CC BY
16
УДК 615.838.7
Сапропель Чорного моря як новий зашб фпттераим: перспективи та можливост
використання
Дюдюн А. ДД Федотов В. ПД Горбунцов В. В.t, Ягмур С. С.*, Горбунцова В. I.*, Ягмур В. Б.*, Косова А.Н.§
т Днтропетровська державна медична академ1я МОЗ Украгни * ДУ «1нститут гастроентерологгг НАМН Украгни», Днтропетровськ §Городская больница № 7, Шкополь
САПРОПЕЛЬ ЧЕРНОГО МОРЯ КАК НОВОЕ СРЕДСТВО ФИЗИОТЕРАПИИ: ПЕРСПЕКТИВЫ И ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ Дюдюн А.Д., Федотов В.П., Горбунцов В.В., Ягмур С.С., Горбунцова В.И., Ягмур В.Б., Косова А.Н.
Рассмотрены и проанализированы данные о применении сапропелей. Показана необходимость и перспективы применения сапропеля Черного моря в медицине. Определены основные направления исследований этой проблемы.
BLACK SEA SAPROPEL AS A NEW AGENT OF PHYSIOTHERAPY: PROSPECTS AND POSSIBILITIES OF THE USE Dyudyun A. D., Fedotov V. P., Gorbuntsov V.V., Yagmur S.S., Gorbuntsova V.I., Yagmur V.B., Kosova A.N.
Data on application of sapropels are considered and analyzed. Necessity and prospects of application of the Black sea sapropel in medicine are shown. Basic directions of investigation of this problem are defined.
Стан здоров'я населення визнано за одну iз актуальшших проблем сучасносп. Попр-шення загальних показниюв здоров'я населення, збшьшення числа випадюв тяжких, ускладнених та хрошчних захворювань обумовлюе актуаль-нють шдвищення ефективносп л^вальних та профшактичних заходiв.
Незважаючи на певш досягнення фармакологи, юнукта засоби медикаментозно! терапп не виршують сучасних проблем лшування. Пошук нових засобiв визнано одним з прюритетних на-прямюв розвитку медицини [3, 8, 10, 11].
В останш роки значний штерес лiкарiв при-вертае до себе використання в якост лiкувальних засобiв рiзноманiтних природних речовин. Голо-вним аспектом застосування природних речовин е клiнiчнiй практищ е те, що комплексна дiя складових цих речовин створке неповторнють i унiкальнiсть 1хньо! ди на оргашзм, яку сучасна наука поки не в змозi вщтворити штучним шляхом. У наш час використання природних л^вальних факторiв бшьшштю фахiвцiв визнаеться без-умовно перспективним [3, 8, 10]; при цьому треба
зазначити й те, що пошук та дослщження нових ефективних природних вггчизняних 3aco6iB, без-заперечно, можна вважати державною справою.
Одним з вщомих метсдов лiкувaння та про-фiлaктики захворювань людини, що базусться на використaннi лiкувaльних властивостей багато-компонентних природних речовин, е пелощоте-рaпiя (грязелiкувaння).
Лiкувaльнa грязь справляе складну фiзiо-логiчну i терапевтичну дiю на оргaнiзм ушм комплексом ïï складових i, перш за все, сво1ми температурними, хiмiчними i мехaнiчними по-дразниками. Вплив вказаних вище та iнших складових лiкувaльноï грязi знаходиться в тюному взаемозв'язку, обумовлюючи певнi особливосп ïï дiï на оргaнiзм.
При зовшшньому зaстосувaннi грязел^валь-них процедур ус три дiючi чинники грязi роблять подразнюючий вплив на численш i рiзномaнiтнi термо-, хемо-, осмо- i механорецептори, закла-денi в шюр^ а при ректальному та вагшальному введенi - на рецептори слизових оболонок, обумовлюючи сильну афферентащю в центральну
3-4 2010
нервову систему, що проходить через стовбурову частину головного мозку. Рефлекси, що вдуть вщ периферп до кори головного мозку i гшо-таламусу, формуються з обов'язковою участю ретикулярно! формацп.
Включения гшоталамуса, що продукуе ней-рогормони, у сферу впливу грязелшувально! процедуры, як чинника зовшшнього середови-ща, спонукае до дiяльностi гормональну ланку рефлекторно-гуморального шляху. Вщомо, що нейрогормони, яю виробляються гiпоталамусом, стимулюють дiяльнiсть гiпофiза, а гормони остан-нього, у свою чергу, - дiяльнiсть кори надниркових залоз, щитовидно! залози, шм'яниюв та яечникiв.
1мпульси, що поступають у центральну нервову систему, аналiзуються, синтезуються i через еферентш шляхи прямують до органiв i тканин, обумовлюючи саногенетичну дiю та сприяючи вiдновленню порушених хворобою функцш.
Схематично механiзм дп грязелiкувальних процедур можна представити таким чином:
- рефлекторна ланка (аферентна сигналiзацiя), сприймаюча центреферентнi сигнали;
- гуморально-гормональна ланка (гуморальш агенти, що продукують нейрони, а також нейро-гормони, продукованi ендокринними залозами);
- далi iдуть реакцп i метаболiчнi процеси (бiохiмiчнi i бiофiзичнi), що протiкають на тка-нинному, кттинному i молекулярному рiвнях.
Кожна з вказаних вище ланок не функцюнуе вiдособлено, а включаеться в загальну регуляцiю гомеостатично! життедiяльностi цшсного орга-нiзму i саногенетичного гомеостазування, що йде пiд контролем нервово! системи, яка е головним оргашзатором усiх процесiв, що вiдбуваються у внутршшх середовищах органiзму i при його взаемодп з зовнiшнiм середовищем (у даному випадку - з лшувальною гряззю).
Грязьова аплiкацiя як тепловий подразник, особливо при великш площi дп, перш за все впливае на:
- стан терморегуляцп i пов'язаний з нею об-мiн речовин;
- стан серцево-судинно! системи i розподiл кровi в органiзмi;
- функщю дихання, iмунологiчну реактив-нють тощо.
Тепло лшувально! грязi:
- надае антиспастичну, знеболюючу i проти-запальну дiю;
- знижуе частоту пульсу та артерiальний тиск;
- приводить до збшьшення судинно! проник-ностi для рiдини i до втрати хлорищв, а також
до посилення викиду тканинних метаболтв, розслабленню м'язiв;
- знижуе збудливють нервово! системи, робля-чи седативний вплив на оргашзм.
Грязьова аплiкацiя шдсилюе мiкроциркуляцiю в шкiрi, м'язах, у внутршшх органах. Утвореннi в шкiрi гiстамiн, ацетiлхолiн, серотонiн та iншi бiологiчно активнi речовини поступають у крово-носне русло, подразнюючи рецептори судинно! стшки, передають iнформацiю в центральний та вегетативний вщдши нервово! системи.
Важливо вiдзначити, що шдвищення темпера-тури тiла при апткацшному грязелiкуваннi мае iстотну перевагу перед шшими видами теплол> кування (гарячi укутування, електрогрiлки, УВЧ та ш.). Пiд впливом грязьових аплiкацiй передана тканинам оптимальна температура збериаеться значно довше, нiж при використовуваннi ш-ших джерел тепла. Грязелiкувальнi процедури впливають i на вiльно-радикальне окислення в тканинах, що приводить до активiзацi! регене-ративних процесiв.
Змша кровообiгу при полiпшенiй проникиостi сприяе полiпшенню живлення та трофiки тканин, змш рiвня окислювально-вiдновних процесiв в оргашзм^ зокрема стимуляцi! гормонального i вiтамiнного обмiну.
При мiсцевому застосуванш на хронiчне за-пальне вогнище грязьовi процедури дiють обезбо-люючи, протизапально та розсмоктуючи, зокрема:
- сприяють стимуляци регенеративних про-цеав;
- прискорюють утворення кiстково! мозолi при переломах i дiють розсмоктуючи на надмiрну кiсткову мозоль у свiжiй стадi!;
- роблять сприятливий вплив на тонус м'язiв i збiльшують об'ем рухiв в суглобах.
Складна i багатобiчна дiя на оргашзм натив-но! лiкувально! грязi багато в чому визначена !! хiмiчною основою:
- активнiстю середовища (рН);
- летючими речовинами (сiрководень);
- iонами неоргашчних (натрiй, калiй, кальцiй, магнiй, залiзо та iн.) i органiчних сполук;
- мшроелементами;
- бiологiчно активними речовинами типу стате-вих гормошв, вiтамiнiв, амiнокислот, лiпiдiв тощо.
Проникаючи в оргаиiзм через непошкоджену шюру i слизовi оболонки, цi речовини активно роз-подiляються по тканинах i органах, активiзуючи реакцi! окислення бюлопчних субстратiв, iитеи-сифiкуючи бюенергетичш процеси, поповнюючи енерговитрати на боротьбу iз запаленням; зокрема:
- присутшсть у л^вальних грязях шрководню i утвореного з його участю пдротрошту залiза (най-активиiшого компоненту) визначае уиiкальиу, не-зрiвияиио високу бiологiчиу активиiсть пелощв;
- вмiст сiрки та мшеральних солей в грязях сприятливо позначаеться на нормалiзацi! функцiй шкiри, збшьшуючи шкiрний лiмфо- i кровоток;
- висока концентращя сполук кремнiю ство-рюе коло!дний феномен, що забезпечуе троф^ шкiрного епiтелiю;
- знайдеш в грязях органiчнi сполуки, що мають виражену антибактерiальну дiю (феноли, алкшфенол, пенiцилiноподiбнi речовини - про-дукти життедiяльностi сапрофiтно! мiкрофлори), а також антагошзм мiкробного спiвтовариства пело^дав по вiдношенню до чужорiдних умовно-патогенних органiзмiв обумовлюють таку най-важливiшу якiсть пело!дiв, як бактерицидшсть.
Таким чином, пело!дотерапiя мае властивють мобiлiзовувати всi бiологiчнi процеси оргашзму, якi проявляються в специфiчнiй активацй рiзних клiтинних структур, ферментiв, гормошв, вта-мiнiв i всiх видiв обмiну речовин [1-3, 5, 7-11]. Використання нативних препаратсв та окремих складових рiзних пело!дiв протягом багатьох роюв показало свою ефективнiсть, доступшсть, зручнiсть та безпечнiсть використання.
Дiя грязьово! процедури на органiзм не обмеж-уеться часом !! проведення; грязелiкувальнi процедури мають шслядда. Численнi i рiзноманiтнi фь зюлопчш змiни в органiзмi, що вщбуваються пiд час процедури, тримаються якийсь час i пiсля !! заюнчення (до 24 годин) Ефект кожно! подальшо! процедури приеднуеться до ефекту попередньо!. У результатi курсово! дп сприятливi змiни мовби пiдсумовуються i стiйко закрiплюються [1, 6-8].
Методи грязелжування (пелоТдотерапп). Технологiя грязелiкування. У 19 столгтп ви-користовували в основному египетську методику грязелiкування. Грязелшування проводилося на пiвденних курортах i тiльки в жарку пору року. Хворi обмазувалися частково гряззю, яка на-грiлася на сонцi, i лежали на сонцi, а коли грязь висихала, входили в озеро або лиман i вщмивали !!, пiсля чого ще якийсь час залишалися в теплiй ропi. Поим вони висихали на сонцi i одягалися. Такою методикою за власною шщативою доте-пер iнодi користуються деякi хворi на пiвденних грязьових курортах.
Проте египетська методика грязелiкування надае дуже сильне навантаження на серцево-судинну систему, що негативно позначалося на сташ здоров'я хворих. Важливо зазначити, що
таке л^вання iнодi приводить до загострення хвороби, а у окремих хворих - i до вельми неспри-ятливого результату. Тому «египетську» методику в сучаснiй фiзiотерапi! замiнено на методику «медальйонiв», або на ванни та грязьовi апшкацп.
Аплiкацiйний метод грязелiкування вщо-мий також тд назвою «кавказького» (оскшьки вперше використовувався на Кавказьких мшеральних водах). Суть методу полягае у тому, що ль кувальну грязь накладають на хвору частину тiла. У наш час це основний метод в грязел^ванш
Грязьовi аплiкацi! бувають двох видiв - загаль-нi i мiсцевi. Застосування загальних аплiкацiй в даний час зустрiчаеться досить рiдко; вони ви-користовуються переважно в тих випадках, коли процес поширений. Тодi грязь накладаеться на все тiло, о^м голови i дiлянки серця. Шар грязi мае товщину 2-3 см.
Мiсцевi аплiкацi! використовуються також i для певних частин тiла (звщси !х назва):
- для обласп кистей використовуються «рукавички»;
- для стоп i гомiлок - «панчохи» або «чобiток»;
- на таз i верхню частину стегон накладаються «труси»;
- на таз i ноги - «брюки»;
- на таз i одну ногу - «нашвбрюки»;
- на грудну кттку i руки - «куртка»;
- на половину грудно! клiтки i руку - «напiв-куртка».
Крiм того, мiсцевi аплiкацi! можуть наклада-тися на дшянку живота, а також проекцп окремих внутрiшнiх органiв (шлунок, печiнка, кишечник) i шийно-комiрну область.
1снують наступнi методики дi! на певну частину тша:
- мiсцевi (фокальнi), - коли аплшащя накла-даеться на область вогнища ураження;
- парафокальнi, - коли дда проводять на область поряд з вогнищем ураження задля уникнен-ня загострення патолопчного процесу;
- сегментарно-рефлекторш, - у цьому випадку аплшащю накладають на зону проекцi! вщпо-вiдного спинномозкового сегменту (прикладом цього може бути дiя на шийно-комiрну область при енцефалiтi, арахно!дитах);
- реперкусивна дiя з розрахунком на мета-мерний рефлекс, що включае рефлексивш змiни в межах одного сегменту з протилежно! сторони (наприклад, при патологiчному процесi на правш кiнцiвцi грязьову аплiкацiю накладають на лiву);
- поеднана дiя на область патолопчного вогни-ща i сегментарно-рефлекторну зону (наприклад,
при дн на шлунок грязьов1 апл1каци накладають на ешгастральну область i на спину у област 7-10 грудних хребцiв).
При мюцевих аплiкацiях товщина грязьового шару при застосуванш:
- грязей - 4-6 см;
- торфу - 6-8 см.
Застосовуеться також внутршньопорожнинне грязелшування у виглядi вагiнальних або рек-тальних грязьових тампонiв. У цих випадках грязь очищаеться вщ стороннiх механiчних до-мiшок протиранням через густi сита або марлю.
Для шдвищення ефективносп грязелiкування його широко застосовують в комплексi з шшими методами бальнео- i фiзiотерапil, з лiкувальною фiзкультурою та з медикаментозною терапiею.
Отриманi новi даш механiзму ди грязелшу-вальних процедур, як дозволяють застосувати грязелiкування при таких захворюваннях, при яких воно рашше не призначалося або було вза-галi протипоказаним, зокрема:
- вiбрацiйна хвороба;
- деякi захворювання нирок;
- хронiчна неспецифiчна пневмошя;
- бронхiальна астма у дорослих i дiтей тощо.
Доведена ефектившсть грязелiкування в
стоматологи i офтальмологи. Розроблеш новi методики пелощотерапи, як самостшного курсу та в поеднанш з iншими фiзичними факторами ль кування, а також з медикаментозними засобами.
Незважаючи на численнi дослiдження, ме-ханiзм ди пело1дав остаточно не з'ясований; до-слiдження лiкувальних властивостей 1х тривае, що, окрiм шшого, обумовлено й багатством мiнеральних ресуршв.
До лiкувальних грязей вiдносять:
- вщкладення мула солоних водоймищ - чорш сульфiднi грязi;
- вщкладення мула прюних водоймищ - сапропеле
- вiдкладення торфу.
Сапропелевi грязi (sapros - гнилий; pelos -мул, глина, грецьк) - складш оргашчш, органо-мiнеральнi комплекси речовин, що утворюються на дш вiдкритих прiсних водоймищ i як формуються в результат бiохiмiчних, мшробюлопчних мехашч-них процесiв iз залишюв вiдмираючих рослинних i тваринних органiзмiв та органiчних i мiнеральних домшок, що привносяться у водоймища.
Сапропелевi вiдкладення представляють одне з характершших утворень галоценового перiоду -наймолодшо! геолопчно! епохи, i в них яскраво вщобразився розвиток геологiчних i кшматичних
умов, змша ландшафту, рослинного покриву тс-ля вiдступу льодовика. Основним процесом у са-пропелеутворюванш е розкладання початкового рослинного i тваринного органiчного матерiалу, головним чином, тд впливом мiкроорганiзмiв; а також синтез останшми нових сполук, необ-хiдних для власно! життедiяльностi, яю, рiвно як i продукти !х метаболiзму, залишаються у формуючому сапропелю.
На вщмшу вiд торфiв, сапропелi мають тонку структуру i бшьш низький вмiст оргашчно1 ре-човини. Завдяки цьому сапропелi мiстять велику юльюсть органiчних коло1дов, що характеризуются великою гiдрофiльнiстю. Особливiстю сапропелевих грязей е виключно високий вмют в них води - до 90-95 %.У зв'язку з цим вони в^^зняються вiд iнших грязей великим вмютом грязьового розчину, мають рщку консистенцiю, що iнодi вимагае !х вiдстоювання перед засто-суванням. Оскiльки в сапропелях великий вмют оргашчних речовин, в них утворюеться значна кiлькiсть бiологiчно активних компоненпв. До-слiдженнями багатьох учених встановлено, що сапропелi мiстять:
- водорозчинш речовини, якi легко або трудно гiдролiзуються;
- мiкроелементи (N1, V, Си, Тг, 2т, Л1, Ее, Со, Мо, Ж, Ge, Ga, Ьа), бiльшiсть з яких зв'язана у формi металоорганiчних комплекшв;
- протеши, до складу яких входять таю амшо-кислоти як лiзин, гiстидин, аспарагiнова кислота, серин, глщин, треонiн, глютамiнова кислота, аланш, метiонiн, лейцин, триптофан; гумiновi, гiматомелановi та фульвокислоти;
- целюлозу;
- лпнш;
- каротино!ди;
- ксантофши;
- спирти;
- кетон;
-карбоновi кислоти;
- похщш хлорофiлу, алкалоадв;
- металопорфiрини;
- фосфолiпiди;
- вгамши (каротин, фолiеву кислоту, рибоф-лавш, тiамiн, аскорбiнову кислоту в зредукованш формi);
- ферменти;
- антибютики;
- стеро1дш сполуки.
Вони нетоксичш i мiстять унiкальний набiр сполук - оптично активних .D-iзомерiв, яю практично повнiстю можуть засвоюватися живими оргашзмами [1-5, 8, 10, 13-15].
Численш дослщження показали можливiсть ефективного використання озерних сапропелiв [1-8, 12-15]:
- сшьське господарство вважають одним з основних споживачiв сапропелево! сировини:
1) запропоноваш кормовi добавки в ращ-они сiльськогосподарських тварин i птахiв;
2) приготування добрив з використанням сапропелю, нейтралiзуючих засобiв для кис-лих rрунтiв;
3) кольматацiя грунпв тощо;
- у ветеринарi! екстракти сапропелю використовуються при лшуванш i в профiлактицi захворювань сшьськогосподарських тварин;
- у промисловостi е досвщ застосування са-пропелiв в рiзних галузях:
1) виробництвi будiвельних матерiалiв, тепло- i звукоiзоляцiйних плит, формувальних сумiшей i пористо! керамши;
2) хiмiчнiй переробцi;
3) приготуванш бурових промивальних рiдин тощо.
Застосування сапропелiв у медицинi (баль-неолопя, фармакологiя, грязелiкування) дае позитивнi результати при л^ванш цiлого ряду захворювань. Сапропелевi грязi не викликають ускладнень, дiють дуже м'яко. Дослiдженнями встановлено, що при лшуванш сапропелями [1-5, 7-10]:
- покращуеться лiмфо- i кровообiг;
- укрiплюеться судинна стшка;
- пiдвищуеться кисневий обмiн;
- стимулюються функцi! вегетативно! нервово! системи.
Встановлено також, що сапропеле
- мають виражений антибактерiальний та антимшробний ефект;
- збагачують оргашзм кальщем, залiзом, магнiем, бромом, йодом, калiем, вiтамiнами, амiнокислотами;
- маючи виражеш антиоксидаитнi властивостi, уповiльнюють процес старiння;
- вiдновлюють iмунiтет, тдсилюють захиснi властивостi шкiрних покривiв, активують процеси фiбринолiзу;
- зв'язують i виводять з органiзму шлаки, токсини, важю метали i радюнуклщи.
Наявнiсть мiнеральних речовин i мшрочасти-нок хiтину забезпечуе вiдлущення.
Коло!дш структури сапропелю [1-5, 7-10]:
- зберпають воду i перешкоджають обезвод-ненню клiтинних структур шкiри (омолоджую-чий ефект);
- нормалiзують тонус м язово! мускулатури, що сприяе помiтному розгладженню зморшок, нерiвностей;
- активiзують синтез колагену i еластину;
- впливають на процеси регенерацп (у тому числi - нервових волокон);
- сприяють ефективнiшому проведенню нервових iмпульсiв, релаксують нервову систему;
- зменшують або навгть усувають больовий синдром.
Було також показано, що лшування сапропелями [1-5, 7-11]:
- збшьшуе печiнковий кровообщ сприятливо дiе на функцiю печшки, попереджае формування в жовчному мiхурi камiння;
- мае нормалiзуючий вплив на внутршньо- та зовнiшньосекреторну функщю пiдшлунково! за-лози та рiвень цукру в кровi;
- збшьшуе кровообщ
- стимулюе трофiчнi процеси, регенеращю пошкоджено! слизисто! оболонки шлунку i два-надцятипало! кишки;
- стимулюе вироблення гастрину, секретину, панкреазимiну, синтез штестинальних гормонiв шлунково-кишкового тракту;
- стимулюе обмiннi процеси, зокрема жиро-вий обмiн
Сапропелi застосовуються для лiкування [1-3, 7, 8, 10, 13]:
- хвороб шюри:
1) шфекцшних дерматозiв (шодермш та мiкозiв);
2) iмунозалежних дерматозiв (екземи, атопiчного дерматиту та нейродерм^, псорi-атично! хвороби, червоного плоского лишаю, склеродермi!, бульозних дерматозiв у стадй ремiсi! тощо);
3) генодерматозiв (iхтiозiв тощо);
4) рубцюватих змш шкiри;
5) захворювань волосся (алопецш) та нiгтiв;
- хвороб опорно-рухового апарату:
1) запальних захворювань опорно-рухового апарату (артритiв та полiартритiв, зокрема iнфекцiйного неспецифiчного полiартриту; iнфекцiйних специфiчних - окрiм туберку-льозних - i дегенеративних уражень суглобiв; подагри; ревматичних процесiв суглобiв);
2) результатiв травматичних уражень;
3) уражень суглобiв з обмеженням рухли-востi в них (тугорухливiсть);
4) професшних захворювань суглобiв;
5) первинно деформуючих артрозоартри-
пв, остеохондропатш;
6) хвороб юсток, м'язiв i сухожиль (пере-ломiв iз сповiльненою консолiдацiею або болючою юстковою мозолю; оститiв i пер> оститiв iнфекцiйних або посттравматичних; мiозитiв, фiбромiозитiв, бурситiв, тендова-гштв, контрактур, остеомiелiтiв, трофiчних виразок);
- хвороб нервово1 системи:
1) захворювань i наслiдкiв травм пери-ферично1 нервово1 системи, радикулiтiв, полiрадикулiтiв, невритiв, полшеврипв (ш-фекцiйних i вегетативних), вiбрацiйноl хво-роби, хвороби Рейно, солярипв, плекситiв, невралгiй, ганглiонiтiв;
2) розладiв руху й чутливостi пiсля травм периферично1 нервово1 системи, що супро-воджуються больовим синдромом (зокрема каузалгй та судинно-трофiчних порушень);
3) прогресуючо1 м'язово1 дистрофп;
- захворювань i наслiдкiв травм центрально1 нервово1 системи: залишкових явищ енцефалiту, мiелiтiв, полiомiелiтiв, менiнгомiелорадiкулiтiв, спiнального арахно1диту, результату поранень i iнших травм голови й спинного мозку, кшського хвоста, фантомних болей, мiелопатiй, розсiяного склерозу, сташв пiсля видалення мiжхребцевого диску, паркшсошзму;
- хвороб жшочо1 статево1 сфери:
1) захворювань матки та шхви (метроен-дометритiв, перипараметритiв, рецидивуючих цервiцитiв, ендоцервiцитiв i кольпiтiв);
2) хвороб придатюв (сальпiнгiтiв, пери-сальшнгтв, недостатностi яечникiв);
3) безплiддя шсля перенесених запальних захворювань або помiрного недорозвинення матки;
4) хвороб тазово1 очеревини й клггковини;
5) пiсляоперацiйних шфшьтрапв;
6) функцюнально1 недостатностi яечникiв;
- хвороб чоловiчоl статево1 сфери: хрошчних простатитiв, везикулiтiв, фунiкулiтiв, ешдидим> пв, кавернiтiв;
- урологiчних захворювань: хрошчних тело-нефритiв, хронiчних неспецифiчних цистипв;
- захворювань органiв травлення:
1) виразково1 хвороби шлунку й дванадця-типало1 кишки у стадп ремюй;
2) хронiчних колiтiв, ентероколiтiв, про-кто сигмощипв;
3) хронiчних холецистипв, холангiтiв, холецистектомiчного синдрому, гепатитiв, цирозу печiнки;
4) хрошчних панкреатиив;
5) наслщюв запальних процешв в черевнш порожнинi;
6) хвороб, пов'язаних з операщями органiв травлення та черевно1 порожнини, -
при цих захворюваннях особливо ефективне грязелiкування в комплекс з вiдповiдною дiетою, внутрiшнiм застосуванням мшеральних вод у комплексi з медикаментозною терашею;
- захворювань оргашв дихання:
1) хронiчних бронхiтiв у фазi ремюп з дифузним пневмосклерозом;
2) хрошчного обструктивного бронхiту;
3) плевральних спайок шсля перенесеного сухого чи ексудативного плевриту;
4) бронхiальноl астми;
- захворювань оргашв серцево-судинно1 системи:
1) мюкардюдистрофш;
2) наслiдкiв перенесеного неревматичного кардиту, ревматизму без клапанних уражень серця в неактивнiй фазi;
3) наслщюв перенесеного ревмокардиту;
4) хрошчно1 артерiальноl та венозно1 не-достатносп нижнiх кiнцiвок;
5) захворювань периферичних судин;
6) наслщюв iнфаркту та шсульту;
- хвороб вуха, горла й носа:
1) хрошчних тонзилтв;
2) хрошчного атрофiчного ринiту;
3) паралiчу гортанi;
4) хронiчного ларинпту;
5) хронiчних запальних захворювань до-даткових пазух носа й стану шсля перенесених операцш;
6) хрошчних запальних захворювань вуха;
7) неврипв слухового нерву, вушних шу-мiв;
8) запалень слухово1 труби;
- хвороб очей: при хрошчних запальних про-цесах вш, ^зних каналiв, очних ямок, свищах i рубцях у областi слiзних мшюв й каналiв, глибоких iнфiльтратах в очнш ямцi, хронiчних кератитах, iридоциклiтах, простiй застiйнiй гла-укомi та багатьох шших.
Такий широкий спектр показань для використання сапропелiв наглядно показуе значимють !х використання у лшуванш та профiлактицi захворювань, а також й штерес i перспективи !х подальшого дослiдження.
При екземi ефективне використання тонко-шарово1 грязьово1 аплiкацil на вогнища уражень. Процедури проводить щодня, тривалiсть 20-30 хв.,
на курс 10-15 процедур. Грязьовий розчин також застосовують при eK3eMi з наявнiстю ерозiй, трщии та виразок; при цьому розчин наносять на марлеву прокладку, яку накладають на уражеш вогнища. Тривалшть експозицп примочки 3-4 години, у мiру висихання прокладки !! змочують грязьовим роз-чином. Хорошу дго надають також грязеразводнi ванни. Готують ванни для рук i шг температурою 37-38°С, тривалiсть процедури - 20-30 хв. (зазви-чай, на курс л^ваиня потрiбно до 15 процедур, як можуть прийматися щодня або через день).
При нейродермт застосовуються грязьовi аплшацп на область проекцп печiнки та наднир-кових залоз паравертебрально злiва i справа на рiвнi Thl2-L2, температурою 38-39° С, тривалю-тю 10-15 хв., через день, на курс 8-10 процедур. Одночасно грязьовi аплшацп призначають i на вогнища ураження шюри.
Для лiкування грибкових уражень шюри i нiгтьових пластинок також застосовують лшу-вальну грязь, що мае фунгщидну дiю (пело!ди групи сiрчано-залiзистих грязей, або гiтiевих глин). При цьому треба зазначити, що авто-клавування лшувально! грязi при температурi 112-126°С протягом 15-20 хв. тдвищуе бактери-цидну активнiсть окислених гтй до патогенно! коково! мiкрофлори та тдвищуе фунгщидну дда грязей на патогенш гриби Trichophyton rubrum i Microsporum canis. Застосування грязьових апл> кацш сiрчано-залiзистих грязей (гiтiевих глин) при температурi 38-40° С, тривалють процедури 20-40 хв., на фот медикаментозно! терапп приводить до зникнення запального процесу в бiлянiгтьовому валику, лшвщацп гiперкератозу пiсля перших двох-трьох процедур.
Важливо вiдмiтити, що складш мшробюлопч-нi, бiохiмiчнi i мехашчш процеси, якi протiкають при генезис сапропелiв, обумовлюють велику рiзноманiтнiсть !х речовинного складу. Кожний з вщомих рiзновидiв сапропелю мае свою не-повторнiсть та унiкальнiсть терапевтично! дп. Бiологiчна дiя сапропелю на оргашзм багато-гранна у зв'язку саме з його складним складом. Оргашчна частина сапропелiв мае складний компонентний склад. Кшьюсний вмiст складових сапропелю обумовлений джерелом та глибиною його вщбору. Також, для бальнеологiчно! оцшки сапропелiв велике значення мае:
- !х солонiсть;
- реакцiя середовища;
- наявшсть в рiдкiй фазi сапропелю розчи-нених газiв, оргашчних речовин тощо [1-5, 7, 8, 10, 13-15].
Морський сапропель, судячи з яюсних характеристик, що були визначеш на ощночнш стадп, не поступаеться озерному. У межах «На-цiонально! програми дослiджень та використання ресурав Азово-Чорноморського басейну та iнших регiонiв Свiтового океану...», Державною науковою установою «Вщдшення морсько! геологи i осадкового рудоутворення» НАН Укра!ни та 1нститутом землеробства УААН iз залученням багатьох установ шших галузей господарства були проведет геолопчт розвiдки та дослщжен-ня можливостi використання морського сапропелю в аграрних, промислових та еколопчних напрямках. Результати цих дослщжень е вельми iнтересними [6, 12].
Застосування морського сапропелю показало хорошi протекторнi властивостi на заражених радюнуклщами землях, можливiсть викорис-товування в стшних матерiалах для захисту вiд радiацi!; у виробництвi лаюв i фарб, як емульга-тора при приготуванш гiдроiзоляцiйних мастик, а також сорбенпв у складi матерiалiв для побутово! хiмi! та в шших сферах [6, 12, 14, 15].
Було також зазначено, що перспективно мож-ливо виготовлення з сапропелю Чорного моря й медичних препараив та засобiв косметики, завдяки чому доцшьшсть здобичi його не об-межуеться лише перспективами використання у сшьському господарств^ металургй, хiмiчнiй промисловостi, будiвництвi тощо [6].
Хiмiчний склад сапропелю Чорного моря своерщний. Разом iз збагаченням органiчною речовиною, вш вiдносно збiднений карбонатами (у середньому, 17 % СаСО3). Вмют iнших осадкостворюючих компонентiв коливаеться в межах [6, 12, 14]:
- SiO2 вал. - вщ 20 до 50 %;
- SiO2 аморф - до 10 %;
- Al2O3 - вщ 5 до 16 %;
- Na2O- вiд 0,917 до 4,37 %, у середньому 2,05 %;
- K2O - вiд 1,01 до 2,84 %, у середньому 1,98 %;
- Pß5 - вщ 0,02 до 0,3%, у середньому 0,12 %;
- Fe -5 2,5-5 %;
- Mn - до 5 %;
- Ti - 0,15-0,20 %.
Окрiм основних осадкостворюючих елемен-тiв, у сапропелю Чорного моря встановлено бшьше 20 мшрокомпоненпв, зокрема: Мо, U, Cu, Zn, Ni, As, Se, Ag, Au, - наявшсть яких е цшною для терапевтичних цiлей.
Також привертае до себе увагу i те, що у до-нних опадах змiст сiрководню змiнюеться в межах вщ 12-16 до 160 мг/л; а солошсть вод Чорного
моря [6, 12]:
- у поверхневому шарi на бшьшш частиш акваторй в середньому складае 17-18 %о;
- у придонному шарi глибоководно1 запади-ни - до 22,5%о.
Такi особливi характеристики можуть свщчи-ти за перспективи використання саме цього рiзно-виду сапропелю та переваги його перед шшими.
Аналiзуючи вiдомi данi, можна зробити ви-сновок про те, що використання сапропелю Чорного моря в ктшчнш практицi i з'ясування ряду невиршених i спiрних питань е важливими передумовами для розгортання подальших досль джень по цiй проблема На нашу думку, науковi дослщження цього перспективного напрямку необхiдно зосередити на ршенш таких питань:
- визначення фiзико-хiмiчних та бiологiчних особливостей сапропелю Чорного моря;
- встановлення фiзiологiчноl ди i лшувально1 ефективностi сапропелю Чорного моря;
- виршення нормативних питань використання його у практищ медичних призначень;
- встановлення особливостей ф1зюлопчно1 ди 1
Л1ТЕРАТУРА
1. Андольфатто Ч. Косметические маски для лица / Ч. Андольфатто, Л. Ригано // Косметика и медицина. -2009. -№ 2. - С. 36-39.
2. Андреева И.Н. Лечебное применение грязей (Учебное пособие) / И.Н. Андреева, С.А. Тимошин, О.В. Степанова, Л.А. Поспеева // Физиотерапия. Бальнеология. Реабилитация.
- 2004. -№ 5. - С.46-52
3. Бушин А. Е. Эффекторы свертывания крови из
сапропеля: влияние на плазменный, тромбо-цитарный гемостаз и некоторые жизненные функции лабораторных животных (экспериментальное исследование) : дис. ... канд. мед. наук / А. Е. Бушин. - Тюмень, 2009. - 130 с.
4. Дмитриева Е.Д. Химический состав и биологическая активность сапропеля Белгородской области: Дис. ... канд. хим. наук / Е.Д. Дмитриева. - Санкт-Петербург, 2003. - 233 с.
5. Добрецов В.Д. Сапропели России: освоение, использование, экология / В.Д. Добрецов. -СПб : ГИОРД, 2005. - 200с.
6. Зиборов А.П. Добывать или не добывать в Украине черноморские сапропели? / А.П. Зиборов // Геология и полезные ископаемые мирового океана. - 2006. - № 1. - С. 92-98.
7. Зорин М.Г. Обоснование использования сапропеля при отравлениях липофильными ксенобиотками : Автореф. дис. ... канд. мед. наук / М.Г. Зорин. - Уфа, 2007. - 23с.
8. Миноранская Н. С. Сапропелевые грязи оз. «Плахино» в восстановительном лечении
л^вально! ефективносп сапропелю Чорного моря;
- встановлення конкретних показань до при-значення та розробки ефективних методик тера-пн з використанням сапропелю Чорного моря;
- приготування бюлопчно активних препа-рапв;
- визначення мехашзму ди самого сапропелю та його складових, -
а також розробки методики його видобутку, зберпання i регенераци.
Дослщження можливостей використання сапропелю Чорного моря в клшчнш практищ дозволить розширити список втизняних суб-станщй з доведеними терапевтичними влас-тивостями, що, безумовно, може покращити юнуючий стан охорони здоров'я та вплинути на зростання головних сощальних та економiчних показниюв нашо! держави.
Наведене вище, на нашу думку, беззаперечно свщчить про необхщшсть розвитку та подо-вження дослщжень можливостей використання сапропелю Чорного моря як перспективного л^вального засобу.
больных локомоторной формой хронического бруцеллеза: Дис. ... канд. мед. наук / Н. С. Миноранская. - Томск, 2005. - 113 с.
9. Молекулярно-клеточные механизмы противо-
воспалительного действия пелоидов / О.Ю. Верба и др. // Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук.
- 2005. - № 2. -С. 134-138.
10. Ноздрунова А. А. Антиоксидантное и рано-заживляющее действие жидких продуктов термической переработки сапропелей: Дис. ... канд. биол. наук / А. А. Ноздрунова. - Омск, 2009. - 146 с.
11. Родин Ю. А., Ушаков А. А., Карагулов Х. Г. Грязелечение Тамбуканской иловой грязью: Методич. рекоменд. - М.: ГВКГ им. Н.Н. Бурденко, 2004. - 33 с.
12. Шнюков Е. Ф. Минеральные богатства Черного моря / Е.Ф. Шнюков, А.П. Зиборов. - К. : ННПМ ОМГОР НАНУ, 2004. - 279 с.
13. Штин С. М. Озерные сапропели и их комплексное освоение / С. М. Штин. - М.: Изд-во МГУ, 2005. -213 с.
14. Baturin G. N. Geochemistry of sapropel in the Black Sea / G. N. Baturin // Geochemistry International. - 2011. - Vol. 49, No 5. - Р. 531-535.
15. Calvert S. E. Organic carbon accumulation in the Holocene sapropel of the Black Sea / S. E. Calvert, R. E. Karlin // Geology. - 1998. -Vol. 26. - P. 107.
