-логи, медичнiй експертизi, медицинi працi тощо.
2) Невизначенiсть нейрофiзiологiчноТ (об'ективноТ) бази системи нейрореаб^таци, що зумовлюе ТТ «за-плановану» дефектнiсть, недосконалiсть.
3) Недостатне використання методiв нейротерапiТ (магштноТ стимуляци головного та спинного мозку, мкрополяризаци, бiологiчного зворотного зв'язку, ста-бiлотренiнгу), основаних на клiнiчнiй нейрофiзiологiТ.
4) Вiдсутнiсть широкого використання штраопера-цiйних методiв клiнiчноТ нейрофiзiологiТ (НФ) та нейро-монiторингу у вщдшеннях iнтенсивноТ терапiТ.
У доповiдi «Проблеми клiнiчноТ iнтерпретацiТ ре-зультатiв ЕЕГ в ептептологи» керiвник Львiвського об-ласного протиепiлептичного центру к.м.н. Л.Б.Мар'енко (Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького) висвiтлила питання дiагностичного значення ЕЕГ за раптових i швидко прогресуючих по-рушень в твкулях великого мозку або в серединних дiенцефальних i мезенцефальних структурах: нападу; токсично-метаболiчноТ енцефалопатiТ; коми неясного походження; припущены про смерть мозку; зменшення церебрального кровотоку тд час каротидноТ ендарте-ректомiТ; енцефалiтi; хворобi Крейтцфельдта-Якоба; хореТ Гентингтона, а також динамiчного спостереження за перебiгом захворювання й ефектившстю лiкування. Певне значення ЕЕГ мае при гострих або прогресуючих фокальних мас-процесах в твкулях великого мозку або серединних структурах, як найкраще щентифЬ кують тд час нейровiзуалiзацiТ, проте, ранiше зумо-влюють змiни на ЕЕГ: пухлини мозку; шсульт; ЧМТ; хронiчна субдуральна гематома; абсцес мозку.
У хворих на епшепаю проведення ЕЕГ важливе для тдтвердження дiагнозу; класифiкування на-падiв; дiагностики епiстатусу; визначення локалiзацiТ епiлептогенного вогнища; специфiкацiТ синдрому; контролю лкування, особливо за iдiопатичноТ гене-ралiзованоТ епiлепсiТ; дiагностики можливого токсичного впливу протиепшептичних засобiв (швидк ритми
- при застосуваннi фенобарб^алу, бензодiазепiнiв, дифузне уповiльнення - при використанш вальпро-атiв, карбамазепiну); предикци вiдновлення нападiв пiсля першого неспровокованого нападу або вщмши протиепiлептичних препара^в; в деяких ситуацiях
- тдтвердження етюлоги епiлепсiТ.
Основнi висновки доповщк 1. Встановлено коре-ляцiю мiж характеристиками ЕЕГ i клiнiчними проявами епшепсм. 2. Змiни ЕЕГ дозволяють прогнозувати по-дальшi клiнiчнi прояви. З.Даш ЕЕГ слiд iнтерпретувати в поеднанш з аналiзом клiнiчних проявiв, результатами додаткових дослiджень i теств.
Щодо пiдготовки фахiвцiв з ФД захворювань нервовоТ системи (електрофiзiологiв), необхщно дотриму-вати деяких важливих умов: базовою осв^ою фахiвця слщ вважати неврологiю або психiатрiю з знанням неврологи та обов'язково - основ ептептологи. Пщ-готовку фахiвця здшснювати на тематичних штенсив-
© Чеботарьова Л.Л.
64
ISSN 1810-3154. Укра/'нський нейрохiрургiчний журнал, 2013, №1
них курсах тривал^тю не менше 2 Mic з складанням лщензшного юпиту. Затверджувати строки i правила проведення вщповщноТ атеcтацií та переатеcтацií.
У допов^ О.М. Канайкiна (КиТв, ДУ «1нститут нейрохiрургiТ iM. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни») виcвiтленi питання рацюнального використання комп'ютерноТ ЕЕГ в неврологи i нейрохiрургiТ.
У доповiдi к.м.н. А.1. ТретьяковоТ (КиТв, ДУ«1нститут нейрохiрургiТ iM. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни») здiйcнений детальний аналiз теоретичного обГрунтування та практичного використання методiв електромiографiТ i транcкранiальноТ магнiтноТ сти-муляцiТ, Тх дiагноcтичних можливостей в неврологи i нейрохiрургiТ.
Виступ к.м.н. М.В.Глоби (КиТв, ДУ«1нститут ней-рохiрургiТ iм. акад. А.П.Ромоданова НАМН УкраТни») «Впровадження iнтраоперацiйного допплерографiч-ного контролю в хiрургiю аневризм головного мозку», прсвячений методологiчним аспектам проблеми, оцшц даних.
В межах круглого столу «Питання розробки i за-твердження медичних стандар^в дiагноcтики захво-рювань нервовоТ системи» оприлюдненi «ПропозицiТ УкраТнськоТ Асощацм клiнiчних нейрофiзiологiв (УАКН) щодо затвердження правових засад прац лiкарiв фун-кцiональноТ дiагноcтики в неврологiТ i нейрохiрургiТ». Президент АcоцiацiТ П.Г.Зубов (м. Луганськ) наголосив на необхщност ч^кого визначення статусу лiкаря, який застосовуе електрофiзiологiчнi методи дiагноc-тики в неврологи та нейрохiрургiТ, адже, правильним е вiднеcення цieТ галузi як субдисциплши до функцио-нальноТ дiагноcтики, або затвердження клiнiчноТ НФ як субдисциплши неврологи. Вщповщно до Нацюнального клаcифiкатора УкраТни («Клаcифiкатор профеciй» ДК 003: 2010. КиТв, Держспоживстандарт УкраТни, 2010), на с. 117 позначений код КП 2221.2 «Лкар-нейро-фiзiолог», на с. 717 - код КП 3221 «Техшк-лаборант з кл^чноТ нейрофiзiологiТ».
Використання нейрофiзiологiчних методiв дiагноc-тики вимагае високого рiвня знань з неврологи. У зв'язку з цим, доцтьним е засвоення таких методiв лкарями, якi мають базову cпецiалiзацiю з неврологiТ. Пiдготовку з методiв клiнiчноТ НФ cлiд проводити на циклах тематичного вдосконалення у провщних НД1, на кафедрах МАПО та базах сертифкованих (експер-тами УАКН) нейрофiзiологiчних лабораторiй. Запропо-новано в ршення конференцiТ внести таю пропозици: створити робочу групу з пщготовки рекомендацiй, що регламентують дiяльнicть, спрямовану на правове пiдкрiплення спешальносп клiнiчний нейрофiзiолог
(зважаючи на досвщ створення аналогiчних документiв у краТнах бвропи, США).
Запропоноване впровадження методiв клiнiчноТ НФ у медичну практику в два етапи: першим етапом зробити Тх частиною спешальност «Невролопя», а метод ЕЕГ - частиною спешальност «Психiатрiя». Проводити дослiдження й тдписувати протокол мае право лише лкар фахiвець з цих спешальностей, який пройшов курси й оволодiв методиками (тривалiсть навчання не менше 50 год теоретичних i практичних занять), склав лщензшний iспит, отримав сертифкат. Строк дiТ сертифiкату 5 роюв. Через кожнi 5 роюв такий фахiвець, що працюе неврологом чи психiатром, мае пiдтвердити власний рiвень пiдготовки з функцюналь-ноТ дiагностики захворювань нервовоТ системи шляхом складання лщензшного юпиту (ТУ на кафедрi МАПО, НД1, мастер-класи, стажування на робочому мюш, в тому чи^ в iнших краТнах, можливо - дистанцшне навчання).
Другим етапом доцшьно ввести субспецiальнiсть «Лiкар нейрофiзiолог» та «Технiк-лаборант з клiнiчноТ нейрофiзiологiТ» - для середнього медичного персоналу, що потребуе створення служби кл^чноТ НФ з вщповщним апаратом управлшня i системою навчання. Пщготовка лiкаря-нейрофiзiолога можлива в штерна-турi з неврологiТ чи як вторинна спецiалiзацiя. Навчання необхiднл проводити в центрах, оснащених сучасним обладнанням i кiлькiстю штатних одиниць не менше 3 лiкарiв, якi володiють методами кл^чноТ НФ.
Доцiльним е створення багаторiвневоТ системи лабораторiй клiнiчноТ НФ, наприклад: 1-й рiвень - районна (або мiжрайонна); 2-й рiвень - обласна; 3-й рiвень - репональна; 4-й рiвень - всеукраТнська (референтна).
Пропозици доповiдачiв та УАКН одностайно пщтри-манi учасниками конференцiТ з дорученням пщготувати вiдповiднi матерiали, звернення та обг'рунтування до МОЗ УкраТни.
Пщсумовуючи роботу конференцп, професор О.В.Ткаченко наголосила, що проблема кл^чноТ штер-претаци даних iнструментальноТ дiагностики е актуальною, i проведена конференцiя сприятиме подальшому розвитку цього напрямку. Надзвичайно важливими е також питання пщготовки фахiвцiв з функцiональноТ дiагностики захворювань нервовоТ системи. 1снуе нагальна потреба в оформлены ршень конференцiТ i пропозицiй УАКН щодо затвердження правових засад прац лiкарiв функцiональноТ дiагностики в неврологiТ i нейрохiрургiТ у виглядi пакету документiв для пред-ставлення у вiдповiдний департамент МОЗ УкраТни.
Чеботарева Л.Л.
Отделение функциональной диагностики, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Секция функциональной диагностики «Внедрение инновационных технологий диагностики заболеваний нервной системы» научно-практической конференции «Внедрение инновационных технологий лабораторной и функциональной диагностики в работу учреждений здравоохранения» (26 сентября 2012, Киев, Украина)
Chebotareva L.L.
Department of Functional Diagnostics, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P.Romodanov, NAMS Ukraine, Kiev, Ukraine
Section of Functional Diagnosis "Introduction of innovative technologies in diagnosis of nervous systems pathology" of the research-to-practice conference "Introduction of innovative technologies of laboratory and functional diagnostics in the work of health care institutions" (September 26, 2012, Kiev, Ukraine)
