CC BY
11
BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
ремов О.С. // Клиническая стоматология. 62-65.
■ 2007.- № 1 (41).- С.
9. Почтарь В.Н., Скиба В.Я. Кандидоз слизистой оболочки полости рта // В1сник стоматологи. - 2003.- №1.- С. 79-84.
10. Применение крема Тридерм в терапии микробной экземы на фоне хронической сосудистой патологии нижних конечностей / Корсунская И.М., Трофимова И.Б., Резникова М.М., Дворянкова Е.В., Аветикян С.С. // Вестник дерматологии и венерологии. -2001.-№ 6.- С. 47-48.
11. Применение мази Тридерм для лечения некоторых дерматозов / Скрипкин Ю.К., Кубанова А.А., Самсонов В.А., Федоров С.М., Спектор А.Г., Гвоздева И.Н. // Вестник дерматологии и венерологии. - 1994.-№ 1.- С. 38.
12. Романенко И.Г. Распространенность различных форм хейлита у больных сахарным диабетом // Сб. тез. междунар. науч.-практ. конф. "Бюф1зичы стандарта та 1нформацмн1 технологи в медицин!". - Одеса.- 2003.- С.28.
13. Сахарный диабет и воспалительные процессы в полости рта / Райан М.А., Вильяме Р., Гросси С., Сканнапьеко Ф., Рейди М., Вайлдер Р. // Стоматолог.- 2007.- № 2. С. 23-25.
14. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты, лабораторная д1агностика и лечение, М.: Триада -X.- 2000.- 472с.
15. Соколова Л.К. Поражение сердца у больных сахарным диабетом. Пути профилактики // Журнал практичного лкаря. - 2007.-№ 1. - С. 2-6.
16. Шестакова М.В. Влияние препаратов сульфанилмочевины на сердечно-сосудистую систему // Сахарный диабет. - 2007. - № 1. - С. 54-56.
17. Gonsalves W.C., Chi A.C., Neville B.W. Common oral lesions: Part I. Superficial mucosal lesions // American Familly Physican. - 2007. - Vol. 75 (4). - P. 501- 507.
18. Guggenheimer J., Moore P.A., Rossie K. Insulin-dependent diabetes mellitus and oral soft tissue pathologies. I. Prevenalence and characteristics of non-candidal lesions // Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod. - 2000. - Vol.89, N 5. -P.563-569.
19. Rudolf M.J., Ogunbodede E.O., Mistry M. Management of the oral manifestations of HIV/AIDS by traditional healers and care givers // Curationis. - 2007. - Vol. 30 (1). - P. 56-61.
Резюме
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТ1В ПРОКТОСЕД1Л I ТР1ДЕРМ У ТЕРАП11 ГЛАНДУЛЯРНОГО ХЕЙЛ1ТА 3 ЕКЗЕМАТИЗАЦ16Ю У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Романенко 1.Г., Бтоглазов В.О., ГалкЫа О.П.
Ключов1 слова: хейл1т, цукровий д1абет, лкування
Пщ спостереженням знаходилось 9 хворих на гландулярний хейл1т з екзематизацюю (ГЕХ) на фоы цукрового дебету (ЦД) типу 2 у b¡u¡ вщ 43 до 72 poKÍB (3 чоловшв ¡ 6 жнок). Для мюцевоТ терапи використаы препарати проктоседт ¡ трщерм в якост Ma3¡ та крему, а також фонофорезу. У результат! комплексно!' Tepanii ГЕХ у хворих ЦД значно зменшувались KLnÍHÍ4H¡ симптоми захворювання ¡ спостер1гався стмкий, тривалий терапевтичний ефект.
УДК [616,31: 616.934] - 071 - 08
САЛ1ВАЦ1Я У ХВОРИХ 3 КАНДИД030М СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ П0Р0ЖНИНИ РОТА НА ТЛ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
Ступак О.П.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни „Украшська медична стоматолопчна акдем1я", м. Полтава
В проведених досл1дженнях була вивчена функцюналъна активтстъ слинних залоз у хворих з кандидозами слизовог оболонки порожнини рота на тл1 цукрового д1абету. Розглянуто вплив стоматолог1чног та загалъног соматичног патологй на швидтстъ сал1вацп.
Ключов1 слова: саглвац1я, функцюнальна активнють слинних запоз, ксеростом1я, кандидоз слизовоТ оболонки порожнини рота, цукровий д1абет.
Забезпечення нормального стану оргаыв \ тканин оргаыв порожнини рота в першу чергу залежить в1д функцюнальноТ активное^ слинних залоз. Недостатне слиновидтення
(ппосал1вацт) досить часто у хворих призводить до порушення гомеостазу порожнини рота, роз-витку дисбактерюзу та кандидозу [3, 7, 8, 9].
На сьогодышнм день до кнця не з'ясований патогенез розвитку даноТ патологи, але можна видтити низку захворювань, як1 супроводжують-ся сухютю (ксеростом1ею) слизовоТ оболонки порожнини рота. Це \ цукровий д1абет [5], \ порушення функцюнування вегетативно!' нервовоТ системи [9], \ синдром Шегрена, \ протезы та кандидозы стоматити [1] тощо.
Зпдно з проведеними раыше дослщженнями [4] мкотичы ураження хворих на цукровий д1абет наеттьки характеры, що IX вщносять до
числа „д1абетид1в" - специфнних симптома цукрового дебету.
У зв'язку з цим, доцтьно дослщити та проанал^увати в кл1н1ц1 поеднання негативного впливу грибкового стоматиту та цукрового дебету на функцюнальний стан слинних залоз у хворих.
Метою нашого дослщження було вивчення швидкост1 секреци ротовоТ рщини у хворих з кандидозом слизовоТ оболонки порожнини рота на тл1 цукрового дебету.
Матер1али та методи досл1дження
Функцюнальна активнють слинних залоз була дослщжена у 49 патент!в, з них 37 хворать на ¡нсулнозалежний цукровий д1абет, у 16 хворих на цукровий д1абет д1агностовано кандидоз слизовоТ оболонки порожнини зпдно з даними
* Стаття е фрагментом комплексно)' науково-docnidHoi теми кафедри терапевтично)' стоматологи Вищого державного навчального закладу Укра)'ни „Укра)'нська медична стоматологЫна академт: „Патогенетичнi nidxodu до метод/в лкування основних стоматологнних захворювань на основ/ вивчення механ\зм\в пошкодження твердих тканин зуб/в, тканин ендо-донту, пародонту та СОПР" (ДР Na 0104V004411).
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
бактерюскопнних та бактерюлопчних дослщжень. У вах пац1ент1в вивчали швидкють секрецп ротовоТ рщини, на пщстав1 оцнки об'ему нестимульованоТ ротовоТ рщини за одиницю часу.
Зб1р ротовоТ рщини проводили у хворих зран-ку, натщесерце, до ¡н'скцп ¡нсулЫу, наступним чином. Для отримання нестимульованоТ слини (ротовоТ рщини) використовували м1рну центри-фужну проб1рку з лмкою. Проб1рку занурювали в стакан ¡з льодом. Хворий попередньо сполюкував рот водопровщною водою \ через 3 хвилини починав спльовувати ротову рщину в проб1рку. Збирали ротову рщину впродовж 5 хвилин, якщо у пацснта слиновидтення зниже-но, збтьшували час забору. Швидкють сал1ваци виражали в мл/хв. Центрифугували ротову рщину при 2500-3000 об./хв. впродовж 5 хвилин, вим1рювали об'см нестимульованоТ ротовоТ рщини, вщбирали прозорий шар надосадовоТ рщини в чист1 пенщилшов1 флакони, герметично закривали, заморожували при 1-100С та транс-портували в лаборатор1ю в термоа з1 льодом [2].
Результати дослвдження та 1х обговорення
Згщно з проведеними дослщженнями, наведе-ними в таблиц! 1, швидкють салваци у хворих на цукровий д1абет майже у 2 рази нижча, аыж у оаб без фоновоТ патологи. Причому у хворих на цукровий д1абет з кандидозом слизовоТ оболон-ки порожнини рота вона була ще нижча \ дор1внювала 0,28±0,004 мл/хв.
Саме у хворих цеТ групи п1д час огляду найбтьше виражеы кл1н1чн1 ознаки ксеростоми слизовоТ оболонки порожнини рота, а саме: вщчуття шорсткост1, печння, болю в порожниы рота п1д час прийомуТжк Вони постмно мали потребу до змочування ротовоТ порожнини водою.
Таблиця 1
Швидк'ють секрецп ротовоТ р\дини у хворих з кандидозом слизовоТ оболонки порожнини рота на тл\ цукрового диабету (мл/хв)
Р1 - по вщношенню до показниюв в гругн здорових оаб без фоновоТ патологи;
Р2 - по вщношенню до показниюв в грут хворих на цукровий д1абет без кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота.
АналЬуючи наш1 дослщження та згщно даних ¡нших автора, можна зробити припущення, що у хворих з кандидозом слизовоТ оболонки порожнини рота на тл1 цукрового дебету виникае „по-рочне коло": грибковий стоматит - ксеростом^ -
цукровий д1абет [1G].
3 одного боку, мщелм та спори rpnöiB роду Candida закупорюс вивщы протоки слинних за-лоз, призводячи до зниження швидкост1 слино-видтення, збтьшення в'язкост1 слини та дисба-KTepio3y порожнини рота.
3 ¡ншого боку, за даними Скиби О.В. [6], ¡стот-не пщвищення вмюту малонового д1альдегщу в ротовм рщиы хворих на цукровий д1абет на тл1 зниження aKTHBHOCTi фермент^ антиоксидантно-го захисту призводить до ушкодження кттинних мембран великих слинних залоз, i, як наслщок, до зменшення Тх функцюнальноТ активностк
Kp¡M того, вщомо, що у хворих на цукровий fli-абет внаслщок метаболнних та ¡мунолопчних порушень, властивих цьому захворюванню, в1д-бувасться гальмування фагоцитозу rpn6¡B, a пщ-вищення BMicTy глюкози (пперглкемт) у тканинах i секретах створюе сприятливий фон для Тх активного росту.
Висдовки
Таким чином, кандидозний стоматит i цукровий д1абет можна вщнести до взаемопосилюючих фактор^ розвитку KcepocTOMiï слизовоТ оболонки порожнини рота у хворих в наслщок пору-шення функцюнування слинних залоз.
При лкування KcepocTOMiï у таких хворих необхщно обов'язково використовувати медикаментозы засоби, як1 б стимулювали функцюнальну активнють слинних залоз, мали протизапальну, ¡муномодулюючу дм та зменшу-вали протеол1тичну активысть ротовоТ рщини.
Лiтepaтypa
1. Косенко K.H., Паненко И.А., Терезина Т.П. Секреторная активность слюнных желез у пациентов со съемными зубними протезами, страдающими грибковим стоматитом // Вюник стоматологи. - 2006. - №1. - C.51-53.
2. Левицкий А.П., Макаренко O.A., Россаханова Л.Н. Саливация у здоровых лиц разного возраста и у стоматологических больных // BicHHK стоматологи. - 1995. - Спец. выпуск. - №2.-С. 7-8.
3. Недосеко В.Б., Анисимова И.В. Заболевания слизистой оболочки полости рта, сопровождающиеся изменением биотопа ротовой полости Диагностика. Применение новых технологий лечения // Клиническая стоматология. 2002. - №4. - С. 40-47.
4. Орехова Л.Ю. Особенности клинических проявлений патологии слизистой оболочки полости рта у больных сахарным диабетом // Пародонтология. - № 4. - 2003. - С. 14-18.
б. Самойлик М.М. Стоматологический статус у больных инсулин-независимым сахарным диабетом и его коррекция: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 2004.- 20 с.
6. Скиба О.В. Структурно-метаболты змЫи в тканинах порожнини рота при цукровому fl¡a6eT¡ та ¡х профтактика: Дис. ... канд.. мед. наук. - КиТв, 2006. - 171 с.
7. Слюнные железы (биохимия, физиология, клинические аспекты) / Л.М. Тарасенко, Г.А. Суханова, В.П. Мищенко, K.C. Непо-рада. - Томск Изд-во НТЛ, 2002. - 124 с.
8. Терезина Т.П., Бабм P.I., Мозкова H.B. Розробка та експериме-нтальне обфунтування застосування нового геля для порожнини рота „Мальцит" при гипосалшаци //Bíchhk стоматологи. -2006. - №1. - С. 9-11.
9. Терехова Т.Н. Состав, структура и свойства ротовой жидкости человека // Современная стоматология. - 200б. - №1. - C.14-18.
10. Moore P. A., Guggenheimer J., Etzel K. R. et al. Type 1 diabetes mellitus, xerostomia and salivary flow rates // Oral Surg. Oral. Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. - 2001. - №3. - P. 281-291.
11. Torres S.R., Peixoto C.B., Caldas D.M. et al. Relationship between salivary flow and Candida in subjects with xerostomia // Oral Surg. Oral. Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. - 2002. - №2. - P. 149154.
Група пац^нтв Швидюсть секрецп
n M±m (мл/хв)
Здоров1 особи без фоновоТ патологи 12 0,68±0,004
Хвор1 на цукровий д1абет без кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота 21 0,34±0,008 P1<0,001
Хвор1 на цукровий д1абет з кандидозу слизовоТ оболонки порожнини рота 16 0,28±0,004 P1<0,001 P2<0,001
Примака: достов1рнють розрахована вщносно:
Том 7, Bunycê 4
53
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Реферат
САЛИВАЦИЯ У БОЛЬНЫХ С КАНДИД030М СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА НА ФОНЕ САХАРНОГО ДИАБЕТА
Ступак Е.П.
Ключевые слова: саливация, функциональная активность слюнных желез, ксеростомия, кандидоз слизистой оболочки полости рта, сахарный диабет.
В проведенных исследованиях была изучена функциональная активность слюнных желез у больных с кандидозом слизистой оболочки полости рта на фоне сахарного диабета. Рассмотрено влияние стоматологической и общей соматической патологии на скорость саливации.
УДК 616. 833. 17 - 071
КОМПЛЕКСНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИБОРУ МЕТ0Д1В ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 13 ПЕРИФЕР1ЙНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЛИЦЕВОГО НЕРВА ЯК УМОВА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 IX Л1КУВАННЯ 1ваницька О.С.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
В сучасних умовах проблема д1агностики та л1кування перифермних уражень лицевого нерва (ПУЛН) потребус свое!' подальшо!' розробки, що зумовлюсться значною розповсюджеыстю цього ней-ростоматолопчного захворювання, тяжкютю його клннних прояви та необхщнютю значно пщвищити ефективнють лкування хворих, що страждають на цю недугу. Перед уам це стосусться з'ясування сут1 та визначення вах ланок цього патолопчного процесу, особливо у раз1 набуття ним хроннно!' форми. Вир1шити ж дане питання можливо лише на основ! всебнно!' та достов1рно!' ¡нформаци про стан хворого, отриманоТ за допомогою цтого комплексуд1агностичних метода.
Метою нашого дослщження е оптим1зац1я лкування хворих ¡з ПУЛН в стади залишкових явищ завдя-ки комплексному вивченню особливостей кпннного переб1гу захворювання з урахуванням стоматоло-пчного та психоемоцмного статуав пац1ет1в, стану Тх нервово-м'язового апарату, центрального кро-вооб1гу, функцюнально!' активност1 головного мозку та ¡мунно!' системи.
В основу нашого дослщження були покпадеы результати обстеження та лкування 82 хворих ¡з ПУЛН у стадп залишкових явищ. Комплекс д1агностичних метода скпадався з ряду кпУчних обсте-жень, що включали проведения тест1в для визначення ступеня функцюнальних порушень ммнних м'яз1в, вивчення стану слоних залоз, аудюметр1ю, перевфку смаково!' чутливост1 язика, секреторно!' функцИ пщнижньощелепних залоз, оцнку стоматолопчного статусу та психоемоцмного стану хворих. Невщ'емними складовими д1агностичного комплексу були також ¡мунолопчы дослщження та обстеження за допомогою електроф^юлопчних метода - стимуляцмно!' електромюграфп, реоенцефалог-рафи, електроенцефалографи.
Запропоноване нами комплексне обстеження хворих ¡з хроннним ПУЛН дозволило виявити наяв-нють складно!' системи патолопчних змЫ, обумовлених цим захворюванням, що являс собою взаемо-д1ю двох ланок перифермно!' (неповна регенерац1я \ змЫена аферентна ¡мпульсацт) \ центрально!' (подразнення мозкового стовбура, порушення вазомоторно!' регуляцп, активуючо!' рол1 ретикулярно!' формаци та корково-пщкоркових взаемозв'язюв). Проведен! ¡мунолопчы та електрофЫолопчы досль дження не ттьки пщтвердили наявнють патолопчного процесу у нервово-м'язовому апарат1, але й вказали на виникнення пов'язаних ¡з ПУЛН загальних порушень у функцюнуваны оргаызму, що позна-чились на систем! церебрального кровооб1гу, функцюнальнм активност1 головного мозку та ¡муннм систем!. На основ! стоматолопчних та психолопчних обстежень хворих встановлено, що попршення стану порожнини рота, яке супроводжуе ПУЛН, а також пов'язаы з тривало ¡снуючим косметичним дефектом психоемоцмы порушення негативно позначаються на вщновлювальному процеа у нервк
Комплексний п1дх1д до обстеження хворих ¡з ПУЛН у стадп залишкових явищ дозволив дмти виснов-ку, що локалы-м змЫи у нервово-м'язовому апарат1 посднуються з вираженою дезоргаызацею ¡нших оргаыв та систем оргаызму. Тому вщновлення функцюнального стану лицевого нерва напряму пов'язусться з нормал^ацею основних метаболнних гомеостатичних показниюв. Отже, лкування ПУЛН повинно не ттьки забезпечувати усунення порушень мкроциркуляци, набряково-компресмних,
