CC BY
34САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ В УМОВАХ СМКШ У 70-80 РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ
Пінський О. О.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті на основі аналізу досвіду діяльності педагогічних колективів сільських малокомплектних шкіл, архівних матеріалів розкрито деякі питання організації самостійної роботи учнів у процесі викладання дисциплін природничого циклу в умовах роботи мало-комплектних шкіл Слобожанщини у 70-80-х роках ХХ ст. Висвітлено окремі провідні форми та методи самостійної роботи учнів сільських малокомплектних шкіл, перспективні напрямки використання набутого досвіду в сучасних умовах.
Ключові слова: сільська малокомплектна школа, самостійна робота учнів, природничо-наукова освіта. Аннотация. Пинский А. А. Самостоятельная работа учащихся в процессе преподавания биологии в условиях СМКШ в 70-80-х годах ХХ века. В статье на основе анализа опыта деятельности педагогических коллективов сельских малокомплектных школ, архивных материалов раскрыты некоторые вопросы организации самостоятельной работы учащихся в процессе преподавания дисциплин естественного цикла в условиях работы малокомплектных школ Слобожанщины в 70-80-х годах ХХ века. Освещены некоторые ведущие формы и методы самостоятельной работы учащихся сельских малокомплектных школ, перспективные направления использования полученного опыта в современных условиях.
Ключевые слова: сельская малокомплектная школа, самостоятельная работа учащихся, естественно-научное образование.
Annotation. Pinskiy A.A. Self-maintained work of pupils during teaching biology in requirements in 70-80 years of XX century. some problems of organizing pupils’ individual work when teaching natural sciences at rural schools with small quantity of studying classes on Slobozhanshchina in the 70s - 80s of XX century on the basis of analyzing pedagogical collectives’ experience and archive materials. In the article are shown the leading forms and methods of individual work in such kind of schools and perspective ways of using the gained experience under the modern conditions.
Key words: rural schools with small quantity of studying classes, pupils’ individual work, natural-scientific education.
Вступ.
Історичний погляд на якість біологічної освіти сільських учнів у 70-80 роки ХХ століття визначає, що вона залежала не тільки від відомої проблеми перманентного вдосконалення змісту освіти, комплексу методів, методичних прийомів, принципів освіти, але й від найліпшого співвідношення та ефективності використання необхідних форм навчальної роботи. Практика викладання природничих дисциплін в сільській малокомплектній школі (СМКШ) постійно вимагала та вимагає нині копіткої корекції наукової інформації, ставить підвищені вимоги до навчання учнів вправно читати, писати, рахувати, самостійно працювати, ведення вчителями осмисленого відбору кількості і якості навчальної інформації з метою забезпечення необхідного рівня загаль-
ного розвитку кожної окремої особистості сільського школяра, вседержавне поєднання яких і складає те, що можна назвати корінням української нації.
Спостереження та аналіз сучасної провідної форми навчання - уроків біології та природознавства у сільських малокомплектних школах, який було проведено нами у 80-х роках ХХ ст., коли явище ма-локомплектності на Слобожанщині почало зростати швидкими темпами, показують, що навчально-виховний процес, зокрема самостійну роботу учнів учителі часто намагалися організовувати на уроках приблизно так само, як і у міських школах, часто з механічним перенесенням форм, методів і прийомів навчання з великих шкіл у малі, коли навчання, особливо в надмалих класах, організовували на основі так званих традиційних методичних підходів. Урахування індивідуальних особливостей учнів відбувалося, в основному, не на дійсно наукових засадах, а завдяки педагогічній інтуїції, рівень розвитку якої у різних учителів є різним і багато в чому визначається досвідом роботи в малокомплектній школі, рівнем психологічної та фахової підготовки. Як свідчать результати проведеного аналізу, у більшості вчителів швидко складається індивідуальна оцінка інтелектуальних, творчих здібностей учнів, їх здатності до того, чи іншого виду діяльності, яка за умов ведення у сільській малокомплектній школі одним учителем 3-5 навчальних предметів, легко перекладається й на ті галузі шкільної науки, де вчитель не є дипломованим спеціалістом.
За свідченнями вчителів-природознавців -членів районного методичного об’єднання вчителів біології Харківського району, представників адміністрації СМКШ особливих труднощів зазнавали вчи-телі-початківці, особливо випускники державного університету та педагогічного інституту через недостатню методичну і психологічну непідготовленість до роботи у мікроколективах учнів і вчителів малокомплектних шкіл та вчителі, які працювали більше десяти років з класами звичайної наповнюваності, з сталими, сформованими педагогічними інтересами та уподобаннями.
Стабільно позитивним залишалося те, що сільські малокомплектні школи як база отримання сучасної біологічної освіти учнів, організації та впровадження їхньої самостійної роботи, завжди мали додаткові можливості дидактичної експлуатації навколишніх природних та штучних екологічних систем, що полегшувало застосування адекватних, історично-стабільних методів та форм природничо-біологічної освіти та виховання учнів малокомплектних шкіл Слобожанщини у другій половині ХХ століття, особливо у 70-80-х роках - періоду відносної стабільності системи освіти в Україні.
У ході науково-історичного пошуку встановлено, що в цей же період розроблено ряд шкільних методик викладання основ наук, в яких висвітлено зазначену проблему, у тому числі з основ наук природничо-наукового циклу: викладанням природознавства Г.М.Аквілєва, В.І.Кузнєцова, В.М.Пакуло-
ва [2.], фізики О.І.Іванов, Л. Д.Мунчінова, Т.М.Сер-гієнко, хімії - А.М.Бородіхіна, РМ.Князєва, біології - Л.Є.Алєєвська, З.М.Баташева, В.М.Пакулова [3] та деякі інші [5].
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Стабільність і достатньо високий результат функціонування освітньої системи навчання шкільній біології у СМКШ Слобожанщини у зазначений історичний проміжок часу підтримувався чітким балансом у середині самої системи роботи вчителя біології: урочної, позаурочної та позаклас-ної роботи з предмету, тож метою статті є аналіз ряду провідних питань організації самостійної роботи учнів в процесі викладання дисциплін природничого циклу в умовах роботи малокомплектних шкіл Слобожанщини у 70-80-х роках ХХ століття.
Результати дослідження
Проведений науковий пошук дозволив встановити, що проблема належить до комплексу мало-досліджуваних в історії вітчизняної освіти.
Особливо гострою була у 70-80 роки і, як свідчить практика, залишається нині проблема змісту освіти, формально окреслена межами навчальних програм, особливо предметів природничого циклу. Інтереси сільськогосподарського виробництва базових господарств конкретного регіону, комплекс спеціальних сільськогосподарських умінь, професійні уподобання та потенціал екологічного, біоетичного мислення та дії кожного окремого сільгоспвиробника тісно перепліталися і становили на той час практично постійний професійний інтерес вчителів природничих дисциплін сільських загальноосвітніх закладів. Сьогодні цю проблему не можна назвати вирішеною, вона постійно висуває ряд додаткових вимог до процесу навчання у сільській МКШ. Реалізація практичної частини програми, виконання обов’язкового комплексу лабораторних та практичних робіт кожним учнем СМКШ індивідуально, як показує педагогічна практика, надавало і надає нині додаткові можливості не тільки для самостійного виконання таких робіт, привчаючи школярів підліткового віку до відповідальності та самостійності, але й несе додаткове дидактичне навантаження, частково перебираючи на себе функцію проміжного контролю рівня сформовано сті знань, практичних умінь та навичок. Обов’язкове підведення підсумків виконання у більшості випадків індивідуальних за своїм характером робіт, формулювання висновків надає учням додаткову можливість обмінятися думками щодо отриманих результатів, висловити свої враження, захистити власну точку зору.
Прорахунки та методичну незабезпеченість процесу багато у чому індивідуалізованого навчання на уроках біології та природознавства у сільських МКШ було частково компенсовано потужною мережею позашкільних закладів, особливо розгалуже-
ною системою СЮН з великою кількістю профільних, юннатських гуртків, які було розгорнуто наприкінці TG-х, початку SG-х років ХХ ст. практично у всіх школах сільських районів Слобожанщини, що підтверджено результатами анкетування вчителів біології та адміністраторів СМКШ, віднайденими архівними документами того періоду [3]. За архівними документами, свідченнями отриманими від директора районної (Покотилівської) станції юних натуралістів лише за офіційною статистикою в середині SG-х років на базі 56 (I) із 6G-ra ЗОШ Харківського району Харківської області було створено 7G різноманітних за профілем натуралістичних, природоохоронних гуртків. На думку багатьох спеціалістів, теоретиків і практиків методичної справи необхідною складовою частиною системи роботи вчителів природничих дисциплін було обов’язкове постійне виконання самостійної практичної роботи учнями СМКШ у позакласній, особливо гуртковій, натуралістичній роботі. Провідною рисою позаклас-ної роботи, яка здійснювалась на базі малокомплек-тних шкіл є наявність проблеми створення та функціонування різновікових і нечисленних колективів учнів [2], складності керування ними, специфічність психологічної взаємодії у середині малих колективів, питання проблеми підвищення працездатності учнів, збереження їхнього творчого потенціалу.
Основною формою позакласної роботи наприкінці 7G^, початку SG-х років ХХ століття, за умов значно зрослого з боку держави фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності обласних та районних СЮН, у сільських малокомп-лектних школах стають біолого-натуралістичні гуртки різноманітного профілю, які діють на базі цих шкіл від районних станцій юних натуралістів, гнучка основа діяльності яких передбачала здійснення поглибленої освіти і виховання практично кожного з учнів СМКШ, включно й так званих “нецілеспря-мованих”, на різних рівнях їхніх індивідуальних можливостей і бажань: від отримання комплексу життєво-необхідних біоло-екологічних знань, через набуття практичних умінь і навичок під час виконання творчих за своїм характером самостійних робіт на біологічних та сільськогосподарських об’єктах та удосконалення методів природоохоронної роботи краєзнавчого та біоетичного спрямування, аж до залучення учнів до елементарної науково-дослідницької діяльності, здійснення кваліфікованої професійної підготовки природничо-наукового та сільськогосподарського спрямування тощо.
Найбільший інтерес у гуртківців викликала самостійна практична природоохоронна діяльність в оточуючому середовищі, проведення традиційних довготривалих операцій: “Живе срібло”, “Первоцвіт”, “Джерельце”, “Мурашка”, “Ялиночка”. Десятки хлопців та дівчат щорічно у складі офіційно створених зелених та голубих патрулів добровільно йшли захищати природне середовище. Особливе місце у роботі біологічних гуртків різних профілів займала багатоденна операція
1G7
“Ялинка”, яка щорічно починалася в середині груд -ня, а закінчувалася напередодні Нового року. Лише за роки існування гуртка юних друзів природи, створеного на базі Вільхівської середньої школи Харківського району Харківської області було проведено близько 15G багатогодинних рейдів на основний об’єкт охорони - молодий бір біля села Уси. Чотири постійно діючих зелених патрулі виконували роль громадського дозору, проводили самостійну наукову роботу: за завданнями лісничого Васівщевського лісництва та місцевого лісника постійно проводився моніторинг стану зелених насаджень, втрат від дій браконьєрів. Учні обраховували ступінь ураження членистоногими - шкідниками сосни звичайної, грибковими та іншими хворобами, постійно проводили догляд, санітарне очищення лісу. Досвід діяльності гуртка був обговорений на засіданні методичної Ради РМО вчителів біології та його робочу програму, спрямовану на розвиток самостійності, творчої ініціативи учнів, з урахуванням специфіки місцевих природних екосистем було рекомендовано до впровадження в сільських малокомплектних школах Харківського р-ну - Фрунзенській, Перемо-жанській, Стрілечанській НСШ. У практиці діяльності гуртків, утворених на базі цих сільських шкіл були непоодинокі випадки, коли випускники школи, колишні члени гуртка після проходження строкової служби у війську приходили й допомагали керівникам гуртків навчати молодих охоронців природи. Випускники шкіл виконували роль громадських інструкторів, поглиблювали теоретичні знання учнів на засіданнях гуртка та формували у гуртківців необхідні практичні уміння й навички проведення природоохоронної роботи.
Разом з тим, проведений історичний аналіз проблем існування розгалуженої системи гуртків-філіалів СЮН у досліджуваний період, особливостей підготовки та проведення самостійної роботи теоретичного та практичного характеру гуртківця-ми, реалій підвищення ефективності функціонування різновікових натуралістичних гуртків у сільських малокомплектних школах засвідчує, що вони практично завжди вимагали від учителів-гур-тководів створення другої секції для учнів старших класів, керівництво діяльністю якої часто не отримувало фінансової підтримки через брак мінімально необхідної кількості учнів у їхньому складі. Не-врегульованість цього питання у центральних фінансових органах та відсутність необхідного фінансування негативно позначалася на діяльності різновікових за своїм складом природничо-наукових гуртків СМКШ, викликала невдоволеність частини вчителів-гуртководів через значно зростаюче навантаження педагогів.
Висновки.
Аналіз практики діяльності малокомплект-них шкіл Харківського району в яких юннатську дослідницьку роботу було ґрунтовано перш за все на самостійній роботі учнів у природному середовищі, глибокому знанні оточуючих природних екологічних
систем, підтверджує ефективність, взаємопов’ я-заність існування і розвитку всіх необхідних складових системи роботи вчителя біології, необхідну єдність всіх форм його роботи.
Лише за таких умов виконання комплексу різноманітних за своєю формою та змістом самостійних робіт, спрямованих на пошук теоретичної інформації та особливо проведення різнопланових практичних робіт у оточуючому природному середовищі, перетворювалося у достатньо ефективний засіб стимулювання потреб у самовдосконаленні сільських учнів, створювало цілісну основу процесів навчання прийомам і методам самоаналізу, необхідних у цивілізованому суспільстві процесів самовиховання та самоосвіти окремих особистостей, що на той період мало також і позитивні соціально-демографічні наслідки.
Як свідчить аналіз практики діяльності СМКШ наприкінці 70-х, початку 80-х років ХХ ст., новітні методичні підходи до викладання дисциплін природничого циклу в умовах цих шкіл з класами надмалої чисельності все частіше витікають з принципів особистісно орієнтованого навчання. Це й індивідуалізація навчання, і самооцінка школярами динаміки і якості просування до успіху, і максимальне наближення навчального матеріалу до реалій життя, і формування в уяві школярів цілісності навколишнього середовища тощо. Саме ці підходи допоможуть і сьогодні учителю сучасної сільської малокомплектної школи реалізувати вимоги, що передбачені реформою освіти в Україні [1], а якість використання нових педагогічних явищ, технологій за нинішніх умов практичної відсутності у сільських школах ефективної системи гурткової позакласної роботи, надають додаткову можливість максимально розкрити здібності і нахили особистості, яка формується в умовах українського села.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших питань організації та проведення позаурочної роботи в умовах діяльності сучасних СМКШ Слобожанщини.
Література
1. Освіта в Україні. Нормативна база. - К.: КНТ,АТІКА, 2004.491 с.
2. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения: Учебник для пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
3. Пакулова В.М. Обучение биологии в малокомплектной школе: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 160 с.
4. Савченко О. Фактори впливу на якість загальної середньої освіти в сільській місцевості / Сільська школа: стан проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Київ, 14-15 квітня 1999р./ ВБФ “Школа майбутнього”, 2000. - С. 11.
5. Пінський О.О. Організація науково-методичної роботи вчителів природознавства малокомплектних шкіл Слобожанщини // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №1. - С. 79-81.
Надійшла до редакції 12.02.2007р.
1GS
